Вокс Україна/VoxUkraine
Найцікавіший економічний контент із усього світу, що містить рішення українських проблем. 💬 Чат ось https://t.me/+fD52HYLeLCgzYjli
Mostrar más3 773
Suscriptores
+124 horas
+17 días
-1130 días
- Suscriptores
- Cobertura postal
- ER - ratio de compromiso
Carga de datos en curso...
Tasa de crecimiento de suscriptores
Carga de datos en curso...
🌾 Повномасштабна війна в Україні стримує постачання сільськогосподарської продукції з двох основних країн-виробників – України та росії. Це загрожує світовій продовольчій безпеці, особливо для бідних країн.
🚜 Щоб підтримувати глобальні запаси продовольства, інші держави мали б виробляти більше сільськогосподарської продукції. Проте зелені реформи обмежують європейських виробників і знижують їхню продуктивність.
🚫 Окремі положення реформ вже довелося призупинити, сподіваючись продовжити їх реалізацію після закінчення війни в Україні. Проте у 2024 році з’явилися ознаки зростання невдоволення Зеленою угодою серед населення ЄС. Це змусило Єврокомісію піти на поступки.
Детальніше про те, як війна в Україні впливає на майбутнє зеленої трансформації сільського господарства в ЄС, розповідаємо за посиланням.
⤵
Війна в Україні та майбутнє зеленої трансформації сільського господарства в ЄС? Міркування з погляду політичної економії
Повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року та подальша ескалація війни стали перевіркою реальністю для дотеперішніх переконань та...
👍 5
👨👩👧👦 У 2024 році 13% українців стверджують, що їхні родини ледве зводять кінці з кінцями (у 2021 році частка таких сімей становила 9%). За результатами опитування Центру Разумкова https://bit.ly/3Lnimba, 38% вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей. 39% мають труднощі з придбанням речей тривалого вжитку (у 2021 році таку відповідь дали 44% респондентів). Забезпеченими себе називають лише 8% опитаних.
📉 Рівень довіри до державних і суспільних інститутів у червні 2024 року зменшився, порівняно з березнем цього ж року. Зараз українці найбільше довіряють ЗСУ – 90% (96% у березні), волонтерським організаціям – 81% (85% у березні), добровольчим батальйонам – 80% (86% у березні), ДСНС – 79% (85% у березні) і Національній гвардії України – 75% (80% у березні).
❌ Найбільше респондентів висловлюють недовіру державному апарату (чиновникам) (не довіряють 79%), політичним партіям (78%), Верховній Раді (76%), судовій системі (73%), уряду (73%) і прокуратурі (64%).
🦾 80% українців вірять у перемогу України у війні. Проте лише 24% респондентів вважають, що перемога настане до кінця цього року.
🇺🇦 Відносна більшість людей, а саме 42%, які вірять у перемогу, прогнозують, що ЗСУ виженуть російські війська з усієї території України, а кордони відновляться до тих, якими були в січні 2014 року.
Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів, ставлення до виборів, віра в перемогу (червень 2024р.)
Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується А...
👍 4😢 3
☑ Заборонити силове затримання і примусову доставку до ТЦК, запровадити економічне бронювання військовозобов’язаних, дозволити дрібним корупціонерам укладати угоди зі слідством і отримати менше покарання, викриваючи своїх «керівників». Такі та інші нововведення пропонують нові 30 законопроєктів, зареєстровані у Верховній Раді з 10 до 23 червня.
🔍 Огляд можливих змін у законодавстві читайте у випуску 20 Важливих законопроектів.
Важливі законопроєкти. Випуск 20: економічне бронювання, заборона на силове затримання військовозобов’язаних, посилення екологічної безпеки
Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 10 до 23 червня 2024 року. За цей період було зареєстровано 30 законопроєктів: 3 ратифікації міжнародних...
👍 7🔥 2😐 2
Щоб стати повноцінною частиною ЄС, Україна повинна удосконалити своє законодавство, наблизивши його до європейських норм. У певних сферах (енергетика, освіта і наука, оподаткування чи соціальна підтримка) потрібні серйозні реформи. В інших (сільське господарство, транспорт) значних змін не планується, однак є потреба в інвестиціях.
❓ Що український уряд зобов’язався змінити чи покращити у найближчі роки? Читайте на картках.
👉 Стаття з детальним оглядом запланованих секторальних реформ – за посиланням.
👍 7
❗Увага! Захід «Коефіцієнт корисної дії депутатів. Як працюють народні обранці без тиску виборів» переноситься. Про нову дату проведення згодом повідомимо на наших сторінках.
Слідкуйте за Вокс Україна, щоб не пропустити анонс.
👍 5😱 1🤨 1😐 1
Уряд підготував середньострокову Бюджетну декларацію. Ключові прогнози з документа:
📌 Головною стратегічною ціллю боргової політики уряду буде зниження рівня державного та гарантованого державою боргу до 90% ВВП у 2027 році.
📌 Зростання реального ВВП очікується на 2,7% у 2025 році, 7,5% у 2026 році та 6,2% у 2027 році.
📌 Тривалість активних бойових дій на території України передбачається як мінімум впродовж усього 2025 року.
📌 У 2025 році доходи державного бюджету мають вирости на 36,6% у порівнянні з 2024 роком, у 2026 та 2027 роках – на 14,2% та 13,6% відповідно. Основну їхню частину становитимуть податкові надходження.
📌 Загальний рівень видатків у 2025 році виросте до майже 4 трлн грн з 3,3 трлн грн запланованих на 2024 рік і зберігатиметься на цьому рівні протягом 2026-2027 років. Пріоритетним залишиться сектор оборони й безпеки (50% всіх видатків у середньому протягом 2025-2027 років).
📌 У 2025-2027 роках прогнозується різке скорочення дефіциту державного бюджету із фактичних 20,6% ВВП у 2023 році до 6,7% у 2027 році.
🔍 Читайте у статті аналіз Бюджетної декларації на 2025-2027 роки від експертів Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
Бюджетна декларація: аналіз та оцінка прогнозів Уряду на 2025–2027 роки
Ключові висновки Уряд підготував середньострокову Бюджетну декларацію лише вдруге, хоча має це робити (згідно з Бюджетним кодексом) з 2019 року....
👍 5👎 1
📉 Сьогодні в Україні показник народжуваності – один із найнижчих у світі. Він складає 0,9 дітей на одну жінку. Для того, щоб населення країни не зменшувалося, має бути 2,2.
❌ Збільшення виплат на дитину не допоможе підвищити народжуваність, впевнені у Міністерстві соціальної політики. Важливо створити для жінок такі умови, щоб вони отримали фінансову підтримку від держави під час народження дитини і 4-6 місяців після. А потім стимулювати молодих мам виходити на роботу, щоб не втрачати кваліфікацію. Але держава має подбати, щоб ця жінка не втратила житло, могла віддати дитину в садочок або няні та ін.
✅ Для цього Міністерство соціальної політики перезапустило послугу «Муніципальна няня». Вона передбачає, що жінка, яка виховує дитину і не працює, може стати нянею ще для кількох дітей і отримувати за це мінімальну зарплату. Водночас певним категоріям батьків із дітьми до 6 років держава буде компенсувати оплату за послуги такої няні.
👉 Як Україні вийти з демографічної кризи, обговорили з першою заступницею міністра соціальної політики Дариною Марчак у новому випуску подкасту «Поговоримо» від проєкту VoxCheck. Слухайте його за посиланням.
Як вийти з демографічної кризи? Дарина Марчак | подкаст Поговоримо?
Говоримо з першою заступницею міністра соціальної політики Дариною Марчак про показники демографічної кризи, статистику народжуваності, міграційну політику, дитсадки, проєкт «Муніциплаьна няня», материнство та шляхи вирішення демографічної кризи 00:00 - Вступ 00:56 - Про показники демографічної кризи 07:58 - Про вирішення демографічної кризи 13:26 - На чому фокусується держава щодо вирішення демографічної кризи 15:58 - Про ринок праці 22:03 - Про адаптацію дитсадків до поточних умов 28:41 - Про проєкт «Муніципальна няня» 38:37 - Як стимулуювати жінок народжувати 43:46 - Про залучення зовнішніх мігрантів Більше фактчеків у телеграмі VoxCheck:
https://t.me/voxcheckЦікаве про економіку у телеграмі Вокс Україна:
https://t.me/vox_ukraineVoxCheck у ФБ:
https://www.facebook.com/VoxCheckVoxUkraine у ФБ:
https://www.facebook.com/VoxUkraine.Ukranian/👍 12🥴 5😢 2😐 2
Photo unavailableShow in Telegram
🔔 Вокс Україна запрошує на подію «Коефіцієнт корисної дії депутатів. Як працюють народні обранці без тиску виборів».
У мирний час каденція IX скликання Верховної Ради вже мала б добігати кінця. Проте повномасштабне російське вторгнення докорінно змінило ситуацію і надало роботі парламенту неабиякого значення для долі України. Коефіцієнт корисності депутатів за десять сесій дозволяє побачити, наскільки парламентарі підтримували своїми голосуваннями прогресивні реформи.
📅 Коли: 15 липня
🕚 О котрій: 11:00-13:00
🏤 м. Київ (деталі про місце – після реєстрації)
🔗 Реєструйтесь прямо зараз, заповнивши форму.
🤔 Як це працює?
ККД – це інструмент, завдяки якому будь-хто може дізнатися, наскільки той чи інший народний обранець підтримує реформи в Україні. Після кожної сесії парламенту ми оновлюємо базу даних, підготовлену за результатами голосувань. Які закони позитивно позначаються на житті держави, а які – ні, оцінюють експерти проєкту Індекс Реформ.
Детальніше про методологію – на сайті 🔽
👍 10
Трохи більше половини біженців та третина мігрантів, які живуть у Польщі, хочуть повернутися в Україну. Про бажання зробити це якнайшвидше розповіли 51% біженців і 33% мігрантів.
Впливають на наміри українців повернутися такі фактори:
🔸 час переїзду до Польщі (біженці більше схильні повертатися, ніж мігранти)
🔸 вік (в українців старше 50 років сильно зростає бажання повернутися)
🔸 наявність дітей шкільного віку (негативно співвідноситься з намірами повернутися)
🔸 мова спілкування (люди, які в основному говорять російською або польською, менш схильні повертатися)
🔸 фінансовий статус (чим він вищий, тим нижчі наміри повернутися).
🔹 Суттєво впливають на бажання повернутися в Україну туга за домом і відчуття провини за те, що поїхали за кордон.
👉 Повний текст дослідження читайте на сайті.
Не тільки житло і робота. Як ідентичність і туга за домом впливають на бажання українських біженців повернутися додому
Напад росії змусив багатьох українців покинути свої домівки і виїхати за кордон у пошуках безпеки для себе і своїх сімей....
👍 13
Repost from Антологія Брехні / VoxCheck
Росія вдарила по Україні майже 40 ракетами різних типів
8 липня о 10 ранку Росія розпочала нову масовану ракетну атаку на Україну. Ворог запустив «Кинджали» та крилаті ракети. 38 ракет вразили кілька міст: Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Слов’янськ, Покровськ та Краматорськ.
У Києві внаслідок обстрілу загинуло щонайменше 15 людей, понад 37 — поранені. Загалом в Україні щонайменше 29 загиблих та десятки поранених.
У Києві найбільше постраждала дитяча лікарня «Охматдит». 16 людей отримало поранення, 7 з них — діти. Удару зазнав токсикологічний корпус, де діти отримували діаліз, а також кілька інших відділень лікарні. Пацієнтів «Охматдиту» евакуйовують, рятувальники продовжують пошук людей.
Також у Києві окупанти пошкодили приватний пологовий будинок, офісний центр, трансформаторні підстанції та житлові будинки.
У Кривому Розі відомо про 10 загиблих і 47 поранених. Найбільше жертв – через влучання у промислове підприємство.
Також жертви є у Дніпрі (1 загиблий, 12 поранених) та Покровську (3 загиблих). Під обстрілом опинилися й інші громади Донеччини, але інформація про постраждалих звідти не надходила.
🔵 Не нехтуйте тривогою і поширюйте перевірені факти про злочини рф!
@VoxCheck
🤬 10🤯 2👍 1
Elige un Plan Diferente
Tu plan actual sólo permite el análisis de 5 canales. Para obtener más, elige otro plan.