The Rolling Fonts

Іноді з консультацій починаються чудові знайомства, співпраця, дружба, професійна взаємопідтримка, і це дуже тішить. Залишу тут цей відгук від Альони, шрифти якої ви точно бачили. ❤️ Не бійтеся приходити на консультації. Хоч до мене, хоч до когось ще. З допомогою і поглядом зі сторони завжди легше.

Колись давно в 2023 я знахабніла і пішла в особисті до Катерини, попросивши її прокоментувати Голос перед публікацією. Так почалось наше знайомство, і вже тоді я отримала класні поради щодо того, що можна покращити (які застосувала наскільки тоді змогла). З тих пір Катерина ще повчилась на EsadType, відкривши супер-здібність «бачити» шрифти на рівні Advanced. Сьогодні не потрібно писати довге недолуге повідомлення, щоб дізнатись чи взагалі можна отримати консультацію, — Катерина додала її собі на сайт як фічу. Тож якщо хочете обговорити свій шрифтовий чи бренд-проєкт або поговорити про свій шлях у сфері, це ідеальна нагода отримати професійний погляд збоку й водночас підтримати діяльність активної української шрифтової дизайнерки (а їх у нас зовсім не так багато). Щиро рекомендую 🌞

Іноді з консультацій починаються чудові знайомства, співпраця, дружба, професійна взаємопідтримка, і це дуже тішить. Залишу тут цей відгук від Альони, шрифти якої ви точно бачили. ❤️ Не бійтеся приходити на консультації. Хоч до мене, хоч до когось ще. З допомогою і поглядом зі сторони завжди легше.

Консультації офіційно повернулися 🔠👩‍💻 Якщо потребуєте допомоги з розробкою шрифтів, брендом, проєктом, маєте питання з типографії, айдентики, лого, портфоліо або інші дизайнерські болі, заходьте сюди: https://korolevtseva.com/consultations Розберемо всі питання разом. Я намагалась розробити просту і зручну систему для інтровертів, щоб за три кроки без переписок і цін в дірект можна було забукати, оплатити і автоматично отримати лінк на консультацію. І це працює. Хіба не кайф? Кайф. 🤍 Ціна, вказана на сайті, діє на всі консультації, оплачені до 23 жовтня. Після цього з’являться окремі категорії та оновлені ціни: трохи вищі для мідлів і сеньйорів та відчутно вищі для агенцій і власників бізнесу.

Мене називають найбільш віральним українським шрифтом. Аби підтверджувати це звання, віднині маю власну сторінку в Instagram. Заходьте слідкувати за кейсами використання з усіх куточків світу, там купа краси. 💚

Ваш підпис рішає: відкриваємо збір підписів під Open Letter до Board of ATypI щодо участі олександри королькової, арт-директорки і співласниці російського ParaType, у програмі ATypI Sharjah 2026. Як ви знаєте, я з Олексієм Чекалем мали брати участь в цій конференції що має відбутись в ОАЕ поруч Дубаю. Але в програмі ми побачили олександру королькову і рішення, що робити, прийшло не відразу. Документований професійний доробок королькової включає PT Astra — шрифти, створені ParaType для RusBitTech / Astra Linux. Astra Linux сертифікована для роботи в російській державній, військовій та безпековій інфраструктурі, використовується в програмах міністерства "оборони" росії. Королькова й сьогодні залишається арт-директоркою ParaType та має частку в компанії. Паралельно російська війна фізично руйнує середовище, у якому працюють українські дизайнери: культурні інституції, видавництва, друкарні, книжковий ринок — тобто і ринок, який замовляє та ліцензує шрифти. Українські дизайнери гинуть як цивільні та під час служби в Силах оборони. Для нас це створює дуже конкретну асиметрію: російська професійна присутність отримує презумпцію нейтральності, тоді як українці або несуть політичну й репутаційну ціну спільної присутності, або професійну ціну відсутності. Тому ми просимо ATypI переглянути участь королькової, провести документований етичний review і створити прозору процедуру для подібних випадків у майбутньому. Разом із листом публікуємо окремий Evidence Brief, де кожен ключовий факт має джерело, а факти чітко відділені від наших етичних висновків. Якщо ви працюєте у сфері дизайну, типографіки, освіти, культури або просто вважаєте, що професійна майстерність не скасовує професійної відповідальності — прочитайте документи й, якщо погоджуєтеся, підпишіть, будь ласка. Ваша підтримка неймовірно важлива і розголос тут потрібен дуже сильно. Підписати відкритий лист можна тут: ➡️➡️➡️➡️ ПОСИЛАННЯ

Натхнення ✨ Реклама некомерційної бібліотеки Library180 у Нью-Йорку, яка спеціалізується на вінтажних і сучасних журналах та книгах з дизайну, моди і будь-яких візуальних мистецтв. Вкрай влучні та актуальні меседжі. 🤌🏻

Новина ⚡ Instagram вперше за 10 років представив оновлений логотип. Швидке перше враження: ▪️ Однозначно сучасніше. Лайк. ▪️ Є характер. Лайк. ▪️ Є впізнаваність. Лайк. ▪️ Є ритм, рими, логіка з врахуванням наявних комбінацій літер та їхньої взаємодії. Лайк. ▪️ Окей, є оптичні (подекуди стилістичні) нюанси, які шрифтові дизайнер/ки зі своєю прискіпливістю вирішили б інакше (наприклад, авторка цього допису трохи докрутила б деталі). ▪️ Проте нюанс з читабельністю деяких літер не вважаю проблемою в даному випадку. ▪️ І так, іноді певні літери чи прийоми навмисно змушують нас спіткнутися поглядом і звернути увагу. Upd. Вийшло інтервʼю з дизайн-командою Instagram на Itʼs Nice That, йдемо читати. P.S. А якщо хочете більше дізнатися про характер літер та шрифтів чи подискутувати, приходьте на лекцію (онлайн, анонс вище). ;)

Анонс онлайн лекції 🔠🎶 Вперше і востаннє проведу в онлайні ту саму лекцію The Sound of Fonts, яку кілька разів проводила офлайн минулого року у Києві. Поговоримо про музику як джерело натхнення у дизайні шрифтів, про паралелі між створенням шрифту і треку. Про контекст, який змінює сприйняття форм. Послухаємо музику, побачимо звуки і спробуємо почути літери. Буде корисно всім, хто будь-яким чином працює зі шрифтами й типографією і хоче навчитися відчувати характер літер, підбирати шрифти або ж знаходити ідеї для створення власних шрифтів. Коли: у суботу 22 серпня; 14:00 за Києвом Реєстрація: на сайті Kultura School Якщо зареєструєтесь, але не зможете бути присутніми в live режимі, ви теж отримаєте запис лекції, який лишається з вами назавжди. Але раджу бути онлайн, щоб задати питання в кінці. Побачимось, почуємось. 🥁

Кейс стаді 🎶 Дано: Клієнт — компанія, що створює сенсорно-генеративні пристрої, які зчитують електромагнітні поля й перетворюють їх у аудіо- та контрольні сигнали через апаратно-програмні системи. Що роблять дизайнери: Проводять історичний ресьорч, досліджують вікторіанські орнаментальні системи як структурну логіку, аналізують типографічні практики епохи та космічні інтерфейси як референс керування складними системами. На основі цього розробляють генеративну айдентику, де візуальна мова напряму реагує на аудіодані та працює як система змінних параметрів. В результаті маємо: 11 заголовкових гарнітур, генеративний вікторіанський патерн, космічна інтерфейсна логіка керування, кастомний шрифтовий логотип, аудіореактивна система, де спектральні параметри звуку формують її візуальну поведінку. А якщо спростити: чорно-біла гама, орнаменти, типографія. Впізнаваність, глибина, функціональність, стиль. Нічого зайвого та випадкового. Чудовий приклад дизайнерського мислення.

Анонс шрифтового практикуму 🔠 Обіцяла — роблю. Другий набір. 2 травня стартує мій авторський практикум «Шрифт і музика» в Ninja School 🥷 Будемо розробляти експериментальний модульний шрифт. Але куди без музики? Тож шукатимемо натхнення та ідеї в новому треку гурту Molodi і задизайнимо типографічну обкладинку зі своїм шрифтом. Усе розкажу, покажу, дам індивідуальний фідбек. Якщо хотіли спробувати легкий формат знайомства зі шрифтами зсередини або з користю перезавантажитись від рутинних задач — це знак. 4 заняття у вихідні. Буде інтенсивно. Деталі за цим лінком. Побачимось. ;) P.S. А ще зробили класну тематичну підбірку шрифтів та як вони могли б звучати. 🎶

Український шрифт у колекції музею V&A Більш ніж пів року тому я отримала імейл. Кілька разів перечитала. Не повірила. Посміялась. Подумала, що якась помилка. За ці пів року було багато комісій та затверджень, і ось минулого місяця я запакувала посилку та відправила у Лондон. Для мене велика честь, що відтепер скетчі та дизайни мого першого шрифта Misto, створеного у 2019 році і присвяченого рідному місту Славутич, є частиною постійної колекції Victoria and Albert Museum, найбільшого у світі музею мистецтва й дизайну, заснованого у 1852 році. Відвідувачі можуть забронювати перегляд цих робіт у Prints and Drawings Study Room головного корпусу музею на South Kensington, а згодом їх також буде оцифровано для онлайн-колекції музею. Складно описати відчуття важливості і неймовірності цієї події, коли роботи вже за життя потрапляють у видатний музей. Приємно усвідомлювати, що сучасний український дизайн та типографію починають визнавати на такому рівні. 🤍 В принципі, можна йти на пенсію, краще вже не буде. 😁

Типографічна айдентика Театр Одеон (Odéon Théâtre de l’Europe) у Парижі є одним з шести французьких національних театрів. Будівлю зведено в стилі неокласицизму, а відкривала театр сама королева Марія-Антуанетта у 1782 році. Легендарне місце. На другому зображенні — афіша 1890 року, створена відомим художником і графіком Еженом Ґрассе. У 2025 році театр Одеон отримав нову айдентику та афіші від Atelier Choque Le Goff. Три шрифти, яскраві кольори, візуально сильні й експресивні типографічні композиції, шовкодрук. Ритм, контраст, напруга, динаміка. Жодних фото. Нуль архаїзму та загравань з історизмом. 100% актуальності. Так теж можна. Note: типографія звучить голосніше, коли її не перебивають декорації.

Цікавий ресурс 🔤 Дизайнер Jack Usine колекціонує французькі вернакулярні написи з середини 2000-х, а нещодавно перезапустив ресурс, де зібрав їх всі. Там понад 1700 вивісок, розписів на стінах та купи іншого, що формує місцевий типографічний ландшафт через ремесла поза межами формальної освіти. Рекомендую переглянути та подивитися за категоріями тут. Зроблено зручно та цікаво. ⚠️ Обережніше, бо можна втратити лік часу. А деякі зі своїх типографічних навколовернакулярних знахідок з різних вулиць, місцин та країн збираю тут. 🤫

Крафтовість в епоху штучності Давно спостерігаю за роботами лондонської дизайнерки Анни Міллс. Вона часто співпрацює з музикантами, а її фішкою є аналоговий летеринг, у якому, безумовно, відчуваються професіоналізм і досвід, але водночас навмисне збережена крафтовість. Це проявляється в ніби необроблених краях, відсканованих текстурах, розтіканні чорнила, дещо нерівних лініях та кернінгу. Свідома і продумана неідеальність та подекуди стилістична наївність — тепла, жива, з великою увагою до деталей. Те, що можна дозволити собі саме у летерингу. Її інструментами є олівець, папір, маркери, сканер і фотошоп. А іноді навіть пластилін чи вишивка. В одному інтерв’ю Анна казала, що не надто знається на технічних інструментах, тож перетворила умовний недолік на перевагу. Проте за таким рівнем роботи стоїть ще глибоке розуміння історії шрифтових і музичних стилів, уміння точно відчути емоцію музики та відтворити її мовою літер. І, звісно, велика кількість ітерацій та пошуків при роботі над кожним проєктом.

Анонс івенту у Києві ✍️❤️ Wix організовують івент із серії Co:Create. Говоритимемо про те, як наше коріння та бекграунд живе у нашому дизайні. У чудовій компанії розкажу про деякі свої проєкти та підходи. Деталі: Коли: 5 лютого, 17:30–20:30 Де: Wix Kyiv Design Hub (вул. Саксаганського, 70А) Як: Офлайн. Безкоштовно. За реєстрацією. Кажуть, лишилося ще кілька місць. Тут усі деталі та реєстрація. Приходьте надихатися, обійматися. Разом цікавіше та тепліше. 🫂 Віжуали: з інстаграму Wix

Sign painting, або Загублене мистецтво мальованих вручну афіш Ті, кому, скажімо, трошки за 30, можуть памʼятати подібні афіші з дитинства. Наприклад, у Славутичі вони створювалися майже з часів побудови міста до +- передковідних часів. У Франції sign painting ніколи не втрачав актуальності. Під час моєї постдипломної програми зі шрифтового дизайну навіть було кілька занять. З першого (та й з другого) разу виходить так собі, але процес захопливий. В Україні, зважаючи на історичні умови, ця культура, на жаль, не мала такого глибокого коріння, майстерності, традицій та розповсюдження від оформлення кіноафіш до вітрин магазинів і ресторанів. Проте острівці загубленого мистецтва все ж зустрічаються. Місто Вінниця. Наші дні. Художник Василь Воробець малює афіші для кінотеатру «Родина» вже понад 20 років. Бонус: інстаграм-сторінка з афішами. 🤌🏻 P.S. Класна ідея для тих, хто робить офлайн-заходи в дизайні: привезіть пана Василя у Київ із майстер-класом чи перформансом. 💡🔤🎨 The Rolling Fonts

Друзі, на шрифтовий воркшоп лишилося ще кілька місць, тож не зволікайте. І зустрінемось наступної суботи в онлайні 🔡⚡ Усі деталі, питання та реєстрація тут: https://www.ninjaschool.io/workshop-typography UPD. SOLD OUT

Шрифтові історії Частина 3/3 Вона — Зузана Лічко, шрифтова дизайнерка, одна з першопроходиць створення цифрових шрифтів епохи персональних комп’ютерів. Журнал Emigre був заснований разом з Руді ВандерЛансом, а перші номери були присвячені роботам художників-емігрантів. Останній №69 під назвою The End вийшов у 2005 році. А №70 — книга The Look Back Issue: Selections from Emigre magazine. Ранні bitmap-шрифти Зузани стали революцією у діджитальній типографії та відкрили ринок для незалежних шрифтових студій по всьому світу. Вона розпочала зі шрифтів, що були радикальними, а з часом стала розробляти й ті, що можна назвати традиційними. Emigre Fonts досі працюють та часто асоціюються саме з тією епохою. Щоправда, тепер усі гарнітури можна купити онлайн, а не чекати, поки дискету доставлять у поштове відділення. P.S. Останнє фото зроблене мною кілька років тому в невеличкому музеї в Німеччині. P.P.S. Так, я не плачу телеграму за преміум версію, на якій можна робити великі дописи. 💁🏼‍♀️🔡

Шрифтові історії Частина 2/3 Для журналу вона розробляла експериментальні шрифти, а він робив сміливий дизайн лейаутів. Її шрифти одразу почали привертати увагу. Тому вже роком пізніше вона стала продавати ліцензії на їх використання користувачам з усього світу. Дуже швидко її справа переросла у незалежну шрифтову фаундрі, тож окрім журналу розповсюджувались і шрифтові спесімени. У 1991 році великий Массімо Віньєллі, поціновувач Гельветики та Бодоні, публічно розкритикував журнал, назвавши «сміттям» та «культурним відхиленням». Шість років по тому пара отримала золоту відзнаку від AIGA (Американський інститут графічних мистецтв — шанована професійна організація з дизайну), а Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско організував персональну виставку їхніх робіт — журналу та шрифтів. ⬇️