AgroPolit.com

🇺🇦 Попри постійні російські атаки на портову інфраструктуру, український агроекспорт залишається стабільним. За прогнозом заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, у 2026 році експортна виручка аграрного сектору може сягнути $23 – 24 млрд. Це на 2–6% більше, ніж у 2025 році, коли експорт приніс $22,6 млрд. 🌾 Попри удари по портах, загальні обсяги експорту не скоротилися. Українська логістика продовжує працювати, а пошкоджену інфраструктуру оперативно відновлюють.

🚢 Російські атаки на портову інфраструктуру продовжують ускладнювати експорт українського зерна та зменшувати валютні надходження від агросектору. Найбільші виклики можуть виникнути вже восени, коли стартує масове збирання нового врожаю. Значні перехідні залишки зерна досі зберігаються на елеваторах, що ускладнює приймання нового врожаю та збільшує витрати аграріїв. ❗️ Врожай 2026 року може бути не меншим, ніж торішній. Водночас пропускна здатність морських портів залишається обмеженою через регулярні російські обстріли.

🌾 Аграрний сектор залишається головною опорою українського експорту. Сьогодні продукція АПК забезпечує 56,6% усього експорту України, тоді як у 2021 році цей показник становив 46,2%. Особливо швидко зростає експорт продукції з доданою вартістю: ✅ м'ясо птиці — +52%; 🍪 печиво та кондитерські вироби — +46%; 🍫 шоколад — +80%. Абсолютним рекордсменом став український цукор — його експорт зріс більш ніж у 15 разів, що є одним із найкращих результатів серед усіх товарних груп.

🇺🇦🇪🇺 Вступ України до ЄС може принести вигоду європейському тваринництву Інтеграція України до єдиного ринку ЄС збільшить пропозицію зернових, що може сприяти здешевленню кормів. Це, своєю чергою, допоможе виробникам молока, яловичини, свинини та м'яса птиці в Європі знизити виробничі витрати. Експерти також нагадують, що повномасштабна війна суттєво вплинула на українське тваринництво. Порівняно з довоєнним періодом виробництво: 🔹 молока скоротилося на 19%; 🔹 яловичини — на 28%; 🔹 свинини — на 8%; 🔹 м'яса птиці — на 5%.

🇺🇦 Українська біоетанольна галузь стрімко набирає обертів За останній рік виробничі потужності зросли на 160% — це у 2,5 рази більше, ніж роком раніше. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства переконані: розвиток біоетанолу може стати одним із ключових драйверів глибокої переробки аграрної сировини та залучення інвестицій. 🌽 Один завод із виробництва 100 тис. тонн біоетанолу на рік може: ✔️ переробляти до 350 тис. тонн кукурудзи або іншої біомаси; ✔️ створити близько 150 робочих місць на підприємстві та ще до 1 000 — у суміжних галузях.

В Україні створили міжвідомчу робочу групу, яка працюватиме над розвитком мікро-, малого підприємництва та самозайнятості Нова робоча група збиратиме пропозиції від підприємців, бізнес-асоціацій, громад. 🔹 Серед ключових напрямів роботи: • підтримка започаткування та розвитку власної справи; • допомога у відновленні та масштабуванні бізнесу; • скорочення регуляторних бар'єрів; • спрощення адміністративних і дозвільних процедур; • розширення доступу до державних програм підтримки; • розвиток цифрових сервісів для підприємців.

🥔 12,4 млн українців вирощують картоплю для себе В Україні 12,4 млн людей, включно з неповнолітніми, самостійно вирощують картоплю для власного споживання. Найбільше домогосподарств, які займаються вирощуванням картоплі, зосереджено в центральних і західних областях. У центрі картоплю вирощують 49% опитаних домогосподарств, на заході — 40%, на південному сході — 27%, а в Києві — 23%. 📊 За віком різниця майже непомітна: серед українців 15–35 років картоплю вирощують 40%, у віці 36–54 роки — 36%, серед людей 55–64 років — 35%, а серед тих, кому понад 65 років, — 36%.

📊 Майже 44% аграрних компаній можуть втратити можливість претендувати на статус критично важливих після посилення критеріїв Такі результати отримані на основі аналізу даних державних реєстрів. Дослідження стосується не підприємств, які вже мають відповідний статус, а лише компаній, що потенційно можуть відповідати оновленим вимогам. Тепер для цього необхідно мати: 🌾 земельний банк від 1 000 га; 💰 річний дохід не менше 40 млн грн. Раніше критерії були значно м'якшими — від 500 га землі та 20 млн грн чистого річного доходу.

🇺🇦🌿 Україна отримала ще один важливий експортний успіх Європейська комісія відкрила ринок ЄС для українського садивного матеріалу окремих видів клену. Відтепер українські виробники можуть експортувати до країн Євросоюзу садивний матеріал 8 видів клену. Таке рішення стало можливим після підготовки технічного досьє з оцінки фітосанітарних ризиків, на підставі якого Єврокомісія внесла відповідні зміни до європейського законодавства. 📈 Це лише один із прикладів активного розширення українського агроекспорту.

🐄 Держава розширює підтримку молочної галузі України Ось що передбачають нові програми підтримки: ✅ До 50% компенсації вартості будівництва або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для підприємств, які релокували виробництво з прифронтових територій та інвестують у розвиток потужностей. ✅ Програма «Доступні кредити 5-7-9%»: • до 90 млн грн — для агровиробників; • до 150 млн грн — для підприємств переробної промисловості. ✅ Державні портфельні гарантії та інструменти Фонду часткового гарантування кредитів.

💰 Агросектор України залучив рекордні 3,9 млрд доларів кредитів, перевищивши довоєнний рівень Найважливіше, що понад 70% цих коштів аграрії вкладають не в покриття поточних витрат, а у розвиток бізнесу: модернізацію виробництва, оновлення техніки та підвищення ефективності господарств. Особливо важливою програма є для фермерів із прифронтових регіонів: 📍 Сумська область — 81% кредитів видано за програмою «5-7-9%»; 📍 Херсонська область — 98%; 📍 Донецька область — 100%.

🌍 Україна зберігає сильні позиції на світовому зерновому ринку. У 2025/26 маркетинговому році найбільшим покупцем української кукурудзи стала Туреччина — 6,46 млн тонн. Пшеницю найбільше закуповував Єгипет (3,86 млн тонн), а головним імпортером українського ячменю залишився Китай (487 тис. тонн). 🌽 Топ-5 імпортерів української кукурудзи: 📌 Туреччина — 6,46 млн т 📌 Італія — 3,79 млн т 📌 Іспанія — 1,93 млн т 📌 Нідерланди — 1,68 млн т 📌 Ізраїль — 934 тис. т 🌾 Найбільші покупці української пшениці: ▪️ Єгипет — 3,86 млн т ▪️ Алжир — 2,78 млн т ▪️ Індонезія — 2,07 млн т

📉 Україна скоротила експорт зернових та олійних на 12% у сезоні 2025/26 За маркетинговий рік, що завершився 30 червня, українські аграрії експортували 41,1 млн тонн зернових та олійних культур. Це на 5,6 млн тонн (12%) менше, ніж у попередньому сезоні, повідомили в Українській зерновій асоціації. Основними причинами скорочення експорту стали: 🌾 менший урожай; 🇪🇺 квоти ЄС на імпорт української пшениці; 🚢 логістичні проблеми через російські атаки на портову інфраструктуру; 📉 несприятлива ситуація на світовому ринку.

🚜 Для аграріїв прифронтових регіонів готують новий механізм компенсації втрат Уряд опрацьовує інструмент, який дозволить компенсувати збитки сільгоспвиробникам, що працюють у 20-кілометровій прифронтовій зоні. Водночас уже діють програми підтримки, серед яких державне агрострахування, допомога постраждалим від несприятливих погодних умов та можливість бронювання працівників. Дані про прифронтові території інтегровані до Державного земельного кадастру та Державного аграрного реєстру.

📉 Попри прогнози про стрімке подорожчання сільськогосподарської землі після відкриття ринку, за майже п'ять років середня вартість гектара в Україні зросла лише на 32%. У першому півріччі 2026 року гектар сільгоспземлі коштував у середньому близько 75 тис. грн (майже 1800 доларів). Для порівняння, у 2021 році середня ціна становила 36,5 тис. грн (близько 1350 доларів). Середньорічне зростання склало близько 5%, що фактично відповідає темпам доларової інфляції. 🤝 За час роботи ринку укладено майже 500 тис. угод на загальну суму близько 50 млрд грн.

🇺🇦 Держава розширила програму компенсації 15% вартості української техніки та обладнання Кабінет Міністрів України оновив перелік вітчизняної техніки та обладнання, придбання яких бізнес може здійснювати з компенсацією 15% вартості в межах програми «Зроблено в Україні». Відповідне рішення уряд ухвалив 1 липня. 🚜 До переліку додали ще 18 нових категорій продукції українського машинобудування. Це дасть змогу бізнесу та комунальним підприємствам оновлювати технічний парк із меншими витратами, а українським виробникам — розширювати ринок збуту.

🧈 На українському ринку вершкового масла зростає надлишок продукції Виробники опинилися під тиском через скорочення експорту та накопичення значних запасів на складах. Попри стабільний попит всередині країни, обсяги виробництва залишаються високими, а несприятлива цінова ситуація на зовнішніх ринках стримує експорт. ❗️ У результаті частина продукції залишається нереалізованою, а виробники змушені знижувати ціни — інколи навіть нижче собівартості. Найскладніше підприємствам, які не мають достатніх фінансових можливостей для тривалого зберігання масла.

❗️ Російські війська завдали удару керованими авіабомбами по птахофабриці «Чорнобаївська» на Херсонщині — одному з найбільших і найсучасніших птахівничих комплексів Європи. Від атаки виникла масштабна пожежа, а значна частина виробничих потужностей зазнала серйозних руйнувань. ‼️ У компанії «Укрлендфармінг», наголосили, що російська армія вкотре цілеспрямовано атакує об'єкти продовольчої інфраструктури України. Наразі на місці працюють екстрені служби, триває ліквідація наслідків обстрілу та оцінка завданих збитків.

🚜 Українські аграрії просять владу не поспішати із запровадженням нових правил ЄС щодо засобів захисту рослин. Профільні аграрні асоціації закликають передбачити 10-річний перехідний період для гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. 📉 Можливі наслідки: • до 20% втрати врожайності окремих культур; • мінус близько 14 млн тонн зерна щороку; • понад 4,3 млрд доларів щорічних економічних втрат; • під загрозою — майже 10 млн гектарів сільськогосподарських земель, або близько 40% усіх орних земель України.

🚆 Вантажні тарифи «Укрзалізниці» можуть підвищити у два етапи. Кабінет Міністрів розглядає можливість поетапного підвищення тарифів на вантажні перевезення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, наразі обговорюється такий варіант: 📌 з 1 серпня 2026 року — підвищення на 30%; 📌 з 1 січня 2027 року — ще на 15%. Раніше уряд розглядав одноразове підвищення на 45%, однак після консультацій із представниками бізнесу, зокрема аграріями та металургами, схилився до поетапного рішення.