vladfisun.com

Police replied, "Whoa," after the supporter pointed at the man with a rifle on the roof, aiming at the presidential candidate. Later on, the shooter missed but caused the candidate's ear to bleed. Special forces then shot the shooter without attempting to disarm him. Dear "Wag The Dog" team and Barry Levinson, We need a better movie!

Пригадав стримані розповіді мами про стиляжну молодість.

Ми, 1968 рік.

Пост для мого баті, для мого братухи, Тетяни і усіх, хто родився в Харкові альбо зараз знаходиться там. Знову ми повертаємся до переспівів. Цього разу адмін опублікує один з найстаріших записів у своїй фонотеці. Отже... 1964 року в славному місті Харкові, першопочаткова назва якого [Харукань] сягає сивої давнини і не має нічого спільного з легендою сумнівного походження про козака Харька, якою дбайливі совкові вчителі історії з нашого регіону (принаймні у мому містечку) годували нас з дитинства, було засновано гурт Ідоли, який згодом став зватися просто "Ми". Гурт, зорганізований Олексієм Російським, був в авангарді музичного руху України 1960-х. Ще до того як виграти колись відомий серед совків конкурс "Алло ми іщєм таланти", гурт записав ряд переспівів на хіти т.з. Західного блоку, серед яких славнозвісна пісня Боббі Хебба, зафаршмачена згодом переспівана євродиско-гуртом першої хвилі Boney M. Сонечко! Себто Sunny. Отже, запис, зроблений 1968 року (альбо навіть раніше), у виконанні Харківських пациків, чиїм іменом на момент 1968 року було Ми. Особливість пісні, яка зразу впадає у вічі у вуха — слова. Усьо співається по тексту, у 100% відповідности до оригіналу, що є рідкістю для переспівів, зроблених на теренах совка. Інжой! Матеріял підготовлено з використанням джерел Радіо.Накипіло p.s. Хто має змогу — задонатьте адміну на сіжки))) Низький уклін.

Славетний продюсер і так, мали чарку разом, Smoove пригадує кімнатку, де чотири роки писав альбом. Доречі, Dead Men's Shirts дуже і дуже, як на мене, все з нього в свій час крутилося активно (а от власне копії нема, ставив сінгли-збірки) І вийшов на Acid Jazz. Минають ті часи, коли 4 роки треба альбум писати, мабуть. Послухайте, як воно вийшло.

Вранці був біг, і була думка про те, що людині дуже комфортно формулювати свій світогляд з двох базових понять. Інструмент чи проблема. Будь-яке явище, істота, предмет, навіть метафізична уява. "Будь-що у світі може бути китайцю їжею, а єврею – фамілією." Меч як продовження руки, або викрутка, як інструмент з певною інструкцією використання, та для дослідження навколишнього середовища – знайти отвір, вставити та крутити вінт. Ніби все просто. А може і током довбанути, обережно, пильнуй, куди вставляєш. І от, вже проблематика бачиться. Перший інструмент в нашому житті – батьки, що годують. І вони ж стають проблемами, коли забагато шоколаду не можна. Чи набагато складніше і згодом, через бардак у кімнаті та погану оцінку в щоденнику, різницю часів та світоглядів, чи хворобу, яку вже не вилікувати. Нова автівка – це ж чарівний інструмент. Але і проблема, якщо не їде, якщо закінчується бензин чи талон на паркування, або якщо ніби сусід встромив гудзя в колесо. І так воно все. Навіть сам собі вранці можеш бути проблемою, навіть ланком проблем. Але варіант одягнути кросівки, футболку, навушники – і почати з рішення, стати собі інструментом. Продюсер Peshka родом з Маріуполя виклав мікс на аккаунті Criminal Practice. Він став моїм інструментом для бігу, та роздумів, і щось протягом того ранкового бігу зі своїх проблем я точно вирішив. А щось ще зможу.

на Ібіці було колись пристойно https://youtu.be/ILeBLySgXlQ?si=NfzJUZsOQi7qtErX

Сподіваюсь, ви тут нічого не шукаєте.

ну і вітчизняну фонотеку собі поправите