Ґрати
رفتن به کانال در Telegram
«Ґрати» — незалежне українське медіа, що висвітлює найважливіші суспільно-політичні події і тенденції крізь призму судових процесів та кримінальних справ. www.graty.me
نمایش بیشتر1 908
مشترکین
-124 ساعت
-77 روز
-230 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئیه '26
ژوئیه '26
+3
در 0 کانالها
ژوئن '26
+27
در 2 کانالها
Get PRO
مه '26
+15
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+36
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '26
+16
در 2 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+14
در 1 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+13
در 1 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+26
در 1 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+7
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+26
در 9 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+15
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '25
+15
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+29
در 5 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+16
در 1 کانالها
Get PRO
مه '25
+15
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+30
در 2 کانالها
Get PRO
مارس '25
+23
در 13 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+40
در 6 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+28
در 5 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+62
در 20 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+71
در 4 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+54
در 30 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+16
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '24
+31
در 7 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+75
در 14 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+12
در 4 کانالها
Get PRO
مه '24
+32
در 29 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+24
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '24
+25
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+29
در 7 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+28
در 3 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+17
در 5 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+38
در 9 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+62
در 42 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+134
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+35
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+82
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+221
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+39
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+28
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+28
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+32
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+35
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+67
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+67
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+32
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+104
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+60
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+86
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '22
+136
در 0 کانالها
Get PRO
مه '22
+275
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '22
+105
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '22
+790
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '22
+53
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '22
+24
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '21
+27
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '21
+93
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '21
+16
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '21
+47
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '21
+76
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '21
+32
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '21
+27
در 0 کانالها
Get PRO
مه '21
+38
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '21
+29
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '21
+52
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '21
+67
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '21
+60
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '20
+837
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 08 ژوئیه | 0 | |||
| 07 ژوئیه | 0 | |||
| 06 ژوئیه | 0 | |||
| 05 ژوئیه | 0 | |||
| 04 ژوئیه | +1 | |||
| 03 ژوئیه | 0 | |||
| 02 ژوئیه | +2 | |||
| 01 ژوئیه | 0 |
پستهای کانال
Нещодавно завершився Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Це були дні, сповнені глибоких сенсів, складних питань та чесних відповідей.
Медіа «Ґрати» виступило інформаційним партнером правозахисної програми RIGHTS NOW у межах фестивалю. І сьогодні зранку ми вже розіслали ексклюзивний тематичний випуск нашого вісника, присвячений Docudays UA. Шукайте його у своїх поштових скриньках!
А якщо ви ще не з нами, це легко виправити:
Будьте в курсі того, що справді важливо. Підписуйтеся на щотижневу розсилку «Ґрат». Читайте про головне, що стосується правосуддя та справедливості за тиждень.
| 2 |  +3Відомо вже про загибель 30 людей внаслідок масованої російської атаки по Києву в ніч на 2 липня. Ще сто людей постраждали, серед них троє малолітніх та неповнолітня дитина. Такі дані публікує ДСНС, Нацполіція та Київська міська військова адміністрація.
Атака тривала понад 11 годин. Її наслідки розслідують як вчинення військовими РФ воєнного злочину, що спричинив загибель людей (частина 2 статті 438 КК України) — повідомила Київська міська прокуратура.
Всього у столиці уражено понад 20 житлових будинків у шести районах: Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському, Печерському, Шевченківському. Найбільше пошкоджень зазнали житлові будинки у Дарницькому районі Києва: частково зруйновано 5-поверховий та 9-поверховий будинки, верхні поверхи 16-поверхового будинку. Рятувальні роботи в районі досі тривають.
Також пошкоджені будівлі підстанції швидкої медичної допомоги (серед постраждалих є працівники швидкої) і Інституту біохімії імені Палладіна, АЗС, готель, приватні будинки. Червоний Хрест повідомив, що знищено його гуманітарний склад у столиці. Також відомо про знищення головного складу й офісу мережі техніки MOYO.
ДСНС усуває наслідки й в акваторії озера Кирилівського, куди потрапили пально-мастильні матеріали. Витік стався через займання внаслідок обстрілу на одному зі столичних підприємств, звідки нафтопродукти через зливову систему відведення дісталися водойми.
Київ був основним напрямком удару по Україні цієї ночі. Повітряні сили повідомили, що зафіксували влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях. Росіяни одночасно застосували засоби повітряного нападу різних типів із різних напрямків, зокрема, великої кількості балістики та реактивних БпЛА.
За даними київського метрополітену, у метро цієї ночі ховалися 52,5 тисячі людей — найвищий показник за останні роки.
Президент Володимир Зеленський також повідомив, що не всі засоби нападу вдалося збити. Він наголосив, що постачання ППО для України — «це абсолютно першочергове і критичне питання».
«Важливо, щоб партнери не спостерігали просто без дій, коли руйнуються людські життя», — заявив Зеленський та подякував усім світовим лідерам, які допомагають.
А Міністр оборони Михайло Федоров звернувся з листами до майже 40 країн-партнерів із проханням невідкладно передати Україні ракети Patriot із наявних запасів уже цього місяця.
Моніторингова місія ООН з прав людини констатує, що кількість жертв серед цивільних осіб в Україні зростає щомісяця протягом 2026 року і є значно вищою порівняно з аналогічними періодами попередніх трьох років.
У пʼятницю 3 липня у столиці оголосили день жалоби за загиблими внаслідок атаки.
📷 Фото та відео: ДСНС Києва | 159 |
| 3 |  Після шести місяців досудового слідства стосовно пошкодження німецько-російських трубопроводів «Північний потік» прокуратура Німеччини 2 липня 2026 повідомила про обвинувальний акт проти громадянина України, колишнього офіцера ЗСУ Сергія Кузнєцова.
Він заперечує свою причетність до інкримінованого злочину. Захист закликає звільнити українця як військовополоненого та анонсував створення ТСК щодо ситуації з обвинуваченим українцем.
Що інкримінують Кузнєцову — розповідаємо деталі
📷 Сергія Кузнєцова заводять до будівлі суду, 22 серпня 2025. Скріншот з відео Rai - Radiotelevisione Italiana Spa Sede legale | 170 |
| 4 |  «Вимагаємо звільнення перших». Як родини військових протестують проти нових контрактів
«Мій тато пішов до війська, коли я ще не вмів навіть ходити, за рік я йду до школи».
З такими плакатами 21 червня, у День батька, у Києві пройшла чергова акція за чіткі терміни служби.
Родини військовослужбовців вийшли на пікет, аби висловити протест проти запропонованих урядом нових контрактів та умов відстрочки, затверджених у червні 2026 року в межах реформи Сил оборони.
Учасники та учасниці акції привернули увагу до соціальних наслідків затяжної служби: на плакатах та асфальті перед будівлями держінституцій вони фіксували час, проведений військовими на фронті — від 2014 року до сьогодні, ставлячи питання про межі відповідальності держави перед тими, хто став на захист країни першими.
🎙 У випуску подкасту СИРЕНА — історії тих, хто чекає на своїх рідних з фронту.
📷 Фото: Анна Кравець, Ґрати | 188 |
| 5 | «Вимагаємо звільнення перших». Як родини військових протестують проти нових контрактів
«Мій тато пішов до війська, коли я ще не вмів навіть ходити, за рік я йду до школи». З такими плакатами 21 червня, у День батька, у Києві пройшла чергова акція за чіткі терміни служби.
Родини військовослужбовців вийшли на пікет, аби висловити протест проти запропонованих урядом нових контрактів та умов відстрочки, затверджених у червні 2026 року в межах реформи Сил оборони.
Учасники та учасниці акції привернули увагу до соціальних наслідків затяжної служби: на плакатах та асфальті перед будівлями держінституцій вони фіксували час, проведений військовими на фронті — від 2014 року до сьогодні, ставлячи питання про межі відповідальності держави перед тими, хто став на захист країни першими.
🎙 У випуску подкасту СИРЕНА — історії тих, хто чекає на своїх рідних з фронту. | 1 |
| 6 |  +3Україна повернула ще 160 своїх захисників, що перебували у росйському полоні з 2022 року. Про це повідомив сьогодні Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Серед звільнених, зокрема, 115 оборонців Маріуполя. Окрім солдатів і сержантів, — 58 офіцерів.
«Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Сухопутних військ, Сил підтримки, ДШВ, ТрО, Повітряних Сил, Медичних сил, ВМС, а також бійці Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та Державної прикордонної служби», — зазначили у Коордштабі.
Водночас бригадний генерал Денис Прокопенко повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що з полону повернули 16 військовослужбовців 1-го корпусу НГУ «Азов», який він очолює. Однак серед них лише один азовець, який брав участь в обороні Маріуполя.
«Понад 600 азовців понад чотири роки перебувають в нелюдських умовах», — заявив Прокопенко, закликаючи владу шукати нові підходи, щоб звільняти бійців «Азову».
За інформацією проєкту Координаційного штабу «Хочу жить», Україна передала російській стороні 160 військових Збройних сил РФ.
Це 76-й обмін з початку широкомасштабного вторгнення. Відтоді з полону та незаконного утримання у РФ визволили вже 9606 військових та цивільних українських громадян.
Посередниками в обміні виступали США та ОАЕ.
Після травневої заяви президента США Дональда Трампа про обмін у форматі «тисяча на тисячу», обмін відбувається втретє: 15 травня з російської неволі повернули 205 оборонців, й 5 червня — ще 186 українських громадян.
Фото: фейсбук Президента України Володимира Зеленського | 255 |
| 7 |  Колишнього керівника штабу Антитерористичного центру СБУ Дмитра Козюру засудили до довічного ув’язнення за державну зраду в умовах воєнного стану та незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами (частина 2 статті 111 та частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України).
Про це сьогодні, 25 червня, повідомили в пресслужбі Офісу генерального прокурора, пресслужбі СБУ.
Полковник і кадровий офіцер СБУ Козюра, котрий мав доступ до державної таємниці та координував боротьбу з тероризмом, за даними слідства, був завербований російським ФСБ у березні 2018 року під час перебування у Відні. З 2018 року і до кінця грудня 2024 року він був «законсервований», після чого російські спецслужби розпочали з ним роботу.
У період з 2024 по 2025 роки засуджений передавав ворогу інформацію про наслідки ракетних ударів по об’єктах у Києві, місцях дислокації підрозділів СБУ, дані військових частин, службові документи, аналітичні матеріали. Також він передавав документи з грифом «таємно» щодо планів з посилення ППО на об’єктах критичної інфраструктури, зокрема газотранспортної системи.
За даними СБУ, зв’язок з РФ тримався через експомічника колишнього нардепа від забороненої Партії регіоні Юрія Шаталова.
«Для зв’язку з російською спецслужбою «щур» використовував конспіративну квартиру в Києві, з якої контактував із резидентом з РФ за допомогою окремого мобільного телефону та Wi‑Fi роутера», — йдеться у матеріалі СБУ.
У лютому 2025 року за результатом спецоперації під кодовою назвою «Щур» Дмитра Козюру викрили, а згодом у суді він визнав свою провину.
Детальніше про розслідування «Ґрати» писали у попередньому матеріалі.
Фото: Стас Юрченко, Ґрати | 220 |
| 8 |  Арешти суден, підозри капітанам і санкції — як Україна бореться із «тіньовим флотом» РФ
У грудні 2025 року в Одеський торговельний порт зайшло судно GLADIUS під прапором однієї з африканських країн. Але цей суховантаж декілька років тому був офіційно російським і мав назву PERESVET. Він служив РФ, зокрема вивозив вантажі через окуповані порти Криму, що є порушенням міжнародного законодавства.
Це — не перший арешт суден так званого тіньового флоту РФ. Водночас Росія володіє розширеною мережею як танкерів, так і суховантажів, які їй допомагають уникати санкційного тиску і врешті фінансувати агресію проти України.
Як цьому протидіє Україна та її партнери — у матеріалі «Ґрат».
📷 Судно «тіньового флоту» РФ суховантаж GLADIUS. Фото: Інго Сейдліц, Marinetraffic | 208 |
| 9 |  Багато українських дітей та молодих людей залишається на окупованих територіях, зазнає незаконного переміщення або депортації та територію РФ. Там вони стикаються з машиною пропаганди та мілітаризації, спрямованою на зміну ідентичності та залучення до ворожої армії.
Щоб не допустити цього, громадські організації та державні інституції працюють, аби допомогти молоді повернутися на підконтрольну Україні територію та адаптуватися у нових для неї умовах. На заваді стає дедалі складніший доступ до інформації та можливостей спілкуватися в окупації. Попри значний прогрес з 2014 року, українська державна політика залишається на роздоріжжі між заходами безпеки та реінтеграційними програмами, а підтримка молоді потребує ще більшої системності та зусиль.
Поточні виклики та досягнення у цій сфері представники громадського та державного секторів, а також молоді люди, які виїхали з окупації, обговорили у межах двох панельних дискусій правозахисної програми Rights Now! на фестивалі документального кіно Docudays UA.
«Ґрати» відвідали лекторії та поспілкувалися з окремими їх учасниками, тож тепер розповідають головне про роботу щодо повернення та реінтеграції молодих українців та українок з окупованих територій.
📷 Учасники дискусії «Всюди вороги. Межа між безпекою та реінтеграцією людей з окупованих територій» на кінофестивалі Docudays UA. Фото: Євгеній Завгородній, Docudays UA | 200 |
| 10 |  Чергова акція за чіткі терміни служби у Києві стала реакцією на нові контракти, умови відстрочок та програму трансформацій у силах оборони, затверджені урядом у середині 2026 року. Акція проходила на День батька, 21 червня, а деякі з жінок, котрі чекають своїх близьких з війни, взяли з собою й дітей. У них були плакати зі слоганами на зразок: «Мій тато пішов до війська, коли я ще не вмів навіть ходити, за рік я йду до школи».
Учасниці малювали на асфальті класики з роками участі у війні, починаючи з 2014, й закінчуючи: «Скільки ще?». Спекотного недільного дня у середмісті столиці перехожі здебільшого були зайняті дозвіллям, лише інколи зупинялись.
🎙 Слухайте подкаст СИРЕНА про акцію – на сайті «Ґрат»
📷 Фото: Анна Кравець, «Ґрати» | 437 |
| 11 |  Двох захисників Маріуполя — Василя Дмитрюка та Івана Терещенка — так званий Верховний суд окупованого Криму покарав за вірність присязі та службу у Силах оборони України. Пояснюємо, чому цей «вирок» можна вважати міжнародним злочином РФ.
📷 Українські військовополонені Іван Терещенко (ліворуч) та Василь Дмитрюк (праворуч) в російському суді. Фото надано родиною | 203 |
| 12 |  19 червня у Приморському районному суді Одеси оголосили вирок Сергію Шалаєву, обвинуваченому у вбивстві громадського активіста Дем’яна Ганула. Колегія суддів у складі Лариси Єршової, Анатолія Деруса та Дмитра Осіїка засудила Шалаєва, який раніше визнав свою вину, до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням військового звання «старший лейтенант».
За словами захисниці Шалаєва Валерії Гайсіної, вони планують оскаржити цей вирок, оскільки довічне ув’язнення не передбачає повернення до військової служби.
Також у травні 2026 року вирок отримала Ольга Пшонка, яка передала Шалаєву зброю для вбивства Дем’яна Ганула.
«Ґрати» дослідили та розповідають деталі обох цих справ.
📷 Сергій Шалаєв, обвинувачений у вбивстві одеського активіста Демʼяна Ганула, у Приморському районному суді Одеси. Фото: Олена Чернишова, Ґрати | 284 |
| 13 |  Шевченківський районний суд міста Києва розпочав розгляд по суті справи Людмили Чемерської, яка у травні минулого року стріляла в активіста та волонтера, а нині — також радника міністра оборони Сергія Стерненка. Її обвинувачують у замаху на вбивство, державній зраді та незаконному поводженні зі зброєю, вчинених за попередньою змовою.
Сама Чемерська не заперечує, що здійснила напад, але не погоджується з формулюванням обвинувачення щодо наміру вбити активіста. Вона стверджує, що люди, які давали їй завдання, ввели її в оману.
Потерпілий своєю чергою заявив їй цивільний позов на відшкодування матеріальних та моральних збитків на суму в понад мільйон гривень.
«Ґрати» побували на засіданні і розповідають деталі.
📷 Обвинувачена у замаху на Сергія Стерненка Людмила Чемерська з адвокатом Анатолієм Юрченком під час засідання Шевченківського райсуду Києва, 19 червня 2026 року. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати | 261 |
| 14 |  Приморський районний суд Одеси виніс вирок Сергію Шалаєву, обвинуваченому у вбивстві громадського активіста Дем'яна Ганула. Його засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням військового звання «старший лейтенант». Також Шалаєв має заплатити 129 тисяч гривень за проведення експертиз у справі.
Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.
Вирок оголосили 19 червня, а днем раніше Шалаєв, який визнав провину, попросив пробачення у потерпілих — батька загиблого Вадима Ганула та вдови Жанни Вознюк.
Після засідання адвокатка обвинуваченого Валерія Гайсіна розповіла «Ґратам», що вони мають намір подати апеляцію, аби оскаржити довічний вирок, що дозволило б підзахисному піти на фронт.
Дем’ян Ганул, відомий в Одесі активіст та волонтер, загинув 14 березня 2025 року від вогнепальних поранень. Того ж дня правоохоронці повідомили про затримання стрільця.
Більше про перебіг справи та вирок — незабаром на «Ґратах»
📷 Сергій Шалаєв слухає вирок у суді. Фото: Олена Чернишова, Ґрати | 402 |
| 15 |  Велика палата Верховного суду залишила чинним рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) про звільнення Павла Вовка з посади голови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду.
На початку засідання суд розглянув клопотання Павла Вовка про тимчасову зупинку розгляду його справи Великою палатою. Як пояснила адвокатка скаржника Валерія Лутковська, наразі Верховний суд розглядає іншу адміністративну справу, що стосується змін до регламенту Вищої ради правосуддя. За її словами, Касаційний адміністративний суд визнав порушенням закону внесення зміни до регламенту ВРП, які передбачали, що участь у пленарному засіданні ВРП забороняється брати лише тим членам дисциплінарної палати, які ухвалювали безпосередньо оскаржуване рішення.
На переконання Вовка, його звільнення відбулося з порушенням, оскільки суддя Ольга Попікова не мала права брати участь у пленарному засіданні ВРП, на якому вирішувалось питання про його звільнення, оскільки вона належала до дисциплінарної палати, що вже розглядала цю справу на попередньому рівні. А без її участі у пленарному засіданні не було б кворуму, аби ухвалювати рішення. Натомість представники ВРП стверджують, що Попікова мала таке право, оскільки не брала участі в ухваленні остаточного рішення своєї дисциплінарної палати.
Зважаючи на це, Павло Вовк та його адвокатка пропонували дочекатися, коли згадане рішення Касаційного адміністративного суду розгляне Велика палата й остаточно визначить, як потрібно трактувати відповідний пункт закону про роботу ВРП. Тим не менш, колегія суддів не задовольнила це клопотання й продовжила розгляд справи.
У своєму подальшому виступі адвокатка Лутковська також стверджувала, що ВРП не мала права використовувати матеріали з прослуховування у кабінеті її клієнта, оскільки, на її думку, вони можуть бути використані лише у межах кримінального провадження, а саме здійснення запису є втручанням у приватне життя. Також адвокатка зазначила, що Вища рада правосуддя порушила у справі Вовка терміни розгляду.
Натомість представник ВРП Артем Брінцов на засіданні стверджував, що Вища рада правосуддя дотрималась усіх правил і термінів протягом розгляду дисциплінарного порушення Павла Вовка. Зокрема, за його словами, суддя Попікова могла брати участь у засіданні ВРП, що забезпечувало кворум.
Колегія суддів заслухала виступи Лутковської та Брінцова, після чого ухвалила рішення не задовольняти скаргу Павла Вовка.
ВРП звільнила його з посади голови суду 18 березня 2025 року. У тексті рішення вказано, що записи розмов у кабінеті Вовка, які Національне антикорупційне бюро оприлюднило у липні 2020 року, свідчать, що Павло Вовк та інші судді ОАСК планували скористатися своїми зв’язками та встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією і Вищою радою правосуддя. Вовк відкидає ці звинувачення.
Раніше «Ґрати» уже детально писали про справу Павла Вовка
📷 Павло Вовк. Фото: фейсбук Вовка | 231 |
| 16 | На п’ятий рік широкомасштабного вторгнення Росії українське суспільство опанувало базову культуру вдячності, але досі не знає, що робити з ветеранами за межами ритуальних жестів — кивків чи прикладання долоні до серця.
Про це каже Олександр Будько на псевдо «Терен». Він дістав важке поранення на фронті, внаслідок якого втратив обидві ноги. Після реабілітації чоловік зіштовхнувся з новою реальністю — життям у містах, які виявилися непристосованими для людей з інвалідністю. Своїм баченням інтеграції ветеранів у суспільство він поділився під час лекторію правозахисної програми Rights now! на фестивалі документального кіно Docudays UA. Відверто і з гумором Терен розповів про феномен «кастрованої» безбар’єрності: коли ідеально облаштована вулиця на Оболоні відрізана від решти світу, а міські пандуси проєктуються «так, наче користуватися ними має лише Джекі Чан». Також він звернув увагу на невисловлену вимогу відповідати суспільному запиту на «правильного» ветерана з умовного мотиваційного плаката — завжди усміхненого і міцного, що немовби позбавляє реальних людей права на втому, злість чи депресію.
«Ґрати» послухали лекцію ветерана і публікують його монолог як спробу змінити оптику суспільства та запропонувати йому зазирнути за завісу офіційних звітів і паперових реформ. Чому державні програми інклюзії часто залишаються лише точковими рішеннями, «прикладеним до системи подорожником»? Де пролягає межа між щирою повагою та побутовою жалістю, яка стигматизує ветеранів, і чому безбар’єрність — це не благодійність для поранених військових, а базова інфраструктура для всіх? 📷 Олександр (Терена) Будько на кінофестивалі Docudays UA. Фото: Андрій Цикота, Docudays UA | 236 |
| 17 | На п’ятий рік широкомасштабного вторгнення Росії українське суспільство опанувало базову культуру вдячності, але досі не знає, що робити з ветеранами за межами ритуальних жестів — кивків чи прикладання долоні до серця.
Про це каже Олександр Будько на псевдо «Терен». Він дістав важке поранення на фронті, внаслідок якого втратив обидві ноги. Після реабілітації чоловік зіштовхнувся з новою реальністю — життям у містах, які виявилися непристосованими для людей з інвалідністю. Своїм баченням інтеграції ветеранів у суспільство він поділився під час лекторію правозахисної програми Rights now! на фестивалі документального кіно Docudays UA. Відверто і з гумором Терен розповів про феномен «кастрованої» безбар’єрності: коли ідеально облаштована вулиця на Оболоні відрізана від решти світу, а міські пандуси проєктуються «так, наче користуватися ними має лише Джекі Чан». Також він звернув увагу на невисловлену вимогу відповідати суспільному запиту на «правильного» ветерана з умовного мотиваційного плаката — завжди усміхненого і міцного, що немовби позбавляє реальних людей права на втому, злість чи депресію.
«Ґрати» послухали лекцію ветерана і публікують його монолог як спробу змінити оптику суспільства та запропонувати йому зазирнути за завісу офіційних звітів і паперових реформ. Чому державні програми інклюзії часто залишаються лише точковими рішеннями, «прикладеним до системи подорожником»? Де пролягає межа між щирою повагою та побутовою жалістю, яка стигматизує ветеранів, і чому безбар’єрність — це не благодійність для поранених військових, а базова інфраструктура для всіх? | 1 |
| 18 |  +3«Один з найтяжчих злочинів проти світової культурної спадщини». Росія обстріляла Києво-Печерську лавру, Мистецький арсенал та ще низку цивільних об’єктів
Київ знову опинився в епіцентрі російської масованої атаки у ніч проти 15 червня. Як повідомив президент Володимир Зеленський, тільки по столиці Росія випустила близько 60 ракет, а загалом по Україні — 70 ракет і 611 дронів.
За даними КМДА, ушкодження зафіксовані у всіх районах міста. Станом на ранок відомо про загибель 5 людей. Ще 35 осіб дістали поранення, з них — двоє дітей.
Серед іншого, внаслідок атаки пошкоджений Успенський собор Києво-Печерської лаври, будівля Мистецького арсеналу, кіностудія Довженка, Вищий антикорупційний суд, навчальні заклади, лікарня.
Адміністрація заповідника «Києво-Печерська лавра» зазначила, що російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору — Стефанівський приділ, а внаслідок повторної спроби удару пошкоджено Башту Іоанна Кушника — оборонну споруду XVII–XVIII століть, що є частиною фортифікаційного комплексу Верхньої Лаври.
Як розповіли в ДСНС, до ранку вдалося ліквідували пожежі на території монастиря площею близько 800 квадратних метрів та Мистецького арсеналу, де вогонь охопив площу у 1000 квадратних метрів.
Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна закликала світову спільноту посилити тиск на Росію за руйнування об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
«Києво-Печерська Лавра входить до списку [пам’яток] під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року (Enhanced Protection). Атака [на неї] – один з найтяжчих злочинів проти світової культурної спадщини», — написала вона у фейсбуці.
Також під ударом опинились Харків, Дніпро, Суми та інші українські міста. Президент повідомив про щонайменше 11 жертв у різних регіонах.
У Харкові через російський повторний удар загинули п’ятеро рятувальників ДСНС, які працювали на місці влучання, і ще п’ятеро дістали поранення. Напередодні увечері внаслідок атаки безпілотників росіяни пошкодили будівлю Харківського художнього музею та спричинили там пожежу.
У Дніпрі руйнувань зазнали Будинок органної і камерної музики та кілька навчальних закладів.
За даними Офісу генерального прокурора України, правоохоронці документують наслідки атак, їх кваліфіковано як воєнні злочини (стаття 438 КК України). Генеральний прокурор Руслан Кравченко зазначив, що від початку широкомасштабного російського вторгнення пошкоджено або знищено майже 2 тисячі пам’яток культури, понад сотня з них — об’єкти, захищені ЮНЕСКО.
Більше фото цього для – на сайті «Ґрат»
Фото: видання «Ґрати» | 284 |
| 19 |  Верховний суд Росії, який є останньою інстанцією для оскарження судових рішень у згаданій державі, після попереднього вивчення вирішив не передавати на розгляд судової колегії скаргу кримської правозахисниці та журналістки «Ґрат» Лутфіє Зудієвої щодо внесення її до російського реєстру «іноземних агентів». Таке рішення ухвалив суддя Володимир Хаменков 2 червня, однак із відповідним документом журналістка та її адвокатка змогли ознайомитись тільки нещодавно.
До цього Лутфіє Зудієва, оскаржуючи статус «іноагентки», пройшла три судові інстанції в Росії. Розгляд відбувався із численними порушеннями. Зокрема, на засідання касації не пустили її адвокатку, що має ознаки порушення права журналістки на справедливий суд.
«Ґрати» стежили за перебігом цієї справи і розповідають головне.
📷 Лутфіє Зудієва Фото: особистий архів Зудієвої | 285 |
| 20 |  На дванадцятий рік війни інструменти боротьби в інформаційному полі трансформувалися багато разів, підлаштовуючись під вразливості різних сегментів своєї аудиторії. Вибухи російських ракет та трагічні смерті людей в Україні відбуваються на тлі ідеологічних спецоперацій, націлених на різні типи емоційних запитів у глобальному масштабі.
На думку Пітера Померанцева, російська влада проводить дуже глибокі й точні соціологічні дослідження населення і має ефективні технології застосування результатів цих досліджень. Він простежує її імперську ідеологічну лінію щодо України ще з часів царизму й говорить про брак опору та збіднений «арсенал масового впливу» з боку демократій сьогодні.
У розмові з Пітером Померанцевим «Ґрати» дізнались про те, чому російська машина пропаганди здається непоборною, і чи справді такою є, як вона побудована, а також якими можуть бути прогнози щодо найближчого політичного майбутнього сусідів та партнерів України. Дослідник пояснив, що важливо, але недостатньо лише перевіряти факти й спростовувати фейки. Міркували також про майбутнє пропаганди, роль культурних політик та емоційної сфери у протистоянні з Росією.
Пітер Померанцев — народжений у Києві британський журналіст, письменник, телевізійний продюсер та дослідник інформаційних війн, автор кількох книг про російську пропаганду та дезінформацію. Остання книга Померанцева присвячена постаті та винаходам британського пропагандиста часів Другої Світової Сефтона Делмера, котрий створював успішні проєкти, які підривали інформаційну лінію нацистської Німеччини.
«Ґрати» поспілкувались із Пітером Померанцевим напередодні фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який нині триває у Києві, та лекції дослідника в рамках правозахисної програми Rights Now! Публікуємо його монолог.
📷 Британський письменник Пітер Померанцев на публічному виступі в Києві, 9 червня 2026 року. Фото: Сергій Хандусенко, DocudaysUA | 258 |
