Наукове товариство студентів | НТС

🤔У чому полягає справжній сенс нашого існування? Роман Сомерсета Моема «Тягар пристрастей людських» відповідає на це з хірургічною точністю. 🔍Письменник глибоко аналізує шлях героя через фатальну пристрасть до усвідомлення власної недосконалості. Автор розкриває проблему "тягаря" в житті людини. У новій рецензії читайте про справжню ціну духовної свободи. Дізнайтеся, чому людське життя – це лише заплутаний візерунок на перському килимі. Автор: Павло Хохлов Редакторка: Олександра Стеценко Оформлювач: Архип Руденко Дизайнерка: Анастасія Межерицька

🍀У житті рідко випадає другий шанс: навіть невелика помилка з легкістю призводить до неминучної поразки. Але що, коли людині, яка помилилася й втратила все, доля раптом посміхається знову? Таке щастя випало Пітеру Вілемсу, але, на відміну від будь-кого іншого, він цим не скористається. ❤️‍🔥Честь і кохання – це на, перший погляд, лицарська тематика, що має вражати благочестям та чистотою. Але Джозеф Конрад захоплює читача зовсім не цим. Його світи – понурі та меланхолійні, а що найстрашніше, вони реалістичні.🫀  Цей допис дасть змогу зрозуміти, як легко втратити всі здобутки, коли твій пріоритет – це не щастя, а безмежна пиха. Автор: Архип Руденко Редакторка: Марія Левченко Оформлювач: Архип Руденко Дизайнер: Вікторія Гуд

🎨Сьогодні пишемо про Анрі Матісса — митця, що відмовився від правил академічного живопису, зробивши колір головним героєм картини. 🖌Його шлях став історією про сміливість шукати власну мову в мистецтві, навіть коли вона здається надто яскравою, незвичною і «дикою». Тому читайте Детальну оповідку за посиланням. Авторка: Софія Борищук Редакторка: Софія Борищук Оформлювачка: Богдана Логвинова Дизайнерка: Анастасія Межерицька

Слабка Ланка final boss edition вже близько 💚 Цього разу змагатися будуть учасники, яких ми добре знаємо та любимо. Обирай, за кого вболіватимеш: Дар’я Коломієць, Віталій Нєчаєв, Віктор Оліфіров, Богдан Омельченко, Валерій Закорецький, Марія Полякова, Владислав Шандерик, Олександр Шишка, Антон Пащенко та Васіліса Брік 🎮 Де? — клуб Otel’, вул. Нижньоюрківська, 31. Коли? — 12 червня о 17.00. Твій гравець вже чекає — скоріше реєструйся за посиланням, аби не пропустити запеклий раунд🔥

🍅 Коли на перше місце стає виживання, суспільні бар'єри руйнуються. У часи, коли країну охоплює криза, а людей мучить банальний голод, соціальні статуси втрачають своє значення. Раса, стать і походження відходять на другий план перед лицем спільної біди. 🍽 І саме тоді маленьке залізничне кафе стає справжнім прихистком, де люди знаходять не лише порятунок від голоду, але й тепло та рівність, заховані у простій порції смажених зелених помідорів. У новому дописі читаємо про роман, який розкриває, як звичайна страва може зблизити людей. Автор: Еліна Степанова Редактор: Марія Левченко Оформлювач: Архип Руденко Дизайнер: Вікторія Гуд

💃 Через тяжкі життєві обставини героїні не можуть, не хочуть, а чи просто бояться знайти вихід. Для них чужа думка – це всюдисущий наглядач, який бачить кожну помилку, слідкує за кожним кроком. Якщо вас цікавить непросте життя жінки XIX століття, ознайомтеся з аналізом майстерних п'єс Генріха Ібсена. Читайте у дописі про те, як дві жінки, заручниці власних життів, шукають вихід. Їхні долі схожі, але кінець зовсім різний. Авторка: Марія Іваненко Редакторка: Анастасія Стеценко Оформлювач: Архип Руденко Дизайнер: Микола Волинець

‼️ Принагідно «UWS» відкриває допоміжний ЗБІР нашому студентові Богдану Новаковському, ОП «Східноєвропейські історичні студії», ІІІ курс. У ніч на 24 травня внаслідок масованого обстрілу столиці була знищена квартира, в який жив Богдан. Під час обстрілу він перебував в укритті, тому постраждала лише його оселя. Зараз Богдан збирає кошти на відновлення частини речей, які він втратив. Для заохочення задонатити «UWS» традиційно проведе розіграш книги на свій наступний клуб — за донат від 50 грн. ✏️ Посилання на реєстраційну ФОРМУ. Наша мета: популяризувати жіночі студії, незважаючи на труднощі, пов'язані з війною, власне, тому благодійна складова для нас така важлива. Чекаємо на Вас та Вашу підтримку ❤️‍🩹

Блог «Ukrainian Women Studies» та однойменний книжковий клуб на базі історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка оголошує нову зустріч! 🌟 У червні ми читаємо «Маніпулянтку» Івана Франка. Текст про жінок, написаний чоловіком. Попри упередженість, Каменяра вважають діячем профеміністичним, тим, хто підтримував український жіночий рух на межі XIX—XX століть. Тож, наскільки його оптика стосовно героїнь переконлива, а його відповідна репутація — справедлива? Спробуймо разом відповісти на ці питання 27 червня (субота) о 16.00 на локації: 📍 Книгарня-кав'ярня «Сяйво книги» за адресою вул. Велика Васильківська, 6, розташована за 3 хвилини від станції метро «Площа Українських Героїв».

Чи часто вам трапляється твір, де читач є активним учасником події, та безпосередньо впливає на долю героїв? 🐌 «Скляний равлик» Милорада Павича – це захоплива літературна гра, де читач власноруч обирає фінал історії. Рецензія розкриває, як випадкова святкова зустріч двох незнайомців-клептоманів перетворюється на глибокий філософський роздум про невідворотну долю. Дізнайтеся, як найменші рішення формують майбутнє та чому саме ви станете повноцінним співавтором цього нетривіального шедевра. Читайте у дописі про унікальний твір, який змушує задуматись про силу співпадінь. Авторка: Марія Іваненко Редакторка: Марія Левченко Оформлювач: Архип Руденко Дизайнер: Микола Волинець

⛪️Упродовж століть Київ був є політичним і культурним центром та місцем, де формувалася українська державність, народжувалися ідеї та творилася історія. Від княжої доби до сучасності місто пережило злети й руйнування, вистояло перед імперіями та зберегло свій особливий дух, який відчувається в його вулицях, архітектурі та людях. Ми підготували матеріал про наше чудове місто, від різних блогів та рубрик, тож тепер запрошуємо ближче познайомитися з історією та особливістю нашої столиці у сьогоднішньому дописі до Дня Києва. ✨ @music_nts @uwstudies @vits_knu @artstudioknu

У другій половині ХІХ століття, коли українська мова й освіта в Галичині лише виборювали право на існування, Омелян Партицький фактично створював їхню практичну основу власними руками. 🇺🇦 Саме він укладав словники, писав підручники, реформував шкільне навчання та засновував українські часописи, які об’єднували інтелектуалів по обидва боки Дніпра. 📄 Тому просимо ознайомитися з ним у нашому сьогоднішньому новому дописі Авторка: Юлія Плохотишина Редакторка: Каріна Роженко Оформлювач: Ілля Коваленко Дизайнерка: Вікторія Гуд

‼️В ніч на 24 травня внаслідок масованого обстрілу столиці була знищена квартира у якій жив студент III курсу ОП «Східноєвропейські історичні студії», активний член нашого товариства Богдан Новаковський. Під час обстрілу він перебував в укриті, тому постраждала лише його оселя. Зараз Богдан збирає кошти на відновлення частини речей, які він втратив. Просимо за можливості поширити банку та задонатити. Банка: send.monobank.ua/jar/424KQBQrEx

📖Історію часто переписують так, щоб перетворити реальні трагедії на красиві та зручні легенди. Але що, коли письменник відмовляється грати за цими правилами? 🗣️У романі «Голову Гіммлера звуть Гайдріх» Лоран Біне робить несподіваний крок: він запрошує читача за лаштунки власного письменницького процесу. Замість того, щоб запропонувати готову оповідь, автор постійно вагається, сперечається з документами і бореться з власною уявою. Він створює унікальний текст, де спроба віднайти неспотворену правду стає настільки ж напруженою, як і події Другої світової війни. 🪖У цьому дописі читаємо про те, чому ця історія звучить не як черговий міф про війну, а як гірке нагадування про нашу відповідальність перед минулим. Автор: Микола Шилін Редакторка: Анастасія Межерицька Оформлювач: Архип Руденко Дизайнер: Ангеліна Ємельяненко

Xaῖρε, πολῖτα! Чим була Візантія – нащадком Римської імперії? осередком оформлення християнства? великим прабатьком архітектурного мистецтва Східної Європи, зокрема – Київської Русі? Так-так, шановний міщанине, повертаємося до мандрівок у часі та просторі для того, аби розкрити усі ці питання на нашому уже пʼятому #місті_за_червоними_мурами 🏰 Цього разу ми: ⏳зустрінемо гостів із Київської Русі ⏳познайомимося із традиційною для Візантії кулінарією ⏳ дослідимо візантійську медицину ⏳ спробуємо себе у музичному мистецтві різного походження підданих Басилевса ⏳ поглянемо на особливості місцевого рицарства ⏳ змалюємо вітражі, розгадаємо місцеві мозаїки та ще чимало іншого…🤫 🗓️ КОЛИ? 22 травня 📜 ЯК потрапити? Вхід вільний, однак для нашого орієнтування у кількості відвідувачів варто заповнити форму🪄 🗺️ ДЕ? Зовнішній дворик червоного корпусу КНУ ім. Тараса Шевченка 🪙 СКІЛЬКИ коштує вхід? Насолода атмосферою абсолютно безкоштовна. Проте, якщо ви хочете мати змогу взяти у чомусь участь або перекусити абощо – приготуйтеся купувати нашу внутрішню валюту – номізми: – срібні (для одноразового вжитку) – 50 гривень; – золоті (змога покупки майже усього лиш показуючи вашу номізму) – 350 гривень. 75% виручених коштів будуть направлені на допомогу Збройним Силам України ❗️ Зверніть увагу: вперше також до нас можна буде потрапити через браму ботанічного саду О. Фоміна з боку Університету🪄 Χαίρετε, міщанине! До скорої зустрічі!

⛪Сьогодні об 11:00 зустрічаємося на онлайн-лекції «Західноєвропейське VS Східноєвропейське середньовічне місто: культура та повсякдення» 🏰 Разом із Анною Руднічук та Дмитром Пуховцем поговоримо про міста Середньовіччя, їхню культуру, повсякдення та відмінності між Заходом і Сходом Європи. 📍 Формат: online, Zoom 🔗 Посилання на зустріч Meeting ID: 786 6978 8581 Passcode: f8K01W

Чим відрізнялися перлини Середньовіччя – міста Західної та Східної Європи?🏰 Повсякденними звичками? Рицарськими орденами? Мистецькими та культурними традиціями? Із цим нескінченним потоком запитань нам допоможуть розібратися без перебільшення майстри міського медієвістичного ремесла: 🖋️PhD, Анна Руднічук 🖋️к.і.н., Дмитро Пуховець на спільній лекції «Західноєвропейське VS Східноєвропейське середньовічне місто: культура та повсякдення»🪄 🗓️ Коли: 21 травня об 11:00 🗺️ Де: online через платформу Zoom ❗️Лінк до зустрічі буде опублікований у четвер заздалегідь До зустрічі, amici!

18 травня 1883 року народився Вальтер Гропіус — людина, без якої наш сучасний світ зі скляними хмарочосами та лаконічним дизайном був би неможливим. Ставши батьком архітектурного модернізму та пройшовши через жахи Першої світової війни, він заснував легендарну школу Баугауз, щоб перебудувати життя на нових засадах: поєднати мистецтво з технологіями та зробити якісний і продуманий дизайн доступним для кожного.🏛 Його новаторські ідеї переслідували нацисти, помилково тавруючи їх «комунізмом», але це не зламало митця. Змушений тікати з Німеччини, Гропіус емігрував до США, де назавжди змінив архітектурну освіту в Гарварді. 🏣 Як архітектор-бунтар, що так і не отримав диплома, навчив увесь світ будувати по-новому? Читайте історію творця «тотальної архітектури», на похороні якого, за його ж заповітом, замість сліз пили шампанське. 🥂 Авторка: Лана Коляда Редакторка: Богдана Логвинова Оформлювачка: Анастасія Терещенко Дизайнерка: Вікторія Гуд

🕊 Вже завтра, 18 травня, розпочнеться ХVІ міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Дні науки — 2026». Додаємо для зручності розклад роботи конференції. 🔸18 травня 🔹10.00 - 10.10 – Відкриття конференції 🔹10.10 - 13.30 – Спеціальна секція "Спорт: суспільство, політика, культура" 🔸20 травня 🔹11.00 - 13.30 –  Спеціальна секція "Соціокультурні, політичні та економічні процеси у провінціях Римської імперії". 🔸22 травня відбудуться секції у змішаному форматі. 🔹Спеціальна секція "Радянське, антирадянське і пострадянське у мистецтві України, 1922-2026" 🔹Спеціальна секція "Модернізаційні зміни в Україні ХІХ ст."  🔹Секції І–ІV ✔️ Детальніше ознайомитися із програмою можна за посиланням. Чекаємо Вас на нашому святі науки!

📢 Уже сьогодні відбудеться зустріч із Владленом Мараєвим — істориком та співавтором каналу «Історія без міфів»! Разом поговоримо про український ґранд-наратив, міфи російської пропаганди щодо України. Доєднуйтесь! 🕛 Початок о 12:00 📌Мистецький салон КНУ ім. Тараса Шевченка (ауд. 321, вул. Володимирська, 60)

💍 ⚔️ Депортація фактично знищила цілі династії майстрів-ювелірів, залишивши по собі лише уламки колись величного мистецтва. Проте кожна назва, що вціліла, від захисних амулетів «амаїл» до весільних поясів «к’ушак’», і досі зберігає в собі зашифровані знання про спосіб життя кримських татар. Ці вироби були носіями багатства духовної культури, де вибір металу чи форма пряжки мали своє практичне та символічне пояснення. Пропонуємо розібратися в термінології та значеннях цих назв, щоб краще зрозуміти історію, закарбовану в деталях прикрас. Для цього читайте наш спільний з Мистецькою студією допис!✨ @artstudioknu Авторство: Юлія Плохотишина Редактура: Анастасія Терещенко Оформлення: Марічка Кірічок Дизайн: Марія Михайленко