Somatic Universe Network

Коротенько про цей день - ми стартували! 🥳 До групи на вільне місце чарівним чином знайшлася людина, і в же сьогодні ми розпочали річне навчання з TRE. Дуже зворушливо, що усі учасники так чекали на цю програму, і попри усі зовнішні перешкоди та особисті обставини, вирішили приєднатися. 🤞🏻 Також я мрію, щоб у нас в майбутньому були ще такі можливості, а поки по-тихеньку розповідатиму про практику - і очима клієнта, і терапевта - і нагадую, що ми побачимося з вами 20 вересня на відкритому практикумі 🙏🏻 Буду дуже рада запитанням - що вам було б цікаво довідатися про TRE та про соматичні практики? Будь ласка, напишіть у коментарях. P.S. Ну і про котів - щоб ви розуміли - до цих ніжних обіймів вони встигли перегорнути все, що тільки можна, включаючи лоток) Що сказати, служіння цим створінням - теж практика))) 🤗 Обіймаю

Отже, про можливості: 1️⃣ Вільне місце у річній групі професійного навчання (Старт — 8 вересня!) Для тих, хто прагне опанувати метод на професійному рівні, працювати з клієнтами та отримати міжнародну сертифікацію. Програма акредитована TFA (TRE For All). Випускники додаються до офіційного міжнародного реєстру фахівців (сертифікованих провайдерів TRE) Команда ведучих: Навчання ведуть досвідчені сертифіковані травматерапевти — україномовний та англомовний ко-тренери (із якісним перекладом). Розклад 1-го модуля:8–10 вересня, з 11:00 до 15:00 за київським часом. Формат навчання: онлайн навчання + практика і супервізії (онлайн чи офлайн на вибір). ✅ Що входить у програму: ✔️ 3 навчальні модулі по 3 дні (по 4 години на день) — теорія, практика та зворотний зв'язок. ✔️ 44 особисті сесії протягом року: 4 онлайн-сесії напряму з тренером програми та 40 сесій, які ви проходите самостійно з отриманням детального зворотного зв'язку віл тренера. ✔️ 8 індивідуальних супервізій: з розбором вашої роботи з клієнтами (у форматах 1 на 1 та в групах), де тренер переглядає відеозаписи сесій і надає рекомендації. ✔️ Спеціальні умови та вартість: 1-й модуль — 300 євро, далі — щомісячна оплата по 150 євро/місяць протягом 10 місяців (ціна вже враховує знижку для України; європейські програми вартують 2400–2700 євро). ❗️Оскільки старт уже 8 вересня, пишіть одразу в приватні повідомлення для запису на коротку співбесіду-знайомство: @somatic_style 2️⃣ Безкоштовний вступний ознайомчий практикум - 21 вересня з 11 до 13 за Київським часом. Для тих, хто хоче більше довідатися і про TRE, і про інтегративну соматичну терапію загалом, поставити запитання та відчути дію м'якої практичної частини. ❗️Реєстрація на подію 21 вересня відкриється за тиждень до неї. 3️⃣ Базовий курс (2,5 місяці) із інтегративної соматичної травма-терапії (включаючи основи TRE) Для фахівців та всіх охочих інтегрувати соматичні інструменти у свою практику чи повсякденне життя. Старт: Початок жовтня. 4️⃣ Терапевтична група власного досвіду Для тих, хто прагне регулярно практикувати метод для власного відновлення, розвантаження нервової системи та опрацювання накопиченої напруги у безпечному, камерному колі. Старт: Початок жовтня. ❗️Реєстрація на жовтневі події  відкриється пізніше. Слідкувати за аносами і цікавими матеріалами на тему можна тут на нашому каналі. 🤗 До зустрічі і гарної практики!

TRE: ЯК НАВЧИТИСЯ ТРЕМТІТИ ТЕРАПЕВТИЧНО Дорогі, продовжую ділитися можливостями вересня! 👩‍🎓 З'явилося 1 місце на річній міжнародній сертифікаційній програмі з TRE (Вправи з релізу напруги і травми), що розпочинається вже 8 вересня! Далі — цікаві деталі про сам метод та можливості долучитися: для фахівців і кожного, хто шукає самовідновлення. 👋 Вам знайома реакція тіла, коли його починає дрібно або відчутно "трусити"? Руки, ноги, щелепи чи навіть усе тіло разом... Це відбувається у тривожному очікуванні, під час загрози або вже тоді, коли небезпека минула і можна б, здавалося, розслабитися. 🫨 Часто перша реакція на це — переляк: "Чи все зі мною в порядку? Це що, якась неврологічна проблема?" Або сором та спроба пересилити себе: "Це просто прояв слабкості, треба взяти себе в руки й не тремтіти як заєць". І далі вмикається жорсткий контроль. 🙏🏻 Звісно, важливо проходити чекапи та виключати патології. І справді бувають моменти, коли треба зібратися на морально-вольових. 😎 Але принципово важливо знати: нейрогенне тремтіння — це природний, еволюційно закладений механізм нашої нервової системи для скидання напруги та самовідновлення після перевантаження. І цим процесом можна навчитися усвідомлено й безпечно керувати. ✅ Саме на цьому явищі побудовано метод соматичної травма-терапії TRE (Trauma and Tension Releasing Exercises) — вправи для вивільнення напруги та травми. 🌍 Засновник методу, Девід Берселі, створив його на основі досвіду роботи в гарячих точках світу, таборах біженців на Ближньому Сході та в реабілітації військових і ветеранів. 🇺🇦 Сьогодні цей метод успішно застосовується в Україні сертифікованими провайдерами TRE, допомагаючи військовим, цивільним та фахівцям ментального здоров'я долати наслідки важкого стресу і травматичний подій. 👍 Чому TRE такий ефективний? 🔸 Він не вимагає довгого проговорювання болючого досвіду. 🔸 Завдяки спеціальному комплексу вправ TRE дозволяє безпечно запустити саме нейрогенне тремтіння — процес ауторегуляції, який м’яко перезавантажує нервову систему, повертає відчуття тілесної опори та вивільняє накопичений стрес, який "застряг" у тілі. 🔹 Якщо ви терапевт (розмовний чи тілесно-орієнтований), ви точно помічали, як тіло клієнта прагне піти в таку розрядку під час спогаду, контакту з переживанням чи через рух. 🔹 Знання алгоритмів TRE дозволяє не просто спостерігати цей процес, а грамотно та безпечно супроводжувати його, допомагаючи людині завершити цикл відновлення! (продовження у наступному дописі)

НІЧНІ НОТАТКИ З ПОЛІВ Лежати. Здається, це нова база. Десь жартома, десь пронизливо-щемко, десь через нейро-наукові терміни... ділимося останнім часом про те, що це і є наша "практика", коли немає сил. Лежати, це як скидати налаштування до базових. Притулитися всією задньою поверхнею до підлоги, усією широкою площиною, щоб вона тримала розподілену вагу. Підлога не бреше. Вона - кінестетичне дзеркало. Тверда, гладка, вона відображає наш рельеф зі спипи. Спостерігати за відчуттями. Наскільки сильний вигин у попереку? Чи торкаються підлоги плечі? Чи лежати, ось так, горілиць, боляче і ніби ломить кістки? Чи торкаються підлоги гомілки? Часто - ні. Зморене тіло скеровує плечі вперед, а коліна до грудей, щоб згорнутися і сховатися від загроз. М'язи попереку і спини міцно тримаються натягнутими канатами, бо не можна спинятися, треба якось продовжувати і жить. Між лопатками іржава ломота, шия, плечі, очі - гіперпильні. Лежати. Впускати у перевантажену систему по крапельці відчуття опори. Відчути, як гравітація притискає м'яко і щільно до землі, як сила реакції опори підлоги тримає тебе ніби великою доленою. І запросити маленький, плавний соматичний рух - розпружити трохи поперек, плечі. Не прибрати напругу, не звільнитися від зижимів - ні і ще раз ні. Трохи розпружити і нагадати про можливість відчути підтримку. Визнати, як сумлінно і тяжко тіло працює, щоб нас берегти, як багато тримає в собі, на собі. Почути його зморений голос. Іноді воно так і говорить словами - нема сил, а так потрібна підтримка, так потрібні ті базові речі, на які немає сил... Іноді ображається і горює, зовсім трошки, несміливою згадкою, бо зараз не час, ще не час, потрібно якось жить. А потім проситься під теплу ніжну ковдру само-обійм. Між вибухами й пострілами,  між зсувами порід, тимчасовими прихистками і грізними хмарами новин. Між рядків. Лежати. Ледве помітно рухатися, загортатися в обійми своїх долонь, слухати, говорити з ним. Говорити до тіла і до того, що більше за нас. Що всередині і назовні. З тим, хто витримає. З тим, хто і є оцим усім. З тим, хто придумав світ таким або ж дарував волю його таким творити. Розділяти його на добро і зло, відділяти зло і шукати прихисток в ньому милостивому, мудрому і світлому. Запрошувати Образи і образИ, прадавні архетипи, силу співчуття. Відчувати підлогу, кістки, ссмообійми, і як у диханні продовжується життя. Тримати зв'язок зі своїми, залипати у соцмарежі, виринати із соцмереж і бачити меблі, вазонки, котів, вікна. Піклуватися по рідних, приносити себе на роботу, приносити в терапію, ходити на манікюр, гуляти собаку, приносити на навчання, на кухню, на диван... На підлогу. Говорити собі, як колись - "я в достатній безпеці", і чути, що ні. Це не так. Вудити долі достатньо безпечних секунд, щоб видихнути і вдихнути. У сховищі між рядків. Помітити, як поперек стає ближчим до підлоги, легшають плечі, дихається наповненіше і добре відчувається скелет. "Навіть якщо я не в достатній безпеці... Я дихаю, рухаюся, відчуваю підтримку. Я лежу. Ти лежиш. Кіт лежить. Ми лежимо. Така ось граматика. Я є. І ми є".

👋 Дорогі, вітаю! 🍂 З початком осені приходить активна пора - підготовка та проведення навчальних і підтримуючих соматичних програм. Помічаю, що для мене це завжди була велика опора - мати в розкладі час для піклування про себе, для контакту зі спільнотою, для переключення на допитливість і пізнання, навчання тому, що можна одразу додати у свою роботу для підтримки інших. Коли багато хаосу і навіть не встигаєш відновлюватися самостійно, дуже важливо вплітати такий час у своє життя як можливість розвантажитися, підзарядитися, просто побути з усім і з собою. Так-так, планувати попри те, що планувати неможливо і мати ці дати як опору і орієнтир. 🤗 Я дуже скучила за нашими зустрічами! Тож повертаюся до вас одразу з добрими новинами і маю кілька пропозицій для тих, хто давно чекав на такі можливості або вирішить приєднатися спонтанно. Отже, по-тихеньку розповідатиму! 👩‍🎓 Можливість №1 - "Інтегративні соматичні інструменти регуляції нервової системи" - професійна онлайн-програма для психологів і допомагаючих фахівців (2,5 місяці, 60 ак.год) 🔸 Найближчий потік - вже з 4 вересня, по п'ятницях з 16.00 до 17.30 за Київським часом, є місце у міні-групі: 8 практикумів онлайн + супервізії та сертифікація. Гнучкі умови оплати. 🔸 Запис у лист очікування на наступний набір з можливістю вказати бажаний зручний розклад (заповніть реєстраційну анкету, обравши цю опцію) ✅ Детальний опис програми, умови участі, подати заявку: https://somatic.style/level-1 ❤️ Обіймаю

На цей раз джерело допитливості, ніжності, тепла і ко-регуляції - котик Мінý, з яким я мала велику радість i честь познайомится під час подорожі 🐾 А як ваші пухнастики? Розкажіть, будь ласка, у коментарях про своїх улюбленців - які моменти з ними найцінніші? ❤️🙏🏻

ПРО КЛІЩІВ, НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ І ТУРБОТУ ПРО СЕБЕ Дорогі, привіт! Із серпня планую активне повернення до професійних соматичних тем тут на каналі, а поки про важливе і життєве, але з точки зору нашої нервової системи також 🤗 Отже, як і обіцяла раніше, ділюся своєю історією. Вона дуже особиста, бо зараз я сама проходжу шлях профілактичного лікування після укусу кліща. Ви знаєте, як сильно я люблю природу, ліс, прогулянки й цей живий контакт із землею! Але в природі є не лише приємні й пухнасті тваринки — є й підступні комашки. А ще помітила, що коли стається укус, ти зіштовхуєшся не лише з фізичним ризиком, а й із серйозним випробуванням для нервової системи. Як соматична терапевтка, я дуже чітко відчула: найважче в цій історії — це відчуття невизначеності. Коли ти не розумієш точно, що відбувається з твоїм тілом, хто саме тебе вкусив і як правильно діяти далі. Адже універсальних сценаріїв немає — у кожного з нас свій організм і свій перебіг. З чим я зіштовхнулася і про що обов'язково хочу вас застерегти: 🔻 Німфи кліщів — майже невидимі. Ми звикли шукати на собі великого дорослого кліща. Але є ще німфи — розміром із макове зернятко. Помітити їх на тілі майже неможливо, і ви можете навіть не знати, що укус був. 🔻 Пляма — не завжди «мішень». Класична кругла еритема буває далеко не завжди. Почервоніння може бути будь-якої іншої форми або його може не бути взагалі. 🔻 Аналізи запізнюються. Інкубаційний період підступний: аналізи крові стають інформативними лише через кілька тижнів. Тому рішення доводиться приймати тут і зараз — за клінічною картиною та власним самопочуттям. 📍 Про вразливість і пошук опори Найбільший виклик для моєї внутрішньої опори стався тоді, коли виявилося, що досвідчених лікарів-інфекціоністів, які реально знаються на хворобі Лайма, дуже мало. Існує безліч історій невірного або невчасно поставленого діагнозу. У цей момент з'являється сильна вразливість і страх: "А кому взагалі довіряти?" Але це не привід відмовлятися від консультацій. Ось як я регулюю себе в цій невизначеності і що радила б вам: ✔️ Запитуйте другу і третю думку. Не соромтеся шукати фахівців, які спеціалізуються саме на таких випадках. ✔️ Робіть власне дослідження. Читайте про протоколи, щоб іти до лікаря підготовленими і говорити предметно про дозування, схеми та тривалість. ✔️ Запитуйте досвід знайомих. Я була здивована, як багато моїх друзів проходили через це. Свого часу вони щиро ділилися цим у соцмережах, і я просто пішла до них за порадами. ✔️ Ідіть у профільні спільноти. Дуже раджу безкоштовну групу у Facebook «Лайм Україна». Вона мені надзвичайно допомогла. Там люди щиро діляться досвідом, підказують щодо аналізів та розбирають кейси. ✅ Тілесний захист і соматична адаптація Коли рішення прийнято і починається прийом препаратів, виникає новий виклик. Декілька основних антибіотиків мають сильний фототоксичний ефект (шкіра стає надчутливою до сонця). Влітку це справжня дилема. Сонцезахисний крем під спекою змушує шкіру пріти, тому я обрала бар’єрний захист. Протягом місяця я ходила в захисній масці, сонцезахисних окулярах, з парасолькою та в спеціальних рукавичках і одязі з УФ-захистом (замовляла в онлайн-магазині для людей з УФ-алергією). Це був мій спосіб дбати про себе без зайвого ризику. І головне тут — зберігати почуття гумору та не сприймати свій «кокон» як трагедію. Креативна адаптація — це найкраща підтримка для нашого розуму й тіла. ✅ Ще кілька моїх важливих порад: ✔️ Зберігайте кліща, якщо виявили. Якщо ви зняли кліща — не викидайте його. Покладіть у баночку чи зип-пакет із вологим ватним диском, щоб віддати на ПЛР-тест. Це дасть додаткову орієнтацію. ✔️ Створіть "щоденник симптомів". Запитуйте себе щодня про самопочуття і фіксуйте дрібниці: температура, втома, ломота в суглобах, головний біль, динаміка плями (зробіть фото з лінійкою поруч). Це зніме тривожний контроль і дасть лікарю чітку картину. ✔️ Слідкуйте за заземленням нервової системи. Тривога підсилює запальні процеси. Давайте тілу відпочинок, робіть повільні видихи, не перенавантажуйте себе фізично під час лікування. ✔️ Пам'ятайте про профілактику. Обов'язковий закритий одяг у траві та ретельний огляд тіла одразу після повернення додому. Не чекайте, реагуйте на ознаки нездужання вчасно — хронічні форми хвороби Лайма коштують занадто дорого для нашого здоров'я. 🌱 Нехай ваша любов до природи залишається, але до неї додасться ще більше уважності, бережності та ніжності до власного тіла. Бережіть себе, мої дорогі! 💚 P.S. Поділіться, будь ласка, у коментарях, чи мали ви або ваші близькі подібний досвід із кліщами чи хворобою Лайма? Як проходили крізь цю невизначеність і що вам тоді допомогло? Можливо, є якісь власні лайфхаки чи поради, які ви б додали до цього списку?

Трошки окситоцину і дзвінокого сміху для ваших дзеркальних нейрончиків! Спонсор показу - пухнаста дівчинка Сьєрра 🐶❤️😂

ТРЕВЕЛ-КОТО-ДОМО-ТЕРАПІЯ: ЯК ПОБАЧИТИ СВІТ, ВІДЧУТИ «ХЮГЕ» ТА ВІДНОВИТИ НЕРВОВУ СИСТЕМУ Привіт, дорогі! Нарешті довгоочікувана тема 😉 Тож запрошую вас зробити невеличку паузу, влаштуйтеся зручненько і... ☕️ 🐈 Уявіть собі ранок: ви п'єте запашну каву під тихий шум хвиль на терасі біля моря, а біля ваших ніг ніжно муркоче кіт. А навколо - атмосфера розслаблення і насолоди життям. 🏔 🌲 Або ж інша замальовка: ви дихаєте кришталево чистим, прохолодним повітрям серед величних скандинавських лісів. А поруч із вами крокує допитливий хвостик! 🪺 🐾 А, може, вечір у центрі культурного мегаполісу, наповненого музикою, фестивалями й мистецьким вайбом, де після захоплюючого вечора ви повертаєтеся в затишну оазу. Країни, поїздка до яких зазвичай коштує космічних грошей, раптом стають доступним гостинним домом, де вас чекають милі пухнастики. Дарує таку можливість тревел-формат "House-sitting" - догляд за домом та улюбленцями, поки господарі у від’їзді - в обмін не безкоштовне проживання під час ваших подорожей. Вчора колега, якій я розповідала про свої пригоди, написала: "Вже їду в Париж сидіти котів колеги в серпні. А в вересні вже гарячий сезон, треба буде працювати. Але я тепер завдяки тобі здається тільки так і буду мандрувати. Бо готелів за життя вже надивилася, платити за них не цікаво вапше, а познайомитися з новим котом завжди приємно😁😁😁" 😍 Колись для мене це теж тало справжнім відкриттям! Зараз, маючи за плечима понад 60 хаус-сітінгів у 9 країнах світу, я перетворила цей формат із простої альтернативи житлу на стиль життя, спосіб відновлення та простір для розвитку і розширення горизонтів. 😮 У моєму досвіді були і поважні черепахи на іспанській віллі, і щоденні прогулянки з собаками чарівними швейцарськими Альпами, і загадковий, віддалений від метушні острів біля Осло, і ніжні котики в мистецькому Монреалі, і ще багато-багато подорожей. 💸 І все це — з економією тисяч євро на проживанні. 🙏🏻 А ще — це справжня соматична практика турботи про себе, зцілююча взаємодія з тваринами і природою і можливість досліджувати світ через допитливість. ✅ ОК! Але як зрозуміти, чи підходить цей формат саме вам, і з чого почати? Давайте покроково розберемося разом. 1. Дослідіть свої потреби: чи цей формат взагалі про вас? Перш ніж обирати, варто прислухатися до себе та відверто відповісти на кілька запитань: 🐾 Чи є у вас щира любов до тварин? Це головний фундамент. Якщо ви любите пухнастиків, турбота про них стане не обов'язком, а справжньою терапією та джерелом радості. Тварини неймовірно відчувають наше тепло й дарують у відповідь безумовну любов. 💯 Чи надаєте перевагу тому, щоб було «все включено» (all-inclusive)? Якщо у відпустці для вас критично важливо ні за що не турбуватися, щоб за вас прибирали, а в ресторані чекав готовий шведський стіл — тоді краще обрати готель. Але якщо ви цінуєте автентичність, приватність, власну кухню, де можна заварити чай у своєму ритмі, та маєте бажання пожити життям місцевих — хауссітінг стане ідеальним вибором. 2. Який рівень активності та ритм вам потрібен зараз? ❤️ Муркотливий антистрес і тиша? Коти — це ідеальне заземлення після робочих сесій або онлайн-дзвінків. ❤️ М'яка мотивація й рух? Собаки ніжно і грайливо змусять вас виходити на прогулянки, досліджувати нові вулички та находити свої тисячі кроків на свіжому повітрі. 3. Який клімат і атмосферу ви шукаєте? Ви можете обрати сонячне узбережжя або ж втекти від середземноморської спеки до прохолоди північних гір та озер. 4. З якою метою ви їдете? Яка тривалість вам до душі? ❤️ Відпустка на кілька днів чи тижнів біля моря. ❤️ Творча резиденція чи воркейшн на місяць і більше. ❤️ Поїздка під конкретні дати наукової конференції, професійного навчання чи тренінгу. ❤️ Соло-подорож або family-friendly формат із дітьми. ✅ Нарешті - де шукати варіанти та як обрати безпечний шлях? Існує кілька основних шляхів: 🔹 Поцікавитися у знайомих, чи хтось шукає турботливу людину, яка б доглянула за пухнастиками під час того, як власники подорожують. 🔹 Безкоштовні групи у Facebook. Варіанти є, але готуйтеся до хаосу: до 400 заявок на одне місце, шалена конкуренція та жодних гарантій безпеки. 🔹 Міжнародна платформа TrustedHousesitters (мій абсолютний фаворит). Це про безпеку та комфорт. Головна "фішка" - це супер зручна система пошуку! Ви задаєте системі свої параметри - бажані дати і тривалість подорожі, омріяні країни, міста, тип житла, вид тварин і ще багато інших опцій. Із тисяч пропозицій зареєстрованих користувачів платформа буде вам надсилати персональні сповіщенні про актуальні варіанти саме для вас! І тоді вам не треба безкінечно скролити тематичні групи у соцмережах. Також на платформі перевіряють ідентичність, є можливість переглянути попередні відгуки. Працює служба підтримки, а всі умови будуть чітко прописані в електронному варіанті у ваших домовленостях із власниками, тому ви захищені. 🎁 Маленький подарунок для натхнення на подорож: Річна підписка на платформу платна. важливо обрати "стандартний тариф", бо саме на ньому є функція супер-пошуку. Із *промокодом це вартує близько 120 євро на рік +10 євро внесок за кожну здійснену подорож, але вона швидко окупається вже за перші кілька днів першої ж поїздки, якщо порівняти з цінами на готелі і навіть хостели. 🥳 Як давній користувач я з радістю поділюся персональним промокодом! Якщо ви реєструєтеся за моїм посиланням, ви отримуєте 25% знижки на річну підписку, а мені сервіс подарує +2 безкоштовні місяці користування улюбленою платформою. * Посилання та знижку залишаю у першому коментарі 👇 ✅ Як подолати внутрішні сумніви? 🔹"У мене немає досвіду з тваринами…" Будьте щирими! Опишіть навіть невеликий досвід (власні улюбленці, допомога друзям, любов до пухнастиків). Господарі насамперед шукають турботливу та доброзичливу людину. 🔹 "А якщо мого рівня мови недостатньо?" Для листування є онлайн-перекладачі, а під час відеодзвінка вистачить базової англійської. Власники тварин зазвичай дуже емпатичні й радо говорять повільніше. 🔹 "Страшно їхати самій/самому…" Це найм'якший формат для першого кроку. Ви заздалегідь знайомитеся онлайн з господарями, які часто детально розписують маршрут, підказують безпечні дороги та зустрічають як бажаного гостя. 🔹 "Як показати свою надійність?" Чітко плануйте логістику. Коли власники бачать, що після погодження подорожі ви розібралися з датами, транспортом і квитками — це дає їм ясність і спокій. Тож чому б не спробувати? * До речі, вівторки і середи вночі - найкращий час для планування поїздок і перельотів. Можна подивитися бажані дати, напрямки - буває, надихає саме вартість квитків - і вирішуєш неочікувано для себе поїхати в нове місце. 💬 Скажіть, що ще вам цікаво довідатися про такий формат? Які запитання, сумніви чи побоювання у вас виникають, коли ви думаєте про таку пригоду? Якщо потрібна допомога або порада — обов’язково пишіть у коментарях, я радо поділюся досвідом і відповім кожному! 👇✨

ЯК ВЦІЛІТИ У ВИРІ НОВИН: ПРО СПІВПЕРЕЖИВАННЯ І КОНТР-ВОРОНКИ 👀 Усі ми дивимося новини, переживаємо за людей, за пухнастиків, за природу, за країну. Є ті, хто відчуває усе на собі, у самому епіцентрі. Є ті, хто спостерігає і тривожиться на відстані. А хтось може здаватися нечутливим або засуджуючим — і це теж свідчення міри болю і захисту від нього. Я помічаю, як нервова система захищається від потоку страшної інформації: іноді прогортанням стрічки далі чи відволіканням, а іноді навпаки — застиганням і вдивлянням у фото та коментарі у спробі осягнути те, що відбувається. Особливо вражають не професійні кадри, а прості відео на телефон від першої особи — уривчасті фрази, тремтячий голос чи якась випадкова деталь, що миттєво цілить у власне болюче місце. 🗣 У такі моменти я нагадую собі про важливу відмінність між емпатією (empathy), жалем (sympathy) та співпереживанням (compassion). * До речі, нейробіолог Tania Singer у своїх масштабних дослідженнях наочно довела, що коли ми просто «емпатуємо» (сліпо зливаємося з чужим болем), у мозку спалахують ті самі зони, що й при фізичному стражданні, що швидко веде до вигорання і дистресу. Натомість тренування саме compassion (турботливого співпереживання) активує нейронні мережі прихильності, турботи та стійкості, що є найкращою профілактикою вигорання. Для мене співпереживання — це: ✅ Здатність берегти себе у зустрічі з болем: *не через ігнорування чи закриття, *не через злиття та пропускання його через себе, а через глибоке усвідомлення страждання, яке відбувається, та збереження власних опор і стійкості. * * Жодні з цих реакцій не засуджуємо, бо це теж спосіб нервової системи справлятися, але коли достатньо ресурсу і є можливість, робимо спробу дослідити, як можна інакше. ✅ Активні дії для підтримки інших та віра в їхню силу, замість жалісливого пасивного споглядання. Отже, коли є відчуття, що стрічка новин починає «затоплювати», запрошую до соматичної паузи на заземлення та контейнування. Це може бути і практикою самопіклування, і те, що можна зробити для підтримки інших. 🌳 Знаходимо опору: Переведіть погляд від екрана. Відчуйте стопами підлогу, а тілом — стілець чи крісло. Спробуйте фізично відчути: «Мене зараз тримає земля. Я тут». Зробіть довгий, м'який видих. 🤗 Створюємо контур (контейнер): Обійміть себе руками (права долоня під ліву пахву, ліва — на праве плече). Відчуйте фізичні межі свого тіла. Це допомагає повернути самовідчуття: «Я співчуваю, але я залишаюся у своєму тілі, я є своєю власною опорою». 🫂 Ми багато про це говоримо і на професійному навчанні, і на соматичних групах власного досвіду, де в одному колі збираються учасники, які зараз проживають різні виклики в різних умовах. І робимо спробу описати це мовою нервової системи та травма-терапії. 🌪 Якщо подивитися через соматичну призму, для мене надважливо помічати у спілкуванні та в медіа, що попри «воронку травми», «контр-воронка зцілення» також діє. Вона — у вдячності за життя і рідних, у згадках про те, як рятує улюблений сад чи котик. Вона у колективному горюванні і гніві, які можливо виразити і прожити разом, у зворушеності тим, як швидко підтримують збори для постраждалих. 🌦 І головне — у впертій надії, що найтемніша ніч завжди перед світанком! 🤔 А що помічаєте ви? Як тіло реагує на новини? Що підтримує у цей момент? Поділіться, будь ласка, в коментарях! P.S. Фото з музейного центру "Біосфера" на острові Сент-Елен в Монреалі, з експозиції про кліматичну кризу і стихійні лиха та про те, як це впливає на ментальне здоров'я людей. Інсталяція досліджує наші реакції та дії в екстремальних умовах.

ПОРЯТУНОК ДЛЯ МЕНТАЛОЧКИ: ПРО СПРАВЖНІСТЬ І ГЛІМЕРИ Дорогі, привіт! Час так швидко летить, наповнений шаленими контрастами, так затягує у свій вир, що знову свідомо роблю паузу, щоб порефлексувати. ❤️ Дякую дуже за ваші теплі відгуки під минулим дописом. Разом із вами продовжую помічати глімери, і серце тішиться. 📝 У коментарях до допису Наталя розповіла, як важливо пам'ятати про свої глімери, знати, що вони у тебе є як цінний ресурс. А Тетяна поділилася, що тема автентичних і доступних мандрівок дуже цікава. Справді, іноді важко підтримувати практику або наважитися на подорож, але коли є інтерес до цього — це вже перший крок! А ще помічати глімери і мріяти особливо важко, коли навколо відбуваються дуже страшні події. 💔 Я часто обираю бути невидимою, тихою. Спиняю себе і не ділюся досвідом подорожей, бо мої глімери можуть контрастувати зі складними обставинами інших, а виклики, про які хочеться розповісти, здаватися непорівнянними з тим, що відбувається в Україні. Прагну бути чутливою до ситуації і не ставати приводом для активації нервової системи інших, коли вона і так перевантажена. 🤔 До речі, чи відомі вам такі переживання і сумніви? Поділіться, будь ласка, у коментарях! ❤️‍🩹 Але, водночас, саме справжність є дуже цілющою, і будь-який досвід, яким ми ділимося, може стати для когось підтримкою, натхненням, відповіддю на питання або навіть просто приводом трохи відволіктися. 🙏 Оскільки мої пригоди продовжуються, буду рада ділитися далі! Тож у наступних дописах: ➡️ Трохи про інформаційні потоки, прикладну нейронауку і соматичні практики ➡️ Про життя-буття, знахідки і виклики 🐾 Як організувати собі кото-тревел-домо-терапію, щоб встигнути насолодитися літом та осінню в гарному місці. ✔️ Як підтримати себе і діяти після ймовірного укусу кліща (навіть якщо ви його не бачили, а симптоми є). ➡️ А ще - про мистецтво, природу, і теплі зустрічі на шляху — бо творчість, краса і зв'язок теж рятують нашу менталочку, навіть дуже. P.S. На фото я - у спеціальному захисті під час лікування, щойно вийшла з вистави у Монреальському шатрі Цирку дю Солей. Саме тут народилася легенда і глядачів продовжують дивувати неймовірні вистави. Жартувала з охороною на вході, що це я так тематично нарядилася в стилі артиста "шапіто" 😉 🤗 Обіймаю

ДОПИТЛИВІСТЬ ЯК АНТИДОТ: НОТАТКИ З ІНШОГО КОНТИНЕНТУ Дорогі, привіт! Я не виходила на зв'язок майже десять днів, і за цей час у моєму всесвіті змінився не просто пейзаж, а цілий континент. На третій день після літнього сонцестояння здійснилася моя давня мрія - побачити Канаду. Зараз я вже тиждень у Монреалі. Потрапила сюди в особливий час локальних свят: прилетіла на День Квебеку, а сьогодні - День Канади 🍁 Мій формат подорожі — насичений "воркейшн-челендж". Зараз розповім, чому і як це 😁 ✔️ Про справи і плани (Work) Я працюю онлайн як терапевт і викладач, продовжуючи займатися улюбленою справою: проводжу індивідуальні сесії, викладаю перший рівень проф.програми для українських колег, асистую на двох когортах англомовного професійного навчання, а також готуємо з командою міжнародну річну проф.програму для української групи, яка стартує на початку вересня (зовсім скоро будуть деталі!). 🐾 Про подорожі (Vacation) Ще я волонтерю і знайомлюся з новою країною як турист. Доглядаю за котиками і домівками, поки їхні власники подорожують, і завдяки цьому маю унікальну можливість досліджувати нову культуру зсередини. Загалом, якщо вам цікаво, як так подорожувати в інші країни — доступно, автентично і терапевтично, буду теж рада про це розповісти! 👀 І про виклики (Challenge) Перед самим вильотом моя нервова система отримала випробування: сильна реакція на укус невідомої комахи. Через протирічливі поради лікарів довелося зануритися в цю тему і зрештою розпочати лікування препаратом, який робить шкіру вкрай фоточутливою — сонце тепер для мене під суворою забороною (одразу припікає через кілька хвилин навіть у хмарний день). Якщо подивитися на це з допитливістю, виходить дивовижний сюжет. Знаючи, що скоро мені доведеться буквально ховатися від сонця, у свої перші дні тут я жадібно і палко вбирала простір: годинами блукала фантастичним Ботанічним садом і мальовничими парками, відкривала для себе дуже цікаві факти у музеях та розчинялася у звуках на Міжнародному джазовому фестивалі Це було до нестями красиво, пізнавально, місцями втомлююче, але дуже надихаюче. 🌸🎵 Саме там, серед екзотичних рослин і джазових імпровізацій, адаптуючись до всього нового і розбираючись у медичних питаннях, я багато думала саме про допитливість (curiosity). Засновник напрямку соматичної травма-терапії "Somatic Experiencing" Пітер Левін в одному зі своїх інтерв'ю зауважив: "Травма замикає нас у захисті. Ключ до одужання — це перехід від захисту до відкритості та допитливості, що повертає нас до повної присутності у нашому тілі". А у своїй книзі "In an Unspoken Voice" він деталізує, як саме це працює на рівні нейробіології: "Обираючи усвідомлене відстеження нашого внутрішнього ландшафту з м’якою, відкритою допитливістю, ми стаємо здатними залишатися з тими відчуттями, які в іншому випадку могли б здатися нищівними. Це лагідне дослідження дозволяє нервовій системі переключитися з давньої архітектури виживання". Хронічний стрес звужує наше сприйняття, змушуючи бачити світ лише через призму загрози та захисту. А допитливість повертає нас у простір безпеки. Коли ми дивимося на світ, на нову культуру чи навіть на свої тілесні симптоми не зі страху чи осуду, а з щирим інтересом ("О, як цікаво зараз реагує моє тіло, що це за процес?"), ми миттєво повертаємо собі внутрішню опору. Допитливість — це простір, де розтискаються стиснені стресом лещата. Нова культура, природа, джаз і котики — це мої теперішні тренажери допитливості. Вони допомагають мені адаптуватися і вміщувати цей великий світ, а також застосовувати цю якість цікавості до свого стану і тілесних відчуттів. У мене вже назбиралося кілька великих тем, якими дуже хочеться з вами поділитися. І в наступних дописах я розповім про одну з них — як саме я практикую цю допитливість на рівні тіла і які конкретно соматичні інструменти допомагають мені знімати перевантаження й повертати опору. 🌻 До речі, з моменту початку нашої практики на тему проблисків-глімерів пішов уже четвертий тиждень. Навіть якщо у вас, як і в мене, була тривала перерва у практиці нотування глімерів — це абсолютно ок! Запрошую вас сьогодні разом зі мною до м'якої ретроспективної рефлексії. 🐌 Практика-рефлексія "Допитливість" Озирніться на свої останні дні. На які мікро-моменти (глімери) ваша нервова система відгукнулася живим інтересом чи спокоєм? А як ви реагували на виклики і труднощі — чи було там місце цікавості і дослідженню власного стану? І ще - що вас найбільше зацікавило у цьому дописі? Що викликало здивування, інтерес, питання, бажання довідатися більше? Обіймаю і запрошую ділитися в коментарях. Давайте з допитливістю відновлювати наш спільний простір 🧡

СОМАТИЧНА ПРАКТИКА "СОНЯШНИК" 🌻 Дорогі, вітаю вас із Днем літнього сонцестояння! ☀️ Як і обіцяла, сьогодні я підготувала для вас особливий інструмент для інтеграції сили цього дня. Це моя улюблена соматична практика "Соняшник", яка народилася спонтанно і містить у собі багате розмаїття міні-практик і поєднує як мій досвід у соматиці, так і любов та митсецтва і метафор. Раніше я презентувала її лише у вузькому колі: на фаховій конференції "PRO PSY" та під час 2-го рівня професійного навчання з інтегративних соматичних інструментів регуляції нервової системи. А сьогодні, у цей магічний час пікового сонця, я хочу подарувати її вам. Ця практика — запрошення наповнитися енергією допитливості, відкритості, радості та яскравого внутрішнього світла. ✨ Що на нас чекає всередині? У цьому процесі нам допомагатимуть чуйний дотик до себе, плавний соматичний рух, поетично-рухові метафори та ресурсні вправи. Ось лінк на відео, де вже врахований момент початку практики, яка триває всього 20 хвилинок! (за бажанням пізніше ви можете подивитися і попередню і наступну лекційні частини також). Для вашої зручності додаю навігацію по практиці: 00:19:21 — Практика-пригортання «Світло в долонях» 00:22:07 — Міні-практика для розслаблення обличчя 00:23:16 — Практика-орієнтування «Жага до життя» 00:24:45 — Практика-наповнення вітальною енергією та відпускання напруги (дихання і соматичний рух) 00:26:40 — Ресурсна практика-спогад «Допитливість» 00:28:10 — Головна соматично-поетична практика «Соняшник» 🌾 00:33:11 — Практика-заземлення та відчуття спільноти 00:34:57 — Практика контакту із собою «Ти моє сонечко» 💛 00:36:55 — Практика-інтеграція «Сонячні проблиски» 00:37:49 — Теоретичний коментар до цих вправ (про те, як це працює для нашої нервової системи) 00:41:45 — Завершення практики і перехід до лекції 🌿 Дозвольте собі ці 20 хвилин чистої турботи про власне тіло та душу. Увімкніть відео, сповільніться, пориньте у метафоричний світ тілесності і руху і слідуйте за внутрішнім покликом. Після завершення практики, будь ласка, завітайте у коментарі до цього допису. Поділіться: як почувається ваше тіло? Які "сонячні проблиски" вдалося відчути всередині? Мені дуже цінно бути з вами в цьому досвіді! ❤️ Приємної практики!

НАПЕРЕДОДНІ СОНЦЕСТОЯННЯ: ЧАС ДЛЯ СЕБЕ Завтра - день літнього сонцестояння. Час найвищого сонця, пікової енергії природи та особливої магії, яку ми можемо впустити у своє тіло і життя. Цими днями простір навколо ніби шепоче: "Сповільнись. Відчуй. Ти вже тут". 🙏🏻 Хочу поділитися з вами неймовірно цілющою піснею Алексії Челлун "Сила тут і зараз" (Alexia Chellun "The Power Is Here Now"). 🎵 https://www.youtube.com/watch?v=7rJfU1A6cxs Для мене вона звучить як справжня соматична мантра. Лише вслухайтеся в ці слова серцем: Сила любові — тут і тепер, Сила моменту — тут і тепер. Сила тебе і мене — вона тут, Щоб творити дива на землі. Нехай вода змиє твої сльози, Нехай вогонь спалить твої страхи, Нехай вітер принесе у твоє життя віру й довіру, Нехай земля тримає тебе, піклується про тебе і плекає тебе... ✨ Отже, сьогодні — це мій подарунок собі — побути наодинці з собою та з усіма стихіями природи! Звільнитися від тягарів та наповнитися відчуттям єдності, легкості та любові... 🌿 А ось і моє соматичне запрошення для всіх нас: Вийдіть на природу. Зніміть взуття, якщо є така можливість. Відчуйте, як земля міцно тримає ваші стопи. Обійміть поглядом простір, вдихніть вітер. Увімкніть цю чарівну музику в навушниках (або побудьте в тиші) і дозвольте собі... просто рухатися (як на відео). Порухайтеся так, як просить ваше тіло прямо зараз — через м'які хвилі, струшування, потягування чи заземлення. Дозвольте стихіям навколо і всередині вас проявитися. * Якщо зараз такої можливості немає — наповніться дуже красивим візуальним рядом відеокліпу або прикрийте очі та пориньте у своє безпечне місце на природі в уяві - і далі рухайтеся за внутрішнім покликом... 👀 І маленький секрет... Сонцестояння — це чарівний портал для оновлення. Тому завтра вранці я викладу тут, на каналі, особливу соматичну практику. Це буде ваш особистий інструмент, щоб інтегрувати силу цього дня, зцілити втомлені частини й розпалити внутрішнє світло і та радість життя. 🤗 Насолоджуйтеся музикою, природою, танцем і готуйтеся. 🧚 Завтра творитимемо дива разом!

ДВА СВІТИ Два дні мовчання, коли "не писалося - не встигалося", бо дуже насичений час. А зараз наприкінці дня відчула, що сумую за написанням текстів і навіть помітила напруження через те, що пропускаю щось цінне. І проживання-присутність в моменті, і нотатки-рефлексії відчуваються як однаково важливі... СЬОГОДНІ Сьогодні - це квіточка у горщику поряд із кріслом у красивому місці, радісний хвостик в собачки з блакитними очима, тихий стерео'спів пташок... А ще - шостий тиждень професійної соматичної програми із регуляції нервової системи, яку викладаю для чудової затишної групи колег. Сьогодні учасниці проводили свої практики, і так цінно було відчути ту якість і глибину контакту зі своїм тілом, в яку запрошувала кожна з них... Не лише глімери-проблиски, а такі широкі промені сонця, які тепло й ніжно зігрівають своєю присутністю. Зворушливо бути один для одного провідниками... ВЧОРА Вчора - переїзд на нове місце, хоч і неподалік. Ще на тиждень біля моря!.. Рай на землі. Візит до дуже чуйної майстрині з остеопатії обличчя разом із мамою, яка теж приїхала побачитися і побути разом. Вчора - болів Київ і люди. Рідні написали, що прилетіло поряд з будинком, вибило вікна, є інші пошкодження. Живі. Щодня відчуваю зв'язок, навіть на великій відстані. Щодня роблю свідоме зусилля бути присутньою там, де я є. Відновлюватися. Співпереживати, водночас піклуючись про себе. Вміщувати 2 реальності, мати 2 часові пояси на гаджетах. Проживати синхронно такі неймовірні контрасти. ПОЗАВЧОРА Позавчора - підготовка до переїзду з одного куточка узбережжя Андалусії у сусідній, а також робочі години онлайн... Прогулянка разом із блакитноокою собачкої та її хазяйкою - елегантною усміхненою літньою леді з Англії, яка говорить гарно, як на радіо BBC. Листівка від близької людини, яку випадково знайшла у таємній кишенці валізи і теплі розчулені сльози... У ній - слова вдячності і побажання тихих морів, щастя, якого я варта, і того душевного миру, до якого я так прагну весь цей час... Проблиски миру. Піна щастя. Мінливі. Грайливі. Відновлюючі. Ті, що повертають в глибину, де вже нема ні проблисків, ні хвиль, ні мінливості, ні гри. Де нерухома товща води, темрява, інший світ... КІЛЬКА ДНІВ Кілька днів я спостерігала за місцем, де ріка впадає в море. Стрімка, схвильвана, вкрита мікро-візерунками течії... Бачила, як під час шторму море хвилями входило в ріку, і вона текла назад... Бачила, як між тими контрастами була тиха година, коли море і ріка зустрічалися на тонкій ліній, де хвиля піною обіймала зустрічний потік... Десь на краю континенту - місце зустрічі двох культур і двох світів. Тут багато риб. І рибалки сидять непорушно медитативно. Свідчать незмінно мінливий ритм. І зорі дуже бизькі до Землі. Вдих. Затримка. І виииидих. Живі.

INTERMEZZO День 7 (ретроспективно за 12 червня) День 8 (День 1 Тиждень 2) за сьогодні У коментарях сьогодні прочитала, що є ті, хто тільки сьогодні взялися за практику і челендж! ❤️ Хто там ще забарився? Будем продовжувати разом? 🤗 Дорогі, а хто вже тиждень помічає "глімери" - як ваш політ? Що усвідомили, помітили, відчули за цей час? І ще важливе питання - що ваші "глімери" розповідають-нагадують вам про справжнього себе? Будь ласка, поділіться у коментарях до цього допису! 👀 Мої нотатки Вчора сиділа на східцях, що ведуть прямо в море, стопи облизували хвилі, пінилися, приємно охолоджували. Було відчуття, ніби ця мить поза часом. Які важливі такі моменти! Інтерлюдії, інтремеццо - подумала я. І знову знявся вир асоціацій... Я так любила імпресіонізм у підлітковому віці... Та й досі дуже люблю. В мистецтві, в музиці, в літературі... Грала на фортепіано Дебюссі, довго не могла відійти від картин Моне, коли вперше побачила їх в оригіналі - розглядала мазочки-деталі-відтінки кольорів... А в Коцюбинського ж навіть є така новела - "Intermezzo". Спонтанно шукаю текст у мережі - віднаходжу - ділюся з вам лінком вище - а на очах вже навертаються сльози "впізнавання", "співзвуччя", "співчуття". Я теж так іноді відчуваю і часом також так пишу! І мої "дійові особи" як у пролозі зараз - схожі. "Моя утома, людське горе, ниви у червні, сонце..." "Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть. Дай мені спокій..." Усамітнення на лоні природи, відновлення сил, яких останнім часом так мало, що лише турбота про тіло і "глімери"-проблиски тримають на плаву... І останні рядки, це ж стан, до якого щоразу повертаєшся як до служіння...  "Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає..." Хто б міг подумати, що сторіччя потому, замість захопленого колись читача на твій твір, Михайле, погляне український терапевт зовсім через іншу призму і зітхне - так це ж про вигорання, про контейнування і кордони, про ресурси контакту з природою і собою, про зцілення та повернення до людей... Про кордони ще поговоримо у наступних дописах! 😉 А поки думаю ще про те - що саме "глімери" - то профілактика втоми, такі міні "інтермеццо" на щодень - моменти контакту із собою, диво життя, перепочинку та розвантаження... Аби був простір для гостей. І грала - знову готова - душа. 🎵

КИЄВЕ МІЙ День 6. Сьогодні мурашки відчула від нотаток Тані про Поділ... запах липи, приємний гомін, теплі сутінки... На цій хвилі подивилася кілька відеокліпів-присвят моєму рідному місту - ніби птаха облетіла усі улюблені куточки - щемко - як давно ми не бачилися - вічність... 🪽CEPASA - Київ: https://www.youtube.com/watch?v=vMnkBovyTPc Згадалися наші обговорення теми "змішаних ресурсів". Це коли думаєш про щось світле, тепле, цінне, рідне - але через обставини контакт із цим неможливий або викликає біль. Наприклад, є лише образ, спогад, як це була раніше, або є сподівання, мрія, як це, можливо, колись буде у майбутньому. І тоді у радості є нотки суму і горювання, і ще велика палітра почуттів... Чи є це тоді ресурс? Ресурс це лише щось позитивне? Чи це відчуття, що ми справжні, живі, що ми відчуваємо усі-усі барви буття? А ще ми майстри своєї уваги у внутрішнього простору. Є місце горюванню і болю. І є безмежна вдячність за те, що колись було. Цінність спогаду і досвіду, який не заберуть жодні лихі обставини. І надія - знову віднайти це щось життєво необхідне, але, можливо, вже в іншій формі... Усіх, хто втратив, хто скучив, хто сподівається, хто шукає... Обіймаю ❤️‍🩹