✙CONFLICT CAPITAL✙

➡️Ч2. (продовження) Незважаючи на те, що ДТЕК та "Укренерго" працюють на максимальну потужність, уникнути вимкнень світла неможливо, адже на ділі ми втратили значну частину генерації теплових і гідроелектростанцій. За підрахунками DiXi Group (укр. аналіт. центр), навіть за помірних температур і відсутності нових атак Росії на енергомережу Україні не вистачатиме 1,3 гігавата під час пікового споживання цього літа (близько десятої частини споживання енергії в години пік). ➡️Тепер постає питання, як Україна може "збільшити" генеруючі потужності. Варто відзначити, що західні партнери виділяють додаткові ресурси на допомогу: 🛑Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) акумулює 300 млн євро на підтримку енергетичного сектору України. 🛑Сьогодні у Франції заявили про підписання двох угод на суму 650 млн доларів на підтримку енергетичної системи та об'єктів інфраструктури. 🛑Ісландія додатково надасть Україні на підтримку енергетики майже 700 тисяч євро. Тобто загальна сума внеску цієї країни-партнера до Фонду зросте до 2,72 млн євро. 🛑Естонія передає Україні енергоблок, який забезпечить світлом 150 тисяч українців. Крім того, важливим є імпорт електроенергії, який у травні 2024 року закрив близько 15 ГВт (448 тис. МВт за місяць). Щодо експорту Європи, то у квітні ми скасували експортне ПСО (постанова про спеціальні обов'язки), тим самим збільшивши інвестиції в Україну, адже через нього 80% експортної виручки йшло державі, і лише 20% — експортеру. 👤Тому варто сприймати сьогоднішню реальність у контексті війни та, в першу чергу, боротьби з Московією, а не вдаватися до агресії та суперечок всередині країни. 🚀Conflict Capital |Підтримати

🏭💬Ч1. Стан енергосистеми України у контексті заяв Путіна ➡️Одразу забіжу наперед, пост виявився завеликим, тому буде дві частини). Станом на зараз Україна втратила близько 9,2 ГВт потужностей генерації (для кращого розуміння, у травні ця цифра була 8 ГВт, а за період повномасштабного вторгнення — 35 ГВт). На ділі повторюється сценарій енергетичного терору (удари по енергоінфраструктурі навесні цього року), мета якого не змінюється: 🛑Зменшення можливостей нашого ОПК та пов'язаних з ним підприємств. Хоч відключення електроенергії стосується в більшості своїй населення (наш пріоритет — максимальне забезпечення безперебійної роботи військово-промислового комплексу), наслідки ударів призводять до зниження ефективності виробництва та ремонту озброєння. 🛑Виснаження населення (думаю, всі вже бачили злісні коментарі у соцмережах). І варто зауважити, що ситуація працює не в нашу користь Х2. Пояснюю: під час "першої хвилі ударів" працювати з населенням було набагато легше, ніж зараз, адже консолідація соціуму була набагато більшою за рахунок таких, неочікуваних тоді дій РФ (пункти незламності, лояльне ставлення до ДТЕК, УкрЕнерго). Зараз необхідно швидше та оперативніше реагувати на наслідки ударів, при цьому доцільно розподіляючи наявні ресурси. Однак через ефект "накопичення" (навіть якщо є обладнання, монтаж може зайняти 2–3 місяці, а повне відновлення електростанцій — понад пів року) ремонтні роботи "затягуюються" й вимагають більше часу та ресурсів. 🇷🇺До чого тут нещодавні заяви Путіна? Якщо розглядати технічний аспект (нанесення ударів), то змін з боку РФ не так багато. Мова йде не про тактику (вона постійно адаптується), а про пріоритетність цілей. Проте з політичного вектору Московія намагається закріпити свою позицію перед важливими подіями у червні (Саміт Миру, саміт НАТО). Пояснюю:⤵️ ➡️Спочатку цю роль мав би відіграти Харківський наступ (з військової точки зору), але після стабілізації ЛБЗ на цьому напрямку та дозволу наносити удари у тил противника на його території, вірогідність політичного стратегічного успіху для Московії значно погіршилася. ➡️ вже зараз дискурс Путіна дає зрозуміти, що першочерговим завданням є зупинення темпів допомоги та створення безвихідного становища для нас. Цікавою стала заява про проксі-війну та фактично пряме питання Заходу, чи готовий він до ескалації конфлікту на Близькому Сході за рахунок передачі проросійським силам/країнам озброєння такого ж типу, як країни-партнери передають нам. ❗️Це ще раз підтверджує стратегічну невизначеність Кремля, яку Путін намагається "закрити" погрозами та черговими фразами про кінець "українського режиму". 🔋Чи буде енергетична криза? Як я вже говорив, реагувати на проблеми з електропостачанням швидко ми не можемо (ряд серйозних пошкоджень інфраструктури, на відновлення яких знадобиться від 2 до 5 років, щоб ми вийшли на безперебійне виробництво електроенергії). Крім того, не можна заперечувати недоцільність деяких рішень у перспективі. Наприклад, сума від збільшення податків (нагадаю, що податок був підвищений на 63%), яка складатиме понад 50 млрд грн на рік, ділитиметься на 2 частини: ➡️15% йде до "Укргідроенерго" — масштабні пошкодження (де, як на мене, дійсно потрібно більше коштів). Все ж таки це "гнучка генерація", яку потрібно відновлювати максимально швидко, оскільки головна проблема, котра стоїть перед електростанціями, — "згладжувати" піки споживання електроенергії, що відбуваються вранці та ввечері. ➡️Тим часом 85% виділено для "Енергоатома". Якщо коротко, то для підготовки до зими та планового ремонту. Потрібно розуміти, що за рахунок АЕС досягти стабілізації у постачаннях не вдасться, оскільки різко збільшити виробництво електроенергії не вдасться. 🚀Conflict Capital |Підтримати

⛽️🇨🇳Як Московія трансформується у "енергетичного васала" КНР? ➡️Нещодавно FT опублікувала доволі цікаву статтю про те, як РФ заходить у глухий кут й "стратегічний партнер" не те, щоб не допомагає, а намагається "вижати всі соки" з Кремля. ➡️Коротко декілька моментів, котрі потрібно розуміти: 🛑У РФ не вистачає експортерів для реалізації газу та зрідженого природного газу (ЗПГ). Пояснюю: за 2023 рік Газпром втратив $6,9 млрд (найгірший показник за 25 років) й причина очевидна - втрата основного європейського ринку. ➡️До повномасштабного вторгнення Московії експортувала від 175 до 180 млрд кубометрів до Європи. У 2022 році — близько 63,8 млрд м³ газу. Минулого року обсяг знизився ще на 55,6% до 28,3 млрд м³. Й зараз приблизно 13 млрд. ➡️У Газпрому ще є контракти з такими країнами як Австрія, наприклад, до 2040 р. + Угорщина та Словаччина (транзит через Україну). Однак до кінця 2024 року завершується дія п'ятирічної угоди про транзит російського газу, що знизить експорт до "смішних для РФ цифр". 🛑Якщо говорити за ще одного "стратегічного партнера" — Індію, то Росія не є важливим постачальником ЗПГ в Індію (у 2022-2023 роках поставки СПГ склали близько 0,5-0,6 мільйона тонн на рік, або 2% індійського імпорту). 🛑З японцями, котрі також є одним з найбільших імпортерів Кремля, ситуація виглядає трохи краще (у 2023 році 6,133 млн тонн ЗПГ), але у порівнянні з Європою це також мізер, що не покращить стан справ Газпрому. 🇨🇳Якщо дивитися на цифри у контексті політичного фону РФ, залишається Піднебесна, котра з одного боку "рятує" російських газовиків. Як очікується, цього року Росія поставить до Китаю трубопроводом «Сила Сибіру» 38 млрд м³ газу. До 2027 року вона постачатиме в Китай ще 10 млрд кубометрів за контрактом 2022 року. АЛЕ Китай розуміє безвихідність Московії й вміло використовує її (потреба Китаю в імпорті газу 2023 року становила 170 млрд кубометрів. До 2030 року прогнозується, що вона досягне 250 млрд) за рахунок неприємних для РФ поступок: 🛑зниження цін майже до рівня внутрішніх (приблизно $70 за тис. куб. м у РФ/$4,4 за мільйон Btu хоче Пекін). В той час як інші постачальники отримують більше - $5 за MMBtu Узбекистану і $10 за MMBtu М'янмі. 🛑немає гарантій про вибірку всіх 50 млрд куб. м із газопроводу "Сила Сибіру - 2", який у разі введення в експлуатацію може збільшити поставки Росії в цю країну до 98 млрд кубометрів. Нагадаю, що він ще не побудований, тому перш за все це рішення у перспективі. ❗️Все це яскравий приклад того як Піднебесна "приручила газового звіра" й ставить його у свої рамки, котрі вигідні тільки для Китаю. І якби би рос. ЗМІ не цитували Путіна про дружбу століття між двома країнами, це прямі васальні умови, де Сі залишається "феодалом-сеньйоро". +Для кращого розуміння, відзначу, що навіть за найкращого варіанту Китай не може замінити Європу. Обсяг з максимальним використання "Сила Сибіру - 2" буде вдвічі меншим, ніж Росія поставляла в європейські країни до війни. 🇺🇦Український контекст Очевидно, що Московія переживає не найкращі часи, котрими повинні користуватися не тільки китайські комуністи, а й ми. Перш за все потрібно не тільки успішно вести бойові дії, а й послаблювати економіку противника: ➡️Велика відповідальність лежить на тому, як ми впливатимемо на Захід з метою підтримання ряду санкція та обмежень встановлених на РФ. ➡️Нанесення ударів не тільки по НПЗ та ОПК РФ, а й по газовим сховищам + об'єктам інфраструктури, котрі підтримують процес зберігання/транспортування газу. 🚀Conflict Capital |Підтримати

🇸🇬Роль форуму «Шангрі-Ла» у контексті🇨🇭Саміту миру ➡️1 червня наш президент прибув до Сінгапуру для участі в конференції "Діалог Шангрі-Ла". ➡️Контекст форуму та чому він дійсно важливий? У першу чергу, це наш дебют на подібного роду платформі (у 2023 році він також проводився, однак без участі України), що є ключовим майданчиком із питань безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. 🇺🇦І одразу постає запитання, що це означає для України: ➡️Найочевидніше — розширення списку лояльних країн, котрі підтримають Україну на Глобальному Саміті миру, що відбудеться менш ніж за 2 тижні. Про це свідчить список зустрічей українського президента (президент Сінгапуру Тарман Шанмугаратнам і прем'єр-міністр, президент Тимор-Лешті Жозе Рамуш-Орта). На ділі з військової та економічної точки зору, ці країни не мають достатнього потенціалу для підтримки України. Однак, розглядаючи політичний вектор, рішення про візит на форум — частина плану протидії Китаю, котрий відмовляється брати участь у саміті, ба більше — відмовляє інші країни. Суть полягає у залученні до переговорного процесу регіональних сусідів КНР для створення тиску на Китай. 🇵🇭Яскравим прикладом стала реакція Філіппін — одразу ж після форуму президент України прибув на Філіппіни вперше в історії двосторонніх відносин (+ 1 країна, котра підтримуватиме нас на саміті у Швейцарії). ➡️Переговорів з китайською делегацією не було. Проте примітно, що на форумі Шангрі-Ла Зеленський виступив за кілька годин після китайського міністра оборони Дун Цзюня. І, швидше за все, Дун Цзюнь і його делегація особисто вислухали доволі недипломатичну, прямолінійну критику імператора Сі, яку не може дозволити собі ніхто інший. Таке дипломатичне загострення стало ще одним доказом того, що ми "стираємо червоні лінії" у напрямку політики "потурання та страху ескалації" перед західними європейськими партнерами. ➡️Зустріч з Остіном. Ще одним максимально важливим аспектом візиту української делегації до Сінгапуру. Основна ціль — підтримання контактів з Вашингтоном (на тлі укладення безпекової угоди та передачі F-16). Окрім того, варто розглядати зустріч міністрів оборони та президента як використання "м'якої сили" проти Китаю для демонстрації підтримки Заходу. ❌🇸🇦Однак не обійшлося без негативних подій: Запланований на 1 червня візит Зеленського до Саудівської Аравії було перенесено на період після саміту. Хоча офіційного підтвердження рішення саудів не було, але слід КНР та Московії все ж таки є:⤵️ 🛑Саудівська Аравія відмовилась від участі у саміті через день після візиту Зеленського до Сінгапуру (офіційна причина — відсутність РФ як учасника). Очевидно, що гру "хто приїде на український саміт?" грають дві сторони, і Китай разом з Московією активно працює, щоб зменшити кількість країн-учасників. 🛑Причина доволі проста — економіка. Скоро на каналі вийде пост про "газові суперечки між КНР та РФ та як Московія трансформувалась у економічного васала Піднебесної". Але скажу одразу: не зважаючи на диверсифікацію імпорту, Саудівська Аравія залишається однією з головних нафтових артерій КНР (2023 рік — 86 млн тонн, порівняно з РФ — 107 млн тонн). ✅Однак, незважаючи на це, ми продовжуємо "формувати аудиторії" (вже 106 з 160 запрошених країн оголосили про участь), що не може не радувати і свідчить про те, що червень обіцяє бути продуктивним у питаннях допомоги Україні. ➡️Нагадаю, що перед Самітом миру відбудеться Саміт G7 в Італії (13-15 червня), у якому українська сторона також візьме участь (не буду нічого загадувати, але є всі підстави вірити, що в Бриндізі ми підпишемо безпекову угоду з Штатами). Друзі, активність на каналі падає, тому велике прохання, реагуйте на пости! 🚀Conflict Capital |Підтримати

🚀Що для України означає дозвіл на удари по території РФ? Сьогодні офіційно Сполучені Штати дозволили Україні завдавати ударів по території росії. Однак з умовами - йдеться про захист Харківської та Сумської областей. 📌Навіть за умов всіх обмежень, про які пишуть американські медіа, такий дозвіл - це все одно історичний прорив. Станом на сьогодні такі удари дозволило 15 країн. От вона і антипутінська коаліція. 🟢Що такий дозвіл дає нам у практичному сенсі? США погодили використання снарядів GMLRS, артилерійських ракетних систем HIMARS та інших артилерійських систем. Також погодила і Німеччина. А це - РСЗВ MARS-II (аналог M270 та HIMARS) і 155-мм САУ PzH-2000, і ЗРК Patriot та Iris-T. Якщо відповідати дуже просто - ці дозволи дозволять зупинити ворога в ході майбутньої другої хвилі наступу на Харківщині, яку вже анонсував Сирський. 💥Ми тепер можемо санкціоновано бити по об'єктах оперативного тилу противника. Максимальна дальність GMLRS - 84 кілометри. Це означає, що оптимальна робота саме по РФ складе до 40-60 кілометрів (адже РСЗВ не працюватиме з самого кордону). Цього достатньо, щоб знищувати ближню тилову інфраструктуру. Тож можна очікувати новин про знищення казарм, місць скупчення особового складу, як це було на Донецькому та Луганському напрямках, коли нам тільки-но передали HIMARS. ❗️Важливою у сенсі дозволів є протиповітряна оборона. Тепер задіяння систем типу Patriot, Iris-T, NASAMS змусить противника зменшити інтенсивність ударів авіації: КАБами, ФАБами та іншими авіаційними бомбами. ‼️Але є кілька але ➡️Найголовніше «але» полягає у безпеці використання як ЗРК, так і РСЗВ. Адже в росіян - тотальний контроль на рівні дронів-розвідників за повітряним простором Харківщини. Сьогодні Олександр Коваленко з «Інформаційно спротиву» опублікував кадри роботи російського «Ланцета» пообіцяв нашому тралу на окружній Харкова. Це дуже серйозна проблема. Адже як тільки у секторі з’явиться Patriot, у нього полетить «з усіх орудій». Тож, поки ми за допомогою Заходу не зможемо прикрити простір над самим «петріотом», його застосування на Харківщині вкрай ризиковане. ➡️Друге - фактору неочікуваності у нас немає. По-перше, противник постійно моніторить ситуацію і розуміє, що і до чого. По-друге, публічне оголошення та розголос у пресі, звісно, не сприяє несподіванці. Росіяни вже, вочевидь, почали розосередження підрозділів та, як мінімум, їхнє додаткове маскування. ➡️Третє. Слід не забувати, що головний удар зараз спрямований на Донеччину та Луганщину (Часів Яр, просування поблизу Очеретиного). Там досі РФ тисне шаленою силою, намагаючись прорвати наші лінії оборони. Тому важливо розумно розподіляти допомогу між різними напрямками, а не «відірватися» на Білгородщині. ➡️Крім того, сильно вплинути на логістику противника ми не зможемо (на рівні армій, наприклад), адже для цього потрібно застосовувати озброєння більшої дальності. Ті ж ракети ATACMS, котрі нам не дозволили використовувати. Але будьте певні, що тепер загрози для півночі Харківщина стає значно менше. @pekhno_news із @conflictcapital

🇿🇦Парламентські вибори в ПАР: 🌍Перспективи України в африканських країнах ➡️Учора розпочались парламентські вибори в Південній Африканській Республіці. Результати планують оголосити у неділю, однак уже зараз результати мають негативну тенденцію: 🛑Африканський національний конгрес (АНК) — 42,31% 🛑Демократичний Альянс (DA) — 24,61% 🛑uMkhonto weSizwe (MKP) — 9,38% 🛑Борці за економічну свободу (EFF) — 9,1% Чому для нас це важливо? Пояснюю. Наразі ПАР — стратегічний партнер Московії, член БРІКС (фактично маріонетка, чинний уряд якої підтримує Росію). Якщо коротко, то прихильність до РФ була створена впродовж 30 років після розвалу СРСР: ➡️По-перше, на ідеї того, що саме Росія допомагала АНК у боротьбі з апартеїдом (політикою расової сегрегації). ➡️По-друге, це те, що Росія вибудовувала стосунки з ПАР на противагу Заходу, розвиваючи антизахідні наративи. +МКР, лідером якої є колишній президент ПАР, також доволі проросійська саме через її очільника, адже "зв'язки з Путіним" у Джейкоба Зуми також залишились. Хоч він і не підтримуватиме АНК, проте свою частину електорату, котра могла б дістатися демократичній опозиції, він забирає. ❗️В той час опозиція є проукраїнською. Джон Стінхейзен, член Національної асамблеї ПАР та лідер партії «Демократичний Альянс», у 2023 році здійснив візит до України з метою підтримати нашу країну та, цитую: "донести правду до південноафриканського суспільства і боротися з проросійськими наративами та фейками в африканських ЗМІ". ➡️Думаю, цього досить, щоб зрозуміти, що контакти з опозицією у нас є, і потрібно рухати цей процес вперед. Тому сумніватися щодо наших інтересів у проведенні цих виборів не слід. Важливим фактором у нашій стратегічній перемозі в Африці залишається фактичний програш АНК (якщо проросійська партія не набере "монобільшості" — 50% і більше). ВАЖЛИВО, що усі країни континенту входять до великого Африканського Союзу. Більшість із них на цьому "майданчику" точно прислухаються до того, що каже Південна Африка як єдина африканська держава, що входить до глобальних форумів, таких як G20 та BRICS. Схиливши ПАР на свій бік, інші країни Африки примкнули б до підтримки України. ➡️Чого очікувати від виборів? 🛑Поки що рівень голосів за АНК досягає "екватору" (проголосували лише 36%). За прогнозами західних соціологів станом на 30 травня АНК набере 74% голосів. 🛑Однак ріст підтримки АНК доволі повільний, і можна сподіватися на оптимальний для нас варіант (проросійська партія не набере 50% і тоді буде вимушена шукати взаємодію з опозицією). Повернемося трохи до глобальних тенденцій та перспектив. Тут позитиву трохи більше. Якщо точніше, то особливо радує наша політична взаємодія та трохи військового контингенту на територіях деяких африканських країн.⤵️ ➡️Україна розширює присутність в Африці — у квітні ми відкрили посольства в Кот-д'Івуарі та Демократичній Республіці Конго. Ще в планах — амбасади в 10 країнах (станом на зараз маємо 12 посольств). Поки що ми відстаємо від РФ, однак, вважаю, що це доволі непоганий результат після 30 років "затишшя" в україно-африканській дипломатії. ➡️Окремо скажу за військову присутність деяких наших підрозділів на африканському континенті. Особливо це стосується Судану, де процвітає Вагнер. Як на мене, це вкрай важливий крок для відстоювання національних інтересів та боротьби з Московією за межами безпосереднього конфлікту (все ж таки ще в кінці 2023 — на початку 2024 року слабо вірилося у щось більше, ніж поодинокі операції, як знищення групи вагнерівців). +Судан став лише випробувальним полігоном для нашої діяльності в Африці. Вже є повідомлення про присутність українського спецназу в Сомалі (українців неодноразово бачили в Могадішо). 🚀Conflict Capital |Підтримати

🇸🇪Шведська допомога для України. Що вона нам дає? Сьогодні Міністерство оборони Швеції заявило про надання 16-го та найбільшого за весь час пакету військової допомоги Україні на $1,3 млрд. До переліку наданої техніки увійдуть: ➖БТР PBV 302. Шведи передадуть весь запас цих бронетранспортерів, а це 172 одиниці станом на 2024 рік. Це оновлені дані, раніше вважалося, що таких машин у шведів до 300. ➖Надлишкові запаси танків (близько десятка Leopard 2A5). ➖Артилерійські боєприпаси та запчастини для обслуговування переданої техніки. ➖Ракети класу «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM. ➖І, мабуть, найцікавіше - літаки ДРЛС Saab 340 ASC 890. ⚠️Що відомо про такі літаки? Їхня задача - повітряна розвідка і бойове управління системами ППО та авіації проти ворожих цілей у повітрі та на морі. Цей тип літаків називається ДРЛС (система дальнього радіолокаційного стеження), або ж - AWACS англійською. 📡Шведський ASC 890 бачить усе в радіусі 450 км та на висоті 6 км, і може працювати безперервно до 5 годин. Ці шведські літаки типу AWACS доволі нові, зроблені у 90-х. Однак навіть відносну «свіжість» ці «авакси» Швеція зараз заміняє новими літаками-розвідками, які виготовляє все той же шведський SAAB - SAAB GlobalEye. Вони були презентовані лише 3 2020-му році. ✈️Для чого Україні літаки ДРЛС? Вже сьогодні лунають скептичні, але логічні запитання - хіба 450-кілометрові літаки-сканери не будуть наражатися на небезпеку при скануванні повітря над лінією бойового зіткнення, а тим паче - в тилу? Є відповідь. Звісно, що небезпека буде завжди. Але концепція використання таких суден передбачає їхнє успішне застосування або при паритеті, або при перевазі у повітрі. Ні одного, ні іншого в нас немає. І до того ж - з обов’язковим супроводом винищувачів. ⚔️Саме вирівнюванням ситуації та «розчисткою повітряного поля бою» зараз Україна і займається. Від знищення пускових установки С300/С400 в Криму та Донбасі до знищення «очей» - загоризонтних РЛС у росії, або ж РЛС «Небо-М» учора в Луганську. Скільки цих літаків буде - точно невідомо. Скоріше, мало би бути хоча б два. Адже йдеться про можливість однієї такої платформи впродовж 5 годин здійснювати стан повітряного простору. Тобто в ідеалі, аби забезпечити цілодобове патрулювання, потрібно було б хоча б 6 (5 - позмінно у небі, 1 - у резерві). Робота цих літаків у нинішніх реаліях можлива зі злетом та базуванням або на заході країни, або ж на летовищах наших сусідів. 🤝Надзвичайно важливий політичний ефект постачання від Швеції літаків ДРЛС. Адже Україна впродовж усього часу Незалежності намагалася отримати такі платформи. Але цього не відбувалося. До речі, крім постачання літаків, шведи допоможуть створити український оборонний науково-дослідний інстутит. А з огляду на якість та кількість шведської зброї, а також на її локалізацію, шведи знаються в цьому. ‼️Тепер про проблеми 1️⃣Дати поставки літаків - невідомі. Приклад із F-16 показує, що обіцяного можна чекати дуже довго. Але щведські ДРЛС логічно мали б з'явитися разом із F-16. 2️⃣Інфраструктура. Захист та обслуговування літаків вимагає додаткових можливостей нашої аеродромної сітки. 3️⃣Екіпажі. Невідомо, чи будуть українські пілоти проходити навчання на цих літаках, чи це Швеція забезпечить власних пілотів. Про це взагалі ніде ні слова. Зрештою, з нещодавніх матеріалів про постановку на паузу постачання шведських винищувачів Gripen до України можна зробити висновок, що всі нині й справді дуже зосереджено на відправці до України F-16. З іншими літаками будемо розбиратися, схоже, по ходу справи. 🤷‍♂️Що не стратегічно, але вже як є. Дякуємо, Швеціє! @pekhno_news із @conflictcapital

💤Трохи роздумів на ніч: Західні інструктори, удари по території РФ та очікування від Німеччини та Штатів ➡️За останні декілька днів градус обговорення допомоги Україні (як постачання техніки, так і боєприпасів та інструкторів) просто зашкалює, і все це відбувається на фоні формування "нової коаліції ударів по РФ". Ось трохи контексту для розуміння ситуації:⤵️ 🛑Країни-партнери одна за одною коментують свої рішення стосовно дозволу ударів по військових об'єктах на території РФ (уже 11 країн Європи та Канада підтримали, однак залишаються 2 важливі гравці: США та Німеччина). 🛑Тут варто розуміти одну важливу деталь (яка в перспективі визначатиме рівень підтримки та ефективність наших ударів). Йдеться про те, що такі дозволи стосуються тільки тієї зброї, яка виробляється в країні, а не всієї зброї, яку ця країна передала. Пояснюю: Польща може надати нам німецьку гаубицю, але не може дозволити стріляти з неї по РФ. Це право залишається виключно за Німеччиною. Однак французька САУ може стріляти чеськими снарядами, адже дозволи були надані обома сторонами. 🇮🇹Чому відмова від Італії не стоїть на рівні з коментарями від Байдена та Шольца? Відповідь випливає з вище сказаного — з озброєння, котре може використовуватися для ударів по Московії, італійська сторона передає нам ракети франко-британського виробництва та САУ американського. Тому їхнє "ні" — лише "гра м'язів" для внутрішньої аудиторії. 🇺🇸🇩🇪Щодо розтоплення льоду у питаннях Білого дому та канцлера Німеччини, слід розглянути тенденції, котрі зараз набирають "обертів": Важливі поштовхи в Німеччині ➡️Результатом нещодавньої зустрічі Макрона та Шольца стала фактична згода (так, у більшості своїй це справа рук французької сторони, і відповідь була досить двозначною). Проте процес безумовно запущений, про що свідчить сьогоднішня заява Пісторіуса (міністра оборони ФРН):

"В інтересах військової тактики і стратегії має бути зрозуміло, що ми не повинні публічно обговорювати, що можливо, що дозволено і що ми хотіли б бачити, а що ні".

➡️У його дискурсі вже немає фраз "ми проти" або "не хочемо ескалації", що вже доволі хороший результат. ➡️Крім того, варто відзначити роботу німецьких ЗМІ, особливо BILD, адже в публічний простір вже починає надходити інформація, що Україна використовувала західну зброю для ураження об'єктів в Московії (застосування системи Patriot для збиття цілі над РФ). 👤Зі свого боку скажу, що, спілкуючись з німцями, роблю доволі негативні висновки — вони майже не знають про ситуацію в Україні. Тому такий крок також неминуче вплине на Шольца у довгостроковій перспективі. Переходимо до Штатів, де ситуація залишається невирішеною. Головним чинником досягнення поставленої задачі (дозвіл для ударів) є все ж таки згода від Вашингтона. 🗣Тут все ж варто звернути увагу на Блінкена, котрий двома руками за зняття обмежень на використання зброї та буде просувати цю ідею до саміту НАТО в липні (очікується саме його кандидатура на Глобальному Саміті миру, що не може не радувати). +На фоні незмінної негативної реакції від деескалаторів у США позитив все ж таки є: ➡️"Коаліція" фактично сформована, і для лобіювання наших інтересів можна задіювати "принцип більшості", котрий так чи інакше чинитиме тиск на американських посадовців. ➡️Нещодавня заява від Трампа (він вдарив би по Московії і КНР у випадку їх спроб захопити Україну чи Тайвань) також додала масла у вогонь, оскільки не варто забувати про виборчу кампанію та президентські вибори. Віриться у це доволі важко, але вектор дискусій розвертається у наш бік. Продовження у коментарях... 🚀Conflict Capital |Підтримати

🇷🇺💥Диверсії РФ у Європі Росія проводить в Європі масштабну кампанію зі зриву військових поставок в Україну. Станом на зараз відбувається збільшення кількості низькорівневих диверсійних операцій у Європі, котрі є частиною російської кампанії з підриву зусиль щодо надання військової підтримки Україні. ⛳️Головною метою таких заходів є посіяння паніки серед населення (таким чином РФ намагається змусити країни Європи посилити внутрішню безпеку). У свою чергу, це сповільнить темпи доставки озброєння та техніки за рахунок додаткових засобів для охорони та безпеки. ➡️Серед відомих операцій, котрі набули розголосу: підпали складу в Англії, лакофарбового заводу в Польщі, житлових будинків у Латвії та магазину Ikea в Литві. Крім того, повідомляється про арешт російських агентів за звинуваченням у підготовці нападів на американські військові бази. ❗️Важливо розуміти: 🛑Кількість диверсій насправді значно більша, й проводилися вони ще з 2014 року (яскравий приклад: вибухи на складах боєприпасів у Врбетіце, що трапилися в жовтні та грудні 2014 року). 🛑Подібні операції будуть продовжуватися та «набирати обертів» для створення максимального негативного ефекту на постачання озброєння. 🛑У Московії є безліч як прямих, так і непрямих засобів для реалізації таких диверсій (те ж ГРУ доволі успішно проводить операції в Європі). 🛑Захід досі відмовляється обвинувачувати РФ та приймати певні рішення, котрі притягнули б Московію до відповідальності та унеможливили б наступні операції російських спецслужб. 🏴 CGTAnalytics

🛵Деталі стосовно заводу в Татарстані та збільшення виробництва шахедів ➡️Нещодавно Wall Street Journal опублікував статтю про масштабування виробництва "Шахедів" на російському заводі в Алабузі. Коротенько по основних тезах публікації: ➡️РФ вербує студенток з країн Африки для виготовлення дронів. Так от, ще у липні 2023 російські ЗМІ "Протокол" писали про залучення молодих дівчат з Уганди, Ефіопії та Танзанії (в основному через застосунки для знайомств «Тіндер»/«Баду» та рекрутингові заходи в елітних школах). 🛑Цікавим залишається один момент: спочатку студентки з Африки в основному залучалися для низькокваліфікованої роботи (наприклад, миття підлоги і прибирання сміття). Однак ситуація змінилася цього року, коли їх почали масово використовувати для технологічних процесів. Постає питання: "Чи дійсно у Московії така скрутна ситуація з кваліфікованими працівниками?" 🛑Перш за все, такі рішення ще раз засвідчують, що Московія намагається максимально застосовувати "дешеву та найголовніше тіньову" робочу силу (я зараз говорю про відсутність норм для життя та роботу "від світання до смеркання"). ➡️Наприкінці квітня завод уже поставив 4500 обіцяних "Шахедів". Документи заводу "Алабуга" показують, що цех з виробництва безпілотників "Шахед" був розроблений для виробництва 10 безпілотників за зміну. За звичайних умов (5 робочих днів на тиждень, 1 день = 1 зміна) темпи виробництва були б в середньому 217 дронів на місяць або близько 2600 дронів на рік. На 2024 рік "Алабуга" запланувала у своєму контракті з Іраном середньомісячну норму виробництва 226 на місяць, або приблизно 10,4 на робочий день, що становить одну повну зміну на робочий день. 📈На ділі у 2024 році середньодобове виробництво зросло в середньому до 18,8 дронів на робочий день, або 407 дронів на місяць та приблизно 4900 на рік (скоріш за все, це результат виробництва у дві зміни на робочий день, що ще раз доводить моє твердження стосовно робочої сили). Враховуючи все сказане, амбіції РФ виготовляти 6 тисяч "Шахедів" на рік виглядають доволі реалістичними та, на жаль, невтішними для нас. Адже потрібно виробляти на 4 безпілотники більше за день (тобто 22,8), щоб збільшити виробництво до 500 на місяць, або ж замість 5 робочих днів зробити 6. ➡️Російські солдати навчаються керувати безпілотниками в Сирії з інструкторами. Щодо наступного кроку, а саме підготовки до нанесення ударів, ця інформація була відома ще на початку 2024 року (тренування зазвичай проходять на авіабазі Шайрат у Сирії на чолі з Хезболлою та КВІР). ➡️Росія має детальну фоторозвідку про українські позиції та переміщення на передовій. Тут уже питання більше не про "Шахеди", а про роботу таких дронів, як "Ланцет" та удари балістичним озброєнням. Пояснюю: WSJ писав про фоторозвідку за допомогою десятків розвідувальних безпілотників М3 "Альбатрос", виготовлених на заводі "Алабуга". Якщо розглянути їхні характеристики, а саме час польоту (до 4 годин) і максимальну дальність (100 км), то до роботи "Шахедів" (котрі запускаються в глибину для ураження тилових об'єктів) "Альбатроси" не мають відношення. ❗️Проте сам факт наявності у РФ таких дронів ще раз підводить до думки, що розвиток оперативної розвідувальної діяльності на полі бою суттєвий. По ТТХ "Альбатрос" доволі схожий до "Орлан-10" (для кращого розуміння усім раджу прочитати пост на каналі про тактику ударів РФ балістичними ракетами на передовій). 💬Висновки в коментарях... 🚀Conflict Capital |Підтримати