Kyiv Type Foundry & Friends

Свіже та одне з небагатьох інтерв'ю з Франсуа Раппо, людиною яка навчила мене розуміти та робити шрифти. "At a certain point, I think it’s art for art's sake. It’s interesting, nice and beautiful." https://www.briefcasetype.com/blog/interview-with-francois-rappo-on-revival-and-future-development-of-typography

https://fontsinuse.com/uses/65238/faits-divers-exhibition-catalog An all-time favourite:)

Результати мого воркшопу з кольорових шрифтів в Atelier Typographique, La Cambre/ Bruxelles https://unitedcolors.cntrl.site/

https://www.itsnicethat.com/features/kyiv-type-foundry-metro-fonts-graphic-design-typography-spotlight-200125 Spotlight (текст не читав)

Courtesy of Grilli Type

https://fontsinuse.com/uses/65127/danke-fan-fiction-magazine-no-andnbsp-1 Типографійний карнавал

З новим 2025 роком! 🔴🟢🔵

Шрифти, про появу яких не напише Type Cache. Underdog selection or being funky in 2024 від Жені Анфалова Play by Out of the Dark https://www.outofthedark.swiss/play-extra Sharp Roman by Lucas Sharp https://www.sharptype.co/typefaces/sharp-roman K.73r by Lauren Kima Graycar https://www.publictype.us/fonts/k73r HAL Repost by Elias Hanzer https://type.hanli.eu/repost/ Koch Lichte Grotesk by Poem https://www.poem-editions.com/products/koch-lichte-grotesk Ma-Chi by Zin Nagao https://www.foznt.com/ Axo by Charles Mazé https://www.abyme.net/catalogue/axo/ Harry by Eliott Grunewald https://eliottgrunewald.xyz/typefaces/harry Cornbread by Maxitype https://maxitype.com/typeface/cornbread/ Gigamax by Altiplano https://altiplano.xyz/ Ще хотів сказати про Kablammo, але він 2023:) P.S. Lucas Sharp не андердог, Sharp Type перекупили Монотайп. Але кращої роботи на тему Oscar Ogg / Catich я не знаю

Запам’ятайте цю статтю; Вона дуже geeky, але головне в ній — це увага на базовій конструкції. Те, що я називаю “серединною лінією”. Власне, на цій концепції я будую частину своїх зайнять з пропорції. Хто знає товсту книгу Джонcтона “Lettering (…)”, той знає перше враження: вона відірвана від сьогодення”. Цього року я переконався в її актуальності, було варто пересилити себе та ігнорувати “інкунабельний” присмак щоб вчитатись в сутність думок автора. На 270 сторінці є дуже важливий малюнок з пропорцій шрифта: віртуальний скелет за яким рухається інструмент, а ми можемо продовжити “digital stroke thickness”. Ця лінія — модель пропорцій будь якого шрифта. Цього року я розпочав втілювати роботу з “серединною лінією” в HfK Bremen, та з радістю спостерігаю за тим, наскільки швидко можна накидати будь-який шрифт та протестити його пропорції. https://www.abyme.net/revue/essentialforms/

Глибоке дослідження польських шрифтів починаючи з 1474 р. до сьогодення з фокусом на набірних гарнітурах. Сайт працює як довідковий вказівник авторів та шрифтів, частина яких відтворені як цифрові гарнітури (чит. Ревайвал). Великий дослідницький проєкт за підтримки міністерства культури Польщі та гарний приклад методичної роботи з історичною шрифтовою спадщиною. https://typoteka.pl/en

З тих часів я перестав казати про кенселінг рос. культури, а подумав про те, що можу, та що можемо зробити задля розвитку нашого. Коли мене питають, де можна придбати наш кириличний Franklin Gothic або Schoolbook, або щось схоже на Гарамон, я відчуваю змішані почуття. Я завжди кажу «зробіть!». Я готовий безкоштовно фідбечити ваші скетчі, влаштувати на скільки дозволяє час, факультатив по розробці шрифта (в мене 2 дитини та викладацька діяльність в Бремені), та до мене приходять 2 людини з чату на 70 людей. Отак і живемо. А по рос. культурі я радше погоджуюсь з Ярославом Грицаком в тезі про її десакралізацію. Вона спокійно встає на полицю з рештою світової культури для подальшого дослідження, яке набуло нових рис та змістів особливо після початку повномасштабної війни. Там дехто негативно апелює до нас як до "поцінувачів радянського". Рідні, чому так вібірково ви себе поводите? Влуплять ракетою в ГОСПРОМ на кістках, то ГЕВАЛТ! Можна відмовитись від поїздок метро. Воно ж було за радянських часів збудовано. Так, ми працюємо з радянською спадщиною на території СРСР, бо однією з гілок наших інтересів та досліджень (поряд з німецькими шрифтами початку ХХ століття) є модернізм (не модерн). Про це ми писали тут: https://telegraf.design/zduty-pyl-i-ozhyvyty-yak-kyiv-type-foundry-pereosmyslyuye-kyrylytsyu-ta-radyanski-shryfty/ "Мене завжди цікавила парадоксальна природа модернізму, з його одержимістю створити ідеальне. Бутність СРСР припала на епоху модернізму, хоча й у своєму особливому тлумаченні, та було неможливо проігнорувати цей багатий пласт інформації." Коли ми видали шрифт німецького походження "Рублена" та підписали його "The most used black grotesk in USSR", ми не глорифікували його, а скоріш відкривали цілу дискусію чому це було так? Як вийшло так, що це взагалі був ледь не єдиний доступний металевий шрифт такого характеру? Коли ми презентуємо нашого Єрмілова, то ми кажемо: «дивіться, цьому харківʼянину повезло — він пережив сталінські репресії, був позбавлений права викладати, та все життя працював». Люди не люблять читати, але ми своїх читачів за невігласів не тримаємо, та дуже радимо читати наші тексти на сайті, та й взагалі читати :) І ось тут комусь погано живеться від того що в тексті про наш благодійний (безкоштовний для українців, Карл) проект, який зібрав за рік скромні 2100 євро на потреби знайомих в армії, що в ньому мовляв, не написано слово війна? Щож, якщо тобі цікаво, кожну свою лекцію я починаю з „we shouldn’t be forgetting that there is war in Ukraine“. Тому бери Glyphs, мишку, олівець, та іди малювати. Бо нас запамʼятають як тих хто робить, а тебе як того хто колись когось закенселив.

Цей допис для тих хто нас не знає. По-перше, всіх вітаю на цьому каналі, це Женя Анфалов. По-друге, написав текст у світлі випуску Unity Sans та невеличкого shitstorm'у з ним пов'язаного. Шитсторм відбувся в коментарях у каналі пані Корчевської. Сам допис коментувати не бути, бо там нема чогг коментувати. У шитстормі відмітилась якась частина спільноти українських шрифтових людей. З кимось я спілкувався онлайн, дехто хотів влаштувати свою дитину до нас на практику, декого рекомендував коли питали про українських шрифтовиків, комусь писав слова подяки за лекцію, хтось хотів записатись на воркшоп, а одна людина питала чи не хочемо перепродавати у них наші шрифти. Дехто в 2021 написав "якісь рускіє", дехто сказав що пробив де живемо (я, Женя Анфалов 20 років живу в Німеччині), і тепер, мовляв "все зрозуміло", а дехто просто сказав «шрифт кончений». Пореготіли гучним гомеричним сміхом з цього театру, тому vielen Dank! Про кенселинг та поведінку. Я бачу що навіть сюди прибіжали шакали та понаставляли поганих емодзі. З самого початку каналу вже намагаються наробити шкоди. Продублюю сюди допис з інсти: https://www.instagram.com/p/C-h5MrlipBH/?img_index=1 , та добавлю ще декілька речей. Є така річ — цехова солідарність. Це повага один до одного та певна гігієна спілкування. Ти ніколи не знаєш, в яких обставинах можеш зустріти ту чи іншу людину. Світ шрифтового дизайну маленький, навіть тут в старій Європі. Тому в сухому залишку, ті “шакали” стріляють в ногу сами собі, бо як вони потім будуть дивитись в очі тим, на кого стрибнули? Дехто пише тим, хто "викриває" нашу "антиукраїнськість": "хотіла купити шрифт, тепер не буду, дякую за інфу". Вони нічого не знають ані про наше становище, ані про наші дії. Бо це незручно знати, коли ти хочеш в інтернеті зробити когось площиною для власних проекцій. Ти завжди дієш вибірково, завжди виступаєш з позиції обуреної жертви, з позиції непохитної правоти. А якщо у людини болить — скажете ви? Може їй щось здалося? Як кажуть, коли здається - хреститись треба. Можна почитати біографію, інтерв’ю. Прикласти зусилля та не виривати щось з контексту, а намагатись отримати глибшу картину. Якщо щось не зрозуміло, написати в особисті. Кенселинг має сенс, коли є good cause, як наприклад з Paratype або рос. фільмом на Венеціанському фестивалі про "звичайних солдатів РФ які теж люди". Тоді він виправданий. Але з Юніті Санс ви не на тих напали. Напередодні повномасштабної війни я листувався з Володимиром Кричевським, російським дизайнером та мистецтвознавцем. Так от, Кричевський не Paratype. Кричевський це нішовий письменник, книгами якого я захоплювався. Окрім мене в Україні може було 10 поцінувачів його стилю, адже він дійсно талановитий, якщо (був) не найкращим мастером дизайн-критики на пост-радянському просторі. Але його позиція в особистому листуванні була кричуще визначеною, та заслуговувала на публічний розголос. Та я подумав, нехай 10 фанатів Кричевського в Україні знають про це, та оприлюднив скрін з листування. Я не спалив книжки Кричевського, я їх перечитав. Через рік написав статтю, яка вийде на Triest Verlag в Швейцарії. Вона має програмний зміст: максимальна підтримка розробки кирилки всіма нетоксичними елементами крилічного простору. Нетоксичними = відокремлюючими себе від "русского мира". Бо Росія не може присвоїти собі ані кирилку, ані російську мову, ані все надбання радянських часів, створене в країнах СРСР.

Для новоприбувших продублюємо цю лекцію про Kyiv Metro Fonts, де Євген Анфалов розповів про історію та контекст проєкта, який виріс з однотижневого воркшопу по шрифтовому дизайну для початківців. Був з нею невеликий офф- та онлайн тур, та ще плануємо до кінця року залити її на Youtube. Нагадаємо що цей пак безкоштовний для українців.

Дорогі друзі! Ми переформатували наш чат на повноцінний канал. Ми хочемо підтримувати комунікацію з україномовною спільнотою і випускатимемо різноманітний матеріал — від нотаток на тему шрифту та типографіки до анонсів та оглядів релізів. Як ви знаєте, ми маємо канал на Інстаграмі. Деякі матеріали синхронізуватимуться, а деякі випускатимуться виключно тут. Щоб зберегти живе спілкування та рости як спільнота, ми залишимо можливість коментування. Запрошуйте сюди друзів та всіх кому близька наша тема!