Elevatorist.com

Український експорт пшениці у 2026/27 МР опинився під загрозою просідання через зниження попиту з боку топ-імпортерів — Єгипту, Алжиру та Індонезії. За даними аналітикині ASAP Agri Інни Степаненко, ці країни сформували великі початкові запаси, а Єгипет та Алжир до того ж очікують на вищий власний врожай (що узгоджується з прогнозами USDA). Це серйозний виклик для України, адже у минулому сезоні (2025/26 МР) саме ця трійка забезпечила 62% усього українського експорту пшениці (було вивезено майже 14 млн т, з яких 29% — в останній квартал). Попри те, що активні фінальні продажі знизили внутрішні перехідні залишки України до 2,3 млн т, вони все одно перевищують торішній рівень на 1 млн т і тиснутимуть на ринок. Наразі Єгипет уже скоротив закупівлі, тоді як покупці з Індонезії та Алжиру поки що виявляють інтерес до українського зерна.

Можливе підвищення тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення призведе до зростання витрат на транспортування зерна в середньому на $5–6 за тонну. Таку оцінку озвучив операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький, повідомляє AgroTimes. Експерт наголосив, що залізниця забезпечує доставку до портів 92–95% усього експортного зерна. Зараз доставка тонни збіжжя з центру чи північного заходу країни обходиться приблизно в 1,5 тис. грн, а за умови маршрутного відправлення з вузлових станцій — близько 1,2 тис. грн.

«Якщо з 1 серпня відбудеться 30-відсоткова індексація тарифів «Укрзалізниці», логістичні витрати на кожну тонну продукції зростуть на 5–6 доларів. Зокрема, у собівартості кукурудзи частка логістичної складової збільшиться на 2,5–3%», — прогнозує Костецький.

🌾В українських морських та річкових портах є зростання закупівельних цін на фуражну пшеницю нового врожаю. Як повідомляють аналітики ІА «АПК-Інформ», позитивний тренд зумовлений активізацією попиту з боку трейдерів на тлі обмеженої пропозиції від фермерів.   Наразі аграрії сфокусовані на збиральній кампанії та не поспішають продавати зерно, очікуючи вигіднішої кон'юнктури. Додатковим драйвером виступило подорожчання продовольчої пшениці.   💰У портах Великої Одеси та Дунаю котирування додали в середньому $1–5 за тонну. Станом на 9 липня ціни на умовах CPT-порт закріпилися на таких рівнях:   🔸Порти Великої Одеси: $192–201/т; 🔸Дунайські порти: $190–198/т.   Проте стрімкому злету цін заважає низка стримуючих факторів. Серед них — падіння світових біржових котирувань на кукурудзу та пшеницю через слабкий попит, а також геополітична напруженість на Близькому Сході, що спровокувала подорожчання фрахту та послаблення валют у країнах-покупцях.

«ОптімусАгро Трейд» відновлює потужності на Дніпропетровщині: компанія орендувала Бузівське відокремлене структурне підрозділ (ВСП). Новий елеватор уже розпочав прийом зерна свіжого врожаю. Рішення про оренду було прийняте через втрату попередніх елеваторів компанії в регіоні. За словами комерційного директора Бузівського ВСП Олександра Махна, цей об'єкт розташований у безпечнішому районі, що дозволить зберегти клієнтську базу, партнерські зв'язки та працевлаштувати співробітників, які залишилися без роботи. Очікується, що річний оборот нового елеватора становитиме від 60 до 100 тис. тонн, хоча реальні показники залежатимуть від зовнішніх факторів.

🚢Мультимодальний логістичний хаб Neom, який активно розбудовують на північному заході Саудівської Аравії, розпочав перевалку зернових вантажів. Національна компанія-постачальник зерна SABIL вперше розвантажила в порту судно, що доставило 66 тис. тонн пшениці, повідомляє Arab News. У SABIL підкреслили, що залучення портових потужностей Neom оптимізує логістичні ланцюжки та дозволить значно пришвидшити постачання продовольства до північних провінцій королівства. Завдяки унікальному географічному положенню на узбережжі Червоного моря, хаб Neom є стратегічним елементом транспортної стратегії Саудівської Аравії. Його мета — забезпечити глобальне сполучення між Азією, Європою та Африкою через інтегровані морські й наземні коридори.

Україна за перші 8 днів 2026/27 МР експортувала 713 тис. т зернових і зернобобових культур проти 395 тис. т за аналогічний період минулого сезону, повідомляє Держмитслужби.   Зокрема, станом на 8 липня з України відвантажили:   🔸кукурудзи — 331 тис. т (251 тис. т торік); 🔸пшениці — 381 тис. т (140 тис. т торік).   Також відправили на експорт перші 0,2 тис. т борошна проти 1,7 тис. т за аналогічний період минулого сезону.

ЄС готується до відновлення обсягів виробництва соняшнику в новому 2026/27 МР після минулорічного неурожаю, спричиненого засухою. За прогнозами аналітиків Oil World, які наводить «УкрАгроКонсалт», валовий збір культури може сягнути 9,8 млн тонн, що на 1,1 млн тонн перевищує показник попереднього сезону. Головними драйверами зростання стали Угорщина, Франція, Болгарія, Румунія та Іспанія, які суттєво розширили посівні площі. Попри червневу спеку, вчасні дощі в більшості виробничих регіонів покращили стан рослин, завдяки чому середня врожайність може підвищитися на 6%. На тлі збільшення пропозиції сировини обсяги переробки соняшнику в ЄС можуть оновити трирічний максимум і досягти 8,5 млн тонн. Найактивніше нарощуватимуть потужності заводи в Румунії, Франції, Угорщині та Болгарії. Проте експерти зазначають, що подальший рух угору стримуватиметься лімітом переробних потужностей та жорсткою конкуренцією за сировину з боку сої та ріпаку.

Військова агресія РФ продовжує деформувати структуру витрат українського морського експорту. Як зазначає Богдан Костецький (Barva Invest), комбінація безпекових ризиків та логістичних затримок через повітряні атаки призвела до того, що фрахт із портів Одещини до Єгипту став дорожчим на $5/т порівняно з румунським хабом у Констанці. Це вже спричинило структурні зміни флоту: у портах України вдвічі менше залучають судна класу панамакс, хоча саме вони є ключовими для дальніх перевезень фуражу до Азії. Додатковим фінансовим тягарем стало липневе підвищення Туреччиною зборів за прохід проток (+15%, або +$1/т). Наразі баланс ставок утримується лише завдяки профіциту суден у Чорному морі та помірній активності трейдерів, а відновлення Миколаївського портового вузла безпосередньо залежить від деокупації Кінбурнської коси.

💰Кредитування українського агросектору перевищило довоєнний рівень і досягло $3,9 млрд. При цьому понад 70% позик аграрії залучають не для покриття поточних витрат, а для оновлення техніки та розвитку виробництва, повідомляє Мінекономіки.   Одним із головних джерел фінансування залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на яку припадає 45% усього агрокредитування.   

«Сьогодні кредитування не просто зросло, а кардинально змінилася його суть. Частка коротких позик упала вдвічі, натомість 72% портфеля — це вже «довгі» гроші, терміном понад рік. Аграрії залучають кошти на купівлю нової техніки, модернізацію потужностей. Це найкращий доказ того, що агросектор адаптувався і планує майбутнє», — зазначив Висоцький.

  Він додав, що довгострокові кредити дають можливість не просто сіяти й збирати врожай, а будувати заводи, запускати переробку та виробляти продукцію з доданою вартістю.

На Одещині розкрили схему незаконного захоплення корпоративних прав на елеватор. Вартість активу оцінюють у майже 70 млн грн, повідомляє Одеська обласна прокуратура.   За версією слідства, рейдерську схему організував один із співзасновників підприємства, залучивши до справи знайому юристку.   Зловмисники скористалися тим, що інший співвласник елеватора перебував за кордоном, і переоформили його 30%-ву частку в бізнесі.   Як працювала схема:   ▪️Спочатку фігуранти змінили юридичну адресу компанії. ▪️Далі на підставі сфальсифікованих документів законного власника виключили зі складу засновників. ▪️Його частку спершу переписали на підконтрольну іноземну фірму. ▪️Згодом активи ще раз переоформили на інше підприємство, намагаючись легалізувати оборудку та створити ілюзію добросовісного набуття прав.   Оскільки підозрювані наразі переховуються від правосуддя, про підозру їм повідомили заочно. Поки триває досудове розслідування, корпоративні права на зерновий термінал уже вдалося повернути законному власнику.

🟢 Компанія Vitagro Energy має намір розширити свій біометановий напрямок, побудувавши три нові заводи — у Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях.   Ключові показники проєкту:   ▪️Сукупна потужність: 3 млн м³ біометану щорічно. ▪️Супутні продукти: 66 тис. тонн твердих і рідких органічних добрив, а також 0,4 МВт електроенергії для внутрішнього забезпечення підприємств. ▪️Сировинна база: відходи тваринництва з власних комплексів компанії та сторонні ресурси. ▪️Цільовий ринок: експорт біометану до європейських країн.   💰Загальний обсяг інвестицій у будівництво оцінюють у $35,9 млн. З них $17,7 млн Vitagro Energy виділить із власного бюджету, а решту — $23,6 млн — планує залучити через проєктне та акціонерне фінансування.   Наразі компанія вже орендувала необхідні земельні ділянки, триває етап розробки ТЕО. Спорудження кожного об'єкта займе близько двох років. За прогнозами, після запуску на повну потужність щорічний виторг одного заводу складе $3,7–5 млн, а показник EBITDA — $1,8–2,5 млн.

«НІБУЛОН» у 2025/26 МР  експортував 3,15 млн т зерна, що на 32% більше, ніж у попередньому сезоні, коли цей показник становив 2,39 млн т.   Частка «НІБУЛОНу» в загальному експорті зерна з України зросла до 7% проти 5,1% роком раніше.   За даними «НІБУЛОНу», зростання забезпечили співпраця з аграріями, оновлення підходів до трейдингу, розширення географії експорту та розвиток міжнародної торговельної діяльності.   Наразі компанія співпрацює з 4 тис. агровиробників і експортує українську агропродукцію до 26 країн світу.

В Одеській області виставили на продаж агропідприємство із земельним банком близько 1,5 тис. га та власним елеватором потужністю одночасного зберігання 15 тис. т та. Вартість активу становить $2,45 млн. Про це повідомляє InVenture.   Підприємство розташоване поблизу міста Південне — приблизно за 5 км від порту Південний. До складу активу входять виробничий агробізнес, інфраструктура, парк сільськогосподарської техніки та елеваторні потужності.

💰Активи міжнародного зернотрейдера Louis Dreyfus у РФ купує «Горизонт Индастриз» із величезним дисконтом   Міжнародний агротрейдер Louis Dreyfus Company (LDC) знайшов покупця на свій російський бізнес. Новим власником активів планує стати інвестиційна компанія «Горизонт Индастриз», повідомляє Forbes Russia з посиланням на розслідування видання «Коммерсант».   Угода оформлюється через дочірню структуру покупця (ТОО «Темиртек»), яка наприкінці травня підписала попередні договори про купівлю ТОВ «Волгоградський елеватор», «Луїс Дрейфус Восток» та «Російської елеваторної компанії» («РусЕлКо»). Загалом у розпорядженні LDC в РФ перебувають зерновий термінал у порту Азов та мережа з 12 елеваторів.   Для остаточного закриття угоди покупцю потрібне погодження російського уряду. Пакет документів планують подати до профільної урядової комісії до серпня. Водночас джерела на ринку зазначають, що «Горизонт Индастриз» може не планувати довгострокове управління цим бізнесом, а розглядає активи для подальшого перепродажу.   Нагадаємо, Louis Dreyfus офіційно зупинив експорт російського збіжжя у 2023 році. Торік російська влада дозволила продаж 100% часток «РусЕлКо», але попередня спроба передати актив компанії «Біо-Тон» завершилася невдачею.

Південний підрозділ агрохолдингу «НІБУЛОН» активно проводить збирання озимого ріпаку та пшениці. Як повідомили в пресслужбі компанії, цьогорічний врожай демонструє хороші показники, навіть зважаючи на екстремальні погодні чинники. Через червневу спеку та дефіцит вологи культури дозріли швидше, тому жнива на Миколаївщині розпочалися раніше — у двадцятих числах червня. Загалом у цьому регіоні планують обмолотити 16,5 тис. га. Особливістю сезону-2026 стала висока якість зерна: більша частина зібраної пшениці відповідає 2-му класу, а рівень білка сягає 15%.

⬆️За даними ASAP Agri, Туреччина може зменшити закупівлю іноземного ріпакового шроту в сезоні 2026/27. Причина — значно вищий врожай ріпаку, ніж прогнозує USDA (150 тис. т). Учасники ринку, зокрема представники Bunge Turkey, прогнозують збір на рівні 300–350 тис. тонн, що вдвічі перевищує офіційні оцінки. Брокери Atria Brokers попереджають: збільшення внутрішньої переробки в Туреччині є серйозним викликом для України, оскільки турецький ринок є одним із пріоритетних для українських експортерів цієї продукції.

Міністерство розвитку громад та територій України висловило готовність посприяти приватному портовому бізнесу в пошуку іноземного фінансування для відбудови інфраструктури, що постраждала від російських обстрілів. Це питання обговорили на засіданні Координаційної ради з розвитку конкурентного середовища в морських портах. За словами заступника міністра Андрія Кашуби, для початку перемовин із міжнародними донорами підприємства мають надати чітко структуровані дані для створення спільного портфеля проєктів. Фінансування може залучатися у вигляді: 🔸грантів та технічної допомоги; 🔸пільгового кредитування; 🔸гуманітарної чи донорської підтримки; 🔸міжгалузевих програм та партнерства у форматі «термінал–термінал». Підготовлений кейс проєктів Мінрозвитку спільно з Мінфіном та Мінекономіки презентує міжнародним партнерам. Окрім цього, портовикам порадили обов'язково вносити дані про руйнування до Національного реєстру збитків, адже це стане базою для отримання майбутніх репарацій та компенсацій.

УЗА назвала найбільших імпортерів української сої та ріпаку у 2025/26 МР.   Найбільшим покупцем української сої стала Туреччина, яка імпортувала 923 тис. т.   А в імпорті українського ріпаку лідирує Німеччина, яка імпортувала 876 тис. т.

Компанія Agroenergy Group планує побудувати у Київській області завод глибокої переробки гороху. Загальний бюджет проєкту оцінюється у $24,2 млн, з яких $3,6 млн — власний внесок компанії, а $20,6 млн планують залучити у вигляді акціонерного або боргового фінансування. Завод вироблятиме: 🔸8,8 тис. т горохового протеїнового концентрату; 🔸22 тис. т горохового крохмалю; 🔸горохове борошно, лушпиння та клітковину.

Ціни на пшеницю в Україні продовжували знижуватися протягом минулого тижня. Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».   Тиск на ціни чинять початок жнив, уповільнення темпів торгово-закупівельної активності та відповідна динаміка на експортному ринку зерна.   Ціни на пшеницю 2 класу та фураж за тиждень знизились на 100-500 грн/т і сформувалися в межах 9,2-10,7 тис. грн/т та 8,5-10 тис.грн/т СРТ відповідно. При цьому мінімальні ціни попиту були характерними для пшениці нового врожаю.   В портах України ціни на продовольчу та фуражну пшеницю знизились на 6-11 $/т і сформувалися в межах 202-209 $/т та 188-199 $/т СРТ-порт.