Literary Translation&Procrastination
Ir al canal en Telegram
Перекладачка, читачка, тривожниця ✨️✨️✨️ Щодо співпраці – @tasiaerevo
Mostrar másEl país no está especificadoLa categoría no está especificada
277
Suscriptores
Sin datos24 horas
+77 días
+3930 días
Archivo de publicaciones
– У тебе є шанс обрати, ким тобі бути. Ніхто з нас його не мав. – Брехня. Кожен з вас обрав бути вовком, а не чудовиськом.#VampiresofCologne
Один із трьох моїх постійних онлайн книжкових клубів!
Безмежно люблю! 🧡
Питання в тому... триматися чи не триматися, коли під суперкою така обкладинка, ще й з такою знижкою...
Вампіри я бачу не відпускають 🌟 шо це за сутінки?????
Апдейт: Ооох. Цей комікс - прям продовження після "Зловісного". Це я вдало його купила!
Апдейт №2: Цікаво спостерігати, які моменти у перекладі коміксу Ярослава Стріха змінила 🤔 Але частково дуже сумно, що відбувається певне неузгодження.
Ніяких сумних смайликів!!!
Це мене в спогади потягнуло певно тому що я знову прокинулася з болем у горлі 🙄 (напевно, тому і піщані бурі снились). Це вже вп'яте за цей рік, а я так часто ще ніколи не хворіла...
Тому переключилась на хороше: навела лад у книгах (хоча від перестановки доданків...). Загалом, принаймні спробувала якось вкотре розставити книги, бо їх щось все більше і більше (а грошей – ні 😬).
Ну і зараз трохи листаю комікс Шваб, бо сподіваюсь скоро почати читання "Мстивого"!
Сьогодні сон був невеселий, але сподіваюсь пророчий:
Оголосили звільнення Бердянська, то я туди поверталась. Їхали крізь піщані бурі і велетнів. А коли доїхали, я ходила по кімнатах своєї зйомної квартири і плакала. Виявляється, моя підсвідомість все ще пам'ятає, де і які лежать речі.
🤷♀️🤷♀️🤷♀️
Це нагадало мені, що Бердянськ в цілому було і буде єдиним містом, де я почувалася як удома, справді називала його другим домом і планувала лишатися там після навчання і жити маленьке непримітне життя. Ось чому я досі частково почуваюся неприкаяною щодо місця проживання і ніде не почуваюся комфортно, як не крути.
Repost from REGIN MOOD 📖
+1
#культурнийтригер
Якщо чесно, не знаю, що тут писати. Я можу вас тільки проінформувати, я вже сама не дивуюсь цьому.
Звісно ж, що є теза, що ми росіян нікуди не дінемо, вони будуть продовжувати купляти права, але я щиро вдячна авторам, котрі не публікують про це новини в своїх соціальних мережах і просто це десь існує поза межами їх аудиторії.
Прикольно бути анонімною авторкою, напевно, можна робити все, що хочеться 🫠
Я дочитала!!!
Тепер це ще одна історія Шваб, яка ще довго буде сидіти мені в голові...
Наближається Книжкова країна, тож саме час поговорити про соціальну тривожність, як я колись обіцяла.
У мене кілька причин, чому я не потрапляю на Книжкову країну, але одна з них – я все ще частково боюсь тих відчуттів, котрі давали мені книжкові фестивалі за мої роки життя в Києві.
Я чесно полюбила Київ. Багато чого мені подобалося у нашій столиці. Та доля трохи грає у злі жарти, бо на роки в Києві випали тяжкі для мене життєві події. За цей час я встигла: повчитися на двох магістратурах паралельно з full time job, звільнитися з тієї роботи і не мати орієнтиру взагалі, пережити friendship breakup... і це нормально так насправді посприяло розвитку мого тривожного розладу, як я розумію тепер.
За цей час я встигла двічі спробувати сходити на Книжковий арсенал і один раз на Книжкову країну. Але ці спроби далися важко. Я почувалася не просто не у своїй тарілці... а взагалі наче це найгірше місце для перебування. Люди викликали у мене паніку. Подруга намагалася мене знайомити зі своїми друзями, але від всіх я відчувала загрозу або засудження (якого 100% не було, зараз я знаю, що все було у моїй голові).
Отак після кожного досвіду соціалізації мені треба було днями відлежуватися зі списками повної рутини, щоб змушувати себе вчасно їсти, спати і взагалі жити...
Зараз я почуваюсь набагато краще. І не відчуваю загрози від людей, а навіть навпаки. За останній рік я познайомилася з такою кількістю чудових особистостей, що моя віра в людство врятована 😅 Тому частково мені шкода, що я не потрапляю на Книжкову країну цих вихідних. Та роздумую над Книжковим арсеналом і Книжковою країною восени!
P. S. Pro tip як трохи знизити відчуття тривоги серед людей: перебувайте на тій території, яку ваш мозок вважає "вашою", а значить може охарактеризувати як безпечну.
Для мене такими місцями стали кінотеатри і льодова арена.
Хокей загалом став для мене рятівним колом під останнього року в Києві. Я не знаю, що саме так добре впливало – адреналін від гри, відчуття холоду арени чи відчуття ком'юніті, яке створював фанклуб, але це дуже допомогло. Я поспішала на ігри у вихідні, після іспитів, ввечері після пар...будь-коли. Це буквально одна з подій, яка змушувала мене вибиратися в люди і не почуватися чужою.
Repost from Читанки Сільвер
Днями пройшов наш традиційний Благодійний #книжковийклуб спільно з D&D.
Книга: Розгадка
Видавництво: 🌟КСД
Оцінка клубу: 4⭐️
Більшості не вистачило зовсім трошки, щоб поставити завітну 5. Але, загалом, всім сподобався цей жанр. Хоча троп ненадійний_оповідач все ж міг ввести в оману.
🖤 Одна з причин — навіщо варто було прийти на клуб — психологічні тести і розмова з психологинею.
Я ніби потрапила на сеанс до психолога де задають купу питань.🖤 Ми визначили і свою "тінь", і темну тріаду, і обговорили доцільність дій/кваліфікацію головної героїні книги. Ще є нововведення: ⭐️Під кінець обговорення розігруємо книгу на наступний клуб. Що це за книга? Дізнаєтесь пізніше, очікуйте анонсу. Всі зібрані кошти направлені на забезпечення 241 бригади ТрО
Мабуть, Безсердечна трохи mess up with my brain, бо мені сьогодні снилась Країна Див з різними квестами, тільки для перекладачів.
І гідним перекладачам Карпачов із Супермами видавав номери телефонів видавництв.
🥲🥲🥲
Трохи читання перед сном...
Завтра по цій чудовій книзі книжковий клуб, тож я зараз як в тому мемі "Батя, я стараюсь", а точніше у моєму випадку "Ганко, я стараюсь"!
Дисклеймер про всяк випадок: у мене жодних претензій до будь кого причетного до створення книг ❗️❗️❗️
А тепер перейдімо до приємних подій цього дня. Як думаєте, хто сьогодні буде кричати в кінотеатрі "Це шкіра убивці, Белло!" 🌟
Не обійду стороною оголошення видавництва Уроборос, бо передзамовляла "Землю молодих" однією з перших, ще на початку лютого 👀
Я не маю шаленого обурення, бо розумію, наскільки тяжко дається зараз робота нашим друкарням.
І загалом я завжди тішусь виходу нових книг українських авторів та авторок.
Проте, відчуваю неприємний осад і, трохи проаналізувавши це відчуття, розумію від чого.
Мені б хотілось, щоб у видавництва на майбутнє були вказані на сайті хоча б орієнтовні дати по передзамовленнях. Я знаю, що багато хто навіть прописує типу "орієнтовно книга буде 26 квітня - 7 травня". Це трохи зменшує тривожність і необізнаність 🤷♀️
Я навіть не впевнена, де перебуватиму цієї осені, але я не могла цього не зробити 🤷♀️
+1
Новий тиждень треба починати правильно, тому ми з вами почнемо його з того, що ви зможете почитати вже цього тижня 🌟
Вже здогадались, що за книгу я обрала для #Translationforfun?
Сходила на книжковий клуб по "Безсердечній".
Дізналася, що з червня клубів від Рідбері у Запоріжжі не буде.
Пу пу. 🙃
