Даніель Шеліговський

Останнім часом нічого не писав, зате дуже ефективно провів час у Києві, де наша команда зустрілася із українськими топ-посадовцями та експертами. Вернусь у Варшаву - поділюся висновками. https://twitter.com/rnbo_gov_ua/status/1776240563995431018?t=OTu1BZtM9Jksp85YNO0JuQ&s=19

Польсько-український порядок денний зараз дуже насичений, тобто це могло залишитися поза увагою: Польща подвоїть свій внесок у чеську ініціативу щодо закупівлі сотень тисяч боєприпасів для України. Ще до того, два тижні тому, Польща заявила, що ії внесок у цю ініціативу буде "дуже вагомим". Тепер він збільшиться вдвічі. Польща допоможе також забезпечити логістичну підтримку для транспортування снарядів на фронт. https://www.reuters.com/world/europe/poland-double-its-contribution-czech-ammunition-plan-says-minister-2024-03-27/

Ну що ж, підбиваємо підсумки сьогоднішніх польсько-українських переговорів у Варшаві. Як я вже писав раніше, не варто було сподіватися на прорив у наших відносинах. Все ще залишається низка проблемних питань, з обох боків бракує довіри. Розмови складні, але атмосфера була легшою, ніж я особисто очікував. Тепер по черзі. 👉 Польща й надалі залишається важливим партнером України у ії підтримці у війні з Росією. На відміну від багатьох наших західних колег, Польща хоче, щоб Україна у війні *перемогла* (а не просто не програла), та хоче, щоб Росія понесла відповідальність за цю війну - як кримінальну (міжнародні судові процеси), так і фінансову (репарації). Не секрет, що не всі на заході у захваті від такой чіткої позиції Польщі 👉 Польща продовжує військову підтримку України, буквально кілька днів тому разом із Німеччиною ми започаткували бронетанкову коаліцію, яка буде постачати Україні важку техніку та вести підготовку українських військових 👉 Польща задекларувала активізувати зусилля задля підтримки України на шляху до Євросоюзу. Польський уряд пообіцяв працювати над тим, щоб ще у першій половині цього року було проведено міжурядову конференцію, яка офіційно відкриє переговори про членство із Україною. Окремо, було започатковано двосторонній польсько-український діалог щодо європейської інтеграції, який має на меті підготувати Україну до переговорів про членство в ЄС 👉 Польща та Україна домовилися, що до Києва приїдуть дві польські торгово-промислові місії, які дозволяють залучити польські компанії до процесу відновлення України Звичайно, не обійшлося без нервових моментів, особливо у питаннях економіки, оскільки Польща націлена на дальший захист свого ринку. З польського боку значних поступок очікувати не варто, тим більше, що у Польщі добре пам'ятають, як Україна у питанні сільського господарства домовлялася із Брюсселем за спиною Варшави. Втім, обидві сторони зробили ще один крок уперед у напрямку компромісу щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією та участі українських перевізників на ринку ЄС. Для України цей компроміс означатимуть скасування Євросоюзом частини односторонніх торговельних преференцій, які він тимчасово надав Україні влітку 2022 року. Зате це допоможе зберегти, а у перспективі навіть збільшити транзит українських товарів через територію Польщі на світові ринки. Тут знову - важлива подальша модернізація та розвиток транскордонної інфраструктури. Україна досі не використала повністю грошей, які Польща надала ії в рамках кредитування ще у 2015 році саме на інфраструктуру, адже у Києві, замість реально діяти, думали радше як зробити так, щоб частина тих грошей потрапила до "відповідних" компаній. Сподіваємося на інший підхід. У підсумку, з огляду на нинішній політичній клімат у польсько-українських відносинах, я вважаю сьогоднішню зустріч позитивною. Звичайно, це ще не кінець інтенсивних перемовин, питання сільського господарства та перевізників ще потребують доопрацювання, але можливо рішення буде досягнуто уже протягом наступних кількох тижнів. Тим, хто здивований таким ходом справ між Польщею та Україною, хочу процитувати сьогоднішню промову прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який охарактеризував польсько-українські відносини як політику нового прагматизму. Все так і є. Повернутися до рівня дружби 2022 року вже не вдасться, та сенсу немає витрачати на це часу або політичного капіталу. Важливо вміти надалі розрізняти стратегічний вимір польсько-українських відносин від їх повсякденних турбулентностей. Як раніше нам вдалося забезпечити те, що тертя на фоні історичних питань не впливали на наше стратегічне співробітництво, так зараз нам треба забезпечити ще те, щоб тертя на фоні економічної конкуренції також на стратегічний рівень наших взаємин не вплинули. Засвоюємо наполегливу, але партнерську транзакційну політику https://www.kmu.gov.ua/news/u-varshavi-vidbulysia-ukrainsko-polski-uriadovi-konsultatsii

У Варшаві розпочалися польсько-українські міжурядові консультації за участі прем'єр-міністрів Дональда Туска та Дениса Шмигаля. Зустріч важлива, востаннє дві сторони зустрілися у такому форматі влітку 2022 року у Києві. Втім, очікувати пропиву не варто. Як сказав голова Канцелярії Прем'єр-міністра Польщі Ян Грабєц: "важливо, що ми ведемо діалог, але стан переговорів поки що не є задовільним". Він додав, що темою зустрічі буде загальний спектр польсько-українських відносин, у тому числі наскільки важливі наші країни одна для одної. "Будемо відкрито говорити про все, що нас болить, незважаючи на повну підтримку, яку ми надаємо і будемо надавати Україні, яка бореться із Росією". Серед ключових питань Грабєц назвав сільське господарство, інфраструктуру, безпеку та оборону. У свою чергу, міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що "Польща стратегічно підтримує Україну в ії європейських та євроатлантичних прагненнях і в ії опорі російському імперіалізму, але це не означає, що у двосторонніх відносинах немає проблем, як буває між сусідами, зокрема між сусідами, які мають багато спільної історії". Сікорський додав, що коли Путін заблокував український експорт через Чорне Море, Україні тимчасово було відкрито доступ до ринку Євросоюзу, але зараз, коли Україна уже відновила доступ до моря, отже і доступ до своїх традиційних ринків, час цього привілею повільно минає. Слідкуємо за подіями у Варшаві, більше деталей пополудні. https://twitter.com/PremierRP/status/1773277878165065804?t=6y-_afvE5ScbFRyheAWLJg&s=19

У Варшаві запрацювала бронетанкова коаліція для України. Лідерами є Польща та Німеччина. Про свою участь заявили вже Велика Британія, Швеція та Італія. Коаліція має на меті підготовку українських військових та подальші поставки важкої військової техніки в Україну https://polska-zbrojna.pl/mobile/articleshow/41444?t=Polska-i-Niemcy-na-czele-koalicji-pancernej

Відкрив всім можливість коментувати дописи. Вибачаюсь, але знайти цю опцію у налаштуваннях виявилося не так легко. Дякую за допомогу!

Я писав учора про те, що у країнах НАТО падає рівень підтримки для подальшої допомоги Україні. І одночасно згадав про те, що у Польщі той рівень підтримки вижчий ніж середня по НАТО - 65% Поляків підтримує подальшу допомогу Україні. Сьогодні наводжу деталі, які приносить свіже соцопитування із Польщі. І так: 👉 75% Поляків підтримує надання гуманітарної допомоги Україні 👉 67,6% підтримує надання військової допомоги у вигляді легкої зброї (боєприпаси, гранатомети) 👉 54,1% підтримує надання військової допомоги у вигляді важкої зброї 👉 46,8% підтримує прийняття Польщею українських біженців 👉 41,1% підтримує надання фінансової допомоги 👉 27,1% вважає, що польський уряд повинен офіційно дозволити Полякам брати участь у бойових діях в Україні 👉 9,4% підтримали б введення польських військ в Україну

Нещодавно я писав про те, що середній рівень підтримки для подальшої допомоги Україні серед країн НАТО знизився із 69% до 63%. У випадку Польщі рівень підтримки також впав - із 73% до 65%, тобто залишається вищим, ніж середня по НАТО. Якщо хтось запитає з якого приводу цей рівень підтримки падає, згадайте цей та інші дописи впливових українських коментаторів. Найбільшим досягненням України на початку війни було те, що вона стала переможцем у боротьбі за серця міжнародної спільноти. Саме західні суспільства тиснули на свою владу, щоб вона передавала зброю Україні. Кожен уряд демократичної країни бере до уваги позиції свого суспільства. Найгірше, що Україна може сьогодні робити, це відштовхнути від себе суспільства країн партнерів. https://t.me/teleTKACH/3416

Бачу, що в соцмережах знову розгоріла дискусія про те, чому Польща не збиває російських ракет. Нижче переклав коментар відомого польського експерта з питань оборони, Ярослава Вольського: По перше, щоб стріляти у повітряному просторі, необхідно закрити значну його частину. Польща не перебуває у стані війни і тому не збирається повітряного простору закривати. Це вплинуло б на цивільне національне і міжнародне повітряне сполучення, економіку, аварійно-рятувальні служби. А ніхто не буде стріляти ракетами без закриття повітряного руху, щоб не допустити трагічної помилки. По друге, падіння уламків ракет становить небезпеку для населення, як це продемонструвала українська ракета в польському Пшеводові восени 2022 року. Російська ракета, яка влітає і через кілька десятків секунд вилітає з польського повітряного простору не становить для Польщі серйозної загрози, тому збивати ії ніхто так і не збереться. По третє, Польща не збирається розкривати свої карти. Режими роботи радарів у мирний і воєнний час - це дві різні речі. Досі Польща не видавала сигналів так близько до кордону із Росією та Білоруссю. І немає жодних виправдань для їхнього видавання через те, що ракета перебуває в польському повітряному просторі всього лише кілька десятків секунд. По четверте, жодна країна не має протиповітряної оборони, яка покриває 100% території країни. Завжди доводиться обирати об'єкти, які захищатимуться в першу чергу - військові аеропорти, командні центри, найбільші населені пункти, об'єкти критичної інфраструктури. Ресурсів на прикриття самого кордону немає і не буде. *** Я розумію емоції, які з'являються по українській стороні. Але непродумані коментарі людей, не обізнаних у військових питаннях, безумовно, не сприяють зміцненню довіри у польсько-українських відносинах, якої, на жаль, зараз дуже бракує.

На відміну від наших західних колег, Польща до російської загрози ставиться сер-йо-зно. Станом на сьогодні, Польща витрачає на оборону найбільше серед всіх країн НАТО, більше навіть ніж США. За попередніми підрахунками, польські видатки на оборону у минулому році сягнули майже 4% ВВП.

Польське Агентство Преси (PAP) опублікувало статтю про польсько-українські відносини із нагоди 100 днів нового уряду Польщі. У неї я пояснюю, що проблеми між Варшавою та Києвом є структурними, а не суто політичними: 👉 "Проблеми у відносинах з Україною, які уряд Дональда Туска отримав від самого початку, є структурними. Цей конфлікт економічних інтересів між Польщею та Україною є об'єктивним" 👉 "Україна, на жаль, чи то помилково, чи то свідомо вирішила, що справа в політиці та все вирішиться після зміни влади в Польщі" Наступного тижня відбудуться міжурядові консультації між Польщею та Україною. Ми уже близькі досягнення компромісного рішення про торгівлю сільськогосподарськими продуктами. Більше за посиланням: https://www.pap.pl/ua/ukrainian/news/eksperti-problemi-u-vidnosinakh-varshavi-z-kievom-strukturni-ne-politichni

Сьогодні Польське Агентство Преси (PAP) опублікувало статтю про польсько-українські відносини із нагоди 100 днів нового уряду Польщі. Пояснюю, що проблеми між Варшавою та Києвом є структурними, а не суто політичними. Більше за посиланням: https://www.pap.pl/aktualnosci/100-dni-rzadu-eksperci-problemy-w-relacjach-z-kijowem-strukturalne-nie-polityczne

Польща та Німеччина створять бронетанкову коаліцію для України. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш після зустрічі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Про свою участь у коаліції заявили також Швеція, Велика Британія та Італія. https://defence24.pl/wojna-na-ukrainie-raport-specjalny-defence24/polska-i-niemcy-wspolliderami-koalicji-zdolnosci-opancerzonych

Тримайте свіжі соцопитування від НАТО: NATO Annual Tracking Research 2023. Середній рівень підтримки для подальшої допомоги Україні серед країн НАТО знизився із 69% до 63%. У випадку Польщі рівень підтримки впав із 73% до 65%, тобто весь час залишається вищим, ніж середня по НАТО. Картина не трагічна, звичайно, але вона повинна дати українській владі поштовх для роздумів про переформатування комунікації із західними партнерами. Те, що працювало ще рік тому, сьогодні уже не обов'язково приносить результат, а навіть може грати проти України.

Польща приєдналася до ініціативи Чехії щодо закупівлі сотень тисяч боєприпасів для України. "Так, ми приєдналися" - сказав коротко міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Відмовився назвати суму, яку виділить польський уряд, але додав, що польський внесок буде "дуже вагомим". https://tech.wp.pl/polska-dolacza-do-koalicji-w-tle-umowa-z-tajemniczym-kontrahentem,7005445740460768a

А учора у Львові відбулося засідання польсько-української міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Очевидно, це хороший сигнал, оскільки останнім часом таких зустрічей було небагато. Але для вирішення поточних проблем (зерно, перевізники) все ще потрібно пройти свій шлях. Як зазначив міністр розвитку та технологій Польщі Кшиштоф Гетьман: "За останній рік у наших відносинах з'явилися дуже складні, комплексні теми, які вимагають від нас збалансування позицій і адекватного захисту наших громадян. Зокрема, під загрозою опинилося становище польських фермерів та автоперевізників. Ми усвідомлюємо складну економічну ситуацію наших українських партнерів, але це також складний час для нас всіх. Віримо, що лише взаємний діалог та відкритість можуть привести до компромісного вирішення чутливих питань". Домовилися продовжити переговори у цьому форматі. Наприкінці місяця - міжурядові консультації, тобто зустріч високого рівня. Все ще попереду, але є підстави для обережного оптимізму. https://www.gov.pl/web/rozwoj-technologia/minister-hetman-we-lwowie-tylko-wzajemny-dialog-i-otwartosc-moga-doprowadzic-do-kompromisowego-rozwiazania-wrazliwych-kwestii-w-dwustronnych-relacjach

Польща відзначає сьогодні 25 років членства в НАТО. Застосувати Україні польський переговорний досвід 1:1 точно не вийде, та і не актуально, але багато корисних уроків винести так і можна. Нас теж не чекали із розпростертими обіймами. Довелося наполегливо стукати у двері. Як написав головний редактор впливового польського щоденника: "Однак сталося політичне диво, ми скористалися відчиненим на момент вікном історії". Україні щиро бажаємо, щоб вікно історії ще раз відкрилось! https://www.rp.pl/polityka/art39976441-boguslaw-chrabota-25-lat-polski-w-nato-jak-wykorzystujemy-szanse

Багато чого залишається за лаштунками і ніколи не потрапляє у ЗМІ. Сьогодні розповім про одну із таких подій. Минулого літа, в невеликому палаці під Варшавою, ми зібрали групу абсолютно провідних експертів із питань безпеки та стратегії з Європи і США (у тому числі із України). Провели разом декілька днів, подалі від міського шуму, намагаючись знайти відповідь на питання - як нам жити поруч з ревізіоністською Росією протягом наступних кількох років, а можливо навіть і десятиліть. Завдання було зовсім не з легких. Публічно, більшість із нас зазвичай погоджується один з одним. Але уже за зачиненими дверима, коли немає камер, та коли інституційна приналежність не має великого значення, знайти спільну мову набагато складніше. Що стосується оцінки російської загрози, тут розбіжностей небагато було. Ми переконані, що Росія залишиться агресивною та ревізіоністською у найближчому майбутньому. І що ця імперська ідентичність характерна для російської еліти в цілому, не лише для Путіна. Ми згодні, що російська загроза є системною і структурною. Росія буде намагатися захопити більше українських земель, обмежувати суверенітет України, і відновить великомасштабний конфлікт у зручний для себе час, навіть якщо Путін уже зійде зі сцени. А також що будь-яке можливе зменшення чи призупинення бойових дій буде лише результатом тимчасових російський дефіцитів, або продиктоване тактичними міркуваннями. Однак це жодним чином не означатиме, що Росія відмовиться від своєї максимальної мети - повного підкорення України. Це, у свою чергу, привело нас до розгляду плюсів і мінусів основних моделей безпеки для України. Саме тут і починається справжня дискусія. Оскільки ми згодні щодо діагнозу, розходимося уже у поглядах на те, як відповідати на російську загрозу. Зупинилися на трьох ключових моделях: 👉 озброєння України "до зубів", або, за словами президента Зеленського - *фортеця Україна* 👉 двосторонні/багатосторонні безпекові зобов'язання перед Україною 👉 членство України в НАТО Провівши кілька днів, ми врешті-решт підсумовали нашу зустріч наступним чином: "Членство України в НАТО, крім того, що є єдиним варіантом, здатним ефективно забезпечити стабільність, було б ще і варіантом найдешевшим. "Фортеця Україна" та двосторонні чи багатосторонні безпекові зобов'язання перед Україною лише створили б додаткові стимули для Росії продовжувати свою імперську та конфронтаційну політику" Ось, але як саме дійти до членства України в НАТО? Питання залишилося відкритим... Ти не менш, на завершення ми все ж таки змогли знайти консенсус, згідно якого: *Повністю усвідомлюючи пов'язані з чим ризику, ми рішуче закликаємо розробити детальний план щодо членства України в НАТО, включаючи часові рамки, і оголосити його на святкуванні із нагоди 75-ї річниці створення НАТО* *** З огляду на майбутній саміт НАТО у Вашингтоні, ми вирішили опублікувати у відкритому доступі короткий підсумок цієї зустрічі. Тези "за" і "проти", а також рекомендації у ньому наведені, вважаємо актуальними. Оскільки зустріч відбулася у половині минулого року, а ії розробок відіграв уже свою роль у закритій дипломатії, зверніть увагу на деякі моменти, які тільки зараз з'являються на поверхні, як хоча б "стратегічна невизначеність" Макрона щодо введення військ на територію України. Впевнений, таких моментів із часом буде ще більше. https://pism.pl/publications/ukraine-strategic-futures

Звернув уже сьогодні увагу на те, як важливим є менталітет західних союзників України, які більше бояться російської поразки ніж російського реваншизму. На жаль, тут все непросто. Дуже раджу почитати цей збірник коментарів експертів із всього світу і зробити власні висновки. Звичайно, там також п'ять моїх копійок. https://www.cfr.org/councilofcouncils/global-memos/global-perspectives-ending-russia-ukraine-war

Останнім часом мене часто запитують, чого потрібно Україні задля перемоги у війні. Завжди відповідаю - перш за все, потрібні зміни у ментальності західних союзників, які перелякані до смерті, що Росія все ж таки зазнає поразки. Це головна проблема, наслідком якої є саме дозування військової допомоги Україні. Тут мій коментар для Центру Нова Європа.