Андрій Бутенко | Міністр освіти і науки України

Під час робочого візиту на Івано-Франківщині мали нагоду працювати з польськими колегами, які прибули до України: обмінятися досвідом, запланувати спільні проекти. Особливо приємно було долучитися до урочистого засідання вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вчена рада надала звання Doctor Honoris Causa ректорам Варшавського університету Алоїзу З. Новаку та Гірничо-Металургійної Академії у Кракові Єжи Лісу. З боку закладу вищої освіти — це найвище визнання. Польські та українські університети працюють разом багато років, а під час повномасштабної війни ця взаємодія лише посилилася. Наші науковці працюють разом, наші студенти навчаються разом, зʼявляються спільні дослідження й проєкти. Важливо поділитись думками, що сьогодні звучали із трибуни, і в особистих розмовах. Лідери польських університетів наголошували те, що для них очевидно: росія — агресор, вони підтримують і підтримуватимуть Україну. Це позиція, яку вони підтверджують діями з перших днів вторгнення. Завдяки, зокрема, такій співпраці Україна залишається частиною європейського освітнього і наукового простору навіть у війну. Будемо її розширювати — і з польськими партнерами, і з іншими європейськими країнами. Вітаю професора Новака і професора Ліса з відзнакою. Дякую польським колегам за ці роки поруч з нами. Продовжуємо працювати разом.

У межах робочого візиту на Івано-Франківщину разом із заступником Міністра Денисом Курбатовим та командою відвідали Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та релокований Херсонський державний університет. Переконаний, університет сьогодні — це значно більше, ніж місце, де здобувають знання та навички. Це середовище, де освіта поєднується з наукою, народжуються нові рішення, формуються професійні спільноти, а дослідження відповідають на конкретні потреби регіону та країни. В ІФНТУНГ колеги поділились досвідом використання новітнього обладнання, з яким студенти та науковці вже працюють у межах освітнього процесу та досліджень. І це саме той підхід, який важливо розвивати: сучасна матеріальна база має одночасно посилювати якість підготовки студентів і давати університетам більше можливостей для науки та прикладних розробок. Це стало можливим, зокрема, завдяки спільному проєкту МОН та Світового банку «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP). У межах проєкту для університету передбачено обладнання на 1,5 млн доларів США. Херсонський державний університет представив власну розробку з використанням ШІ для аналізу освітнього процесу. Дані про результати студентів та роботу викладачів стають основою для управлінських рішень. Це оригінальний ефективний підхід, який варто масштабувати. Але для мене особливо важливо під час таких візитів — чути самих освітян і науковців. Поспілкувалися з колективами, отримали конкретні пропозиції, які опрацюємо з командою. Зокрема, щодо зарахування наукового стажу для науково-педагогічних працівників та підходів до фінансування університетів з більшим урахуванням освітніх програм, а не лише кількості студентів. Регулярне відвідування закладів освіти різних рівнів, розмова з педагогами є вкрай важливою для нашої команди. Рішення Міністерства мають враховувати досвід і пропозиції людей, які щодня працюють в освіті та науці.

⚡️Запускаємо експериментальний проєкт, який передбачає проведення конкурсу прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу. Водночас створюємо Агенцію прикладних досліджень, яка стане майданчиком для системної взаємодії науки та бізнесу. Відповідну постанову ухвалили на засіданні уряду. Цього року на програму передбачено 100 млн грн. Ми створюємо умови, за яких бізнес і наука працюватимуть над спільним результатом — уперше на засадах співфінансування. Пріоритетні напрями — безпека й оборона, енергетика, транспорт, нові матеріали, агропромисловий комплекс, медицина і фармацевтика, чисте виробництво, ІТ та робототехніка. Маємо зробити так, щоб дослідження перетворювалися на технології та рішення, які працюють для держави, економіки й суспільства. А бізнес бачив в українській науці реального партнера для розвитку. ➡️Як це працює? Держава покриватиме до 65% вартості проєкту для малого бізнесу, до 60% — для середнього і до 50% — для великого. Решту вкладає компанія-замовник. Компанія формує технологічний запит, наукові команди пропонують рішення, а держава бере на себе частину витрат і ризиків. Для науки це шлях до найзатребуваніших тематик досліджень і створення реального наукового продукту, а для бізнесу — доступ до найсучасніших українських розробок, лабораторій і технологій. Кошти отримуватимуть державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із бізнесом. Взяти участь можна у двох форматах: 👉 компанія має технічне завдання, але шукає виконавця — подає технологічний запит, після чого оголошується конкурс для наукових команд; 👉 бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або напрацювання — подають одразу спільну заявку. Заявки прийматимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS. Кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу, а також оцінювання за участі бізнесу і Ради МОН з розвитку інновацій.Термін фінансової підтримки — до 18 місяців. Окремо на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації створюється Агенція прикладних досліджень. Вона стане постійним майданчиком взаємодії між бізнесом і наукою: збиратиме технологічні запити, допомагатиме формувати технічні завдання і шукати наукові команди, супроводжуватиме проєкти й питання інтелектуальної власності. Дякую всім, хто працював над цим рішенням.

Сьогодні разом із міністром науки та вищої освіти Польщі Марціном Куласеком ми відкрили на горі Піп Іван новий Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням. Там же підписали декларацію про співпрацю. Домовилися розвивати Карпати як спільний європейський простір для науки й освіти: спільні дослідження, обмін студентами й науковцями, підтримка молодих дослідників і дослідниць. Тут встановили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс — і керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня. Обсерваторію відновив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами. Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрите й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда. Астрономія тут не єдиний напрям. Чорногора — це високогірна флора й окремі екосистеми, тому тут можна вивчати клімат і природу. На місці є і метеорологічні лабораторії. Обсерваторію збудували ще у 1938 році як наукову станцію Варшавського університету. Радянська влада її зруйнувала, і десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці й поляки відновили її разом. Проєкт почався ще у 2012 році. І попри повномасштабне вторгнення, завдяки співпраці української та польської сторін його вдалося реалізувати. Дякую команді університету й польським партнерам за роки роботи. Продовжуємо відкривати центри, де сучасним обладнанням можуть користуватися дослідники з різних університетів і країн.

Зустрівся з Головою Представництва UNICEF Україна Анн-Клер Дюфей. Говорили про пріоритети спільної роботи цього року і про те, де підтримка потрібна найшвидше. Річний план UNICEF на 2026 рік передбачає 91 млн дол. США на підтримку української освіти. Напрями, на яких зосереджуємо спільні зусилля: 🔹 дошкільна та інклюзивна освіта; 🔹 психосоціальна підтримка дітей, педагогів і педагогинь; 🔹 безпечне очне та змішане навчання; 🔹 розвиток навичок і профорієнтація підлітків, щоб після школи вони мали зрозумілий шлях до подальшого навчання чи роботи. Окремо говорили про підготовку закладів освіти до осінньо-зимового періоду. У зимовому плані UNICEF на 2026–2027 роки передбачено гранти для енергетичної та теплової стійкості для 400 шкіл і садочків, щоб діти могли вчитися очно тоді, коли росіяни знову бʼють по енергетиці. Подякував UNICEF за фінансування участі України у третьому раунді міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок ОЕСР. Плануємо підписати угоду з ОЕСР наступного місяця. Результати дослідження дадуть змогу ухвалювати рішення про підтримку дітей на основі даних. Дякую Анн-Клер Дюфей і команді ЮНІСЕФ за послідовну підтримку української освіти.

З робочим візитом на Івано-Франківщині. Спершу зустрівся з головою ОВА Світланою Онищук. Говорили про організацію освітнього процесу з урахуванням особливостей регіону. Один із таких викликів для Івано-Франківщини — гірська місцевість. Це маємо враховувати, коли говоримо, зокрема, про підвезення дітей до закладів освіти. Понад 21 тисяча дітей в області живуть за межами пішохідної доступності до шкіл і потребують підвезення. Сьогодні ним забезпечені 17,7 тисячі учнів, або 83% від потреби. Більшість із них щодня підвозять 250 шкільних автобусів. Цього року для області вже придбали 27 нових шкільних автобусів на понад 103 млн грн, з них 17 — спеціальні для дітей з особливими освітніми потребами. Водночас потреба залишається значною — області необхідні ще 98 автобусів, зокрема 32 спеціальні. Для гірських громад важливе не лише збільшення кількості транспорту. Потрібні автобуси з підвищеною прохідністю та кліренсом, пристосовані до складних маршрутів. Продовжуємо роботу над рішеннями, які враховуватимуть цю специфіку. Адже місце проживання дитини не має визначати її можливість щодня дістатися до школи. Окремо обговорили підготовку області до запуску нової мережі академічних ліцеїв. З 2027 року на Івано-Франківщині передбачено 51 ліцей. Понад половину громад уже затвердили відповідну мережу, решта — працюють над її формуванням. Важливо пройти цей етап вчасно, щоб учні, батьки та педагоги заздалегідь розуміли, як буде організоване профільне навчання. Дякую голові ОВА за проактивну позицію та розуміння важливості цього процесу. Правильно сформована мережа академічних ліцеїв — це передусім можливість для учнів отримати якісну профільну освіту, свідомо обрати подальший освітній і професійний шлях та краще підготуватися до наступного етапу життя. Сьогодні мережа загальної середньої освіти області — це 543 заклади, понад 151 тисяча учнів та більш як 19 тисяч педагогів. Серед школярів — 5 407 дітей з-поміж ВПО. А вже цього навчального року вперше за парти сядуть 11 355 першокласників. Домовилися з командою області тримати постійну координацію щодо цих питань. Рішення на рівні держави мають враховувати реальні умови кожного регіону — особливо там, де географія створює додаткові виклики для доступу дітей до освіти.

Провів першу зустріч із командою Світового банку — нашим стратегічним партнером у сфері освіти. Говорили про те, що вже вдалося зробити разом, і про наступні кроки. Сьогодні наша співпраця охоплює практично всю освітню траєкторію — від дошкілля і школи до вищої освіти та науки. Один із ключових інструментів партнерства — програма LEARN загальним обсягом $737 млн. Вона підтримує зміни у дошкільній і шкільній освіті: безпечне освітнє середовище, Нову українську школу, упровадження нового законодавства у сфері дошкілля, професійний розвиток учителів та оновлення змісту освіти. Ще $200 млн — обсяг проєкту UIHERP, спрямованого на розвиток вищої освіти та науки. Це модернізація університетів, цифрові інструменти, оновлення освітньої та дослідницької інфраструктури, підвищення якості управління. Тобто загалом говоримо про майже $1 млрд підтримки, за якими стоять конкретні зміни в українській освіті. Для мене принципово, що реформи мають продовжуватися навіть в умовах війни. Але кожне рішення маємо оцінювати за його реальним результатом: що воно змінює для дитини, студента, вчителя, викладача. І чи справді робить нашу систему освіти сильнішою, а не створює додаткове навантаження. Окремо говорили про безпечне очне навчання, престиж професії педагога та навички, які отримує молодь. Це напряму пов’язано з тим, якою буде українська економіка та наскільки успішно країна відновлюватиметься. Підтримка української освіти і науки — це інвестиція в людський капітал та економічний розвиток країни. Дякую команді Світового банку за послідовне партнерство. Продовжуємо спільну роботу над рішеннями, які мають давати відчутний і довгостроковий результат для української освіти.

Зустрівся з Отцем і Главою Української греко-католицької церкви Блаженнішим Святославом. Говорили про українських дітей за кордоном. Через війну за межами країни опинилися тисячі дітей шкільного віку. Більшість із них навчаються у школах країн перебування. Це дає їм безпеку й сучасну освіту, але українська мова, історія та щоденний контакт з українською спільнотою в такому режимі поступово випадають із життя дитини. Що довше це триває, то важче дитині відчувати, що Україна — теж її дім. Тому ми працюємо з усіма, хто поруч із цими родинами: з українськими суботніми та недільними школами, з громадами діаспори, з парафіями, з освітніми відомствами країн, де живуть українські сімʼї. Дякую Українській греко-католицькій церкві за її роботу з українцями за кордоном. Її парафії стали для наших родин місцем, Почути рідну мову, отримати пораду й таку важливу духовну підтримку, та побути серед своїх.

Освіта та наука не можуть бути поза контекстом російської агресії проти України. Під час зустрічі з Генеральним директором ЮНЕСКО окремо порушив питання Міжнародної премії ЮНЕСКО імені Д. І. Менделєєва з фундаментальних наук. Ця премія фінансується росією. Йдеться про державу-агресора, яка розв'язала цю війну і четвертий рік руйнує університети й лабораторії, вбиває науковців і науковиць. Поки триває агресія, участь росії в ініціативах під егідою ЮНЕСКО несумісна з принципами, на яких побудована сама організація. Позиція України залишається послідовною: ми вважаємо, що цю премію має бути скасовано. Під час зустрічі я безпосередньо підтвердив цю позицію Генеральному директору ЮНЕСКО та представив наші аргументи. Водночас розуміємо, що рішення щодо премії має ухвалюватися колегіально за участі держав-членів ЮНЕСКО. Тому продовжимо дипломатичну роботу, щоб порушити це питання перед відповідним колегіальним органом та представити позицію України державам-членам Організації. Вдячний за готовність вислухати нашу позицію і сподіваюся на порозуміння в цьому питанні.

Учора в Києві відбувся шостий Саміт перших леді та джентльменів Тема цьогоріч — «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності». До розмови долучилися перші леді та джентльмени з 14 країн. Кожна країна шукає, на чому тримається її суспільство у кризах. Для нас одна з таких опор — школа. Поки діти вчаться, у країни є завтрашній день, і саме тому ми робимо все, щоб навчання не зупинялося: укриття, дистанційні класи для прифронтових громад, підтримуємо вчителів. На Саміті виступала Олена Влезько з Миропілля, що на Сумщині. Вона вчить дітей у початкових класах понад 40 років. Працювала під обстрілами, зараз веде уроки дистанційно із Сум. Таких учителів у нас тисячі, і саме вони щодня роблять те, що на міжнародних майданчиках називають стійкістю. Дякую першій леді Олені Зеленській і команді Саміту за те, що серед голосів на цьому майданчику звучать і голоси вчителів.

У Києві відкрили WINWIN EdTech Center of Excellence. Цифрових сервісів і рішень зі штучним інтелектом з'являється дедалі більше. Центр досліджуватиме, як технології впливають на навчання, і тестуватиме ШІ-помічників для освітян. Уже на основі цих даних держава вирішуватиме, що впроваджувати в школах. Перше, за що беруться, — національне дослідження про те, як школярі, батьки і вчителі користуються штучним інтелектом. Таких даних по Україні досі не було. Разом з UNICEF Центр також пристосовує до України міжнародну рамку EdTech for Good — це критерії, за якими школи і держава зможуть обирати цифрові рішення. Освіта має адаптуватися. Штучний інтелект уже став частиною того, як діти вчаться. Забороняти його безглуздо — треба вчити ним користуватися. Це стосується й оцінювання: реферат машина напише за кілька секунд, тож дивитися треба на інше — чи може учень сам щось дослідити, зрозуміти, що в нього вийшло, і застосувати це на практиці. Держава має дбати не лише про те, щоб освіта вистояла під час війни, а й про те, щоб вона розвивалася. Центр створений з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та за підтримки UNICEF і ESTDEV. Імплементаційний партнер — Фонд «Східна Європа». До розвитку Центру та його проєктів долучаються OpenAI, Google for Education, University College London та інші міжнародні партнери. Дякую Президенту Естонії Алару Карісу за участь у відкритті та послідовну підтримку України. Естонія має чи не найбільший у Європі досвід цифрової трансформації, і для нас цінно, що цей партнер готовий разом з Україною створювати нові рішення. Дякую також Мінцифри, UNICEF, ESTDEV, Фонду «Східна Європа» і команді Центру за підтримку української освіти.

Доля України та нашої Незалежності визначається щоденними зусиллями кожного, хто захищає нашу державу та допомагає їй вистояти. І всім нам важливо пам’ятати, якою ціною виборюється наша свобода. Шанувати всіх, хто боровся і продовжує боротися за Україну. І бути вдячними кожному й кожній, хто робить свій внесок у те, щоб Україна була вільною. Сьогодні разом вшанували пам’ять наших полеглих героїв біля Стіни пам’яті у Києві. Вічна вдячність усім, хто захищав і захищає нашу державу. Світла пам’ять нашим захисникам і захисницям, які віддали життя, захищаючи Україну.

🇺🇦 Тридцять пʼять років тому Україна здобула Незалежність. Шлях до неї був довгим і тернистим — через визвольну боротьбу, депортації, репресії, Голодомори. За власну незалежну державу сплачено найвищу ціну — мільйони життів українців. Сьогодні ми продовжуємо боротись за Незалежність. Вільна, Незалежна Україна — це наші військові, які тримають фронт. Це енергетики, які повертають світло після кожного удару. Це лікарі, залізничники, рятувальники, комунальники, фермери. Це освітяни, які щодня вчать наших дітей. Освітнє середовище не раз ставало рушієм демократичних змін в Україні. Революція на граніті, яка восени 1990 року наблизила проголошення незалежності, почалася зі студентів. Студентство й академічна спільнота були важливою частиною Майданів 2004 і 2013 років. Вільна думка виростає там, де вчать думати, — і саме тому освіта завжди була джерелом для української демократії. Школа й університет не лише дають знання про світ, а й вчать своєї історії, мови та культури. Саме тому росіяни бʼють по школах, друкарнях і університетах: знищення нації починається з того, що в покоління забирають знання про себе. Попри це українські діти продовжують навчання — в укриттях, дистанційно, у відновлених після ударів класах. І наш обовʼязок — забезпечити їм цю можливість. Дякую нашим захисникам і захисницям — саме завдяки вам Україна святкує цей день як вільна держава. Дякую освітянам, які продовжують навчати дітей під обстрілами й бережуть та формують найцінніше — наше майбутнє. Дякую кожному і кожній, хто своєю працею наближає нашу перемогу. Україна буде вільною, сильною і європейською — і саме такою її успадкують наші діти. З Днем Незалежності!

💙💛 Під своїм прапором ми залишаємося собою Під ним ми навчаємося, працюємо, досліджуємо, перемагаємо й пам’ятаємо. Піднімаємо його з гордістю та схиляємо в моменти спільного болю. Наш прапор — це символ України, нашої ідентичності, пам’яті та боротьби за свободу. З Днем Державного прапора України! 🇺🇦

Взяв участь у координаційній нараді під головуванням Кирила Буданова щодо державної підтримки Пласту та розвитку пластового руху в Україні. Пласт — це значно більше, ніж молодіжна організація. Це середовище, яке вже понад століття виховує відповідальних, самостійних і небайдужих українців. Людей, які вміють працювати в команді, брати на себе відповідальність, допомагати іншим і служити своїй країні. Сьогодні багато пластунів і пластунок захищають Україну у Силах оборони, працюють у державному та громадському секторах, волонтерять і розвивають свої громади. Знаю, що охочих долучитись до Пласту багато. Батьки стоять в черзі, щоб їх діти потрапили до пластових гуртків та куренів. І головною перепоною зараз є нестача дорослих виховників — людей, які займаються з дітьми за пластовою методою. Люди, які організовують вишколи та готують пластових виховників — роблять це абсолютно безоплатно, на волонтерських засадах. Як казав видатний пластун Богдан Гаврилишин: “Якби Україна мала півмільйона пластунів, за її майбутнє можна було б не хвилюватися”. Тож маємо, як держава, — створити системні умови для підтримки та розвитку цього руху та виконати ті рішення, які вже закладені в законодавстві. Найперше — системна підготовка пластових виховників. Разом із Пластом та Малою академією наук працюємо над порядком реалізації такої програми. Для її організаційного та методичного забезпечення плануємо створити в структурі МАН окремий підрозділ із залученням представників Пласту. Друге — створення умов для розвитку мережі обласних пластових вишкільних центрів. Разом із колегами опрацювали механізм, який дозволить затвердити Типовий статут такого центру без додаткових змін до законодавства. Необхідні правові підстави передбачені в проєкті Концепції державної підтримки пластового руху на 2027–2035 роки. Для мене важливо, щоб підтримка Пласту з боку держави вимірювалася конкретними рішеннями: можливістю готувати більше виховників, проводити більше вишколів, розвивати осередки та залучати більше дітей і молоді. Дякую Кирилу Буданову, Ірині Верещук, народним депутатам, громадським діячам, пластунам та всім хто працює над цим разом із нами. Разом з Міністерством молоді та спорту України рухаємося до практичної реалізації цих рішень.

Уряд продовжив реалізацію програми академічних грантів: державна підтримка допоможе частково або повністю покрити вартість навчання. Цьогоріч програма вперше охоплює вступ до магістратури, а розміри грантів для нового набору зростають. Розмір гранту визначається за результатами зовнішнього оцінювання — НМТ для вступу на бакалаврат, ЄВІ, ЄФВВ та/або ЄДКІ для магістратури на основі ступеня бакалавра. 📌 Базові суми для бакалаврату — 18 500 грн за результат від 150 балів за щонайменше два предмети НМТ (для спеціальностей з особливою підтримкою — від 140) і 27 000 грн — за результати предметів від 170 балів. 📌 Для магістратури — 27 000 грн за результат від 140 балів із кожного із зовнішніх випробувань (для спеціальностей з особливою підтримкою — від 130) і 40 000 грн за результат від 160 балів щонайменше з двох предметів випробувань. 📌 До базової суми застосовуються коефіцієнти 1,3 або 1,5 для спеціальностей, підготовка фахівців і фахівчинь за якими особливо важлива для держави. Зберігається і коефіцієнт 1,5 для випускників і випускниць на 1 курс (бакалаврат та медична магістратура) шкіл Запорізької, Миколаївської, Сумської й Харківської областей, які обирають заклад вищої освіти у своїй же області. Окремої заяви подавати не потрібно. Сертифікат формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО і надходить у застосунок Дія — для вступників і вступниць 2026 року з 15 вересня. Далі потрібно перевірити дані й підтвердити згоду Дія.Підписом. Кошти МОН перераховує безпосередньо закладу освіти. За дві вступні кампанії гранти отримали понад 28 тисяч здобувачів і здобувачок. Це студенти й студентки, які вступили на контракт, але мають високі результати оцінювання, тож держава бере на себе частину або всю вартість їхнього навчання. Тепер така можливість є і для вступників до магістратури. 👉 Повний перелік спеціальностей із коефіцієнтами й умови програми — на сайті МОН.

Сьогодні у Верховній Раді долучився до круглого столу «Незалежність України: державотворення, стійкість та європейське майбутнє» — разом із народними депутатами, членами Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради та керівниками закладів вищої освіти. За кожним великим державним рішенням стоїть щоденна, відповідальна і часто непомітна праця людей. Повномасштабна війна показала це особливо чітко: державність — це люди, їхня відповідальність, довіра до держави й здатність суспільства діяти разом. Освіта і наука формують людський капітал — один зі стратегічних ресурсів держави. росія продовжує атакувати освітню інфраструктуру: заклади освіти зруйновані й пошкоджені, наука зазнала втрат. Попри це система вистояла, працює та розвивається. Війна змінила демографічну ситуацію: мільйони українців і українок були змушені залишити свої домівки, частина дітей і молоді навчається за межами України. Тому політика держави має створювати умови для реалізації в Україні — робочі місця, якісну освіту, дослідницькі можливості, безпеку та зрозумілі правила. Наука та інновації — стратегічний ресурс незалежності. Інвестиції у фундаментальні та прикладні дослідження є інвестиціями в технологічну спроможність держави. А європейський вибір для освіти і науки має конкретний зміст: взаємне визнання кваліфікацій, академічна мобільність, спільні дослідження, інтеграція до європейського дослідницького простору. Майбутні 35 років мають стати періодом сильної, демократичної, інноваційної України — повноправного члена європейського співтовариства. Дякую Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку за запрошення.

💡З 1 вересня академічні стипендії для студентів і студенток зростуть удвічі. Відповідну постанову, підготовлену МОН, ухвалив уряд — це рішення реалізує ініціативу Президента України Володимира Зеленського щодо посилення фінансової підтримки студентської молоді. Для багатьох стипендія — це реальна частина місячного бюджету, з якої оплачують гуртожиток, проїзд і харчування. У Держбюджеті-2026 на академічні та іменні стипендії передбачено на 1,2 млрд грн більше, ніж торік. Як зміняться академічні стипендії в державних та приватних закладах освіти: 🔹 професійна освіта — з 1 250 до 2 500 грн; 🔹 фахова передвища освіта — з 1 510 до 3 020 грн, а за спеціальностями з підвищеним розміром — з 1 930 до 3 860 грн; 🔹 вища освіта — з 2 000 до 4 000 грн, за спеціальностями з підвищеним розміром — з 2 550 до 5 100 грн. Удвічі зростуть і іменні та академічні стипендії, засновані Кабінетом Міністрів: до 5 000 грн у професійній освіті, 6 040 грн — у фаховій передвищій, 8 000 грн — у вищій. Окремо — підтримка тих, хто перемагає в інтелектуальних змаганнях: 🔹 стипендія Президента для переможців і переможниць всеукраїнських учнівських олімпіад та конкурсу-захисту МАН — з 2 600 до 5 200 грн; 🔹 стипендія Кабінету Міністрів переможцям олімпіади з української мови та літератури — з 2 360 до 4 720 грн; 🔹 стипендія імені Тараса Шевченка для учнів і учениць шкіл — з 2 720 до 5 440 грн; 🔹 стипендія Президента переможцям конкурсів імені Петра Яцика і Тараса Шевченка — з 1 420 до 2 840 грн для учнівства, з 2 870 до 5 740 грн у фаховій передвищій і з 3 800 до 7 600 грн у вищій освіті. Постанова також установлює розміри стипендії Президента України для найбільш обдарованих молодих митців: 2 500 грн на місяць — для учнів і учениць державних мистецьких ліцеїв, 7 600 грн — для студентства фахової передвищої освіти, 10 000 грн — для бакалаврату та магістратури. Тисячі молодих людей щороку обирають навчатися саме в Україні. Держава послідовно посилює підтримку тих, хто повʼязує своє майбутнє з країною. Подвоєння стипендій — один із кроків у цій роботі.

🇧🇪 Сьогодні був на Чернігівщині разом із делегацією Королівства Бельгія на чолі з віцепрем'єр-міністром і міністром закордонних справ Максимом Прево. За один день ми побачили і те, що росія зробила зі школами, і те, як вони повертаються до життя. 📍Ягідне. У березні 2022 року росіяни зігнали майже все село до підвалу місцевої школи — близько 360 людей, серед них приблизно 70 дітей. Людей тримали там 27 днів, десятеро померли. Громада вирішила не повертати будівлю до звичайного навчання: тут триває реконструкція під меморіальний комплекс, а підвал збережуть у первісному вигляді. 📍 Михайло-Коцюбинський ліцей. Зруйнований російською ракетою у березні 2022-го, відновлений у квітні 2026 року за кошти, зібрані амбасадорами UNITED24. А 12 червня росіяни вдарили по селищу знову — будівля дістала суттєвих пошкоджень. Тут навчаються 349 учнів і учениць. Відновлюватимемо вдруге. 📍 Чернігівське вище професійне училище. Тут працює Bosch Junior Academy — простір, де підлітки вчаться працювати з автомобілями на обладнанні, з яким потім зустрінуться на роботі. Enabel профінансував ремонт і підготовку викладачів, Bosch дав експертизу, а здобувачі й здобувачки отримують практику в мережі Bosch Car Service. 📍 Ліцей у Нових Петрівцях. Нове укриття та оновлена шкільна кухня — у межах реформи шкільного харчування, ініційованої Першою леді Оленою Зеленською. Усе це — частина програми «BE-Relieve Ukraine», яку уряд Бельгії реалізує через агентство Enabel: 150 млн євро на 2025–2028 роки. Крім ремонтів, вона підтримує трансформацію 21 закладу професійної освіти з 12 регіонів у центри професійної досконалості та навчання дорослих — ветеранів і ветеранок, ВПО, жінок. Дякую Королівству Бельгія й особисто віцепрем'єру та міністру закордонних справ Максиму Прево за візит. Дякую генеральному директору Enabel Жану ван Веттеру та керівнику представництва Enabel в Україні Дірку Депрезу — на Чернігівщині агентство облаштовує укриття та шкільні кухні, відновлює освітні простори й обладнує майстерні в закладах професійної освіти.

Провів першу зустріч із Генеральним директором UNESCO Халедом Ель-Енані. Він засвідчив відданість UNESCO підтримці України в час війни. Продовжуємо наші партнерства за такими напрямами: 📍Ментальне здоров'я. Навчання з MHPSS уже пройшли понад 30 000 освітян. Завдяки підтримці ЮНЕСКО понад 130 інклюзивно-ресурсних центрів отримали діагностичні інструменти. Також спільними зусиллями ми трансформуємо психологічну службу в системі освіти. 📍 Безпечне очне навчання. У межах проєкту Safe Education Environment ще 10 000 освітян пройдуть навчання зі створення безпечного освітнього середовища. Домовилися про подальшу мобілізацію ресурсів на укриття, відновлення пошкоджених шкіл та їхню доступність. 📍 Наука. Разом реалізуємо Action Plan for Science in Ukraine. Нова домовленість ЮНЕСКО з урядом Фландрії — близько 600 тис. дол. США, що охоплять щонайменше 100 університетів і наукових установ. 📍 Глобальний порядок денний в освіті. З 2026 року Україна разом зі Словаччиною та Радою Європи представляє регіон Східної Європи в Керівному комітеті високого рівня з ЦСР 4 — Освіта 2030. Докладатимемо зусиль, щоб зміцнювати партнерства й робити український досвід освіти в умовах війни частиною глобальних рішень. Як символ стійкості й нашої спільної роботи передав пану Ель-Енані артефакт — підручник із друкарні, по якій росіяни завдали ракетного удару. Загалом через удари по друкарнях та видавництвах ми втратили понад 1,1 млн підручників.