ch
Feedback
Ґрати

Ґрати

前往频道在 Telegram

«Ґрати» — незалежне українське медіа, що висвітлює найважливіші суспільно-політичні події і тенденції крізь призму судових процесів та кримінальних справ. www.graty.me

显示更多
1 902
订阅者
-124 小时
-17
-1530
吸引订阅者
七月 '26
七月 '26
+17
在0个频道中
六月 '26
+27
在2个频道中
Get PRO
五月 '26
+15
在2个频道中
Get PRO
四月 '26
+36
在1个频道中
Get PRO
三月 '26
+16
在2个频道中
Get PRO
二月 '26
+14
在1个频道中
Get PRO
一月 '26
+13
在1个频道中
Get PRO
十二月 '25
+26
在1个频道中
Get PRO
十一月 '25
+7
在0个频道中
Get PRO
十月 '25
+26
在9个频道中
Get PRO
九月 '25
+15
在1个频道中
Get PRO
八月 '25
+15
在1个频道中
Get PRO
七月 '25
+29
在5个频道中
Get PRO
六月 '25
+16
在1个频道中
Get PRO
五月 '25
+15
在2个频道中
Get PRO
四月 '25
+30
在2个频道中
Get PRO
三月 '25
+23
在13个频道中
Get PRO
二月 '25
+40
在6个频道中
Get PRO
一月 '25
+28
在5个频道中
Get PRO
十二月 '24
+62
在20个频道中
Get PRO
十一月 '24
+71
在4个频道中
Get PRO
十月 '24
+54
在30个频道中
Get PRO
九月 '24
+16
在1个频道中
Get PRO
八月 '24
+31
在7个频道中
Get PRO
七月 '24
+75
在14个频道中
Get PRO
六月 '24
+12
在4个频道中
Get PRO
五月 '24
+32
在29个频道中
Get PRO
四月 '24
+24
在1个频道中
Get PRO
三月 '24
+25
在1个频道中
Get PRO
二月 '24
+29
在7个频道中
Get PRO
一月 '24
+28
在3个频道中
Get PRO
十二月 '23
+17
在5个频道中
Get PRO
十一月 '23
+38
在9个频道中
Get PRO
十月 '23
+62
在42个频道中
Get PRO
九月 '23
+134
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+35
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+82
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+221
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+39
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+28
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+28
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+32
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+35
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+67
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+67
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+32
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+104
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+60
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+86
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+136
在0个频道中
Get PRO
五月 '22
+275
在0个频道中
Get PRO
四月 '22
+105
在0个频道中
Get PRO
三月 '22
+790
在0个频道中
Get PRO
二月 '22
+53
在0个频道中
Get PRO
一月 '22
+24
在0个频道中
Get PRO
十二月 '21
+27
在0个频道中
Get PRO
十一月 '21
+93
在0个频道中
Get PRO
十月 '21
+16
在0个频道中
Get PRO
九月 '21
+47
在0个频道中
Get PRO
八月 '21
+76
在0个频道中
Get PRO
七月 '21
+32
在0个频道中
Get PRO
六月 '21
+27
在0个频道中
Get PRO
五月 '21
+38
在0个频道中
Get PRO
四月 '21
+29
在0个频道中
Get PRO
三月 '21
+52
在0个频道中
Get PRO
二月 '21
+67
在0个频道中
Get PRO
一月 '21
+60
在0个频道中
Get PRO
十二月 '20
+837
在0个频道中
日期
订阅者增长
提及
频道
25 七月+1
24 七月0
23 七月0
22 七月+2
21 七月+2
20 七月+1
19 七月+2
18 七月+1
17 七月0
16 七月+1
15 七月+1
14 七月0
13 七月0
12 七月0
11 七月0
10 七月+2
09 七月+1
08 七月0
07 七月0
06 七月0
05 七月0
04 七月+1
03 七月0
02 七月+2
01 七月0
频道帖子
Велика палата Верховного суду України 27 травня розглянула касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на вирок Де
Велика палата Верховного суду України 27 травня розглянула касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на вирок Деснянського районного суду Києва у справі колишнього заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» (розформований 25 лютого 2014 року внаслідок подій на Майдані, під час яких беркутівці брали участь у силових операціях проти мітингарів, що призвели до людських жертв) Сергія Марченка. Суддя Деснянського райсуду Дмитро Шмигельський у 2024 році засудив Марченка до 15 років позбавлення волі як командира підрозділу, який брав участь у жорстокому розгоні  протестувальників на Майдані 11 грудня 2013 року, а також за зраду присязі, коли беркутівець втік до окупованого Криму та продовжив там службу у російському «Беркуті». А, крім цього, стягнув з Марченка і МВС солідарно 200 тисяч гривень на користь постраждалого від дій спецпризначенців на Майдані. Міністерство не оскаржувало покарання для колишнього підлеглого, а намагалося довести, що не має сплачувати компенсацію за його дії.  Раніше суди у справах Майдану вже ухвалювали рішення про відшкодування шкоди постраждалим від дій силовиків — у тому числі під час розгону протестувальників у ніч на 30 листопада 2013 року. Але дотепер судді зобовʼязували засуджених і державу в особі конкретних органів сплачувати компенсації разом. Тепер Велика палата поклала відшкодування виключно на державу.  «Ґрати» відновили хронологію розгляду, вивчили позиції сторін у процесі та розповідають про наслідки рішення Верховного суду. 📷 Зіткнення між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського під час Євромайдану, січень 2014 року. Фото: Євген Фельдман, Ґрати

2
У Святошинському районному суді Києва продовжилися дебати у справі колишнього голови Макарівського райсуду Київщини Олексія Т
У Святошинському районному суді Києва продовжилися дебати у справі колишнього голови Макарівського райсуду Київщини Олексія Тандира, обвинуваченого у вчиненні смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння. Внаслідок аварії, що відбулася у травні 2023 року, загинув 22-річний військовослужбовець Нацгвардії Вадим Бондаренко. Сьогодні для участі у дебатах в онлайн-форматі долучилися потерпілі — вдова Анна Бондаренко та брат загиблого Олександр Бондаренко. Вони підтримали позицію, яку на минулому засіданні озвучили прокурор Олександр Здорожний та адвокат потерпілих Павло Теслюк: просили суд визнати Тандира винним в інкримінованому йому злочині та призначити йому максимальне покарання у вигляді 10 років ув’язнення та позбавлення права на водіння транспортних засобів. Крім цього, Анна Бондаренко звернулася до Олексія Тандира. Вона сказала, що протягом трьох років намагалася зрозуміти дії екссудді, знайти виправдання та пробачити йому. «Тому що жити з такою злобою до живої людини — це такий біль, який з’їдає тебе щодня. Чесно, я намагалася пробачити вас і я сподіваюся, що колись я, все-таки, зможу це зробити, тому що жити із злобою всередині неможливо. Хай Бог простить вам той гріх, що ви зробили, тому що я вам пробачити досі не можу», — сказала дружина загиблого під час свого виступу у дебатах. Також вона просила суд задовольнити її цивільні позови. На минулому засіданні адвокат Теслюк зазначав, що Анна Бондаренко подавала позови на 10 мільйонів гривень моральної компенсації та 25 мільйонів матеріальної компенсації, а також по мільйону гривень моральної компенсації в інтересах кожного з трьох їхніх із Вадимом Бондаренком малолітніх дітей. Олександр Бондаренко у своєму виступі на дебатах зазначив, що вважає Олексія Тандира винним у загибелі брата, хоч «можливо, він (Тандир) сам у це не вірить або не хоче цього визнавати». Адвокат Павло Теслюк також передав суду позицію батьків загиблого, викладену у текстовому вигляді, оскільки вони не змогли долучитися до засідання. Сам Олексій Тандир та його захисники матимуть змогу висловити свою позицію на дебатах під час наступних засідань у справі. Як відбувався початок дебатів та про що говорили представник обвинувачення і адвокат потерпілих, «Ґрати» описували у матеріалі 📷 Анна Бондаренко біля Святошинського райсуду Києва, 5 вересня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
105
3
«Біль, який з’їдає тебе щодня». На засіданні у справі екссудді Олексія Тандира виступили родичі загиблого нацгвардійця Вадима Бондаренка У Святошинському районному суді Києва продовжилися дебати у справі колишнього голови Макарівського райсуду Київщини Олексія Тандира, обвинуваченого у вчиненні смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння. Внаслідок аварії, що відбулася у травні 2023 року, загинув 22-річний військовослужбовець Нацгвардії Вадим Бондаренко. Сьогодні для участі у дебатах в онлайн-форматі долучилися потерпілі — вдова Анна Бондаренко та брат загиблого Олександр Бондаренко. Вони підтримали позицію, яку на минулому засіданні озвучили прокурор Олександр Здорожний та адвокат потерпілих Павло Теслюк: просили суд визнати Тандира винним в інкримінованому йому злочині та призначити йому максимальне покарання у вигляді 10 років ув’язнення та позбавлення права на водіння транспортних засобів. Крім цього, Анна Бондаренко звернулася до Олексія Тандира. Вона сказала, що протягом трьох років намагалася зрозуміти дії екссудді, знайти виправдання та пробачити йому. «Тому що жити з такою злобою до живої людини — це такий біль, який з’їдає тебе щодня. Чесно, я намагалася пробачити вас і я сподіваюся, що колись я, все-таки, зможу це зробити, тому що жити із злобою всередині неможливо. Хай Бог простить вам той гріх, що ви зробили, тому що я вам пробачити досі не можу», — сказала дружина загиблого під час свого виступу у дебатах. Також вона просила суд задовольнити її цивільні позови. На минулому засіданні адвокат Теслюк зазначав, що Анна Бондаренко подавала позови на 10 мільйонів гривень моральної компенсації та 25 мільйонів матеріальної компенсації, а також по мільйону гривень моральної компенсації в інтересах кожного з трьох їхніх із Вадимом Бондаренком малолітніх дітей. Олександр Бондаренко у своєму виступі на дебатах зазначив, що вважає Олексія Тандира винним у загибелі брата, хоч «можливо, він (Тандир) сам у це не вірить або не хоче цього визнавати». Адвокат Павло Теслюк також передав суду позицію батьків загиблого, викладену у текстовому вигляді, оскільки вони не змогли долучитися до засідання. Сам Олексій Тандир та його захисники матимуть змогу висловити свою позицію на дебатах під час наступних засідань у справі. Як відбувався початок дебатів та про що говорили представник обвинувачення і адвокат потерпілих, «Ґрати» описували у матеріалі.
1
4
«Ґрати» розповідають, як слідство дізналося про вбивство Березовської, що відбувалося в суді та які версії висувають учасники
«Ґрати» розповідають, як слідство дізналося про вбивство Березовської, що відбувалося в суді та які версії висувають учасники справи. 📷 Підозрювана у замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва та його родину в Монако Анастасія Березовська. Фото: INTERPOL ↗️ Додати «Ґрати» у обрані джерела 🔹«Ґрати» у 📱 🔹 «Ґрати» у 💬
146
5
Захисник Маріуполя Владислав Журавльов із позивним Іскра провів у російському полоні 4 роки й 1 місяць. Він розповідає, як йо
Захисник Маріуполя Владислав Журавльов із позивним Іскра провів у російському полоні 4 роки й 1 місяць. Він розповідає, як його підрозділ вивели з Маріуполя обманом під приводом «зеленого коридору», а також про шлях через СІЗО й колонії — від Сартани до Мордовії. 🎧 Слухайте розмову з Іскрою у подкасті СИРЕНА 🎙Слухайте подкаст також на цих та інших платформах 🔸Apple Podcasts 🔸Youtube🔸 Spotify 🔸PocketCasts 📷 Фото: Ґрати
176
6
«Кримська солідарність» заявила про зупинення своєї діяльності на окупованому півострові. Про це йдеться у заяві правозахисно
«Кримська солідарність» заявила про зупинення своєї діяльності на окупованому півострові. Про це йдеться у заяві правозахисного руху у фейсбуці, оприлюдненій сьогодні. Кримські правозахисники ухвалили таке рішення у звʼязку з наданням організації статусу «іноземного агента». Це їхня перша заява після того, як 26 червня Міністерство юстиції внесло громадський рух до відповідного реєстру. 11 юристів та правозахисників Мінʼюст тоді визнав учасниками громадського руху зі статусом «іноагента». «Присвоєння статусу “іноземного агента” не змінює наших цінностей, принципів і цілей, але за нинішніх обставин ми не бачимо можливості продовжувати діяльність у колишньому форматі», — йдеться у заяві правозахисників. В обґрунтуванні Мін'юсту йшлося про те, що громадський рух «Кримська солідарність» начебто «поширював недостовірну інформацію про рішення, що ухвалюються органами державної влади Російської Федерації, та про політику, яку вони проводять; брав участь у поширенні повідомлень та матеріалів іноземного агента серед необмеженого кола осіб; взаємодіяв з учасниками міжнародних терористичних організацій, а також з органами державної влади України». Організація заперечує усі обвинувачення. «Ми сприймаємо це рішення [Мін'юсту] як політичний акт тиску — ярлик, за допомогою якого намагаються ізолювати та дискредитувати нашу діяльність, а також посилити тиск на незалежний громадський, справді народний рух», — йдеться у заяві правозахисників. Водночас вони наголошують: «Кримська солідарність» створювалася не як політична організація, а як «ініціатива взаємної підтримки звичайних людей — кримських татар і представників інших народів — які стикнулися з репресіями, щоб ніхто не залишався сам на сам зі своєю бідою». Правозахисники будуть оскаржувати статус «іноагента», водночас ухвалили спільне рішення про зупинення діяльності громадського руху. «Це рішення далося нам надзвичайно нелегко. За десять років “Кримська солідарність” стала не просто ініціативою, а спільнотою людей, об’єднаних взаємною підтримкою, довірою та спільною відповідальністю один перед одним. Однак за нинішніх обставин ми вважаємо цей крок необхідним», — заявили в організації. Від сьогодні сайт та сторінки у соцмережах організації не оновлюватимуть. «Кримська солідарність» була створена у квітні 2016 року й протягом десятиріччя документувала і повідомляла про репресії на окупованому півострові, зокрема, проти кримських татар, а також підтримувала родини політвʼязнів, надавала їм юридичний захист, у тому числі в численних справах кримських мусульман, яких російські силовики обвинувачували у причетності до «Хізб ут-Тахрір» (що у РФ визнана терористичною, але вільно діє на території України та інших країн). Фото: Кримська солідарність
195
7
Колишній військовополонений Владислав Журавльов з позивним Іскра — захисник Маріуполя з 501 окремого батальйону морської піхо
Колишній військовополонений Владислав Журавльов з позивним Іскра — захисник Маріуполя з 501 окремого батальйону морської піхоти. На його звільнення чекали 4 роки й 1 місяць. В першій частині його розповіді про російський полон Іскра пригадує, як вирішив іти до лав ЗСУ 2017 року, як його підрозділ під Маріуполем зустрів розширення фронту в 2022 році та про свої спостереження за українською армією в той період. Він розказує про виведення його підрозділу в полон обманом під приводом нібито «зеленого коридору» та про маршрут свого полону з Сартани й до Мордовії через різні СІЗО та колонії, про умови утримання військовополонених на окупованих територіях України та у російських установах. 🎧 Розповідь Іскри — за посиланням 🎙Слухайте подкаст на цих та інших платформах 🔸Apple Podcasts 🔸Youtube🔸 Spotify 🔸PocketCasts 📷 Фото: Ґрати
217
8
Обирайте свою платформу: 🌐 Ґрати у Facebook 📷 Ґрати у Instagram ✍️ Ґрати у X
Обирайте свою платформу: 🌐 Ґрати у Facebook 📷 Ґрати у Instagram ✍️ Ґрати у X
195
9
На площі Франка у Києві з самого ранку 16 липня зібрались кілька тисяч людей, аби висловити незгоду з несвоєчасною відставкою
На площі Франка у Києві з самого ранку 16 липня зібрались кілька тисяч людей, аби висловити незгоду з несвоєчасною відставкою міністра оборони Михайла Федорова. Анонсована буквально пізно ввечері напередодні, акція відбулася в багатьох українських містах. Вона була покликана привернути увагу Верховної Ради перед виходом на канікули, адже у цей день вона мала проголосувати за нових міністрів після раптової відставки уряду Юлії Свириденко. Багато хто асоціює такий хід президента із перевагою позиції головкома ЗСУ Олександра Сирського, якому закидають ретроградний підхід до управління армією. Ми поговорили із учасниками акції. Подробиці — у подкасті СИРЕНА 🎙Слухайте подкаст також на цих платформах 🔸Apple Podcasts 🔸Youtube🔸 Spotify 🔸PocketCasts
249
10
9 липня Печерський районний суд Києва на два місяці відправив під варту без права застави службовця Головного управління розв
9 липня Печерський районний суд Києва на два місяці відправив під варту без права застави службовця Головного управління розвідки Владислава Реута і колишнього співробітника Служби безпеки України Віталія Жиковича. Їх підозрюють у вбивстві Анастасії Березовської, яку перед тим Інтерпол оголосив у розшук через причетність до замаху на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва у Князівстві Монако.  Про вбивство Березовської стало відомо з показань самого Реута, які він надав як свідок у межах провадження щодо замаху у Монако. При цьому, спершу чоловік заявив, що саме він стріляв у Березовську, але уже наступного дня змінив свої показання й сказав, що це робив Жикович. Адвокат останнього заперечує провину свого підзахисного та вважає, що за подіями як у Монако, так і на Київщині стоїть Росія. Однак Вадим Єрмолаєв звинувачує у замаху на себе українську розвідку.  «Ґрати» розповідають про судове засідання та версії подій, як відбулося вбивство Березовської. 📷 Наслідки вибуху, що стався ввечері 29 червня 2026 року в Монако та внаслідок якого постраждали троє осіб, серед яких неповнолітня дитина. Фото: Посольство України у Французькій Республіці та Князівстві Монако
218
11
Цей текст «Ґрати» публікують у межах «Ініціативи 143» — акту солідарності українських медійників, які вирішили підтримати кол
Цей текст «Ґрати» публікують у межах «Ініціативи 143» — акту солідарності українських медійників, які вирішили підтримати колег зі «Слідства.Інфо» та ЦПК, яким Печерський суд заборонив публікувати це розслідування. Ще до заборони суду журналісти Аліна Стрижак (ЦПК) та Максим Савчук («Слідство.Інфо») зібрали всю інформацію, і розслідування було готове до публікації. Один зі співавторів, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст нашій редакції. Оскільки така заборона виглядає відвертим проявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування.  Рослідування можна переглянути за посиланням на сайті «Ґрат» 📷 Колаж: Слідство.Інфо
206
12
Київський апеляційний суд погодився із невинуватістю Юсуфа Мамешева, обвинуваченого у наданні неправдивих свідчень у справі щ
Київський апеляційний суд погодився із невинуватістю Юсуфа Мамешева, обвинуваченого у наданні неправдивих свідчень у справі щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра. Колегія суддів не задовольнила апеляційну скаргу прокурора та залишила чинним рішення Шевченківського райсуду столиці. Про це повідомив кореспондент «Ґрат» із зали суду. Руслана та Сентябра Магамедрасулових підозрюють у підготовці до пособництва державі-агресору, а саме намірі продати у Республіку Дагестан (РФ) насіння технічних конопель. Магамедрасулови, як і Мамешев, заперечують це та стверджують, що мова йшла про Республіку Узбекистан. Юсуф Мамешев давав показання на двох судових засіданнях та під час спілкування зі слідчими восени минулого року. Він розповідав, зокрема, про телефонну розмову з Русланом Магамедрасуловим, у якій вони, за словами свідка, обговорювали продаж насіння до Узбекистану та державну програму, що там діє. Натомість прокурор стверджував, що такі свідчення Мамешева були завідомо неправдиві, оскільки, за його словами, аудіозаписи розмов Магамедрасулова підтверджують, що чоловіки обговорювали саме Дагестан. 20 травня цього року Шевченківський райсуд дійшов висновку, що не може оцінювати показання з іншого незавершеного кримінального провадження, та визнав Мамешеве невинним. Прокуратура не погодилася з таким рішенням, просила апеляцію скасувати його та повернути справу на повторний розгляд у суд першої інстанції. «Надання завідомо неправдивих показань є самостійним правопорушенням проти правосуддя. Воно має формальний склад і вважається закінченим у момент надання неправдивих показань», — стверджував сьогодні на засіданні апеляційного суду прокурор В’ячеслав Кужель. Сторона захисту заперечила клопотання та просила залишити чинним рішення суду першої інстанції. На переконання адвоката Володимира Охріменка, який представляє Мамешева, Шевченківський районний суд дійсно не міг визначати, чи є правдивими показання Юсуфа Мамешева, поки триває розгляд справи Магамедрасулових, адже, таким чином, надав би оцінку одному з ключових доказів у іншому провадженні та порушив би презумпцію невинуватості його учасників. «Тому ми вважаємо, що суд не відмовився оцінювати, а не мав права оцінювати дану обставину, і він правомірно послався на практику Верховного суду», — зазначив адвокат Охріменко. Сам Юсуф Мамешев вкотре наголосив, що спілкувався з Русланом Магамедрасуловим про Республіку Узбекистан, а також підтримав тези свого адвоката. Колегія Апеляційного суду погодилася зі стороною захисту й не задовольнила скаргу прокурора. Раніше адвокатка Руслана Магамедрасулова Олена Щербан повідомила «Ґратам», що у квітні завершилося розслідування у його справі, й наразі триває ознайомлення з матеріалами. 📷 Фото: Юсуф Мамешев у Київському апеляційному суді, 16.07.2026. Михайло Тюнькін, Ґрати
170
13
Київ та інші українські міста сьогодні вийшли на акції протесту через звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.+4
Київ та інші українські міста сьогодні вийшли на акції протесту через звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Гортайте галерею, щоб побачити, як це було. Більше фото за посиланням 📷 Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати
207
14
«Перемоги, а не схеми!» У Києві та інших містах протестують проти відставки міністра оборони Михайла Федорова Сьогодні у Києв
«Перемоги, а не схеми!» У Києві та інших містах протестують проти відставки міністра оборони Михайла Федорова Сьогодні у Києві та інших містах України відбулися акції проти несподіваних кадрових змін в уряді, насамперед — відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. Напередодні увечері він сам підтвердив, що покидає посаду. Як повідомляли медіа, президент Володимир Зеленський, ймовірно, планує призначити на цю посаду чинного міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Федоров очолював Міністерство оборони з січня цього року, перейшовши туди з посади міністра цифрової трансформації. Серед досягнень за цей час запам’ятались, зокрема, відключення Starlink у росіян, інвестиції у middle strike, FPV-дрони та наземні роботизовані комплекси, вдосконалення закупівель, запуск трансформації армії та запровадження нових контрактів, проведення операції «Ашан», спрямованої на зупинку механізованого наступу РФ. Виходити на протести закликав ветеран Дмитро Козятинський. З дев’ятої ранку декілька тисяч людей зібралося біля театру імені Івана Франка у столиці. Вони виступали на підтримку Михайла Федорова, закликали продовжити реформування армії, виступали проти корупції в обороні та «радянщини». Натовп скандував «Федоров — міністр оборони України», «Федоров — мій міністр», «Верніть його назад», «Годі з нас сміятись», «Перемоги, а не схеми» та інші. Також лунали заклики проти чинного головнокомандувача війська Олександра Сирського. Сьогодні очікується голосування Верховної Ради щодо нового складу уряду. Наразі прем’єр-міністром вже призначили Сергія Корецького, що до цього очолював НАК «Нафтогаз». Раніше під час пресконференції Федоров підбив підсумки свого перебування на посаді та визнав, що, попри важливі досягнення Сирського у захисті України, вони з головкомом мали розбіжності й критично оцінив певні його рішення та поведінку. Більше фото цього для – на сайті «Ґрат» 📷 Відео: Анна Кравець, Ґрати
185
15
14 липня, через майже 3 роки розгляду у Святошинському районному суді Києва, розпочалася стадія дебатів у справі Олексія Танд
14 липня, через майже 3 роки розгляду у Святошинському районному суді Києва, розпочалася стадія дебатів у справі Олексія Тандира — колишнього голови Макарівського районного суду Київської області. Його обвинувачують у вчиненні  смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння  частина 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України у травні 2023 року, внаслідок якої загинув 22-річний військовослужбовець Нацгвардії Вадим Бондаренко.  Під час засідання виступили прокурор Олександр Задорожний та адвокат Павло Теслюк, який представляє сторону потерпілих — рідних загиблого. Вони виклали свою версію подій та просили суд визнати Олексія Тандира винним у вчиненні інкримінованого йому злочину й обрати максимально можливе покарання за цією статтею — 10 років позбавлення волі та заборону водити транспортні засоби.  Детальніше про позицію обвинувачення у справі Олексія Тандира читайте у матеріалі «Ґрат». 📷 Екссуддя Олексій Тандир пд час розгляду його справи Святошинським райсудомі, 23 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
182
16
Велика палата Верховного суду підтвердила, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади колишнього голови Окружно
Велика палата Верховного суду підтвердила, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, було законним. ВРП ухвалила своє рішення після вивчення прихованих аудіозаписів з кабінету Павла Вовка, оприлюднених НАБУ в рамках розслідування щодо суддів ОАСК. Орган суддівського врядування зрештою звільнив голову суду за грубе порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. А сам суд у 2022 році ліквідувала Верховна Рада. Вовк поскаржився до Верховного суду, зокрема, що використання протоколів негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) поза рамками кримінального провадження було незаконним.  Задоволення цієї скарги, на думку представників громадських організацій, які домагаються реформування судової влади, створювало б небезпечний прецедент, що міг потягнути за собою поновлення інших суддів, звільнених, як і Вовк, на підставі матеріалів з кримінальних проваджень. «Ґрати» вивчили постанову ВС і детально розповідають про аргументи сторін, а також чому суд встав на бік ВРП та відмовив Павлу Вовку.  📷 Колишній голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. Фото: Юлія Вебер, Бабель
204
17
Прокуратура просить на 10 років ув’язнити Олексія Тандира — колишнього голову Макарівського районного суду Київщини, обвинува
Прокуратура просить на 10 років ув’язнити Олексія Тандира — колишнього голову Макарівського районного суду Київщини, обвинуваченого у вчиненні смертельної ДТП у травні 2023 року, внаслідок якої загинув військовослужбовець Нацгвардії Вадим Бондаренко. Про це повідомив кореспондент «Ґрат» зі Святошинського районного суду Києва, де триває розгляд справи. Сьогодні у ній почалася стадія дебатів, свою позицію на засіданні озвучили прокурор Олександр Задорожний та представник потерпілих Павло Теслюк. За словами прокурора, Тандир за кілька хвилин до початку комендантської години рухався Берестейським проспектом зі швидкістю понад 100 кілометрів на годину, ігноруючи дорожні знаки та швидкісні обмеження, і збив військовослужбовця на блокпосту на в’їзді до Києва, від чого той загинув на місці. На думку обвинувачення, Тандир перебував у стані алкогольного сп’яніння, а тому намагався це приховати й проскочити блокпост, не зупиняючись для перевірки. «Жодні дії нацгвардійця не могли спричинити аварію, якби Тандир рухався із дозволеною швидкістю, поступово її зменшуючи, як регламентовано дорожніми знаками», — наголосив прокурор. Окрім ув’язнення, він також закликав обмежити право Олексія Тандира керувати транспортними засобами на 10 років. На переконання обвинувачення, після ДТП Тандир всіляко намагався уникнути відповідальності, зокрема відкласти освідування на стан алкогольного сп’яніння, а також ввести слідство в оману, оскільки замість зразка сечі здав воду зі слиною. Таку позицію в суді підтримав представник потерпілих Павло Теслюк. Він також просив суд задовольнити цивільні позови родини загиблого щодо стягнення з Тандира компенсації. Йдеться про позов від дружини Вадима Бондаренка на 10 мільйонів гривень моральної компенсації, по мільйону гривень моральної компенсації для кожного з трьох їхніх малолітніх дітей та 25 мільйонів матеріальної компенсації. Також позови по мільйону гривень моральної компенсації заявили батьки загиблого. Сам Олексій Тандир раніше говорив, що визнає свою причетність до смертельної ДТП, але не погоджується з тією версією подій, яку викладає сторона обвинувачення. Він та його захисники матимуть можливість висловити свою позицію на дебатах під час подальших засідань. Детальніше про нинішнє і майбутні засідання — незабаром на сайті «Ґрат». 📷 Авто Олексія Тандира після аварії. Фото: пресслужба ДБР
179
18
Під час облоги Маріуполя Росія активно поширювала наратив про те, що українські оборонці скоювали там воєнні злочини, а після
Під час облоги Маріуполя Росія активно поширювала наратив про те, що українські оборонці скоювали там воєнні злочини, а після виходу Маріупольського гарнізону у полон Слідчий комітет РФ почав роботу над відповідними кримінальними справами. «Азов» для них став особливою мішенню: підрозділ з 2014 року відігравав важливу роль у захисті Маріуполя, а після початку повномасштабного вторгнення українські сили в оточеному місті очолив азовець Денис Прокопенко. Російські суди вже оголосили вироки понад чотирьом сотням полонених азовців. За свідченнями тих бійців, з ким говорили «Ґрати» та «Медійна ініціатива за права людини» після їхнього повернення з полону, їх примушували зізнаватися у злочинах під катуваннями. Військовополонених також позбавляли права на справедливий суд.  Розповідаємо історію звільнених полонених — розвідників «Азову» Івана Бочкарьова та Дмитра Канупєра, яких разом засудили до 29 років позбавлення волі. Російська пропаганда зображувала їх як масових вбивць, а їхні вироки цитувала речниця російського МЗС. Обох бійців повернули з полону під час обміну у жовтні 2024 року.  📷 Іван Бочкарьов. Фото: Дмитро Васільєв для Ґрати
191
19
Галицький районний суд Львова арештував без права внесення застави ще трьох учасників сутички із військовими ТЦК на Сихові 8
Галицький районний суд Львова арештував без права внесення застави ще трьох учасників сутички із військовими ТЦК на Сихові 8 липня. Їх затримали через два дні, а розгляд запобіжних заходів відбувся на третій — 11 липня. Під час засідання всі троє фігурантів справи підтвердили, що перебували на місці подій. Йдеться про 28-річного Романа Стегнія, військовослужбовця у відпустці. Під час судового засідання стало відомо, що він уже двічі перебував у СЗЧ. Слідство встановило, що під час конфлікту Стегній виліз на дах службового автомобіля групи оповіщення ТЦК, стрибав по ньому і пошкодив. Ще двоє затриманих — 21-річний Олег Кузик і 45-річний Володимир Кунинець. За словами Олега Кузика, того вечора він із друзями катався на самокатах і побачив сутичку. Хтось дав йому в руки кувалду, якою він потім пошкодив службовий автомобіль ТЦК. У вчиненому розкаявся та заявив, що йому соромно за свій вчинок. Володимир Кунинець у суді розповів, що нікого не бив, а на емоціях потягнув за футболку військового. За версією прокуратури, чоловік провокував конфлікт із військовим Сихівського районного ТЦК і СП та ображав його словесно. Усі троє затриманих отримали підозри у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період (частина 1 статті 114-1 ККУ). За цією статтею, їм загрожує від 5 до 8 років ув’язнення. Ще одного учасника конфлікту, про затримання якого наступного дня після інциденту повідомляла поліція, 28-річного Романа Приходька ідентифікували на відео із місця події. Його затримали за статтею про самовільне залишення частини (стаття 407 ККУ), але наразі запобіжний захід ще не визначили. Загалом у зв’язку з конфліктом у Львові вже затримали пʼятьох осіб. Деталі про справу та першого затриманого «Ґрати» раніше розповідали у матеріалі 📷 Машина військових, яку перевернули під час конфлікту на Сихові у Львові. Фото: Львівич
198
20
Сихівський районний суд Львова обрав запобіжний захід 23-річному Олегу Гаврилову, якого підозрюють у нападі на поліцейських п
Сихівський районний суд Львова обрав запобіжний захід 23-річному Олегу Гаврилову, якого підозрюють у нападі на поліцейських під час масового конфлікту із військовими територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Сихові у Львові 8 липня. Суд відправив Олега Гаврилова в СІЗО на 60 днів без права внесення застави. Йому інкримінують насильство щодо працівника правоохоронного органу та хуліганство. Загалом правоохоронці повідомили, що ідентифікували і затримали вже пʼятьох учасників сутички. «Ґрати» розповідають деталі цієї справи.   📷 Конфлікт з групою оповіщення ТЦК і правоохоронцями на Сихові у Львові. Фото: Львівич
234