PROФАЗА

Друзі! 🌟 Нагадуємо, що вже завтра відбудеться нова захоплива лекція від PROФАЗИ! Тема лекції: 🔸 Як поведінка людей вплинула на розвиток хвороб загалом та пандемію COVID-19 зокрема. 🔸 Як соціальні фактори формують епідемії та які уроки ми можемо винести з цього на майбутнє! Спікер — Наталія Дукач, вірусологиня з MIT, яка працювала над прогнозними моделями для Бостонської лікарні на початку та в самий розпал ковіду. Час: 17:00 За посиланням: https://us06web.zoom.us/j/84900180148?pwd=L36kdvjgaUKX8Acbfz6mOw9YkXPNVB.1 Meeting ID: 849 0018 0148 Passcode: 448188 Чекаємо на вас! Нехай все буде біологічно! 🌱

Як триматися на плаву виру наукових досягнень і відкриттів? Наразі на постійній основі публікуються більше як 30 000 наукових журналів, тільки гігант наукової кореспонденції, журнал Science, друкує 51 видання в рік! Тому в новій пілотній рубриці ми оглядатимемо по 3 публікації зі світових наукових видань. І сьогодні починаємо саме із Science — омріяного місця публікації для вчених. №1 Розібрати геном і зібрати знову Дощові черв'яки та їхні морські родичі, Glycera (тип кільчастих черв’яків), можуть виглядати схоже, але їхні геноми виявляють разючі відмінності. Нові дослідження показують, що Clitellata, дощові черв'яки, п'явки тощо, зазнали фундаментальних геномних перебудов після того, як покинули океан мільйони років тому. Їхні гени настільки перемішані, що геном гліцер більше нагадує молюска, ніж дощового черв'яка. Ця «геномна катастрофа» розірвала та реорганізувала великі ділянки їхньої ДНК. Генетичний хаос міг допомогти цим черв'якам адаптуватися до нових середовищ, таких як прісна вода та суша. Вражає, що цей процес перемішування генів триває і сьогодні, надаючи вченим унікальну можливість вивчати, як геномна нестабільність може стимулювати еволюцію та адаптацію буквально розриваючи гени на шматки та збираючи їх у нові. №2 Бактеріальний союзник раку У 2011 році китайська дослідницька група розпочала масштабне випробування з профілактики раку, обстеживши 180 000 людей на наявність бактерії Helicobacter pylori, пов’язаної з раком шлунка та виразкою. 100 000 виявились інфікованими, і половина з них отримала 10-денний курс антибіотиків. Через 12 років у групі, що пройшла лікування, ризик раку знизився на 13%, а для тих, у кого інфекцію повністю усунули — на 19%. Найбільша користь була помічена серед людей до 45 років: захворюваність знизилася на 35%, а смертність — на 43%. По всьому Китаю це може запобігти 85 000 смертей щорічно. Дослідження підтримує масштабне викорінення H. pylori, особливо в регіонах з високим ризиком бути носієм і серед молодших людей. №3 Теорія великого вибуху великої травми мозку Нове дослідження, проведене Департаментом оборони та Університетом військових служб США, виявило унікальний тип пошкодження мозку в морських котиків ВМС США, які зазнавали ударних хвиль і пов’язують їх з ПТСР, самогубствами та зниженням когнітовної продуктивності. Ураження виявили у вигляді рубцювання на межі сірої та білої речовини мозку, яке відрізняється від контузійної травми та відповідає пошкодженням, спричиненим вибуховими хвилями. Одночасно постає питання: чи зазнають схожих травм мозку морські ссавці через людську діяльність, таку, як сонари чи робота двигунів. Ці ссавці часто масово викидаються на берег без видимих травм, але проявляють аномальні поведінкові ознаки, такі як дезорієнтація та опір воді, можливо, через травми мозку. Отримані дані також покращують наше розуміння певних типів психологічних розладів, надаючи їм фізіо-анатомічне пояснення. Автор\ка: @DN_A_lex Джерела:1,2 , 3

🌿#лекція Вітаємо, любі читачі! Якщо ви хоч раз замислювалися, які бактерії існують у нашому організмі та яке мають для нього значення — запрошуємо доєднатися до онлайн-лекції з Оленою Сироїд! Під час подорожі мікробіомом ви дізнаєтеся які бактерії є для нас патогенними та яку саме роль вони виконують у тілі. Тож скоріше доєднуйтеся і гайда досліджувати людський організм разом! Сироїд Олена Олегівна — біотехнологиня, асистентка кафедри промислової біотехнології та біофармації факультету біотехнологій та біотехніки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Коли? 21 жовтня о 16:00 Де? Zoom Реєструйтеся за посиланням! Нехай все буде біологічно!

Сьогодні, 15 жовтня, Всесвітній день боротьби з раком молочної залози, тому в цьому дописі ми розглянемо найважливіші питання про рак грудей. Почнемо зі статистики. У 2022 році рак молочної залози став найпоширенішим типом раку серед жінок, його діагностували у 2,3 мільйона жінок по всьому світу. За цей рік нараховується 670 тисяч смертей від раку грудей. Як бачимо, факти невтішні. Проте в країнах з високим рівнем доходу спостерігається зменшення смертності від даного захворювання. Тобто рання діагностика та нові стратегії до лікування можуть врятувати життя. Що в собі приховує рак грудей? Пригадаємо, що цей тип раку розвивається в клітинах молочної залози, а саме безпосередньо в залозах, які виробляють молоко, або в протоках. Інколи пухлини можуть утворюватися в жировій або сполучній тканині навколо молочних залоз. Якщо ракові клітини потрапляють до лімфатичних вузлів, то рак може мігрувати по всьому організму й утворювати метастази. Які причини розвитку раку грудей? Вік, спосіб життя та супутні захворювання можуть підвищувати ризик виникнення раку, але основна причина в генетиці. А точніше, причина полягає в мутаціях, які можуть як успадковуватися від предків, так і виникати в клітинах протягом життя. При цьому менше ніж 30% від всіх випадків раку грудей є спадковими. Близько 30 генів пов'язані з ризиком виникненням даного онкозахворювання. Гени BRCA1 та BRCA2 стали першими описаними генами, які пов'язали з високим ризиком виникнення раку молочних залоз. Мутації в цих генах успадковуються за аутосомно-домінантним типом. Наприклад, якщо жінка має мутацію в одному з цих генів та хворіє на рак, то носії мутації будуть в кожному поколінні. Жінки-носії мутації  в генах BRCA1 або BRCA2 мають високу ймовірність (50-85%) захворіти на цей тип раку протягом життя. Чи можуть чоловіки захворіти на рак молочної залози? Всупереч низькій поширеності захворювання серед чоловіків (менш як 1% від всіх випадків раку грудей) ризик існує. Чоловіки-носії мутації в гені BRCA1 мають підвищений ризик на 1-5%, а для носіїв мутації в BRCA2 ризик захворювання становить 5-10%. Тож, якщо у вашій родині були випадки раку молочної залози, то ви маєте підвищений ризик захворіти в майбутньому. Але більшість випадків захворювання не пов'язані зі спадковістю.

Команда PROфази закликає бути уважним до свого здоров'я та за потребою звертатися до лікарів. Бережіть себе та своїх рідних!

Авторка: @r_yulia Джерела: 1,2,3 #онкологія #генетика

Хештеги для навігації: 🌿 #ботаніка 🌿 #екологія 🌿 #молекулярнабіологія 🌿 #нейробіологія 🌿 #вірусологія 🌿 #еволюція 🌿 #мікробіологія 🌿 #зоологія 🌿 #генетика 🌿 #цитологія 🌿 #анатомія 🌿 #гістологія 🌿 #медицина 🌿 #лекції 🌿 #біотехнології 🌿 #біохімія 🌿 #engфаза 🌿#PROФАЗА_PROФОРІЄНТУЄ 🌿#PRO_JOB 🌿#лекція Наш інстаграм: https://www.instagram.com/ukrteenscience/ Телеграм UkrTeenScience: https://t.me/ukrteenscience YouTube-канал UkrTeenScience

Друзі! Запрошуємо вас на нову захопливу лекцію від PROФАЗИ🌱 Вже в цю суботу ми розглянемо: 🔸як поведінка людей вплинула на розвиток хвороб загалом та пандемію COVID-19 зокрема. 🔸як соціальні фактори формують епідемії та які уроки ми можемо винести з цього на майбутнє! Наталія Дукач — вірусологиня з MIT, яка працювала над прогнозними моделями для Бостонської лікарні на початку та в самий розпал ковіду. Коли? 19 жовтня о 17:00 Де? Zoom Реєстрація за посиланням. 📍І нехай все буде біологічно

Віктор Амброс та Гері Равкан в цей понеділок отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття мікроРНК та опис її ролі в посттранскрипційній регуляції генів. У 1993 році Амброс виявив першу мікроРНК lin-4 у нематоди C. elegans, яка стала відома як новий механізм пригнічення експресії генів на рівні РНК. У 2000 році Равкан знайшов другу мікроРНК let-7 і підтвердив, що цей механізм регуляції присутній не лише у нематод, але й у багатьох тварин, включаючи людину. Він встановив, що let-7 контролює експресію генів, відповідальних за клітинний цикл і диференціацію, та здатна їх пригнічувати через специфічне зв’язування з мРНК. Звісно таке важливе відкриття має велику наукову цінність. Воно сприяло вивченню ролі мікроРНК у клітинному циклі, старінні та розвитку захворювань таких як рак і нейродегенеративні хвороби. Сьогодні це слугує базою для нових методів терапії, включаючи використання мікроРНК як біомаркерів для діагностики та лікування захворювань. #нобелівка2024 Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1, 2

Now, try to pinch yourself or bring a lit match close to your skin. Does it hurt? "Of course!" you’d exclaim. But did you know there are people who don’t feel pain at all, even the most severe kinds? Congenital insensitivity to pain (CIP) is a type of hereditary sensory and autonomic neuropathy. In our nervous system, we have nociceptors, which are nerve cells that allow us to feel painful stimulation. In people with CIP, nociceptors don’t function correctly—they are either underdeveloped or don’t respond to pain signals as they should. As a result, the nervous system is unable to send messages about painful sensations to the brain. There are various HSAN phenotypes of CIP, mostly caused by mutations in the SCN9A or NTRK1 genes. These phenotypes share one main symptom: the inability to feel pain or a significantly reduced sensitivity to it. Additional symptoms may include recurrent fevers, an inability to perceive temperature extremes, lack of tear production, poor growth, and more. The HSAN2D phenotype is intriguing because the brain produces abundant amounts of the body's natural painkillers - endogenous opioids - unlike other phenotypes where the problem lies with the nociceptors. Although it might seem cool to live without pain, it actually isn’t. Pain serves as a warning signal, and individuals who lack it are at higher risk of injuring themselves without noticing. This means that conditions like appendicitis or a heart attack could go unnoticed when immediate treatment is necessary. What do you think? Is there any benefit to living without physical pain? We'd love to hear your thoughts in the comments! neuropathy — damage to or disease affecting the nerves inability — lack of ability to do something abundant — more than enough Author: @moldavananna Recources: 1,2

Любі друзі, ми постійно прагнемо до покращення наших робочих процесів та створення комфортних умов для кожного члена нашої команди💚

Ваша думка є для нас надзвичайно важливою!

Запрошуємо вас взяти участь в опитуванні, яке допоможе нам краще зрозуміти ваші потреби та побажання. Це займе всього кілька хвилин, але ваші відповіді можуть суттєво вплинути на те, як ми будемо розвиватися далі⭐️ Чому це важливо? 📌Ваша думка має значення: Ми хочемо знати, що для вас є найважливішим у нашій роботі. 📌Зміни, орієнтовані на вас: На основі ваших відповідей ми зможемо впровадити зміни, які покращать ваш досвід роботи. 📌Командний дух: Це можливість долучитися до спільного створення кращого робочого середовища. Не зволікайте! Допоможіть нам зробити нашу роботу ще кращою😍 Пройти опитування Дякуємо за вашу участь і підтримку!🫶🏼 З найкращими побажаннями, PROФАЗА🤍

Вже сьогодні відбудеться лекція 📚 Тема: Мітохондрії та рівень вашої енергії Час: 8 жовтня 2024 17:00 Посилання: https://us05web.zoom.us/j/85646522433?pwd=8znKYFCjDN5hvOKKgV4rW91IzPxWwC.1 Ідентифікатор: 856 4652 2433 Код : 0XBEs9

Тихий океан — найбільший океан на Землі У своїх безкраїх глибинах він приховує багато таємниць. Глибина та підводні хребти притягують своїми таємницями дослідників-океанографів. І не дарма, адже відкривши нову підводну гору, дослідники виявили екосистему з не лише з рідкісними представниками морських тварин, а й з новими видами організмів. Авторка: @r_yulia Джерело: 1,2

Тихий океан — найбільший океан на Землі У своїх безкраїх глибинах він приховує багато таємниць. Глибина та підводні хребти притягують своїми таємницями дослідників-океанографів. І не дарма, адже відкривши нову підводну гору, дослідники виявили екосистему з не лише з рідкісними представниками морських тварин, а й з новими видами організмів. Авторка: @r_yulia Джерело: 1,2

Привіт, друзі! Муха дрозофіла давно посідає важливе місце у біологічних дослідженнях, будучи моделлю для вивчення складних біологічних процесів.🪰🧬 Нещодавнє досягнення стало ще одним великим проривом — вчені створили першу повну карту мозкових з'єднань дорослої дрозофіли, що наближає нас до розуміння функціонування людського мозку. Доросла плодова мушка має 140,000 нейронів і 50 мільйонів синапсів, що значно складніше порівняно з попередніми моделями, які були досліджені на предмет нейронних зв’язків. Також геном мушки має 60% спільності з людською ДНК та має аналоги 75% людських генетичних хвороб, що робить її важливою для вивчення нейродегенеративних захворювань. Це вже величезний прогрес у можливостях сучасної науки та технологій, зокрема завдяки використанню штучного інтелекту. Дослідження включало отримання 21 мільйона зображень за допомогою електронного мікроскопа, які потім обробляли за допомогою штучного інтелекту та дослідили ультратонкі зрізи тканин на нанометровому рівні. Потім ці зображення були оброблені за допомогою спеціальної ШІ-моделі, розробленої науковцями, щоб перетворити дані в тривимірну карту з точним позначенням нейронів і синапсів. Проєкт реалізували понад 287 дослідників з FlyWire Consortium із 76 лабораторій по всьому світу, а дані з цього дослідження були відкритими для наукової спільноти від початку до кінця, що дозволить іншим дослідникам використовувати результати для власних експериментів. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела 1, 2, 3

Привіт-привіт! 🎉 Чи думали ви колись, як мітохондрії впливають на наше щоденне життя? Вже 8 жовтня Петренко Олександра на онлайн-лекцїі розповість нам про вплив цієї структури, її первинну та вторинну дисфункції та взаємозв'язок з іншими системами. Дізнаємось і яку роль відіграють вітаміни та мінерали у проходженні циклу Кребсу та електронно-транспортного ланцюга. Петренко Олександра – біолог-імунологиня, нутриціологиня, натуропатка, авторка та ведуча Школи Натуропатії в Україні. Де? Zoom Коли? 8 жовтня о 17:00 Реєструйся за посиланням! Нехай все буде біологічно!🧫🔬

Привіт, шановні читаті! Сподіваємось, ви вже чекаєте на черговий допис #генетикастаті. Минулого разу ми описували поняття «розлад статевого розвитку» чи «інтерсекс». Сьогодні поговоримо про один із найпоширеніших розладів, з яким стикаються особини із каріотипом 46,XY і який проявляється на фенотиповому рівні. Синдром нечутливості до андрогенів. Цей синдром характеризується тим, що люди мають часткову чи повну нечутливість до андрогенів, які виділяють тестикули. І зовнішні прояви можуть бути різні: від чоловіків із гінекомастією до жіночого фенотипу. Такі люди інфертильні. Тобто тут порушення на фенотиповому рівні. Синдром уперше визначено Моррісом у 1953 році, при описі жінок, які мають тестикули. Тоді цей синдром назвали тестикулярною фемінізацією. Критичним періодом розвитку геніталій є 8–14 тижні внутрішньоутробного розвитку. Якщо клітини не чутливі до дигідротестостерону (одна із форм тестостерону), то чоловічі зовнішні статеві органи або не формуються, або формується гіпоспадія — геніталії, проміжні між чоловічими та жіночими. Зустрічається із частотою 1:20400–1:90000. Ген знаходиться на довгому плечі X-хромосоми, тому цей синдром може бути спадковим та X-зчепленим, тобто передається від матері до 46,XY-дітей (можна було б сказати до синів, але тут, як ви вже зрозуміли, фенотип часто жіночий чи проміжний). Повну форму синдрому діагностують зазвичай у трьох випадках: коли під час УЗД помітні жіночі зовнішні статеві органи, але каріотип 46,XY; у дівчат із паховою грижею; а також у підлітковому віці при первинній аменореї. Менструації відсутні, оскільки антимюллеровий гормон, який секретують тестикули, перешкоджає розвитку матки, маткових труб та шийки матки. Такі жінки часто ростуть трохи вищими, ніж решта жінок, а також вони інфертильні. При частковій формі залежно від чутливості рецепторів спостерігається спектр від гіпоспадії до мікропеніса. А при м’якій формі синдрому спостерігається чоловічий фенотип з інфертильністю. У таких осіб рівень тестерону зазвичай нормальний чи підвищений, тобто причина саме у порушенні чутливості до гормону. Підвищений рівень тестостерону може бути пов’язаний із відсутністю зворотного зв’язку. Гонади мають вищий ризик злоякісної трансформації, тому їх видаляють, як тільки діагностують. Також особам із повною формою (фенотиповим жінкам) часто призначають замісну терапію, вводячи естроген. У осіб із частковою формою можуть бути проблеми із призначенням статі після народження. Та зазвичай призначають чоловічу із подальшою корекцією криптоорхізму та гінекомастії. При повній формі особини зазвичай ідентифікують себе як жінки, тоді як особини із частковою чи м’якою формою — переважно як чоловіки, але вони можуть бути розчаровані своїми особливостями розвитку. Серед історичних постатей — Жанна д’Арк та Єлизавета I, можливо, мали цей синдром. Сподіваємось, цей допис вам сподобався. А на цьому ми бажаємо вам гарного дня!   Автор: @euchromatin   Джерела: 1,2,3

Вже сьогодні лекція на тему "Планування: як керувати часом та досягати цілей" від PROФАЗА, яку неодмінно потрібно відвідати 🤍 Дата: сьогодні о 17:30 Посилання на зустріч: https://us05web.zoom.us/j/86043047374?pwd=LWxjNd1NtDx12MckjHAMFXxbfIApg5.1 Чекаємо на зустрічі 😉