южнокарпатські ізоґλоссы

чиненик | орсаґ, арсаґ, горсаґ | грацька ЛАЗО том ІІ, мапа №212. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #лексика #фонетика #дзендзелівський #україна

стежка, доружка, пішак, піхурка, путик ЛАЗО том ІІ, мапа №211. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #лексика #дзендзелівський #україна

вівчарь, вівчарь, учарь… | югас ЛАЗО том ІІ, мапа №208. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #фонетика #чилядь #дзендзелівський #україна

Што послухати: 5 жанровых плейлистув русинської музикы Читати дале #музика #культура

хрін | хрінь ЛАЗО том ІІ, мапа №195. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #фонетика #флора #дзендзелівський #україна

кмин, кмінь, кминок, квінок, кеминьмоґ ЛАЗО том ІІ, мапа №194. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #лексика #фонетика #флора #дзендзелівський #україна

доган, довган | табака | тютюн ЛАЗО том ІІ, мапа №193. жерело | испис населеных пункту | коментарь #мапа #лексика #фонетика #дзендзелівський #україна

форґіта | кілінч | руґов | клямба Лизанець, мапа №21. жерело | испис населеных пункту | коментарь #лексика #мадярізмы #лизанець #україна #мапа

замок | зар | плига Лизанець, мапа №20. жерело | испис населеных пункту | коментарь #лексика #мадярізмы #лизанець #україна #мапа

завіса | шарк | панта Лизанець, мапа №19. жерело | испис населеных пункту | коментарь #лексика #мадярізмы #лизанець #україна #мапа

Буква Ґ без миреґу У русинському письмі буква Ґ ся найшла доста недавно. Тым не менше, сеся хвостата гостя читаво помагать из коректным записом нашої бесіды. Сесе зато, што русинськый язык богатый на слова з удповідным звуком. Мож ся нагадати хоть лем за такі приклады, як анцуґ, ґазда, дюґати, ниґда, пістріґы, сеґінь, фіґля…, до котрых мож додати щи много другых. У великуй мірі сесе богатство было вызначеноє контактами русинського языка з языками Западної й Централної Європы — контактами, котрі ся тримали до самої середины двадцятого столітя. У тому културно-історичному контексті русины фурт розлучали Г и Ґ у словах из латинського, німецького, французького и другых языкув. Подакотрі читателі годні памнятати старшых людий казати бріґада, ґімназія вадь маґазин. Сякі формы ся теперь затиравуть як наслідок ошколованя в украйинському языкови. Выходячи з языкової традиції, котра ся й дале бечелує в русинськых публікаціях у Мадярщині, Польщі, Сербії, Словакії и другых державах, правописна комісія журнала «Отцюзнина» затвердила писаня буквы Ґ у позыченых словах и інтернаціоналізмах подля звучаня в языкови-жерелі. Долу подаєме дакулько куртых порад тым, тко ся хоче навчити писати такым способом. 1. Булшину слув из Ґ мусай запамнятати окреме (енерґія, конґрес, реґіон и др.) — межи ними ся знавуть трафити єднокорінні ґрупы, як напр. аґрарный, аґрономія, аґрокултура и др. (ушыткі з лат. ager „поле“). 2. Ґ мож найти в дакотрых пошыреных суфіксах, як напр. -ґраф- (ґеоґраф(ія), моноґрафія, телеґраф и др.), -лоґ- (аналоґ, біолоґ(ія), термінолоґія и др.) авадь -інґ (маркетінґ, мітінґ и др.). 3. Ґ ся стрічать у назвах історичных комітатув (жуп) Береґ, Унґ (и Унґвар) и Уґоча, у назвах сіл Беґендят Пастіль, Боґаревиця, Боґдан, Ґаничі, Ґеювці, Ґоронда, Еґреш, Неґрьово, Няґово, Росвиґово, Уґля, Уґолька, Фоґораш, Ціґанувці, Чинґава и др. 4. Вважайте на слова, де ся нараз стрічавуть Г и Ґ: герцоґ, гіґієна, гомоґенный и др. Даякі пошырені слова з Ґ: аґресія, алерґія, арґумент, ґаз, ґарантія, ґеній, ґлобалный, ґрупа, діаґноз, діалоґ, енерґія, іґноровати, каталоґ, лоґіка, маґія, орґан, ориґінал, проґрама, проґрес, реґіон, реґуларный, реліґія, сиґнал, стратеґія, траґедія, фіґура… https://otcuznyna.com/bukva-g-bez-myregu/

upd: є варіант фірталь, годен єм спати супокуйно

Французькі сади Єпископської резиденції В процесі перенесення резиденції Мукачівських Єпископів в Ужгород в 1770-1780 роках колишній Єзуїтський монастир і церква зазнавали різних змін і перебудов для адаптації будівель до нових функцій. Зміни мали торкнутися і прилеглої території нової резиденції. У 1784 році єпископу Андрею Бачинському було запропоновано розбити на схилах Замкової гори французькі сади. За приклад бралися сади імперської столиці - Відня, де сади мали резиденції Шонбрун і Бельведер. Проєкт був реалізований тільки частково (і той було знищено при совітах побудовою лабораторії). Десь у альтернативному всесвіті ми б мали у центрі міста, на схилах гори, сади, із яких було б видно мало не все місто. На ілюстраціях виділив Єпископську резиденцію помаранчевим. Як приклад - Бельведер у Відні. Джерело: Кафедральний Собор Воздвиження Хреста Господнього та Резиденція Мукачівських Єпископів в Ужгороді, авт. М. Примич, видавництво Олександри Гаркуші, Ужгород, 2024. #ужгород #мапа #урбаністика

бисіда туй иде за йсе відео, я не буду на сись канал репостити ушиткі три поста, айбо кличу Вас ся з нима спознати ☺️☺️

з момента публикації сього відеа проминув уже місяць — самый час учинити невеличкый апдейт, уточнити даяку інфу тай написати пару свойих особистых думок. І. ищи четыри формы розобраного у відеови слова: типирь їх мінімално 50 […] ІІ. уточніня за ґеоґрафію прифіксу вуд- тай вод-; я — дебіл […] ІІІ. подакотрі мої думкы просто за йсю всю двіжуху […]

руско мадярский словарь, Ласловъ Чопей, Будапешт, 1883. рòкъ. добрый словник из невеличков ґрамматичнов прилогов тай дуже красно й высокопарно написаным спередсловом.

ВІДЬ сполучник, частка; абсолутно удповідать свойим значіньом росийському ведь, українському адже: > "Думаву, штом через вылишіня из праці росийськых слув не похыбів, відь акадимія лем то жадала, обы "зготовити русько-мадярськый словарь, у котрум бы ся мадярські слова й выражіня толковали" (Л. Чопей, русько-мадярський словарь, 1883. гуд, Будапешт) сесе слово єм відів у словникови Ігоря Керчі, и у словникови Ласлова Чопея, котрый його и сам ся, власні, не ганьбить хосновати; а пудозріти його у тум, же ун писав "не по-нашому" (што, правда, дуже справедливо діля тітанічного числа тогочасных писатилю) — його у сюм пудозріти не мож; сесе видко у тому куртому урывкови, штом дав долі ги скріншот. Чопей акорат писав по-нашому — натулько, же так, як писав ун, ниськы многі закарпутці не побірувуть приказовати и кідь захотять… и при тому ун ся щи й умудряв писати доста красным академічным языком! ниже звержу файл из його словником — дуже ражу прочитати спередслово д ньому. за мене — сесе то, што мусит прочитати каждый, ко си хоче прокачати скілл писаня по-нашому, натулько красным языком уно написано, хоть и зміст його доста сухый… складови пана Чопея я кажу:«Bravo!» слово само по собі, так розуміву, доста книжноє; ци чув єм го уживу? тать ачий ніт. айбо ци пудло йсе? ци зопре ня йсе уд його хоснованя? шуга! + слово красноє; + слово понятноє: кой у нас ушиткі поголовно, май мало пассивно, знавут росийськый язык (у котрум сесе слово, натруц його написаньови, тоже май часто звучить через [і]: дякуєме росийськуй редукційи), де сесе слово часто хоснованоє — у річовому потокови вно ся дефінує без проблем; + слово удатноє. слово у бисіді екзистує. уно є у словниках (такый собі критирій, айбо най буде); його хосновали у написаных чисто по-нашому текстах (ийпен сяк, сесе вам не бл*ядськоє язычіє, котрым усякоє безґрамотноє быдло дуже любить кликати наші старі тексты — годні сьте йсе провірити почитавши вышеспомнянутого Чопея)… so, why not? не вижу ани єдну причину, чом бым його не хосновав… дуже вно ми ся любить; воліву повісти "я відь ти пятьсто раз уже йсе казав!" місто "я же ти […] казав!" — знаєте, якись и май емоційно звучить, нє? хотя туй мож пудобрати и май живый варіант "тать я ти […] казав", но тай скоро у всьых припадах сесе слово мож даяк замінити, а ричіня перефразовати — само собов, айно… айбо пораз гія свою бисіду чимись и розбавляти :) #слово #лексика