СТОЇК 🇺🇦

Один з елементів виховання моєї дитини - це привчання її до порядку не тільки в своєму будинку, а й навколо себе теж. В нас у сім’ї є традиція, коли разом їдемо на природу, то беремо з собою перчатки та пакети для сміття. І якщо там є сміття - ми його прибираємо. Цього разу приїхав з сином на річку, місце, яке він так давно хотів мені показати. Воно дійсно гарне, але не без залишків слідів людського перебування там. Випалені плями від кострів і навколо них сміття включно з розбитими пляшками в траві, яка вже заросла😱 Прибравши біля плям кострів, я побачив за декілька метрів від себе в траві розбиту пляшку. Підійшовши туди і розгрібши порослу траву, виявив ще три дрібно розбиті пляшки. Добре, що був в перчатках, бо голими руками я б нічого не вдіяв. Заморочився над цим і поступово все вигріб, десь за хвилин тридцять. Впоравшись з цим побачив пару метрів від себе ще одну горловину від розбитої пляшки. Підійшовши туди знайшов ще дві розбиті пляшки, які також прибрав. Будучи навіть в перчатках і обережно прибираючи - всеодно поколов собі руки. Безумовно, що під час цих робіт думав про те, хто ж це все залишив. Напевно після гулянки пляшки були викинуті і з часом їх роздушили машини чи були розбиті іншим чином. Це вже не так важливо. Це місце, де купаються люди і в тому числі багато дітей. Я в траві випадково це знайшов, а коли граються діти, то вони босоніж можуть наступити під час гри в такий “подарунок” без проблем та і дорослі також. Це відразу госпіталізація🚑 Напевно варто було б засуджувати людей, які не прибрали за собою, але в мене немає такої емоції в цьому випадку. Я теж не був таким розумним, особливо в юнацькі роки, і дійшов до такої позиції лише з часом. Усвідомив, що крім нас самих навколо ніхто не прибере і треба закочувати рукава та працювати. Мені не соромно прибрати на природі, корона з голови не падає. Наступного разу як будете відпочивати на природі візьміть на всяк випадок сміттєві пакети, якщо кожен буде прибирати, то з часом вони не будуть вже і потрібні в таких місцях. Згадав вираз який почув ще в університеті:

чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

Теж є над чим подумати і взяти собі на озброєння. Додумався зробити фото лише після того, як вже прибрав. Чи прибираєте ви на природі, якщо побачили сміття і яка ваша реакція?

Всім доброго вечора. Був у відпустці, тому нічого не писав на каналі. В цей період повністю себе ізолював від інформаційного потоку. Глянувши новини зрозумів, що нічого важливого не пропустив. На жаль, війна триває далі. Відпустка була досить насиченою, тому якби і щось хотів написати, то просто не було для цього часу. Відвойовував час у себе для самого себе. Все як завжди, коли мав вже повертатись назад на службу, то не хотів їхати з дому. 😟 Але крім того, що щось хочеться, є і обов'язки, які потрібно виконувати. В цілому все добре, але п'ятнадцять днів мало для відпочинку. Повернувшись на службу заїхав в нову хату і вже встиг прибрати😁. Кожен раз, коли шукаєш житло, всі кажуть, що вільного вже нічого немає, але завжди щось знаходиться😊 Як у вас справи? Що нового у новинах, я нічого не пропустив?

Вітаю всіх з Днем Незалежності!🇺🇦 Ми проходимо неймовірно складні виклики історії. Зараз відбувається переломний момент для нашої державності. Або ми змінюємось, або зникнемо і про нас будуть писати десь в підручниках, що була така держава як Україна. Багато вже пройшли, багато доведеться ще пройти. В житті все має свою ціну, і за незалежність та свободу доводиться платити кровʼю та життям людей. Хочеться вірити, що в нас вистачить розуму зробити висновки під час війни і стати кращими, та в майбутньому не допустити таких жахливих подій для наступних поколінь. Що люди будуть голосувати керуючись розумом, а не за продуктові набори або премію чи надбавку до зарплатні. Всіх зі святом! З повагою, Стоїк🇺🇦

Всім доброго вечора. Нещодавно отримав жилет з балістичним захистом. Вже почав його носити. Якщо чесно, то це небо і земля. Він такий легкий в порівнянні з бронежилетом, що аж не віриться. Також він зручний. Безумовно, що потрібно до нього звикнути, але зараз мені він подобається. Тепер я ще більш захищений без додаткового навантаження на спину і це дуже добре. Бо за роки в армії здоров'я більше не стає, вдається тільки підтримувати фізичними вправами те, що є. Також, переможці розіграшу вже отримали всі призи. Дякую всім, у кого була змога долучитись до збору. Підтримка людей додає сил❤️ Всі звіти тут.

Прийшла цікава ідея🤔 Напишіть в коментарях свої ситуації, які викликали надмірні емоції, важко тримати самоконтроль, стресові ситуації і т. д. та як ви вчиняли. А я в свою чергу буду писати допис з точки зору стоїцизму і як би сам, наприклад, вчинив. Якщо буде цікаво, то можна буде робити це на регулярній основі, щоб крім теорії, ми могли розуміти, як на практиці застосовувати філософію. Ситуації можуть бути різні, тому кожному буде що написати😁. Прив'язуватись до чогось одного не варто.

Вчора перед сном вперше зловив себе на думці:

як же мене все дістало.

Чотири з половиною роки в армії, постійно виконуєш накази, немає свободи пересування, сім'ю бачиш раз на декілька місяців в кращому випадку💔 Я все більше схиляюсь до того, що після війни чи демобілізації (вона для кожного військового як міраж😁), що буду працювати сам на себе. Можна було б за цей час будувати кар'єру у війську, але на початку думав, що війна триватиме років два і мене замінять, як було за часів АТО, якщо пощастить вижити. Тому ставати офіцером не мав наміру. Читав ще до війни книгу Гаріка Корогодського, де він казав, що краще бути рибою в океані чим акулою в басейні. Кар'єра у війську мене ніколи не приваблювала, а от в підприємництві цікаво було б випробувати свої сили😊. Тут вже сам керуєш, береш на себе відповідальність і приймаєш рішення. Рано чи пізно війна закінчиться, тому маємо виконувати свої обов'язки, які б не були складні часи. На нас випала велика ноша, що ж, такі часи і треба її нести. Зараз багато відгуків про фільм "Одіссея", як він повертався додому. Ну що тут можна сказати? Троянська війна тривала 10 років, ще п'ять з половиною і стільки ж триватиме повномасштабне вторгення. Вже не багато залишилось, тоді і ми додому будемо повертатись після війни🫣 Добре, що хоч по морю не треба буде добиратись і гнівити Посейдона😁 Найцікавіше ще попереду.

Всім дякую за допомогу у зборі. Найближчим часом проведу розіграш.

Збір закрито!

Вже зібрали 27069 грн 🔥включаючи рахунок pay pal. Ще 5 тис і закриємо збір.

Всім доброго вечора. Наразі маю потребу в придбанні для себе жилета індивідуального балістичного захисту другого класу від осколків. Зараз не знаходжусь на самому краю як раніше, тому бронежилет носити не дуже вдала ідея. За час перебування в армії здоров'я підшатнулось і спина дякую за це не скаже. Але засоби індивідуального захисту треба, бо дрони літають постійно. Нещодавно їхав на машині і почув недалеко стрільбу по дрону. Це було на перехресті, і якби не це, то я мав на нього виїжджати. Зупинився за декілька метрів до перетину доріг, швидко вийшов з машини. Встиг відійти від машини на пару кроків, як через декілька секунд в мене перед обличчям за пару метрів на повному ходу на перехресті пролітає FPV на оптоволокні 😱, якби виїхав на пару метрів далі, то ми б не розминулись. Пощастило. Він пролетів ще до ста метрів і вразив першу ліпшу машину. На щастя з людей ніхто не постраждав. Після цього випадку вирішив, що крім сіткомета потрібен ще індивідуальний балістичний захист від осколків. Так як все може змінитись за лічені секунди. Він набагато легший за звичайний бронежилет і добре захищає від осколків. Восени 2023, балістичний захист шиї врятував мені життя. Тому прийняв рішення, що зволікати вже нікуди і краще б вона не пригодилась, але розумніше, коли такий захист на мені, ніж його немає. Вартість жилету 32 тис грн. і потрібна ваша допомога в зборі. Після збору також розіграю два тубуси з-під мін для міномета, які в ручну розписані на дронову тематику (дивіться фото) і також журнал "Мистецтво життя". Щоб прийняти участь у розіграші потрібно зробити донат в розмірі 100 грн або більше. Хто не є користувачем Монобанку, прошу з вашим донатом залишити ваш коментар з контактом, щоб у випадку вашого виграшу була можливість з вами зв'язатись і відправити виграш до вас. Збір для Стоїка на жилет індивідуального балістичного захисту 2 класу 🎯 Ціль: 32 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/BJBP9qhzs 💳Номер картки банки 4874 1000 3099 9984 Pay Pal stoic8254@gmail.com

Я до тварин відношусь доволі нейтрально. Не має упередженості - собаки чи коти, ніколи не шукав, щоб мати собі якогось улюбленця, але час від часу вони липнуть самі😄. Заїхали в одну хату - через день-два вже кішка по хаті ходить. Тиждень підкормлював, і потім виявив ще трьох. Просто неймовірно. Зранку до вечора лежить на скрині, а коли голодна - кричить, що не можна витримати, ще й з таким видом, що я їй щось винен. Недавно був в місті і чекав зустрічі. І поки чекав, прийшов ще один кіт до мене та крутився біля мене😄 Може, в минулому житті я теж був котом?🤔

На мою думку, найбільша проблема в країні - це відсутність комунікації. Кожен собі на умі щось робить і вважає це правильним, але як в нас кажуть: хотів краще, а вийшло як завжди))) Держава собі щось робить не питаючи людей, військові собі, цивільні люди собі. А потім на підставі цього виникають непорозуміння та скандали. Бо ніхто нічого не розуміє, хто що саме робить. Щоб цю проблему вирішити потрібно спілкуватись один з одним. В армії це називається взаємодія, коли підрозділ заїжджає в певну зону відповідальності, то з самого початку відбувається налагодження зв’язків з підрозділами, які там перебувають давно і переймають їх досвід, щоб з нуля не починати. Ворог робить все, щоб ввести людей в оману і всіма можливими способами намагається дезінформувати суспільство і посіяти розбрат. Звідси маємо багато дезінформації про армію та її дискредитацію. Для перемоги крім зброї та донатів потрібно не менш важливе - це спілкування один з одним, говорити і вміти слухати інших. Спокійно і без зайвих емоцій, бо коли надмірні емоції присутні в житті, то завжди все буде йти шкереберть. Знову кажу очевидні речі, чи не так? Всі знають, що паління цигарок шкідливо, але палять навіть лікарі😀 Але знати, то одне, а робити то інше. Ну я і душніла🫠🤭🙈🤣

Всі, напевно, вже бачили сьогоднішні враження по території рф, кращої картинки годі й придумати. Тренери по єдиноборствам завжди говорять одне:

не так важливо, як ти сильно б’єш, а важливо, як добре тримаєш удар.

Україна. як ми бачимо, тримає удар і досить добре. Згадаймо, з чим ми були в 2014 році? М’яко кажучи голі й босі. Як все починалось в 2022 році? Що в першому, що в другому разі ми витримали удари. Враховуючи кількість проблем та зрадників - це взагалі можна назвати не інакше як чудо. І як закономірність того: хто тримає добре удар - з часом починає і відповідати. Перші перемоги були в 2022 році, коли відбили київщину, чернігівщину, сумщину, харківщину та херсонщину. Але не все так просто як хотілося б. Ворог теж робить висновки, навчається і трансформується. І контрнаступ 2023 року нам показав, що радіти заздалегідь - це невдячна справа. Після того Україна тільки тримала удар і все-таки дочекалась моменту, коли набрала достатньо сили відповідати тією ж монетою. І робить це дуже болюче для ворога та ефективно. Вони завили добряче, а зима вже не за горами. Нам зимою теж буде не легко, це і так зрозуміло. Експерти прогнозують, що буде найтяжча за всю повномасштабку, але кого це вже дивує? Буде важко, але для нас це не новина, тому готуйте сани з літа і все буде добре. А в них складна зима буде вперше. росіяни завжди хваляться своїми морозами, що вони їм допомагають вигравати війни, а тепер побачимо, як їх морози будуть допомагати в цій війні. Якщо політикою не цікавляться, то політика буде цікавитись ними. Вони виють, плачуть, кусають лікті і не розуміють як це так? І чому взагалі все так відбувається – непробивні просто. В цьому найголовніша складність, що вони в так званих шорах і живуть в своїй реальності, де вони просто святі, а зараз ще й нещасні. На мою скромну думку, більш терплячий досягає успіху завжди, на відміну від більш нетерплячого. Це стосується всіх сфер життя і війна це не виключення. За цей час ми пройшли багато і ще доведеться немало пройти. Як не крути, але у всього є своя ціна і її треба сплатити. Перемога у війні теж не бариться з виставлянням своїх рахунків. Це вперше, коли Україна повноцінно захищає свою незалежність. Скільки поколінь до цього боролись за майбутнє? Можу припустити, що вони б мріяли жити в наш час і боротись з ворогом не партизанити, і не спалахом повстання, а повноцінно давати відсіч та перемагати. За рахунок чого минулі покоління не досягали успіху? Тому що в прямому збройному протистоянні українців не могли виграти, а використовували підступ та підкуп, коли до перемоги залишалось зовсім не багато. Треба це пам’ятати щоб не допускати минулих помилок. Коли буде наша перемога? Перемога у війні, на мою думку, ще буде не скоро, так як росіяни збираються воювати далі. Але історія дуже цікава штука, ми можемо воювати ще років десять, а може статись так, що все закінчиться за лічені місяці. Але є інша перемога, яка важливіша за перемогу у війні, ми перемогли самих себе. Перемога в нашій свідомості над комплексом меншовартості, зняли рожеві окуляри щодо братства росії (в мене вже алергія, коли хтось говорить про братство народів), перемога над власною жертовністю, що ми бідні та нещасні. Перемога особисто для мене - це усвідомлення того, що ми рівні серед рівних, а не ті, хто хоче нас вважати, що маємо стояти на порозі і комусь кланятись. Такого більше не буде.

Слабких ніхто не слухає, а сильні завжди незручні. Сильним бути важче чим слабким, але врешті решт - краще бути сильним.

Тримаймо стрій, робимо, що від нас залежить.

Найцікавіше ще попереду!

Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/89uycJc8Md Pay Pal stoic8254@gmail.com

Всім доброго вечора. Останнім часом з банки каналу було використано 27109 грн. Кошти використали на: ✅Пальне ✅Розхідні матеріали ✅Оплата терміналів старлінк Кожна гривня має значення і це дозволяє своєчасно закривати багато потреб. Немало коштів йде на зв'язок, так як в зоні бойових дій по іншому ніяк. А зв'язок як повітря - його не видно, але без нього все розвалюється. Тільки він пропадає - відразу стаєш "сліпим". Якщо ви знаєте людей, які можуть системно допомагати підрозділу, прошу розповісти про нас або напишіть мені. Дякую всім, хто донатить на банку та підтримує, це дуже важливо. Всі звіти тут. З повагою, Стоїк. Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/89uycJc8Md Pay Pal stoic8254@gmail.com

Також хочу зазначити, що не потрібно створювати для себе культ в обличчі Федорова або когось іншого. Варто розуміти, що в кожного є як свої позитивні риси, так і негативні. І не варто покладатись на те, що він зможе вирішити всі проблеми на світі: з мобілізацією, контрактами, термінами служби, справедливим відношенням тощо. Чим більше очікування, тим більше розчарувань та невдоволення згодом. Зробили щось корисне – чудово. Прийде наступник — теж зробить щось корисне. Є така традиція: коли попередники йдуть у відставку, то потрібно все ламати і починати з нуля. Це не розумно; який би попередник не був, але якщо було зроблено щось корисне, то це потрібно розвивати далі і своє також щось робити. Бо в нас як не змінюються нові керівники в міністерстві чи в політичній владі, то завжди неначе починається новий хрестовий похід – нові ініціативи, проекти, а що було до цього — це було не правильно😁 Якщо люди мають що сказати, то вони мають це робити, але, звичайно ж, в межах законодавства і щоб це не шкодило країні. Навіть під час війни в нас можна вийти на протест і висловити свою думку. Наша незалежність ще молода та недосвідчена, але за рахунок війни всі ми швидко подорослішали. Наше відношення до того, що відбувається в країні, має бути розумним та відповідальним, тільки так ми зможемо зберегти демократію в нас. Варто пам’ятати, що все має свою ціну, і зараз ми платимо цю ціну життям, ранами, кров’ю, болем, нестабільністю, несправедливістю, протестами, надзусиллями. Як би не було важко і боляче, ми маємо залишатись людьми і керуватись розумом, особливо в питань, які стосуються безпосередньо нашого майбутнього та наших наступних поколінь. Пишіть свої думки та питання в коментарях. З повагою, Стоїк. Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/89uycJc8Md Pay Pal stoic8254@gmail.com

Для того щоб у нас в країні була спека, то не завжди потрібно сонце, еге ж?😁 Останні дні є тому підтвердження. Наше суспільство вийшло на протести проти звільнення міністра оборони і трансформувалось до відставки Сирського. Багато інформації, маніпуляцій та емоцій. Я не хотів в перший день щось про це писати, бо все швидко змінювалось. Є в стоїцизмі вправа, яка називається “між стимулом та реакцією”, — саме зараз чудовий момент для її застосування. Отримуючи перше враження, нас відразу обурюють емоції, та саме в цей момент потрібно зробити так, щоб вони не взяли гору і не заволоділи нами. Тому всіх закликаю дивитись на все розсудливо і не піддаватись надмірним емоціям, які в результаті ні до чого хорошого не приведуть ні нас, ні країну в цілому. Бо нашим людям притаманно, не розібравшись в ситуації, розганяти зраду або робити нерозсудливі судження щодо того, що відбувається навколо. Це стосується як цивільних, так і військових. Як я бачу останні події в країні і що про це думаю? За період повномасштабного вторгнення в нашій країні сформувались нові, дуже сильні лідери, такі як Зеленський, Буданов, Залужний, Федоров, Мадяр та інші. Це люди, які в складні часи взяли на себе відповідальність і ведуть країну крізь війну. Інколи думаю, яка на них лежить відповідальність, — то не хотів би бути на їх місці. Причина кризи, на мою думку, — що на одній площині якраз пересіклись такі люди, які мають різні погляди на подальший розвиток подій. В нашому випадку це Федоров та Сирський, які, за словами президента, не хотіли говорити один з одним без його участі. Це говорить тільки про одне: що конфлікт зайшов надто далеко, і якщо Гордіїв вузол не можна розв’язати, то його потрібно рубати. Зеленський казав, що по-нормальному було б добре звільнити не тільки Федорова, а й Сирьского. І я можу помилятись, але мета змінити Сирського, на мою думку, нікуди не зникла. Можу навіть припустити, що ситуація створена спеціально. Звільнення Федорова — це не звільнення просто особистості чи просто міністра. До цього міністрів звільняли, призначали інших — реакції від суспільсва нуль, бо нічого особливого не відбувалось. А в обличчі Федорова люди бачать ефективного менеджера та реформатора, а не просто міністра. Це новий погляд на речі, і людям це подобається, бо люди хочуть змін на краще. В 2019 році Зеленський за рахунок цього виграв вибори, бо люди голосували не за нього, а проти старих політиків, які вже набридли. Якби зараз були вибори, то люди вже свідомо обирали б Зеленського чи ні, бо вже знають, хто він і як веде свою політику. Зараз склалась така ж сама ситуація, і президент, я більш ніж впевнений, це усвідомлює, бо даним рішенням попав в тригерну точку всіх верств. Це жага змін і підвищене почуття справедливості. На мою думку, зараз в країні немає більшої потреби в людей, ніж справедливість. Чому я припускаю, що це створено спеціально і Федорова звільнили першим? Його звільняють, і це обурює суспільство та військових. Люди вийшли на протест показати свою позицію за відміну цього рішення, і через доволі швидкий час протести вже не вимагають повернення міністра оборони, а звільнення Сирського. І складається ситуація, що задню давати по Федорову точно ніхто не буде і на посаді його наразі не відновлять, а якщо звільнити головнокомандувача, то будуть задоволені люди, що до них прислухались. Таким чином, президент отримає підтримку і довіру серед суспільства тим, що прислухався до людей і не проігнорував запит. Припускаю, що Сирського теж змінять на посаді. Це для мене також маркер того, що наша країна змінюється і поступово відбувається зміна поколінь в політиці. Молодше готове брати на себе більше відповідальності. Воно по-іншому бути і не може, тим паче під час війни, коли з’явилась нова плеяда лідерів. Наша демократія, яка б не була, працює, на мою думку. Дивлячись на шлях нашої незалежності, скільки всього вже відбулось. Де ще на пострадянському просторі було стільки змін? В основному всюди авторитарні режими. А в нас анархія на межі з демократією))) Продовження 👇

КАБ впав під будинок мого побратима. На щастя обійшлось без жертв.

Всім доброго дня. Звіт по останньому збору для підрозділу НРК 1 обр ТРО ім. Івана Богуна. Машину вже відремонтували, і вона на ходу. Дякую всім, хто долучився до збору, а хто не встиг — у вас ще буде можливість😄 Також призи, які розігрували серед донатерів, які встигли прийняти участь в зборі, були отримані своїми переможцями. Дякую всім за допомогу та підтримку. Всі звіти тут. З повагою, Стоїк.

Питання від підписників:

У мене питання, як солдату змиритися з тим, що він може втратити всі кінцівки під час служби і потенційно жити як тягар для своїх близьких? Я хочу сказати, що найбільше мене стримує від військової служби перспектива стати проблемою для моєї родини пізніше.

Це складене питання і відповідь тут кожен знаходить сам для себе. Але я переформулюю слово «змиритись», на «зрозуміти і прийняти», бо «змиритись» в мене асоціюється з безвихіддю та безнайдійністю. Одне з моїх життєвих правил - брати з кожної ситуації щось корисне для себе, тому слово «змиритись» мені не подобається. На питання буду відповідати виключно з свого досвіду, який в мене був розвиток в цьому напрямку. Я прийшов в армію у березні 2022 року і був рішуче налаштований захищати країну. Про майбутні поранення, втрату здоров’я, розлуку з сім’єю та інші питання взагалі не думав. Думка була одна – швидше потрапити на фронт і принести користь країні. Так сталось, що на фронт я не відразу потрапив, як інші, що вже за тиждень-два вже брали участь в боях. Мені в цьому плані пощастило (це вже зараз так думаю), та й взагалі мені багато щастило, за що своєму янголу-покровителю вдячний, якщо він є звісно. І коли не знаєш з чим зіштовхнешся, то і страху не було. В кінці літа на початку вересня 2022 вже почав брати участь в бойових діях, перші пару тижнів пролетіли миттєво і не відразу почало доходити, а що ж взагалі відбувається. А потім, як говориться, дійшло, і до мене поступово почали закрадатись думки в голову, що можу загинути або ж втратити здоров’я і тд. За цим пішли панічні атаки і це тривало місяців чотири-п’ять. Психологічну допомогу мені ніхто не надавав, бо я про це нікому не казав крім рідних, а по-друге її не було (не буду казати, що все так погано з цим в армії, просто я про це не знав і не хотів в очах побратимів показатись в такому слабкому форматі, вперше побачив психологів в себе в підрозділі, які спілкуються з особовим складом, тільки минулої осені, хто давно служить здивувався😀 Пік панічних атак був по ночам перед виходом на бойові, де треба було вставати в три чи чотири ранку, щоб раніше виїхати. І треба було спати та хоч трохи відпочити, а мене всього трясло, так як я усвідомив, що можу загинути і страх був надто сильним, щоб його приборкати. В додачу було багато моментів, які для мене потребували роз’яснення, бо поруч біля мене не було таких людей, які могли б щось пояснити. Відповіді були такі: та що ти видумуєш? Все нормально, так це не працює як ти кажеш і тд. Я така людина, що крім просто роби, мені потрібно мати певні пояснення того, з чим матиму справу і як взагалі все влаштовано, та як з цим працювати. Але більшість були такі як я і нічого не могли сказати, а хто знав і був в АТО - теж не могли пояснити. На початку 2023 року, знайшов в продажу книгу “Психологія бою”. В ній багато описано моментів та ситуацій, які були і в мене на службі та як справлятись зі страхом, стресом тощо. Наступний мій крок - це була переписка з психологом, ми якраз спілкувались про мої проблеми і поворотним моментом стали слова:

“На відміну від інших істот, тільки людина може діяти попри страх”

Ці слова мали сильний вплив на мене і після цього я зрозумів, що страх - це частина моєї сутності і що він нікуди не дінеться, а мені залишається лиш навчитись його конторлювати. І після того, як би мені не було страшно, я завжди собі повторював, що я сам собі господар і що я сильніший за свій страх. Ситуації, в які після того потрапляв, почав сприймати як частину свого життєвого шляху і що маю пройти те, що мені випало та що це все не просто так. Дозволив собі зрозуміти і прийняти, що я смертна людина, що моє життя нічим не дорожче за життя інших людей. Це мене приземлило і викинуло з голови егоцентризм. А згодом дійшов до стоїцизму, що також посприяло систематизації мого світогляду та допомогло на важливі для мене питання подивитись з нової точки зору. В мене так склалось, що дійшов до відповідей через шлях спроб і помилок. Десь допомогли і я цього не відкидаю, але в більшості шукав відповіді сам та знайшов їх. Це питання складне. Як знайти відповіді та зрозуміти щось для себе - я не знаю. Можу тільки поділитись своїм досвідом, а ви вже зрозумієте: для себе брати щось для себе чи ні. Та й взагалі вкласти в один допис відповідь на це питання просто нереально, тут можна ще багато чого проговорити. Сподіваюсь, відповів на ваше питання і є в ньому користь для вас. Якщо хочете щось уточнити або не розкрив якісь моменти, то пишіть в коментарі. Чекаю також на запитання в коментарях. Як ви працюєте зі своїм стресом та страхом? Чи досягали успіху в цьому?

Нарешті приліг після насиченого дня та жахливої спеки, від якої навіть труси можна викручувати. Ну все, тепер мене вже ніщо не зможе потурбувати🤭 Вмостився зручніше, взяв телефон і хочеться щось подивитись, послухати. Що ж там нового, що поляки мутять, які нові цілі вразили в росії, що там бульбофюрер нового каже? Треба ж бути в курсі, що відбувається. Якщо ти не цікавишся політикою, то політика зацікавиться тобою. Правда життя вона така, я ж українець, голодним буду сидіти, але знатиму все: хто кому заніс, хто з ким в контактах, кому повезло, хто що вкрав, в кого і де дача за кордоном. Любого українця спитай, розкаже до дрібниць, а я що гірше? Чайочок під рукою, благодать. Що ще треба на службі? Щоб ніхто не чіпав, нікому не дзвонити, лягти і залипнути в телефоні. Лежу. Чую попри срачі в телефоні ледь чутний дзижчачий звук, який потихеньку наростає. І з наростанням звуку поступово піднімається волосся на шкірі. Легенький холодок пробігає по спині і в районі сонячного сплетіння з’являється поступове стиснення. FPV. Відразу метнувся по всім групам – нічого не пишуть. На радійці тишина. А звук потихеньку наростає. Напевно знову оптоволокно пролізло і ніхто не помітив. Перша думка:

ну мене ще знайти треба.

Це швидко заспокоює, беру в руки сіткомет. Внутрішня напруга наростає! Волосся на шкірі вже дибки! Ще пару секунд! Іііі… в кімнату на повній спокухі залітає….комар! А йоб твою мать. В мене очі по п’ять копійок, перші секунди мій стан описати важко. А він чи вона летить неначе якась п’яничка, тільки тіпає туди сюди. Напевно крові вже напився, що так важко і голосно летить? Ах ти ж гад! Ці всі думки пролітають за декілька секунд і відразу полегшення. Хух. Так, а що там в новинах далі?)))