nevertheless.

весна 2026 / весна 2024 такий різний вайбік, скажіть?

я на днях купила собі сиропів до кави, бо я таке люблю, але вони якісь фігньові виявились (не мій смак), що я аж засмутилася. а вже зраділа, що буду пити зранку щось прикольне. порадьте де купити смачні, щоб були карамельні (солона карамель) або якесь рафаелло і тд 🌟🌟

🌟🌟🌟 привернула увагу ця скульптура голови на траві, дуже цікаво виглядає і спонукає замислитись чому вона от саме така та що можливо означає. тут в мене виникло на справді декілька ідей… 1. людина, яка настільки занурилася у власні думки, що втратила зв’язок із зовнішнім світом, не має тіла, не рухається, не діє, залишився лише розум. 2. величезна голова посеред газону виглядає майже абсурдно, думаю, що люди часто надають надто великого значення власним думкам і турботам, хоча навколишній світ існує незалежно від них.

🌟🌟🌟 : японський символізм говорить, що поставити оленя на шпалери - означає притягнути в життя правильні зустрічі, людей, можливості та події, що обов’язково з’являтимуться саме тоді, коли ти до них готовий [ олень є знаком шляху, який поступово приводить людину туди, де вона справді хоче бути. у вас безумовно буде внутрішня гармонія та спокій ]

🌟🌟🌟 : японський символізм говорить, що поставити оленя на шпалери - означає притягнути в життя правильні зустрічі, людей, можливості та події, що обов’язково з’являтимуться саме тоді, коли ти до них готовий [ олень є знаком шляху, який поступово приводить людину туди, де вона справді хоче бути. у вас безумовно буде внутрішня гармонія та спокій ]

я надзвичайно сильно хочу, щоб ця сесія вже закінчилась, особливо один там є такий цікавий іспит, який нічого з себе не представляє (зате вимог купа), бо я хочу вайбово жити і про це не думати принаймні декілька місяців, можна так? 🐈‍⬛

ой, ну от такий макдональдз мені звісно до душі 🌟🌟

такі ночі складні, все більше дякую за кожен день, за кожен момент і за все, що відбувається. хочеться міцніше обіймати своїх людей, частіше говорити важливі слова і знаходити красу навіть у найпростішому дні.

щось мені не дуже сподобались онігірі з новусу, тому я не рекомендую. якщо хочете дійсно класні, то йдіть в раменну бібліотеку (є на подолі та пл укр героїв) 🌟

🌟🌟🌟вчора прийшло літо, і я була в своїх роздумах ★ поставила собі цілі на цей сезон: я хочу відчути всередині спокій, щоб не було постійного відчуття, що я кудись не встигаю або щось не доробляю; хочу легкості в думках, спокійно бути собою; хочу навчитися не тиснути на себе, дозволяти дням бути різними; хочу щоб це літо залишило в мені відчуття тепла та задоволення і я проживала кожен момент

іноді я дуже сильно втомлююся від соціальних мереж. і це навіть не від самого ведення сторінки, а від тієї штучно створеної гонки за ідеальною картинкою, постійною активністю та необхідністю регулярно щось публікувати, щоб залишатися на виду й отримувати реакцію у відповідь. у такі моменти соцмережі починають сприйматися точно не як простір для самовираження. але коли я ділюся тим, що справді мені подобається, немає тиску й думок про алгоритми, охоплення чи статистику, тоді от так і за таких умов я почуваюся дуже комфортно. мені подобається зберігати частинки свого життя, своїх захоплень, естетики, думок (вам не передати на скільки вдячна собі, що вже стільки років я веду щось для себе). мені подобається, коли люди пишуть мені, діляться своїми поглядами, підтримують діалог або просто обговорюють цікаві теми. саме в таких щирих взаємодіях я бачу справжню цінність соціальних мереж. мені складно уявити, як люди перетворюють це на повноцінну роботу чи бізнес. з мого боку, коли від натхнення починає залежати дохід, а кожна ідея оцінюється через її потенційну ефективність, для мене ніби зникає та легкість, за яку я колись полюбила цей простір. я не засуджую тих, хто обирає такий шлях, я б сказала навпаки, що захоплююся їхньою дисципліною, але для себе все частіше розумію, що найбільше ціную можливість залишатися в соцмережах просто людиною. саме тоді вони приносять мені радість, а не втому.

у мене нове хобі, я збираю фото полуничок, якісь вони дуже естетичні

мені завжди особливо сумно коли закінчується весна. ми живемо в такому кліматі, що обʼєктивно холодних днів значно більше ніж теплих: осінню холодно, взимку холодно, весна теж не була супер теплою, лишається тільки літо, яке теж останні роки незрозуміле. я так чекала стабільних теплих весняних днів, але щось не склалося:((

субота знову починається зі зйомок, для мене це вже невідʼємна частина. і от як же я рада, що творитиму в студії (я дуже люблю саме такі зйомки, бо відчуваю, що можу максимально передати свій вайб та почерк), вуличні реалізовувати значно важче та проблематичніше. а ще я без парасольки, тому сподіваюсь, що під дощ не потраплю 🐈‍⬛🏯

трошки пошопились 🌟

знову мене покликали сповільнитись в slou, на вулиці дощить, тому сьогодні сиділи всередині 🌟 🌟

у неї завжди виходить зробити те, що я ніколи не перестану слухати. це так красиво, що я просльозилася навіть. я вже відчуваю який буде вайб майбутнього альбому…дуже вау, звучить весь ранок 🌟🌸

зранку виходить нова пісня арі, я вже не можу дочекатися, тому лягаю спати, щоб час минув швидше, завтра буде мій відгук !!

ця фотка подобається людям в пінтерест, там вже 12 тисяч переглядів 🌟