keykey cosplay🪁

😋

ну таке

чесно, я не планувала дойоб кидати, але раз уж ви самі спитали подивимось, як далі піде діалог, бо пані продавець увесь час дуже приємна, буде сумно, якщо піде срач

вони написали і спитали чи задоволена я посилкою…

хаха, на цьому все буде третя частина, бо я вже приїхала в майстерню крафтити п.с. щоб потім ще сто років писати мемуари свого крафтерського шляху….

за період комік кона та до кінця року я навіть ще взяла пару перших комішок легендарна сердючка для @Elio_coser мого авторства 💋 прекрасний китаєць-не-знаю-як-звати для моєї подруги і собі ще тоді відшила костюм , а неймовірна @alla_voronova_craft зробила на нього вишивку все так само, всі ці костюми це збірна солянка з інтернетних туторів і намагання зробити гарно

всі фото процесів і того періоду життя лишились на старому телефоні, відшукала лише наші розрахунки ну, готувались ми ґрунтовно)))

ми створили тріо Озая я залучила до цього проекту всіх, кого тільки змогла, ахаха так, ми знову були всі разом, всі працювали, всі старались і ми ВИГРАЛИ ПЕРШЕ МІСЦЕ (а з іншим груповим проектом я виграла ще й друге :>) чуваки, тоді я думала, що ми навіть в конкурс не пройдемо…. але сталось так, як сталось і я нарешті повірила в себе відредаговано: я приписую цей проект до пошиву, бо я шила тай лі, частково азулу і солдатів. крафт робила не я бо, увага, я думала, що у мене не вийде…. смішна)))

думка про те, що знову буде цей фест, цей масштаб, а мене там не буде переважила думку про те, що я нічого не вмію, тому я зібрала ✨проект ✨

але далі цього якось не йшло: у мене було пару поїздок на тодішні «онлайн» Акарі і Покемон, але я була одна. натхнення, ресурсу на щось нове не було, я думала, що сама я ні на що достойне не варта. тому я почала навчатись, працювати, якось соціалізуватись без косплей туси і думала, що це те чого я хочу аж до літа 2021 року, коли анонсували комік кон))))

в 2020 році я пошила цей костюм. тоді мені подарували машинку, оверлок, я засіла на своїй першій малесенькій зйомній квартирі і, озброївшись інтернетом, почала щось робити я не шукала готові викрійки, мені було цікаво конструювати самостійно, тому шукала «гайди» а в інтернеті це «хто в ліс, хто по дрова» - всі будують по різному, за різними мірками, іноді різними константами і тд і тд але вибору у мене вже не було, я склеювала листочки а4, малювала викрійки, шила макети, налаштовувала оверлок як могла… і вийшла Тай Лі. я давно не дивилась на цей костюм вживу, він роки три лежить десь у батьків вдома. але зараз бачу ці фотки і досі тішусь результату)

в кінці 2019 року помирає мій близький друг, через декілька місяців починається пандемія, а всі друзі розʼїхались у різні вузи всім було важко, але я переживала своє персональне пекло, не повʼязане з короною. так як на початку свого косплею шляху ми постійно працювали разом, я не уявляла як це - створювати щось самостійно.

частина два!

я очікувала відмінностей, але ну не настільки ж…. так шо да, мій пройоб, можна було здогадатись, що так буде, так що відповідальність теж на мені одну тканину я все ж використаю на цей костюм на інші деталі, друга прям сильно не підходить і оплачу її я зі свого карману

перші два фото від постачальника як приклад, третє - те, що приїхало

розказую хороше зазвичай, розкажу і погане або коротко, чому я ніколи не замовляла тканини в інтернеті, трошки почала і вже про це пошкодувала

всьо ракети киш від дніпровського району мені ще в португалію їхати