Олександра Ільніцька

Відкриття Молодіжного простору Ko_Laba в Ірпені наближається ще на крок ближче П’ять днів інтенсивного навчання у рамках проєкту ESTEAM-простору Ko_Laba, де здобули нове джерело натхнення та зустрілися з цікавими однодумцями. Разом із Аліною Савенок, віце-президенткою Молодіжного парламенту Ірпеня навчились методикам фасилітації та тренінгової роботи з групами від Дар’ї Арцимєєвої та Галини Терентьєвої, ознайомились з інструментами цифрового виробництва у лабораторії „Платформа Острів”, вивчали фінансову грамотність з Олесею Спесивцевою, розбиралися у мікроелектроніці з експертом Сергієм Дзюбою, а також вчились створювати стартапи і масштабувати їх з Ukrainian Future Incubator. Ознайомились з технологіями та віртуальною реальністю у Sensorama Lab в UNIT.City, навчились технікам арттерапії з експерткою Тетяною Зав’яловою та ефективних комунікацій з Тетяною Атаджановою. Попереду ще онлайн-навчання і довгоочікуване відкриття Молодіжного простору Ko_Laba в Ірпені. Це все для того, щоб допомогти молоді отримати практичні навички для розвитку інноваційного мислення та творчості, а також аналітичні здібності, які необхідні для успіху у майбутньому кар’єрному та особистому житті. «У Ko_Laba підлітки матимуть унікальну можливість освоїти використання сучасних технологій, ознайомитися з робототехнікою та віртуальною реальністю, а також підвищити рівень комунікаційних та аналітичних навичок. Знаю, що цей проєкт стане справжнім відкриттям для молоді, розкриваючи безліч можливостей для того, щоб кожен молодий лідер міг реалізувати свій потенціал», - зазначила Олександра Ільніцька.

4 квітня відбулася зустріч голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака та заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького із представниками органів студентського самоврядування з різних регіонів України. Зустріч відбулася за ініціативи Української асоціації студентів, адже мета Асоціації є цілковито зрозуміла — забезпечити максимально прозору систему реформування за участі студенства. Під час дискусії були обговорені низка важливих питань, таких як модернізація мережі закладів вищої освіти, права та можливості студентів у контексті цих змін, критерії об’єднання університетів та їхню автономію, перерозподіл бюджету під час цього процесу, освітні траєкторії та суб’єктність студента, перетин кордону з метою навчання на програмах академічної мобільності, нова система грантів та державне фінансування, інклюзивне навчання, фінансування гуртожитків та виплати стипендій для студентів. Це була важлива та необхідна зустріч, адже ці теми мають велике значення для подальшого розвитку освіти в країні, і їх обговорення з підтримкою владних структур є важливим кроком у правильному напрямку. Дякую активним студентам і лідерам студентського самоврядування за діалог, відкритість. Адже в діалозі з учасниками освітнього процесу можна знайти дієві рішення та шляхи розвитку комплексної трансформації вищої освіти, яку ініціює та реалізовує МОН.

Відвідала виставку Алли Горської «Боривітер» в Українському домі. «Алла Горська. Боривітер» — це перша ретроспективна виставка художниці, на якій представлено понад 100 творів живопису, графіки, ескізів монументальних робіт з музейних і приватних колекцій, а також архівних матеріалів, що висвітлюють творчу й громадську діяльність мисткині-шістдесятниці та її найближчого кола. Яскраві кольорові мозаїки повинні були б радувати око, натомість залишки робіт мисткині передають всю трагедію знищення української інтелігенції разом з її культурними доробками. Виставка познайомить відвідувачів з ескізами найвідоміших мозаїчних панно, створених групою Горської у Києві та на Сході України, сценографічними рішеннями вистав Леся Танюка, портретами визначних українських діячів — Василя Стуса, Івана Світличного, Василя Симоненка, Івана Драча, Ліни Костенко та інших. Спеціально для виставки сучасні українські митці Олексій Сай і Микола Марусик створили відеосвітлову інсталяцію за мотивами знищеного 60 років тому вітража «Шевченко. Мати». Сьогодні весь творчий доробок Горської-монументалістки практично втрачено: більшість її робіт потрапила під окупацію ще 2014 року, на підконтрольній Україні території збереглися тільки дві мозаїки. Нині Україна веде війну не тільки за відновлення своєї територіальної цілісності, а й за власний цивілізаційний вибір. Без шістдесятників та їхньої боротьби за людські й національні права, без їхньої творчості складно уявити сьогоднішню українську державу та культуру. Душею і мотором цього покоління була Алла Горська.

Минуло два роки з того дня, коли Ірпінь знову побачив світло дня після темряви. 😎Facebook | 🕊Instagram | 📩Telegram | 📹YouTube

Сьогодні у Києві презентували журнал «ТОП-100 впливових людей Київщини». Вже сьомий рік поспіль відзначають особистості, які активно впливають на розвиток пристоличного регіону. Наймолодшою номінанткою цьогорічного рейтингу визначили віце-президентку Української асоціації студентів, ірпінчанку Олександру Ільніцьку, яка олювавала Студентський парламент Державного податкового університету, а 2023 року стала ініціатором створення Молодіжного парламенту Ірпеня. Вона зібрала команду лідерів учнівського та студентського самоврядування, які активізували роль молодіжного руху в Ірпені та Приірпінні і вже мультиплікували свій досвід на Бородянську громаду, де було створено Молодіжний парламент Бородянки. «Вже найближчим часом ми передамо досвід створення дієвого представництва інтересів молоді у всіх сферах життя на інші громади Київської області. При цьому найбільш активні учасники діючих молодіжних парламентів стануть менторами для молоді громад, де створюватиметься об’єднання активної молоді. Це історія про ініціативу, яка не має «комсомольського духу», а є виключно голосом юних агентів змін. Включення мене до рейтингу є виключно заслугою всієї нашої великої команди, яка довірила мені йти вперед, не оглядаючись на стереотипи», - прокоментувала президентка Молодіжного парламенту Ірпеня Олександра Ільніцька.

Сьогодні відзначає свій День Народження директорка Ірпінського ліцею інноваційних технологій Марія Гостін, яка очолює заклад з 2022 року. Пані Маріє, Ви - не лише чудова людина, а й мудра керівниця, яка надихає оточуючих своїм прикладом і турботою про учнів та співробітників. Нехай для Ваших цілей буде маса можливостей їх досягнення, нехай для Ваших планів завжди вистачає сил і засобів в їх реалізації. Бажаю завжди залишатися в авторитеті і при високому статусі успіху та процвітання. Гармонійно поєднуйте в собі жіночу мудрість, інтуїцію, професійний підхід до справи. Бажаю, щоб поряд з Вами завжди була віддана й вірна команда, яка надихає, окрилює, цінує!💙 😎Facebook |🕊Instagram |👥X |📹YouTube

Сьогодні, 19 березня, святкує свій День Народження відома українська поетеса-шістдесятниця, письменниця та дисидентка, Ліна Костенко. Ви, мабуть, теж маєте найулюбленіші цитати пані Ліни? "А ви думали, що Україна так просто. Україна це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни" “Ми воїни. Не ледарі. Не лежні. І наше діло праведне й святе. Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те” "У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна" "За будь-яку владу час від часу буває соромно. А от за Україну соромно вже не буде, і моє місце серед цих людей" "Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі" "Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є” “Це ж треба мати сатанинський намір, аїть в собі невиліковний сказ, щоб тяжко так знущатися над нами, та ще й у всьому звинувачувати нас!” Вдячні Ліні Василівні за безцінний вклад в українську культуру;) 😎Facebook |🕊Instagram |👥X |📹YouTube

Українські організації на спільних домаганнях: територіальної автономії України з державною українською мовою. 107 років тому утворили Українську Центральну Раду ЇЇ сформували на паритетних засадах між українськими організаціями. Ядром стали активісти Товариства українських поступовців. Головою обрали Михайла Грушевського, який тоді перебував у москві у засланні. За більш як рік існування, попри важку ситуацію в країні, Українська Центральна Рада встигла зробити неабиякий внесок у розвиток парламентаризму, міжнародних відносин, освіти й культури.  Найголовнішим досягненням УЦР стала її законотворча діяльність, що увінчалася прийняттям багатьох важливих законів, зокрема, чотирьох Універсалів, із яких ІІІ та IV заклали фундамент для створення незалежної України. Адже діяльність Центральної Ради в часі була нетривалою, проте її історичне значення виходить далеко за хронологічні рамки існування. Її історія не належить якійсь одній політичній течії, це велике надбання українського народу, історичне явище, з яким насамперед пов’язуються глобальні процеси консолідації української нації, відновлення української державності, надання національній державі демократичних, парламентських форм. 😎Facebook |🕊Instagram |👥X |📹YouTube

Сьогодні свій день народження відзначає фотокореспондент інформаційного агентства «ITV» Олег Гриб. Людина, яка завжди за кадром, фіксуючи історію та творячи спогади для інших, яка бачить Ірпінь через об’єктив фотоапарата, помічаючи найдрібніші деталі навколо нас. Бажаю, щоб ваше об’єктивне око залишалося завжди точним, а кожен знімок був неповторною частиною Ірпеня. Нехай світло вашого творчого об’єктиву освітлює нові горизонти у кожному кадрі! А творче бачення та вміння передавати емоції через об’єктив завжди залишаються на високому рівні. 😎Facebook |🕊Instagram |👥X |📹YouTube

«Ну що б, здавалося, слова?» Поезія Тараса Шевченка, незважаючи на численні заборони, стала нетлінною і важливою частиною єдності українського народу. «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» Хто може краще сказати про український спротив російській навалі у 21 столітті? Шевченко любив малювати Змалечку він понад усе хотів стати художником. Вуглиною чи крейдою малював скрізь, де було можна й не можна: на стінах, на дверях, на воротах... Навчатись професійно зміг вже в дорослому віці, коли отримав омріяну свободу в Академії мистецтв, де спеціалізувався на малюванні олійними фарбами. Одна з перших Тарасових робіт автопортрет олійними фарбами. Він примудрявся малювати самого себе навіть у пустелі Каракуми. Створив понад три десятки автопортретів І на них Шевченко такий різний, що часом беруть сумніви, а це точно одна й та сама людина? То він юний романтик, то стомлений життям бородань, то чолов'яга в мужицькому вбранні. Звідки така любов до автопортретів? Мабуть, це спроба зрозуміти самого себе. Шевченко любив гравюру Він писав у своєму щоденнику: «З усіх мистецтв мені тепер найбільше подобається гравюра. І недарма. Бути гарним гравером значить ширити в суспільстві прекрасне й повчальне. Значить бути поширювачем світла істини. Значить бути корисним людям і вгодним Богові. Найпрекрасніше, найшляхетніше покликання гравера». Шевченко добре знав, що це, бо ще 1844 року видав цілу серію таких робіт під назвою «Мальовнича Україна». А після заслання вирішив цілком присвятити себе ґравюрі. Любив історію Колись Пантелеймон Куліш навіть назвав його «першим істориком». Він й справді надавав історії дуже важливого значення. Про це переконливо свідчать і його творчість, і книжки з особистої бібліотеки, де були літописи Самовидця, Величка, Граб'янки, «Історія русів», праці про княжу та козацьку Україну Миколи Костомарова, Михайла Максимовича. І що ж давало йому це знання? Любов. Любов до своєї рідної землі й до свого народу. Чому Шевченка називають Великим Кобзарем? Бо за його часів слова «поет» і «кобзар» у нашій мові означали практично одне й те саме. Але ж справжній кобзар сліпець. Він лише слухає світ, перетворює його на музику й слово. А от Шевченко сприймав світ найперше очима. «Я добре знав, що живопис — моя майбутня професія, мій насущний хліб. І замість того, щоб вивчати його глибокі таїнства, та ще під керівництвом такого вчителя, яким був безсмертний Брюллов, я писав вірші, за які мені ніхто й копійки не заплатив, і які урешті-решт позбавили мене свободи, і які, попри всемогущу нелюдську заборону, я все-таки крадькома ліплю... Їй-бо, дивне це невгамовне покликання». Про поета колись влучно висловився 36-й президент США Ліндон Джонсон: «Він був більше ніж поет він був безстрашний борець за права та волю людей». Шевченко вчив нас цінувати наш дім, нашу культуру, українську пісню. І, безумовно, давати гідну відсіч тим, хто зазіхає на нашу свободу, нашу українську землю. 😎Facebook |🕊Instagram |👥X |📹YouTube