Центральноєвропейський ф'южн

#македонски_петок Фото – Учасники сесії міжпартійної парламентської групи на підтримку Кримської платформи. 24.08.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Останній тиждень літа відзначився продуктивною роботою македонських дипломатів та цікавими заявами прем’єр-міністра країни. Перш за все маємо відзначити проведення засідання міжпартійної парламентської групи на підтримку Кримської платформи, до якої доєднались посли Франції, ФРН, Литви, Польщі, віцеспікер Антоніо Мілошоський, наша пані посол Лариса Дір та інші. Під час сесії були висловлені слова солідарності та заяви про підтримку України в ці складні часи. В македонському парламенті також були організовані виставки, присвячені викраденому з Херсонського обласного художнього музею культурні пам’ятки, а також представлення перекладеного македонською мовою роману Василя Шкляра “Чорний ворон. Залишенець”. Основні тези підняті на засіданні можна переглянути за посиланням. За день до цього депутатка македонського парламенту (опозиційна СДСМ) та ексміністр оборони Славянка Петровська доєдналась до молитовного сніданку в Києві, де їй вручили орден княгині Ольги I ступеня – отриманий за наказом президента Зеленського ще у 2023 році за особистий внесок у зміцнення обороноздатності України. На своїй сторінці на Facebook пані Петровська зазначила, що сприймає це визнання не тільки своїм, але і як всієї країни та фахівців оборонної сфери. “Коли на Україну напали, ми не обрали мовчання. Ми стояли на боці міжнародного права, суверенітету та права кожної держави захищати свою свободу”, – написала вона. В межах свого візиту до України політикиня також обговорювала поточні проблеми України, зокрема питання зміцнення систем ППО, створення спеціального трибуналу та ратифікацію Конвенції про заснування Міжнародної комісії з розгляду заяв для України*. *(Ред.) Нагадуємо, що питання Конвенції також підіймала Лариса Дір у липні на зустрічі зі спікером парламенту Македонії. Тим часом високі чини уряду Північної Македонії були зайняті розвитком відносин з Ізраїлем та США.  Голова македонського МЗС Тимчо Муцунський 24 серпня приїздив до Ізраїлю для зустрічі зі своїм колегою Ґідеоном Сааром. Робочий візит видався продуктивним та політики змогли підписати два двосторонніх документи у сферах освіти, науки, культури, молоді та спорту, а також економічних консультацій. Тоді як прем’єр-міністр Християн Міцкоський заявив у інтерв’ю для “Breitbart News” (англійською) про рішучу підтримку президента США Дональда Трампа та його адміністрації; Північна Македонія неодноразово підтримувала США на сесіях ООН щодо Ірану, Венесуели та Куби; країна є ключовою та міцною точкою опори американських інтересів на Балканах і Міцкоський буде радий прийняти його у Македонії та найближчим часом підписати низку двосторонніх угод для поглиблення співпраці між країнами. Для контрасту, в тому ж інтерв’ю Міцкоський розкритикував ЄС: “на шляху до євроінтеграції ми змінили прапор, валюту, двічі конституцію та конституційну назву і кожен раз брюссельські бюрократи казали, що це востаннє, але на жаль вони зрадили нас та збрехали нам – одразу після зміни конституції Франція наклала вето та зажадала зміни методології євроінтеграційних перемовин, а коли це сталось – наш східний сусід [Болгарія] тепер теж хоче змін до конституції.” Також хочемо підкреслити, що пан Міцкоський тепер називає стратегічне партнерство США першою ключовою метою, після якої іде вступ до ЄС*. *(Ред.) Загалом очікувано враховуючи поточні євроінтеграційні проблеми для країни, проте ставка на Трампа може зіграти злий жарт із партією Міцкоського в міру зниження популярності MAGA, зокрема на найближчих виборах у США. Не менш важливим фактором є і зацікавленість самого Трампа щось робити на Балканах, але тут хоча б є поле для маневрів для македонців. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені та до зустрічі в нових випусках “Македонської П’ятниці”!

🇨🇿🇮🇷 Іран оголосив празьке Radio Farda «військовою ціллю» Збройні сили Ірану внесли Radio Farda, перськомовну службу Radio Free Europe/Radio Liberty зі штаб-квартирою у Празі, до переліку об’єктів, які Тегеран називає «військовими цілями». Представник іранських збройних сил Абольфазл Шекарчі звинуватив Radio Farda у зв’язках із ЦРУ та «Моссадом» і заявив, що Іран більше не розглядає такі структури як звичайні медіа. До того ж переліку потрапили також BBC Persian та Iran International. Чеський міністр закордонних справ Петр Мацінка у відповідь розпорядився викликати посла Ірану для пояснень. МВС, поліція та спецслужби оцінюють загрозу й можливі додаткові заходи безпеки. Деталі охорони не розголошуються. Штаб-квартира RFE/RL у Празі й раніше працювала в умовах посиленого режиму безпеки. Radio Farda давно перебуває під тиском Тегерана через незалежне мовлення на аудиторію всередині Ірану. У 2022 році іранська влада запровадила проти нього санкції, а у 2026-му станція відновила короткохвильове мовлення, щоб обходити блокування інтернету в Ірані.

🇲🇩 La mulți ani, Moldova! З Днем незалежності, Республіко Молдова! Сьогодні Республіка Молдова відзначає 35 років від проголошення незалежності. 27 серпня 1991 року парламент у Кишиневі ухвалив Декларацію про незалежність Республіки Молдова. Цьогоріч святкування проходять під гаслом «Independența ne unește» — «Незалежність нас об'єднує». У своєму зверненні президентка Мая Санду згадала покоління національного відродження, яке вибороло право молдован жити у власній вільній державі: Вони виконали свій обов'язок — створили незалежну державу. Наш обов'язок — розбудовувати її Але цьогорічний День незалежності має виразний безпековий і регіональний вимір. Санду прямо назвала серед загроз для країни російську пропаганду, незаконну присутність російських військ, порушення повітряного простору дронами та використання «брудних грошей» для послаблення молдовської держави зсередини. На цьому тлі в Кишиневі відбувся масштабний військовий парад — понад 2 тисячі військовослужбовців і представників силових структур та більш ніж 100 одиниць військової і спеціальної техніки. Головний меседж Санду після параду був доволі промовистим: миролюбна Молдова повинна бути спроможною захищати власний мир. 🇷🇴 До святкувань приєднався президент Румунії Нікушор Дан. Перед прибуттям до Кишинева він відвідав Кагул, де оглянув проєкти, що реалізуються за підтримки Румунії, а згодом провів переговори з Маєю Санду та взяв участь у параді. 🇺🇦 Увечері до Кишинева прибув і Володимир Зеленський. Символічно, що його візит відбувається саме зараз: лише напередодні Молдова повідомила про чергові порушення свого повітряного простору російськими дронами. Український президент наголосив, що в такі моменти «друзі мають стояти пліч-о-пліч». 🇬🇧 Привітання Молдові надійшло і від короля Великої Британії Чарльза III — ще один символ того, наскільки молдовська незалежність та стійкість сьогодні сприймаються в ширшому європейському контексті. 🇲🇩🇷🇴🇺🇦 У президентському палаці відбулась тристороння зустріч Маї Санду, Нікушора Дана та Володимира Зеленського — лідерів країн Одеського трикутника. Після переговорів три президенти виступили зі спільними заявами. Тож 35-й День незалежності Молдови виходить далеко за межі просто державного свята. Кишинів сьогодні фактично зібрав три держави між Карпатами та Чорним морем, для яких питання незалежності, європейської інтеграції та безпеки дедалі більше стають спільними. З Днем незалежності, Молдово! 🇲🇩

🇸🇰 Деталі спроби підпалу оборонного заводу в Словаччині: серед підозрюваних двоє латвійців та українець Словацькі правоохоронці повідомили про запобігання замовному підпалу підприємства з виробництва безпілотників на сході країни. Трьом іноземцям висунули обвинувачення у підготовці злочину. Йдеться про двох громадян Латвії та громадянина України. У підозрюваних вилучили значну кількість запалювальної суміші з бензину та полістиролу, інструменти, телефони, екшн-камеру та намальований від руки план об'єкта. Двох підозрюваних затримали у Словаччині. Третього, 26-річного громадянина Латвії, затримали 25 серпня у Гамбурзі за європейським ордером на арешт. Словаччина вже звернулася з вимогою про його видачу. Denník N встановив, що йдеться про завод Skyeton поблизу Пряшева, який виробляє розвідувальні БПЛА, в тому числі для України. Сама компанія вважає, що за підготовкою нападу стоять російські актори. Відповідальність за невдалий підпал взяла на себе в електронному листі невідома «антивоєнна ініціатива», Опозиція вимагає від прем'єра Роберта Фіцо скликати Раду безпеки Словаччини. Особливо резонансними на цьому тлі стали заяви віцеспікера парламенту та одного з керівників Smer Тібора Гашпара. Він заявив, що «агресором є радше Захід, ніж Росія», та, говорячи про завод дронів, назвав його потенційно «легітимною військовою ціллю» у випадку гіпотетичної війни Росії з НАТО.

🇵🇱 Польська правиця має потенціал для більшості, але дедалі менше спільного центру Свіже опитування IBRiS для Rzeczpospolita показує дуже фрагментовану політичну картину: ▪️ KO – 28,1% ▪️ PiS – 18,1% ▪️ Konfederacja – 13,2% ▪️ Konfederacja Korony Polskiej Гжегожа Брауна – 8,8% ▪️ Lewica – 6,6% ▪️ Rozwój Plus Матеуша Моравецького – 6,4% ▪️ Razem – 4,6% ▪️ PSL – 3,5% ▪️ Polska 2050 – 0,8% Моделювання мандатів дає KO 181 місце, PiS – 109, Konfederacja – 75, Брауну – 43, Lewica – 27, а Rozwój Plus – 25. За таких умов: PiS + Konfederacja + Браун отримали б 227 депутатів, тобто лише чотирьох не вистачало б до більшості. Додавання Rozwój Plus Моравецького давало б уже 252 мандати. Примітно, що Konfederacja вже наближається до PiS і може претендувати на значно сильнішу позицію в переговорах. Браун має достатню підтримку, щоб впливати на парламентську арифметику, але водночас може бути неприйнятним партнером для частини потенційної коаліції. Що ж до Моравецького, то його 6,4% виглядають скромно, але 25 потенційних депутатів можуть перетворити Rozwój Plus на ключового гравця при формуванні більшості. Щоправда, до виборів цифри ще не раз зміняться, тож спостерігаємо за трендами

🇸🇰 Фіцо окреслює словацькі пріоритети у боротьбі за новий бюджет ЄС Після зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою прем’єр Роберт Фіцо фактично сформулював переговорний пакет Братислави щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Словаччина виступатиме проти суттєвого скорочення коштів політики згуртованості та Спільної сільськогосподарської політики. Фіцо також вимагає додаткової підтримки для східних держав ЄС, особливо тих, що межують з Україною і несуть додаткові витрати через війну. Фіцо також закликає до змін у системі торгівлі викидами ETS, яку він називає одним із чинників високої вартості електроенергії. Цю тему Словаччина прагне просувати спільно з іншими країнами V4. Щодо розширення ЄС позиція Фіцо подвійна. Словаччина формально підтримує вступ України, Молдови та країн Західних Балкан, однак наполягає на принципі «жодних винятків і жодних коротких шляхів». За словами прем’єра, Україна не повинна випереджати Чорногорію, Албанію чи Сербію лише з політичних міркувань. Антоніу Кошта, зі свого боку, наголосив, що розширення за рахунок України, Молдови та Західних Балкан є стратегічною інвестицією у безпеку та добробут Європи. Водночас і він підтвердив принцип merit-based enlargement, тобто просування кандидатів залежно від виконання критеріїв.

🇲🇩🇷🇴 Уряд Молдови залучає румунського ексміністра: Клаудіу Несуй може очолити Мінекономіки Прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан оголосив про політично важливі кадрові зміни: чинного міністра економіки та цифрового розвитку Еудженіу Осмокеску пропонують перевести на посаду міністра сільського господарства, а Мінекономіки може очолити Клаудіу Несуй (Claudiu Năsui) – депутат парламенту Румунії від USR та колишній міністр економіки Румунії. У день оголошення кандидатури президентка Мая Санду надала Несую громадянство Молдови. Тофан підтвердив, що обговорював кандидатуру Несуя з прем’єром Румунії Іліє Боложаном під час візиту до Бухареста. За словами молдовського прем’єра, досвід Несуя може бути корисним і для поглиблення економічних зв’язків із Румунією, куди спрямовується близько 30% молдовського експорту. Опозиція вже використовує призначення для атак на владу. Ігор Додон називає появу румунського політика в уряді частиною курсу на «анексію» Молдови Румунією. Влад Філат говорить про «USR-изацію» молдовської влади та ставить питання, чому кандидатів на такі посади шукають за межами країни. .

🇦🇲 Вірменія на порозі змін: що передбачає п’ятирічна програма уряду 🇪🇺 24 серпня, під час обговорення п’ятирічної програми уряду, прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив перед парламентом, що невдовзі Вірменія подасть офіційну заявку на членство в Європейському Союзі. Це рішення спирається на закон, ухвалений у березні 2025 року, який запустив процес інтеграції; і відкриває двері до проведення загальнонаціонального референдуму щодо вступу до ЄС.  🤔 Ще в червні цього року (незадовго до виборів) Пашинян відкидав перспективу проведення референдуму, називаючи його передчасним, і планував продовжувати співпрацю з Євразійським економічним союзом (ЄАЕС), «допоки вибір між ЄС та ЄАЕС не стане неминучим». Однак, після трьох місяців економічного тиску з боку Росії та складного балансування, Вірменія, схоже, наважилася стати на крок ближче до чіткого зовнішньополітичного самовизначення. 🇷🇺 Програма на 2026-2031 роки також офіційно знижує статус відносин з Росією: на відміну від попереднього формулювання про «стратегічний союз», тепер ці зв’язки описують як «партнерство, яке трансформується та поглиблюється». Крім того, Пашинян також зазначив, що в плани уряду не входить відновлення участі держави в ОДКБ (статус членства Вірменії наразі заморожений), а її виключення з блоку позбавило б уряд дилеми виходити самостійно, чи ні. 🔸 Ідеологічною основою програми є концепція «реальної Вірменії», що фокусується на забезпеченні миру, свободи та процвітання в межах міжнародно визнаних кордонів. Важливою частиною цієї нової стратегії є диверсифікація експортних ринків, розбудова миру з Азербайджаном та будівництво «Маршруту Трампа» (TRIPP) за участі США. 💵 Водночас, всередині держави Пашинян продовжує боротьбу зі старою старою елітою: колишнього президента Роберта Кочаряна та його сина Седрака заарештували за звинуваченнями у корупційних злочинах та зловживанні владою. Уряд планує повністю конфіскувати незаконні активи, тоді як оточення експрезидента заявляє про політичне переслідування.

🇸🇰 Словацька поліція запобігла запланованому підпалу заводу з виробництва дронів За даними поліції, двох підозрюваних затримали у Словаччині, а одного — у Німеччині. Як повідомили правоохоронці, майно не було пошкоджено, а постраждалих немає.

НАТО посилює активність біля Калінінграда ✈️ 18 серпня над територією Польщі та Балтійського регіону відбулася масштабна повітряна операція НАТО, якою керували США. У ній були задіяні американські та норвезькі винищувачі, літак радіолокаційного спостереження E-3A AWACS, літаки-заправники, а також американський EA-37B Compass Call — спеціалізований літак радіоелектронної боротьби. Саме участь EA-37B привернула найбільше уваги: поблизу Калінінграда його зафіксували вперше. Офіційно НАТО називає це плановим відпрацюванням оборонних спроможностей. Але на тлі останніх подій операція виглядає значно промовистіше. За даними The Wall Street Journal, американські розвідувальні оцінки допускають, що Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу до колективної відповіді — через гібридні операції, кібератаки або обмежену військову акцію проти однієї з країн НАТО. ⚠️ Ще в липні з'явилася інформація, що США попереджали Варшаву про можливу російську провокацію проти Польщі саме з метою такої перевірки. На цьому фоні операція демонструє одразу дві речі. По-перше, зростання уваги НАТО до східного флангу. По-друге — практичний вимір польсько-американського оборонного партнерства: ключові розвідувальні можливості забезпечили США, а сама операція значною мірою проходила над польським небом. 🌍 Усе це може свідчити про те, що Польща дедалі впевненіше закріплюється як один з головних майданчиків американської військової присутності та спільного стримування загроз у Балтійському регіоні.

Вітаємо з Днем Незалежності України, шановні читачі! Бажаємо нам всім сил, здоров’я та перемоги! У нашій позаплановій публікації ми напишемо про участь країн, які ми досліджуємо, у сьогоднішніх заходах. 🇧🇬 Посол Болгарії Златін Крастєв привітав всіх з Днем Незалежності та звернув увагу на приїзд Кіта Келлога до Києва. Посол припустив можливість участі американського політика у залаштункових мирних перемовинах, та відповідно побажав успіхів на шляху до миру. 🇵🇱 Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у привітанні наголосив на особливому розумінні поляками ціни боротьби за незалежність. Він згадав історичне польське гасло «За вашу і нашу свободу» та підкреслив, що у День Незалежності України польський народ усім серцем залишається разом з українцями, які продовжують боротьбу за свою державу. 🇷🇴 Президент Румунії Нікушор Дан привітав Україну з Днем Незалежності та відзначив надзвичайну мужність і стійкість українців у захисті свободи та спільних європейських цінностей. Він запевнив у подальшій багатовимірній підтримці України з боку Румунії, окремо наголосивши на незмінній підтримці незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. Президент також підтвердив підтримку вступу України до ЄС, повоєнної відбудови та подальшої взаємодії України з НАТО. 🇲🇩 Президентка Молдови Мая Санду прибула до Києва для участі в урочистостях з нагоди 35-ї річниці Незалежності України. Візит супроводжувався символічним обміном найвищими державними відзнаками: Санду нагородила Володимира Зеленського «Орденом Республіки» — найвищою державною нагородою Молдови, а Президент України вручив їй орден княгині Ольги І ступеня за внесок у зміцнення міждержавної співпраці та підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. 🇸🇰 У Братиславі сьогодні відбувся захід до Дня Незалежності України – „Ďakujem za nezávislosť“ («Дякую за незалежність») на Hlavné námestie. Було встановлено стіл із 35 порожніми стільцями на пам’ять про людей, які боролися за незалежність України і загинули через війну, репресії або російську окупацію.

#българска_събота #български_уикенд Фото – Златін Крастєв вручає вірчу грамоту Володимиру Зеленському. 18.08.2026 Здравейте, шановні читачі! Окремо хочемо привітати всіх вас із Днем Державного прапора України; болгарських парламентарів із закінченням відпустки; та жителів Бургаса з перемогою у внутрішньому конкурсі на право організації Євробачення. У цьому випуску ми хочемо приділити увагу новому надзвичайному та повноважному послу Болгарії в Україні. 🇧🇬🇺🇦Новий болгарський посол 18 серпня, після тривалої відсутності через внутрішні скандали в межах Болгарії між урядом та президентом, Україна нарешті отримала надзвичайного та повноважного болгарського посла – ним став Златін Крастєв. Новий посол висловив готовність поглиблювати та розвивати двосторонній політичний діалог, розширювати економічне співробітництво, швидко працювати над розвитком співпраці в енергетиці (зокрема збільшення рівня транзиту природного газу) та продовжувати спільну роботу над конкретними практичними проєктами на основі взаємовигідної співпраці. Він також окремо порушив питання відкриття генерального консульства України у Варні. Пізніше пан Крастєв зустрівся з Андрієм Сибігою під час виставки в Музеї Києва, де привітав пана Сибігу з повторним призначенням на посаду міністра закордонних справ. Історія з призначенням Златіна Крастєва та його шлях до Києва були непростими. Його кандидатуру висунули ще за часів уряду Росена Желязкова у серпні 2025 року, але президент Румен Радєв підписав відповідний наказ лише наприкінці листопада того року. Від’їзд до України пізніше затримався у лютому 2026 року, коли Златіна призначили заступником міністра оборони Атанаса Запрянова з питань озброєння та оборонних інвестицій в уряді Андрея Гюрова. Біографія Крастєва демонструє його як загалом компетентного для сучасних викликів дипломата: йому 54 роки – майже 30 з яких він працював у МЗС; він вільно володіє 🇬🇧, 🇫🇷, 🇷🇺, користується 🇳🇱, 🇮🇹 та вивчає 🇺🇦; з 2020 по 2025 був заступником постійного представника Болгарії при НАТО, а після 2025 був послом з особливих доручень з питань кібербезпеки в болгарському МЗС.  ✍️ Коментар від редакторів Вітаємо Його Високоповажність з призначенням та бажаємо плідної співпраці з нашими урядовцями, громадськістю та експертами!  Від себе зазначимо, що це один з найкращих сценаріїв розв’язання конфлікту навколо кандидатури надзвичайного та повноважного посла, враховуючи його попередню рекомендацію з боку партії ГЕРБ, затвердження з боку Румена Радєва та попередню участь Крастєва в уряді Гюрова. Тобто у разі перемоги Гюрова на президентських виборах ми можемо очікувати збереження за Крастєвим своєї посади. Не менш хорошим є і те, що новий посол не є людиною з прямого оточення Радєва – і тим паче не військовим-авіатором – а кар’єрним дипломатом з широким досвідом у питаннях співпраці з НАТО та оборонними інвестиціями. Обережно припускаємо, що в найближчі місяці можна очікувати посилення двосторонньої співпраці між Україною та Болгарією у цій сфері, враховуючи призначення кваліфікованої для таких обговорень особи, та збереження сили за безпековою угодою між нашими країнами. Водночас варто пам’ятати, що уряд Радєва має схильність не доводити до кінця партнерську співпрацю, як це було з заводами “Rheinmetall”, але все може бути. Будемо пильно стежити за оновленнями та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇲🇩 Парламент Молдови змінює правила гри в Гагаузії: у центрі суперечок вибори та телебачення Позачергова сесія парламенту Молдови 24–25 серпня має ухвалити закони, які безпосередньо зачіпають баланс повноважень між Кишиневом і Гагаузькою автономією. 🔹 Вибори в Гагаузії. Парламент має розглянути у другому читанні зміни до Виборчого кодексу, які встановлюють загальнонаціональну законодавчу рамку для регіональних виборів та змінюють порядок формування Центральної виборчої ради Гагаузії. У перспективі передбачається і перехід від одномандатної до пропорційної системи виборів Народних зборів. Водночас важливе уточнення: на виборах 15 листопада 2026 року пропорційна система ще не застосовуватиметься. Кишинів посилається, зокрема, на липневе рішення Конституційного суду та необхідність усунути правову невизначеність навколо виборів. Опоненти бачать у реформі звуження можливостей автономії самостійно визначати власні виборчі правила. 🔹 Гагаузьке телебачення GRT. Інший законопроєкт стосується Gagauziya Radio Televizionu. Одна з ключових змін полягає в тому, що конкурс до наглядового органу GRT має організовувати вже не Народне зібрання Гагаузії, а загальнонаціональна Аудіовізуальна рада. Автори реформи пояснюють це необхідністю забезпечити редакційну незалежність мовника та привести систему його управління у відповідність до європейських стандартів. У Комраті натомість це сприймають як передачу ще одного важеля контролю від автономії центральним органам влади. Нагадаємо: GRT неодноразово конфліктував з Аудіовізуальною радою через претензії щодо політичної заангажованості, дезінформації та просування політичних сил, пов'язаних з Іланом Шором.

🇱🇹🇺🇸 Командувач ЗС Литви впевнений, що американські військові повернуться Командувач Збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас заявив, що не сумнівається у поверненні американських військових після завершення попередньої ротації. Для розуміння контексту нагадаємо: понад 1000 американських військових завершили свою ротацію в Литві цього літа. До складу контингенту входили підрозділи американської 1st Cavalry Division, оснащені танками Abrams, БМП Bradley та САУ Paladin. Наступна ротація одразу їх не замінила через перегляд Вашингтоном ширшої конфігурації американських сил у Європі. Тепер Вайкшнорас повідомив, що передові елементи, які забезпечують прийом наступної ротації, вже перебувають у Литві. Вони обслуговують казарми, техніку та парки військових машин і готують інфраструктуру до прибуття основних сил. Водночас, він не назвав ані дату прибуття, ані чисельність майбутнього контингенту. Литва заявляє про готовність розмістити до 1500 американських військових. Однак це можливості литовської сторони, а не підтверджена Вашингтоном чисельність наступної ротації. Американські батальйонні ротації в Литві відбуваються з 2019 року, а після повномасштабного вторгнення Росії фактично стали безперервними.

🇵🇱Шимон Головня може повернутися до уряду У Польщі обговорюють повернення Шимона Головні до виконавчої влади. За даними польських медіа, Головня намагається відновити свій вплив у розколотій Polska 2050. Серед варіантів, які обговорювалися, фігурували посада віцепрем'єра та портфель міністра культури і національної спадщини. Повернення Головні могло б послабити позиції нинішньої лідерки Polska 2050 Катажини Пелчинської-Наленч, яка займає більш автономну і конфліктну позицію щодо Туска, та відновити співпрацю частини центристів із PSL, фактично у напрямку реконструкції колишньої «Третьої дороги». . Для України Головня є радше конструктивним партнером. На посаді маршалка Сейму Головня послідовно підтримував територіальну цілісність України, її вступ до ЄС і НАТО та продовження військової і фінансової допомоги. У ході ескалації навколо ордену "білого орла" Головня досить різко заявив, що українці «роблять дурницю», якщо намагаються обходити Варшаву, розраховуючи на інших прихильників вступу України до ЄС, критикував рішення, пов'язані з українською політикою пам'яті та УПА. Але, разом з тим, відмовився від демонстративних антиукраїнських жестів, зокрема не став повертати отримані українськв нагороду. Тож у випадку повернення Головні до влади, на безумовну підтримку України Києву не доводиться. Скоріше, буде застосовуватися вже звична для Варшави формула: підтримувати Україну стратегічно, але вимагати від Києва більшої поступливості у двосторонніх питаннях, історичній політиці та врахуванні польських інтересів.

🇱🇹 Рекордний оборонний бюджет Литви вперся у можливості системи закупівель Державний аудит Литви виявив системні проблеми із закупівлею озброєнь та військової техніки. Частка невдалих закупівель зросла з 24% у 2023 році до 59% у 2025-му. Одна з головних проблем - тривале внутрішнє погодження. У 42% перевірених випадків воно займало від 30 до 374 днів. Серед інших причин аудитори називають постійну зміну пріоритетів, застарілі плани розвитку спроможностей, дефіцит кваліфікованих кадрів, фрагментарне управління великими проєктами та слабкий моніторинг. Водночас частина проблем має зовнішнє походження: європейський оборонний ринок перевантажений замовленнями, а строки виробництва озброєнь зростають. При цьому аудит не встановив системної корупції чи того, що виявлені порушення визначали результати тендерів. Проблема особливо чутлива через масштаби литовського переозброєння. У 2026 році на оборону передбачено близько €4,8 млрд, або 5,38% ВВП. Прем'єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс заявив, що приблизно за чотири місяці до завершення року використано лише 37% річного оборонного бюджету, і назвав темпи закупівель неприйнятними. Президент Гітанас Науседа назвав виявлені недоліки системними та закликав швидко їх усунути. Міністерство оборони восени планує внести до уряду законодавчі пропозиції для прискорення закупівель. Аудит пропонує конкретні орієнтири: скоротити внутрішні погодження до максимум 35 робочих днів.

#македонски_петок Фото – Засідання Ради Послів Північної Македонії. 20.08.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Цей тиждень у Північній Македонії відзначився одразу декількома подіями. Першочергово, це візит віцепрем’єра та міністра закордонних справ Чехії Петра Мацінки до Македонії 19-20 серпня. В перший день візиту міністр Мацінка заявив, що вступ Північної Македонії до ЄС є пріоритетом для Чеської Республіки, і балканська держава може розраховувати на підтримку з боку Праги*, де активно стежать за складністю євроінтеграційного процесу. Окремо відбулась зустріч з головою македонського МЗС Тимчо Муцунським, де міністри обговорили питання економічної співпраці, торгівлі, інвестицій, міграцію, культуру, освіту, енергетику, інфраструктуру, євроінтеграцію та співпрацю в межах НАТО заради безпеки та стабільності в Європі. *(Ред.) Але не в питанні заміни системи одностайності щодо прийняття країни до ЄС, де у Північної Македонії і є проблеми. Тут македонцям “треба буде досягти консенсусу” з болгарською стороною 😇 Пізніше Петр Мацінка зустрівся з президенткою Горданою Силяновською-Давковою, де піднялися питання євроінтеграції Західних Балкан. За словами македонської президентки, головною перепоною до євроінтеграції Північної Македонії є “блокада ірраціонально характеру з боку деяких сусідів в питаннях ідентичності”. Обидва співрозмовники висловили впевненість у тому, що плідна співпраця в економіці, туризмі, науці та освіті продовжуватиметься, розширюватиметься та зміцнюватиметься. 20 серпня відбулось засідання Ради послів Північної Македонії (вперше з 2019 року), де обговорювались майбутні цілі македонської дипломатії. Напередодні міністр Муцунський зазначав: євроінтеграція залишиться центральним стратегічним пріоритетом; кожен посол має стати економічним промоутером в державі перебування; консульство намагатимуться цифровізувати та покращити процеси комунікації з діаспорою. Пізніше він додасть, що найважливішими торговельними партнерами залишатимуться держави-члени ЄС, за якими далі ідуть США, Індія та країни Перської затоки. Петру Мацінко була надана честь доєднатись до відкриття засідання Ради. У своєму виступі чеський міністр наголосив на важливості продовження та поглиблення контактів з урядами, парламентами, політичними партіями, бізнес-спільнотою, засобами масової інформації, академічною спільнотою та іншими відповідними соціальними зацікавленими сторонами задля системного, справедливого, передбачуваного та надійного процесу євроінтеграції. “Світ швидко змінюється, і малі та середні країни не можуть дозволити собі бути пасивними. Саме тому нам потрібна дипломатія, яка передбачає, відкриває двері, створює партнерські відносини, а також чітко та гідно захищає наші національні інтереси”, – заявив Мацінко. Міністр Муцунський погодився зі своїм колегою, підкресливши: сильна дипломатія вимірюється не кількістю проведених зустрічей, відвіданих столиць чи підписаних документів – вона вимірюється інтересами, які захистили, партнерствами, які побудували, дверима, які відкрили, інвестиціями, які залучили*, та можливостями, які створили для країни та громадян. *(Ред.) Як не дивно, Мацінко став першою “жертвою” нового курсу, бо під час перебування в Македонії з ним зустрілась міністерка енергетики, гірничодобувної промисловості та мінеральних ресурсів Саня Божиновська, яка обговорила з іншою стороною можливості чеських інвестицій та збільшення присутності чеських компаній у державі. Сторони як мінімум визначили, що “існує значний простір для подальшого поглиблення співпраці, особливо в енергетичному секторі”. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені та до зустрічі в нових випусках “Македонської П’ятниці”!

Добрий день, Антоновича 156, кв 17, 2 бутлі Карпатської джерельної. Є порожні бутлі на обмін. Можна на завтра замовити?

🇸🇰 Словаччина відновлює механізм економічної співпраці з Росією, заморожений у 2022 Словаччина та Росія готують на осінь засідання Міжурядової комісії з економічного та науково-технічного співробітництва. Востаннє вона збиралася ще у листопаді 2021 року, а після російського вторгнення її робота фактично припинилася. 20 серпня глава міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар провів підготовчу онлайн-зустріч із російським міністром науки та вищої освіти Валерієм Фальковим, який є співголовою комісії від РФ і водночас перебуває під персональними санкціями ЄС. Точна дата та порядок денний осіннього засідання поки не оголошені. Раніше Роберт Фіцо говорив, що наступна зустріч комісії має відбутися у Москві. Про це Фіцо і Путін домовились ще у грудні 2025 року. Російська сторона прямо розглядає комісію як інструмент для пожвавлення торгівлі, інвестицій та технологічної співпраці. Бланар пояснює її відновлення словацькою політикою «прагматичного діалогу» та захистом національних економічних інтересів. У свою чергу опозиція: Прогресивна Словаччина та SaS обурені стратегічною нормалізацією відносин із Москвою на тлі війни проти України.

⚡️🇭🇺 Янош Лазар складає свій депутатський мандат Ексміністр транспорту в уряді Орбана та депутат від «Фідес» Янош Лазар заявив, що складає свій депутатський мандат. Причиною цього, як він заявив, є його бажання взяти активну участь у оновленні партії.

🗣 «Короткий період, що минув після виборів, переконав мене, що оновлення партії сьогодні важливіше, ніж уявлення про членство в парламенті. Я хочу зробити свій внесок у це своїм рішенням», — написав Лазар на своїй сторінці у Facebook.

У своїй заяві Лазар написав, що причиною поразки «Фідес» на парламентських виборах є «інституційна гординя» його партії, а також «диявольська майстерність «Тиси» у дискредитації «Фідес». Саме тому Лазар проводитиме роботу по оновленню партії. Як і деякі інші члени парламентської фракції «Фідес», Лазар тривалий час пропускав засідання Національної асамблеї. Як ми писали раніше, Лазар активно відвідував сільські та регіональні офіси партії, аби оцінити стан представництва «Фідес» на місцях та проведення своєрідного damage control.