GIYU
Closed channel
197
Subscribers
No data24 hours
-27 days
No data30 days
Posts Archive
197
Repost from N/a
𝓖𝓮𝓱𝓮𝓲𝓶
₀₂.₀₆.₂₆ "ᛝ4567ᛝ
Сумирно сі лоскоче кохань - “Збережи-но таємниці вʼязні мої, любовʼь”; Востанюю путь вирушають птахи, Вночі крізь зливу, слізьми торують хащі. Музичність симфонії жанру жаги Лишень блідим відлунням тої душі, Що відбилась від строю серцем Залишиться навіки. Тиха днина, гай тінистий докіль возносять Ночіль; Чи щира прихильність замінить сі Світе ясний? “Ох голубко, скована в вʼязах повитих смутку! Не відбирайте, млості заради, перси вітраж! Минуле подолі відлунює в серце моїм.. Ох, та сі забути відтак неможливо. Тобою живу і дихаю вдень, Та вночі споглядаю як гублю себе Я у зіницях слодких!..” Любий Амуре що спогляда звитяга, Бережина гріховних каят Узріє моє склепіння за щемом небес. Одкровення душі распахнуть волю Романтичних звитяг Уночі набудуть подоби посланців пітьми. Та врешті арештом, мара зело очутяться – Очі, що праведність свідків явить. “Я хотів би забути ту таємницю, Що колись на душі боронив. Для мене не було гіршого Гріха, ніж йти попри волі Богів. Мара охопила, Я марив мабуть. У сутінках незгасимих музик – Я залишусь один.” Нічна імла абсентом, Мовби гірчила воздаяння тужин. Плекатимуть самотні вікна, спів лебедів звідкіля. Тютюнова шуйця – чертог увласних відгомних страхів, Є сі тим Романсом звитяг. Себто волітиме зраду сі спокушати. “Для блукання – самотність сутінь довічних ночей, Позаяк не памʼятають скорботність журби на серці Юнаків. Я переслідувач, який блукав за Вами з епох. Схопившись за таємницю, укоханних вір”. Сі Небо цілувалось з дощем, поки ми під тугою ховали дзеркала сердець. “Щоночі у полон забирають мене У місця де щасливішим можу бути- Віднинь, по ранку вертають назад.”#poem #melancholic #lovely #self
