☨ ТІМЧЕНКО ☨

На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є Від Іоанна 8:57:58 #повторна_публікація

#muslim #islam #memes

Нагадую, що в мене є другий канал. https://t.me/TruthInChristos https://t.me/TruthInChristos https://t.me/TruthInChristos

Інтерв’ю німецької радіостанції в Кельні зі Степаном Бандерою 🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍

ГОППЕ: Які, пане Бандеро, політичні цілі Вашої Організації? БАНДЕРА: Антибольшевицька визвольна боротьба в Україні, що її веде націоналістичне підпілля, триває вже без перерви 10 років. Найважливішими цілями цієї боротьби є: 1. знищення большевицького панування; 2. вилучення України з СССР і ліквідація російської імперії взагалі; 3. ліквідація комунізму, комуністичної системи і режиму; 4. відновлення Самостійної Української Держави в національних етнографічних кордонах з демократичною системою урядування, яка Гарантувала б всім громадянам України демократичні свободи в усіх ділянках життя, а головно в ділянці духового, культурного, політичного і соціяльного буття.

ГОППЕ: Чи не були б Ви ласкаві, пане Бандеро, докладніше пояснити поняття "український націоналізм"? БАНДЕРА: Сьогодні в Україні антибольшевицька визвольна боротьба є організована і ведена ОУН — Організацією Українських Націоналістів. Поняття "українського націоналіста", "націоналістичного руху", має зовсім інше значення, ніж подібні терміни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціялізмом. Український націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталітаризму, расизму і всякої диктатури чи застосування насильства.

🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍 ➡️ЧАТ ➡️Канал 🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍 🌐Джерело: Інтерв'ю з Бандерою #ОУН #документи #факт

Нагадую, що у нас є чат, де ви можете обговорювати і ділитись своїми думками, розуміннями та ідеями, заснованими на наших спільних принципах. https://t.me/+Yav1Y9kSLppiOGEy https://t.me/+Yav1Y9kSLppiOGEy https://t.me/+Yav1Y9kSLppiOGEy

☦️«Иисус Христос, Царь Иудейский»☦️ Для начала, чтобы понять термин «Царь Иудейский», необходимо разобраться в историческом контексте, связанном с этим титулом. Ранее, до Иисуса, титул «Царь Иудейский» несомненно принадлежал царю Ироду (Иосиф Флавий, Иудейская война, 1.14.4), который непосредственно относился к нему с большой осторожностью. Когда Ирод узнал о рождении нового «Царя», который по его мнению должен был унаследовать его титул, он подослал волхвов, которые не выполнили его указания. В результате царь Ирод приказал «найти младенца Иисуса и убить его», чтобы устранить своего политического врага. На суде у Пилата Иисуса начали судить как мнимого преступника. Для иудеев данный титул не имел ничего общего с ними, кроме насмешки над Спасителем: над Иисусом смеялись, называя его ложным царем Израиля (что является синонимом термина «Царь Иудейский»), и избивали его (Матфея 27:29; Иоанна 19:3). Иисус старался молчать во время суда, однако, когда Пилат спросил, является ли его титул «Царь Иудейский» верным, Иисус упрекнул его, сказав: «Это ты так говоришь». Иисус никогда не подтверждал и не именовал себя данным титулом; лишь посторонние люди делали это. Волхвы, полагая, что родился «Царь Иудейский», не исполнили своего предписания из-за страха или других причин, вовремя суда Иисуса ложно обвинили в том, что он возвышает себя до уровня Царя. Иисус сам отвергал роль иудейского мессии, заявляя, что «его царство не от мира сего», тем самым отвергая первопричину титула. Он дистанцировался от статуса царя народа Иудеи, который давно должен был быть проклят. Иудеи клеветали на Иисуса, насмехались над своим «иудейским мессией», избивали его и даже заставляли Пилата не указывать на табличке главный титул «Царь Иудейский». Несмотря на сильное давление со стороны богоубийц, Пилат все же указал главный титул над крестом Иисуса, а не так, как это требовали иудеи, чтобы унизить иудейских лидеров, которые хотели пристыдить Иисуса как преступника. Первое слово было Бог. ☦️

Наш вождь😍😍

Але перський володар, як я вже згадував, до сьогодні не читав тих листів, що Яків привіз [з Польщі], і, на мою думку, їх навіть не схотів бачити, і це тому, що в часі приходу тих листів він прямо переговорював з турками і мав велику надію, що укладе з ними тривалий мир. Він уявляв собі зміст тих листів і, будучи людиною дуже схильною до миру, не хотів, щоб ці пертрактації з поляками наставили його протилежно. З цієї причини, тобто в надії на укладення миру з турками, до сьогодні ще не читав тих листів і ніколи не думав на них відповідати. Але якщо б цей мир поколотився, то Бог знає, що він робив би.

[1] Сьогодні Мегрелія і Гурія є одною провінцією. Вони економічно були пов’язані вже в XVII столітті, й козаки не робили великої різниці, як заїздили до них. [2] Йдеться про Трапезунд #історія #Іран @konservatyvna_shakhada

Уривки з додатка до «розмови козака запорозького з перським гінцем» Мартина Пашковського.

У тому самому часі, коли я виїхав з півдня, тобто з Ісфагана, до Ферагабада,Господь післав мені на поміч, як Ваша Милість побачить, одну іншу особу із Заходу з такою самою пропозицією, як моя.Це був один з тих козаків, про яких я свого часу реферував у Ферагабаді; тільки він приїхав з Чорного моря до цього міста кілька днів пізніше, ніж я.Щоб Ваша Милість зрозуміла цілу ту плутанину, то я Вам коротко розкажу, чому і як прибув цей козак до Ферагабада. Один з тих християнських князів, про яких я згадував, що вони знаходяться над Чорним морем, забажав стати приятелем козаків і хотів використати їхні зв’язки для своєї країни. Не знаю точно, чи це був князь Мегрелії, чи іншої провінції, званої Гурія[1], — яка лежить ближче Трапезунду, але все ще є частиною Колхіди, бо територіально і лінґвістично творить частину грузинських князівств, і як така, є християнсько-грецького обряду.В кожному випадку, цей князь хотів козаків з таких самих причин, про які я Вам згадував передше.

Тепер, якщо козаки мали б у тих сторонах — що для них є другою стороною моря — обезпечений осідок [2], то це тільки сильніше і зручніше могли б нищити Турецьку державу, але, маючи сусідніх персів за плечима, задержали б і боронили б всі території, які могли б відвоювати від турків. Вони самі того не могли б зробити, бо їх є мало, і з другої сторони моря вони не були б в силі себе утримати. Тому я старався за всяку ціну осягнути те поєднання та приятельство (між Персією та козаками). Наслідки цього поєднання та поєднання з Польщею, яка напевно прилучилася б до нього, мусіли б дати дуже сильне і цінне майбутнє. Це вже не означало б (для козаків) тільки зграбувати й втекти, як це бувало дотепер, але затримати з перською поміччю певну територію, а найголовніше, околицю Трапезунда, яка граничить на суші з Перською державою, а для козаків є вигідною, бо лежить на побережжі моря. Я це все мав на меті, коли думав, як багато можна б там осягнути.

Там, при цій нагоді, шах довідався від о. Павла, що польський король знав його особисто і також знав, що він тепер знаходиться у Персії, бо ж о. Павло через Польщу переїжджав у ці сторони (Середнього Сходу). Таким-то чином шах поручив о. Павлові написати нашою мовою згадані листи до Польщі в його імені. Ці листи містили пропозицію шаха, що він збудує на свої кошти одну фортецю в якомусь порті Чорного моря, близько Трапезунда, на грузинському побережжі, що тепер називають Гурією, яка є частиною королівської Колхіди. Та шах не тільки пропонував побудувати цю фортецю на свої кошти і дати її в руки козаків під командою польського короля, але він також обіцяв оборонити її своїми військами, якщо б зайшла така потреба; тільки щоб приходили козаки і вкорінилися тут для успіху у війні проти турків. Без сумніву, в листі цей порт був точно означений і міг бути «Портом Януса», про що згадував Марконес. Крім того, шах ще запропонував у своєму листі, щоб усі грузини — християни цієї країни — були підпорядковані і підлягали польському королеві. Тоді о. Павло, який писав цього листа до польського короля, сказав перському володареві, що йому, як папському підданому, видалося б корисним повідомити також і Його Святість про цю справу, бо папа міг би заохотити польського короля до акції. Шах тим так захопився, що поручив о. Павлові написати також і до папи в його імені, переказуючи йому, що якщо ця справа добре скінчиться, то він постарається, щоб усі грузини-християни та його піддані, тобто християни, переселені до Персії, які є схизматиками й прихильниками греків, були підчинені юрисдикції Його Святості.

@konservatyvna_shakhada

Реклама в Києві, обстановка. *Київ в 1000 році великий центр руської православної цивилізації.* Київ كييف в 2025: 🇺🇦@ukrnatunt🇺🇦

☦️«Иисус Христос, Царь Иудейский»☦️ Для начала, чтобы понять термин «Царь Иудейский», необходимо разобраться в историческом контексте, связанном с этим титулом. Ранее, до Иисуса, титул «Царь Иудейский» несомненно принадлежал царю Ироду (Иосиф Флавий, Иудейская война, 1.14.4), который непосредственно относился к нему с большой осторожностью. Когда Ирод узнал о рождении нового «Царя», который по его мнению должен был унаследовать его титул, он подослал волхвов, которые не выполнили его указания. В результате царь Ирод приказал «найти младенца Иисуса и убить его», чтобы устранить своего политического врага. На суде у Пилата Иисуса начали судить как мнимого преступника. Для иудеев данный титул не имел ничего общего с ними, кроме насмешки над Спасителем: над Иисусом смеялись, называя его ложным царем Израиля (что является синонимом термина «Царь Иудейский»), и избивали его (Матфея 27:29; Иоанна 19:3). Иисус старался молчать во время суда, однако, когда Пилат спросил, является ли его титул «Царь Иудейский» верным, Иисус упрекнул его, сказав: «Это ты так говоришь». Иисус никогда не подтверждал и не именовал себя данным титулом; лишь посторонние люди делали это. Волхвы, полагая, что родился «Царь Иудейский», не исполнили своего предписания из-за страха или других причин, вовремя суда Иисуса ложно обвинили в том, что он возвышает себя до уровня Царя. Иисус сам отвергал роль иудейского мессии, заявляя, что «его царство не от мира сего», тем самым отвергая первопричину титула. Он дистанцировался от статуса царя народа Иудеи, который давно должен был быть проклят. Иудеи клеветали на Иисуса, насмехались над своим «иудейским мессией», избивали его и даже заставляли Пилата не указывать на табличке главный титул «Царь Иудейский». Несмотря на сильное давление со стороны богоубийц, Пилат все же указал главный титул над крестом Иисуса, а не так, как это требовали иудеи, чтобы унизить иудейских лидеров, которые хотели пристыдить Иисуса как преступника. Первое слово было Бог. ☦️

«Є велика, тиха, безперервна битва: битва між Державою та Індивідом; між Державою, яка вимагає, і Індивідом, який намагається ухилитися від її вимог. Адже індивід, залишений сам на себе, якщо тільки він не святий або герой, завжди відмовляється платити податки, підкорятися законам або йти на війну.» 🦅—Беніто Амількаре Андреа Муссоліні «З фашизмом народ уперше отримає свободу, якої сьогодні не має. Яка користь від права голосу, якщо люди ніколи не отримують те, за що голосують? Або, як збудуться їхні сподівання, коли через всілякі перешкоди за цілий рік через парламент проходять лише два законопроекти? Для народу свобода починається з реалізації програми, за яку він голосував. Але для цього уряд повинен мати реальну владу. Надавши уряду цю владу, фашизм стане не кінцем свободи, а її відродженням» 🇬🇧—Сер Освальд Мослі «Фашизм народився, щоб надихнути віру не правої (яка в основі прагне зберегти все, навіть несправедливість) чи лівої (яка в основі прагне знищити все, навіть добро), а колективну, цілісну національну віру.» 🇪🇸—Хосе Антоніо Прімо Де Рівера «Якби у мене була лише одна куля, і переді мною були ворог і зрадник, я б вистрелив у зрадника.» 🇷🇴—Корнеліу Зеля Кодряну «Демократія - старша сестра комунізму, з тієї самої родини, від того самого індивідуалістичного батька. І комунізм, і демократія руйнують суспільство: комунізм - через класову боротьбу, а демократія – через громадянську війну політичних партій» 🇷🇸—Димитріє Льотич 🇺🇦@ukrnatunt🇺🇦

Сьогодні ще 150 військових повернулись з російського полону.

❤️ Один чоловік все грішив і каявся - і так все життя. В кінці кінців покаявся й помер. Злий дух прийшов за його душею й каже: "він мій". Господь ж каже: "Ні, він каявся". "Хоть каявся, але ж знову грішив" - продовжив диявол. Тоді Господь відказав йому: "якщо ти, будучи злим, навертав його до себе, після того, коли він каявся, то як же мені не прийняти його до себе після того, коли він згрішивши, знову звертався до мене з покаянням?". Проповідь Амвросій Оптинський Східна☦️Традиція

😨😨😨 пройти: https://wlad1slav.github.io/ukrainianvalues.github.io/index.html

Нагадую, що у нас є чат, де ви можете обговорювати і ділитись своїми думками, розуміннями та ідеями, заснованими на наших спільних принципах. https://t.me/+Yav1Y9kSLppiOGEy https://t.me/+Yav1Y9kSLppiOGEy https://t.me/+Yav1Y9kSLppiOGEy