PROФАЗА

Нагадуємо, що вже завтра книжковий клуб онлайн! Реєструйтеся, допоки є можливість!

Книжковий клуб по-науковому Ну що, час дізнатися деталі обговорення! На вас чекає знайомство з наповненою драмою та гумором книгою Майкла Брауна «Як я вбив Плутон і чому це було неминуче» про найбурхливіший рік в історії сучасної астрономії. А розібратися в тому, чому "вбивство" Плутону було неминучим нам допоможуть: 🔸Михайло Лашко, науковий співробітник лабораторії астрометрії і космічної геодинаміки Головної астрономічної обсерваторії НАН України; 🔸Тетяна Кідрук, CEO та співзасновниця видавництва "Бородатий Тамарин"; 🔸Дарія Вавілова, директорка з комунікацій МГО "UkrTeenScience". Коли? 23 грудня о 19:00 Де? Zoom ❗️Для охочих доєднатися до обговорення маємо спеціальну знижку на обрану книгу за промокодом Pluton2024 Реєструйтеся за посиланням, чекаємо усіх та кожного!

Запрошуємо вас на онлайн-лекцію! 📅 Дата та час: 18 грудня о 18:30 🌐 Місце проведення: платформа Zoom 👩‍🏫 Лекторка: Людмила Богуш Тема лекції: "Як правильно ставити та досягати цілі!" Долучайтесь, щоб дізнатися про ефективні техніки планування, постановки цілей та досягнення успіху від професіонала світового рівня. 🔗 Посилання на Zoom буде надіслано після реєстрації Не пропустіть можливість надихнутися та покращити свої навички!

Якщо під час прогулянки ви побачите ліс тремтячої осики, рослини із серцеподібним листям і білими стовбурами, цілком можливо, що це насправді не ліс, а одне дерево! Особливо, якщо ви знаходитесь у заповіднику Fishlake National Forest у штаті Юта. Пандо — це колонія тремтячої осики (Populus tremuloides), або близько 47 тисяч стовбурів, які мають спільну кореневу систему та один геном. Осика може розмножуватися як вегетативно за допомогою коріння, так і статево, утворюючи плоди та насіння. Оскільки Пандо має триплоїдний геном (три набори хромосом) і не може виробляти насіння, рослина впродовж декількох тисячоліть поширювалася, створюючи свої клони. Зараз цей організм займає площу приблизно 43 гектари та є найбільшим і найважчим деревом на світі. Дослідники із Чиказького університету вирішили з'ясувати, як багато мутацій з'явилося в колонії Пандо з моменту появи перших паростків. Вони зібрали зразки коренів, кори, листя та гілок з усього клону, а також з інших тремтячих осик. Потім вчені ізолювали ДНК рослин, секвенували та порівняли її. Виявилося, що рослина накопичує менше мутацій, ніж очікували дослідники. А ще мутацій у довгоживучих органах і частинах рослини, які беруть участь у розмноженні, виявилося менше. Ці знахідки свідчать про те, що тремтяча осика виробила механізм захисту геному від шкідливих мутацій. Окрім цього, науковці використали філогенетичні моделі для визначення віку Пандо й оцінили його в 16-80 тисяч років. Тобто, клон є не лише найбільшою, але й однією з найстаріших рослин на Землі. Зважаючи на вік осики, низька кількість мутацій видається ще більш вражаючою. Природа не припиняє дивувати нас незвичними організмами та цікавими відповідями на питання дослідників. Тому команда UTS бажає вам не втрачати цікавість до довкілля, ставити цікаві запитання і шукати відповіді. Копірайтерка: @Lady_DNA Джерела: 1, 2

Якщо під час прогулянки ви побачите ліс тремтячої осики, рослини із серцеподібним листям і білими стовбурами, цілком можливо, що це насправді не ліс, а одне дерево! Особливо, якщо ви знаходитесь у заповіднику Fishlake National Forest у штаті Юта. Пандо — це колонія тремтячої осики (Populus tremuloides), або близько 47 тисяч стовбурів, які мають спільну кореневу систему та один геном. Осика може розмножуватися як вегетативно за допомогою коріння, так і статево, утворюючи плоди та насіння. Оскільки Пандо має триплоїдний геном (три набори хромосом) і не може виробляти насіння, рослина впродовж декількох тисячоліть поширювалася, створюючи свої клони. Зараз цей організм займає площу приблизно 43 гектари та є найбільшим і найважчим деревом на світі. Дослідники із Чиказького університету вирішили з'ясувати, як багато мутацій з'явилося в колонії Пандо з моменту появи перших паростків. Вони зібрали зразки коренів, кори, листя та гілок з усього клону, а також з інших тремтячих осик. Потім вчені ізолювали ДНК рослин, секвенували та порівняли її. Виявилося, що рослина накопичує менше мутацій, ніж очікували дослідники. А ще мутацій у довгоживучих органах і частинах рослини, які беруть участь у розмноженні, виявилося менше. Ці знахідки свідчать про те, що тремтяча осика виробила механізм захисту геному від шкідливих мутацій. Окрім цього, науковці використали філогенетичні моделі для визначення віку Пандо й оцінили його в 16-80 тисяч років. Тобто, клон є не лише найбільшою, але й однією з найстаріших рослин на Землі. Зважаючи на вік осики, низька кількість мутацій видається ще більш вражаючою. Природа не припиняє дивувати нас незвичними організмами та цікавими відповідями на питання дослідників. Тому команда UTS бажає вам не втрачати цікавість до довкілля, ставити цікаві запитання і шукати відповіді. Копірайтерка: @Lady_DNA Джерела: 1, 2

«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини. Під час програми «Навчай» ти отримаєш: ✨простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців; ✨індивідуальну менторську підтримку; ✨підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя; ✨змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління; ✨комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу). Детальніше про програму «Навчай» — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/ Перша хвиля реєстрації триває до 31 січня. Стань частиною освітніх змін💛 Реєстрація на програму за посиланням: bit.ly/TFU-form-registration

Запрошуємо вас на онлайн-лекцію! 📅 Дата та час: 14 грудня о 17:00 🌐 Місце проведення: платформа Zoom 👩‍🏫 Лекторка: Наташа Дукач Тема лекції: " Моделювання поведінки людей під час епідемій!" Раніше ми оговорювали моделювання хвороб, а на цей раз моделювання поведінки людей. Як суспільство та наші дії впливають на перебіг епідемії Наша епідеміологиня з МІТ Наталія Дукач покаже та розкаже як працювати з моделями які мають безліч перемінних 🔗 Посилання на Zoom буде надіслано після реєстрації.

Чи готові ви дізнатися про науковицю, яка викликала на дуель рак та зробила віруси своїми прибічниками? Вірусологиня зробила сміливий крок та спробувала самостійно провести віротерапію. Чи все вийшло? Чи це врятувало їй життя? Посилання на джерела: 1, 2, 3, 4

Привіт, шановні читачі! Сподіваємось ті, у кого сесія, складають її успішно, а в кого її нема — просто добре проводять час. Уже чекаєте на новий допис #генетикастаті? Сьогодні відкотимось до генетичного рівня визначення статі, бо у планах ще оглянути анеуплоїдію за статевими хромосомами у жінок, а саме синдром Шерешевського-Тернера, а також трисомію за Х-хромосомою. Цей допис буде присвячений першому стану — синдрому Шерешевського-Тернера, а саме моносомії за Х-хромосомою. Для цього синдрому характерним є каріотип 45,X (згадайте, що звичний каріотип у жінки — це 46,XХ). Також є особини із мозаїчною формою, де частина клітин має нормальний набір хромосом. У такому випадку фенотипові прояви слабші (про що далі піде мова). Також існують випадки кільцевої Х-хромосоми чи делеція у довгому її плечі. Синдром зустрічається із частотою 1:2000–2500 новонароджених, однак це лише приблизне значення, бо деякі особини мають слабкі фенотипові прояви, тому лишаються недіагностованими. Також сьогодні, завдяки сучасним методам дослідження, коли ще на ранніх стадіях вагітності можна дізнатись про розвиток плода, деякі матері вирішують переривати вагітність, якщо дізнаються, що плід має аномалії. Це знижує частоту серед новонароджених. Серед проявів можуть бути вади у серцево-судинній та видільній системах, крилоподібні складки на шиї, низька лінія росту волосся на шиї, вузьке та високе дугоподібне піднебіння, низький зріст, «щитоподібна» грудна клітина із широко розставленими сосками. Інтелект зазвичай в межах норми, але можуть бути проблеми з увагою та навчанням, а також із зорово-просторовою організацією. Носії синдрому мають вищий ризик порушення слуху та частіше мають колірну сліпоту. Також характерна часткова чи повна дисгенезія гонад, яка складається зі сполучної тканини без фолікулів чи з кількома атретичними фолікулами. Через це у носіїв може бути затримка статевого дозрівання, а також аменорея. Дуже часто вони інфертильні. За мозаїчної форми симптоматика м’якша. Виявити стндром можна під час пренатального розвитку за допомогою УЗД чи генетичних аналізів (як ось FISH-гібридизація чи каріотипування), а також під час постнатального при аменореї, вимірюючи рівень ФСГ у крові. Лікування спрямоване на введення естрогену за потреби, регулярний скринінг роботи серця, слуху, рівня цукру, ФСГ та АМГ у крові. Також дітям може бути показане введення гормону росту, а також індивідуальне навчання. Якщо яєчники функціональні, то овоцити можуть кріоконсервувати. Якщо ж не функціональні, але носії синдрому хочуть мати дітей, то можна скористатись донорськими овоцитами. Також треба контролювати стан кісток через вищий ризик остеопорозу. Ще важливо перевірятись на предмет гонадобластоми. Загалом, рівень смертності у них втричі вищий ніж у решти людей. Сподіваємось, цей допис вам сподобався! А на цьому бажаємо вам гарних свят і не хворіти! Автор: @euchromatin Джерела: 1

Посилання на зустріч 🤍

Запрошуємо у книжковий клуб! Команда UTS та видавництво «Бородатий Тамарин» розпочинають унікальний онлайн-проєкт знайомства та обговорення нон-фікшн та sci-fi з наукової точки зору! Дебютуватиме наш клуб книгою Майкла Брауна «Як я вбив Плутон і чому це було неминуче». 📘Наповнена драмою і гумором сповідь науковця, який, попри загальний осуд, мусив понизити у званні улюблену для всіх планету. Це розповідь від першої особи про найбурхливіший рік в історії сучасної астрономії, що надихає глибше замислитися про наше місце в космосі. Коли? В кінці грудня Де? Онлайн 📍Для всіх охочих доєднатися до обговорення маємо спеціальну знижку на обрану книгу за промокодом Pluton2024 Слідкуйте за нашими соцмережами, аби не пропустити анонс з датою обговорення!

Тема 1. Їжа та імунна система «Своє» і «чуже» — на цих двох поняттях будується вся імунологія. Усі наші лейкоцити (клітини імунної системи) з різним успіхом і рівнем специфічності здатні розрізняти де «своє», а де «чуже». Але як щодо їжі, яка повністю складається з виключно «чужих» для нашої імунної системи молекул? Чому нема паніки у лейкоцитів? Виявляється, вона трохи починається, але зазвичай швидко припиняється. Розбираймося! Т-лімфоцити — це клас лейкоцитів, що здатні найдосконаліше розпізнавати «чуже». Регуляторні Т-лімфоцити захоплюють білки з їжі, розпізнавши їх як чужі, та несуть до лімфатичних вузлів. Проте з ними туди ж потрапляють і певні інші речовини з їжі, такі як вітамін А, які необхідні для вироблення толерантності до цього конкретного типу «чужого», що захопив регуляторний Т-лімфоцит. Тепер він повернеться назад до стінок ШКТ, розмножиться, і вже на цьому рівні, без залучення лімфатичних вузлів, імунна система буде толерувати це «чуже». Тема 2. Химерні Т-лімфоцити Наші Т-лімфоцити можуть не тільки знаходити «чуже» у їжі, але й в ракових клітинах, які хоч і походять з наших власних клітин настільки мутовані, що розпізнаються Т-лімфоцитами як «чуже». Проте, як ми можемо зрозуміти з статистики онкологічних хвороб, у них це виходить не завжди. Ракові клітини мають багато механізмів ухилення від імунної системи, тому одне з рішень покращити здібності Т-лімфоцитів — зробити їх химерними або, як вони відомі в науці, СAR (chimeric antigen receptor) T cells. Химерні вони тому, що їх один із рецепторів для розпізнавання чужого створений шляхом генної інженерії. Т-лімфоцити виділяються з крові онкохворого пацієнта, генетично модифікуються для створення специфічного рецептора до ракових клітин і повертаються в кров того самого пацієнта. СAR T cells охрестили «живими ліками», адже вони можуть жити довго у крові та ще й здатні до поділу після контакту з раковими клітинами! Тема 3. Клітина в мініатюрі Майже усі наші клітини продукують позаклітинні везикули — маленькі шматочки цитоплазми, огорнуті ліпідною мембраною, що відділились від клітини. Деякі з них несуть конкретну функцію, наприклад перенесення сигнальних молекул чи екскреція токсичних метаболітів. Інші ж клітини продукують їх без з'ясованої ще функції. Хай там навіщо вони утворюються, ці везикули представляють величезний потенціал для медицини, адже вони несуть зразок того, що є в клітині: білків, РНК, органел тощо. До багатьох клітин у живому організмі важко дістатись напряму, а через везикули можна зазирнути у їхні внутрішні процеси! Вже зараз певні везикули є прогностичним фактором атеросклерозу серця. Джерела: 1,2,3 Автора: @DN_A_lex Дизайнер: tg – @ske1f

Важлива інформація вилітає з нашого мозку, а події про які хотілося б забути лежать на полиці спогадів. Дослідження тохокуйського університету показує, що астроцити відіграють основну роль у вибірковій пам'яті 🧠 Астроцити – це тип клітин глії, які оточують нейрони в мозку. В експериментах на мишах, щоб маніпулювати цими клітинами застосовували техніку «оптогенетика». В мозок мишей були вставлені оптоволокна, які надали можливість стимулювати, підкислювати чи підлужувати астроцити. Далі мишей піддавали легкому електричному струму в камері й через деякий час знову поміщали в ту ж саму камеру. Підкислення астроцитів після шоку ніяк не вплинуло на короткочасну пам'ять, але завадило зберегти спогад надовго. Миші з підлуженими астроцитами навпаки проявляли реакції страху навіть через три тижні після шоку. Дослідники вважають, що астроцити є ключем до розуміння емоційної пам'яті. Завдяки цьому можна розробити підхід лікування посттравматичних стресових розладів. Авторка:@r_yulia Дизайнерка:@safieeil Джерела: 1 2

Запрошуємо вас на онлайн-лекцію! 📅 Дата та час: 4 грудня о 18:30 🌐 Місце проведення: платформа Zoom 👩‍🏫 Лекторка: Людмила Богуш Тема лекції: "Як правильно ставити та досягати цілі!" Долучайтесь, щоб дізнатися про ефективні техніки планування, постановки цілей та досягнення успіху від професіонала світового рівня. 🔗 Посилання на Zoom буде надіслано після реєстрації. Не пропустіть можливість надихнутися та покращити свої навички!

The Royal House of Habsburg was one of the most powerful dynasties in Europe. Inbreeding was common in the dynasty as a way to consolidate their power, and from 1516 to 1700, over 80% of marriages were between blood relatives. In portraits of the Habsburg dynasty, certain abnormal features are visible, such as sharply jutting jaws, bulbous lower lips, and long noses. These features are thought to be the effects of inbreeding, and the deformities could be more severe than they appear in portraits. The last Habsburg king, Charles II of Spain, was severely deformed. He had an enlarged tongue, gastrointestinal problems, cognitive impairment, and possible growth issues, which led to him being raised almost as an infant until the age of 10. In a study led by geneticist Román Vilas from Spain’s University of Santiago de Compostela, the degree of mandibular prognathism (MP) and maxillary deficiency (MD) in 15 members of the Habsburg family was analyzed through the clinical examination of 18 dysmorphic features diagnosed from 66 portraits. The scientists found that roughly 9 percent of a given royal's genes were identical due to inbreeding. They also discovered a correlation between the level of MP and the inbreeding coefficient: the higher the MP, the higher the inbreeding coefficient. This suggests that inbreeding indeed affected the lower third of the face and points to a recessive inheritance pattern for the “Habsburg jaw.” Despite their efforts to keep the power in their hands, they actually lost it without the intervention of others (literally and figuratively), as Charles did not leave any heirs behind, which led to the demise of the dynasty. inbreeding — a situation in which plants, animals, or people are produced by breeding between closely related plants, animals, or people consolidate — to become, or cause something to become, stronger, and more certain gastrointestinal — in or relating to both the stomach and the intestine Author: @moldavananna Recources: 1,2,3,4

The Royal House of Habsburg was one of the most powerful dynasties in Europe. Inbreeding was common in the dynasty as a way to consolidate their power, and from 1516 to 1700, over 80% of marriages were between blood relatives. In portraits of the Habsburg dynasty, certain abnormal features are visible, such as sharply jutting jaws, bulbous lower lips, and long noses. These features are thought to be the effects of inbreeding, and the deformities could be more severe than they appear in portraits. The last Habsburg king, Charles II of Spain, was severely deformed. He had an enlarged tongue, gastrointestinal problems, cognitive impairment, and possible growth issues, which led to him being raised almost as an infant until the age of 10. In a study led by geneticist Román Vilas from Spain’s University of Santiago de Compostela, the degree of mandibular prognathism (MP) and maxillary deficiency (MD) in 15 members of the Habsburg family was analyzed through the clinical examination of 18 dysmorphic features diagnosed from 66 portraits. The scientists found that roughly 9 percent of a given royal's genes were identical due to inbreeding. They also discovered a correlation between the level of MP and the inbreeding coefficient: the higher the MP, the higher the inbreeding coefficient. This suggests that inbreeding indeed affected the lower third of the face and points to a recessive inheritance pattern for the “Habsburg jaw.” Despite their efforts to keep the power in their hands, they actually lost it without the intervention of others (literally and figuratively), as Charles did not leave any heirs behind, which led to the demise of the dynasty. inbreeding — a situation in which plants, animals, or people are produced by breeding between closely related plants, animals, or people consolidate — to become, or cause something to become, stronger, and more certain gastrointestinal — in or relating to both the stomach and the intestine Author: @moldavananna Recources: 1,2,3,4