✙CONFLICT CAPITAL✙

🔄🇺🇦Оновлення по Харкову. Проблематика української оборони. ➡️За 5 днів наступальних дій на північному сході Харківської області противник просунувся: 🛑80 км² - Глибоке-Лук'янці (в глубину на 5-7 км від кордону) 🛑53,5 км² - Вовчанськ-Приліпка-Стариця (5-6 км від кордону) У минулому дописі про наступ на Харківському напрямку я зазначав, що самого угрупування (кількість о/с та техніки) недостатньо для завдання масованого удару в глибину нашої оборони. ❗️Так, це залишається правдим твердженням, але, судячи з тактичних успіхів противника, потрібно звернути увагу на деякі важливі моменти: ➡️Спірне питання стосовно фортифікаційних споруд. З одного боку, часу для будівництва тих же окопів та ровів було достатньо + виділення значних коштів, і в ідеалі, станом на травень 2024 року кордон у Харківській області повинен був бути повністю побудований та обладнаний. З іншого боку, реальна картинка зовсім інша: ➡️Варто розуміти, що як такого кордону з РФ в Харківській області не було. Це сіра зона без військ і укріплень безпосередньо на лінії кордону. Очевидно, що така ситуація пов’язана з постійною роботою БПЛА (ті самі Ланцети, Орлани, які швидко знищували техніку та "передавали картинку" арт. підрозділам). ➡️Натомість ми маємо фортифікаційні споруди, розташовані глибше та трохи далі від кордону (яскравий приклад ліній оборони Сосновий Бір-Українське-Петропалівка). Тому розмови щодо відсутності ліній оборони та фортифікацій не відповідають дійсності. ➡️Однак очевидною проблемою є якість підготовки наявних рубежів + тактично важливих н.п., які знаходились у відносній близькості до кордону (Вовчанськ). До того ж, відкидаючи фактор втручання противника, виникає ще одне питання до Харківської ОВА, котра витратила 7 млрд гривень на будівництво. Рекомендую прочитати статтю про закупівлю деревини на 270 млн, щоб в загальному розуміти масштаб процесів, які ми не проконтролювали належним чином. +🚩Починають з'являтися деякі факти, які також вказують на певного роду безвідповідальність (поблизу Липців "зуби дракона" просто валяються з літа 2023 року). ➡️Втрати техніки. Нещодавно Naalsio опублікував доволі невтішну статистику: 🛑РФ - 6 од. техніки (5 БМП знищено + уражено 1 інженерну техніку). Все виглядає більш ніж логічно, оскільки війська РФ намагаються створити плацдарм за рахунок штурмових дій малих піхотних/механізованих підрозділів (використовуючи взводи та відділення), які намагаються прорватися через лінію оборони (а точніше через ділянки між ВОПам та РОПами). 🛑Україна - 7 од. (7 знищено: з цікавого 2 САУ-155мм, 1 ЗРК "Бук-М1). Такі втрати пов'язані з успішним рішенням РФ використовувати точковий вогонь (арт. + дрони) та відсутністю підготовлених позицій для оборони у районах поблизу кордону. ➡️Інформаційна кампанія не зупиняється. Незважаючи на те, що наразі темпи наступу сповільнились (більша частина наших резервів вже підійшла), РФ продовжує поширювати наративи про безуспішність наших Сил Оборони в українському інфопросторі. +Найважливішим є створення картинки для західних партнерів. РФ намагається тиснути на Захід перед важливими для України самітами (вже сьогодні Путін заявив, що початок переговорів з Україною може бути за нинішньою лінією фронту, без виведення російських військ). 🇷🇺Чи матиме РФ успіх й надалі? 🛑Щодо найближчих перспектив просування Московії в глибину, то вони мінімальні, адже ситуація знаходиться під контролем (в сукупності всіх вище наведених факторів) й ми поступово стабілізуємо цю ділянку фронту. 🛑Якщо говорити за Суми, то імовірність наступу також є, однак немає причин для паніки, оскільки аналогічно до ситуації з Харківським напрямком сил противника не вистачить для щільного удару. При цьому, хочеться вірити, що заяви про готовність Сумської області до оборони - не просто слова, а проведення процесу підготовки. Пост виявився завеликий, тому висновки в коментарях.⤵️ 🚀Conflict Capital |Підтримати канал

👀Нова команда путіна: що очікувати від нового міністра оборони? Учора президент росії призначив нового міністра оборони Андрія Бєлоусова замість Сергія Шойгу (тепер він секретар Ради безпеки РФ). Ротації в уряді були цілком очікуваними. Проте заміна саме міністра оборони викликає збільшений інтерес, оскільки це відомство напряму впливає на війну. 📣Декілька тез для розуміння ширшого контексту ➡️У росії для внутрішнього обивателя створюється видимість демократичності та змінності влади. Зараз майже усі російські ЗМІ та телеграм-канали намагаються «відбілити» образ шойгу та виставити його як досвідчену особу, котра якнайкраще підходить саме для посади голови Радбезу. Натомість Бєлоусова позиціонують як ініціатора реформ та технократа, який змінить стан справ на фронті та усередині країни (ВПК). Відтак для типового росіянина картина виглядає доволі логічною та справедливою. ➡️З політичного. Бєлоусов і справді технократ (тим паче у порівнянні з шойгу). Ідеологів змінюють технократи. До речі, путін уже не вперше відправляє «колишніх» саме до Радбезу. Попереднім був дмітрій мєдвєдєв. Це робоча схема, коли треба «пригріти» тих, кого не можна відпускати від себе, але й прилаштовувати - нікуди. ‼️Чого очікувати від Бєлоусова? Нині можна почути дуже різні оцінки цього призначення для нас. 🟢Позитивні стосуються того, що цивільний заходить у вертикаль бюрократичного російського військового організму. Відмінність світогляду може призвести до негативних наслідків. 🔴Негативні полягають в тому, що Бєлоусов - економіст. А це означає, що росія повністю підпорядковує економіку воєнним потребам. Першочергова мета його призначення - відновити роботу ВПК та встановити жорсткий контроль над аудитом витрат на російські збройні сили. 🤷Мета призначення зрозуміла, однак чого очікувати поки що не зрозуміло. Судячи з результатів його роботи на попередніх посадах, він доволі умілий управлінець. Минулоріч саме його ідея щодо податку на надприбуток принесла російському бюджету близько 300 млрд рублів. І, швидше за все, його робота й справді буде полягати у контролі бюджету на оборону та «перекачуванні» грошей в армію. ⚠️І це, до речі, тривожний сигнал і для Заходу. Адже росія взяла курс на відновлення воєнної машини не лише, вочевидь, для цілей в Україні. Окрім економічного досвіду Андрія Бєлоусова, варто відзначити, що він перебуває в «системі» вже 18 років. З 2007 після призначення на посаду директора департаменту економіки та фінансів апарату президента РФ. Тому сумніватися у його «вірності» путіна приводу немає. Дуже хочеться сподіватися, що призначення Бєлоусова зіграє навпаки. Проте поки що робити висновки зарано. @pekhno_news

🇺🇦🚀Чи впорається українське ППО до надання західної допомоги? 🟢Перед тим як аналізувати стан справ з ППО, хочу почати з приємного. Під час написання посту, російський вертоліт Ка-52 "Алігатор" зробив "отріцательний взльот" завдяки бійцям 47 ОМБр, що не може не тішити. Отож, нещодавно видання WSJ опублікувало доволі невтішну для нас статистику щодо збиття ракет та дронів-камікадзе. Якщо детальніше, то: 🛑За останнє півріччя підрозділи ППО перехопили близько 46% ракет. У попередні півроки показник складав 73% (в основному, це КР - крилаті ракети). 🛑У квітні було перехоплено 30% ракет. 🛑Відсоток збиття шахедів – 82%. За 6 місяців показник впав на 1%. ➡️В цілому за останні 6 місяців Московія випустила на 45% більше БПЛА і ракет (в середньому щомісяця запускали по 608,5 снарядів, порівнюючи з 423,8 за попередні півроку). Головна причина такої негативної тенденції - нестача протиракет та систем ППО для знищення ракет з балістичною траєкторією. Якщо коротко, то найбільш дефіцитними є комплекси Patriot та боєприпаси до них (адже наразі саме вони є найефективнішим засобом для збиття балістичних цілей). І важливо відзначити, що така проблема наразі стосується не тільки прифронтових районів (писав про небезпеку "Орланів" для систем ППО), а й тилових також. 📉Для кращого розуміння, ми не перехопили жодної балістичної ракети під час останнього масованого повітряного удару 8 травня (а за останні 6 місяців було збито лише 10%). Й очевидним є те, що без допомоги західних партнерів ми не можемо якісно та кардинально покращити цю статистику. Однак постає питання, чи зможе українське ППО вистояти до оголошених пакетів допомоги (зокрема до пакету від США на $400 млн, куди ввійшли ракети для Patriot та NASAMS). ➡️Щоб мати уявлення про наші шанси на успішний спротив повітряним ударам противника, потрібно розуміти його бойовий потенціал: 🛑Росія має у запасі близько 195 ракет "Іскандер" + 80 "Кинжалів" (у сумі 275). 🛑Крім того, противник постійно нарощує виробництво. Щомісяця РФ виробляє 4-5 "Кинжалів" та близько 40 "Іскандерів" (у сумі 44-45 одиниць). З такими темпами виготовлення + періодичністю запуску і кількістю (в середньому РФ здійснює масовані обстріли раз на 1-1,5 тижні/5-10 балістичних ракет за один обстріл), Московія може повноцінно проводити такі повітряні атаки "за гарфіком". Очевидно, що скоріш за все ракети для ППО можуть вичерпатися до нових поставок (2-3 місяці за словами країн-партнерів), що в перспективі може повернути нас до періоду зими 2023 року, коли балістика збивалася за пріоритетністю. ✅Однак все не так погано, як здається на перший погляд, оскільки така статистика стосується здебільшого балістичних ракет, в той час як з КР та шахедами ми справляємось доволі непогано. +Захід також усвідомлює цю проблему та намагається прискорити поставки. До прикладу, Німеччина до кінця травня планує передати Україні нову систему IRIS-T. Зрозуміло, що 1 система - це "крапля в морі", однак це 100% краще ніж нічого. 🚀Conflict Capital |Підтримати канал

🇮🇱🇵🇸Перспективи ізраїльської операції та що зараз відбувається в ООН? ➡️Короткий огляд ситуації: 🛑6 травня ХАМАС заявив, що погодився на пропозицію про припинення вогню від Єгипту та Катару (однак Ізраїль на чолі з Нетаньягу відхилив цю пропозицію). 🛑У ніч проти вівторка, 7 травня, Ізраїль розпочав військову операцію у Рафаху на півдні Сектору Гази. 🛑8 травня Байден заявив, що не надаватиме наступальну зброю для операції. 🛑11 травня Генеральна Асамблея ООН ухвалила представлений ОАЕ проєкт резолюції, що розширює права Палестини в організації, а також рекомендує Раді Безпеки схвалити членство Палестини як повноправного члена організації. 🗺Для розуміння, Рафах – останнє місто на півдні Сектору Гази, куди ізраїльська армія не заходила під час наземної операції проти терористів ХАМАС, адже спочатку офіційно Рафах входило в зелену зону, визначену Ізраїлем, куди мали перейти цивільні. І фактично всі провокаційні події, які відбуваються зараз у Генеральній Асамблеї ООН (я зараз за знищення копії Статуту ООН перед голосуванням послом Ізраїлю Гіладом Ерданом), є результатом слабкої та ліберальної позиції Заходу, який боїться приймати непопулярні рішення. Якщо коротко, то: ➡️7 травня близько 18 ракет були випущені з району Рафаху в районі переправи Керем Шалом і Реїм (південь Ізраїлю), що перешкодили надходженню гуманітарної допомоги до Гази. Це вже другий випадок за останні кілька днів, коли снаряди були випущені в бік переходу Керем Шалом. ➡️Тому немає сумнівів, що, окрім цивільних на території Рафаху, перебувають також терористичні угрупування (за інформацією від офіційних представників Ізраїлю там знаходяться 4 батальйони ХАМАСу). Нагадаю, що за пів року військової операції сили Ізраїлю знищили 20 з 24 батальйонів ХАМАСу. Тобто операція поблизу кордону має стати заключною фазою боротьби з терористами після чого залишиться проведення стабілізаційних дій у Секторі Гази. ➡️Важливим моментом є також те, що попередньо ізраїльські офіційні особи повідомили єгиптянам, що війська будуть виведені після завершення обмеженої операції в Рафасі. Це ще раз підтверджує суто антитерористичний характер, а не намагання влаштувати терор. 🇺🇳І в той же час Захід (ООН) вирішує грати у зовсім іншу гру, апелюючи такими поняттями як гуманітарна криза, масові жертви серед цивільних, права людини та інше. Так, звісно, сперечатися з цим не буду, адже зараз Сектор Гази ізольований від світової спільноти, однак перш за все мова йде про боротьбу з терористами. Стосовно США, то тут взагалі мікс, який "зав'язаний" на внутрішньополітичних проблемах, котрі корегують курс зовнішньої політики стосовно партнерів. 🛑З одного боку, Штати наклали вето на проект резолюції щодо прийняття Палестини в якості повноправного члена (зовнішні "зобов'язання перед Ізраїлем). 🛑З іншого боку, Вашингтон не готовий надати озброєння для пришвидшення операції в Рафасі, аргументуючи це масовими жертвами серед цивільного населення. ➡️Воно й зрозуміло, оскільки вже зовсім скоро початок передвиборчої кампанії та самі вибори у США й для Байдена потрібно відштовхуватися від електорату (на який впливає пропалестинський інформаційний фон, X або ж Twitter переповнений відео з пораненими/мертвими палестинськими жінками та дітьми) та необхідності збільшувати рейтинги, приймаючи популярні рішення. 🇺🇦Що це означає у контексті України? Наразі, на мою думку, відбувається переломний момент, оскільки Ізраїль фактично залишився один у своєму протистоянні, й головне питання полягає у тому, чи доведе Нетаньягу справу до кінця. Для нас позитивний варіант лише один - перемога Ізраїлю та переорієнтація західної уваги на проблеми України (якби це цинічно не звучало, але це правда). ❗️Все ж таки, коли мова заходить про розподіл допомоги, пріоритетність - найважливіший фактор, і саме тому нівелювання загрози ХАМАСу повинне суттєво "розвантажити" інформаційний фон як у США, так і в Заході для висвітлення українських питань та потреб. 🚀Conflict Capital |Підтримати

🗂Аналіз бойових дій в Харківській області ➡️Сьогодні о 5 ранку підрозділи РФ здійснили спробу прориву лінії оборони на Харківщині. Одразу спойлер, ситуація знаходиться під контролем, та усі напади були відбиті. Спершу хочу розібрати російський наступ з військової точки зору, щоб я міг посилатися на військовий аспект у подальших своїх думках.⤵️ 📉Отож, за попередньою інформацією на території Курської, Белгородської та Брянської областей зосереджені: 🛑близько 50 тис. осіб; 🛑400 танків (4 бронетанкові бригади + 3 тис. осіб); 🛑930 ББМ (4 неповністю укомплектовані мотострілецькі бригади + 18 тис. осіб); 🛑990 артсистем + 120 РСЗВ (27 самохідних артдивізіонів та 2-3 реактивних артдивізіони + 7,5 тис.). Можна зробити висновок, що задіяні лише 28,5 тис. (інші 21,5 - знаходяться в резерві). Й, окрім чисельності та озброєння, потрібно враховувати те, що лінія фронту на цьому напрямку - 700 км (смуга наступу бригади 10-15 км, і усі сили противника будуть розміщені на відстані 80-120 км + не треба забувати про тилові підрозділи). 🗣Тому не слід розглядати сьогоднішній удар, як можливість проведення масованого наступу противника такими силами та засобами. Максимум, що можна зробити, маючи стільки осіб та техніки, взяти за ціль якесь маленьке прикордонне місто, по типу Вовчанська, що й зробила Московія. ❓Як тоді розцінювати наступ та чого очікувати? Тепер вже перейдемо до моїх роздумів стосовно задуму РФ, адже очевидно, що метою наступу є не захоплення Харкова (що активно розганяли, як наші, так і рос. ЗМІ). ➡️Схильний вважати, що у першу чергу противник намагається, так би мовити, стимулювати просування на основних напрямках (Авдіївський, особливо Бахмутський, а саме Часів Яр). Пояснюю, ні для кого не секрет, що бойові підрозділи, котрі вже виконують завдання за призначенням, не будуть передислоковувати для посилення інших напрямків. Для цього завдання залучають резерви. ➡️Це і є головною військовою задачею противника - змусити нас "перекинути" свої резерви, замість того, щоб укомплектовувати нові бригади для роботи на Донецькому напрямку та поповнювати бригади, котрі відходять для відновлення. Тим самим Московія намагається максимально виснажувати підрозділи на ЛБЗ та зменшувати кількість імовірного резерву та відновлення та тактичних маневрів. ❗️Також не менш важлива причина - інформаційна кампанія, котру РФ готувала напротязі місяця. Серед головних цілей: 🛑1. Створення паніки серед українського населення для деморалізації суспільства на тлі затяжних бойових дій та ще однієї інф. кампанії РФ стосовно дискредитації ТЦК та мобілізаційної політики. 🛑2. Негативний вплив на західних партнерів, насамперед на їхню готовність надання Україні допомоги. Умовні наративи про "відкриття нового фронту" та загрозу захоплення Харкова поширити для РФ проблем як таких немає. Особливо хотів би відзначити, саме час проведення наступу, якщо коротко, то не за горами Глобальний саміт миру (15-16 червня) та Саміт НАТО (9-11 липня). Саме ці події стануть вирішальними у визначенні, як подальшої кількості/масштабів допомоги, так і переговорної позиції Києва (про неї на каналі є пост). 🇺🇦Які перспективи в України? Цей "рейд" буде продовжуватися до липня (можливо, довше), це 100%, адже зараз для РФ потрібно створити та, найголовніше, підтримувати картинку "активного наступу". ➡️Тому єдиним варіантом, котрий я бачу наразі, тримати лінії оборони й надалі та не допускати просування противника, щоб не створювати ще більше інфоприводів та шансів для досягнення оперативного успіху на цьому напрямку + підтримувати зв'язок з партнерами та показувати ситуацію з іншого боку, наголошуючи на локальності наступу (зараз противник діє на рівні окремих взводів) та на готовності наших сил до протидії. 🚀Conflict Capital |Підтримати

🔫🇷🇺Російська артилерія не безкінечна. Скільки арт. систем залишилось у Московії? ➡️Вирішив продовжити тематику артилерії, однак цього разу розглядатиму запаси артилерійських систем (а саме буксированих) противника. Учора Osint-аналітик high_marsed підрахував кількість буксированої артилерії, що залишилась на одній з найбільших баз зберігання буксируваних артилерійських установок "Лесной городок". Отже, маємо наступні цифри: 📈РФ "забрала" близько 60% систем, що зберігалися, а половина решти гармат може бути непридатною для використання (цифра зліва - залишилось, станом на кінець березня цього року, справа - було станом на 2020 рік): 🛑2А65 "Мста-Б" - 0/24 (0%); 🛑2А35 "Гіацинт-Б" - 0/66 (0%); 🛑Д-1/Д-20 - 141/412 (34%); 🛑Д-30 - 173/827 (21%); 🛑Т-12/МТ-12 "Рапіра" - 96/189 (51%); 🛑М-30 - 345/352 (98%). Фактично за 2 роки бойових дій, РФ втратила 79% буксированої артилерії. Пояснюю: ➡️Не брав до уваги гармати "М-30", адже на відміну від тих же моделей "Д-1/20/30", котрі також часів Другої світової, калібр цієї гармати калібром 122-мм. Боєприпасів для таких стволів вже не виготовляють, можливо, є запаси, однак вони "мізерні". ➡️У Московії 12 баз зберігання буксированої артилерії (якщо аналізувати всі, самі розумієте, дослідження точно не формату публікації в телеграмі). Крім того, зібрати більш-менш правдиву та актуальну інформацію про повну кількість не можливо. ⚙️З врахуванням відсотку гармат, що були вивезені, потрібно також розуміти, що скоріш за все, деякі з тих, що залишились, не придатні для використання, оскільки вони тривалий час перебували на зберіганні (аналогічно як з танками та ББМ, запаси техніки на таких базах часто стають "донорами" для гармат, котрі були уражені на полі бою). Останнє твердження підтверджують знімки супутників (великі купи брухту та коліс). ➡️Очевидно, що якщо РФ продовжить користуватися резервами (та, звісно, втрачати техніку) такими темпами, то буксирована артилерія у противника закінчиться під кінець 2024 - початок 2025. До того ж, очевидно, що після закінчення техніки на складах, виробничі потужності (точніше "Мотовилихинские заводы", саме там виготовляють "Мста-Б" та "Гіацинт-Б") не зможуть "закривати" потреби під час війни. ❓А як же САУ? Доволі хороше питання, адже, окрім буксированої артилерії, армія РФ має великий арсенал самохідних артилерійських установок. Проте постає питання: чи зможе Московія підтримувати таку щільність вогню (зараз близько 10 тис. снарядів/день), за умови нестачі буксированих гармат. ➡️Відповідь, звісно, ні, оскільки кількість САУ значно менша, ніж тих же "гармат на прицепі". У додачу скажу, що питання переведення ЗС РФ на САУ також доволі спірне. Для кращого розуміння: 🛑Основна причина саме економічна. Виробництво буксируваного знаряддя (навіть разом із вантажівкою-буксирувальником) разів у 5 дешевше, ніж самохідне. 🛑Експлуатаційні витрати на вантажівку+буксируване знаряддя значно нижчі, ніж на танковій шасії САУ. 🚀Conflict Capital |Підтримати

🛑1-2 — супутникові знімки, на котрих помітно втрати російської артилерії 🛑3 — актуальні втрати рос. буксируваної артилерії 🛑4 — знімок "металобрухту", котре пішло на запчастини для гармат

📈🇩🇪Rheinmetall пришвидшує темпи виробництва боєприпасів. Що отримає Україна? ➡️4 з 5 основних компаній: Rheinmetall AG (Німеччина), BAE Systems plc (Велика Британія), THALES (Франція) і Saab AB (Швеція), які виробляють артилерійські снаряди для України, знаходяться у Європі. І наразі основним ініціатором допомоги нам є німецьке підприємство Rheinmetall: 🛑Цього року виробнича потужність складе 700 тисяч (у 10 разів більше, ніж до 2022 року). А в середньостроковій перспективі німецька компанія планує виробляти до 1,1 мільйона снарядів на рік. 🛑Заплановане будівництво заводу з виробництва боєприпасів у Литві. Процес має розпочатися у максимально стислі строки, але поки це не "твердий" контракт. 🛑Нам передадуть прототипи артилерійських снарядів з дальністю до 100 км (калібр 155 мм, схожі до Vulcano, які нам вже передавали раніше). ➡️І якщо взяти лише розширення Rheinmetall за останні два роки, то темпи збільшення виробництва вражають: 🛑придбання за 1,2 мільярда євро іспанського виробника боєприпасів Expal Systems; 🛑створення нового виробництва боєприпасів в Угорщині - Rheinmetall Hungary Munitions Zrt; 🛑створення нового виробництва порохів в Румунії із загальним кошторисом 400 мільйонів євро. 🛑У лютому у Німеччині почали будувати завод Rheinmetall, де вироблятимуть артилерійські снаряди. ➡️Враховуючи все це, питання про реальність цих 700 тисяч на рік (58 тисяч/місяць) немає. Проте суть у тому, що отримає Україна. І якщо аналізувати вище згадані заяви, то стає зрозумілим наступне: ➡️Кількість нових прототипів боєприпасів на 100 км, які буде поставлено в Україну — невідома. Поки що можна розраховувати на невелику партію для випробування на найважчих напрямках (Авдіївський та Бахмутський). Крім того, це всього лише прототипи, які будуть удосконалюватися з урахуванням відгуків від наших військових. Тому вони точно не "перевернуть" хід бойових дій. ➡️Одвічне питання часу. Так, Rheinmetall пообіцяв сотні тисяч боєприпасів до кінця 2024 року, але головна проблема полягає у логістиці та доставці боєприпасів на лінію зіткнення (мова йде про надходження снарядів для ствольної артилерії на бригадному рівні, адже поки що у бригадних артилерійських групах та артілерійських бригадах не буде достатньої кількості снарядів, говорити про просування на напрямках, неможливо). 👤"Одразу передбачую коментарі про Чеську ініціативу та допомогу/виробництво країн-партнерів та інших компаній. Очевидно, що не тільки німецький Rheinmetall надає нам боєприпаси. Тому не сприймайте цей допис у контексті "зубожіння" та писанини про наболілу проблему. Навпаки, слід розуміти, на що ми можемо розраховувати та виходити з ситуації наявними силами та засобами, працюючи на перспективу." 🇺🇦Не варто забувати також про власний військово-промисловий комплекс, оскільки, як би це болісно не звучало, ми не зможемо завжди покладатися на допомогу від Заходу. Для кращого розуміння, на сучасному етапі стримування противника здійснюється в основному за допомогою FPV-дронів та піхотних підрозділів. Для продовження оборонної битви за Україну потрібно щонайменше 2 тисячі артилерійських снарядів на день (60 тисяч/місяць), а для наступальних цілей – 20 тисяч на день (600 тисяч/місяць). ✅З позитивного відзначу сьогоднішню заяву міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна про поновлення власного виробництва артилерійських боєприпасів. Поки що без фактичних даних (темпи виготовлення), проте радує той факт, що прогрес та перспективи на повноцінне виробництво дійсно є. 📌Незабаром планую провести дослідження про виробничі потужності артилерійських снарядів у Європі, яке "закину" на Patreon та BuyMeACoffee. Тому чекаю всіх там. 🚀Conflict Capital |Підтримати

🛑- графік збільшення темпів виробництва боєприпасів Rheinmetall

🇺🇦🇨🇭Що Україна очікує від саміту у Швейцарії та чому це історичний момент для переговорів? ➡️Нещодавно президент України Володимир Зеленський анонсував перший Саміт миру, який відбудеться 15–16 червня в Бюргенштоку, поблизу міста Люцерн у Швейцарії. Перейдемо до контексту "чуда саміту". Фактично ця зустріч має стати апогеєм у реалізації "формули миру від нашого президента". Задум такий: привернення уваги, шляхом запрошення великої кількості представників різних країн й залучення їх до створення єдиного плану досягнення миру, котрий представлять РФ на другому саміті. ➡️Однак важливо відзначити, що план, котрий розглядатимуть у Швейцарії, буде базуватися на "формулі миру Зеленського", адже альтернативи як такої немає (розроблявся план на тлі стратегічних поразок Московії на Харківському та Херсонському напрямках). Тому потрібно розуміти, й я вважаю, що керівництво країни також усвідомлює, що передбачені умови станом на зараз для РФ не прийнятні. Саме для цього і передбачений саміт. ➡️Якщо коротко, то завдання на червень - видозмінити формулу та модернізувати її завдяки "прив'язці" певних країн до забезпечення виконання окремих пунктів. Наглядний приклад - зернова угода, а точніше посередництво Туреччини, яке стало визначальним фактором у стримуванні агресії РФ. ❌Проте є 3 великих "але": ➡️Залучення країн "Глобального Півдня". Саме ці країни зараз "найміцніші союзники" РФ, залучення яких, може стати "монетою з двома сторонами". 🛑З одного боку, Піднебесна, як лідер та головний партнер Московії постійно намагається переконати Європу дозволити Росії сісти за стіл мирних переговорів та "заморозити конфлікт". Й сьогоднішній візит Сі до Франції ще раз це доводить (нагадаю, що після зустрічі послідувала доволі двояка заява від Макрона: "Ми не воюємо ні з Росією, ні з російським народом і не прагнемо зміни режиму в Москві"). 🛑З іншого боку, навіть за такої позиції, ми все рівно повинні вести діалог з Китаєм, адже він грає "не останню роль" не тільки у можливому вирішенні війни в Україні, а й на світових теренах, й очевидно, що політика Заходу буде залежати від рішення "дракона". ➡️Тиск на учасників зі сторони Росії. Пояснюю: швидше за все, остаточний перелік країн-учасниць "саміту миру" стане відомим в день його відкриття. Причина така, що РФ всіма можливими способами намагається "тиснути" на держави, які потенційно могли б взяти участь (перш за все це представники того ж Глобального Півдня, котрим притаманна позиція статусу кво по типу "ми, звичайно, на стороні добра, ми вас підтримуємо, але й проблеми з Росією нам не потрібні"), аби вони не їхали на організовані заходи, проведені українською стороною. ➡️Завищені очікування, котрі можуть перепости у розчарування. Я зараз говорю за те, щоб слова співпали з реальністю, оскільки українське суспільство "готують" до того, що саміт миру матиме 100% результат (згадайте заяви Зеленського, Єрмака, Кулеби - всі вони називають його "підґрунтям", "дорогоцінним каменем"). Але ж не слід відрікатися від того, що саміту буде замало та доведеться вести переговори з певними країнами окремо. 💬Чого все ж таки очікувати від переговорів та чи стануть вони історичними? Так, вони стануть історичними, адже це ще один "крок" до залучення світової спільноти, котрий визначить вектор подальшої зовнішньої політики нашої країни. ✅Хотілося би додати, що вже є 2 позитивних моменти, а саме дата та місце проведення саміту. 🛑По-перше, він відбудеться за тиждень після виборів до Європейського парламенту, що вже "зніме з плечей лідерів європейських держав" частину політичного тягаря. 🛑По-друге, він відбудеться за декілька днів після саміту "Великої сімки", який пройде 13-15 червня зовсім поруч, в італійській Апулії. Це має облегшити пересування для лідерів країн "Сімки", в першу чергу для Байдена, котрий як не як є очільником Західного Блоку. 👤Вибачаюся, що сьогодні не за графіком, певні затримки вийшли сьогодні. Однак працюємо та продовжуємо аналізувати події! 🚀Conflict Capital |Підтримати