🏛Istorium ✙ || Історія України та світу
Ir al canal en Telegram
🏛Про історію - цікаво! 🎓Тільки важливі моменти з минулого! Зв'язатися з адміністратором можна через бота @Istorium_bot Підтримка каналу: -Paypal - info@istorium.net -Monobank - 4441111123834628 -Банка - https://send.monobank.ua/jar/6z39HtNJk8
Mostrar más6 535
Suscriptores
+224 horas
+797 días
+26430 días
Carga de datos en curso...
Canales Similares
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
julio '26
julio '26
+354
en 15 canales
junio '26
+255
en 5 canales
Get PRO
mayo '26
+210
en 3 canales
Get PRO
abril '26
+306
en 9 canales
Get PRO
marzo '26
+266
en 4 canales
Get PRO
febrero '26
+166
en 8 canales
Get PRO
enero '26
+198
en 8 canales
Get PRO
diciembre '25
+242
en 8 canales
Get PRO
noviembre '25
+195
en 7 canales
Get PRO
octubre '25
+142
en 7 canales
Get PRO
septiembre '25
+229
en 9 canales
Get PRO
agosto '25
+406
en 9 canales
Get PRO
julio '25
+100
en 10 canales
Get PRO
junio '25
+183
en 10 canales
Get PRO
mayo '25
+183
en 9 canales
Get PRO
abril '25
+252
en 8 canales
Get PRO
marzo '25
+234
en 11 canales
Get PRO
febrero '25
+441
en 5 canales
Get PRO
enero '25
+594
en 6 canales
Get PRO
diciembre '24
+136
en 4 canales
Get PRO
noviembre '24
+132
en 5 canales
Get PRO
octubre '24
+459
en 6 canales
Get PRO
septiembre '24
+261
en 3 canales
Get PRO
agosto '24
+233
en 1 canales
Get PRO
julio '24
+379
en 5 canales
Get PRO
junio '24
+242
en 3 canales
Get PRO
mayo '24
+524
en 1 canales
Get PRO
abril '24
+450
en 3 canales
Get PRO
marzo '24
+321
en 0 canales
Get PRO
febrero '24
+551
en 2 canales
Get PRO
enero '24
+522
en 1 canales
Get PRO
diciembre '23
+187
en 0 canales
Get PRO
noviembre '23
+27
en 0 canales
Get PRO
octubre '23
+2
en 1 canales
Get PRO
septiembre '23
+25
en 0 canales
Get PRO
agosto '23
+57
en 0 canales
Get PRO
julio '23
+66
en 0 canales
Get PRO
junio '23
+147
en 0 canales
Get PRO
mayo '23
+26
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 31 julio | +3 | |||
| 30 julio | +7 | |||
| 29 julio | +7 | |||
| 28 julio | +6 | |||
| 27 julio | +6 | |||
| 26 julio | +26 | |||
| 25 julio | +18 | |||
| 24 julio | +26 | |||
| 23 julio | +13 | |||
| 22 julio | +4 | |||
| 21 julio | +3 | |||
| 20 julio | +4 | |||
| 19 julio | +17 | |||
| 18 julio | +4 | |||
| 17 julio | +1 | |||
| 16 julio | +2 | |||
| 15 julio | +34 | |||
| 14 julio | +14 | |||
| 13 julio | +77 | |||
| 12 julio | +4 | |||
| 11 julio | +4 | |||
| 10 julio | +12 | |||
| 09 julio | +20 | |||
| 08 julio | +13 | |||
| 07 julio | +3 | |||
| 06 julio | +1 | |||
| 05 julio | +2 | |||
| 04 julio | +5 | |||
| 03 julio | +1 | |||
| 02 julio | +4 | |||
| 01 julio | +13 |
Publicaciones del Canal
Чума на замовлення
Що спадає вам на думку при слові «біологічна зброя»? Таємні лабораторії та ракетні боєголовки? А що, як я скажу, що рецепт смертоносного чумного порошку офіційно розглядав уряд Венеції ще майже 400 років тому?
У грудні 1649 року над Адріатикою та Середземномор’ям висіла катастрофа. Тривала виснажлива Кандейська війна між Венеціанською республікою та Османською імперією. Становище венеціанців було критичним: османи тиснули в Далмації та затискали у кільце фортеці на Криті.
Тоді лікар Мікель Анджело Саломон (хорватський єврей за походженням) прийшов до генерал-провідитора Леонардо Фосколо з диявольською ідеєю. Він запропонував створити так звану «квінтесенцію чуми» — концентровану рідину або порошок із виділень чумних бубонів, карбункулів та селезінки померлих від епідемії.
Фосколо оцінив холодний розрахунок і переслав секретний план до Венеції, прямо в руки таємничої Ради десяти.
План розробили з моторошною точністю. Цією «квінтесенцією» планували просочити шовкові кафтани та фески. Ці речі мали таємно завезти або «випадково» залишити як трофеї для османських солдатів у ключових обложених таборах — у Ретимо, Канеї та на острові Сан-Тодеро. Знаючи слабкість ворога до розкішного одягу, розрахунок здавався безпрограшним.
У таємних архівах Венеції збереглося листування, де посадовці абсолютно спокійно обговорюють технічні деталі зараження ворожих гарнізонів. Жодної моралі чи вагань — лише сухий воєнний прагматизм XVII століття.
Чому ж план не знищив османську армію? Тогочасна медицина не знала, що бактерія Yersinia pestis швидко гине на повітрі й без бліх-носіїв не передається через висушену тканину. «Есенція» просто втратила силу.
Проте ця історія назавжди лишилася в архівах як один із найдокументованіших епізодів спроби застосування біологічної зброї в епоху Бароко.
@istorium_ua
| 2 | Який з цих сучасних засобів зв'язку та офісної техніки був винайдений шотландським годинникарем Олександром Бейном у 1843 році — задовго до винайдення телефону? | 700 |
| 3 |  +1Магія, злочин і прокляття: що робили в Римській Британії, коли в термах крали одяг?
Уявіть: ви виходите з тепленого басейну в римських банях, а вашого улюбленого плаща немає. Поліції немає, камер спостереження — тим паче. Що робити бідній жінці в II–IV століттях н. е.? Звісно ж, звернутися до темної магії та накликати на злодія гнів богів!
У давньоримському місті Аква Суліс (сучасний Бат в Англії) крадіжки в термах були справжнім лихом. Багаті громадяни брали із собою рабів, які вартували біля одягу. А от біднякам доводилося сподіватися лише на везіння — або на вищу справедливість.
Саме це й сталося з місцевою мешканкою на ім’я Ловерніска. Її ім’я має кельтське походження й перекладається як «Маленька лисичка». У лазні в неї поцупили паллій — теплий шерстяний плащ-накидку, який у вогкому кліматі Британії був річчю першої потреби.
Жінка явно була бідною: вона змогла дозволити собі лише крихітну свинцеву пластинку розміром 55 × 46 мм (трохи більше за сірникову коробку). На цій табличці — так званій дефіксії (defixio) — вона вишкрябала свій розпач.
Текст, написаний із грубими орфографічними помилками, говорить: «Ловерніска [проклинає] того, хто, будь то чоловік чи жінка, хлопчик чи дівчинка, [хто] украв [її] плащ». Неграмотність напису показує, що прості люди нерідко лишалися без доступу до справжнього суду, тож прокляття ставали їхнім єдиним шансом на «правосуддя».
Табличку згорнули й кинули в гаряче священне джерело, присвячене богині Суліс Мінерві. У цьому святилищі археологи знайшли понад сотню подібних свинцевих проклять — джерело слугувало своєрідною «дошкою скарг» для ошуканих і обкрадених мешканців.
Чи повернувся плащ до Ловерніски? Навряд чи: злодій, імовірно, спокійно грівся в ньому холодного британською зимою, поки богиня відплати «милася в іншу зміну». Але завдяки цій маленькій пластинці з Музею римських бань у Баті історія бідної «Лисички» пережила імперії й дійшла до наших днів.
@istorium_ua | 790 |
| 4 |  +2«Двофакторна аутентифікація» XVII століття: замок, який стежив за злодіями
Уявіть замок, який не просто закриває двері, а й веде точний облік кожного відкриття, ховає власну замочну шпарину та ще й погрожує потенційним крадіям віршами. Звучить як технологія XXI століття, але цей механічний шедевр був створений понад 340 років тому!
Близько 1680 року англійський майстер Джон Вілкс із Бірмінгема виготовив дивовижний «замок-детектор». Цей пристрій розміром усього 11,3 × 15,5 см із гравованої сталі та латуні став справжнім прообразом сучасних систем безпеки.
Аби відкрити замок, недосвідченому гостю доведеться пройти цілий квест. На перший погляд замочної шпарини взагалі немає. Вона захована за лівою ногою гравованої фігурки чоловічка — щоб її відкрити, потрібно знайти та зсунути праворуч непомітну кнопку.
Знайшли шпарину й вставили розкішний ажурний сталевий ключ? Це лише половина справи — двері все одно залишаться запертими! Для повного розблокування потрібно зсунути капелюх чоловічка на потилицю і тільки після цього повернути дверну ручку проти годинникової стрілки.
Головна секретна зброя майстра — це лічильник відкриттів. Під час кожного оберту ключа покажчик у руках чоловічка зміщується по круговому циферблату на одну поділку (аж до 100). Навіть якщо зловмисник зробить точну копію ключа й проникне в кабінет, господар одразу помітить зміну цифри на циферблаті.
На самому корпусі поруч із підписом Iohannes Wilkes Fecit de Birmingham вигравіювано попереджувальне чотиривірш:
Якби мав я дар мови, я б викрив без обману того, хто крадеться сюди, щоб зашкодити багатству мого господаря
Сьогодні цей механічний «сенсор проникнення» можна побачити в Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні (інв. № M.109-1926).
@istorium_ua | 905 |
| 5 |  +4Анархіст, геній тактики та батько «тачанки»: ким насправді був Нестор Махно?
Радянські підручники роками малювали його як напівграмотного п'яничку з гармошкою, який сіяв лише хаос на півдні України. Але що, як цей «бандит» зростом трохи більше ніж 160 сантиметрів насправді створив тактику ведення війни, яку досі вивчають у військових академіях світу?
Нестор Махно — постать, оповита міфами та червоною пропагандою. У той час як денікінці та більшовики змагалися у жорстокості, селянський ватажок із Гуляйполя збудував першу й єдину у світі автономну анархічну республіку, яку захищала одна з наймобільніших армій того часу.
Головною інновацією Батька стала легендарна тачанка — звичайний ресорний віз із кулеметом «Максим». Це був тогочасний аналог сучасного «пікапа з кулеметом». Махновці долали по 100 кілометрів на день, раптово з'являлися у тилу ворога і розчинялися у степу, випередивши тактику мобільного бліцкригу.
Проте Махно був не лише військовим стратегом, а й майстром маскування. Одного разу його бійці захопили потяг, перевдягнулися у форму червоноармійців і в'їхали на станцію, де їх із квітами зустрічало командування ворога. Ефект несподіванки був абсолютним — місто взяли практично без жодного пострілу.
Ще одна яскрава деталь епохи — махновські гроші. Повстанці ставили власні штампи на банкнотах імперії чи УНР із написими: «Гей, сороче, не журись, у Махна гроші завелись!» або «Кому ці гроші не вподоби, той хай їх не бере». Це був унікальний приклад альтернативної фінансової системи в хаосі революції. Махновці двічі рятували більшовиків: зупинили марш Денікіна на Москву у 1919 році та відіграли вирішальну роль у розгромі Врангеля в Криму у 1920 році. Але обидва рази «червоні» дякували однаково — підступним ударом у спину та розстрілами союзників одразу після спільної перемоги.
Останній акт цієї драми розгортався у Парижі. Замість золота та статків Махно вивіз із України лише десятки кульових поранень і туберкульоз. Неофіційний володар степів закінчував життя у злиднях, працюючи робітником сценічних декорацій у паризькій Гранд-Опера та теслею.
Нестор Махно залишився в історії не диким бунтарем, а феноменом, який довів: український степ здатний диктувати свої правила навіть найпотужнішим імперіям.
@istorium_ua | 1 025 |
| 6 | Sin texto... | 106 |
| 7 | На сторінках європейських середньовічних рукописів (XIII–XIV століть) історики знаходять сотні дивних малюнків на полях. Кого там регулярно і дуже серйозно атакують лицарі в обладунках? | 930 |
| 8 |  Мешканець Західного Лондона, який ховається від авіаційних ударів у саркофазі, 1940 рік.
@istorium_ua | 946 |
| 9 |  +3Уявіть собі воїна, чия армія перетворила Македонію на найпотужнішу державу стародавнього світу, а син — підкорив пів світу. У 1977 році поблизу грецького селища Вергіна (давні Еги) археологи на чолі з Манолісом Андронікосом зробили сенсаційне відкриття: вони виявили незайману мародерами царську гробницю №2, яка належала царю Філіппу II (359–336 рр. до н. е.).
Серед незліченних багатств дослідники знайшли дивовижний комплект бойового та парадного спорядження, який і сьогодні вражає своєю вишуканістю та майстерністю давніх ювелірів. ⚔️
У IV столітті до н. е. залізо вважалося складним у обробці та надзвичайно дорогим матеріалом. Нагрудник Філіппа II викуваний із заліза й прикрашений витонченими золотими смугами з орнаментом та золотими маскаронами у вигляді голів левів. Цей обладунок поєднував у собі надійний захист та сліпучий демонстраційний статус володаря.
Особливу увагу привертає масивний парадний щит, оздоблений золотом та слоновою кісткою. У його центрі розташована драматична рельєфна композиція: міфічний герой Ахілл підтримує помираючу царицю амазонок Пентесілею. Це справжній витвір високого античного мистецтва.
Ансамбль доповнює залізний шолом із високим гребенем македонського типу, який надавав цареві величного й суворого вигляду, меч із розкішно оздобленим золотом руків'ям та ножнами, а також бронзові поножі (кнеміди).
@istorium_ua | 2 578 |
| 10 |  Липень 2026. Степногірськ.
Група російських десантників, з метою коригування вогневого ураження та проведення засідок, змогла проникнути в міжпозиційний простір СОУ.
Після проведення нами тривалої розвідки та пошукових заходів, ворог допустив ряд помилок, що допомогло локалізувати його місцезнаходження.
Після точкового вогневого ураження FPV-дронами, до виконання завдання приступила штурмова група зі складу колумбійських добровольців Тактичної групи «Реванш» Міжнародного Легіону ГУР МО України.
В ході виконання завдання, бійцям вдалося знищити одного противника, другий потрапив в полон.
Пораненому десантнику було надано необхідну медичну допомогу, після чого його евакуювали з району бойових дій.
Працює:
- Штурмова рота «Landsknechts»
Результат: група російських військовослужбовців повністю ліквідована.
Приєднуйся до підрозділу • Тактична Група «Реванш» • Instagram • YouTube • X | 965 |
| 11 |  Що, якби вам сказали, що найдраматичніші Олімпійські ігри ХХ століття тривали пів року, відбулися зовсім не в тому місті, де планувалися, а їхнім головним героєм став атлет, позбавлений золота через надмірну доброту суддів?
Усе це — не сюжет кінострічки, а реальні події IV Олімпійських ігор 1908 року.
Спочатку грандіозне свято спорту мав приймати Рим. Однак у 1906 році раптово прокинувся вулкан Везувій. Італійський уряд опинився на межі фінансового колапсу та спрямував усі олімпійські кошти на відбудову зруйнованого Неаполя. Змагання опинилися під загрозою скасування. На допомогу несподівано прийшов Лондон, де всього за два роки звели колосальний стадіон «Вайт Сіті» на 68 тисяч глядачів.
Ці Ігри стали унікальними та найдовшими в історії — вони розтягнулися на неймовірні 187 днів (із квітня по жовтень!). Спорт того часу виглядав дивовижно: у програмі поруч із класичною атлетикою співіснували стрільба з лука, де жінки виступали в корсетах і капелюшках, та перегони на моторних катерах. А в турнірі з перетягування канату перемогла команда лондонської поліції, яка вийшла на арену у своїх масивних службових чоботах із залізними набійками, чим викликала гучний скандал із боку американських атлетів.
Проте головна драма розгорілася під час марафону. До речі, саме тоді вперше зафіксували сучасну стандартну дистанцію — 42 кілометри 195 метрів (від Віндзорського замку до королівської ложі).
Італійський бігун Дорандо П'єтрі вбіг на стадіон першим, але від зневоднення втратив орієнтацію та знепритомнів за кілька метрів до фінішу. Трибуни завмерли. За цією розв'язкою з першого ряду спостерігав письменник Артур Конан Дойл, який пізніше створив видовищний репортаж для преси.
Добросерді судді та лікарі, прагнучи врятувати спортсмена, підхопили напівпритомного П'єтрі під руки й перевели через фінішну лінію. Через таку допомогу італійця дискваліфікували за протестом команди США. Проте саме П'єтрі став світовою знаменитістю. Вражена його мужністю королева Олександра наступного дня особисто вручила йому спеціальний позолочений срібний кубок.
@istorium_ua | 979 |
| 12 | Під час Визвольних змагань в Україні (1917–1921) армія Нестора Махна активно використовувала винахід, який давав їм колосальну мобільність і вогневу міць, дозволяючи раптово атакувати ворога і миттєво зникати в степу. Що це було? | 1 007 |
| 13 |  Голландська загадка часів Другої світової війни. Для того, щоб відповісти на запитання, де ж ховається п'ята свиня, потрібно було правильно скласти картинку за вказаними лініями.
@istorium_ua | 1 199 |
| 14 |  Вежа Сен-Жак на старовинній листівці. Париж, Франція
Вежа Сен-Жак (Tour Saint-Jacques) — це знаменита історична пам’ятка, розташована в IV окрузі Парижа. Вежа висотою 52 метри побудована в стилі «палаючої» готики між 1509 і 1523 роками.
Це єдине, що вціліло від старовинної середньовічної церкви Сен-Жак-ла-Бушері. Сама церква була повністю зруйнована в 1797 році під час Великої французької революції.
У Середньовіччі ця церква слугувала важливим відправним пунктом для віруючих, які вирушали в паломництво знаменитим шляхом Святого Якова до гробниці апостола в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела.
Біля підніжжя вежі встановлено статую французького вченого Блеза Паскаля. Пам’ять про нього увічнено тут тому, що саме на цій вежі він проводив свої ранні барометричні експерименти, вимірюючи атмосферний тиск.
@istorium_ua | 1 033 |
| 15 |  Нічна варта Спарти: таємна війна проти власних рабам
Ми звикли уявляти спартанців як шляхетних героїв у червоних плащах, які сміливо зустрічали ворогів під Фермопілами. Але що, якби ви дізналися, що найжорстокішу війну вони вели не із зовнішніми загарбниками, а щоночі — проти власного підкореного населення?
Уявіть собі державу, де щороку вища влада офіційно оголошує війну... беззбройним рабам. Це не сюжет для похмурого антиутопічного трилера, а реальність давньогрецького інституту криптій (від грецького kryptos — «прихований»).
У Спарті кількість рабів-ілотів перевищувала чисельність вільних громадян приблизно в 7–10 разів. Спартанська еліта жила в постійному жаху перед масштабним повстанням. Щоб тримати підкорений народ у заціпенінні й виховати безжальних бійців, правителі Спарти — ефори — вигадали цинічний юридичний трюк.
Щоосені ефори ритуально оголошували війну ілотам. Навіщо? Щоб позбавити спартанців релігійного прокляття за вбивство. У грецькому світі безпідставне пролиття крові накликало сакральну скверну — міазму. Але коли оголошено офіційну війну, убивство раба ставало цілком законною та богоугодною справою.
Після цього найздібніших випускників жорстокої системи виховання агоге відправляли в навколишні землі. Правила були немилосердними: юнаки отримували лише короткий кинджал і мінімальний запас їжі. Жодної важкої бронзової зброї, обладунків чи щитів.
Удень молоді спартанці ховалися в ярах і гірських печерах, вичікуючи темряви. А з настанням ночі виходили на полювання. Їхньою ціллю ставали найсильніші, найрозумніші та найвпливовіші ілоти — ті, хто міг потенційно очолити опір.
Криптії були не просто терором, а й випускним іспитом на виживання. Юнак мав проявити не силу фаланги, а непомітність і хитрість. Якщо спартанця ловили під час рейду, його жорстоко шмагали батогами. Але карали не за насилля чи вбивство, а за ганьбу — воїн не мав права розкрити себе.
Так Спарта вирішувала дві задачі: знищувала потенційних лідерів повстань і перетворювала молодь на холоднокровний спецназ. Легендарний міф про спартанську безстрашність насправді будувався на тотальному страху перед власними рабами.
@istorium_ua | 1 136 |
| 16 | У лондонському Тауері вже кілька століть діє спеціальний королівський указ, згідно з яким на території фортеці завжди повинні жити щонайменше шість певних птахів. За ними доглядає спеціальний наглядач. Що це за птахи? | 1 129 |
| 17 |  Американський солдат виходить зі свого укриття, щоб потиснути руку собаці в Люксембурзі під час битви в Арденнах, 1944 рік.
@istorium_ua | 1 165 |
| 18 |  +2Ціна фатальної гордині: як через одного велетня Одіссей блукав морем 10 років
Усі ми з дитинства пам’ятаємо легендарну хитрість Одіссея: як він напоїв міцним вином одноокого велетня-людожера Поліфема, засліпив його та вибрався з пастки під черевами овець. Але чи замислювалися ви, що цієї кривавої історії взагалі не сталося б, якби не надмірне его грецького царя?
Адже саме Одіссей переконав свою налякану команду не забирати сир із ягнятами та швидко тікати на корабель, а дочекатися господаря печери. Результат виявився жахливим: Поліфем з'їв на сніданок та вечерю шестеро його побратимів.
Та найфатальнішу помилку Одіссей зробив уже під час втечі. Обуяний пихою, він закричав засліпленому велетню своє справжнє ім'я, аби той знав, хто саме покарав його за порушення законів гостинності. Ображений Поліфем одразу поскаржився своєму батькові — володарю морів Посейдону. У підсумку ця хвалькуватість коштувала царю Ітаки 10 років поневірянь і втрати абсолютно всіх своїх людей.
Дивовижним втіленням цієї історії є мармурова голова Поліфема, створена в еліністичний або ранньоімперський період (бл. 150 р. до н. е. або пізніше).
Висота самісінької голови становить понад 38 см. Якби статуя збереглася повністю, зріст велетня сягав би приблизно 2,5 метрів! Скульптор філігранно передав драматизм: суворо зсунуті брови, напіввідкритий у муці рот, хвилясте волосся з густою бородою та те саме єдине око над переніссям, яке виглядає вражаюче реалістично.
Де і за яких обставин знайшли цю голову — невідомо. У 1963 році її викупив з приватної колекції Музей образотворчих мистецтв Бостона (США).
Проте науковцям вдалося розкрити географічну таємницю артефакту. Завдяки радіоізотопному аналізу каменю з'ясувалося, що скульптура висічена з доломітового мармуру, видобутого на мисі Ваті грецького острова Тасос у північній частині Егейського моря.
Ось так давній мармур зберігає не лише образ міфічного чудовиська, а й вічний античний урок: іноді вміння приборкати власну гординю є значно кориснішим за найхитріший розум.
@istorium_ua | 1 186 |
| 19 |  Дискотека до смерті: як танцювальний психоз охопив Страсбург
Що ви зробите, якщо сусідка раптом вийде на вулицю і почне нон-стоп танцювати без музики? Викличете швидку? У XVI столітті міська рада вирішила... найняти їй професійний оркестр.
Уявіть спекотний липень 1518 року в Страсбурзі. Звичайна жiнка фрау Троффеа виходить на вулицю і починає запекло танцювати. Без музики, без посмішки, з виразом жаху на обличчі. Вона рухалася годинами, поки не впала без тями, а прокинувшись — продовжила знову.
За тиждень до неї приєдналися три десятки людей, а за місяць на вулицях божеволіли вже 400 містян. Це не було святом: ноги танцюристів стиралися до кісток, а люди падали від інсультів та виснаження. Проте зупинитися вони не могли.
Медицина того часу проявила "геніальність". Лікарі поставили діагноз "гаряча кров", а ліками назвали... продовження танцю. Міська влада збудувала сцену і найняла музикантів, щоб ті грали вдень і вночі. Вважалося, що хворі мають "витанцювати" недугу. Це лише підлило олії у вогонь — ритм затягував у смертельний танок нових роззяв.
Що цікаво - жертви цієї чуми відчували люту агресію до червоного кольору та взуття з гострими носками. Вони кидалися на перехожих у червоному. Згодом знесилених танцюристів силоміць везли до святилища святого Віта, де на їхні зранені стопи надягали освячені червоні черевики та окропляли свяченою водою.
Науковці відкидають міф про отруєння ріжками (паразитичним грибком), адже з такою інтоксикацією фізично неможливо танцювати тижнями. Це був наймасштабніший масовий психогенний розлад. Страсбург потерпав від голоду й епідемій, а колективний страх матеріалізувався у спільне психотичне божевілля.
Марафон зупинився восени, коли більшість учасників померла або впала без тями від виснаження. Танцювальна чума згасла так само раптово, як і почалася, залишивши нагадування про те, на що здатний людський розум у стані надзвичайного стресу.
@istorium_ua | 1 239 |
| 20 | Зустріч найвпливовішого правителя античності Александра Македонського та філософа-безхатька Діогена Синопського є однією з найвідоміших у давньогрецькій історії. Коли Александр підійшов до Діогена і сказав: "Проси у мене, чого хочеш", що відповів філософ? | 1 172 |
