Безодня 🪐✨

Посеред ночі — Райлі Сейґер Видавництво: @starlev 🌟 Жанр: містичний трилер, детектив 448 сторінок Оцінка: 10/10 🔖...У цій історії не було лиходіїв. Не було й героїв. Просто райончик із недосконалими людьми, дехто з яких гірший за інших.🔖 📝 Ітан Марш дорослий чоловік, йому близько 40 років і він повернувся в рідне містечко Гемлок-серкл в будинок своїх батьків. Той самий будинок, де спогади переслідують його. Той самий, де 30 років тому на задньому подвір'ї з намету посеред ночі викрали його друга Біллі. Їм було по 10 років і ця подія тоді сколихнула звичний життєвий устрій всіх жителів містечка. Ітан не вірить, що Біллі просто взяв і зник безслідно, але на жаль спогади про той день дуже туманні за винятком Сну, який постійно переслідує чоловіка Скрииииииииип.... (це останнє, що він чує перед пробудженням) 🕑 В історії є дві часові лінії — 1994 рік та 2024 рік. Розділи чергуються між собою і таким чином ми бачимо, що на всі питання, які бентежать головного героя, можна знайти відповідь у минулому, якщо гарненько пригадати. І в цьому найбільша проблема — Ітану важко пригадати, бо події настільки сильно його травмували, що він переконаний в тому, що нічого не бачив, хоча сам постійно бореться з сумнівами: чи дійсно це було так? 🐾Зв'язок між реальним світом та паранормальними явищами тут також присутній. Якщо ви не вірите у привидів, то автор змусить вас це зробити, хоча б на коротку мить. Та що мені найбільше сподобалось — людський розум, виснажений довготривалою травмою (і не одною), переживаннями, тривогами, страхами, відсутністю здорового сну, набагато небезпечніший, ніж різні духи, тіні тощо. Тобто в якийсь момент ви можете навіть засумніватися в здоровому глузді Ітана, в його діях та відчуттях. Зі мною так і сталося, але я все ж до кінця була впевнена, що ми знайдемо всі відповіді. 🔊 Детективна складова історії з'являється десь через декілька розділів в першій половині книги, але набиратиме обертів аж в другій. Одна з детективів переконана, що відповіді криються у спогадах Ітана, а для того, щоб їх відновити потрібні певні зусилля. А іншим шляхом піти неможливо, оскільки багацько ниточок ведуть до певного закладу, але те, що приховують його стіни залишається загадкою. ▫️Повернемося до минулого ▫️ 1994 року, всі персонажі, яких ми бачимо були ще дітьми. І частину історії ми будемо бачити через призму дитячого сприйняття світу, а також почуття деяких їхніх батьків. Їх усіх переслідуватимуть здавалося б, проблеми, через які ми всі так чи інакше проходили, але вплив наслідків може бути непередбачуваним та згубним. Слова можуть бути гострішими за лезо, а прагнення не бути самотнім приведе до помилкових шляхів досягнення цієї мети. Тому що люди не ідеальні. Кожен має свою мету і деколи, хороші люди можуть робити погані вчинки і навпаки. ⚠️ І дійсно, у фіналі все виявилося набагато простіше і досить логічно, ніж могла намалювати уява протягом сюжету. Поверніться до цитати на початку відгуку і зрозумієте, про що я. Але знімаю шляпу, перед тим, наскільки автор майстерно і ненав'язливо змусив мене понервувати. А розкриття окремо кожного другорядного персонажа тільки підсилювало цей ефект. Тож це моя щира рекомендація, якщо любите полоскотати собі нерви, але при цьому не хочете якихось кривавих сцен, різанини і подібного. Тут все доволі просто, місцями банально, але від того не менш моторошно #відгуквідЛізи #ВСЛ #Посеред_ночі