Всесвіт у кишені

🤔 Крижаний панцир Європи (супутника Юпітера) вільно плаває на підповерхневому океані. NASA опублікувало цей приголомшливий висновок разом зі знімками високої роздільної здатності камери JunoCam апарату «Юнона». Уважне вивчення знімків показало, що крижана кірка південного та північного полюсів знаходиться не там, де вона була раніше. На думку вчених, крижаний панцир відділений від скелястого ядра. Це призводить до високого напруження в оболонці та локальних руйнувань. Зокрема наслідком динаміки кірки вважається молода особливість рельєфу, яку прозвали «Качкодзьоб» (нижня панель, жовта рамка). Приблизно у 50 км на північ від «Качкодзьоба» є набір подвійних хребтів, оточений темними плямами. Вони, імовірно, є результатом кріовулканічної активності. Цікаво що знайдуть апарати Juice та Europa Clipper. Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

❤️‍🔥 Розкішне фото кулястого скупчення M13 від нашого чудового українського астрофотографа Юрія Рибака. Наближається літо - сезон одного з найбільш популярних серед аматорів скупчення - Мессьє 13, розташованого у сузірʼї Геркулеса. Його можна легко знайти, зорієнтувавшись по біло-блакитній яскравій зорі Вега (сузір’я Ліри). Ліра та Геркулес сходять звечора та спостерігаються впродовж усієї ночі. Кулясте скупчення M13 можна знайти навіть у бінокль чи маленький телескоп, як туманну плямочку. А більші любительські інструменти покажуть як скупчення «розсипається» на окремі зорі. А їх у скупченні налічується кілька сотень тисяч! Перше фото насправді є кропом, оригінальне зображення значно більше. І на ньому «вилазить» купа далеких галактик. Юрій створив з них кльовий колаж, який ви бачите на другому зображенні. Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🍔 «Чивіто Дракули»: виявлено найбільший протопланетний диск; він за формою нагадує гамбургер. Обʼєкт на першому знімку, з офіційним позначенням IRAS 23077+6707, має вельми цікаву історію. Ще у 1980 р. він потрапив у каталог IRAS як джерело інфрачервоного випромінювання. А в 2016 р. його пере-відкрили на знімках телескопів панорамного огляду Pan-STARRS. Але лише нещодавно обʼєкту справді приділили увагу. Головний автор дослідження - Ciprian Berghea - родом з Уругваю, і обʼєкт нагадав йому видиму з боку національну страву - сендвіч чивіто. Виявилося, що це найбільший протопланетний диск з усіх відомих на сьогодні. Протопланетним диском називається структура, що оточує молоду зорю. Саме там формуються молоді планети. Розмір протопланетного диску IRAS 23077+6707 оцінюється у тисячі астрономічних одиниць (1 а. о. - середня відстань між Землею та Сонцем). В ньому настільки багато газу та пилу, що їх вистачило б на кілька планет розміром з Юпітер. Цілком можливо, що принаймні одна планета там вже формується. Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

📷 Francisco Javier Pérez Olvera

☄️ Яскравий болід над Іспанією та Португалією кілька годин тому! Цієї ночі, близько 23:45/00:45 (в залежності від часового поясу) за місцевим часом, численні камери в Іспанії та Португалії зафіксували суперболід - надзвичайно яскравий болід. В роликах не видно явної фрагментації. Можливо, невеличкий астероїд, що увійшов в атмосферу, складався переважно з заліза. Цікаво, чи досяг землі метеорит 🤔 Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🐈‍⬛ Єдине відоме на сьогоднішній день фото кота Шредінгера 🤣 Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

😋 «Малинка» в космосі: вчені випадково знайшли невідомий раніше залишок наднової. В рамках масштабного проєкту ASKAP-EMU австралійський радіотелескоп ASKAP (нижня панель), що складається з 36 антен, випадково натрапив на невідомий досі залишок наднової. Утворена у результаті спалаху туманність розташована в рукаві Центавра нашої Галактики на відстані щонайменше 10 тисяч світлових років. Нововідкритий обʼєкт G308.73+1.38 охрестили «Малина» (Raspberry) через морфологічну схожість з цією запашною ягідкою. В центрі «Малини» вчені локалізували джерело випромінювання з круговою поляризацією, що вказує на нейтронну зорю, можливо - пульсар. Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

📈«Абсурдна кореляція» або «Як не варто робити науку» 🤪 На честь Дня науки в Україні поговоримо про один з наукових статистичних методів - про пошук кореляції між величинами. Якщо дві величини змінюються схожим чином, як ото ми бачимо на графіку вище, то між ними може існувати певний статистичний взаємозв’язок. Аби визначити його ступінь, вчені обчислюють коефіцієнт кореляції r, який може набувати значень від -1 до +1, де +/- 1 вказує на сильну кореляцію, у той час як 0 вказує на її відсутність. Але придивіться до графіка! Одна з кривих описує середню відстань між Юпітером та Землею, визначену у перший день кожного місяця. А інша крива… кількість вчителів спеціальної дошкільної освіти у штаті Техас. Причому коефіцієнт кореляції складає 0,975, тобто майже 1! Використовуючи здоровий глузд, ми розуміємо, що навряд чи у цих величин справді є причинно-наслідковий звʼязок. Так в чому ж тут трюк? Справа в тому, що якщо ми візьмемо дані про достатньо велику кількость величин, що якимось чином змінюються, то серед них знайдеться певна кількість пар з ось такою високою кореляцією. Але - чисто випадково. Висновок наступний: наявність кореляції ще НЕ означає наявність взаємозв’язку між величинами, і зазвичай потребує додаткових досліджень. Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🥳 Юу-хууу! Сьогодні у нас подвійне свято! 🎉 Міжнародний день астрономії (весняний)! Астрономи настільки хитрі, що відзначають свято двічі на рік: навесні та восени. Свято не має фіксованої дати. Навесні воно відзначається між серединою квітня та серединою травня у суботу, найближчу до першої чверті Місяця. 🎉 День науки в Україні! Свято запроваджене на підтримку українських науковців з 1997 року. З того часу відзначається воно щорічно у третю суботу травня. Пишіть👇 що саме Вам подобається в астрономії (чи може Ви, як ми, з дитинства закохані в цю древню науку)! Всесвіт у кишені | Ми на Facebook