Про веганство

Більшість людей проти жорстокості, але не проти використання. Вони охоче підтримають поодинокі кампанії та петиції, одночасно продовжуючи бути причиною цих наслідків. І це замкнене коло: «Я вбачаю в тваринах ресурси → використовую тварину → бачу жорстокі наслідки → забороняю жорстокість → далі використовую → далі наслідки → заборона наслідків»… Ну, ви зрозуміли. Це лише посилює першопричину. Причина у об'єктивації та використанні. Відкинь хибне переконання, що тварини існують для того, щоб служити людям.

Частина 2. Але найцінніше — це розмови з людьми. Багато людей, які просто проходили повз, брали листівки, ставили запитання, і з ними вдавалося поговорити. Звісно, були й такі, хто казав щось на кшталт: «Я не погоджуюся з вашою філософією» — і відразу йшов, навіть не бажаючи почути відповідь. Але були й зовсім інші історії. Ми зустріли жінку, якій приблизно 60+, і вона сказала, що в нас класні плакати. Вона погодилася, що важливо говорити про всіх тварин, про всі види їх використання і про саму логіку, яка передує всім цим формам експлуатації. Також вона розповіла, що кілька років тому проходила повз цей марш, розмовляла з активістами — і після тієї розмови зрозуміла, що вчиняє неправильно. А сьогодні вона сама прийшла на марш заради тварин. І от заради таких моментів ми й робимо це. Що далі? Тепер залишається чекати на фото та відео з події. Після цього плануємо зробити окремий допис і написати лист організаторам маршу з пропозиціями нових, більш послідовних веганських гасел. І пояснити, чому важливо говорити не лише про наслідки експлуатації — вбивства, страждання, насильство, — а й про її корінь: використання, об'єктивацію та ставлення до тварин як до ресурсів. Вперше ділимося з вами публічно нашим офлайн-активізмом. І, мабуть, будемо надалі також ділитися. Бо, чесно кажучи, вже дуже набридли крики про те, що «активізм онлайн — це не активізм» і що «ми не знаємо, як розмовляти з людьми». Насправді дивна логіка: якщо не похвалився в інтернеті — значить, цього не було? 😁🙈 Особисто я не люблю показухи. Попередні роки я взагалі не писала ні оглядів на марш, ні викладала фото. Проте, мабуть, настав час змінити думку й прийняти, що ділитися — не обов'язково означає хизуватися. Іноді це просто спосіб показати іншим, що робити щось можна, і заохотити їх долучатися. Тому наступного разу, коли ми з Анею заплануємо провести власну акцію у Львові та аутріч, і в мене буде вільний час від роботи, щоб приїхати до неї, — ми вас повідомимо. А бажаючі зможуть доєднатися ❤️ Фото та відео прикріпляємо 📸

Ми поїхали з Анею на Марш визволення тварин у Варшаві. Частина 1. З однією метою — говорити про те, що люди повинні жити без експлуатації тварин. Про те, що тварини існують для себе, а не для того, щоб служити людям. Сам марш позиціонує себе як аболіційний — тобто такий, що виступає за повне скасування експлуатації тварин. І в цілому він міг би мати саме такий посил. Проте цього року, на нашу думку, йому дуже не вистачало послідовності в цьому питанні. Із 18 гасел, які вигукували під час маршу, лише 6 були справді веганськими. Решта були переважно утилітарними та велферистськими: про обмеження страждань, проти вбивств, про аб'юз, любов до тварин, а також про знецінення одних тварин через порівняння їх з іншими. Водночас між вигуками, під час руху колони, розповідали про різних тварин, заради яких ми сьогодні йдемо. Говорили про різні види їх використання, про лисицю, вовка, голуба, свиню, собаку, курку, щура, риб, коней. І тут справді був важливий акцент: люди вбачають у тваринах ресурси, предмети та використовують їх для безлічі цілей. І якби не велферистські гасла поміж цими розповідями та велферистські плакати деяких учасників, можна було б сказати, що марш справді мав чіткий аболіційний посил. А тепер трохи про те, що робили ми. Ми з Анею пішли в самий перед колони зі своїми плакатами, щоб якомога більше людей побачили наші меседжі. Під час ходу ми роздавали листівки перехожим. Дуже багато людей, як учасники маршу, так і репортери та просто невегани, фотографували наші плакати, читали їх, брали листівки. А листівок ми роздали дуууужеее багато 😁 [На плакатах та листівках були к'юар коди на сторінку o_weganizmie_ в Інстаграмі, а також на сайт іноземного активіста understand-veganism.com — дуже рекомендуємо для поширення]. Звісно, були й ті, хто сміявся, показував упаковку з KFC чи намагався якось висміяти нас. Але найцікавіше, що ці «умніки» дуже швидко втрачали сміливість, щойно ми пропонували поговорити. Це, мабуть, усе, що потрібно знати про людей, які насміхаються з активістів: вони дуже «круті», поки справа не доходить до реальної розмови. Після ходи, поки тривала промова організаторів, ми продовжували ходити, спілкуватися з людьми та роздавати листівки. Юлі також пощастило дати інтерв'ю польському телебаченню (бо Аня польською не володіє 😅) — про те, чому ми приїхали на марш і який у цьому сенс. Юля розповіла про те, що тварини — не ресурси для використання. Що люди часто вбачають у них предмети — буквально на рівні пластику чи шматка деревини, — хоча вони є відчуваючими істотами, які існують для себе. І що ми приїхали, аби боротися за визволення тварин від експлуатації. Дуже сподіваємось, що цю частину промови ніхто не виріже 🙈 Про розмову з іншою журналісткою. Коли ми роздавали листівки, до нас підійшла репортерка якогось видання. Спочатку вона теж говорила переважно про страждання та несправедливість. Юля пояснила їй, що страждання — це наслідок об'єктивації та використання тварин, а не корінь проблеми. Вона також запитала, чому, на її думку, цього року на марші менше людей, ніж у попередні роки, і чи ми були тут раніше. Юля була на марші попередні роки й теж помітила, що людей цього разу було значно менше. Тоді журналістка сказала, що багато людей «сходять з веганства, бо їм важко скласти повноцінний раціон». Юля пояснила, що проблема в тому, що люди часто ніколи по-справжньому не розуміли, що таке веганство. Навела приклад: людина, яка займає позицію проти рабства, навряд чи скаже, що вона «колишня рабовласниця», бо їй було важко підіймати важкі речі, тому вона вирішила використовувати раба замість того, щоб шукати інші способи вирішення проблеми. Так само і тут. Ми довго говорили про корінь проблеми, і врешті вона погодилася, що корінь — саме у використанні та об'єктивації. Вона також отримала нашу листівку. Сподіваюся, що вона напише про цю розмову у своєму матеріалі про марш і не зацензурує її.

Досить шукати виправдання. 📎 Підписуйтесь: @aboutveganism 🛒 Про практики (рослинні продукти, побутові товари тощо): @praktyky_za_veganom

З якими виправданнями вам доводилося стикатися? Автор: @reject_animal_use

Відсутність жорстокості не означає відсутності експлуатації. Раб не перестає бути рабом, коли його не б’ють, а експлуатація не перестає бути експлуатацією, коли її жорстокі прояви пом’якшені або відсутні. Ми самі зробили багатьох тварин залежними від нас, а потім використовуємо цю залежність як виправдання продовження експлуатації та вдаємо, що це турбота. Справа не в тому, наскільки жорстоке гноблення, а в тому, що воно взагалі існує. Побачте тварин тими, ким вони є насправді, — істотами, здатними відчувати, а не майном, інструментом чи слугами. Припиніть використання тварин.

Тварини — це найвразливіші й беззахисні індивіди. Вони не можуть захиститися від людських гнобителів. Якщо ви — той, хто експлуатує тварин, і читаєте це, знайте: ви насправді нічим не відрізняєтеся від тих, хто експлуатує дітей. Ви користуєтеся слабкістю тих, хто ніколи не зможе протистояти вашим гнобительським ідеям, так само як і діти. Саме тут і випробовується ваша моральність: там, де гноблення вважається «нормальним». Адже легко виступати проти експлуатації дітей чи зґвалтування, коли більшість і так вже проти цього. Що це говорить про ваш характер і моральність, коли ви користуєтеся найвразливішими істотами, а більшість робить те саме? 📎 Підписуйтесь: @aboutveganism 🛒 Про практики (рослинні продукти, побутові товари тощо): @praktyky_za_veganom

Зручно бути лише проти деяких наслідків несправедливості, одночасно залишаючись її причиною. Замість маніпуляцій у стилі «врятувати хоч когось» варто задуматися, чому взагалі їх потрібно рятувати від нас самих. Усі види експлуатації однаково несправедливі. Усі вони походять із переконання, що тварини існують для того, щоб служити людям. І саме цю хибну ідею треба ліквідувати, а не лише деякі форми її реалізації.

Невеличке нагадування! Речі не можуть бути "веган". Люди можуть веганами. Рослинна їжа ≠ веган. Автор: @leo_end_animal_use

Це точно не про те, щоб замкнутися у власній бульбашці й ненавидіти невеганів. Але й не про те, щоб удавати, ніби між цими позиціями немає принципової різниці. Якщо близькість потребує замовчування гноблення чи об’єктивації жертв, то проблема не в тому, що веган став недостатньо терпимим чи став «сектантом». Проблема в тому, що від нього вимагають бути терпимим до експлуатації та підтримки несправедливості.

🧠 Насіння несправедливості сіється задовго до того, як з'являються її наслідки. Ось чому веганська позиція полягає не лише у відкиданні таких наслідків, як жорстокість, муки, убивства чи промислові масштаби, — а у запереченні самої ідеї, що тварини належать нам від початку, незалежно від ставлення до них. 📌 У цьому полягає ключова відмінність між велферизмом і аболіціонізмом. Велферизм спонукає суспільство винаходити нові способи експлуатації інших тварин, які завдають їм менш помітних страждань. Велферистський дискурс не веде до звільнення. ⚖️ Для невеганів: незалежно від масштабу, поводження чи мети експлуатації тварин — їхні життя, виділення, тіла (живі чи мертві) не належать вам ні за яких обставин. Це елементарна порядність і моральний мінімум, якого ми зобов’язані дотримуватися щодо інших видів. Ви, як моральна людина, повинні позбутися суспільних умовностей, які навчили вас ставитися до нелюдських тварин як до нижчих, як до об’єктів, як до товарів, які можна експлуатувати. Це під силу кожному з нас. Вегани — це колишні гнобителі, колишні експлуататори, які звільнилися від цієї установки й живуть за принципом «проти несправедливості», прагнучи її викорінити. 👥 Колегам-веганським активістам: наше послання повинно вирішувати проблему в її корені. Зацикленість на зловживаннях, убивствах та індустрії — без осмислення й усунення основоположної причини — призводить до того, що люди часто приймають хитку, короткочасну позицію проти конкретних проявів системи та фокусуються лише на зменшенні страждань, замість того, щоб звільнитися від глибоко вкоріненої ідеї про об’єктивацію нелюдських тварин загалом. Це не питання семантики — це ключ до викорінення експлуатації в її основі й до глибшого розуміння суті веганства. Якщо ми хочемо, щоб суспільство справді зрозуміло веганство й принаймні заклало фундамент для звільнення — ми повинні доносити не що інше, як саме веганську позицію. 📎 Підписуйтесь: @aboutveganism 🛒 Про практики (рослинні продукти, побутові товари тощо): @praktyky_za_veganom

Те, що люди успадковують моральні засади суспільства, в якому вони виростають, захищають їх, бо вони їм звичні, і рідко ставлять їх під сумнів без освіти, спрямованої на звільнення жертв, — це неправильно, і так було завжди. Не притупляйте свою моральну агентність. Відчуйте гостру актуальність цього питання. Тепер, коли ви усвідомлюєте неправильні відносини між людьми та іншими тваринами, чи зробите ви хоча б мінімум, щоб протистояти їхній експлуатації? Чи будете й надалі ховатися за спиною більшості, вдаючи, що ви не є гнобителем? Те, що люди успадковують моральні засади суспільства, в якому вони виростають, захищають їх, бо вони їм звичні, і рідко ставлять їх під сумнів без освіти, спрямованої на звільнення жертв, — це неправильно, і так було завжди. Не притупляйте свою моральну агентність. Відчуйте гостру актуальність цього питання. Тепер, коли ви усвідомлюєте неправильні відносини між людьми та іншими тваринами, чи зробите ви хоча б мінімум, щоб протистояти їхній експлуатації? Чи будете й надалі ховатися за спиною більшості, вдаючи, що ви не є гнобителем?

Уявіть, що ви хочете досягти того, аби повністю стерти емансипаційний рух, бо гноблення, проти якого він бореться, приносить вам значну вигоду й статки, а мораль, справедливість і доля жертв вам байдужі. Як би ви діяли?.. 🔗 Про те, як знищити визвольний рух, які три категорії тварин створили люди та чи справді любов виключає експлуатацію у нашій новій статті — «Про кого не говорять, коли вдають, що говорять про емансипацію тварин».

Якщо ви вважаєте своє моральне право на життя без експлуатації етичним мінімумом, то чому ж порушуєте це право в інших, пригноблюючи і зводячи особистостей до об'єктів?

Цей аргумент настільки абсурдний, що його навіть не варто розглядати. Проте, схоже, дехто щиро вірить, що це вагомий аргумент на користь статусу тварин як об’єктів і власності. Щоб краще зрозуміти ситуацію, давайте застосуємо ту саму логіку до людей і подивимося, чи витримає вона критику. Протягом тисячоліть окремі групи людей селекційно розводили для досягнення певних цілей. Це призвело до появи цілком нових «порід» людей: вони виробляють неприродно великі обсяги виділень організму та виростають із деформованими тілами, адже їхні гнобителі навмисно сформували їх саме такими заради вигоди. Згодом частина цих колишніх гнобителів почала усвідомлювати, що це є фундаментальною несправедливістю, і вимагати, щоб людство перестало розглядати та використовувати ці групи людей як ресурси й рабів. Тоді одним із багатьох аргументів, які вони почули, був ось цей «геніальний» аргумент: «Але ж тоді вони зникнуть. Ми не можемо припинити створювати цих майбутніх рабів, інакше вони вимруть!» Якщо зараз ви думаєте: «Але ж ми говоримо про інших тварин, а не про людей!», — подумайте ще раз. Саме ця аналогія й підкреслює абсурдність такої логіки. Насправді все надзвичайно просто: люди не є ресурсами й майном, що перебувають в чиємусь розпорядженні. Інші тварини так само не є ресурсами чи об’єктами. Ця аналогія лише підкреслює цей базовий факт і демонструє, що логіка, яка лежить в основі таких тверджень, не змінюється лише тому, що жертвами стають інші відчуваючі особистості.

Показово, що багато невеганів сприймають критику експлуатації тварин і її нормалізації як «атаку». Для них проблемою стає прохання не зводити веганство до рослинного харчування, не зосереджуватися лише на наслідках, а говорити про корінь проблеми, або не подавати людей, які експлуатують тварин, як взірець веганства. Це вкотре демонструє, наскільки глибоко вкорінене уявлення про те, що тварини існують для людського використання, і наскільки незручною для багатьох є сама думка, що веганство стосується жертв експлуатації, а не людських уподобань чи комфорту.

Автор: @uncompromisedliberation

👥 Абсолютна більшість дискусій про «веганство» насправді не є дискусіями про веганство. ❌ Люди сперечаються про здоров'я, білок, екологію, локальні ферми, сталість, органічне виробництво, гуманніше поводження з тваринами, зменшення шкоди, особисті вподобання, спосіб життя чи окремі споживчі практики. Але все це не відповідає на головне питання. ⚖️ Веганство — це не дієта, не екологічна стратегія і не проєкт зі зменшення жорстокості. Веганство — це аболіціоністський рух за емансипацію тварин, що відкидає саму ідею використання тварин як ресурсів, власності чи засобів для будь-яких людських цілей. 📺 Саме тому більшість суспільних дискусій постійно обертаються навколо другорядних тем. Коли розмова зводиться до того, чи є певна практика більш гуманною, більш сталою або менш жорстокою, увага зміщується від фундаментального питання: чи мають люди право експлуатувати інших тварин взагалі? 🧠 Жоден рух за справедливість не може бути правильно зрозумілий, якщо суспільство обговорює не його суть, а периферійні питання, асоціації, і дезінформацію. Тому поширення веганської освіти є не другорядним завданням, а необхідною умовою для будь-якого змістовного суспільного діалогу про експлуатацію тварин. 📎 Підписуйтесь: @aboutveganism 🛒 Про практики (рослинні продукти, побутові товари тощо): @praktyky_za_veganom