Лабораторна медицина

ПМГ-2027: аналізуємо вимоги і готуємо медзаклад до змін НСЗУ оприлюднила проєкти вимог до пакетів медичних послуг на 2027 рік. Медзакладам варто вже зараз проаналізувати нові умови контрактування, оцінити свою відповідність цим умовам і їх практичний вплив на роботу. На вебінарі 8 вересня разом з експертами «Фінмед» розберемо: 🔹які зміни запропоновані у вимогах до пакетів ПМГ-2027; 🔹які потенційні ризики варто врахувати; 🔹які новації можуть вплинути на контрактування, кадрову та матеріально-технічну спроможність медзакладу, організацію медичної допомоги та інші внутрішні процеси; 🔹що вже варто спланувати або змінити в роботі медзакладу. Не чекайте на затвердження вимог. Дізнайтеся, на що звернути увагу, та почніть готуватися до ПМГ-2027 вже зараз. 👉 Реєструйтеся на вебінар

🧫 Дезінфекція і стерилізація - у чому різниця? Ці поняття часто використовують як синоніми, хоча вони позначають різні рівні знищення мікроорганізмів. 🔹 Дезінфекція - це фізичний або хімічний процес, який знищує більшість патогенних мікроорганізмів на медичних виробах і поверхнях. Водночас вона не завжди забезпечує знищення всіх мікроорганізмів, зокрема бактеріальних спор. 🔹 Стерилізація - це валідований процес, унаслідок якого медичний виріб звільняється від усіх життєздатних форм мікроорганізмів, включно з бактеріальними спорами. На практиці стерильність оцінюють як імовірність виживання мікроорганізму після обробки. Простіше кажучи: після дезінфекції виріб стає безпечнішим для визначеного способу застосування, після стерилізації виріб має відповідати встановленим критеріям стерильності.

🧾Напис на дезінфекційному засобі «знищує 99,9% бактерій» не означає, що оброблений предмет став стерильним.

Який метод потрібен конкретному виробу? Відповідь залежить від того, з якими тканинами він контактує. ⚠️ Очищення є обов’язковим етапом. Залишки крові, тканин, білків та інших забруднень можуть захищати мікроорганізми від дії дезінфектанта або стерилізаційного агента. Тому забруднений інструмент не можна просто занурити у розчин або помістити в стерилізатор. CDC рекомендує очищати вироби водою з мийним або ферментним засобом перед дезінфекцією високого рівня чи стерилізацією. Ефективність обробки залежить від: - правильного вибору методу; - ретельності очищення; - концентрації робочого розчину; - часу контакту; - температури; - повного контакту засобу з усіма поверхнями й каналами виробу; - сумісності засобу з матеріалом виробу; - контролю та документування процесу. Отже, стерилізація не потрібна для кожної поверхні, а дезінфекції недостатньо для інструментів, які проникають у стерильні тканини. Рівень обробки визначають за ризиком, призначенням виробу та інструкцією його виробника.

Раніше, у вимогах було прописано- наявність цілодобового проведення лабораторних досліджень або аутсорсингу, тепер оснаннє слово забрали, залишили- наявність цілодобового проведення лабораторних досліджень

Також зверніть увагу на перелік обладнання

Якщо відкрити пакет терапетичний( без надання хірургічної допомоги), то чомусь цитоморфологів віднесли до фахівців із середньою освітою(

Зверніть увагу БІОХІМІКИ, ви відсутні в переліку спеціалістів по амбулаторному пакеті

Зверніть Увагу!!! 🌍 Labquality, Фінляндія — Пілотна програма EQA! 🌍 🔬 Ідентифікація клітин у рідинах порожнин тіла ✅ Безкоштовна участь ✅ Цифрові зображення для аналізу ✅ Оцінка за міжнародними стандартами 📌 Деталі: • Випадок зі спинномозковою рідиною • Випадок з іншими рідинами (пункційні зразки) • Подання результатів через LabScala 🗓 Осінь 2026 📍 Код програми: 3171 ⏳ Реєстрація до 25.09.2026 📱 Контакт: Світлана — +380675003215 (Viber) 👉 Для реєстрації, будь ласка, надішліть: • Е‑пошту • Телефон • ПІБ • Назву медичного закладу 🌟 Участь безкоштовна — кількість місць обмежена!

Головна відмінність ІХЛА та ЕХЛА — у способі генерування та реєстрації світлового сигналу. ІХЛА: Антиген/антитіло → ферментна мітка → додавання субстрату → хімічна реакція → світло → вимірювання сигналу. ЕХЛА: Антиген/антитіло → мітка рутенієм → реакційна суміш потрапляє до вимірювальної комірки → електрод запускає електрохімічну реакцію → світло → вимірювання сигналу. Важливий нюанс❗️ ІХЛА — ширше поняття для імуноаналізів із хемілюмінесцентною детекцією, а конкретна конструкція мітки та хімія реакції залежать від виробника. ЕХЛА фактично є різновидом хемілюмінесцентної детекції, у якому світловий сигнал ініціюється електрохімічно. Тому для лабораторії ключова різниця: ІХЛА — хімічно ініційована люмінесценція. ЕХЛА — електрохімічно ініційована люмінесценція.

Ключові аспекти якісного прибирання🪠 Якість прибирання залежить не лише від мийного чи дезінфекційного засобу. Важливе значення мають послідовність роботи, правильна техніка рухів, своєчасна заміна текстилю та дотримання часу експозиції засобу. Основні правила прибирання: 🧹 Від чистого до брудного. Спочатку очищають ділянки з меншим рівнем забруднення, потім переходять до більш забруднених. Наприклад, у палаті санітарний вузол прибирають останнім. 🧹 Зверху донизу. Спочатку очищають поверхні, розташовані вище: полиці, світильники, верхні частини меблів. Далі переходять до робочих поверхонь, обладнання та підлоги. Це запобігає повторному забрудненню вже очищених ділянок. 🧹 Від дальнього кута до виходу. Підлогу прибирають у напрямку до дверей, щоб працівник не пересувався по вже очищеній поверхні. 🧹 Від менш контактних поверхонь до висококонтактних. Ручки дверей, вимикачі, поручні, кнопки виклику, приліжкові столики та інші поверхні частого дотику очищають особливо ретельно. 🧽 Правильна техніка рухів: Для протирання поверхонь ганчіркою рекомендовано використовувати S-подібні односпрямовані рухи з невеликим перекриттям. Не слід хаотично рухати ганчірку вперед-назад або повертатися на вже очищену ділянку - так забруднення знову розподіляється поверхнею. Для миття підлоги мопом застосовують рух у формі «вісімки». Така техніка дозволяє послідовно охопити всю площу, зібрати забруднення та не залишити необроблених ділянок. Робота з ганчірками та мопами: 🔹Використовуйте чисту ганчірку або чистий моп для кожного приміщення чи визначеної зони. 🔹У міру забруднення складайте ганчірку чистою стороною назовні. 🔹Не занурюйте використану ганчірку повторно в ємність із чистим розчином. 🔹Не використовуйте один моп для кількох приміщень. 🔹Після використання текстиль направляйте на прання, сушіння та зберігайте в чистому місці. 🔹Не струшуйте сухі ганчірки й мопи, щоб не підіймати пил та мікроорганізми в повітря. Після завершення прибирання працівник повинен: - зняти використані засоби індивідуального захисту; - направити текстиль на прання; - очистити та висушити багаторазовий інвентар; - виконати гігієну рук.✨ Якісне прибирання - це чітка послідовність дій, повне охоплення поверхонь і недопущення перенесення забруднення з однієї ділянки на іншу.

«Локальні протоколи повернулися, а PubMed під забороною?»: як Наказ МОЗ №845 змінює правила гри для лікарів «МОЗ повернув локальні протоколи» та «заборонив міжнародні гайдлайни» – професійні спільноти вибухнули суперечливими тезами. Насправді Наказ МОЗ України №845 не повертає минуле і не скасовує доказову медицину, а повністю перебудовує архітектуру юридичної та клінічної відповідальності. 14 серпня 2026 року набрав чинності Наказ МОЗ України від 19.06.2026 №845 (замість скасованого №751). Документ не «повертає локальні протоколи» і не «забороняє PubMed». Він системно перебудовує ієрархію медико-технологічних документів і чітко розмежовує наукову основу та юридичну відповідальність. Офіційні джерела: Наказ №845 та затверджені ним методики/положення – на zakon.rada.gov.ua (зокрема z1094-26, z1090-26 тощо). Паралельно з 1 вересня 2026 оновлено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики. Нова ієрархія документів Клінічна настанова (Guideline) – науково обґрунтована база доказової медицини (міжнародні джерела дозволені й вітаються). Стандарт медичної допомоги (СМД) – державні вимоги та критерії якості. Клінічний протокол медичної допомоги (КПМД) – розробляється на основі СМД або (за відсутності СМД) напряму з клінічної настанови (скорочений шлях). Протокол суб’єкта господарювання (Протокол СГ) – внутрішній документ закладу, який описує, як саме стандарт реалізується з урахуванням ресурсів конкретного ЗОЗ. Клінічний маршрут пацієнта (КМП) – логістика руху пацієнта між підрозділами або закладами. Важливо: прямий переклад міжнародного гайдлайну ≠ адаптована настанова ≠ внутрішній Протокол СГ. Для юридичного захисту потрібна офіційна адаптація та затвердження наказом керівника закладу. Що змінюється на практиці Для закладу (СГ): Обов’язок мати актуальні Протоколи СГ. Відсутність або невідповідність – ризик зауважень ліцензійної комісії та проблем з НСЗУ. Якщо заклад «обрізає» обсяг допомоги через брак обладнання чи кадрів – потрібне письмове обґрунтування. Слабке обґрунтування = цивільно-правова відповідальність. Якщо ресурсів немає — необхідно укладати договори з іншими ЗОЗ (КМП). Для лікаря: Судово-медична експертиза оцінюватиме дії насамперед за затвердженим Протоколом СГ, а не за статтею з PubMed. Протокол СГ має чітко визначати відповідальних осіб і посади. Використання «журнальних перекладів» без внутрішнього наказу більше не є надійним захистом. Головна колізія, яку документ прямо не вирішує: Міжнародна настанова оновилася сьогодні, а Протокол СГ – ще ні. Лікар, який призначає найсучасніше лікування, формально порушує внутрішній документ. Прямого алгоритму дій у Наказі №845 немає – потрібне офіційне роз’яснення МОЗ. Можливі плюси нової системи Чіткіша відповідальність і менше «колективної безвідповідальності». Стимул реально адаптувати стандарти під ресурси закладу, а не копіювати нереалістичні вимоги. Прозоріша база для договорів з НСЗУ та ліцензійного контролю. Практичні інструменти вже зараз Чек-лист для керівника ЗОЗ: Чи є чинні накази про затвердження Протоколів СГ за основними профілями? Чи визначені відповідальні особи та контакти в кожному протоколі? Чи є письмові обґрунтування обмежень через ресурси? Чи укладені договори з іншими ЗОЗ для маршрутизації (де потрібно)? Чи є план оновлення протоколів після появи нових СМД/КПМД? Алгоритм дій лікаря при появі нової міжнародної настанови: Перевірити, чи є чинний Протокол СГ за вашим профілем. Не застосовувати нову методику без письмового погодження ВКК (або відповідного органу закладу). Ініціювати розгляд питання на ВКК з посиланням на джерело доказів і запитом на адаптацію/оновлення Протоколу СГ. До отримання рішення діяти в межах затвердженого внутрішнього документа (або фіксувати відмову пацієнта / інформовану згоду з поясненням ситуації – залежно від клінічної ситуації). Висновок. Наказ №845 – не крок назад і не заборона доказової медицини. Це спроба жорстко розвести наукову базу і юридичну відповідальність.

Головне питання зараз – як швидко заклади зможуть якісно адаптувати внутрішні протоколи і чи з’явиться офіційний механізм розв’язання колізії «новий доказ vs старий протокол». Як у вашому закладі організовують роботу з Протоколами СГ? Чи вже є робоча група / план адаптації? З допису Андрія Котузи

🧮 Як розрахувати кратність рутинного клінінгу в приміщеннях ЗОЗ? «Проводити прибирання двічі на день» - знайоме формулювання з багатьох графіків. Але однакова кратність для палат, коридорів, кабінетів і санвузлів не враховує реального ризику. Ми давно використовуємо в роботі ризик-орієнтований підхід. Частоту і вид клінінгу визначають за результатами оцінки ризику, яку у ЗОЗ проводить відділ інфекційного контролю. На її основі розробляють СОП і графік клінінгу. Оцінюємо три фактори: 1️⃣ Ймовірність контамінації патогенами. висока - 3 бали: поверхні регулярно забруднюються значною кількістю крові або інших біологічних рідин; помірна - 2 бали: забруднення може виникати час від часу, але воно локалізоване або швидко усувається; низька - 1 бал: контакт із кров’ю та іншими біологічними рідинами не очікується. 2️⃣ Уразливість пацієнтів. більш уразливі пацієнти - 1 бал: пацієнти з імуносупресією, новонароджені у ВІТ, пацієнти з тяжкими опіками тощо; усі інші пацієнти - 0 балів. 3️⃣ Потенціал для експозиції. висококонтактні поверхні - 3 бали: дверні ручки, поручні ліжка, кнопки виклику, вимикачі, змішувачі; низькоконтактні поверхні - 1 бал: стіни, стелі, дзеркала та інші поверхні, яких рідко торкаються руками. Розраховуємо сумарний бал:

ймовірність контамінації + уразливість пацієнтів + потенціал для експозиції = сумарний бал ризику

Результат: 🔴 7 балів - високий ризик. Клінінг проводять після кожного випадку, процедури або події та додатково за потреби. 🟡 4-6 балів - помірний ризик. Клінінг проводять щонайменше один раз на добу та додатково при забрудненні. 🟢 2-3 бали - низький ризик. Клінінг проводять за встановленим графіком, наприклад щотижня, та додатково при забрудненні. Розглянемо на прикладі: Висококонтактні поверхні у звичайній палаті: помірна ймовірність контамінації - 2 бали; менш уразливі пацієнти - 0 балів; висококонтактна поверхня - 3 бали. 2 + 0 + 3 = 5 балів. Це помірний ризик, тому поручні ліжка, приліжкові столики, ручки та інші висококонтактні поверхні очищають щонайменше один раз на добу і додатково за потреби. Низькоконтактна поверхня в адміністративному кабінеті: низька ймовірність контамінації - 1 бал; уразливі пацієнти відсутні - 0 балів; низькоконтактна поверхня - 1 бал. 1 + 0 + 1 = 2 бали. Це низький ризик, тому клінінг можна проводити за визначеним графіком та обов’язково при видимому забрудненні. Розрахований бал визначає мінімальну частоту. Її можна збільшити з урахуванням потоку пацієнтів, фактичного забруднення, особливостей процедур та епідемічної ситуації. Важливий нюанс: В одному приміщенні можуть бути поверхні з різною частотою клінінгу. Наприклад, дверну ручку потрібно очищати частіше, ніж стіну або верхню поверхню шафи. Отже, кратність рутинного клінінгу не встановлюють «за звичкою». Спочатку оцінюємо ризик, розраховуємо бали, визначаємо мінімальну частоту і лише після цього складаємо графік. 📎 І обіцяний автоматизований інструмент розрахунку! Достатньо обрати бали за трьома факторами ризику. І він: - розрахує сумарний бал; - визначить рівень ризику; - позначить його відповідним кольором; - вкаже необхідну частоту клінінгу. Без ручних формул і додаткових розрахунків. Разом робимо інфекційний контроль зрозумілішим.

: http://instruments.labquality.pro/efkg З коментарів попереднього допису, дякую Олександр Чуваков

Допис Валентини Леміш. Прошу їй особисто написати Ваш досвід або пораду. Колеги, потрібен ваш практичний досвід 👩‍⚕️👨‍⚕️ Зараз переглядаємо, яку формулу краще закласти в ЛІС для автоматичного розрахунку eGFR у дітей, по нашенському ШКФ))) Є два варіанти: Bedside Schwartz (2009): eGFR = 0,413 × [зріст (см) / креатинін (мг/дл)] і більш сучасна CKiD U25 Creatinine Equation: eGFR = κ × [зріст (м) / креатинін (мг/дл)], де κ залежить від віку та статі. Дівчата: • 1–<12 років: κ = 36,1 × 1,008^(вік−12) • 12–<18 років: κ = 36,1 × 1,023^(вік−12) • 18–25 років: κ = 41,4 Хлопці: • 1–<12 років: κ = 39,0 × 1,008^(вік−12) • 12–<18 років: κ = 39,0 × 1,045^(вік−12) • 18–25 років: κ = 50,8 Цікаво, що реально використовують лабораторії зараз. Хто працює на "Bedside Schwartz", а хто вже перейшов на "CKiD U25"? Джерела: NIDDK — https://www.niddk.nih.gov/research-funding/research-programs/kidney-clinical-research-epidemiology/laboratory/glomerular-filtration-rate-equations/children-adolescents-young-adults?utm_source=chatgpt.com Schwartz G.J. et al., JASN, 2009 https://qxmd.com/calculate/calculator_281/schwartz-pediatric-bedside-egfr-2009 https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9083470/ https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC2653687/

🧹 Чи потрібно маркувати прибиральний інвентар у ЗОЗ? 🪣 Окремі відра для рутинного та генерального клінінгу, швабри для різних приміщень - знайома система, але дещо застаріла і не є цілком безпечною. Проте сучасний підхід дозволяє організувати роботу простіше: для більшості приміщень використовувати один універсальний тримач і чистий змінний моп для кожного наступного приміщення. Алгоритм простий: 1. На тримач встановлюють чистий моп. 2. Проводять клінінг приміщення або визначеної площі. 3. Використаний моп одразу поміщають у ємність для забрудненого текстилю. 4. Для наступного приміщення встановлюють чистий моп. За такої системи маркувати тримачі та мопи за кольорами не обов’язково. Перехресному забрудненню запобігає своєчасна заміна текстилю, а не його колір. Важливо, щоб тримач: - легко очищався та дезінфікувався; - був стійким до засобів, які використовує заклад; - не мав тріщин і пошкоджень; - зберігався чистим і сухим. Використані мопи не можна струшувати, залишати у відрі з розчином або зберігати разом із чистими. Їх збирають окремо, перуть щонайменше щодня та повністю висушують. Мопи можна прати разом, якщо вони виготовлені із сумісних матеріалів і мають однаковий режим обробки. Водночас їх перуть окремо від постільної білизни, рушників та іншого лікарняного текстилю. 🟦 А як щодо серветок і ганчірок? Для них кольорове кодування має більше практичного значення, адже під час одного клінінгу працівник може використовувати кілька серветок для різних зон і завдань. Наприклад: 🔴 червоні - для унітазів і санітарно-гігієнічних приміщень; 🔵 сині - для палат, кабінетів і загальних зон; 🟡 жовті - для клінічних та ізоляційних зон; 🟢 зелені - для кухонь і поверхонь, пов’язаних із харчуванням.

Це лише рекомендований приклад. ВООЗ і CDC не встановлюють універсальної обов’язкової палітри - заклад може затвердити власну схему.

Головне, щоб кольори: - були однаковими в усіх підрозділах; - мали чітко визначене призначення у СОП; - були зрозумілими працівникам; - не плуталися із системою маркування відходів; - використовувалися під час навчання персоналу. Колір допомагає не переплутати серветку для унітазу із серветкою для приліжкового столика. Проте навіть правильно промарковану серветку потрібно своєчасно замінювати. У зонах високого ризику для кожної зони пацієнта використовують чисту серветку, а забруднену одразу направляють на прання. Отже, для універсального тримача і змінних мопів кольорове маркування може бути зайвим, якщо після кожного приміщення моп замінюють. Для серветок воно залишається зручним способом розмежувати завдання та зменшити ризик випадкового перенесення забруднення.