658
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
+630 days
Posts Archive
658
🎞 Пані та панове, запрошуємо всіх на продовження програми "Японський модернізм", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
"Жінка в пісках" (砂の女, Suna no Onna) 🎎🍓🪰
Режисер: Хіроші Тешіґахари
Країна: 🇯🇵
1964 р.
Жанр: Драма, артхаус, еротика
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Одна з найгучніших фестивальних сенсацій 60-х «Жінка в пісках» стала для багатьох відкриттям химерного та лячного світу режисера Хіроші Тешіґахари й письменника-сценариста Кобо Абе. Одна з найгостріших і відчутно еротичних битв статей у кіно, що розгорнулася на тлі з кафкіанського панно повсякденної сізіфової боротьби, за яку Тешіґахара отримав номінацію на премію «Оскар» за найкращу режисуру.
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
23.11.24
🕰 О котрій?
17:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на збір на авто для 3 ОШБ х НГУ "Хартія" від 100 грн.
(Є QR на вході)
Cinemadrom • БК • Пломінь658
❗️❗️❗️Увага❗️❗️❗️
Наступні два покази з програми "Японський модернізм" – 23 і 30 листопада, починаються на годину раніше, тобто о 17:00, через хронометраж стрічок й правила використання Малої Зали в Будинку Кіно.
658
В основу стрічки був покладений справжній прецедент, який мав місце в Японії 60-х. Корейський студент Рі Чін У зґвалтував, а потім убив двох дівчат. В очікуванні суду, перебуваючи у в'язниці, він листувався з журналісткою-кореянкою, яка брала активну участь у його подальшій долі. Це листування було видано під назвою «Покарання, смерть і любов». З нього випливало, що злочинець мав гострий інтелект, складний психотип і глибоко емоційне світосприйняття. І тим жахливішим видається скоєний ним злочин. У листах до журналістки обвинувачений намагався розібратися в собі, оцінити свій злочин з погляду логіки, релігії та звичайного здорового глузду, що і послугувало поштовхом до творчої рефлексії Наґіси Ошіми в площині кіно.658
📄 Анотація: Молодий кореєць, якого всі звуть просто Р, засуджений до страти за вбивство та зґвалтування двох дівчат. Однак виконання вироку закінчується несподівано: повішений залишається живим і при цьому зовсім не пам'ятає, хто він і що скоїв. Організатори та учасники церемонії страти вирішують, що провести повторне повішення можна тільки після того, як Р згадає про свої діяння та розкається в них. Але як змусити його пригадати?
658
🎞 Пані та панове, запрошуємо всіх на продовження програми "Японський модернізм", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
"Страта через повішення" (絞死刑, Kōshikei)
Режисер: Наґіса Ошіма
Країна: 🇯🇵
1968 р.
Жанр: Драма, артхаус, чорна комедія
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Не фільм, а парабола карально-пенітенціарного зразка, кіноексперимент на межі філософського есе й трагіфарсу, у фіналі котрого зовсім не очевидно кого варто було б засудити до страти, жертву чи ката? Знята за лекалами "епічного театру" Бертольда Брехта, картина в чергове засвідчує дотичність свого автора до часу, в який він жив і творив.
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
16.11.24
🕰 О котрій?
18:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на оренду Малої Зали від 100 грн.
(Є QR на вході)
P.S. Залишок піде на збір на авто для 3 ОШБ х НГУ "Хартія".
Cinemadrom • БК • Пломінь658
Юкіо Мішіма (справжнє ім'я Хіраока Кімітаке) (1925-1970) – японський письменник, драматург, актор та режисер театру і кіно і навіть диригент симфонічного оркестру. Автор сорока романів, близько двох десятків п’єс, величезної кількості есе та оповідань. Тричі претендент на Нобелівську премію з літератури та визнаний багатьма одним із найкращих прозаїків ХХ століття. Для когось – блискучий естет та денді, який прославляв культ тілесності; для когось – лицар духу, останній самурай Японії, що спробував повстати супроти вульгарності сучасного світу з його виключно матеріалістичними цінностями. Однак, жодний з чергових переліків занять та регалій Мішіми не здатен осягнути багатогранності цієї особи.
Мішіма та тіло.
Бувши доволі кволим юнаком, якого навіть наприкінці програшної для Японії Другої світової війни відмовлялися брати до армії, Мішіма взявся за радикальну перебудову власного тіла та став займатися культуризмом і присвятив цьому своєму захопленню ціле есе "Сонце і сталь". Також у мистецтві фехтування "Кендо" володів п'ятим даном і є автором передмови до "Хагакуре" – традиційного трактату про кодекс самурая "Бушідо".
Мішіма та дух.
У охопленій лівими та відверто прокомуністичним демонстраціями Японії 1960-х, прагнення відродити національні традиції підштовхнуло Мішіму до участі у військово-патріотичних виступах. У 1966 він публічно заявив про свою солідарність з ультраправими колами та вступив до японських Сил Самооборони. У 1968 ним було засновано парамілітарну студентську організацію Татенокай – "Товариство щита". Юкіо Мішіма був її лідером та утримував за власний кошт.
Мішіма та смерть.
25 листопада 1970 року, в результаті захоплення штаб-квартири Сил самооборони Японії та невдалої спроби підбурити залишки японської армії до здійснення консервативної революції, як справжній самурай, розуміючи свою поразку перед невіглаством мас, Мішіма вчиняє ритуальне самогубство – сеппуку. Відповідно до самурайських традицій він розстебнув мундир і заколов себе мечем. Потім меч узяв його сподвижник Моріта. За традицією він мав відсікти голову Мішіми, що вдалося лише з третьої спроби. Після цього Моріта також розпоров собі живіт, а його голову відтяв інший його товариш. Пізніше обряд сеппуку здійснили ще семеро послідовників Мішіми.
Мішіма та життя
В Мішіми не було, як це називають недолугі обивателі, "життя", в нього був проект, втілення якого люди з усіх куточків світу переповідають дотепер.
658
🎌 Аби ви, наші любі глядачі, були підковані у питанні мішімознавства та готові до дискусії після перегляду, пропонуємо докладніше ознайомилися з матеріалами від видавництва Пломінь та японознавця Сергія Капранова, присвяченими біографії й світоглядним принципам Юкіо Мішіми, як унікального митця та мислителя. ⛩
1. МІСІМА ЮКІО ЯК МИСЛИТЕЛЬ
(НА МАТЕРІАЛІ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПРАЦЬ
ПІЗНЬОГО ПЕРІОДУ). Сергій Капранов
2. Сергій Капранов: Юкіо Місіма - Останній Самурай (відеозапис лекції)
3. Юліус Евола. «Шлях самурая», Пер. з англ. Анна Врядник, Plomin.Club
658
📜 Анотація: Історичним тлом для картини, як і для оригінального оповідання Мішіми 1961 р. за яким вона знята, виступили події відомі у японській історії як "інцидент 2.26.1936", в ході яких "рух молодих офіцерів" (від лейтенанта до капітана) здійснили спробу перевороту в ім'я Імператора та Японії проти "шкідників" у кабінетах, але попри свій роялізм, повстання було жорстоко придушене військами за наказом самого Імператора. Однак, головний герой "Патріотизму", лейтенант Такеяма, член цієї самої організації, волею долі опиняється у протилежному таборі. Виникає дилема: зрадити друзів чи Імператора? Як істинний самурай, Такеяма не замислюючись, обирає смерть. За ним прямує і його кохана дружина.
658
🎞 Пані та панове, запрошуємо всіх на відкриття програми "Японський модернізм", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
"
Патріотизм" (憂國, Yūkoku) ⛩🎎
Режисер: Юкіо Мішіма
Країна: 🇯🇵
1966 р.
Жанр: Трагедія, артхаус, театр Но.
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Перший і останній цілком авторський кінотвір неперевершеного Юкіо Мішіми, знятий у суворих правилах театру Но та заснований на відзвуках трагедії, що розлилася сторінками японської історії ХХ ст. "Патріотизм" розмиває межу між культурами Заходу та Сходу, так само як між творцем та його творінням, залишаючи тонкий, ледве помітний серпанок кіноекрана. Півгодинний Ритуал кохання і смерті, який ви не забудете ніколи...
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣💬
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
09.11.24
🕰 О котрій?
18:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на збір від 100 грн.
(Є можливість скористатися QR на вході)
Cinemadrom • БК • Пломінь658
⬆️⬆️⬆️
📖📖📖
Західні мистецтвознавці й культурологи невтомно ламають голови над європейським корінням напрямків, якими цвіло японське мистецтво з початком епохи Сьова (1926-1989), замість того аби прийняти той факт, що країна висхідного сонця має власну, автентичну генезу багатьох мистецьких явищ. Буває, що й у чергове, коли обраний митець знати не знає художнього твору, риси якого приписуються йому, чи то як джерело натхнення, чи то прямий закид в плагіаті, європоцентристи вимушені відступити кусаючи лікті.
🪭🪭🪭
Втім, як і належить, модернізм складався у Японії, радше як реакція мистецької інтелігенції на грандиозні потрясіння й катастрофи початку лихолітнього століття під двома хрестами. Небачений науково-технічний стрибок за декілька десятиліть зламав традиційний уклад й віковічні традиції унікальної далекосхідної культури. Боротьба між непохитною горою Фудзі й швидкоплинною рікою Сандзу – це була суперечність, необхідність розв’язання якої виснажувала Японію. Але в якій, водночас, митці модерністського спрямування вбачали виклик, привід для ревізії попередньої культури, неабияк сміливих експериментів з формою та пошуку власної ідентичності – особистої, а заразом й національної.
🪭🪭🪭
• Модерністи оголосили суб'єктивну перцепцію єдиною реальністю підвладною нашому розуму, вважаючи справді цінним лише суб'єктивне сприйняття світу, адже тільки суб'єктивне чуття, здатне по справжньому докопатися до сутності речей.
🪭🪭🪭
• Художник осмислює не світ, а лише своє сприйняття того, отже й мета митця – якнайповніше та яскравіше відображення внутрішніх станів, що безперервно змінюються.
🪭🪭🪭
Започаткований спершу в літературі Рюноске Акутаґавою, і надалі розбурханий руйнівною поразкою у Другій світовій та постанням на ядерному згарищі Хіросіми й Нагасакі оновленої, післявоєнної Японії, модернізм занурився у глибоку саморефлексію над минулим, майбутнім та теперішнім японської культури та ідентичності, породивши плеяду візіонерів та новаторів від світу літератури: Юкіо Мішіма, Осаму Дадзай, Кобо Абе.
🪭🪭🪭
З перенесенням творів та художніх принципів яких на срібний екран ми й пропонуємо вам ознайомитися в листопадовій програмі кіноклубу Cinemadrom "Японський модернізм" 🇯🇵
658
🎬 Представляємо листопадову програму кіноклубу Cinemadrom:
«Японський модернізм» 🎎🪭
1. 9.11.24 о 18:00 – «Патріотизм або Ритуал кохання і смерті» (1966), режисер: Юкіо Мішіма
2. 16.11.24 о 18:00 – «Страта через повішання» (1968), режисер: Наґіса Ошіма
3. 23.11.24 о 18:00 – «Жінка в пісках» (1964), режисер: Хіроші Тешіґахара
4. 30.11.24 о 18:00 – «Чуже обличчя» (1966), режисер: Хіроші Тешіґахара
"Адже немає нічого дивного в тому, що змісту віддають перевагу, аніж зовнішній формі…" Кобо Абе
До зустрічі в Будинку кіно! 📯658
Знаєте що за картина на першій світлині?
"Повернення блудного сина" Рембрандта ван Рейна
А знаєте, що на другій та третій?
Київський Будинок кіно, за адресою вул. Саксаганського, 6 та бар Вавилон у ньому.
Ви здогадуєтеся, що це значить, чи не так? 😏
🎉 Кіноклуб Cinemadrom повертається в Будинок Кіно! 📯
Чекаємо на вас, щосуботи о 18:00, у Малій Залі, як в старі добрі часи. Очікуйте на програму й слідкуйте за анонсами показів! 🗓
Cinemadrom • БК • Пломінь
658
📃 Анотація: В ідилічному провінційному містечку Том Стол (Вігго Мортенсен) — свій хлопець і взагалі добра душа — розливає каву у своєму маленькому дайнері, а вдома на нього чекають розумники діти та красуня дружина (Марія Белло) та й загалом у вус не дує, так би мовити. Все, втім, руйнується того дня, коли в закусочну ввалюються два огидних грабіжника з пушками. Том, проявивши несподівану рішучість та вмілість, вбиває обох і стає місцевим героєм дня. Але невдовзі понад його будинком починає їздити темна машина із тонованим склом і номерами іншого штату. До дружини навідується незваний гість з понівеченим обличчям (Ед Харріс) та ще кілька головорізами, які звуть Тома - Джоуї та наполягають на тому, що в них з ним є невирішені справи. 🪁⛳️
658
🎞 Пані та панове, запрошуємо на завершення програми "З коміксу на плівку", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
«Історія насильства» (A History of Violence)
Режисери: Девід Кроненберґ
Країна: 🇨🇦
2005 р.
Жанр: Трилер, сімейна драма.
Переклад: 🇺🇦 дубляж
🎥
Холоднокровний трилер за коміксами DC та перша картина у подальшому плідному режисерсько-акторському тандемі Девіда Кроненберґа та Вігго Мортенсена. Історія про те, що трапляється коли минуле наздоганяє тебе, як би гарно ти не замаскувався, нап'явши шкуру порядного громадянина й люблячого батька. Адже у кожного з нас є темна сторона, чи не так. Але чи готові ви поділитися нею з найріднішими?
Після показу відбудеться обовʼязкове обговорення 🗣
🗺Де?
Арт-простір «Вежа», КПІ Корпус №1, Берестейський проспект, 37
🗓 Коли?
31.10.24 (четвер) о 18:00💬
🚦Вхід: за реєстрацією (обов'язково)
🎟 Форма для реєстрації.
(Реєструйтеся завчасно)
☝🏻Донат на збір для 53 ОМБр.
(Є можливість скористатися QR)
Cinemadrom • Вежа • Пломінь658
📜 Анотація: Місто гріхів - це збірка історій, що оповідають долю пропащих душ, шляхи яких то перетинаються, то розходяться вулицями Бейсін Сіті. 🌃
Міккі Рурк грає Марва, амбала з очима розміром з порожні гільзи. Його помста - це пістолет, заряджений болем і безнадією, таблетка знеболюючого для прокляття, яке його гризе. Вона не вилікує, але притупить біль на деякий час. Кожна куля - ім'я на надгробку його минулого. 🪦
Трішки подалі, ми зустрічаємо Двайта, у виконанні Клайва Овена, який вплутується в хитросплетіння безжальної війни кримінальних угрупувань, через здавалося б буденний прояв голантності.🩸
Джессіка Альба - Ненсі - жінка з вогнем в очах, душу якої ще змалечку втопили у брудній калюжі чиєїсь розбещенності. 📿
Ми бачимо Брюса Віліса в ролі поліцейського, Джона, який б'ється об стіну корупції, і з першого погляду стає зрозуміло, що він врешті розіб'ється насмерть.🛡
658
🎬 24 жовтня — зустріч у кіноклубі Cinemadrom. Перегляд х/ф «Місто гріхів» (реж. Роберт Родрігес), 2005 р.
Кіноклуб Cinemadrom продовжує програму «З коміксу на плівку» з еталонним прикладом перенесення мальопису на екран "Місто гріхів". "Сонце вже сховалося за обрій, але його призахідні відблиски ще виграють на шкіряному вбранні повій та цеглинах будівель, просякнутих гріхом. Місто гріхів - лабіринт без виходу, де кожне перехрестя - могила надії. Могила стоячи по груди в якій вас з лопати засипають нелюдською жорстокістю, підступними інтригами й нескінченним відчаєм. Це жорстокість без масок, помста без вибачень. Це фільм, який залишиться у вашій душі, як уламок скла. Однак ви його ніяк не витягнете, адже він так солодко поколює".
Де? Арт-простір «Вежа», КПІ Корпус №1, Берестейський проспект, 37
Коли? 24 жовтня, початок о 18:00
Жанр: Кінокомікс, детектив, трилер, неонуар
Переклад: 🇺🇦 дубляж
🎟 Форма для реєстрації.
(обов'язково)
☝🏻Донат на збір для 53 ОМБр.
Cinemadrom • Вежа • Пломінь
658
Стосовно першої екранізації коміксу Майка Міньйоли люблять промовляти формулу:
"блокбастер з душею".
• І не дарма! Cвоїх чудовиськ, натхненних творчістю Говарда Філліпса Лавкрафта та інших королів жаху, Ґільєрмо ліпив власноруч. В кожному слизькому тентаклі, гострому пазурі, кривому іклі та ряді очей відчувається любов автора до своїх монстряк. І якщо режисер вже збирається задіяти CGI, то це повинне вартувати того.
• Однак, чудовиська мексиканського сеньйора здатні не лише налякати, а й розчулити глядача до глибини душі. Це дуже важлива риса фільмів Дель Торо, в них відчувається щира емпатія до не таких як всі, до аутсайдерів, химерників та диваків. Хто такі Хеллбой, Ейб та Ліз, якщо не потвори? Так, ті самі, що й «Потвори» (1932) Тода Броунінга, ще одного улюбленого фільму Ґільєрмо Дель Торо, між іншим, який ми впевнені й сам завжди почував себе чужинцем.658
📃 Анотація:
В 1944 році, десь на північних берегах Шотландії висаджуються нацистська окультна експедиція ☠ за ініціативи російського містика Григорія Распутіна 🧿. На руїнах древнього кельтського храму вони мають намір провести містичний ритуал з використанням засекречених технологій Третього Райху та відкрити портал в інший вимір, тобто Пекло. Закликавши на свій бік сили 7 древніх богів хаосу – Огдру Джахад 🦑, німці під керівництвом геніального доктора-протезиста Крьонена збираються переломити хід Другої світової війни, і прискорити настання Рагнароку. Але їхні плани зриває загін американських спецсил 🪖, що підриває портал в який засмоктує Распутіна, і з якого в наш світ потрапляє маленьке чортеня, син Сатани – Хеллбой, котрого всиновлює професор Брум.😈 З віком рогатого приймають на службу у Бюро боротьби з паранормальними явищами 👻та саме він стає на заваді пануванню нечистої сили. Але Распутін не спить – Ілза, вовчиця СС, повертає коханого 🩸 в наш світ й той вже готує новий план настання Рагнароку. 🪬👹658
🎞 Пані та панове, запрошуємо всіх на продовження програми "З коміксу на плівку", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
«Хеллбой» (Hellboy)
Режисер: Ґільєрмо Дель Торо
Країна: 🇺🇸
2004 р.
Жанр: Кінокомікс, містика, горрор.
Переклад: 🇺🇦 дубляж
🎥
"Чуєте, вони грають нашу пісню [Red Right Hand]". А знаєте, що це значить? Це значить, що сьогодні комусь з надприродних монстряк та їхніх темних володарів буде непереливки, бо на полювання виходить Бюро боротьби з паранормальними явищами та він - Хеллбой. Добродушний чорт, суще породження пекла з галантно спиляними рогами, що діловито жуючи сигару й легко виляючи хвостиком виборює світло в осерді темряви.
Після показу відбудеться обовʼязкове обговорення 🗣
🗺Де?
Арт-простір «Вежа», КПІ Корпус №1, Берестейський проспект, 37 (5 хв. пішки від Ⓜ️ Політехічний інститут)
🗓 Коли?
17.10.24 (четвер) о 18:00💬
🚦Вхід: за реєстрацією (обов'язково)
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Донат на збір для 53 ОМБр.
(Є можливість скористатися QR)
Cinemadrom • Вежа • Пломінь658
📃 Анотація:
Це була лиха ніч. Ніч моторошного свята Гелловін. Банда ґвалтівників та вбивць, вривається на квартиру молодої пари, жорстоко розправляється з рок-музикантом Еріком Дрейвеном та його нареченою Шеллі. Через рік Ерік повстає з могили та вирушає на пошуки вбивць. Чи може він зватися людиною тепер? Або ж, краще, Вороном, невпокоєним духом, що прагне відплати? Неначе сам дух праведної помсти повстав супроти диявольської природи міста аби очистити його від непотребу, що розцвів немов отруйний грибок чи якась зараза під похмурим, затягнутим хмарами небом й осінньою зливою. Але ж "дощ не може тривати вічно", чи не так? 🐦⬛️