✙Єлісей Ходоловський➔✙

У квітні потужна весняна повінь на річці Тобол у РФ затопила декілька областей. У зону підтоплення потрапили і уранові родовища у Курганській області. Тоді я писав, що це спричинить сплеск онкологічних захворювань. Як виявилося, для цього не потрібно було чекати декілька років. Як йдеться у розслідуванні “Нової Газети”, Курганська область вже займає перше місце у РФ з кількості ракових захворювань. У 2020 в ефірі місцевого телебачення головлікар дитячої обласної лікарні розповіла про “збільшення кількості госпіталізацій із злоякісними новоутвореннями на 26%, дуже багато – рак щитовидної залози”. Незабаром цей фрагмент ефіру зник із сайту телеканалу, але його встигли зберегти місцеві активісти. У квітні 2024 року під час паводків під Курганом затопило уранове родовище. Місцеві мешканці припускають, що уран могло змити в Тоболі, і тепер питна вода — джерело радіації. Тобто, після недавнього розливу кількість випадків ракових захворювань значно зросте. Але ще задовго до цьогорічної повені сполуки урану, розчинені у кислоті, потроху витікали з росатомівських трубопроводів та потрапляли у грунтові води. Журналісти подекуди знаходили труби, повністю вкриті кіркою з уранових сполук. На відміну від наприклад, українських уранових родовищ, курганське знаходиться у низині і постійно затоплюється весняним водопіллям. Більш того, тут підземні пласти знаходяться під тиском і під час однієї з аварій, за словами місцевих, тут бив фонтан з розчину уранових солей під 40 м заввишки. Самі по собі поклади урану, що знаходяться глибоко під землею, абсолютно безпечні. Уран в рудах знаходиться у нерозчинному вигляді, а продукти його розпаду, той же радон, не може просочитися крізь товсті шари гранітів та глин. Інша справа, коли цю товсту подушку пробурюють десятками скважин, а уран з нерозчинної форми перетворюють у розчинну. Ще гірше, коли це роблять росіяни. Уран є початком цілого ланцюжка більш активних дочірніх продуктів розпаду, за якими, власне і визначають його присутність. Серед цих них радій, радон та інші елементи, такі як вісмут-214, свинець-210, полоній тощо. Це власне я до чого. На поневіряння аборигенів Курганської області, чесно кажучи, байдуже, бо навіть з дозою урану в чаї вони не помруть усі наглою смертю. Так, середня тривалість життя стане не 68 років, а скажімо, 60. Але вони це не помітять, бо пересічний росіянин має більше шансів бути мобілізованим і отримати FPV по голові або бути зарізаним у п’яній бійці. Пам’ятаю, торік нездоровий ажіотаж у нас викликало постачання снарядів для танків Challenger 2 зі збідненим ураном, деякі канали, зокрема і Мілітарний, запевняли, що збіднений уран абсолютно безпечний та його можна мало не в десна втирати. Снаряд цей дійсно безпечний, коли лежить на складі, а виробники цих снарядів (Британія та США) можуть взагалі казати про них що завгодно, адже вірогідність, що цими снарядами будуть стріляти та території країн-виробників, дорівнює нулю. Але бойові дії зараз точаться, власне, на землях, які до війни давали нам значну частину наших врожаїв. Тому як мінімум не варто орати та засівати землі одразу після деокупації та розмінування. Бо краще вчитися на чужих помилках. На світлині: труба, що виходить з однієї з підтоплених сердловин. Добре видно засохлі патьоки бурового розчину, що містить уран.

У Києві під час будівництва моста-хвилі, також відомого як "міст-глист", за його подібність до людських аскарид, знищили червонокнижні рослини на Оболонському острові, повідомляє Київський еколого-культурний центр. Оболонський острів належить до регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». Без погоджень тут знищили одну з найбільших у місті популяцій ірисів Iris sibirica L., які належать до Червоної Книги України, і висадили замість них звичайну газонну траву, пояснюють екологи. Зараз у центрі проводять екологічний аудит острова, після якого готуватимуть звернення до прокуратури. Нагадаю, раніше Олег Симороз виявив, що на будівництво "парку" на острові (по факту - вирубування рослинності та обкладання плиткою-фемом було витрачено з київського бюджету більше 200 мільйонів гривень, що їх сплатили у вигляді податків кияни. Фактично, на це будівництво було витрачено у 10 разів більш грошей, ніж на сам міст. До речі, "меценати і благодійники", що надали на нього гроші, зовсім випадково виявилися київськими забудовниками-друзями мера.

Міжнародна група океанологів виявила океанський грибок, який поїдає пластикове сміття, що знаходиться у Великій тихоокеанській сміттєвій плям. Про це йдеться у новому дослідженні в журналі Science of the Total Environment. Гриб, названий Parengyodontium album, був виявлений серед інших мікроорганізмів, які живуть у плаваючій купі пластику та навколо неї, в північній частині Тихого океану. Згідно з дослідженням, це четвертий відомий морський грибок, який здатний споживати та розщеплювати пластикові відходи. Дослідники виявили, що P. album особливо ефективно здатний розщеплювати той поліетилен, що зазнав ультрафіолетового оппромінення. Поліетилен є різновидом пластику, який найчастіше використовується для виготовлення таких поширених товарів, як пляшки для води та пакети для продуктів і є найпоширенішою формою пластикових відходів, які забруднюють океани Землі. “Вже було відомо, що ультрафіолетові промені механічно розщеплюють пластик, — сказала провідний автор дослідження Анніка Ваксмаа, морський біолог і біогеохімік з Королівського інституту морських досліджень Нідерландів, — але наші результати показують, що це також полегшує біологічне руйнування пластику морськими грибками”. Перш ніж забігати вперед: ні, це відкриття не означає, що ви повинні почати купувати ще більше товарів у пластиковому пакуванні та викидати його. Наші океани переповнені руйнівним пластиковим сміттям і утримання від використання пластику, наскільки це можливо, все ще є найкращим способом утримати пластик від засмічення океанів Землі. Видалення пластику, який уже плаває в океанах, все ще є важливою метою. Але зробити це, на жаль, не так просто, як масово черпати його з океану. Тралення пластику за допомогою великих сіток може шкодити морським мешканцям, а самі зусилля щодо цього дорогі. Однією з компаній, що фізично прибирає сміття з океанів та річок, є стартап The Ocean Cleanup, з їх роботою можна ознайомитися у їхньому Інстаграмі. Тож у боротьбі за те, щоб зменшити кількість сміття, що вже плаває в океані, пошук нового грибка, здатного прискорити процес розкладання пластику, є захоплюючим новим етапом. Але це не панацея. Згідно з дослідженням, було виявлено, що вирощений у лабораторії P. album руйнує певний шматок пластику, обробленого ультрафіолетом, зі швидкістю приблизно 0,05 відсотка на день протягом кожних 9 днів. Це вже немало, але грибку знадобиться дуже багато часу, щоб з’їсти усю Велику тихоокеанську сміттєву пляму (яка, за оцінками, уп’ятеро більша за площу України), не кажучи вже про мільйони тонн пластику, які додатково щороку потрапляють в океан з таких країн, як КНР, Індія, Бангладеш та інших. Незважаючи на це, відкриття P. album надихає — і, на думку дослідників, воно свідчить про те, що в природі може бути ще більше організмів, які харчуються пластиком. “Морські грибки можуть розщеплювати складні матеріали, виготовлені з сполук вуглецю”, — додав Ваксмаа, додавши, що “ймовірно, що окрім чотирьох вже ідентифікованих видів, інші види також сприяють розкладанню пластику”.

Міжнародна група астрономів оголосила про відкриття двох найдавніших і найвіддаленіших галактик, які коли-небудь бачили. Їх вік оцінюється лише у 300 мільйони років після Великого вибуху. Ці результати, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, знаменують важливу віху у вивченні раннього Всесвіту. Відкриття були зроблені командою JWST Advanced Deep Extragalactic Survey, або JADES. Даніель Ейзенштейн з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики є одним із керівників групи JADES і головним дослідником програми, яка виявила ці галактики. Через розширення Всесвіту світло від далеких галактик під час його подорожі до нас розтягується на більш довжину хвилі. Цей ефект, який називається червоним зміщенням, є настільки величезним для цих двох галактик, що їхнє ультрафіолетове світло зсувається до інфрачервоного діапазону, де його може бачити телескоп Джеймса Вебба. Оскільки світлу потрібен час для подорожі, віддалені галактики також видно такими, якими вони були раніше. Дві галактики-рекордсмени мають довгі назви JADES-GS-z14-0 і JADES-GS-z14-1, причому перша є більш віддаленою за другу. Крім того, що JADES-GS-z14-0 є найвіддаленішою, вона примітна тим, що є великою і яскравою. “Розмір галактики чітко доводить, що більшість світла в ній виробляється великою кількістю молодих зірок а не матеріалом, який падає на надмасивну чорну діру в галактиці”, повідомив Ейзенштейн. Поєднання надзвичайної яскравості та того факту, що молоді зірки мають таку високу світимість, робить JADES-GS-z14-0 найкращим доказом швидкого формування великих, масивних галактик у ранньому Всесвіті. “JADES-GS-z14-0 тепер стає прикладом, як має виглядати галактика на ранньому етапі формування , — каже доктор Стефано Карніані з Scuola Normale Superiore в Пізі, провідний автор статті про відкриття. — Це приголомшливо, що Всесвіт може створити таку галактику лише за 300 мільйонів років”. JADES-GS-z14-0 була загадкою для команди телескопа, коли вони вперше помітили її більше року тому. Ця галактика знаходиться досить близько на небі до іншої галактики, що знаходиться перед нею, тому команда не могла бути впевнена, що вони не знаходяться поруч. Але в жовтні 2023 року науковці провели ще більш глибоке спостереження — п’ять повних днів за допомогою камери ближнього інфрачервоного діапазону JWST в одній вибраній ділянці неба — і використала фільтри, призначені для кращої ізоляції найдавніших галактик. “Ми просто не бачили жодного правдоподібного способу пояснити, що ця галактика є просто сусідом найближчої галактики”, — повідомив доктор Кевін Хейнлайн, професор-дослідник Університету Арізони. Галактика розташована в області неба, де Вебб своєю камерою середнього інфрачервоного діапазону проводив надглибоке спостереження. Яскравість цієї ділянки космосу у середньому інфрачервоному діапазоні хвиль є ознакою випромінювання атомів водню і навіть кисню в ранньому Всесвіті. “Незважаючи на те, що галактика така молода, вона вже наполегливо працює над створенням елементів, знайомих нам на Землі», — сказав Цзіхао Ву, співавтор другої статті про це відкриття. Пізніше науковцями було отримано спектр кожної галактики та підтверджено гіпотезу, що JADES-GS-z14-0 справді є галактикою-рекордсменом і що інша виявлена галактика, JADES-GS-z14-1, знаходиться майже так само далеко. . Третя стаття під керівництвом Бранта Робертсона, професора Університету Каліфорнії в Санта-Крус, і Бена Джонсона, вивчає еволюцію цієї ранньої групи галактик. “Це дивовижне відкриття показує, що утворення галактик у ранньому Всесвіті відбувалося дуже швидко та інтенсивно, – сказав Джонсон, – і JWST дозволить нам знайти більше таких галактик, можливо, коли Всесвіт був ще молодшим. Це чудова можливість вивчити, як утворюються галактики”.

Загальна кількість втрат військ РФ, які підтверджені офіційними повідомленнями, некрологами родичів або пам'ятними дошками та зібрані небайдужими громадянами, на 16:00, сьогодні, 31 травня, вже сягає 55675 військовослужбовців. Це більше, ніж населення такого російського райцентру, як Тіхорецк, що на Кубані - 54582 мешканців, та майже дорівнює населенню м. Ржев Тверської обл - 55757 мешканців. З 55675 знайдених некрологів на сьогодні оброблено трохи більше 37500, з цієї кількості вдалося встановити точну дату загибелі в 22766, дату народження - в 23256. Також у 12232 військовослужбовців РФ було точно встановлено підрозділи, в яких вони служили, а у 10023 військовослужбовців ЗС РФ було точно встановлене військове звання. В ці 10023-є військовослужбовця входять: 2 генерал-лейтенанти (Цоков і Кутузов, Кутузова проапгрейдили посмертно) 6 генерал-майорів 76 полковників 205 підполковників 358 майорів 485 капітанів 712 старших лейтенантів 523 лейтенанти. На діаграмі по даті загибелі додалося багато уточнених втрат РФ з березня-липня 2022, та вже чітко видно початок дуже серйозних втрат РФ під час штурму Авдіївки, починаючи з 10 жовтня 2023.. Ця діаграма відрізняється від тої, що її публікує Медіазона, бо журналісти цього видання склали разом і кількість некрологів з точною датою смерті, і кількість некрологів з невстановленою датою (у цьому випадку вони брали дату публікації похоронки). Тут же кількість загиблих показує саме інтенсивність бойових дій по місяцях війни. З часом, враховуючи велику кількість даних, що їх буде додано, співвідношення може змінитись. На діаграмі по року народження видно вікову структуру російських військ, які зараз складаються переважно з мобілізованих та контрактників. Наймолодший військовослужбовець, вік якого вдалося встановити, був 2006 р.н (доброволець), найстарший, також доброволець - 1950 р.н. Далі буде… #втрати_ворога

Космічний телескоп Евклід виявив ще сім планет-ізгоїв, що вільно дрейфують у Всесвіті, не прив’язані до жодної зірки. Не маючи гравітаційного зв’язку, як Земля до Сонця, на цих планетах немає ні днів, ні років. Вони перебувають у вічній ночі. Проте вчені вважають, що існує ймовірність того, що в них може бути життя — і за оцінками, по всьому Чумацькому Шляху таких планет може бути трильйони. Минулого тижня Європейське космічне агентство оприлюднило перші наукові результати телескопа Евклід після запуску місії в липні 2023. Серед відкриттів було сім нових вільно плаваючих планет, газових гігантів, які щонайменше в чотири рази перевищують масу Юпітера. Їх помітили в Туманності Оріона, найближчій до Землі області зореутворення, приблизно за 1500 світлових років від нас. Евклід також підтвердив існування десятків інших раніше виявлених планет-ізгоїв. Іспанський астроном Едуардо Мартін, провідний автор попереднього дослідження, сказав, що це, ймовірно, лише “верхівка айсберга, бо через те, що вони не відбивають світло зірки, помічати планети-ізгої — це все одно, що знайти голку в стозі сіна”. Молодші планети, такі як ті, які відкрив Евклід, є гарячішими, тому їх легше побачити. Деякі дослідження свідчать про те, що на кожну зірку припадає близько 20 планет-ізгоїв, що може привести до трильйонів таких планет лише в нашій рідній галактиці. Враховуючи, що у Всесвіті існують сотні мільярдів галактик, важко осягнути потенційну кількість вільно плаваючих світів. Очікується, що коли у 2027 буде запущено телескоп Ненсі Грейс Роман, він знайде ще багато таких планет, що, можливо, прояснить, скільки їх там може бути. Гевін Коулман, астроном з Лондонського університету королеви Марії, сказав, що ці дивні світи часто викликають “почуття благоговіння і таємниці”. “Ми всі виросли з сонцем у небі, тому думати про планету, що просто дрейфує в космосі без жодної зірки на горизонті, захоплює”, — сказав він агенції AFP. Але не всі планети-ізгої блукають поодинці. Вважається, що щонайменше чотири відкриті Евклідом планети є подвійними. Чи могли вони мати життя? Якщо планети-ізгої придатні для життя, вони можуть стати пріоритетними в пошуках позаземного життя людством. “Деякі з наших найближчих сусідів, ймовірно, є планетами-ізгоями”, — сказав Мартін. Вважається, що планетам, які вільно подорожують космосом, не вистачає тепла від сусідньої зірки, і вони холодні з замерзлою поверхнею. Це означає, що будь-яка енергія, що може підтримувати життя, повинна надходити зсередини планети. Велика частина енергії Нептуна надходить з його надр, зазначив Коулман. А геотермальні джерела дозволяють виживати на Землі істотам, які ніколи не бачили сонячних променів. Але навіть за найкращих умов ця екстремальна ізоляція, ймовірно, зможе підтримувати лише бактеріальне та мікробне життя, сказав він. (Розігрів надр відбувається з двох причин: від припливних сил при обертанні планет навколо більш масивних об’єктів та від розпаду радіоактивних елементів. Очевидно, для планет-ізгоїв можливий лише другий варіант. - прим. адміна) “Перебування навколо зірки має свої недоліки”, — сказав співавтор дослідження Крістофер Конселіс, професор позагалактичної астрономії Манчестерського університету Великобританії. Зокрема, коли Сонце стане червоним гігантом — приблизно через 7,6 мільярда років — воно значно розшириться та поглине Землю. Планети-ізгої не повинні хвилюватися про те, що врешті-решт їх знищить зірка. "Їх подорож триватиме вічно", - сказав Конселіс. “Якщо ви не проти низьких температур, ви могли б вижити на цих планетах вічність”. Дослідження Евкліда також дало підказки до того, як такі планети утворились. Деякі з них можуть виникнути у зовнішній частині Сонячної системи, перш ніж від’єднатися від своєї зірки та поплисти геть. Але дослідження показує, що багато планет-ізгоїв можуть бути створені як “природний побічний продукт” процесу зореутворення. Це свідчить про “дійсно тісний зв’язок між зірками та планетами та тим, як вони утворюються. Твердих відповідей поки немає", - додав він.

300+ слухачів курсу з DevOps-практик 80+ лекцій за чотири потоки Понад 4,6 млн гривень донатів Тисячі одиниць допомоги Силам борони України Усе це — результати плідного півторарічного партнерства Демократичної Сокири та Tucha — провайдер хмарних рішень у рамках проєкту «Навчай/ся за донат». І ми не збираємося зупинятися на досягнутому. З радістю анонсуємо набір на п’ятий потік онлайн-курсу з DevOps-практик в обмін на донати на армію. Викладач курсу — досвідчений та крутий ментор, технічний директор і співзасновник компанії Володимир Мельник. Орієнтовний старт занять п'ятого потоку — 6 липня, за умови набору щонайменше 40 слухачів. Онлайн-курс з DevOps-практик — це щонайменше 22 змістовні, структуровані вебінари, відвідавши які ви навчитеся: 🔸оркеструвати роботу контейнерів в обчислювальних хмарах, 🔸автоматизувати розгортання середовищ і онлайн-сервісів для швидкого та надійного запуску й оновлення програмних застосунків, 🔸використовувати методики безперервної інтеграції та доставки для автоматичного виконання повного циклу CI/CD, 🔸забезпечувати надійність і доступність онлайн-сервісів у ситуаціях аварій та зростання навантаженнях, 🔸ефективно масштабувати онлайн-сервіси та використовувати хмарні рішення для побудови ефективної та надійної інфраструктури. Також ви дізнаєтесь, як працювати з Docker, Kubernetes, Helm, GitLab, Ansible та іншими популярними й потужними інструментами. Повну інформацію про курс можна дізнатись за посиланням 👉https://khmarochos.academy/ Як проходитиме навчання: ♦️ Вебінари проводитимуться щосуботи в Zoom ♦️ Тривалість заняття — від 2 до 5 годин. ♦️ Вартість лекції — донат від 50 USD на рахунок ДемСокири. Важливо! Кадрові військовослужбовці та добровольці територіальної оборони навчаються без жодних внесків. 100% коштів, отриманих в рамках проєкту, будуть направлені на закупівлю техніки, амуніції, такмеду, одягу та іншого необхідного для військових. Не чекайте до завтра — реєструйтеся на курс прямо зараз! Прокачуємо себе та підтримуємо Сили оборони України!

Користувач @KilledInUkraine з соцмережі Х звернув увагу на те, що на російському ресурсі https://vestochka22.ru/polksvo, присвяченому загиблим росіянам з Алтайського краю, з'явився Иванов Игорь Михайлович, майор, з, як там зазначалось, м. Барнаул. Було дуже незвично побачити цілого майора серед сотень кузьмічів-чмобіків, тож при перевірці його по злитих базах було встановлено рік народження та дату загибелі (25 серпня 2023), а також дуже цікаву адресу прописки - "Алтайский край, ЗАТО Сибирский, ул. Кедровая, дом 13, кв. 53". ЗАТО Сибирский, що знаходиться в 44 км від Барнаула - це не звичне смт, це ППД 35-ї дивізії ракетних військ стратегічного призначення. Фактично це закритий військовий гарнізон. На озброєнні цього підрозділу стоять наземні комплекси "Тополь" та "Ярс", на мапі Google добре видно ангари для пускових та бункери зберігання бойових частин. До цього серед загиблих в Україні військовослужбовців РФ були ті, хто служив у РВСН, але це був рядовий-сержантський склад з рот охорони пускових, яких кинули зупиняти наступ ЗСУ на Харківщині у вересні 2022. Тоді у РФ дійсно були проблеми з кількістю особового складу. Питання ж, що робив майор РВСН в Україні у серпні 2023, залишається відкритим.

Масивний антарктичний льодовик, який може підняти глобальний рівень моря до 60 см, якщо розтане, тане набагато швидше, ніж вважалося раніше. Нове дослідження було опубліковано в понеділок у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Автори працюють в Каліфорнійському університеті в Ірвайні, Лабораторії реактивного руху NASA при Каліфорнійському технологічному інституті, Університеті Ватерлоо в Канаді та фінській компанії ICEYE, яка надала супутникові знімки (одним з супутників цієї компанії володіє і Україна). Як йдеться у дослідженні, льодовик Твейтс, найширший у світі, коливається вгору та вниз під час щоденних припливів. Коли вона піднімається вгору, тепла морська вода піднімається під лід далі, ніж вважали вчені, - до 6 кілометрів, згідно з супутниковими даними. Вчені виявили, що це може значно збільшити площу, на якій тане льодовик. Танення Твейтса, відомого в народі як “льодовик судного дня”, означає, що теплий океан може поглинути льодовик Західної Антарктики, що призведе до глобального підвищення рівня моря. “Вода здатна проникати під лід на набагато більші відстані, ніж ми думали”, — сказав Ерік Ріньйо, вчений з Каліфорнійського університету в Ірвайні та Лабораторії реактивного руху NASA, який керував дослідженнями. “Приплив ніби посилає ударну хвилю під льодовиком, і ми бачимо, як вода рухається на кілометри під ним”. Дослідницька група Ріньйо раніше задокументувала такі значні приливні хвилі морської води під льодовиком Петерманн, одному з найбільших льодовиків Гренландії. Але порівняно з Твейтсом Петерманн виглядає маленьким. Ширина льодовика Твейтс в місці, де він виходить до океану, становить 130 км, у порівнянні з приблизно 16 км у льодовика Петерманна. Твейтс зараз причеплений до дна океану двома океанськими хребтами під льодовиком. Але коли приплив піднімає льодовик, нові дослідження показали, що морська вода надходить над або навколо одного з них. Якби Твейтс від’єднався від обох хребтів, це дозволило б теплій океанській воді потрапити в область, де морське дно опускається вниз у дуже глибокі регіони в напрямку до центру Західної Антарктиди. Нове дослідження “підтверджує, що відбувається процес підштовхування води під льодовик. Це спостерігали за допомогою кількох інших методів, але ніколи не з такою динамічною роздільною здатністю”, — сказала Брітні Шмідт, науковець з Корнельського університету, яка вивчала підводний і підлідний регіон льодовика за допомогою підводного робота під назвою Icefin. Декілька інших науковців прокоментували, що нове дослідження викликає занепокоєння, але залишається невідомим, як швидко Твейтс розтане. “Ці нові спостереження справді виняткові”, — сказав Матьє Морлігхем, експерт з Дартмутського коледжу, який використовує моделювання льодовикового покриву для вивчення майбутнього Твейтса та інших льодовиків. Але він сказав, що наведена модель, не може надати абсолютно точні дані за допомогою інформації лише від проведених досліджень. Потрібно більше даних. “Ми не знаємо, як швидко від океанської води тане лід”, — сказав Морлігем. “Процес може бути як повільним, так і швидким і сягати понад десять метрів на рік чи більше”. Джон Андерсон, геолог з Університету Райса, який також вивчав льодовик, сказав, що умови на лінії, де льодовик знаходиться на морському дні та піддається впливу океану, “чутливі навіть до незначних коливань, спричинених припливами”. Дослідження руху льодовиків з далекого минулого показують, що ці зміни можуть відбуватися швидко, сказав він. Але для точного знання того, як швидко тепла вода спричинить танення, потрібне детальне картографування морського дна, а це зробити складно в такому віддаленому місці. Танення льоду відбувається тому, що проникаюча морська вода на кілька градусів тепліша за точку замерзання льоду на тій глибині і тиску, де льодовик Твейтс лежить на морському дні. Поки що під нього надходять лише тонкі шари води, але Ріньйо вважає, що це вже може завдати великої шкоди. “Це дуже тонкий шар води, але він надходить з океану, він теплий та солоний і йде на великій швидкості”, — сказав він.

Пройшов майже рік після руйнування греблі Каховської ГЕС. Береги колишнього Каховського водосховища вкриті мушлями, а з висохлому ґрунті проросла біла верба. Еколог Вадим Манюк розповідає, як на території площею майже 150 тис. гектарів, яка колись була дном водосховища, нині виріс густий ліс. Флора різноманітна: більшу територію займає верба заввишки 2,5-3 метри, водяний щавель та західний каркас. З часом, каже Вадим Манюк, кількість цих дерев та рослин зменшиться, також засіються нові види: в’яз та навіть дуб звичайний. Детальніше—у відео Суспільного.