AUPinfo

📚 16–17 вересня 2026 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела вебсемінар «Критичне мислення під час виборів». 🧠 Під час дводенного навчання учасники говорили про те, як інформація впливає на сприйняття політичних процесів та як зберігати здатність самостійно оцінювати отримані повідомлення. У центрі уваги були практичні ситуації, з якими аудиторія може зіткнутися під час виборчої кампанії: політична реклама, публічні заяви, сумнівні «інсайди», маніпулятивні опитування та інформаційні атаки. 🔎 Учасники аналізували реальні приклади повідомлень, визначали, які емоції вони намагаються викликати, та шукали ознаки маніпуляції. Окремо розглядали фейки, напівправду, чорний PR і діяльність ботомереж, а також обговорювали, як перевіряти інформацію та як реагувати на неправдиві повідомлення, не допомагаючи їм поширюватися. 💬 Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, наголосив на важливості критичного підходу до інформації в період виборів:

«Під час виборів людина стикається з величезним потоком інформації, значна частина якої спрямована не на те, щоб допомогти зробити усвідомлений вибір, а щоб вплинути на емоції та поведінку. Тому критичне мислення стає своєрідним захистом від маніпуляцій. Важливо не просто отримувати інформацію, а ставити запитання: хто її створив, на чому вона ґрунтується, кому вигідне її поширення і чи можемо ми перевірити наведені твердження. Саме такі навички допомагають зберігати власну позицію та приймати рішення на основі фактів, а не нав’язаних емоцій».

🎓 Про важливість формування навичок критичного мислення задовго до виборів говорить і Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка:

«Критичне мислення – це не кнопка, яку можна увімкнути в день виборів. Це навичка, яку потрібно тренувати задовго до того, як ми беремо бюлетень до рук. Наш вибір формується поступово: з новин, заголовків, відео, політичної реклами, розмов, страхів, симпатій і розчарувань. І якщо ми не звикли перевіряти інформацію, відділяти факт від емоції та помічати маніпуляцію, у вирішальний момент це не з’явиться автоматично. Саме тому робота над свідомим вибором починається задовго до початку виборчої кампанії. Варто дивитися не лише на те, що політик говорить про себе, а й на те, що він робив раніше, як голосував, які обіцянки виконував, на чому ґрунтуються його твердження. Свідомий вибір не гарантує, що ми ніколи не помилимося. Але він дає значно більше шансів не віддати своє рішення страху, гніву чи чужому сценарію і бути впевненим, що твій голос є саме твоїм усвідомленим внеском у те, якою буде країна».

🛠️ Важливою частиною вебсемінару стала практична робота. Учасники не лише обговорювали типові прийоми маніпуляції, а й самостійно шукали їх у запропонованих прикладах, працювали в командах та моделювали ситуації, у яких потрібно було перевірити інформацію й аргументувати власні висновки. 💬 Підсумовуючи захід, Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, докторка філософії, медіатренерка, зазначила:

«Мені важливо, щоб після тренінгу учасники не просто запам’ятали терміни чи ознаки маніпуляцій, а отримали досвід, який зможуть використати поза зум-аудиторією. Тому ми працюємо через гру, моделювання ситуацій, аналіз реальних повідомлень і командну взаємодію. Коли учасники самі розпізнають маніпуляцію, перевіряють інформацію та знаходять аргументи, знання перетворюються на навичку. Саме в цьому я бачу цінність тренерства».

📌 Вебсемінар став черговим заходом у межах проєкту, спрямованого на розвиток навичок критичного мислення та усвідомленого споживання інформації під час виборів. 📅 Попереду ще один вебсемінар – 29-30 вересня. Усі охочі можуть долучитися до навчання та отримати практичні інструменти для критичного аналізу інформації. 👉 Реєстрація на наступний вебсемінар триває Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

🐉 Неподалік князівства з’явився Дракон. Дві редакції отримують однаковий факт, але готують про нього зовсім різні новини. Чи побачить аудиторія поета, який читає Біблію та вирощує квіти, чи небезпечне чудовисько, якого потрібно знищити? 📰 Журналісти громадського телебачення «Люботин TV» розповідають про Дракона Грицька як про поета і християнина. Команда «Князівського TV», власником якого є люботинський князь, повинна представити того самого героя як загрозу для мешканців. 🎭 Факт залишається незмінним, але заголовок, відібрані подробиці, емоційні слова та зображення створюють дві інформаційні реальності. Команди також генерують портрети Дракона за допомогою ШІ, а потім аналізують, як візуальне оформлення впливає на ставлення аудиторії. 👩‍🏫 Авторка вправи «Місце для дракона» — Галина Дегтярьова, докторка педагогічних наук, професорка, методистка вищої категорії та медіатренерка Академії української преси. За основу вона взяла однойменну повість Юрія Винничука. 🧠 Під час вправи учасники вчаться відокремлювати факт від інтерпретації, помічати вплив власника на редакційну політику, аналізувати стереотипи й розуміти, як медіа конструюють образ «чужого» або «ворога». Маніпуляція не завжди потребує прямої брехні — іноді достатньо показати лише частину правди. 📚 Розробку можна використовувати на уроках української літератури, заняттях із медіаграмотності, тренінгах для педагогів, молоді й представників громад, а також у підготовці майбутніх журналістів. 🧪 Вправу провели й обговорили під час проєкту «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик». Учасники випробували її на практиці, порівняли роботу двох редакцій і здійснили спільний дебрифінг. 🤝 Окрему роль в адаптації вправи відіграла Тетяна Іванова — тренерка проєкту, медіаекспертка та докторка педагогічних наук. Під час апробації вона долучилася до обговорення методики, допомогла учасникам проаналізувати роботу двох редакцій і сформулювати рекомендації щодо використання вправи з різними аудиторіями. ✍️ Це друга публікація із серії про авторські методики учасників лабораторії. Перший матеріал був присвячений вправі Світлани Богдзієвич «Інформаційна бульбашка». 🌍 Проєкт FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна. 💻Матеріал на сайті АУП.

🧩 Спробуйте на найближчому уроці вправу «Руйнівники стереотипів». Запропонуйте учням 5–7 класів назвати стереотипи, пов’язані з парою протилежних понять, а потім скласти речення або коротку історію, яка спростовує один із них. 💬 Під час обговорення запитайте: звідки взялося це уявлення — з особистого досвіду, розмов із дорослими, фільмів, реклами, новин чи соціальних мереж? Так повторення антонімів на уроці української мови переходить у практичну розмову про вплив медіа, упередження та відповідальність за власні судження. 📘 Це лише одна з 21 готової розробки у безплатному посібнику «Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи». У ньому зібрано вправи про блогерство, приватність у соціальних мережах, фейки, маніпуляції, думскролінг, свободу слова, історичні джерела та псевдонаукові повідомлення. 👩‍🏫 Матеріали створили вчителі й методисти, які працюють з учнями та апробували запропоновані підходи під час занять. Для кожної вправи визначено предмет, клас, тему, тривалість, потрібні матеріали, послідовність роботи й очікувані результати. 🏫 Медіаграмотність не обов’язково викладати як окремий предмет. Завдання з посібника можна інтегрувати в уроки української мови й літератури, історії, громадянської освіти, природничих дисциплін, іноземної мови та мистецтва. 💻 Багато сценаріїв мають варіанти для очного, змішаного й дистанційного навчання. Учні можуть працювати в сесійних кімнатах Zoom або Google Meet, користуватися спільними дошками Padlet і Miro, готувати індивідуальні завдання або обговорювати результати всім класом. 🔎 Почати можна з однієї вправи, яка відповідає найближчій темі навчальної програми. Готовий сценарій дозволить не витрачати час на розробку заняття з нуля, а за потреби його можна скоротити, доповнити власними прикладами чи адаптувати до конкретного класу. 🔗 Докладніше про всі 21 вправу та посилання для завантаження посібника.

🎬 24 вересня 2026 о 16:00 Чілдрен Кінофест та ЮНІСЕФ запрошують до участі у вебінарі «Як зняти кіно: абетка кіновиробництва» у партнерстві з Академією української преси. 👥 Тренери та експерти: 🎥 Денис Іванов, засновник Одеського міжнародного кінофестивалю, директор «Чілдрен Кінофесту» та Київського Тижня Критики; керівник кінокомпанії «Артхаус Трафік»; дистриб'ютор і продюсер. Як продюсер брав участь у 10 повнометражних і понад 40 короткометражних фільмах. 🎞️ Оксана Волошенюк, Голова Спілки кінокритиків України, старша викладачка кафедри кінознавства КДУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, експертка з кіно- та медіаосвіти; авторка та співавторка близько 40 навчальних програм, посібників та підручників. 🎬 Галина Дегтярьова, доктор педагогічних наук, завідувачка кафедри сучасних методик навчання «Харківської академії неперервної освіти», експертка з кіно- та медіаосвіти, авторка та співавторка близько 30 навчальних програм, посібників та підручників. 💡 Під час вебінару буде презентовано інноваційний навчальний курс з відеочастиною «У кадрі: Крізь дитячий об‘єктив» – це всебічна програма, що запрошує учнівство, а з ними і вчительство, зануритися у світ кіно, створювати власні роботи та подавати їх на участь у програмі. 📌 Спікери вебінару детально проінформують про умови участі в програмі; продемонструють можливості Сценаріїв методичних рекомендацій та відеокурсу. 🎥 За допомогою цих матеріалів ви та ваше учнівство матиме змогу пройти шляхом справжньої кінокоманди – від першого задуму до готового фільму або ж дослідити окремий напрямок кіноіндустрії – анімацію, сценарне чи операторське ремесла, режисуру і не тільки. ✨ Це справжня абетка кіновиробництва для юних авторів: від першої ідеї та сценарію – до режисури, акторської гри, зйомки, звуку, анімації й монтажу, де досвідом із дітьми діляться українські кіномитці, які працювали над відомими стрічками та проєктами «Пес Патрон», «Мавка. Лісова пісня», «Сторожова застава», «Довбуш», «Мої думки тихі», «Памфір», «Ти – Космос» та іншими. 📝 Зареєструватися на вебінар 🎓 Учасники вебінару отримують сертифікат на 1,5 кредиту від ЮНІСЕФ та Академії української преси. ▶️ Дивитися безплатний курс «Як зняти кіно». 👧🧑 Діти та підлітки від 6 до 14 років можуть не лише навчитися знімати кіно, а й створити власний короткометражний фільм та подати його до програми «У кадрі: Крізь дитячий обʼєктив». ⏰ Подати фільм можна до 20 жовтня. Проходити курс перед поданням роботи не обов’язково. 🎬 Подати заявку 🌍 Обрані фільми представлять на інформаційних платформах ЮНІСЕФ 20 листопада, у Всесвітній день дитини. 🏆 Автори відібраних робіт отримають сертифікати від ЮНІСЕФ та Чілдрен Кінофесту, а їхні стрічки також увійдуть до переліку заявок конкурсної програми Чілдрен Кінофесту 2027. #ЧілдренКінофест #ЮНІСЕФ #ЯкЗнятиКіно #ДитячеКіно #КіноДляДітей #УкраїнськеКіно

🫧 «Інформаційна бульбашка» — авторська вправа, яка допомагає побачити, як алгоритми соцмереж формують нашу інформаційну реальність. Розробку вже апробували під час тренінгу для тренерів АУП: учасники виконали завдання, проаналізували його методику та запропонували рекомендації для посилення вправи. 👩‍🏫 Авторка вправи — Світлана Богдзієвич Світлана Богдзієвич , учителька української мови, літератури та медіакультури Запорізького академічного ліцею № 93, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Запорізької міської ради та тренерка з медіаграмотності Академії української преси. ❓ Інформаційний простір навколо нас формується не випадково. Наші реакції, підписки, пошукові запити й перегляди стають сигналами для алгоритмів. Поступово вони створюють персоналізоване середовище, у якому ми частіше бачимо інформацію, що відповідає нашим попереднім інтересам і переконанням. 🔍 Вправа «Інформаційна бульбашка» допомагає учасникам простежити, як виникає така алгоритмічна ізоляція, як вона впливає на сприйняття реальності та чому може ставати інструментом маніпулювання в умовах інформаційної війни. 🧪 Під час тренерської лабораторії вправа пройшла професійну апробацію. Учасники не лише виконали завдання, а й проаналізували послідовність його етапів, обговорили можливості застосування з різними аудиторіями та надали авторці фаховий зворотний зв’язок. 🥗 Зокрема, тренери запропонували розділити мозковий штурм на дві частини. Спочатку — дослідити, як формується інформаційна бульбашка. Потім — перейти до ролі «інформаційного дієтолога»: визначити, як очищувати власний інформаційний простір, урізноманітнювати джерела та наповнювати стрічку якіснішим і збалансованішим контентом. 💬 Ще одна рекомендація — додати окремий диспут про те, чому алгоритми пропонують нам саме такий контент і як наші цифрові дії впливають на подальші рекомендації. 🤝 Важливий внесок в адаптацію вправи та її професійне обговорення зробила Тетяна Іванова Tatyana Ivanova — тренерка проєкту, медіаекспертка, докторка педагогічних наук і професорка. Вона допомагала учасникам аналізувати методику, співвідносити її з потребами різних цільових груп і перетворювати обговорення на практичні рекомендації для подальшої тренерської роботи. 🛡️ Під час інформаційної війни подібні вправи мають особливе значення. Вподобання, емоції та вразливості людей можуть використовуватися для цілеспрямованого впливу. Розуміння роботи алгоритмів допомагає не лише розпізнавати окремі фейки, а й свідоміше керувати власним інформаційним середовищем. 💙💛 «Інформаційна бульбашка» — це вправа не лише про алгоритми. Вона нагадує, що навіть у складні часи ми зберігаємо простір вибору: можемо перевіряти повідомлення, добирати різні джерела, обмежувати негативний вплив і підтримувати власну інформаційну стійкість. 📖 Докладний опис вправи та рекомендації тренерів читайте на сайті АУП, покликання у першому коментарі. ℹ️ Проєкт «FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій» реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна. Проєкт спрямований на розвиток критичного мислення й медіаграмотності серед молоді та представників територіальних громад України. #АУП #FreeMindUkraine #інформаційнабульбашка #медіаграмотність #критичнемислення #інформаційнагігієна #Запоріжжя

🎓 109 тренерів із медіаграмотності завершили навчання в межах проєкту FreeMind Ukraine! 💡 У серпні–вересні 2026 року Академія української преси провела п’ять дводенних онлайн-тренінгів «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик». 🧩 Учасники опановували вправи, ігри, кейси та методики, вчилися адаптувати їх до потреб різних аудиторій і разом шукали відповіді на сучасні інформаційні виклики. 🔎 Особливу увагу приділили дезінформації, пропаганді, маніпуляціям, емоційному впливу, деколонізації мислення, історичній пам’яті та роботі з інформацією під час війни. 💬

«Тренінги для тренерів показали, наскільки важливо не лише передавати знання з медіаграмотності та критичного мислення, а й створювати середовище для обміну досвідом»,

— наголосив медіатренер Андрій Юричко. 🚀 Навчання стало першим етапом участі у проєкті. Тепер тренери переходять до практичної роботи — проведення власних заходів із медіаграмотності та критичного мислення. 🌍 Партнер АУП у реалізації FreeMind Ukraine — Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) Вільного університету Берліна. 📚 Академія української преси розвиває тренерський напрям із медіаграмотності вже понад 15 років. За цей час АУП підготувала понад 1100 тренерів, які працюють із різними аудиторіями в Україні та за її межами. 🔗 Докладніше: https://www.aup.com.ua/news/109-treneriv-iz-mediagramotnosti-aup-za 🏷️ #АУП #FreeMindUkraine #медіаграмотність #критичнемислення #тренінгдлядренерів #протидіядезінформації #медіаосвіта

📢 IREX запрошує вчителів усіх предметів до участі у загальнонаціональному проєкті «Вивчай та розрізняй». 📌 Проєкт «Вивчай та розрізняй», що впроваджується IREX за підтримки Посольства США в Україні та у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури України та Академією української преси, оголошує набір учителів, які бажають удосконалити навички критичного мислення та долучитися до мережі проєкту. 🎯 Метою проєкту є посилення стійкості до інформаційних впливів та маніпуляцій через зміцнення навичок критичного мислення та формування попиту на якісну інформацію серед освітян і учнівства через інтеграцію інфомедійної грамотності у програму загальної середньої освіти в Україні. 👩‍🏫 До участі у проєкті запрошуються вчителі всіх предметів, які викладають у 5–11 класах закладів загальної середньої освіти України, а також учителі, які перебувають за межами України та працюють у закладах освіти, підпорядкованих МОН України. 📝 Освітяни, які бажають приєднатися до проєкту, можуть заповнити електронну заявку на участь за посиланням до 30 вересня 2026 року. 👥 Сьогодні спільнота «Вивчай та розрізняй» об’єднує понад 7200 освітян та 3200 закладів загальної середньої освіти з усіх областей України. 📚 Вчителі проєкту мають доступ до навчально-методичних матеріалів, освітніх заходів і курсів підвищення кваліфікації, а також можливість брати участь у вебінарах, тренінгах, експертних зустрічах та заходах з обміну досвідом. Учасники проєкту є частиною професійної спільноти, яка об’єднує освітян для обміну досвідом і розвитку навичок критичного мислення серед учнівства. ✅ Першим обов’язковим етапом участі у проєкті є проходження онлайн-курсу «Very Verified 2.0» від IREX та EdEra. Курс можна розпочати паралельно з поданням заявки. Завершити його необхідно до початку онлайн-тренінгів для нового набору, запланованих на другу половину жовтня 2026 року. Курс доступний за посиланням. ℹ️ Дізнатися більше про проєкт можна за посиланням. 📣 Запрошуємо освітян долучатися та поширювати інформацію про можливість участі, сприяючи розвитку культури критичного мислення в освіті. 🤝 Проєкт виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольства США в Україні та в партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури України та Академією української преси.

🎬 Хочете дізнатися, як зняти власне кіно — навіть на телефон? Чілдрен Кінофест та ЮНІСЕФ запустили безплатний відеокурс для дітей «Як зняти кіно» 🎥✨ Це справжня абетка кіновиробництва для юних авторів: від першої ідеї та сценарію — до режисури, акторської гри, зйомки, звуку, анімації й монтажу. І найголовніше — професійна техніка не потрібна 🙌 Достатньо телефона, фантазії, власної історії та бажання експериментувати. 👩‍🎬 Досвідом із дітьми діляться українські кіномитці, які працювали над відомими стрічками та проєктами «Пес Патрон», «Мавка. Лісова пісня», «Сторожова застава», «Довбуш», «Мої думки тихі», «Памфір», «Ти – Космос» та іншими. 📺 Уже доступні перші два з дев’яти майстеркласів: 🎞 Ольга Бірзул розповідає про види й жанри кіно та знайомить із основними кінопрофесіями. ✍️ Марина Степанська навчає, як працювати зі сценарієм і перетворювати задум на історію для екрана. Попереду ще 7 майстеркласів 🔥 🎬 режисура — Юрій Ковальов 🎨 анімація — Саша Рубан та Степан Коваль 🎭 акторська майстерність — Даша Плахтій 📹 операторська робота — Ярослав Пілунський 🎧 звук — Сергій Степанський ✂️ монтаж — Микола Базаркін 👉 Дивитися безплатний курс «Як зняти кіно»: https://88ghx.r.a.d.sendibm1.com/mk/cl/f/sh/1t6Af4OiGsEagEEJ9QnWnPrN91GnBM/ImumVwcfVohL Але це ще не все! 🌟 Діти та підлітки від 6 до 14 років можуть не лише навчитися знімати кіно, а й створити власний короткометражний фільм та подати його до програми «У кадрі: Крізь дитячий обʼєктив». 🏠 Про свій дім. 👫 Про друзів. 💭 Про мрії. 🏫 Про школу. 🌍 Про те, що хочеться змінити довкола. ❤️ Про права дитини та речі, які справді важливі. Бо кожна дитина має свою історію — і кожна дитина має право бути почутою. 📅 Подати фільм можна до 20 жовтня. Проходити курс перед поданням роботи не обов’язково. 👉 Подати заявку: https://88ghx.r.a.d.sendibm1.com/mk/cl/f/sh/1t6Af4OiGsHKgVQrVZN3myELRx9DRk/HGnVM78G7C4K 🏆 Обрані фільми представлять на інформаційних платформах ЮНІСЕФ 20 листопада, у Всесвітній день дитини. Автори відібраних робіт отримають сертифікати від ЮНІСЕФ та Чілдрен Кінофесту, а їхні стрічки також увійдуть до переліку заявок конкурсної програми Чілдрен Кінофесту 2027 🎉 📣 Розкажіть про цю можливість дітям, батькам, учителям і всім юним кіномитцям, які мріють одного дня сказати: 🎬 «Камера! Мотор! Почали!» #ЧілдренКінофест #ЮНІСЕФ #ЯкЗнятиКіно #ДитячеКіно #КіноДляДітей #УкраїнськеКіно

📅 26–27 серпня 2026 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела вебсемінар «Критичне мислення під час виборів». 🗳️ Вибори можуть стати для України не лише важливою політичною подією, а й іспитом на демократичну зрілість суспільства. Саме тому під час вебсемінару учасники працювали не з абстрактною теорією, а з реальними політичними повідомленнями, маніпуляціями та прикладами інформаційних атак. 🔎 Учасники вчилися розпізнавати емоційні гачки та технології дезінформації – фейки, напівправду, маніпулятивну соціологію, політичні «інсайди», чорний PR і ботомережі. Також аналізували політичну рекламу та публічні виступи, вчилися перевіряти інформацію перед поширенням і реагувати на фейки так, щоб не сприяти їхньому подальшому поширенню. 🎙️ Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, зазначив:

«Під час виборів інформація стає одним із ключових інструментів впливу на суспільство. Важливо навчитися бачити не лише те, що нам повідомляють, а й те, як і навіщо це робиться. Критичне мислення дає можливість зробити паузу, поставити правильні запитання та ухвалювати рішення на основі перевіреної інформації».

💬 Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, наголосила на важливості збереження свободи вибору:

«Повоєнні вибори можуть стати для України не лише важливою політичною подією, а й справжнім іспитом на демократичну зрілість. Ця розмова дуже важлива саме тому, що вона акцентує увагу на тому, як зберегти свободу вибору, не відмовляючись від свободи слова».

🧠 Підсумовуючи захід, Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, докторка філософії, медіатренерка, зазначила:

«Критичне мислення під час виборів – це не про недовіру до всього. Це про здатність зупинитися, поставити запитання, перевірити інформацію й лише після цього зробити власний вибір».

📚 Попереду ще два вебсемінари в межах проєкту – 16–17 вересня та 29–30 вересня. Усі охочі можуть долучитися до навчання та отримати практичні інструменти для критичного аналізу інформації під час виборів. 📝 Реєстрація на наступні заходи триває: Зареєструватися 🇩🇪 Gefördert durch die Bundesrepublik Deutschland 🇩🇪 За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

👀Медіаграмотність змінилася. А отже, мають змінюватися й інструменти, якими ми її навчаємо. 📊 У 2025 році 86% українців отримували новини із соціальних мереж, а 37% – лише звідти. 75% тих, хто знає про дезінформацію, упевнені, що здатні її розпізнати. Але правильно визначити достовірність усіх трьох тестових новин змогли лише 6% Цей розрив між «я знаю» і «я вмію застосувати» є одною з причин, чому медіаграмотність неможливо ефективно викладати лише лекціями. Саме тому Академія Української Преси продовжує робити ставку на навчання через інтерактивні методи навчання, через дію. 🎁 І до традиційного освітянського свята 1 вересня Дня знань АУП дарує медіатренерам і медіапедагогам авторський посібник професорки та медіатренерки Tatyana Ivanova «Вправи до тренінгу 2026. Фільтруй інформацію – створюй зміни». Вправи, які вже добре знають тренери АУП, такі як: «Білий шум», «Секрет Джованні», «Танграм», «Мілк-шейк зі спіруліною», «Два пілоти», і сьогодні залишаються дієвими. Вони пояснюють природу медіапростору та механізми взаємодії людини з інформацією. Але війна змінила виклики. Тому новий посібник іде далі. 🔹 «Розплутай маршрут» вчить бачити за десятками публікацій реальну кількість незалежних джерел і відновлювати шлях повідомлення: хто запустив його, хто передрукував, хто переклав, хто масштабував і в який момент один сумнівний матеріал отримав видимість «масового підтвердження». 🔹 «Останній автобус» демонструє: пропаганда може говорити і мовою страху, і мовою надії. Вона може виглядати грубо, або дуже сучасно, раціонально й привабливо. Тому важливо розпізнавати не лише слова, а механізм впливу на наш вибір. 🔹 А «Хто написав нашу історію за нас?» допомагає деконструювати імперські наративи та повертати українцям суб’єктність без заміни однієї пропаганди іншою. Бо вихід із постколоніальної оптики це здатність бачити українців авторами власної історії. І ще багато інших корисних вправ! Отже сьогодні медіаграмотність це вже не лише інформаційна гігієна. ▪️ Це безпека. ▪️ Це відповідальність. ▪️ Це стійкість. ▪️ Це здатність не дозволяти іншим ухвалювати наші рішення за нас. Посібник містить готові сценарії, покрокові інструкції для тренера, дебрифінги, висновки та візуальні матеріали для роботи з аудиторією. Впроваджуйте вправи, адаптуйте їх, надсилайте АУП свої відгуки та діліться досвідом. Фільтруй інформацію – створюй зміни. #FreeMind_Ukraine #АУП #медіаграмотність #критичнемислення #АУП #длявчителів

АУП анонсує дводенні тренінги для журналістів «CONNECT-EU MEDIA LAB: євроінтеграція без міфів» 🔎 Вступ України до ЄС – складний процес, навколо якого виникає чимало міфів, маніпуляцій і дезінформації. Як журналістам відрізняти реальні євроінтеграційні зобов’язання від політичних заяв? Де шукати надійні першоджерела? І як пояснювати аудиторії, що європейські реформи означають для конкретної громади та її мешканців? 🎓Академія української преси запрошує журналістів і журналісток на дводенний офлайн-тренінг «CONNECT-EU MEDIA LAB: євроінтеграція без міфів». Тренінги відбудуться 20–21 вересня та 8–9 жовтня в Києві. За два дні учасники розберуть логіку вступу України до ЄС, навчаться працювати з першоджерелами, перевіряти твердження, розпізнавати дезінформаційні наративи, пояснювати складні реформи простою мовою та знаходити їхній локальний вимір. 📝 Окрема частина навчання – редакційна лабораторія CONNECT-EU. Учасники розроблять теми й плани власних матеріалів про європейські реформи з локальним фокусом, а після тренінгу зможуть продовжити роботу над ними за менторської підтримки команди проєкту. За підготовку та публікацію 5 матеріалів АУП передбачає фінансову компенсацію у розмірі 500 євро. 🎟️ Участь у тренінгу безкоштовна. Організатори беруть на себе витрати на проїзд учасників до Києва та у зворотному напрямку, а також забезпечують проживання і харчування під час заходу. Місце проведення буде повідомлено відібраним учасникам. 👉 Реєстрація: https://forms.gle/EQ3gw693YUq1ufQ38 АУП – одна з провідних українських громадських організацій, що понад два десятиліття працює у сферах журналістики, медіаграмотності та громадянської освіти, реалізуючи масштабні проєкти по всій країні. Ukraine2EU – флагманська ініціатива Європейського Союзу створена на підтримку України у підготовці до вступу та майбутнього членства в ЄС. Цей допис підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Академії української преси і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу. #Ukraine2EU #AUP

🇺🇦 З Днем Незалежності вітає всіх команда Академії української преси! 🙏Дякуємо нашим Захисникам та Захисницям за можливість зустріти сьогоднішній ранок в найпрекраснішій країні — Україні! 💙

🎓 Академія української преси — верифікований суб’єкт підвищення кваліфікації на платформі «Вектор»! ✅ Обліковий запис Академії української преси успішно пройшов верифікацію на національній платформі професійного розвитку педагогічних працівників «Вектор». Це відкриває для АУП та освітян нові можливості у сфері професійного розвитку. 📚 «Вектор» — державна інформаційно-комунікаційна система, що об’єднує педагогічних працівників і суб’єктів підвищення кваліфікації. На платформі освітяни можуть знаходити та обирати програми професійного розвитку, а верифіковані суб’єкти — розміщувати власні програми підвищення кваліфікації. 💡 Що це означає для учасників освітніх проєктів АУП? Академія отримала можливість офіційно представляти на платформі «Вектор» свої програми підвищення кваліфікації. Інформація про програми та видані за результатами навчання документи може вноситися до державної системи, що робить професійний розвиток педагогів прозорішим і зручнішим для підтвердження.

#можливості 🌱 Безкоштовний тренінг: як працювати з екологічними даними та знаходити теми для матеріалів? ГО «Екодія» запрошує журналістів, блогерів та авторів медіаконтенту на дводенний практичний тренінг з екологічної журналістики. 📌 5–6 вересня | Київ На тренінгу учасники навчаться: 🔹 знаходити й перевіряти надійні екологічні дані; 🔹 працювати із супутниковими знімками; 🔹 аналізувати цифри та перетворювати їх на цікаві журналістські історії; 🔹 знаходити нові теми для матеріалів. 🎙 Серед лекторів — Ерік Халкяер, головний редактор і видавець шведського Sveriges Natur, журналіст із понад 25-річним досвідом. Долучитися можуть журналісти національних і регіональних медіа, YouTube-блогери, автори та інфлюенсери. Досвід роботи з екотематикою не обов’язковий. ▪️Участь безкоштовна. Для учасників з інших міст організатори компенсують проїзд і забезпечують проживання. Щоб долучитися, заповніть реєстраційну форму 📝 Дедлайн реєстрації — 24 серпня. 🇺🇦SPILKA News /Підписатися

Як навчати медіаграмотності так, щоб після заняття людина не просто запам’ятала визначення «фейк», «маніпуляція» чи «пропаганда», а почала інакше працювати з інформацією? 🧠📱 Саме над цим у серпні працювали учасники тренерської лабораторії FreeMind Ukraine — активісти, вчителі, викладачі та представники громад. 🤝 📚 Академія української преси провела у серпні три дводенні навчальні зустрічі в межах проєкту FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій — онлайн-тренінги для тренерів «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик». Учасники працювали не лише над власною медіаграмотністю, а передусім над тим, як передавати ці навички іншим — зрозуміло, інтерактивно та з урахуванням реальних інформаційних загроз. 🎯 💡 Хакатон практик: учасник стає автором Після знайомства з методиками учасники розробляли та презентували вже власні рішення для занять із медіаграмотності й критичного мислення. Такий формат змінює роль учасника. Він перестає бути лише слухачем, який отримує готовий сценарій від експерта, і сам стає методистом: визначає проблему, аудиторію, навчальну мету, обирає механіку взаємодії та продумує, до якого результату має привести вправа. Саме тому під час презентацій важливим було не лише «що ми придумали?», а й «чому це має спрацювати?» 🔎

«Методика починається з людини, для якої ми створюємо заняття. Підлітки й дорослі по-різному сприймають інформацію, мають різний досвід, різні інформаційні звички та різні тригери довіри. Тому неможливо механічно взяти навіть дуже хорошу вправу і однаково провести її для всіх. Завдання сучасного тренера — відчувати аудиторію, говорити зрозумілою їй мовою і водночас давати інструменти, які допомагають не просто розпізнати конкретний фейк, а сформувати звичку критично оцінювати інформацію», —

медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна ІВАНОВА. ⚠️ Такий підхід особливо актуальний в умовах повномасштабної війни, коли інформаційний простір є частиною протистояння, а маніпулятивний контент може апелювати не тільки до переконань людини, а й до страху, втоми, обурення, відчуття несправедливості чи бажання негайно допомогти. 🧩 Тому критичне мислення — це не вимога «нічому не вірити». Навпаки, це вміння: ⏸️ зупинитися перед реакцією; ❓ поставити запитання; 🔎 оцінити джерело; 🧠 побачити використаний емоційний механізм; 📌 знайти підтвердження; ✅ і лише після цього ухвалювати рішення — вірити, поширювати чи діяти. 🌱 Від одного тренера — до десятків людей FreeMind Ukraine побудований так, щоб навчання мало продовження після завершення заходів. Програма проєкту передбачає онлайн-тренінги для лідерів думок і представників територіальних громад, менторську підтримку для реалізації ініціатив із медіаграмотності та підтримку мультиплікаційних заходів у громадах. Для молоді також передбачені окремі формати навчання та розвиток спільноти FreeMind Community. 🚀 #FreeMind_Ukraine #АУП #медіаграмотність

🧠 Ми звикли думати, що голосуємо, спираючись на факти. Але ще до того, як починаємо аналізувати інформацію, на нас уже можуть впливати страх, гнів, співчуття, відчуття терміновості, групова лояльність і майстерно створені політичні образи. Саме тому критичне мислення під час виборів – це не просто вміння перевіряти факти. Це здатність вчасно зупинитися між емоцією та рішенням. 📢 Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу запрошує на вебсемінар «Критичне мислення під час виборів». Під час заходу ми не говоритимемо абстрактно про дезінформацію, ми працюватимемо з реальними ситуаціями, політичними повідомленнями та інформаційними атаками, щоб навчитися: 🔹 помічати емоційні гачки, які запускають політичні маніпуляції; 🔹 розпізнавати найпоширеніші технології дезінформації: від фейків і напівправди до маніпулятивної соціології, «інсайдів», чорного PR і ботомереж; 🔹 аналізувати політичну рекламу, виступи та повідомлення, бачити, яку роль у них відводять виборцю і що залишається «за кадром»; 🔹 користуватися простим алгоритмом перевірки інформації перед тим, як повірити, поширити чи ухвалити рішення; 🔹 реагувати на фейки так, щоб не ставати частиною їхнього поширення. 📅 Коли? 🗓️ 19–20 серпня (14:00–18:00); 🗓️ 26–27 серпня (14:00–18:00); 🗓️ 16–17 вересня (14:00–18:00). 💻 Де? Онлайн, Zoom. 📝 Реєстрація за посиланням 🎓 Тренери та експерти: 👤 Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор; 👤 Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету; 👤 Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, докторка філософії, медіатренерка, членкиня Національної спілки журналістів України. 🎥 Напередодні тренінгу ми поставили однакові запитання двом експертам: Денису Богушу та Оксані Ставру. Ми не пропонуємо визначити, хто має рацію. Ми пропонуємо зробити інше – перевірити, як саме формується ваше власне переконання. ▶️ Подивіться ці відео: 🔗 Інтервʼю з Оксаною Ставру 🔗 Інтервʼю з Денисом Богушем ✨ А потім приходьте на вебсемінар, щоб навчитися не лише перевіряти інформацію, а й захищати власний вибір від маніпуляцій. 📌 Умови участі ✅ Участь є безкоштовною. ✅ Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення. ✅ Кількість місць для вебсемінару обмежена. ✅ Запис вебсемінару не ведеться та не надсилається учасникам. Можлива лише безпосередня участь. ✅ Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту. ✅ Усі учасники, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат, який буде надісланий на електронну пошту, вказану при реєстрації. 📞Контактна особа Якщо у вас з’явилися запитання, звертайтеся до асистентки проєктів АУП: 📱 067-372-27-33 📧 [info@aup.com.ua](mailto:info@aup.com.ua) 👤 Юлія Рицик 🇩🇪 Gefördert durch die Bundesrepublik Deutschland 🇩🇪 За підтримки Федеративної Республіки Німеччина.

🤖 Чи справді можна визначити, що текст написаний ШІ? Останнім часом дедалі більше викладачів, студентів і роботодавців використовують детектори ШІ-тексту. Але чи можна беззастережно довіряти їхнім результатам? 🤔 Насправді такі сервіси часто помиляються: вони можуть позначити як «згенерований ШІ» текст, написаний людиною, або навпаки – не розпізнати текст, створений штучним інтелектом. 📖 У новій статті на сайті АУП ми розповідаємо:• чому детектори ШІ-тексту не є на 100% надійними; • які фактори впливають на їхню точність; • чому результати перевірки варто сприймати лише як один із допоміжних інструментів, а не остаточний вердикт. 🔗 Читайте повну версію: https://www.aup.com.ua/news/chomu-detektori-shi-tekstu-ne-nadiyni/ 💬 А тепер цікаво почути вашу думку! Чи доводилося вам перевіряти свої тексти або роботи студентів за допомогою детекторів ШІ? Наскільки точними були результати? Поділіться своїм досвідом в коментарях 👇

🤝 Зустріч, яка стала ще одним кроком до старту CONNECT-EU! 👥 Команда Академії української преси провела робочу зустріч із представниками програми Ukraine2EU – EU Integration Support Programme, під час якої презентувала проєкт CONNECT-EU. 🎯 Ми розповіли про його концепцію, ключові індикатори, цільові аудиторії та амбітні плани зі створення мережі агентів європейської інтеграції та регіональних журналістів, які допомагатимуть громадам краще розуміти реформи на шляху України до ЄС. 🔄 Своєю чергою команда Ukraine2EU детально ознайомила нас із правилами реалізації проєкту, організаційними процедурами та особливостями співпраці, а також побажала нашій команді успішної реалізації всіх запланованих заходів. 🙏 Дякуємо партнерам за відкритий діалог, підтримку та довіру. 📢 Попереду багато важливої роботи, і ми вже зовсім скоро оголосимо відкритий набір учасників до проєкту. Слідкуйте за нашими новинами — попереду багато цікавих можливостей! ℹ️ Цей допис підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Академії української преси і не обов'язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу. #Ukraine2EU #Connect_EU #AUP #АУП Ukraine2EU