БЕБЕХ РОМАН

Хто ж таки їде на Євро 😎 ролик 🔥

Наш мерч на це літо. Бомбардири рус-ні! Весь прибуток йде родинам ультрас, які повернулись на щиті.

X Twitter офіційно дозволив порно. Чого тільки не зробиш заради залучення аудиторії? Куди йде цей світ?

Прохання підтримати збір для 127 бригади, яка зараз працює на Харківщині. 🔥 На авто та РЕБ.

Мої оновлене на книжковому Арсеналі.

"Привіт, прийміть мої співчуття, не люблю, коли ви сумуєте, але мене час і цей розпач розсіється, доведеться продовжувати жити життя. Тому не гайте час на страждання, живіть далі. Зараз 19:19, субота 8 квітня 2023 рік, ми з 5м екіпажем працюємо для розвідки 80 бригади, на фоні грає Dream on від Aerosmith i вирішила, що за цей рік випадало так багато можливостей загинути, що можна знайти хоча б одну, щоб написати посмертний лист. Сумно, що ми проживаємо настільки немічні, залежні від суспільного схвалення життя, що лише смерть дозволяє проживати абсолютну свободу. Однак біда у тому, що життя закінчилось і ця свобода більше не має ніякого змісту. Сьогодні і навіки мені всеодно, що про мене, про вас, про цей текст, про усе скажуть люди. Наберуть ці речення лайки чи ні, нарешті нічия думка мене не цікавить, я померла. Свобода - це найвища цінність. Усі, скоро 25 років минали часто у комплексах і страхах. Але найчастіше цьому шуму не було місця перед моєю свободою. Найбільше за що хочу сказати дякую собі, батькам, брату, рідним та друзям, дякую, що дозволяли мені бути вільною, жити те життя, яке хочеться. Повномасштабна війна змусила перестати бути рабом страхів, сьогодні, на жаль, не вдалося звільнитись повністю, але сподіваюсь у мене все вийде, цей лист тому допомога. Щоб мати свободу треба мати ще інші цінності, треба розуміти себе, добре знати хто ти для себе є, що таке особисте щастя і як тобі до нього дійти. маючи відповідь на ці запитання найважливіше залишається ити. Сьогодні тут, на Донеччині, я на шляху, тут є собою і роблю те, що хочу. Насправді більше нічого не має значення, тому цей лист додається так просто - у цей момент, як і у той коли це станеться, мені не шкода померти, бо нарешті живу те життя, яке б хотіла. Не лукавитиму, щоб відчувати цю неодмінну, істину волю доведеться пройти ще не один сеанс терапії, страхів і сліз. Сьогодні усе позаду, моє життя закінчилось і мені важливо було пройти його гідно: бути чесною, доброю, люблячою людиною. Сьогодні ми працюємо для героїв і це гарна змога підтвердити свої цінності - бути дійсно тою людиною.. Дякую кожному, хто любив і підтримував мене. Не сумуйте за мною, життя дуже коротке, якщо воно продовжується після смерті, то побачимось. Брате, не журись, ще на твої 17 перестала за тебе переживати. Сьогодні у тебе була перша екскурсія княжим Львовом, пишаюсь тобою. Ким би ти не вирішив бути сьогодні, довіряй собі, чуй себе, люби себе, живи собі своє щасливе життя. Якщо матиму можливість підтримуватиму тебе з неба. Але це не має значення, поки я жива, ми любили одне один одного, були чудовим братом і сестрою, це були гарні часи, хай ці спогади зігрівають тебе, мотивують, але в жодному випадку не ростраюють. Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим. Бо тільки сміливі мають щастя і краще ж вмерти біжучи, а ніж жити гниючи. Будьте гіднимим подвигів наших героїв, не журіться, будьте сміливими! Цілую, ваша 08.04.23 Донеччина"

Цей пздц колись закінчиться, але наших людей ми вже не повернемо 😭😭😭😭😭 Іра, скільки ж ти вже зробила, і могла дати Україні. 🙏🙏🙏🙏

Цитати з останнього випуску про битву за Маріуполь. Коли біля драмтеатру написали слово «ДІТИ», я був упевнений, що нічого з нами не станеться. Уявляєте, якщо підірвуть драмтеатр, який це матиме світовий резонанс?» За моїми приблизними підрахунками під завалами драмтеатру опинилися 60-70 людей. Але потім, як сказала українська влада, там залишилися 300-400 осіб. Єдиним спасінянням для гарнізону Маріуполя була релігійна історія. Папа Римський тоді поговорив зі своїми кардиналами і сказав, що спасіння можливе, що є шанс, що вони можуть відправитися до Запоріжжя, а там з релігійною місією далі до Маріуполя, щоб врятувати хлопців. Я завжди розумів, що є доля, і від неї нікуди не дінешься. Я раніше відхрещувався від цього, але зрозумів, що я вмію це робити найкраще, воно в мене в крові . Тактика росіян - стерти все під нуль. Стерти своїх людей під нуль, але виконати задачу. Маріуполь живе, це місто існує і обов’язково буде нами повернуто і відбудовано. Не сьогодні. так через рік, через 10 років.

Все частіше чую на вулицях столиці російську. Помітили? Якийсь дуже швидкий відкат.