Український інститут практичної адиктології

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВТРУЧАНЬ ПРИ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІНТЕРНЕТУ, СМАРТФОНІВ ТА ВІДЕОІГОР: ПАРАСОЛЬКОВИЙ ОГЛЯД І МЕТА-МЕТААНАЛІЗ   #статті   📌 Zhang, M., Lan, T., Song, T., & Wang, X. (2026). Effectiveness of interventions for internet, smartphone, and gaming addictions: Umbrella review and meta-meta-analysis. Journal of Medical Internet Research, 28, e81705. https://doi.org/10.2196/81705   Анотація   Проблемне використання Інтернету, смартфонів та відеоігор стало помітною проблемою психічного здоров’я, однак наявні метааналізи фрагментовані за окремими видами поведінки й методами лікування. Метою парасолькового огляду та мета-метааналізу було оцінити загальну ефективність втручань і порівняти результати залежно від підтипу проблеми, виду втручання, дизайну дослідження та контрольної умови.   Пошук у PubMed, Web of Science, Scopus, APA PsycInfo та Cochrane Library охопив публікації до 24 червня 2025 року. До аналізу включили 29 систематичних оглядів із метааналізами, що містили 52 оцінки величини ефекту й загалом охоплювали 66 530 учасників. Методологічну якість оцінювали за AMSTAR 2, а достовірність доказів – за GRADE. Реєстрація PROSPERO: CRD420251084061.   У сукупності втручання були пов’язані зі значним зменшенням симптомів цифрової залежності (SMD = −1,44; 95 % ДІ [−1,67; −1,21]; p = 0,003), але гетерогенність була дуже високою (I² = 95,13 %). Найбільший об’єднаний ефект спостерігався для інтернет-залежності (SMD = −1,70), менший – для ігрової залежності (SMD = −0,82) та залежності від смартфона (SMD = −0,80).   Втручання на основі фізичних вправ, особливо в поєднанні з психологічними підходами, продемонстрували дуже велику величину ефекту (SMD = −3,14), однак цей результат ґрунтувався на невеликій кількості оцінок і потребує обережного трактування. Рандомізовані контрольовані дослідження давали більші ефекти, ніж змішані дизайни, а порівняння з відсутністю втручання – більші ефекти, ніж зі змішаними контрольними умовами.   Загальна достовірність доказів була низькою. Тому результати підтримують застосування індивідуалізованих і мультимодальних стратегій, але не дозволяють робити сильні висновки про перевагу конкретних методів. Особливо бракує якісних даних щодо залежності від смартфонів та ігрового розладу; потрібні методологічно строгіші дослідження з більш збалансованими вибірками та стандартизованими результатами. ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

Підготовка до завтрашнього семінару ))

КУЛЬТУРА, МІГРАЦІЙНИЙ ДОСВІД І РИЗИК ГЕМБЛІНГОВОГО РОЗЛАДУ   #фрагмент   📌 За матеріалами: Oei, T. P. S., Raylu, N., & Loo, J. M. Y. (2019). Roles of culture in gambling and gambling disorder. In A. Heinz, N. Romanczuk-Seiferth, & M. N. Potenza (Eds.), Gambling disorder (pp. 271–295). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-03060-5_13   Дослідження в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та Швеції не дають єдиної картини щодо того, як часто різні етнічні та міграційні групи беруть участь у гемблінгу. Водночас у багатьох вибірках виявляється інша закономірність: окремі культурно й мовно різноманітні групи можуть грати рідше, але серед тих, хто грає, частіше спостерігаються проблемний гемблінг і гемблінговий розлад.   У великих американських опитуваннях показники довічного гемблінгового розладу серед частини груп із міграційним минулим були вищими, ніж серед білого населення. Водночас результати суттєво різнилися між дослідженнями та конкретними групами. Наприклад, дані щодо латиноамериканців були неоднозначними: в одних вибірках різниці не виявляли, в інших показники проблемного гемблінгу були вищими. Це показує, що сама етнічна належність не може розглядатися як простий або універсальний фактор ризику.   Подібна неоднорідність спостерігається серед підлітків і молоді. Афроамериканська молодь у деяких дослідженнях рідше повідомляла про участь у гемблінгу протягом року, але частіше – про дуже регулярну гру. В інших вибірках відмінностей у частоті проблемного гемблінгу між групами не було, хоча частота самої участі в азартних іграх істотно різнилася.   У Новій Зеландії підвищені показники гемблінгового розладу описували серед маорі та частини тихоокеанських і азійських груп. В Австралії дослідження китайсько-, в’єтнамсько-, арабсько- та грекомовних спільнот показували нижчу загальну участь у гемблінгу, але серед учасників азартних ігор – вищі показники проблемного гемблінгу порівняно із загальним населенням.   Для мігрантів і культурно-мовних меншин ризик може формуватися не лише через особливості ставлення до азартних ігор. Важливими є міграційний стрес, соціальна ізоляція, стигматизація, сором, труднощі доступу до допомоги, а також культурні уявлення про удачу, випадковість, контроль і прийнятні способи звернення по підтримку. Тому однакова поведінка може мати різне значення в різних соціальних контекстах.   Дослідження азійських спільнот також демонструють значні відмінності. У частині західних країн вищі показники гемблінгового розладу описували серед людей азійського походження, особливо в китайських вибірках. Водночас у Південній Кореї показники участі в гемблінгу й самого розладу були низькими, що пов’язували з культурним ставленням до азартних ігор, нижчою участю жінок і обмеженою доступністю гемблінгу.   Отже, культурні й міграційні чинники не діють як проста характеристика «групи ризику». Вони взаємодіють із доступністю азартних ігор, соціально-економічними умовами, сімейними нормами, стигмою та бар’єрами звернення по допомогу. Для профілактики й лікування важлива культурна компетентність, але вона не повинна підміняти індивідуальну оцінку конкретної людини.   Особливо показовими є дані щодо біженців і вимушено переміщених груп. У дослідженнях вихідців із Лаосу, Камбоджі та В’єтнаму, які проживали у США, показники проблемного гемблінгу були суттєво вищими за показники загального населення; у камбоджійських біженців також описували високі показники гемблінгового розладу. Це підкреслює можливу роль не лише культури, а й травматичного досвіду, соціальної дезадаптації та стресу міграції.   ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

🔥 Реєстрація завершується вже завтра! 12 листопада розбиратимемо, як розпізнавати залежне мислення та працювати з переконаннями, що підтримують залежність. Якщо планували долучитися — саме час зареєструватися! 💫 «ТЕХНІКИ РОБОТИ ІЗ ЗАЛЕЖНИМ МИСЛЕННЯМ У КЛІЄНТІВ ІЗ ЗАЛЕЖНІСТЮ» 🔎 ПРО СЕМІНАР Залежне мислення — це один із основних психологічних механізмів, що підтримують залежність і підвищують ризик повернення до вживання психоактивних речовин. Воно проявляється в тому, як людина сприймає ситуації, оцінює наслідки вживання та пояснює власні рішення. Наприклад, вона може применшувати небезпеку вживання, перебільшувати його позитивні наслідки, знаходити виправдання або переконувати себе, що цього разу зможе контролювати вживання. Важливо, що такі думки можуть здаватися людині цілком логічними, навіть коли вона щиро прагне залишатися тверезою. 📚 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: ▪️ Визначення та основні форми узалежненого мислення: типові помилки мислення та міфи, раціоналізація та самовиправдовування, основні класифікації узалежнених переконань при хімічних залежностях та гемблінгу. ▪️ Основні психологічні механізми формування та підтримання залежного мислення: механізм самовиправдовування та розщеплення мислення при когнітивному дисонансі, психологічні захисти, мисленнєве підживлення потягу (desire thinking). ▪️ Нейробіологічні аспекти роботи з мисленням у залежних клієнтів. 🧩 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: ▪️ Розпізнавання та аналіз узалежненого мислення: виявлення характерних висловлювань, прихованих переконань та внутрішніх дозволів на вживання. ▪️ Техніки неконфронтаційної роботи з узалежненими переконаннями: сократівський діалог та мотиваційне інтерв’ювання. ▪️ Техніки раціонального аналізу для самодопомоги: аналіз автоматичних думок, перевірка переконань, схема ABCDE, формування альтернативних способів мислення. ▪️ Експресивні та метафоричні техніки роботи зі стійкими переконаннями для психологів-адиктологів: екстерналізація узалежнених переконань, робота з внутрішнім діалогом, образами та асоціаціями. 🎙 АВТОР ТА ВЕДУЧИЙ СЕМІНАРУ — ДЕНИС СТАРКОВ ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у напрямках транзакційний аналіз (CTA-p-EATA, Європейська асоціація транзакційного аналізу) та психотерапія узалежнень (Українська спілка психотерапевтів); ▪️ майстер соціальної роботи; ▪️ президент та навчаючий тренер Українського інституту практичної адиктології; ▪️ науковий співробітник Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, навчаючий тренер Українського інституту психотерапії узалежнень; ▪️ засновник та почесний член Української спільноти транзакційного аналізу, засновник та екс-модератор дивізіону «Адиктологія» Національної психологічної асоціації, член Української спілки психотерапевтів, Національної психологічної асоціації та Американської психологічної асоціації; ▪️ досвід роботи у психологічному консультуванні та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 📝 Реєстрація: https://forms.gle/XqRZAKfBehsSEyTQ7 💳 Вартість: 1300 грн ❗️ Реєстрація відкрита до 10 листопада включно. 📅 Дата: 12.11.2026 ⏰ Час: з 18:00 до 21:00 (за київським часом) 🇺🇦 Мова викладання: українська 💻 Формат: онлайн у Zoom, відеозв’язок обов’язковий. 📹 Присутність обов’язкова щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 За дотримання всіх вимог видається сертифікат від Українського інституту практичної адиктології та нараховується 4 бали БПР (за умови проходження тестування в день заходу). 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) uipa.inst@gmail.com Віра Лисенко 🍁 До зустрічі 12 листопада!

🍁 ЛИСТОПАД ІЗ УІПА 🍁 🔥 Український інститут практичної адиктології запрошує на онлайн-семінари: 🔹 12 ЛИСТОПАДА «ТЕХНІКИ РОБОТИ ІЗ ЗАЛЕЖНИМ МИСЛЕННЯМ У КЛІЄНТІВ ІЗ ЗАЛЕЖНІСТЮ» Залежне мислення — це один із основних психологічних механізмів, що підтримують залежність і підвищують ризик повернення до вживання психоактивних речовин. 🔎 На семінарі розглянемо: ▪️ основні форми залежного мислення та механізми його підтримання; ▪️ розпізнавання прихованих переконань і внутрішніх дозволів на вживання; ▪️ сократівський діалог, мотиваційне інтерв’ювання, схему ABCDE та метафоричні техніки. 💳 1300 грн 📝 Реєстрація: https://forms.gle/XqRZAKfBehsSEyTQ7 🍂 19 ЛИСТОПАДА «ПСИХОТЕРАПІЯ ПЕРЕЖИВАНЬ СОРОМУ ТА ПРОВИНИ» Сором і провина належать до фундаментальних соціально-моральних переживань людини. Сором і провина відіграють важливу роль у формуванні та підтриманні широкого спектра психологічних проблем і психічних розладів, виступаючи як первинними, так і вторинними переживаннями. 🔎 На семінарі розглянемо: ▪️ філософські й психологічні концепції сорому та провини; ▪️ їхню роль при психічних розладах; ▪️ психотерапевтичну роботу із самокритикою, самозвинуваченням, тілесними проявами й дисфункційними переконаннями. 💳 1100 грн — до 11.11 | 1300 грн — з 12.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/SLA3yzF3avjBE7A1A 🎙 Автор та ведучий — Денис Старков ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у транзакційному аналізі (CTA-p-EATA) та психотерапії узалежнень; ▪️ президент та навчаючий тренер УІПА; ▪️ досвід психологічного консультування та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ⏰ 18:00–21:00 (за Києвом) 💻 Онлайн у Zoom, українською мовою. 📹 Обов’язкова присутність щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 Сертифікат УІПА та 4 бали БПР за кожен семінар за умови виконання вимог участі та проходження тестування в день заходу. ❗️ Реєстрація завершується за дві доби до початку кожного семінару. 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) 🍁 До зустрічі на листопадових семінарах УІПА!🍁

ТЕРАПЕВТИЧНІ ВТРУЧАННЯ ПРИ ПРОБЛЕМНОМУ ВИКОРИСТАННІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД І МЕТААНАЛІЗ   #статті   📌 Balhara, Y. P. S., Bhattacharjee, O., Bhatia, R. K., Sanahan, R., Ganesh, R., Sarkar, S., Ranjan, R., & Kattimani, S. (2026). Therapeutic interventions targeted at problematic use of digital technology: Systematic review and meta-analysis of evidence. JMIR Mental Health, 13, e89280. https://doi.org/10.2196/89280   Анотація   Проблемне використання цифрових технологій поширюється в усьому світі, однак доказова база щодо лікування різних форм цифрової поведінки залишається неоднорідною. Метою систематичного огляду й метааналізу було порівняти ефективність терапевтичних втручань у різних сферах проблемного використання цифрових технологій.   Огляд проведено відповідно до PRISMA 2020 (PROSPERO: CRD420251052442). Пошук у PubMed, Scopus та Embase охоплював публікації до квітня 2025 року. До аналізу включено 125 досліджень: 73 рандомізовані контрольовані випробування, 32 нерандомізовані дослідження, 14 досліджень із дизайном «до–після» та 6 пілотних. Вивчали психологічні, цифрові й вебвтручання, фізичні вправи, фармакотерапію, нейромодуляцію, програми для батьків, втручання з використанням віртуальної реальності, освітні та багатокомпонентні програми.   При проблемному використанні Інтернету психологічні втручання продемонстрували значний ефект порівняно з контрольними умовами (SMD = −2,68; p < 0,001), а цифрові втручання — також статистично значущий ефект (SMD = −1,16; p < 0,001). При проблемному використанні смартфона позитивні результати отримано для психологічних втручань (SMD = −1,49; p < 0,001) та програм фізичних вправ (SMD = −3,07; p = 0,001).   Для ігрового розладу психологічні втручання були пов’язані зі зменшенням симптомів (SMD = −1,01; p = 0,02), однак результати залишалися неоднозначними. Для проблемного використання соціальних мереж, порнографії, гемблінгу, надмірного екранного часу та перегляду потокового контенту було замало досліджень для надійних узагальнених оцінок. Для проблемного перегляду потокового контенту лікувальних досліджень не виявлено.   Найбільш послідовні позитивні результати продемонстрували структуровані психологічні втручання. Водночас у багатьох метааналітичних моделях спостерігалася висока гетерогенність, а для частини напрямів – ознаки ефекту малих досліджень. Тому величину отриманих ефектів потрібно інтерпретувати обережно.   Загалом наявні дані підтримують використання структурованих психологічних підходів, спрямованих на контроль використання та зменшення тригерів надмірної цифрової поведінки. Для новіших і менш досліджених форм проблемного використання технологій потрібні якісніші клінічні дослідження, більші вибірки та довше подальше спостереження. ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

ПАРАДОКСАЛЬНА РЕАКЦІЯ У ПСИХОТЕРАПІЇ АЛКОГОЛІЗМУ   #фрагмент   📌 За матеріалами: Steiner, C. M. (1971). Games alcoholics play: The analysis of life scripts. New York, NY: Grove Press.   У межах транзакційного аналізу припинення вживання алкоголю розглядається як принципова умова лікування. Частина психотерапевтів уникає прямої вимоги утримання, побоюючись «парадоксальної реакції»: ситуації, коли пацієнт робить протилежне саме тому, що його про щось попросили. До цього додається припущення, що людина з алкогольною залежністю й сама знає про необхідність припинити пити, тому терапевтові нібито не варто це проговорювати.   Парадоксальна реакція пов’язується не стільки з самим змістом прохання, скільки з характером взаємодії. Вона може виникати тоді, коли «Батько» терапевта наказує або благає «Дитину» пацієнта припинити пити. Інша рамка створюється терапевтичним контрактом: відмова від алкоголю формулюється як умова спільної роботи, а не як моральний тиск чи боротьба за владу. Терапевт при цьому не має входити в ролі «Переслідувача» або «Рятівника», які підтримують гру «Алкоголік».   Окремою темою є маніпуляція. Повністю уникнути впливу терапевта на пацієнта неможливо: сама психотерапія передбачає певні уявлення про бажані зміни та способи їх досягнення. Тому принципове питання полягає не в тому, чи впливає терапевт, а в тому, наскільки цей вплив усвідомлений, відкритий і погоджений. Ідеал повністю недирективної та «неманіпулятивної» терапії ставиться під сумнів саме тому, що цінності й позиція терапевта все одно присутні у взаємодії.   Терапевтичний контракт має чітко визначати, яких змін прагне пацієнт і в яких межах терапевт може застосовувати свої методи. Якщо таких домовленостей немає, терапевт фактично починає самостійно вирішувати, якою повинна стати інша людина. Це порушує право пацієнта на самовизначення. Відкрите погодження цілей і меж втручання, навпаки, дозволяє поєднати активну позицію терапевта з автономією пацієнта.   Критично оцінюється і переконання, що будь-яке важливе знання обов’язково має бути «відкрите» пацієнтом самостійно. Для пояснення наводиться аналогія з автомеханіком: якщо людина привозить несправний автомобіль, дивно було б вимагати, щоб вона сама відкрила причину поломки лише заради цінності власного інсайту. Експерт може прямо передавати знання, якщо це економить час і допомагає досягти мети.   Так само психотерапевт може виступати не лише нейтральним супутником, а й фахівцем, який має знання про закономірності поведінки та способи її зміни. Передавання інформації, формулювання правил або пряма рекомендація не обов’язково суперечать психотерапії, якщо вони відповідають погодженій меті. У лікуванні алкоголізму головним критерієм стає не збереження ідеалу абсолютної недирективності, а одужання в межах домовленостей із пацієнтом.   Порівняння терапевта з механіком навмисно підкреслює роботу з автоматизованими, жорсткими й передбачуваними патернами поведінки. Поки поведінка значною мірою механізована, терапевтичне втручання може бути більш активним і структурованим. Коли ж людина переходить до складнішого, автономного й менш передбачуваного способу функціонування, потреба в такому втручанні зменшується.   Отже, директивність тут не є постійною позицією терапевта. Вона виправдана настільки, наскільки допомагає послабити саморуйнівні автоматизовані патерни, не порушуючи меж терапевтичного контракту. Після цього простір для самостійності пацієнта має зростати, а роль терапевта – поступово зменшуватися.   ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

🔥 Український інститут практичної адиктології запрошує на онлайн-семінар: «ТЕХНІКИ РОБОТИ ІЗ ЗАЛЕЖНИМ МИСЛЕННЯМ У КЛІЄНТІВ ІЗ ЗАЛЕЖНІСТЮ» 🔎 ПРО СЕМІНАР Залежне мислення підтримує залежність і підвищує ризик повернення до вживання. Людина може применшувати небезпеку, перебільшувати позитивні наслідки вживання, знаходити виправдання або переконувати себе, що цього разу зможе все контролювати. Такі думки можуть здаватися цілком логічними, навіть коли вона щиро прагне залишатися тверезою. На семінарі розглянемо основні форми залежного мислення та практичні техніки розпізнавання й зміни переконань, які підтримують залежність. 📚 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: — основні форми узалежненого мислення: типові помилки, міфи, раціоналізація та самовиправдовування; — класифікації узалежнених переконань при хімічних залежностях та гемблінгу; — когнітивний дисонанс, самовиправдовування, розщеплення мислення та психологічні захисти; — мисленнєве підживлення потягу (desire thinking); — нейробіологічні аспекти роботи з мисленням у залежних клієнтів. 🧩 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: — розпізнавання характерних висловлювань, прихованих переконань і внутрішніх дозволів на вживання; — неконфронтаційна робота: сократівський діалог та мотиваційне інтерв’ювання; — аналіз автоматичних думок, перевірка переконань, схема ABCDE та формування альтернативних способів мислення; — експресивні й метафоричні техніки роботи зі стійкими переконаннями; — екстерналізація узалежнених переконань, робота з внутрішнім діалогом, образами та асоціаціями. 📌 Семінар буде корисний консультантам із хімічної залежності, психологам-адиктологам, психотерапевтам та іншим фахівцям, які працюють із залежностями. 🎙 ДЕНИС СТАРКОВ ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у транзакційному аналізі (CTA-p-EATA) та психотерапії узалежнень; ▪️ президент і навчаючий тренер УІПА; ▪️ науковий співробітник Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України; ▪️ досвід консультування та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 📆 12.11.2026 ⏰ 18:00–21:00, за київським часом 💻 Онлайн у Zoom, відеозв’язок обов’язковий 🗣 Мова — українська 💳 1100 грн — до 04.11; 1300 грн — з 05.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/XqRZAKfBehsSEyTQ7 Реєстрація завершується за дві доби до початку. Необхідна присутність щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 За дотримання всіх вимог видається сертифікат УІПА та нараховуються 4 бали БПР за умови проходження тестування в день заходу. 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) uipa.inst@gmail.com Віра Лисенко До зустрічі 12 листопада! 🍁

🍁 ЛИСТОПАД ІЗ УІПА 🍁 🔥 Український інститут практичної адиктології запрошує на онлайн-семінари: 🔹 12 ЛИСТОПАДА «ТЕХНІКИ РОБОТИ ІЗ ЗАЛЕЖНИМ МИСЛЕННЯМ У КЛІЄНТІВ ІЗ ЗАЛЕЖНІСТЮ» Залежне мислення — це один із основних психологічних механізмів, що підтримують залежність і підвищують ризик повернення до вживання психоактивних речовин. 🔎 На семінарі розглянемо: ▪️ основні форми залежного мислення та механізми його підтримання; ▪️ розпізнавання прихованих переконань і внутрішніх дозволів на вживання; ▪️ сократівський діалог, мотиваційне інтерв’ювання, схему ABCDE та метафоричні техніки. 💳 1100 грн — до 04.11 | 1300 грн — з 05.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/XqRZAKfBehsSEyTQ7 🍂 19 ЛИСТОПАДА «ПСИХОТЕРАПІЯ ПЕРЕЖИВАНЬ СОРОМУ ТА ПРОВИНИ» Сором і провина належать до фундаментальних соціально-моральних переживань людини. Сором і провина відіграють важливу роль у формуванні та підтриманні широкого спектра психологічних проблем і психічних розладів, виступаючи як первинними, так і вторинними переживаннями. 🔎 На семінарі розглянемо: ▪️ філософські й психологічні концепції сорому та провини; ▪️ їхню роль при психічних розладах; ▪️ психотерапевтичну роботу із самокритикою, самозвинуваченням, тілесними проявами й дисфункційними переконаннями. 💳 1100 грн — до 11.11 | 1300 грн — з 12.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/SLA3yzF3avjBE7A1A 🎙 Автор та ведучий — Денис Старков ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у транзакційному аналізі (CTA-p-EATA) та психотерапії узалежнень; ▪️ президент та навчаючий тренер УІПА; ▪️ досвід психологічного консультування та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ⏰ 18:00–21:00 (за Києвом) 💻 Онлайн у Zoom, українською мовою. 📹 Обов’язкова присутність щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 Сертифікат УІПА та 4 бали БПР за кожен семінар за умови виконання вимог участі та проходження тестування в день заходу. ❗️ Реєстрація завершується за дві доби до початку кожного семінару. 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) 🍁 До зустрічі на листопадових семінарах УІПА!🍁

ЯКІСТЬ ЗВІТУВАННЯ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ЛІКУВАННЯ ІГРОВОГО РОЗЛАДУ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД   #статті   📌 Svendsen, O., Stevens, M. W. R., Hamamura, T., Harpas, I., Radunz, M., & King, D. L. (2026). Reporting quality standards in gaming disorder treatment evidence: A systematic review. Acta Psychologica, 262, 106063. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.106063   Анотація   Доказова база щодо лікування ігрового розладу швидко зростає, але якість клінічних висновків залежить не лише від кількості досліджень, а й від повноти та прозорості їхнього звітування. Автори систематичного огляду повторно оцінили якість звітності новіших досліджень лікування ігрового розладу та порівняли її з результатами огляду 2017 року.   Пошук у шести базах даних дав 51 056 записів; після відбору до огляду включили 31 дослідження. Якість звітування оцінювали за CONSORT – Консолідованими стандартами звітності про клінічні випробування.   Порівняно з 2017 роком частка рандомізованих контрольованих випробувань зросла з 40 % до 61 %, а досліджень із контрольними групами – з 63 % до 90 %. Середня тривалість подальшого спостереження збільшилася з 3,5 до 6,1 місяця. Також покращилося звітування про рух учасників у дослідженні та статистичні показники на рівні груп.   Водночас покращення були нерівномірними. Більшість досліджень із вищою якістю звітування стосувалися психотерапевтичних втручань. Автори наголошують на необхідності довших періодів спостереження, ширшого набору результатів і стандартизованих інструментів, узгоджених із МКХ-11.   Фармакологічні підходи до лікування ігрового розладу залишаються недостатньо вивченими й не мають високоякісної доказової бази. Отже, якість досліджень і звітності в цій галузі покращується, але доказова база все ще потребує методологічного посилення. ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

🔥 Український інститут практичної адиктології запрошує на онлайн-семінар: «ПСИХОТЕРАПІЯ ПЕРЕЖИВАНЬ СОРОМУ ТА ПРОВИНИ» 🔎 ПРО СЕМІНАР Сором і провина пов’язані з усвідомленням себе, оцінкою власної поведінки, соціальними нормами та стосунками з іншими людьми. Вони можуть відігравати важливу роль у формуванні й підтриманні психологічних проблем і психічних розладів, виступаючи як первинними, так і вторинними переживаннями. На семінарі розглянемо механізми сорому та провини, їхні клінічні й неклінічні прояви та підходи до психотерапевтичної роботи з ними. 📚 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: — філософські уявлення про сором і провину: від Арістотеля та християнської філософії до Канта, Ніцше, К’єркегора, Гайдеггера, Ясперса й Сартра; — моральність, совість, каяття, прощення, моральний обов’язок, свобода волі та погляд Іншого; — психологічні концепції Фройда, Гелен Льюїс, Джун Тангні та Пола Гілберта; — сором і провина при депресії, ПТСР і комплексному ПТСР, соціальній тривозі, ОКР, розладах особистості, розладах харчової поведінки та залежностях. 🧩 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: — психодинамічна, когнітивно-поведінкова, схема-терапія, емоційно-фокусована терапія та терапія, сфокусована на співчутті; — феноменологічне дослідження сорому й провини: стосунки, думки, мотивація, тілесні відчуття, ідентичність і переживання себе; — робота з дисфункційними переконаннями, самокритикою, самозвинуваченням та униканням; — робота з тілесними проявами сорому й провини; — метафоричні техніки роботи із цими переживаннями. 📌 Семінар буде корисний психологам, психотерапевтам та консультантам різних спеціалізацій, які працюють із травматичним соромом, надмірною провиною та самозвинуваченням. 🎙 ДЕНИС СТАРКОВ ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у транзакційному аналізі (CTA-p-EATA) та психотерапії узалежнень; ▪️ президент і навчаючий тренер УІПА; ▪️ науковий співробітник Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України; ▪️ досвід консультування та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 📆 19.11.2026 ⏰ 18:00–21:00, за київським часом 💻 Онлайн у Zoom, відеозв’язок обов’язковий 🗣 Мова — українська 💳 1100 грн — до 11.11; 1300 грн — з 12.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/SLA3yzF3avjBE7A1A Реєстрація завершується за дві доби до початку. Необхідна присутність щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 За дотримання всіх вимог видається сертифікат УІПА та нараховуються 4 бали БПР за умови проходження тестування в день заходу. 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) uipa.inst@gmail.com Віра Лисенко До зустрічі 19 листопада!🍁

ЩО ТАКЕ АДИКЦІЯ? ЯДРО РОЗЛАДУ ТА ЙОГО КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ   #фрагмент   📌 За матеріалами: Auriacombe, M., Serre, F., Denis, C., & Fatséas, M. (2018). Diagnosis of addictions. In H. Pickard & S. H. Ahmed (Eds.), The Routledge handbook of philosophy and science of addiction (pp. 132–144). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315689197-12   Адикцію можна описати як стійку патологічну модель уживання психоактивної речовини або повторення певної поведінки, яка підтримується підкріпленням і з часом починає домінувати над іншими способами саморегуляції. Водночас сама по собі частота вживання, інтенсивність поведінки або виражені негативні наслідки ще не означають, що йдеться саме про адикцію.   Ключовим елементом розладу є втрата контролю. Саме вона відрізняє адикцію від просто ризикованого, шкідливого або надмірного патерну. Людина може вживати речовину у великих дозах чи завдавати собі значної шкоди, але певний час зберігати контроль над початком, кількістю або припиненням вживання. І навпаки, порушення контролю може проявлятися ще до того, як шкода стане катастрофічною й очевидною для оточення.   Через це важливо не змішувати між собою різні рівні опису. Чинники ризику, токсикологічні ефекти, соціальні наслідки, толерантність, абстинентні симптоми, потяг і рецидив пов’язані з адикцією, але не тотожні її ядру. У клінічній практиці та наукових моделях ці компоненти часто зливаються, і тоді розлад починають визначати через усе одразу. Це створює плутанину: одна частина явищ описує причини, інша – механізми підтримання, ще інша – наслідки.   Особливо проблематичним є поняття «надмірності». Його можна тлумачити кількісно – наприклад, через частоту або дозу, – а можна через негативні наслідки. Але жоден із цих варіантів не є достатнім. Кількісні межі умовні й залежать від речовини, контексту та індивідуальної вразливості. Негативні наслідки теж не вирішують питання: вони можуть виникати й без адикції, а людина може свідомо вживати щось шкідливе, не втрачаючи здатності контролювати поведінку.   Речовини, а також окремі види поведінки здатні активувати системи винагороди й підкріплювати повторення дії. До поведінок, які можуть набувати адиктивного характеру, належать гемблінг, відеоігри, сексуальна активність, фізичні вправи або окремі форми інтенсивного інтернет-використання. Однак не будь-яка часто повторювана поведінка є адикцією: вирішальне значення має те, чи виникає стійке порушення самоконтролю, потяг, труднощі з припиненням і повернення до поведінки попри намір утримуватися.   Важливою рисою адикції є її відносна стійкість у часі. Після припинення вживання або поведінки толерантність і симптоми відміни можуть послаблюватися порівняно швидко, тоді як потяг і схильність до рецидиву часто зберігаються значно довше. Саме тому адикцію доцільно розглядати як хронічний стан, який потребує не лише гострого втручання, а й тривалого спостереження, повторної оцінки ризиків і підтримки ремісії.   Отже, центральною ланкою адикції є не просто шкода, не сама по собі інтенсивність уживання і не біологічна залежність у вузькому сенсі, а стійка втрата контролю, пов’язана з потягом і підвищеною ймовірністю повернення до поведінки після періоду утримання. Такий підхід дозволяє точніше відмежовувати ядро розладу від його причин, супровідних явищ і наслідків. ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

🔥 Український інститут практичної адиктології запрошує на онлайн-семінар: «ТЕХНІКИ РОБОТИ ІЗ ЗАЛЕЖНИМ МИСЛЕННЯМ У КЛІЄНТІВ ІЗ ЗАЛЕЖНІСТЮ» 🔎 ПРО СЕМІНАР Залежне мислення підтримує залежність і підвищує ризик повернення до вживання. Людина може применшувати небезпеку, перебільшувати позитивні наслідки вживання, знаходити виправдання або переконувати себе, що цього разу зможе все контролювати. Такі думки можуть здаватися цілком логічними, навіть коли вона щиро прагне залишатися тверезою. На семінарі розглянемо основні форми залежного мислення та практичні техніки розпізнавання й зміни переконань, які підтримують залежність. 📚 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: — основні форми узалежненого мислення: типові помилки, міфи, раціоналізація та самовиправдовування; — класифікації узалежнених переконань при хімічних залежностях та гемблінгу; — когнітивний дисонанс, самовиправдовування, розщеплення мислення та психологічні захисти; — мисленнєве підживлення потягу (desire thinking); — нейробіологічні аспекти роботи з мисленням у залежних клієнтів. 🧩 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: — розпізнавання характерних висловлювань, прихованих переконань і внутрішніх дозволів на вживання; — неконфронтаційна робота: сократівський діалог та мотиваційне інтерв’ювання; — аналіз автоматичних думок, перевірка переконань, схема ABCDE та формування альтернативних способів мислення; — експресивні й метафоричні техніки роботи зі стійкими переконаннями; — екстерналізація узалежнених переконань, робота з внутрішнім діалогом, образами та асоціаціями. 📌 Семінар буде корисний консультантам із хімічної залежності, психологам-адиктологам, психотерапевтам та іншим фахівцям, які працюють із залежностями. 🎙 ДЕНИС СТАРКОВ ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у транзакційному аналізі (CTA-p-EATA) та психотерапії узалежнень; ▪️ президент і навчаючий тренер УІПА; ▪️ науковий співробітник Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України; ▪️ досвід консультування та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 📆 12.11.2026 ⏰ 18:00–21:00, за київським часом 💻 Онлайн у Zoom, відеозв’язок обов’язковий 🗣 Мова — українська 💳 1100 грн — до 04.11; 1300 грн — з 05.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/XqRZAKfBehsSEyTQ7 Реєстрація завершується за дві доби до початку. Необхідна присутність щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 За дотримання всіх вимог видається сертифікат УІПА та нараховуються 4 бали БПР за умови проходження тестування в день заходу. 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) uipa.inst@gmail.com Віра Лисенко До зустрічі 12 листопада! 🍁

Шановні друзі та колеги! Хочу попросити вас допомогти мені провести наукове дослідження — приділити приблизно 10 хвилин і заповнити анкету. 🤗Дякую усім, хто вже долучився! Це дуже цінно для мене! Про що дослідження? Цифрові ігри стали помітною частиною повсякденного життя сучасної людини. Для когось це спосіб відпочинку, для когось — спілкування, змагання або можливість переключитися. У цьому дослідженні я хочу краще зрозуміти психологічні особливості ігрової поведінки дорослих. До участі запрошую повнолітніх громадян України, які протягом останніх 12 місяців хоча б інколи грали в цифрові ігри на комп’ютері, консолі, смартфоні чи іншому пристрої. Не обов’язково грати регулярно або вважати себе геймером — важливий досвід кожного учасника. Опитування анонімне, його заповнення займає близько 10 хвилин. 🤗Буду дуже вдячна за вашу участь, а також за поширення цього допису серед знайомих, які можуть долучитися! 🌐Посилання на дослідження: https://forms.gle/LtJGobREPSqvcjU77 З вдячністю, Ірина Заєць супервізорка в полімодальному багатофокусному підході, сертифікована практикиня транзакційного аналізу УСТА, кандидатка в сертифіковані транзакційні аналіткині Європейського реєстру — Trainee for CTA-P-EATA, психологиня, EMDR-терапевтка, кризова консультантка і травматерапевтка, навчаюча тренерка та віцепрезидентка ГО «Український інститут практичної адиктології», засновниця Центру розвитку особистості «Альтернатива», членкиня УСТА, EATA, MCC та НПА

ЛІКУВАННЯ ІГРОВОГО РОЗЛАДУ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ТА МЕТААНАЛІЗ   #статті   📌 Harpas, I., Stevens, M., Radunz, M., Williamson, P., Hamamura, T., Svendsen, O., & King, D. L. (2025). Treatment of gaming disorder: A systematic review and meta-analysis. Psychiatry Research, 354, 116783. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2025.116783   Анотація   Лікування ігрового розладу може ускладнюватися коморбідними психічними розладами. У цьому систематичному огляді та метааналізі оцінювали ефективність втручань при ігровому розладі, зокрема когнітивно-поведінкової терапії, фармакотерапії та інших підходів, таких як сімейна терапія й втручання на основі усвідомленості.   У попередньо зареєстрований огляд увійшло 21 контрольоване клінічне дослідження, опубліковане у 2007–2025 роках. Загалом було проаналізовано дані 1360 учасників. Основним результатом були симптоми ігрового розладу; додатково оцінювали час, проведений за іграми, депресію та тривогу.   Після лікування спостерігалося значне зменшення симптомів ігрового розладу (g = 1,38; p < 0,001) і часу, проведеного за іграми (g = 0,90; p = 0,002), а також помірне зниження симптомів депресії (g = 0,65) і тривоги (g = 0,66). Ефекти щодо симптомів ігрового розладу та часу гри зберігалися під час 90-денного подальшого спостереження.   Когнітивно-поведінкова терапія та інші втручання продемонстрували порівнянну ефективність. Коморбідність не модератувала результати лікування, а в підлітків ефекти були більшими, ніж у дорослих. Водночас гетерогенність між дослідженнями була високою.   Автори наголошують на методологічних обмеженнях наявної доказової бази: непослідовності діагностичних підходів, коротких періодах спостереження та високій гетерогенності. Наявні дані підтримують ефективність лікування для зменшення симптомів і скорочення часу гри, але потрібні більші й довготриваліші дослідження. Фармакологічні втручання потребують окремого подальшого вивчення. ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

Шановні друзі та колеги! Хочу попросити вас допомогти мені провести наукове дослідження — приділити приблизно 10 хвилин і заповнити анкету. 🤗Дякую усім, хто вже долучився! Це дуже цінно для мене! Про що дослідження? Цифрові ігри стали помітною частиною повсякденного життя сучасної людини. Для когось це спосіб відпочинку, для когось — спілкування, змагання або можливість переключитися. У цьому дослідженні я хочу краще зрозуміти психологічні особливості ігрової поведінки дорослих. До участі запрошую повнолітніх громадян України, які протягом останніх 12 місяців хоча б інколи грали в цифрові ігри на комп’ютері, консолі, смартфоні чи іншому пристрої. Не обов’язково грати регулярно або вважати себе геймером — важливий досвід кожного учасника. Опитування анонімне, його заповнення займає близько 10 хвилин. 🤗Буду дуже вдячна за вашу участь, а також за поширення цього допису серед знайомих, які можуть долучитися! 🌐Посилання на дослідження: https://forms.gle/LtJGobREPSqvcjU77 З вдячністю, Ірина Заєць супервізорка в полімодальному багатофокусному підході, сертифікована практикиня транзакційного аналізу УСТА, кандидатка в сертифіковані транзакційні аналіткині Європейського реєстру — Trainee for CTA-P-EATA, психологиня, EMDR-терапевтка, кризова консультантка і травматерапевтка, навчаюча тренерка та віцепрезидентка ГО «Український інститут практичної адиктології», засновниця Центру розвитку особистості «Альтернатива», членкиня УСТА, EATA, MCC та НПА

🔥 Український інститут практичної адиктології запрошує на онлайн-семінар: «ПСИХОТЕРАПІЯ ПЕРЕЖИВАНЬ СОРОМУ ТА ПРОВИНИ» 🔎 ПРО СЕМІНАР Сором і провина пов’язані з усвідомленням себе, оцінкою власної поведінки, соціальними нормами та стосунками з іншими людьми. Вони можуть відігравати важливу роль у формуванні й підтриманні психологічних проблем і психічних розладів, виступаючи як первинними, так і вторинними переживаннями. На семінарі розглянемо механізми сорому та провини, їхні клінічні й неклінічні прояви та підходи до психотерапевтичної роботи з ними. 📚 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: — філософські уявлення про сором і провину: від Арістотеля та християнської філософії до Канта, Ніцше, К’єркегора, Гайдеггера, Ясперса й Сартра; — моральність, совість, каяття, прощення, моральний обов’язок, свобода волі та погляд Іншого; — психологічні концепції Фройда, Гелен Льюїс, Джун Тангні та Пола Гілберта; — сором і провина при депресії, ПТСР і комплексному ПТСР, соціальній тривозі, ОКР, розладах особистості, розладах харчової поведінки та залежностях. 🧩 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: — психодинамічна, когнітивно-поведінкова, схема-терапія, емоційно-фокусована терапія та терапія, сфокусована на співчутті; — феноменологічне дослідження сорому й провини: стосунки, думки, мотивація, тілесні відчуття, ідентичність і переживання себе; — робота з дисфункційними переконаннями, самокритикою, самозвинуваченням та униканням; — робота з тілесними проявами сорому й провини; — метафоричні техніки роботи із цими переживаннями. 📌 Семінар буде корисний психологам, психотерапевтам та консультантам різних спеціалізацій, які працюють із травматичним соромом, надмірною провиною та самозвинуваченням. 🎙 ДЕНИС СТАРКОВ ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у транзакційному аналізі (CTA-p-EATA) та психотерапії узалежнень; ▪️ президент і навчаючий тренер УІПА; ▪️ науковий співробітник Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України; ▪️ досвід консультування та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 📆 19.11.2026 ⏰ 18:00–21:00, за київським часом 💻 Онлайн у Zoom, відеозв’язок обов’язковий 🗣 Мова — українська 💳 1100 грн — до 11.11; 1300 грн — з 12.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/SLA3yzF3avjBE7A1A Реєстрація завершується за дві доби до початку. Необхідна присутність щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 За дотримання всіх вимог видається сертифікат УІПА та нараховуються 4 бали БПР за умови проходження тестування в день заходу. 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) uipa.inst@gmail.com Віра Лисенко До зустрічі 19 листопада!🍃

ЯК ВИНИКАЄ ГЕМБЛІНГОВИЙ РОЗЛАД? ЕТІОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ   #фрагменти   📌 За матеріалами: Goudriaan, A. E., van den Brink, W., & van Holst, R. J. (2019). Gambling disorder and substance-related disorders: Similarities and differences. In A. Heinz, N. Romanczuk-Seiferth, & M. N. Potenza (Eds.), Gambling disorder (pp. 247–269). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-03060-5_12   Гемблінговий розлад розглядають як результат взаємодії біологічних, психологічних і соціальних чинників. Однією з найвідоміших моделей є тришляхова модель Блащинського та Новер, у якій описано три відносно різні траєкторії формування проблемного гемблінгу.   Перший шлях — поведінково зумовлений: ключову роль відіграють доступність азартних ігор, раннє залучення, навчання через підкріплення та когнітивні викривлення без вираженої специфічної психопатологічної вразливості. Другий шлях характерний для «емоційно вразливих» гравців, у яких до цих механізмів додаються тривога, депресивність, схильність до ризику, пошук гострих відчуттів та інші особистісні й біологічні фактори. Третій шлях пов’язаний з антисоціальною імпульсивністю, СДУГ, вираженим дефіцитом контролю та антисоціальною поведінкою.   Соціальне середовище також має значення: доступність і культурна нормалізація азартних ігор створюють умови для регулярного гемблінгу, а ранні виграші можуть посилювати його закріплення. Генетична та нейробіологічна вразливість взаємодіє з цими чинниками, впливаючи на імпульсивність, прийняття рішень, відстрочення винагороди та роботу фронтостріатальних систем.   Для гемблінгового розладу особливо важливі процеси обробки виграшів і втрат. Знижена чутливість до негативних наслідків може підтримувати продовження гри після програшів і феномен «відігравання втрат». Водночас стимули, пов’язані з гемблінгом, набувають підвищеної мотиваційної значущості та посилюють потяг до гри.   Окрему роль відіграють когнітивні викривлення: ілюзія контролю, особливе сприйняття «майже виграшів», переоцінювання перемог і знецінення програшів. Саме ці механізми відрізняють гемблінговий розлад від багатьох розладів, пов’язаних із уживанням психоактивних речовин, хоча обидві групи розладів мають спільні риси — імпульсивність, порушення прийняття рішень, дефіцити виконавчих функцій і зміни фронтостріатальних мереж. ___________________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/

🔥 Український інститут практичної адиктології запрошує на онлайн-семінар: «ТЕХНІКИ РОБОТИ ІЗ ЗАЛЕЖНИМ МИСЛЕННЯМ У КЛІЄНТІВ ІЗ ЗАЛЕЖНІСТЮ» 🔎 ПРО СЕМІНАР Залежне мислення підтримує залежність і підвищує ризик повернення до вживання. Людина може применшувати небезпеку, перебільшувати позитивні наслідки вживання, знаходити виправдання або переконувати себе, що цього разу зможе все контролювати. Такі думки можуть здаватися цілком логічними, навіть коли вона щиро прагне залишатися тверезою. На семінарі розглянемо основні форми залежного мислення та практичні техніки розпізнавання й зміни переконань, які підтримують залежність. 📚 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: — основні форми узалежненого мислення: типові помилки, міфи, раціоналізація та самовиправдовування; — класифікації узалежнених переконань при хімічних залежностях та гемблінгу; — когнітивний дисонанс, самовиправдовування, розщеплення мислення та психологічні захисти; — мисленнєве підживлення потягу (desire thinking); — нейробіологічні аспекти роботи з мисленням у залежних клієнтів. 🧩 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: — розпізнавання характерних висловлювань, прихованих переконань і внутрішніх дозволів на вживання; — неконфронтаційна робота: сократівський діалог та мотиваційне інтерв’ювання; — аналіз автоматичних думок, перевірка переконань, схема ABCDE та формування альтернативних способів мислення; — експресивні й метафоричні техніки роботи зі стійкими переконаннями; — екстерналізація узалежнених переконань, робота з внутрішнім діалогом, образами та асоціаціями. 📌 Семінар буде корисний консультантам із хімічної залежності, психологам-адиктологам, психотерапевтам та іншим фахівцям, які працюють із залежностями. 🎙 ДЕНИС СТАРКОВ ▪️ кандидат психологічних наук (медична психологія); ▪️ супервізор Української спілки психотерапевтів у напрямку психотерапії узалежнень; ▪️ сертифікований психотерапевт у транзакційному аналізі (CTA-p-EATA) та психотерапії узалежнень; ▪️ президент і навчаючий тренер УІПА; ▪️ науковий співробітник Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України; ▪️ досвід консультування та психотерапії з 2009 року. ℹ️ ОРГАНІЗАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ 📆 12.11.2026 ⏰ 18:00–21:00, за київським часом 💻 Онлайн у Zoom, відеозв’язок обов’язковий 🗣 Мова — українська 💳 1100 грн — до 04.11; 1300 грн — з 05.11 📝 Реєстрація: https://forms.gle/XqRZAKfBehsSEyTQ7 Реєстрація завершується за дві доби до початку. Необхідна присутність щонайменше на 80% семінару з увімкненою камерою. 🎓 За дотримання всіх вимог видається сертифікат УІПА та нараховуються 4 бали БПР за умови проходження тестування в день заходу. 💬 Організатор: +38 (050) 352-66-28 (Viber, Telegram, WhatsApp) uipa.inst@gmail.com Віра Лисенко До зустрічі 12 листопада!

КОМПУЛЬСИВНИЙ РОЗЛАД СЕКСУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ГЕМБЛІНГОВИЙ РОЗЛАД: СУПУТНІСТЬ У ДВОХ ВИБІРКАХ США   #статті   📌 Way, B. M., Jennings, T. L., Grubbs, J. B., Chapman, H., & Kraus, S. W. (2026). Double trouble – Examining the co-occurrence of compulsive sexual behavior disorder and gambling disorder among two American samples. The American Journal on Addictions, 35(1), 36–45. https://doi.org/10.1111/ajad.70090   Анотація   Взаємозв’язок між компульсивним розладом сексуальної поведінки (КРСП) та гемблінговим розладом вивчено недостатньо. У цьому дослідженні автори оцінили поширеність високого ризику КРСП серед людей із високим ризиком або діагнозом гемблінгового розладу та порівняли демографічні й психопатологічні характеристики учасників із високим ризиком КРСП і без нього.   Було використано дві вибірки. Перша включала 498 учасників із загальної популяції з високим ризиком гемблінгового розладу. Друга – 606 ветеранів, які проходили стаціонарне лікування гемблінгового розладу.   Високий ризик КРСП виявлено у 28,9 % учасників першої вибірки та у 18,2 % другої. Він був значуще пов’язаний із чоловічою статтю, молодшим віком, сексуальною різноманітністю, більш раннім початком гемблінгу, суб’єктивним відчуттям меншого відновлення від проблем, пов’язаних із гемблінгом, та нещодавнім проходженням лікування гемблінгового розладу.   Учасники з одночасним високим ризиком КРСП також частіше мали інші психопатологічні прояви. У першій вибірці це були тривога, депресія, вживання алкоголю та суїцидальні думки; у другій – поточне вживання психоактивних речовин, тривога та психотичні розлади.   Отримані дані свідчать про значну супутність високого ризику КРСП і гемблінгового розладу, особливо серед молодших учасників, сексуально різноманітних груп та осіб із більш раннім початком гемблінгу. Така супутність була пов’язана з більш вираженою психопатологією. Автори вважають доцільним скринінг КРСП серед пацієнтів із гемблінговим розладом. _______________________________ Чекаємо вас в офіційних каналах Українського інституту практичної адиктології: Telegram: https://t.me/uipa_inst Facebook: https://www.facebook.com/uipa.inst   Тут насамперед з’являються анонси подій, а також ми ділимося актуальними матеріалами з адиктології та травматерапії.   Сайт Українського інституту практичної адиктології: https://www.uipa.com.ua/