Читаємо разом 📚Марина Ніцель

Унаслідок російського обстрілу пошкоджені офіс та склади нашого видавництва на Почайній. Це не перша атака, але раніше руйнування не були такими значними й нам вдавалося швидко відновити роботу. Зараз ми вимушені взяти паузу у відправці замовлень, щоб оцінити масштаби пошкоджень, розібрати завали та переналаштувати процеси. Тож цього тижня відправок не буде. Усі передзамовлення серпня ми наразі продовжуємо на три тижні. Робимо все можливе, щоб ви якнайшвидше отримали свої замовлення. Дякуємо за розуміння та сподіваємося на вашу підтримку ❤️‍🩹

Сьогодні вночі, 19 липня, внаслідок чергової терористичної атаки росії було знищено склад видавництва #книголав Найголовніше для нас — ніхто з наших колег не постраждав! Водночас ми втратили майже 250 тисяч книжок. Це результат праці авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всієї команди, яка щодня працює для українського читача. росія вкотре доводить, що веде війну не лише проти людей, а й проти української культури, освіти та нашого майбутнього. Через знищення складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень. Ми вже працюємо над тим, щоб якнайшвидше відновити всі процеси. Дякуємо за ваше терпіння, розуміння та підтримку. Бережіть себе та своїх близьких. Підтримуйте українське і продовжуйте підтримувати Сили оборони України — саме вони щодня захищають нас і наближають перемогу! Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде добре! 🫂

ви знаєте, що робити 🙏🏻 підтримайте видавництво ❤️‍🩹

Картонки письменницькі: моя, Тані Гуд, Марини Ніцель і Маші Маргуліс. Сир усім малювала.

дописала розділ, тепер можна розслабитися 😌 таке кайфове 🤌🏻

стає темніше і темніше 🖤 трохи естетики «Пантеону»

слів нема. такі жахливі ніч та ранок 💔 сподіваюся, ви і ваші близькі в порядку. оце сьогодні вибігала з дому в одній футболці, зате з Йоко і ноутом 🙌🏻 бережу рукописи як можу. але до укриття нам зась, бо Йоко там кричить, ніби її ріжуть, і лякає дітей та собак 😭

Якщо ви любите історії, у яких українські легенди оживають, на болотах дійсно болото, а за кожною таємницею ховається ще більша загадка, то «Темний спадок. Братство» точно заслуговує на увагу🤌🏻 І мушу сказати, що для дебютної книги це справді дуже впевнений старт). Найбільше мене зачарувала атмосфера Карпат. Тут гори, ліси та старі легенди не просто створюють красиве тло для подій, а стають важливою частиною самої історії😍 Під час читання легко відчути себе серед гірських стежок, де за кожним поворотом може ховатися щось невідоме. Не менш цікавою для мене стала міфологічна складова. У книзі згадується чимало різних істот і легенд, завдяки чому світ виглядає живим та добре продуманим. Особливо сподобалося, як міфологія вплетена в сюжет і поступово відкривається разом із розвитком подій. А сам сюжет постійно підігрівав цікавість. Нові таємниці, несподівані відкриття та небезпеки не давали занудьгувати й змушували раз за разом перегортати сторінки, щоб дізнатися, що ж буде далі. Окремо хочу згадати любовну лінію. Я зазвичай не люблю любовні трикутники, тому спершу поставилася до цього насторожено😅 Але тут усе спрацювало настільки вдало, що мене ця частина історії зовсім не дратувала, а навпаки зацікавила) У підсумку отримала атмосферну історію з карпатським колоритом, міфологією, пригодами та героями, за якими було цікаво спостерігати. І якщо врахувати, що це дебютна книга авторки, то враження після читання залишилися більш ніж приємні❤️‍🔥 РМ 🌟 #відгуквідбантика🎀

які фото ❤️‍🔥 я так хочу відзняти якусь тематичну зйомку до ТС, але все ніяк не організуюся 🥲

раптом хтось тут випадково, то будемо знайомі — Марина Ніцель, авторка відьомського фентезі «Темний спадок» та книжкова блогерка. На каналі часом відгуки на прочитане, рефлексії та письменницькі апдейти. #темнийспадок тут можна дивитися всю інформацію по трилогії «темний спадок» #хижак тут про мій трилер «В очах хижака» #дещозелене тут про болючій рукопис, що рухається супер повільно і я не знаю, чи вийде з нього щось взагалі. інші мої соцмережі: Тікток Інста 🖤 придбати темний спадок

вперше за довгий час оце відчуваю якесь стабільне натхнення писати, але життя — як завжди 😐 зараз приймаю ліки просто з абсолютно жахливими побочками, від яких мені перманентно сумно. Але, здається, організм уже адаптується. Плюс я це торік проходила — воно того варте. Ще краще було б бути собі за замовчуванням здоровою й безпроблемною, але то вже важкий люкс 🤷🏻‍♀️ з позитивного: зараз працюю вже над другими правками «Ковену». Все добре рухається і ніби йде за планом. Редактор хвалив рукопис, що вкрай приємно. Ще хочу пофіксити деякі сюжетні моменти й наступного тижня віддам другу частину далі. і вже віддала ТЗ для оформлення «Пантеону». Це завжди складно — визначитися з тим, що хочеться бачити на форзацах та обкладинці, бо дуже багато сцен, візуалізацію яких я мрію побачити 🥹 з третьою частиною от-от увійду у фазу активного написання, коли буду тільки я і та історія. разом з тим я отримала сумні новини щодо роботи над трилогією 💔 Але сподіваюся, що все одно все буде добре. такий-от невеличкий письменницький апдейт 🙌🏻

вперше за довгий час оце відчуваю якесь стабільне натхнення писати, але життя — як завжди 😐 зараз приймаю ліки просто з абсолютно жахливими побочками, від яких мені перманентно сумно. Але, здається, організм уже адаптується. Плюс я це торік проходила — воно того варте. Ще краще було б бути собі за замовчуванням здоровою й безпроблемною, але то вже важкий люкс 🤷🏻‍♀️ з позитивного: зараз працюю вже над другими правками «Ковену». Все добре рухається і ніби йде за планом. Редактор хвалив рукопис, що вкрай приємно. Ще хочу пофіксити деякі сюжетні моменти й наступного тижня віддам другу частину далі. і вже віддала ТЗ для оформлення «Пантеону». Це завжди складно — визначитися з тим, що хочеться бачити на форзацах та обкладинці, бо дуже багато сцен, візуалізацію яких я мрію побачити 🥹 з третьою частиною от-от увійду у фазу активного написання, коли буду тільки я і та історія. разом з тим я отримала сумні новини щодо роботи над трилогією 💔 Але сподіваюся, що все одно все буде добре. такий-от невеличкий письменницький апдейт 🙌🏻

давно не ділилася знов мої права випадково хтось порушив 🤷🏻‍♀️ ну хоч похвалили книгу

маю купу непрочитаних книжок, але завжди зʼявляються ті, які от терміново треба читати 😅 «Гірашки» вже почала. Тут у нас літні канікули, 2000-й рік. Дві міські дівчини їдуть до бабусі в село і стається трагедія на озері. «Особливий голод» дуже чекала й хочу читати наступною 🖤 Також маю для вас промокод “NITSEL”, який дає 15% знижки на книжки у MEGOGO BOOKS 🤗 діє на все крім ВСЛ, КСД, Наш формат, Лабораторія, Vivat, А-БА-БА-ГА-ЛА- МА-ГА. До 31.07

Дейві Саттон виклав спойлери з лондонської премʼєри «дому дракона» 😍 клянуся вам, моя менталка зараз тримається лише на красі цього чоловіка✨

потрохи звужую плейлист «Ковену», зрозуміла, що деякі пісні в моїй уяві вже міцно приросли до героїв 🖤 тому хочу поділитися треками, які зараз асоціюються в мене з кожним із них ✨

ви маєте знати, що я ні на чому не можу зосередитися й досі трохи травмована після спойлерів про події в Гаренхолі, а фінальний трейлер їх лише підтвердив. якщо що, «Вогонь і кров», звісно, читала. Але серіал таки вміє здивувати 🤪 оце чекаю поки мене відпустить 😂

Київ 🖤 буду на книжковому арсеналі 🙌🏻 в суботу (30.05) з 15 до 16 можна буде підписати «Темний спадок» на стенді РМ (С 2.7) приходьте, чекаю зустрічі ✨

подобається. Не можу сказати, що я прям у захваті, бо написане як автофікшн, а мені таке рідко заходить останніми роками. проте написано чудово й оформлено так, що тримати книгу в руках — суцільне задоволення 🩷 І я отримую купу різних емоцій від книги, бо багато в чому досвід героїні перетинається з моїм власним. Думаю, багато читачів знайдуть тут свої точки доторку. От зараз я на епізоді, де Елоїз подивилася профіль свого батька у фейсбуці (канонічна подія в житті кожної дівчинки, котра виросла без батька), побачила щасливі фото його нової родини й упізнає спільні риси із сестрою, яку ніколи не знала. І що ви думаєте: я сиджу і реву. відриватися від книги не хочеться. Оце хіба на поплакати. І це вже багато що говорить про майстерність авторки 🔥

«Не можна тобі їхати… ти ж повʼязана з цим усім» «Залишена» Оксана Ковальчук Головна героїня, зголосившись допомогти незнайомці, а заодно й підзаробити, має відвезти підлітку в село до бабусі. Дорогою туди вона натрапляє на тіло жінки й стає «заручницею» розслідування. Історія повільна, текст тягучий, але мені було дуже легко читати й поринути в неї так, що не хотілося виринати. Вайбує південною готикою, а ще я час від часу поверталася думками до першого сезону «Справжнього детективу» й «Твін Піксу». А на моменті, коли один із героїв цитує агента Купера, я, здається, пискнула вголос: «Тут що сови, що люди — зовсім не те, чим здаються на перший погляд». Поволі розкриваючись, історія навіть дещо лякала. І хоч я швидко зрозуміла, що відбувається, було страшенно цікаво дізнатися мотивацію вчинків героїв. А ще мені сподобалися сетинг і фольклор. Місце дії — село в зоні відчуження, що одразу дарує нам кілька цікавих легенд і оповідок. Сподобалося, як тут передано й переосмислено сприйняття всіляких забобонів і зла героями. Використання художніх засобів та прийомів у жанрових книгах потрібне так само, як і різноплановість, підтексти й рівні руки оператора в жанровому кіно. Тут із цим, на мій смак, усе чудово. Я текстом максимально насолоджувалася. Дуже сподобався психологізм та глибока метафоричність навіть у назві. Усі питання були розкриті, історія кожного персонажа — завершена й зрозуміла під фінал. Якщо вже дуже прискіпуватися: • для когось порівнянь й метафор може бути ту мач; • присутні поліські діалектизми (мені завжди треба звикати до суржику та говірок — чомусь саме в текстовому форматі я об них шпортаюся); • за логікою все відбувається перед повномасштабкою, і це можна було б використати в аргументах деяких героїв: мовляв, присипляють лихо, яке вже зовсім поруч. Так вийшло б іще злободенніше. Та для мене це не зіпсувало враження. Книга дуже сподобалася. Аж на 10 із 10. Читатиму й чекатиму наступних книг авторки.