keykey cosplay🪁

португалець з ісл, якому дуже сподобались наші цукерки…

не так я хотіла розповідати, що да, я нарешті купила машинку, але такі маємо реалії

буде смішно, якщо мене в коридорі-укритті придавить моя ж машинка новенька

сидиш без світла, над головою вибухають ракети, а будинок аж трясе - оце вайб

нахуй плоскогубці коли є руки

це вже нервовий тік..?

ну разйоб же

🎭 Вперше на FANCON — Алея косплеєрів! Алея косплеєрів — це місце зустрічей, натхнення та креативу, де кожен може ближче познайомитися зі світом улюблених персонажів. Для косплеєрів — це шанс презентувати свій образ, познайомитися з фанами, знайти однодумців і показати, що косплей — це не просто костюм, а цілий світ, який ти створюєш 💫 Правила участі вже на сайті, заходь та дізнавайся детально умови. 🕒 Тайм-слоти (по 2 години): 13:00–15:00 • 15:00–17:00 • 17:00–19:00 • 19:00–21:00 💥 Акредитовані косплеєри — безкоштовно 💥 Неакредитовані — за вхідним квитком (якщо є вільні місця) І не забудь свій мерч! Продай або просто покажи те, що створюєш: принти, брелоки, стікери, значки, фотокартки — усе, що передає твою любов до персонажа ❤️ ⚡️ Головне правило: тільки твоє — живе, справжнє, без контенту 18+ чи ШІ. Роби більше власного мерчу, ділися косплеєм і стань частиною атмосфери FANCON! Твій косплей заслуговує більше! Фото @noise_dust_and_scratch Косплеєр @e_katn

на цьому поки зробимо перерву, бо я втомилась писати, а вам і так дохуя тексту треба почитати якщо цікаво далі, ставте реакції або напишіть щось в коментарях і ми скоро продовжимо 🤭

це були 2017-2019 роки, а тобто мій 9-11 клас насправді, золоті часи, коли ми обʼїздили пів україни, перемагали на фестах, тусили і веселились, а найбільшими проблемами було те, що треба здавати екзамени і сіжки в ларьку не продали а далі почались складнощі

час йшов, ми вигадували нові проекти і тут уже мама чи секонд допомогти не могли, тож необхідно було вчитись шити і ось, за щасливим збігом обставин, моя мама знайшла жіночку, яка шила речі на замовлення. (для контексту: ми жили під києвом в приватному секторі між двома селами і я, як дитина без машини, була дуже обмежена в пересуваннях і залежала від розкладу автобусів або від розкладу моїх батьків. ця жіночка жила в одному з цих сіл в двадцяти хвилинах пішки, що було неабиякою вдачею) з нею ми домовились про індивідуальних формат занять: я плачу їй погодинно і в цей час ми шиємо мої костюми. «ми шиємо» це звичайно голосно сказано: зазвичай малювала викрійки вона, шила вона і просто паралельно мені все розповідала і давала якусь нескладну роботу таким чином були пошиті ось ці всі костюми, а я вперше «доторкнулась» до швейного світу

взагалі це унікальний костюм і от вам декілька цікавих фактів про нього: - вперше замовляла укладку перуки - щоб заробити на нього гроші я мила туалети в дитячому садочку - з цим костюмом ми виграли наше перше призове місце - з цим костюмом я не тільки відбила його вартість, а й заробляла кошти!! перуку брали в оренду дуже багато разів, костюм теж і саме з ним я постійно працювала на якихось івентах

другим проектом на сцену ми обрали Овервотч💀 ніхуйовий такий скачок складності, але на той момент недостатній скачок скіллів, тому тут три фото, які показують, як ми поступово покращували цей костюм крафт мені тут зробив друг - моя задача була організувати всі пошивні деталі. але це теж був скоріше «збірний костюм» - я знайшла кофту-базу на секонді, купила колготи (дві пари, дуже шукала схожі кольори і чорні з гарним візерунком на них, досі пишаюсь тим, що вийшло), купила рукавиці, тканину ми фарбували для ефекту градієнту зверніть увагу на рукава, а саме на їх білі сегменти: першопочатково вони були з єви, потім ми зрозуміли, що це повна параша і замінили їх на тканину. але як же нанести емблему…? вручну малювати було неможливо, тому я, увага, знайшла контору і змусила їх мені надрукувати (!) принт на тканині (це 2017 рік, нагадую) якою ж я була розумничкою

вашій увазі - мій перший «костюм» на сцену (але не перший косплей) ми з моїм косбендом чомусь вирішили, що зробити сценку по андертейлу буде гарною ідеєю :) всі шмотки були знайдені на секонді, але светра з потрібними смужками не було, тому я купила двадцять сантиметрів тканини і…. попросила маму все пошити) свята жінка, робила це все вечорами вручну з дуже неслухняної тканини я була дуже вдячна

пупупу, ну що, почнемо

якщо накидаєте реакцій - розповім вам про весь свій шлях в шитті🤭 а він, на хвилиночку, в 2018 році почався

і зараз ці базові знання здобуваються з боєм

господи, от єдине, про що в житті я трііішки шкодую - те, що після школи я не пішла в якийсь коледж на швачку

але походу мій будинок забули відключити сьогодні і боюсь уявити, яка карма чекає нас далі