conservative.study
Open in Telegram
©️ Український Інститут консервативних досліджень та інновацій Зворотній зв'язок: @conservative_study Mos legem regit ⚜️
Show more876
Subscribers
No data24 hours
+17 days
-330 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
May '25
May '25
+6
in 0 channels
April '25
+22
in 3 channels
Get PRO
March '25
+3
in 1 channels
Get PRO
February '25
+12
in 2 channels
Get PRO
January '25
+18
in 7 channels
Get PRO
December '24
+73
in 7 channels
Get PRO
November '24
+49
in 2 channels
Get PRO
October '24
+56
in 2 channels
Get PRO
September '24
+26
in 1 channels
Get PRO
August '24
+16
in 1 channels
Get PRO
July '24
+9
in 1 channels
Get PRO
June '24
+17
in 2 channels
Get PRO
May '24
+49
in 2 channels
Get PRO
April '24
+145
in 2 channels
Get PRO
March '24
+219
in 8 channels
Get PRO
February '24
+88
in 9 channels
Get PRO
January '24
+98
in 15 channels
Get PRO
December '23
+171
in 7 channels
Get PRO
November '23
+459
in 7 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 28 May | 0 | |||
| 27 May | +1 | |||
| 26 May | +1 | |||
| 25 May | +1 | |||
| 24 May | 0 | |||
| 23 May | 0 | |||
| 22 May | 0 | |||
| 21 May | +1 | |||
| 20 May | 0 | |||
| 19 May | +1 | |||
| 18 May | 0 | |||
| 17 May | 0 | |||
| 16 May | 0 | |||
| 15 May | 0 | |||
| 14 May | 0 | |||
| 13 May | 0 | |||
| 12 May | 0 | |||
| 11 May | 0 | |||
| 10 May | 0 | |||
| 09 May | 0 | |||
| 08 May | 0 | |||
| 07 May | +1 | |||
| 06 May | 0 | |||
| 05 May | 0 | |||
| 04 May | 0 | |||
| 03 May | 0 | |||
| 02 May | 0 | |||
| 01 May | 0 |
Channel Posts
29 квітня 1918 року Павло Скоропадський став Гетьманом України — у момент, коли держава балансувала на межі анархії та шансів на стабілізацію.
Нащадок козацької старшини, генерал імператорської армії, Скоропадський сприймав владу не як романтичну мрію, а як обов'язок побудови реальної держави.
Його завдання були зрозумілими: стабілізувати ситуацію, створити дієві інститути, закріпити незалежність України у світі, що стрімко розпадався.
Його результати промовисті:
▫️ створення Української академії наук та понад 150 вищих навчальних закладів;
▫️ впровадження власної валюти — гривні;
▫️ укладання міжнародних договорів, які визнавали Україну;
▫️ формування регулярної армії й державної адміністрації.
Проте правління Скоропадського викликало і чимало критики. Його звинувачували в авторитаризмі, залежності від Німеччини та Австро-Угорщини, орієнтації на старі еліти і недостатньому рівні українізації. Але ці закиди часто ігнорують реальний контекст: без жорсткої централізації, без зовнішньої підтримки та без досвідчених управлінців країна просто не мала б шансів вижити в умовах війни і хаосу. А змінити мовний ландшафт суспільства, яке століттями перебувало під імперським тиском, за кілька місяців було неможливо.
Павло Скоропадський — не лише історична фігура. Це урок: свобода без відповідальності неминуче веде до руїни. Незалежність починається не з гасел, а з сильної держави, здатної вистояти в реальному світі.
Цього тижня ми говоритимемо про нього більше.
Бо історія України — це не тільки історія революцій. Це також історія тих, хто прагнув будувати. І Скоропадський був одним із них.
| 2 |  No text... | 254 |
| 3 | Ок | 17 |
| 4 | Чорнобиль: Біль, що об'єднав світ
Факт 1:
Радіаційний викид Чорнобиля був у 400 разів більший за бомбу в Хіросімі.
Факт 2:
Першими про аварію дізналися у Швеції.
Шведські вчені зафіксували підвищення рівня радіації 28 квітня і запідозрили витік — саме тоді СРСР змушений був визнати факт катастрофи.
Факт 3:
Ліквідатори отримали різні дозиметри — щоб зменшити паніку.
У багатьох випадках обладнання або не працювало, або спеціально показувало занижені показники опромінення.
Факт 4:
"Рудий ліс" — перший знак катастрофи.
Хвойний ліс поблизу реактора загинув від надзвичайно високого рівня радіації буквально за кілька днів — дерева стали рудого кольору.
Факт 5:
"Міст смерті" у Прип’яті.
Місцеві мешканці спостерігали за пожежею на АЕС із залізничного мосту. Багато хто з них отримав смертельні дози радіації того вечора.
Факт 6:
Реактор №4 досі небезпечний.
Попри саркофаги та "Укриття-2", всередині залишаються тонни розплавленого паливного матеріалу.
Факт 7:
Чорнобиль став домівкою для диких тварин.
Попри радіаційний фон, у зоні відчуження нині мешкають вовки, рисі, зубри, коні Пржевальського та сотні видів птахів.
🕯 Пам'ятаємо. Шануємо. Вчимося.
Щороку ми згадуємо Чорнобиль, вшановуючи пам'ять загиблих і тих, хто врятував світ. Ми зобов'язані пам'ятати, щоб ніколи не допустити подібного знову. | 315 |
| 5 |  No text... | 271 |
| 6 | 📚 Чому варто читати класику?
(І ні, не тільки тому, що "так треба")
Учора був Всесвітній день книги.
А сьогодні — день, коли ми пояснюємо, чому класика — не мертва, а незручна для слабкого мозку.
🔹Класика — це тренажер для мозку
Читання складного тексту активує зони мозку, які не включаються під час споживання відео або соцмереж.
Це як ходити в спортзал, але замість м'язів — ти качаєш аналітичне мислення, увагу та логіку.
🔹Вона змінює спосіб мислення
Класичні твори часто конфліктні, глибокі, багатошарові.
Вони вчать мислити не "добре/погано", а бачити суть, причинність, парадокси.
Це той рівень, де ти вже не споживач інформації, а її господар.
🔹Класика формує світогляд
Коли ти читаєш Липинського, Платона чи Франка — ти не просто дізнаєшся про минуле.
Ти бачиш, як формуються ідеї, культури, держави.
І починаєш думати не "що зараз модно", а "що має сенс".
🔹Це антисистема
Класика вчить не погоджуватись одразу. Вона конфліктує з конформізмом, безхребетністю і думанням в рілсах.
Саме тому вона "незручна", "важка", "нудна" — для тих, хто хоче, щоб усе було легко.
🔹Класика розвиває емоційний інтелект
У складних творах — складні герої. І саме через них ми вчимось емпатії, розумінню себе та інших.
Не через психологічні сторіс, а через драму, біль, вибір і правду.
🖤 Класика — не для еліти. Вона для тих, хто не хоче деградувати. | 401 |
| 7 |  No text... | 299 |
| 8 |  📚 Лекція Едуарда Юрченка
«Гетьманська ідея в контексті європейського консерватизму та реалій третього тисячоліття»
У той час, коли політична думка часто замикається на короткотермінових інтересах, саме історичні архетипи здатні запропонувати нам альтернативу. Гетьманська ідея — це не лише сторінка з минулого, а й спроба сформулювати відповідь на запити сучасності: потребу в ієрархії, відповідальності, державницькому мисленні.
👤 Едуард Юрченко — політичний філософ, публіцист, автор досліджень про український консерватизм — пропонує поглянути на гетьманство як на один із можливих векторів постліберальної трансформації.
У центрі лекції порівняльний аналіз гетьманської ідеї та класичних європейських консервативних концепцій у контексті сучасних викликів: від кризи національної ідентичності до деградації політичного представництва.
🔗Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/Ffma7H4nMaYdpJCv7
📍 Де: Conservative Hall
🗓 Коли: 30.04, 18:30
🎟 За реєстрацією вхід вільний | 2 456 |
| 9 |  No text... | 427 |
| 10 | Консерватизм — це не про заборони. Це про гідність, межі й відповідальність.
Коли в медіа згадують «консерваторів», зазвичай уява малює щось між церковним проповідником і старим дідом, який забороняє веселощі. Але насправді класичний консерватизм — це не про заборони. І точно не про страх.
Це про інше.
🔹 Консерватори — не вороги інновацій.
Вони не проти нового, але ставлять запитання:
«Чи не руйнує це те, що тримає нас на плаву?»
Тобто не «ні» всьому новому, а «давайте спершу подумаємо».
Сумнів — це не слабкість. Це інтелектуальна гігієна.
🔹 Консерватори — не противники свободи.
Вони просто не вірять у свободу без меж, бо це вже не свобода, а анархія.
Не культ «роби, що хочеш», а цінність «роби, що правильно».
Свобода ≠ свавілля.
Інколи межі — це не кайдани, а захист.
🔹 Консерватори — не проти прав людини.
Вони не вірять у те, що «нові права» мають знищувати відповідальність.
Бо не кожна соціальна мода — це прогрес.
Захищати гідність ≠ автоматично схвалювати все, що назвали «ідентичністю».
🔹 Консерватизм — не про контроль.
Це про відповідальність, порядок і свободу з межами.
Межі, які захищають людину від хаосу, а суспільство — від руйнування.
🔹 І ні, консерватори не мріють повернути нас у минуле.
Консерватизм — це не про страх перед новим, а про усвідомлений вибір.
Не все нове — добре. І не все старе — погане.
Його мета — не забороняти, а зберігати цінне й перевірене.
Класичний консерватизм — це:
▪️ стабільні інституції,
▪️ жива традиція, а не музей,
▪️ моральний компас, а не мінливі тренди,
▪️ людина — не «ідеальна», а така, яка є.
Іноді найбільш контркультурне — це не ламати все підряд. А зупинитися. Подумати. І зберегти.
Суспільство без орієнтирів — не вільне, а просто загублене.
Тож, можливо, час переглянути, що для нас є «консерватизмом».
Не як штамп. А як ідею, яка не вимагає забороняти — вона пропонує думати. | 427 |
| 11 |  +2Сюрреалізм четвертого року повномасштабної війни.
Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було.
Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені.
Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції.
Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань».
Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно.
Сьогоднішня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки.
Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти:
Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу.
Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі?
Чого вони навчать студентів?
Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна?
Прошу про максимальний розголос. | 199 |
| 12 |  Все, як завжди. Мирний протест з проукраїнськими і просімейними гаслами в Україні заборонений. Біля кінотеатру "Жовтень", де проходить лгбт-кінофестиваль, у тому числі з програмою для дітей, акція протесту простояла хвилини три. І відразу була знесена поліцією у максимально свавільний спосіб без жодної причини.
Поширте це, бдлск.
Гомодикатутра - це не фігура мови, це проза життя.
P.S. У відео я помилково називаю кінотеатр "Дружба". | 287 |
| 13 |  Лекція Едуарда Юрченка «Темне Просвітництво: прихована загроза чи нова надія?»
У ХХІ столітті світ переживає глибоку кризу ідей. Багатовікова віра в прогрес, свободу та демократію дає тріщини — і на цьому тлі з’являється нове, загадкове і тривожне явище: Темне Просвітництво.
🔔 Що це?
Це інтелектуальний рух, що критикує самі засади сучасного світу — демократію, рівність, лібералізм, гуманізм. Його представники вважають, що Західна цивілізація втратила орієнтири, і пропонують альтернативу — холодну, елітарну, технологічну й іноді відверто антиутопічну.
📣 Про що буде лекція?
Політичний філософ, публіцист і дослідник сучасних ідеологій Едуард Юрченко:
🔍 Чи це — виклик гуманізму та ліберальному порядку?
💡 А може, це — тверезий аналіз кризи Західної модерності?
⚖️ І головне: Темне Просвітництво — це загроза чи нова надія?
🔗Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/CC7tVKyNjaqmmEjV6
🗓 Дата та час: 23.04, 18:30
📍 Місце проведення: Conservative Hall
🎟 Вхід: вільний за реєстрацією | 4 027 |
| 14 |  Лекція Петра Іванишина
"Причини та перспективи російсько-української війни"
Чому Росія веде війну проти України? Що стало її справжньою причиною — лише політика, чи щось глибше: ідеологія, історія, незавершена деколонізація?
Письменник, публіцист і філософ Петро Іванишин представить авторське бачення війни як прояву імперської агресії та боротьби за вихід України з багаторічного неоколоніального впливу Росії.
"Із здобуттям Україною Незалежності у 1991 році на карті світу з’явилась нова держава, котра, на жаль, неухильно перетворювалась на неоколонію."
— Петро Іванишин
Україна тривалий час залишалася у зоні контролю Росії — економічно, культурно, політично. Повномасштабна війна — це не початок, а загострення давнього протистояння.
Про це, а також про можливі сценарії майбутнього — на лекції.
Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/w1aUWVE3L2fXSNp36
📍 Conservative Hall
🗓 16 квітня, 18:30
🎟 Вхід вільний за умови попередньої реєстрації | 2 816 |
| 15 |  "Убити дракона: московський міф та його ліквідація"
творча зустріч з Петром Іванишиним
Московський міф — не про Пушкіна і не про братні народи.
Це глибоко вкорінена система ідей, фраз, “нейтральних” уявлень, що роками формували підсвідомість українців.
📖 Петро Іванишин — український літературознавець, експерт УІКДІ, культуролог і публіцист, доктор філологічних наук, професор, дослідник національної ідентичності в літературі..
Досліджує колоніальний вплив у культурі, мові й історії.
На зустрічі поговоримо про:
— Що таке московський міф: історія, структура, механізми
— Чому українська культура не зможе відбутись без прямої деколонізації
— І чому “вбити дракона” — це не про агресію, а про інтелектуальну гігієну
🔗Посилання для реєстрації на подію: https://forms.gle/MF2gM8YkUzdwB5zx8
📅 Дата: вівторок, 15 квітня
🕖 Час: 19:00
📍 Місце: Книголенд, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60
🎟 Вхід вільний, за умови попередньої реєстрації.
📢 Подія організована за сприяння видавництва “Крила” | 473 |
| 16 |  "Убити дракона: московський міф та його ліквідація"
творча зустріч з Петром Іванишиним
Московський міф — не про Пушкіна і не про братні народи.
Це глибоко вкорінена система ідей, фраз, “нейтральних” уявлень, що роками формували підсвідомість українців.
Він діє через звички. Через сентименти. Через компроміси, які здаються логічними. І це чи не найактуальніша проблема, яку ми маємо вирішувати вже сьогодні.
Цей міф не просто розмови і вигадки, це — інструмент підкорення.
І якщо ми не назвемо його прямо, він залишиться в нашій мові, культурі, політичному мисленні.
📖 Петро Іванишин — український літературознавець, експерт Українського Інституту консервативних досліджень та інновацій, культуролог і публіцист, доктор філологічних наук, професор, дослідник національної ідентичності в літературі..
Досліджує колоніальний вплив у культурі, мові й історії.
На зустрічі поговоримо про:
— Що таке московський міф: історія, структура, механізми
— Як він продовжує діяти — в побуті, освіті, публічному просторі
— Чому українська культура не зможе відбутись без прямої деколонізації
— І чому “вбити дракона” — це не про агресію, а про інтелектуальну гігієну
🔗Посилання для реєстрації на подію: https://forms.gle/MF2gM8YkUzdwB5zx8
📅 Дата: вівторок, 15 квітня
🕖 Час: 19:00
📍 Місце: Книголенд, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60
🎟 Вхід вільний, за умови попередньої реєстрації.
📢 Подія організована за сприяння видавництва “Крила”
та Українського Інституту консервативних досліджень та інновацій.
Ця розмова — не про минуле. Вона про те, що досі говорить у нас чужим голосом. | 18 |
| 17 |  Кожного дня у медійному просторі або ж просто у суспільстві ми чуємо багато фраз, які на перший погляд здаються нам буденними, нейтральними або навіть пасивними. Але саме у цих цитатах продовжують жити московитські наративи, які насаджувалися українцям століттями. І, що найстрашніше — вони продовжують діяти.
✔️"Пушкін — це класика, навіщо його викорінювати"
✔️"А яка різниця, хто там буде при владі, головне щоб спокійно жилося"
✔️"У нас же спільна історія і культура!"
Це все не просто слова. Це — сліди імерії, закладені на рівні культури, освіти, мови, інтонацій.
Це — московький міф. Продуманий, ідеологічно витончений. Той, що проникає у свідомість. І ми зобов'язані його викорінити.
📣Саме ця тема і ляже в основу творчої зустрічі з Петром Іванишиним “Убити дракона: московський міф та його ліквідація”.
Чекайте анонс у наших соц.мережах найближчим часом! | 397 |
| 18 |  Добровольці – перші у бою, перші в безсмерті!
З перших днів війни українські добровольці стали щитом нації, стали мечем, що нищив ворога.
Вони обрали бій, а не рабство. Смерть, а не ганьбу.
14 березня – День Українського Добровольця⚔️
Це день тих, хто віддав себе без залишку.
Тих, хто навчив нас, що таке жертовність.
Тих, кого ми не маємо права забути.
🕙 Час: 16:45
📍 Місце буде повідомлено згодом
Прийди. Вшануй. Пам’ятай.
Бо забуття – це другий постріл у спину.
Права Молодь | Instagram | 334 |
| 19 |  ✨🎓Запрошуємо вас на відкриту лекцію Сергія Чаплигіна на актуальну тему "Від пуритан до Трампа: історія американського консерватизму"
🗓 12.03, 18:30
📍 Conservative Hall
📢 Лектор: Сергій Чаплигін – кандидат філософських наук, громадський діяч, соціолог та структурний лінгвіст
Основні тези, які плануємо обговорити на лекції:
🔎 Три хвилі консерватизму в США:
📌 Революційний – протест проти королівських зловживань у дусі англійських традицій
📌 Протидія Новому курсу – реакція на політику Рузвельта у 30-х роках ХХ століття
📌 Консервативне об'єднання після Другої світової війни – синтез лібертаріанства, традиціоналізму та антикомунізму
🔥 Також розглянемо:
✔️ Як пуритани вплинули на формування консерватизму
✔️ Чому американські віги стали республіканцями
✔️ Як Вільям Баклі-молодший об’єднав правих США
✔️ Скільки тривала “Ера Рейгана” та що таке “Революція Ґінгріча”
✔️ Хто такі фузіоністи, неокони та палеоконсерватори?
📩Реєстрація на лекцію обов'язкова! Посилання: https://forms.gle/ohDgjXhgTsGXrfBZ6 | 2 660 |
| 20 |  🇺🇦✨Запрошуємо вас на відкриту зустріч з відомим українським політиком, громадським діячем, науковцем Сергієм Джерджем!
❗Тема зустрічі: "Україна та НАТО: шлях до повноправного членства"
Захід присвячений стратегічно важливій темі для майбутнього України — її шляху до повноправного членства в НАТО!
Сергій Джердж — голова Української республіканської партії та Громадської ліги "Україна — НАТО", кандидат політичних наук.
На лекції ми глибоко зануримося в питання, які стосуються кожного українця:
🔹Чому НАТО? Розберемо, чому членство в Альянсі є ключовим для національної безпеки та стабільності України.
🔹Поговоримо про те, як Україна йшла до цього рішення, починаючи з 1990-х років, і які етапи вже пройдено.
🌟Буде цікаво! 🌟
📍Зустрічаємось 5 березня о 18:30 в Conservative Hall.
👉Реєстрація на зустріч обов'язкова за посиланням - https://forms.gle/5HmpMpu3UtyUsLwe6
#УкраїнаНАТО #ЄвроатлантичнаІнтеграція #СергійДжердж #УІКДІ #Лекція | 446 |
