Єгор Бондаренко

Продовжуючи тему з проектом нового тарифного меню, Дептранс дав коментар «Суспільному» щодо обґрунтованості вартості разового проїзду у 30 грн. Якщо коротко, то через здорожчання пального, електрики та з урахуванням витрат та прибуток громадського транспорту, вийшли на таку ціну, яка за словами є «компромісна та реалістична». Якщо з цієї аргументацією можливо ще можна якось погодитись, то щодо вартості нових проїзних — коментаря немає. Правда тут варто зазначити, що ми не знаємо, чи здавали журналісти питання щодо цього. Тому на даний момент констатуємо, що аргументації по вартості нових місячних проїзних немає. Водночас, назвати їхню вартість компромісною не вийде — за таку ціну ніхто не буде їх купляти. Як писав в інстаграмі, зараз зайвий раз бісити киян не найкраща ідея. Інших варіантів, окрім переробки проекту місячних проїзних — немає. Якось продати ідею «саме стільки ви має платити за проїзні, інших варіантів» — не вийде, бо якраз варіанти зробити місячні проїзні вигідними для пасажирів існують.

Хочеться нагадати, що попередню публікацію про «Веломапу Київ Цифровий» та інші статті зможете знайти на мої сторінці в Medium. Дана платформа не потребує від вас обовʼязкової реєстрації, а публікації можете легко поширити серед свої друзів чи знайомих. Посилання на сторінку

Сьогодні на міському порталі даних КМДА опубліковано відкритий набір даних про велосипедну мережу Києва. Портал даних Києва — це цифровий сервіс відкритих даних міста, на якому розміщено офіційні машиночитані дані та аналітика, яку можуть завантажити та використовувати для роботи фахівці, розробники, дослідники. Відсьогодні, на порталі розміщено дані сервісу Веломапи, який нещодавно було презентовано у міському застосунку Київ Цифровий. Одночасно, на порталі можна переглянути з комп'ютера в режимі онлайн веломережу Києва, з атрибутами по кожному відрізку. Також дуже важливою частиною публікації даних є машиночитний набір даних у форматі GeoJSON, що дозволяє розробникам навігаційних сервісів, логістичним компаніям та урбаністам інтегрувати київську веломережу у свої продукти. Ми вже стигли скористатися порталом і завантажити надані набори даних веломережі- і сподіваємось вони будуть найближчим часом інтегровані у сервіси міського прокату велосипедів BikeNow та прокатів ЛПЕТ Bolt, Jet, Зелектра, BikeNow Публікація даних Веломапи на порталі https://data.kyivcity.gov.ua — є результатом нашого незалежного дослідження та атестації міського сервісу Веломапа у Київ Цифровий, у якому одним з критеріїв було «оцінювання Відкритості даних», за який, на момент дослідження і атестації, сервіс отримав 0 балів. Ми щиро радіємо реакції КМДА та відповідних структурних підрозділів і реалізації Веломапи у форматі відкритих даних. За що, звісно в майбутній атестації сервісу, веломапа отримає твердий 1 бал. Тож оптимістично налаштовані й сподіваємось, що публікація відкритих даних Веломапи стане першим кроком на шляху покращення сервісу та інші рекомендації з нашого дослідження, найближчим часом будуть враховані та реалізовані розробниками сервісу.

🚲Нещодавно, «Київ-Цифровий» випустив оновлення у вигляді першої офіційної велосипедної мапи Києва. До цього, веломапи у Києві робили лише активісти та громадські організації. Сама веломапа річ корисна, оскільки наглядно демонструє реальний стан веломережі у столиці та дає розуміння, де та в якому вигляді вона присутня. Однак, при більш детальному огляді та користуванні, вилізає чимало недоліків. Щоб оцінити ці недоліки та систематизувати, було створено 10-и бальну шкалу атестації та проведено незалежне опитування серед 30 користувачів велосипедів та ЛПЕТ, що обирають засоби мікромобільності для щоденного пересування по Києву.  Що вийшло з цього дослідження — можете прочитати в публікації Medium за авторства Станіслава Клименка (Bike City Consulting), Владислава Панченка (ГО «U-Cycle») та мене. Посилання на публікацію

Щодо оновлення вагонів. Зараз на фунікулері працюють 2 вагони моделі К-80, які були побудовані у 1984 році. За 42 роки своєї експлуатації, вони стали упізнаваним символом київського фунікулера. Хоч вони неодноразово проходили ремонт, але з точки зору безбарʼєрності, вони не доступні для людей на крісло колісному. Якось зробити інклюзивним К-80 навряд чи вийде. З іншої сторони, не хочеться втрачати впізнаваний символ міста. Тим паче за радянські часи не було збереженого жодного вагона фунікулеру для музею та історії. Як компромісний варіант, можна залишити один К-80, інший залишити для майбутнього музею та купити 1 новий вагон, який буде доступний для маломобільних. Таким чином, буде збережено символ фунікулера та водночас буде новий вагон, який відповідатиме стандартам безбарʼєрності. Автор фото — METRO_4370

🚠 Київпастранс оголосив тендер на оновлення фунікулера 💰 Проєкт фінансується за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку та бюджету міста Києва ⚙️ Основні параметри закупівлі: - 2 нові кабіни (вагони) для перевезення пасажирів, - механічне та лінійне обладнання, - система тяги, - обладнання системи керування та контролю, - системи швидкої зарядки акумуляторів на станціях, - забезпечення запасними частинами на 2 роки експлуатації, - надання інструментів для діагностики. - навчання персоналу. 📅 Поставка першої частини замовлення має відбутися не пізніше ніж через 1,5 роки з моменту отримання авансового платежу, а повне завершення робіт протягом 2 років. 💸 Очікувана вартість: 13 млн євро (без ПДВ) ⏰ Кінцевий термін подачі документів: 30 червня 2026 року до 10:00. Від ГО «Пасажири Києва» окремо хочемо підкреслити: 🇨🇿 Реконструкція схожого фунікулеру у Празі із заміною вагонів, що відбувається з 2024 року і перебуває на фінальній стадії, складає трохи менше 11 млн євро. При цьому Празька лінія є довшою за київську, а велика частина коштів пішла на укріплення схилу. Водночас ми занепокоєні , що реконструкція може відбутися за застарілими підходами. ❗Вважаємо, що під час робіт варто обов’язково: - Подовжити лінію на Поштовій площі, для того, щоб нижня станція опустилася в рівень з площею; - Розробити входи на нижній та верхній станції таким чином, щоб можна було безперешкодно (без сходів) входити у вагони з велосипедами, дитячими візками та на колісних кріслах; - Підвищити швидкість руху; - Покращити схему електропостачання фунікулера.

Рік тому, в мене виходив допис про будинок вул. Мокра 7, який знаходиться на Соломʼянці та постраждав зимою 2024 року (1). Тоді КМДА обіцяла відновити будинок до кінця 2024 року, а кошти на утеплення фасаду начебто мали залучити у міжнародних партнерів (2). У травні 2025 року будинок не відновили (3) та термін закінчення робіт перенесли на червень 2025. Пройшов вже рік, а будинок досі не відновлений (4). Тепер зʼясувалось, що утеплять лише 2 підʼїзда (їх усього 9, 4 з яких пошкоджені). Радянські панельні будинки в цілому мають погану енергоефективність. А враховуючи зиму цього року, було б бажано провести утеплення усього будинку. Однак, бюджет та можливості столиці вистачало лише на утеплення 2 підʼїздів. На жаль, нинішня ситуація актуальна для інших будинків, які постраждали в наслідок російських атак. Бюджет Києва не дефіцитний, а бюрократичні складнощі завжди можна якось вирішити. Втім, «шерифа не турбує проблема індіанців». Автор фото — Микола Тимченко (1), «Вікно Відновлення» (3-4).

Нещодавно, КМДА ухвалила рішення про залучення кредиту для оновлення рухомого складу метро. Плани про заміну вагонів метро озвучуються міською владою вже не перший рік. На сьогоднішній день, найстаріші поїзди, виробництва 1970-1980 років, їздять на червоній гілці — це Ема-502, частина з яких була модернізована на КВБЗ у потяги Е-КМ. В інших депо, основою рухомого складу є 81-717/714 (номерні) різної модифікації. Щодо кількості потягів, які потрібно замінити та модернізувати, то тут цифра різниться навіть у міської влади. Орієнтовно, необхідно замінити та модернізувати близько 93 потягів 1970-2006 року випуску. Однак, навіть ця цифра не є остаточною та не враховує закупівлю поїздів для нових станцій метро. З тих планів, що можна почати реалізовувати, це модернізацію наявних метропотягів. Закупівля нових вагонів справа є нешвидкою: з моменту оголошення тендеру та постачання перших потягів, пройде чимало часу.

Думаю кожен у своєму районі бачив подібну картинку: величезна територія з пісок у вперемішку з газоном, які утворились через хаотичне паркування та торгівлю. Вирішити дану проблему можна за допомогою благоустрою, але є одна перепона, яка не дає створювати міні-сквери: такі території частіше всього є частиною прибудинкової території (на фото, пустир належить буд. Братства тарасівців 6). Відповідно, місто не може нічого на них робити. Навіть при наявності ОСББ/ЖБК, мешканцям важко впорядкувати великі території за власні кошти та ще діє фактор байдужості а-ля «не жили добре, нічого й починати». В ідеалі, потрібен механізм перегляду меж роздутих прибудинкових територій столиці, щоб існувала можливість подібні пустирі передавати на баланс місту, для впорядкування їх. Але водночас є питання, чи можливо таке при чинному законодавстві, та де гарантія, що на місці пустиря не зʼявиться умовно багатоповерхівка? Так чи інакше, проблема з захаращеними територіями в житлових масивах Києва потребує вирішення.

вул. Володимира Рибака- вул. Вірменська Як на попередній ділянці, завершено асфальтування парної сторони дороги від вул. Володимира Рибака до вул. Вербицького (19-20). Щодо розширення проїжджої частини, то тут є зміни: воно буде починатись не від буд. Харківське 178, а приблизно за 50 м до перехрест Харківське шосе/Вербицького (21-22). Таким чином, більша частина дерев до Вербицького була збережена. Далі в бік вул. Вірменська все йде за проектом (23). Також, на парній стороні ділянки вул. Володимира Рибака до вул. Чернігівська велодоріжки не буде. Замість цього буде велопішохідна зона, яка буде вимощена червоною ФЕМ без фаски (24). Шкода звісно, але що маємо, те маємо. вул. Вірменська - Харківська площа На цій ділянці, з суттєвих змін, завершили перенесення паркану приватного сектору для розширення тротуару (25) та почали асфальтування велодоріжки ближче до Харківської площі (26). На цьому все. Наступний огляд буде в кінці травня.

вул. Юрія Литвинського - вул. Брацлавська На даній ділянці поки проводиться мощення тротуару: з непарної ділянки вул. Литвинського - вул. Тростянецька (11) та по обидва боки на ділянці вул. Тростянецька - вул. Брацлавська (12). вул. Брацлавська - вул. Володимира Рибака На парній частині дороги завершили асфальтування (13-14.) Також розпочали асфальтування велодоріжки та технічного тротуару, на якому будуть встановлені антипаркувальні стовпчики (15). В підземному переході зроблені нові бетонні огородження, які стали трішки вищими у порівняні за старими (16). На непарній частині переходу вже почали робити облицювання стін гранітної плиткою (17). До речі, тактильна плитка в переході буде гранітною (18). Буде цікаво подивитись, наскільки довговічною з такого матеріалу буде тактильна плитка, у порівнянні з класичною бетонною.

🚧 Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 29.04.2026 Продовжуємо далі оглядати роботи з капремонту. Дарницька площа – Харківський шляхопровід З моменту останнього огляду, якихось масштабних змін на цій ділянці не відбулись. На дублері продовжують далі знімати асфальтове покриття та розривати дорогу (1-2). Біля Інституту Хімії (4) ще ведуться роботи до укладання асфальту. вул. Здолбунівська – вул. Юрія Литвинського На парній частині вулиці почали ремонт тротуару та мощення ФЕМ біля АЗС та буд. Харківське шосе 156 (5-7). Варто нагадати, що на парній частині ділянки Здолбунівська – Кравчука велодоріжки не буде. На перехресті з вул. Кравчука (8) зробили відгалуження велодоріжки в бік вул. Ревуцького, а в бік вул. Юрія Литвинського розпочали створення нового тротуару з велодоріжкою (9-10). В цілому, ширина тротуару на вул. Кравчука дозволяє продовжити велодоріжку в бік Ревуцького. Але це вже можна зробити в рамках інших робіт.

Не дуже зрозуміло, який сенс закривати трамвай №32 та змінювати трасу трамвая №33 до м. «Лісова». Різниці не буде, якщо закрити маршрут №33 та залишити трамвай №32. Щодо повернення трамвая №25, то це буде тимчасовим явищем. Зараз загальний випуск трамваїв складає близько 78 од. та не було можливості відновити цей маршрут, без урізання випуску на інших. Якщо раптом, за час ремонту шляхопроводу, знайдуть нових водіїв та після 30 листопада загальний випуск трамваїв стане 90-100 од. — тоді можна буде говорити про подальшу долю існування трамвая №25.

↘️

З 25 квітня до закінчення робіт (орієнтовно до 30 листопада) буде тимчасово закрито рух трамваїв маршрутів №№ 4, 5, 27, 28, 32, 35, автобусів маршрутів №№ 2Т, 59 (для перерозподілу на додаткові тимчасові маршрути), змінено маршрути трамваїв №№ 22, 23, 33 та автобусів №№ 70, 118. Проводитиметься капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вул. Миропільської з Броварським просп. і Святошино-Броварською лінією метрополітену біля станції метрополітену «Чернігівська».

На Оболоні, через прорив труби, машина у дворі частково провалилась під землю. Як можна побачити на фото, дане авто, як і інші поряд, стоять на газоні. Карма рано чи пізно приходить. Порада для автомобілістів — не паркуйтесь на тротуарі та газоні у дворі, якщо не хочете потрапити в таку ситуацію. Фото взято тут

Пройшов рік з моменту, як КМДА та КМВА заявили, що будуть вирішувати проблему з хаотичним паркуванням у дворах. Цей допис міг бути про те, що за рік зробили чималу роботу та проблема поступово вирішується. Однак, за рік було зроблено ніхріна. Двори далі ремонтується за старими стандартами(якість проектних рішень стали ще гіршими), пілотний проект з 4-х дворів не отримав ніякого продовження, проблема з проїздом екстрених служб у дворах залишається — ось такий результат «бурхливої» діяльності. Зрозуміло, що сама проблема потребує комплексних рішень. Однак, у березні 2025 року, КМДА могла зробити одну просту річ: зупинити капремонт дворів на 1-2 місяць, провести зміни у технічних завдань та додати пункт «встановлення делініаторів». Дане рішення є не надто складним у реалізації та воно допомогло б зробити прибудинкові території після ремонту більш впорядкованими. Чи можна було за рік знайти та почати впроваджувати рішення, яке допомогло б ліквідовувати хаотичне паркування у дворах? Так можна, якби це стояло ціллю. Однак, саму ситуацію з хаотичним паркуванням у дворах, КМДА та КМВА використали лише для срачів між собою.

Станції наземні та мілкого закладання, навідміну від глибоких, хоч простіше зробити доступними для маломобільних, але є свої технічні є складнощі. На ст. м. «Лівобережна» та «Святошин», які пройшли реконструкцію, були облаштовані підйомники та ліфти. Обидва рішення мають свої переваги та недоліки, але їх застосування залежить від геометричних параметрів станції. Умовно, на ст. «Чернігівська» буде складно вбудувати ліфти у конструкцію станції, а підйомником не буде надто корисним через вузькі сходові спуски (4), які у годину пік перевантаженні. Маломобільний повинен мати можливість скористатись станцією будь-коли, а не лише у міжпікові години. Отже, якогось типового рішення не існує та кожна станція потребує індивідуального підходу. Не менш важливим, при реконструкції з приведенням до норм безбарʼєрності, є також збереження оригінального архітектурного оформлення станції. Варто робити правильні речі, без знищення інших. Автор фото: «Вечірній Київ» (1), Village (2), Олег Тоцький (3), ALEXandr (4)

Нещодавно, у «Київ Цифровий» вийшло оновлення — додали мапу з ремонтами вулиць та мостів. Тепер, кожен киянин зможе дізнатись, де йде чи буде заплановано ремонт. Крім цього, в описі до кожного ремонту додається орієнтовний термін проведення робіт. Якщо ви бачите на мапі свою чи якусь іншу вулицю у вашому районі, на якій планують провести поточний ремонт — це теоретично дає можливість заздалегідь надати свої пропозиції, як можна змінити вулицю: підвищення безпеки руху, впровадження веломережі і тд. Загалом, відслідковувати деякі плани міста стало трішки легше.