es
Feedback
Ейдос

Ейдос

Ir al canal en Telegram

Канал Вадима Гріна @vgrynchenko, Head of Product Design at almedia.co, та Макса Сущука, @sushchuk, ШІ-візіонера в EOSDA, про дихотомію дизайну та ШІ.

Mostrar más
2 026
Suscriptores
-224 horas
+77 días
-230 días
Archivo de publicaciones
And here it comes... Galileo AI створює стандартні UI з текстового опису. А вже далі дизайнер може редагувати все під власне бачення. Швидкість роботи: +100% Бонуси: жодних блоків на початку роботи над дизайном + автоматичне виконання рутинних задач.

​​#дизмат Годинник Про те, як вимірювати час людина почала замислювалася ще в сиву давнину з першими відкриттями в галузі астрономії. Ця наука втратила для нас свою практичність сьогодні й навіть фізики вже не так прискіпливо її вивчають. У середньовіччя ця наука була засадничою, разом із філософією та математикою, бо лише небесні явища могли дати відповідь на питання: «де й коли ми?». Тисячоліттями люди використовували сонячні годинники. Навіть із появою перших годинникових механізмів, люди й далі використовували сонячні годинники, аби коригувати хід механічних. Так тривало аж до XV сторіччя, коли народилася швейцарська годинникова промисловість. Перший наручний годинник створив Авраам-Луї Бреге, швейцарський годинникар. Він розробив його для королеви Неаполя у 1810-му році як прикрасу, що показувала час. Відтоді наручні годинники стають частиною жіночого гардероба й залишалися нею аж до XX ст. До того часу чоловіки продовжували користуватися виключно кишеньковими годинниками. Перша світова війна популяризувала наручний годинник для чоловіків. Спершу для солдатів, бо кишеньковий годинник не давав змоги солдату носити із собою спорядження. Воно заважало діставати кишеньковий годинник і це ставало реальною проблемою в плануванні військових операцій. Потрібне було мобільне рішення. Саме тоді наручні годинники поширюються на чоловічий гардероб. Від тоді й до тепер дизайн годинників функціонально не змінювався. Змінювався лише дизайн, оздоблення та матеріали. У XXI ст. із технологічним бумом популяризуються «розумні годинники». Ми з вами тут і будемо далі стежити за перебігом еволюції дизайну наручних годинників.

Воркшоп з motion анімації у Figma пройде 23.02 з 19:00 до 21:00 за київським часом. Вартість участі 1500 грн. В нас з'явилася пара вільних місць. Тож напишіть мені в персональні повідомлення, якщо хочете дізнатися докладніше й бажаєте взяти участь.

​​#хвилинкадизайнера Дивіться, яку анімацію можна робити у Figma. Нативними засобами: інтерактивний компонент + smart animation і вуаля! https://www.figma.com/community/file/1201852284650450408 https://www.figma.com/community/file/1199696340012094923 Докладний туторіал у цій статті.

#хвилинкадизайнера Дивіться, яку анімацію можна робити у Figma. Нативними засобами: інтерактивний компонент + smart animation і вуаля! https://www.figma.com/community/file/1201852284650450408 https://www.figma.com/community/file/1199696340012094923 Докладніше про створення лава лампи у статті.

​​Як ви могли помітити, у мене на каналі немає реклами, а його контент дуже суворо обмежений світом цифрового дизайну. Монетизація Ейдосу ніколи не була в моїх планах. Натомість я ставлю собі за мету ділитися з вами цікавим і корисним контентом, власними роздумами, знахідками, тож ваші вподобайки, репости та нові підписки для мене кращі за зайву копійку. І цього разу мені хочеться поділитися з вами іншим телеграм-каналом, на який я натрапив випадково. Граф.ство — місце, що закохує в графічний світ мистецтва. Я досі справді не бачив іншого каналу про мистецтво настільки естетичного й цікавого. Авторка щоденно ділиться підбіркою цікавих робіт, виконаних у різних графічних стилях митцями з усього світу. Рекомендую також звернути увагу на рубрику #українськаграфіка, у якій авторка каналу знайомить нас як із сучасними творцями, так і з діячами мистецтва минулих років, які зробили всій вагомий внесок у нашу культурну спадщину.

​​#хвилинкадизайнера Письменники, копірайтери, редактори та всі, хто пише щось, рано чи пізно стикаються зі страхом «білого аркуша». Хтось не знає з чого почати, а хтось переживає, що не впорається. Основна порада, яку дають досвідчені райтери — почати писати аби що. Головне заповнити білий простір і так нівелювати страх. Така сама проблема існує і серед дизайнерів. При розробці нового продукту, або ж нової фічі, ми зазвичай маємо багато даних, купу міро-бордів, ще вагон повідомлень у слаці від менеджерів тощо. Ми створюємо файл, даємо йому гарну назву, а потім бачимо перед собою лише темряву, шлях крізь яку, нам треба прокласти. Із чого почати? 🌟 Створюйте мудборди Якщо йдеться про геть новий проєкт, де нема заданої стилістики без мудборду не обійтися. Якщо ви працюєте в межах сталого бренду, почніть із того, що додасте на свій артборд основні елементи, кольори, текстові стилі. Усе це слугуватиме вам за певну базу, з якої й почнеться ваш дизайн. 🌟 Візьміть готовий дизайн Не треба створювати новий чистий фрейм. Візьміть щось готове. Наприклад, Figma Community надасть вам безліч типових різноманітних сайтів, застосунків. Почніть із шаблону, який ви зможете відштовхнутися і налаштуєте під себе. 🌟 Не нехтуйте фазою low-fidelity дизайну Якщо ви працюєте над чимось складнішим за посадкову сторінку, починайте з візуалізації шляху користувача та швидких ваєрфреймів. Зрозумійте для себе структуру кожної сторінки, а вже потім переходьте до UI.

#хвилинкадизайнера Товариство, ми маємо вже кілька учасників на воркшоп з крутої анімації у Фігмі, але нам потрібна ще пара учасників. Нагадаю, що ми усі разом вирішимо зручний день та час для всіх, а також це буде невелика група, тож усі отримають максимум користі. Якщо бажаєте взяти участь, то приєднуйтеся до нашої групи за цим посиланням.

​​#навчання Вітаю вас, друзі! Свого часу ви позитивно відгукнулися на мою пропозицію щодо проведення воркшопів з UI й от уже за тиждень ми будемо проводити третій із них. А тепер наступне питання: чи хотіли б ви навчитися просунутій анімації інтерфейсів у Фігмі? Формат: Півтори години заняття онлайн Що треба мати: Фігму та один безплатний плагін для анімації Вартість: 1500 грн Рівень: junior, middle, сініорістим панам та пані також буде корисно, якщо до того не було досвіду роботи з анімацією в After Effects та з аналогічними інструментами. Займатимемося у невеликій групі, тож буде затишно й всі зможуть розібратися з темою, поставити питання тощо. Якщо вам цікаво, будь ласка, напишіть мені тут в особисті повідомлення (@vgrynchenko) і я створю окрему групу для учасників. Якщо буде досить охочих — оберемо дату та час. Будь-які додаткові питання ставте в коментарях.

#хвилинкадизайнера Товариство, маю для вас кілька повідомлень! 🧨 Notion зашкварився! Працюють з рашистами, але не цураються цього та гордо виставляють прапор країни з боліт із заявами, що кожен член їхнього ком’юніті важливий. Докладніше у треді в твіттері (до речі, я останнім часом щось дофіга активний, тож нумо товаришувати й там). 💎 Полезняшка — copybook. Це сайт із колекцією загальновживаних в інтерфейсах текстів. Часто буває, що вам потрібен базовий текст для помилки, наприклад, але що конкретно написати, ви не знаєте. Copybook вам із цим допоможе. 🏃‍♂️ Є ще два місця на мій воркшоп з практики UI, що стартує в Projector 6-го лютого. Приємного вікенду!

#хвилинкадизайнера Щорічний звіт Design Tools (2022). З цікавого: 💎 Figma - новий безапеляційний лідер галузі ⚰️ R.I.P. Sketch 😂 Adobe XD? lol 🆕 Новинка, яка варта уваги (можливо) - Antetype.

#хвилинкадизайнера Це дуже важливий матеріал. В інтерв’ю з мистецтвознавицею та спеціалісткою в питанні збереження радянської спадщини Євгенією Моляр підіймаються складні питання. Проте вони потребують нашої правильної, адекватної відповіді. Сьогодні ми знаходимося на початку постколоніальної доби в існуванні нашої держави. І ми все ще не закінчили виборювати свою незалежність. Вочевидь попереду ще довгий і тернистий шлях. І не дивно, що через війну з болотною ордою, ось такі думки починають домінувати в нашому суспільному дискурсі зараз: 💭 Збереження радянської спадщини?.. Навіщо зберігати щось радянське взагалі? 💭 Краще зруйнувати та побудувати щось нове та своє! 💭 Ми маємо позбутися всього радянського! На рівні емоцій ці заклики зрозуміли. Проте, як каже пані Моляр: «Російськість і радянськість — не тотожні явища. У своїй роботі я завжди наголошую на тому, що це український радянський модернізм. Визначення з двох слів. На перше місце ставимо «український», бо це робилося українськими митцями, на території України. І «радянський» як необхідна складова, що означає зміст. Навіть неправильно говорити «в радянські часи». Це могло створитися тільки під пресингом тоталітарної держави, але в цьому його унікальність. Так, наш модернізм — трагічний, він нам не подобається, та іншого бути не могло.» Інші ключові моменти інтерв’ю: «Чи допомагає знесення культурі? Є враження, що порожні місця, які лишають по собі пам’ятки, стають не звільненням від російської пропаганди, а радше непропрацьованою травмою. Пам’ять про ці твори живе, переосмислення не відбувається, рани не загоюються.» «Ми маємо зберігати минуле, щоб убезпечити майбутнє. Зносити пам’ятники, потім ставити нові, потім знову зносити — неправильно. Треба перервати це коло, але не знищивши твори, а переосмисливши їх.» Шановне дизайнерське товариство, я дуже раджу до читання повну версію.

​​#хвилинкадизайнера Пам’ять — один із тих крихких психічних механізмів людини, з яким нам, дизайнерам, потрібно працювати щодня і водночас бути з ним вкрай обережними та зваженими. Бо зберігати інформацію — це витрачати велику кількість енергії, напружувати ментальні м’язи (концентруватися). Якщо людина бачить щось, що їй знайомо й що базується на звичках або ментальній моделі, тоді енергії витрачається менше. Чим більше інформації та чим складніша конструкція, у якій треба розібратися, тим більше енергозатрати. Саме тому нам вкрай важливо використовувати впізнавані патерни, влучати в ті ментальні моделі, що властиві нашим користувачам. І не треба пірнати в нетрі психології, варто лише пам’ятати, що кожна людина воліє розпізнавати інформацію, а не зберігати її та згадувати (тобто вивчати, концентруватися та розтрачувати енергію). Метод «прогресивного розкриття» — це подання інформації невеликими порціями з можливістю дізнатися (розкрити), що ж там далі. Він використовується за замовченням у всіляких візардах та налаштуваннях, а також оформився в чіткий фреймворк дизайну посадкових сторінок та інших маркетингових матеріалів. Але тільки ми починаємо дизайнити якусь дату: таблиці, дашборди тощо, то чомусь забуваємо про це. Ми починаємо віддавати перевагу «правилу трьох кліків» і прагнемо будь-що впихнути на один екран невпіхуємоє. Так от забудьте про це правило, коли працюєте з великими інформаційними системами. Воно може бути застосовано для лендінгу, чи простого сайту з нескладною навігацією. «Правило трьох кліків» не поишрюється на складні високонавантажені інтерфейси! Абсолютно неважливо, скільки кліків робить користувач. Важливо натомість чи досягає він бажаного результату. Тому, коли ми кажемо «простий» інтерфейс, це ніколи не означає, що все має бути на одному екрані, або ж на відстані у пару кліків. Це інтерфейс, у якому шлях до цілі (user flow) не має перешкод, він є зрозумілим і не вимагає від користувача зайвого навчання та напруження ментальних м’язів.

#хвилинкадизайнера Друзі, вітаю вас у 2023-му! Сподіваюся, цей рік стане для нас із вами успішним і сповненим великих перемог! Наше з вами головне завдання: ставати ще крутішими професіоналами, ставати складнішими, розумнішими та досвідченішими, аби робити ще ефективніше, заробляти більше й донатити ще більше на нашу армію та наближати перемогу. Отже, перше. З радістю анонсую наступний воркшоп у Projector з практики UI, що стартує 6-го лютого. Запрошую всіх охочих попрактикуватися разом із колегами над створенням мобільного застосунку, дістати зворотний зв’язок, здобути нові інсайти та в максимально швидкі терміни поліпшити навички. Друге. Невеличкий подарунок під ваші ялинки. Додавайте у вашу закладку Design resurces у браузері — https://adele.uxpin.com. Це зручний репозиторій чи не всіх дизайн систем і патернів різних компаній, що існують у вільному доступі. P.S. З нового року нові штучки: відтепер на Ейдосі зможемо спілкуватися в окремому чаті, тож буду радий як вашим вподобайкам, так і коментарям.

Ця стаття була написана мною ще до 24.02.22, а от публікація відбулася лише зараз. Проте я переконаний, що вона не втрачає своєї актуальності. Можливо, навіть навпаки, війна надає їй ще більшої важливості. У ній про дизайн, історію та психологію, про Гітлера, про сучасні чудові проєкти, про те, що робити зараз, аби творити майбутнє. Але, напевно, Гітлер вже не злітає порівняно з Путлєром, тож рідний та любий серцю Telegraf вирішив викинути його разом з усіма іншими важливими думками й підігнав оригінальну статтю під легкий та модний «кліповий» формат. Тому я пропоную вам, друзі, повну та дійсно цікаву, але англомовну версію на UX Planet. P.S. Буду окремо вдячний вам за вподобайки та підписки на Medium! ❤️

0.13 KB

​​Це був найскладніший рік нашого життя і, очевидно, що попереду на нас чекає ще багато іспитів та випробувань. Я бажаю вам, друзі, переможного наступного року. Тримаймося одне одного, віримо в ЗСУ, будьмо гідними українцями, працюймо далі наполегливо, з наснагою та відданістю. І так переможемо! Я дякую всім вам, хто був зі мною у цьому році. Дякую за те, що читаєте, за кожну вашу вподобайку та репост. Обіймаю вас міцно й бажаю мирного неба наступного року! 🤗

#дизмат Дивився я на паперові плафони ламп IKEA у себе над головою та й думав про те, що ідея, звісно, чудова: дешево, практично, ефективно, універсально. І звісно, IKEA це не про естетику, скільки про функціоналізм та дешевизну, тож і дорікнути їм нема в чому… Хоча на додачу до примітивного дизайну, кріплення сильно викривляє дріт, на якому висить лампочка, тож унаслідок маємо все-таки щось не тільки банальне, але ще і криве. А це вже таке собі поєднання. Але це породило в мені цікавість до пошуку інтер’єрних та освітлювальних приладів із використанням паперу. І тоді я дізнався про дизайнера, що займає 192 місце в рейтингу 200 найкращих художників XX сторіччя за версією The Times — Ісаму Ногучі (1904 —1988). Ногучі — американський дизайнер японського походження, ландшафтний архітектор, представник авангардистського орієнталізму, один із лідерів монументально-декоративної скульптури. Світову славу дизайнеру принесли роботи, що лежать на стику ландшафтної архітектури та пластичного мистецтва. І всі його вироби буквально просякнути ідеєю легкості та плавного руху. Переглянувши колекцію ламп Ногучі, я переконався в тому, що це просто лампи, а справжні скульптури, вироби на перетині мистецтва та дизайну. Ну, а потім я побачив ціни на ці лампи й увесь мій романтизм, як рукою зняло 😁 Але маємо розуміти, що кожна «скульптура» це ручна робота майстрів із японського міста Гіфу, що славиться виготовленням паперових ліхтарів уже багато сторіч. Тож кожен виріб насправді унікальний.

​​#хвилинкадизайнера Сьогодні хочу поділитися з вами одним із джерел натхнення — канадською студією Phantom City Creative. Це творчий колектив із Торонто, що спеціалізується на розважальному дизайні для кіно, телебачення та музикальних лейблів. «Наша мета — створювати рекламні матеріали, використовуючи витончений графічний дизайн, красиві ілюстрації, фото, 3D і, найголовніше — чудові ідеї. Ми віримо, що інноваційні концепції та сильні ідеї є основою для успішної кампанії, яка буде залучати, вражати та запам’ятовуватися». Очевидно, що цим дизайнерам не бракує дійсно чудових ідей. Чи не кожен їхній постер — справжній шедевр і тріумф креативних ідей. Пірнайте в їхнє портфоліо та насолоджуйтеся цією естетичною подорожжю.

#хвилинкадизайнера Ви знаєте про Mobbin? Проєктувати інтерфейси — складне завдання. Але правильні та якісні референси — це перший крок до чіткого розуміння, як можна правильно розв'язати певну задачу. Ресурс Mobbin має екрани усіх популярних застосунків, що зібрані в user flows. Кожен екран також має спеціальні теги, що допомагає фільтрувати контент, або знайти чіткий референс для вашого дизайну. І головне: на відміну від більш відомого Pttrns, цей ресурс є безплатним. Тож рекомендую до ваших браузерних закладок 😉