нічне радіо кіото | НРК

А як вам Atavista? Вже слухали? Ставте реакції та поширюйте допис, дуже вдячний 🫡

⬜️ Сьогодні світ побачив Atavista — довершену версію останнього альбому Childish Gambino. Оригінальний реліз вийшов максимально несподівано, припавши на розпал пандемії коронавірусу. Платівка отримала назву 3.15.20. На фоні успіху попереднього "Awaken, My Love!", Дональд продовжує досліджувати нео-соул та суміжні жанри, але й не забуває про своє хіп-хоп коріння. Втім, платівка отримала дуже змішані відгуки та геть не нагадувала готовий продукт: мікс виявився сирим, обкладинкою слугувало біле полотно, а більшість композицій не отримали офіційних назв. За релізом йшли роки, Ґловер встиг відзняти та закінчити свій серіал Атланта, виховував дітей, а от музичних новин від нього чутно було не багато. Рік тому Дональд засновує GILGA, мультимедійне креативне агентство, яке займається "розвитком нових талантів". Минулого місяця, на просторах інтернету з'являється однойменне радіо-шоу, на якому виконавець ділився власними думками щодо творчості та піснями, які ще не бачили релізу. Там він заявляє про вихід аж двох альбомів. Перший — фінальна версія 3.15.20, а другий — останній альбом під іменем Childish Gambino, Bando Stone in The New World, котрий Ґловер охрестив "оригінальним саундтреком", натякаючи на потенційну стрічку в акомпанемент до музики. Тож, тепер про оновлене "п'ятнадцяте березня". Трекліст зазнав деяких змін: інтро було замінено іншою, раніше не чутою композицією; Feels Like Summer було прибрано з альбому; додано новий трек Human Sacrifice (по суті, не такий новий — Дональд виконував його на концертах ще в 2018). Назви пісень тепер є, обкладинка — так само нудна, що ж там по музиці? Сказати важко. З одного боку — так, Дональд ціною декількох непоганих треків та креативних рішень довершив своє творіння, але нащо в Little Foot Big Foot пхати куплет Young Nudy — досі не розумію. Додавання Human Sacrifice теж засмутило, бо продакшн потерпів колосальних змін у порівнянні з оригінальною злитою версією. Може справа в тому, що всі ці роки я слухав, по суті, unmixed unmastered версію альбому, і тому остаточна версія здається мені дивною? Цілком можливо, але аби визначитися буде необхідно послухати обидві версії back-to-back ще десяток разів. Поки що... 7/10

Дайджест нічного радіо кіото — 12.05.24 Давно ж не було тут цієї рубрики! Поки всі обговорювали Євробачення, я вибирав для вас найцікавіше, прослухане мною цього тижня. Поїхали! provulok - dissociation (2024, post-rock) 🇺🇦 Нова повноформатна робота Льомана Усманова телепортує слухачів до ліричного виру із пост-рокових аранжувань, реконструкцій спогадів і смутку. Не намагаючись перевинайти жанр, альбом звучить не менш солідно, а вишенькою на торті можна вважати відголоски шугейзу, які де-не-де можна помітити в релізі. Єдине моє зауваження, гадаю — dissociation геть не потребував вокальних партій, а без них би був на голову вищим. Ну, і моя повага за семпл Outkast. 7/10 death dynamic's shroud & galen tipton - You Like Music (2024, deconstructed club, wonky) 🇺🇸 Так, це правда. Як ви дізналися? Кіт Ранкін із dds та galen tipton симулюють стан гіперактивності протягом тридцяти хвилин. You Like Music зовсім не схожий на попередню творчість колективу, проте I'm here for it. Альбом був написаний за одну сесію тривалістю в декілька годин. Generate Utopia — поки що, кращий трек цього року. Послухати реліз можна навіть просто заради нього. 7.5/10 Cynthoni - Sewerslvt Presents: Cynthoni, Pt. 1 (2024, atmospheric drum and bass) 🇦🇺 Врешті-решт, Sewerslvt знову в грі після дворічної відпустки, вже під новим псевдонімом. Щоправда, здавалося, повертатися вона й не планувала, навпаки — прощалася навіки, але... маємо, що маємо. Перший мініальбом Cynthoni відзначився сухуватим, трохи давнґрейднутим звуком з "прощального" альбому виконавиці. Скоріше за все, на мою думку, такий хід було зроблено аби затягнути поціновувачів її старого стилю, і потім, набравши сталу авдиторію, уже пробувати себе в чомусь новому. Чекаю, що ж буде далі! 6.5/10 Veltpunch - question no. 13 (2004, j-rock, emo) 🇯🇵 Ще рік тому було підкинуто алгоритмом Spotify, прослухано лише сьогодні... З першого погляду примітивний, проте дуже душевний j-рок, явно натхненний Number Girl на піку своєї популярності. Навіть вокал чимось нагадує Мукая. 7/10

Хакуші Хасеґава випустять свій новий лонґплей, Mahogakko, вже 24 липня! Десять хвилин тому вийшов новий синґл, бігом слухати! Рівень продакшену нереальний, як завжди.

Я зараз: Все пройшло чудово й навіть краще, ніж я очікував! Дякую всім за підтримку! ❤️

Перший іспит пішов 🤞

Якось так. Ще трохи, і канал буде готовий повернутися до активної діяльності. Літо обіцяє бути цікавим. А як ваші справи?

Вітаю. На щастя, всі залишились живі-здорові, тому після чорної смуги настає біла. А значить, вам пощастило натрапити на цей дайджест! Діліться з друзями, коментуйте. Це буде цікаво почитати. Дякую. І, звичайно ж, Христос Воскрес 🪺 Читати #дайджест

delayed minds – in a search near the stars Genre: Indie, Emo, Rock, Shoegaze Раджу звернути вашу увагу на потрійний синґл сольного проєкту 17-річного українського виконавця Богдана Симончука, який був учасником і співзасновником гурту Alone Parts. Ще у 2023 році вони виклали демоальбом, відіграли благодійний концерт з японським гуртом heavenphetamine у Празі. Проте, на жаль, проєкт розпався. А в жовтні минулого року Богдан створив свій новий проєкт – delayed minds, випустивши синґл Літній Ліс спільно з виконавцем sho4k у жанрі слоукор. Даний реліз перенасичений меланхолійним звучанням гітар, що разом із ударними створюють шалену стіну глибокого звучання, яке допомагає слухачеві поринути у своїх думках, на певний час втративши зв'язок із реальністю. Ці пісні поєднуються плавними переходами, що, власне, лиш додає релізу відчуття цілісності. Пірнайте в цю коротеньку мрійливу подорож космосом разом із ліричним героєм, який намагається віднайти вихід "серед зірок", зрозуміти свій шлях і досягти власних мрій. Дебютний альбом проєкту delayed minds очікується незабаром, він міститиме в собі 11 пісень, включно з цими трьома треками. Apple Music / Spotify / YouTube Music

dawnbreaker світанок — нічне радіо кіото (2023) Жанри: ембієнт, звуковий колаж; Меланхолійний вечір після важкого дня. Сідаєш до потягу або ж метро і їдеш, просто їдеш. Кілька днів тому «колега по цеху» нічне радіо кіото завантажив мініальбом на стримінґові платформи й ця робота справді заслуговує на увагу. На цьому тижні довелось поїздити між містами потягом й у навушниках грали треки з цієї роботи. І можу впевнено сказати, що в такому середовищі вона відкрилась для мене інакше, ніж у перший раз, коли послухав цю роботу влітку. Композиція flood потоп насправді зачаровує своєю простою красою та чимось нагадала мені атмосферу першої частини фільму Той, що біжить по лезу 1982-го року. Перед очима так і з'являлись пейзажі якогось футуристичного неонового міста або ж просто зоряного й чистого неба. midnightrip опівнічна путь так і корелюється з назвою проєкту, оскільки це справді подорож нічним Кіото потягом. Однак досить специфічна подорож, коли особу не оточує жодна інша людина, а лише гучномовець, який приглушений звуками неба. Нескінченність же можна описати як кінець цього важкого дня, який так само й закінчується, що втілено за допомогою ударних партій на цьому треці. Це справді хороша робота, яка може утворити пейзажі та навіть сюжети під час прослуховування, тому наполегливо запрошую вас до ознайомлення. Загальна оцінка — 4/5 #огляд