Blood bath

Вітамін Д 22 Уже не 14, перемога

Уродженка Південної Африки Ліза Брайс (нар. 1968) у своїх владних зображеннях непокірних жінок також осмислює фігуративне мистецтво XXI століття. Брайс перевтілює героїнь видатних полотен (наприклад, «Офелію» (1851–1852) Мілле, для якої позувала Елізабет Сідал і звільняє їх від пасивності, яку, як часто вважали, вони мали б виражати. Жінки Брайс переймаються власними справами за пляшкою пива, із цигаркою в роті чи пензлем у руці (немовби вони вписують себе в історію — тільки цього разу на власних умовах), вони заряджені силою, яку випромінюють їхні променисті погляди й нестримні пози. Жінки Брайс забарвлені в особливий кобальтовий відтінок, що немов відсилає до неповторної блакиті Іва Кляйна (його натурниці занурювалися в цю блакить, а потім він їхніми тілами писав свої полотна), до знаменитого «Блакитного періоду» творчості Пікассо чи до тринідадського карнавалу «Жувер» (де учасники вкривають себе синім пігментом на знак трансформації). Ці жінки існують у спекотному, туманному, межовому просторі, долаючи пороги між реальністю і сюрреальністю. Героїні Брайс нерозривно пов’язані з порою сутінок, вони наділені аурою влади, немов настав їхній час правити світом. "Історія мистецтва без чоловіків" Кеті Гессел Переклад Валерії Колодій

Ці єбані шахеди які роблять 10 кіл по області Иаиаиаииаиа 💻💻💻

Запакуй мене, тцк

УРА СТРІЛЬБИ

УРА КОЛОТИСЬ УРА КРОВ З ВЕНИ УРА

Сама молода на лікарні

Сижу в відділі з дідами

Поясніть пенсії

Що значить лалі