en
Feedback
ЄСПЛ адвокат 🇪🇺 ⚖️

ЄСПЛ адвокат 🇪🇺 ⚖️

Open in Telegram

новини, практика та юридична допомога в Європейському суді з прав людини (Страсбург, Франція) 🇺🇦 Адвокатське об’єднання Mitrax Адрес: вул. Володимирська, 4, м. Київ Телефон: +380504621551 Сайт: https://mitrax.com.ua Telegram: @Mitrax_Law

Show more
284
Subscribers
No data24 hours
-17 days
No data30 days
Attracting Subscribers
June '26
June '26
+3
in 0 channels
May '26
+3
in 0 channels
Get PRO
April '26
+3
in 0 channels
Get PRO
March '26
+4
in 0 channels
Get PRO
February '26
+6
in 0 channels
Get PRO
January '26
+3
in 0 channels
Get PRO
December '25
+4
in 0 channels
Get PRO
November '25
+4
in 0 channels
Get PRO
October '25
+5
in 0 channels
Get PRO
September '25
+7
in 0 channels
Get PRO
August '25
+6
in 0 channels
Get PRO
July '25
+6
in 0 channels
Get PRO
June '250
in 0 channels
Get PRO
May '25
+4
in 0 channels
Get PRO
April '25
+3
in 0 channels
Get PRO
March '25
+2
in 0 channels
Get PRO
February '250
in 0 channels
Get PRO
January '25
+3
in 0 channels
Get PRO
December '24
+3
in 0 channels
Get PRO
November '24
+6
in 0 channels
Get PRO
October '24
+20
in 0 channels
Get PRO
September '24
+5
in 0 channels
Get PRO
August '24
+1
in 0 channels
Get PRO
July '24
+2
in 0 channels
Get PRO
June '24
+5
in 0 channels
Get PRO
May '24
+16
in 0 channels
Get PRO
April '24
+261
in 0 channels
Date
Subscriber Growth
Mentions
Channels
29 June0
28 June0
27 June0
26 June0
25 June0
24 June0
23 June0
22 June0
21 June+1
20 June0
19 June+1
18 June0
17 June0
16 June0
15 June+1
14 June0
13 June0
12 June0
11 June0
10 June0
09 June0
08 June0
07 June0
06 June0
05 June0
04 June0
03 June0
02 June0
01 June0
Channel Posts
📆 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень/ ЄСПЛ розгляне на цьому тижні 19 справ: 1 - у вівто
📆 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень/ ЄСПЛ розгляне на цьому тижні 19 справ: 1 - у вівторок, 3 червня 2026 року, та 18 - у четвер, 2 липня 2026 року. 📌 Буде винесене рішення проти України в 1 справі: Zayets v. Ukraine 37590/18 Прес-релізи та тексти рішень і постанов будуть доступні о 10:00 (за місцевим часом) на веб-сайті Суду ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ

2
⚖️ Стаття 6 ЄКПЛ: коли процесуальні правила порушують право на суд? Процесуальні правила необхідні для роботи судової системи. Але Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував: формальності не можуть ставати перешкодою для правосуддя. 📌 Конвенція не зобов’язує держави створювати апеляційні чи касаційні суди. Проте якщо такі інстанції існують, доступ до них має бути реальним та ефективним. ЄСПЛ звертає увагу на важливий принцип: суди повинні уникати надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм. Іноді занадто суворе дотримання формальних вимог фактично позбавляє людину можливості захистити свої права. Наприклад, порушення права на доступ до суду може виникнути, якщо: ▪️ апеляційну скаргу відхиляють через формальні підстави, які не мають вирішального значення для справи; ▪️ посадова особа фактично вирішує справу по суті замість суду; ▪️ особу позбавляють можливості оскаржити штраф через помилкове рішення про неприйнятність скарги; ▪️ пропуск строку оскарження виник через те, що державні органи не повідомили особу про рішення суду належним чином.   У практиці ЄСПЛ право на доступ до суду порушується не лише тоді, коли людині прямо забороняють звернутися до суду, а й тоді, коли процесуальні бар’єри роблять такий доступ фактично неможливим. Висновок Суду простий: процесуальні правила повинні служити правосуддю, а не перетворюватися на інструмент відмови в ньому. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
65
3
No text...
58
4
⚖️📆 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень ЄСПЛ розгляне на цьому тижні 68 справ: 19 - у вівторок, 23 червня 2026 року, та 49 - у четвер, 25 червня 2026 року. Будуть винесені рішення проти України у наступних справах: ▪️ Bulakh v. Ukraine 1380/25 ▪️ Greta, PAT v. Ukraine 1368/25 ▪️ Kyselyov and Others v. Ukraine 8625/24 ▪️ Lisovyy and Yemelyanova v. Ukraine 46460/19 ▪️ Marchuk and Others v. Ukraine 11834/17 ▪️ Mishin and Others v. Ukraine 29381/16 📌 Shevchuk v. Ukraine (no. 474/21) Справа стосується звільнення пана Шевчука з посади судді Конституційного Суду України та відмови адміністративного суду розглядати його позов про поновлення на посаді. Посилаючись на статті 6 (право на справедливий розгляд/доступ до суду), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) та 10 (свобода вираження поглядів), пан Шевчук скаржиться, що Конституційний Суд не був безстороннім, порушив процесуальні правила та відмовив йому в праві захищати себе; йому було відмовлено в доступі до адміністративного суду; і звільнення вплинуло на широкий спектр його особистих та професійних стосунків, його репутацію та матеріальне благополуччя його та його родини. Він також скаржиться, що його звільнення на підставі зробленої ним заяви порушувало його право на свободу вираження поглядів. 📍 Прес-релізи та тексти рішень і постанов будуть доступні о 10:00 (за місцевим часом) на веб-сайті Суду ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
83
5
No text...
77
6
🚑 ЄСПЛ: чи може суд примусово госпіталізувати жінку для пологів? Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі C.P. v. Spain, яка стосувалася надзвичайно чутливого питання: співвідношення права жінки самостійно обирати спосіб народження дитини та обов’язку держави захищати життя і здоров’я матері та ненародженої дитини. 🧩 Обставини справи Заявниця, громадянка Франції, яка проживала в Іспанії, під час вагітності вирішила народжувати вдома за допомогою сертифікованої акушерки. До певного моменту медичні працівники не заперечували проти такого рішення. Однак у квітні 2019 року, коли вагітність тривала вже понад 42 тижні, жінка пройшла обстеження в лікарні. Лікарі дійшли висновку, що існує серйозний ризик для плода. Лікарня терміново звернулася до суду. Суддя видав розпорядження про обов’язкову госпіталізацію жінки та можливу стимуляцію пологів у разі необхідності. Наступного дня до будинку заявниці прибули поліцейські та бригада швидкої допомоги. Усвідомивши, що судове рішення підлягає виконанню, вона погодилася поїхати до лікарні. Через добу пологи почалися природним шляхом, однак згодом виникла необхідність у терміновому кесаревому розтині. Заявниця та її партнер надали письмову згоду на операцію. Дитина народилася здоровою. Після цього жінка оскаржила законність судового рішення в національних судах, а згодом звернулася до ЄСПЛ, стверджуючи, що її право на приватне життя було порушене. 📝 Позиція ЄСПЛ Суд нагадав, що вибір способу та умов народження дитини є частиною приватного життя людини та підпадає під захист статті 8 Конвенції. Втручання держави в такі рішення потребує особливо ретельного обґрунтування. Водночас ЄСПЛ звернув увагу на кілька важливих обставин. 🔸 Домашні пологи є законними в Іспанії, і до моменту виявлення ризиків жоден медичний працівник не намагався завадити заявниці реалізувати свій вибір. 🔸 Судове рішення було ухвалене не через сам факт бажання народжувати вдома, а через конкретні медичні ризики. 🔸 Національні суди детально перевірили правову основу втручання та дійшли висновку, що навіть за відсутності спеціальної норми законодавства суд мав право діяти для захисту життя та здоров’я ненародженої дитини. 🔸 Розпорядження суду було обмеженим за обсягом: воно стосувалося лише госпіталізації та забезпечення безпечних пологів, а не будь-яких примусових медичних процедур. Окремо Суд зазначив, що подальший перебіг подій, зокрема необхідність екстреного кесаревого розтину, підтвердив, що оцінка ризиків лікарями не була безпідставною. ⚖️ Рішення ЄСПЛ Європейський суд з прав людини більшістю голосів дійшов висновку, що: ▪️ порушення статті 8 Конвенції не було;  втручання держави переслідувало законну мету — захист життя та здоров’я матері і ненародженої дитини; ▪️  рішення про госпіталізацію було пропорційним і ґрунтувалося на реальних медичних ризиках; ▪️  скарга за статтею 5 Конвенції є неприйнятною. Отже, право жінки самостійно визначати умови пологів є важливою складовою приватного життя. Проте воно не є абсолютним. Якщо існує доведена та невідкладна загроза життю чи здоров’ю матері або дитини, держава може втрутитися, за умови що таке втручання є законним, необхідним та пропорційним ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
95
7
No text...
81
8
⚖️ Стаття 6 ЄКПЛ: чи порушує депутатський імунітет право на доступ до суду? Одним із можливих обмежень права на доступ до суду є депутатський імунітет. Європейський суд з прав людини зазначає, що парламентська недоторканність та непідзвітність мають легітимну мету — захист незалежності парламенту та його членів від політичного тиску. 📌 Імунітет покликаний запобігти ситуаціям, коли кримінальне переслідування використовується як інструмент впливу на депутата або спосіб перешкодити його політичній діяльності. Крім того, кримінальне провадження щодо парламентаря може впливати не лише на нього особисто, а й на роботу представницького органу загалом. Однак ЄСПЛ наголошує: депутатський імунітет не є абсолютним. 🔍 У кожній справі необхідно перевіряти, чи не обмежує він право на доступ до суду настільки, що фактично позбавляє особу можливості захистити свої права. При цьому Суд оцінює баланс між: ▪️ суспільним інтересом у забезпеченні незалежності парламенту; ▪️ правом конкретної особи на судовий захист. 📖 У справі «Карт проти Туреччини» ЄСПЛ дійшов висновку, що відсутність можливості для депутата добровільно відмовитися від свого імунітету не порушувала Конвенцію, оскільки йшлося лише про тимчасову процесуальну перешкоду, яка діяла протягом строку його парламентського мандата. Висновок ЄСПЛ простий: депутатський імунітет може обмежувати доступ до суду, але лише настільки, наскільки це необхідно для захисту демократії та незалежності парламенту. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
98
9
No text...
82
10
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень ЄСПЛ розгляне на цьому тижні 29 справ: 6 - у вівторок,
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) анонсував винесення нових рішень ЄСПЛ розгляне на цьому тижні 29 справ: 6 - у вівторок, 16 червня 2026 року, та 23 - у четвер, 18 червня 2026 року. Будуть винесені рішення проти України у наступних справах: ▪️ Bondar v. Ukraine 31707/18 ▪️ Boychuk v. Ukraine 15484/19 ▪️ Gyrya v. Ukraine 5883/16 ▪️ Kasandyak v. Ukraine 66128/16 ▪️ O.A.G. v. Ukraine 21480/16 ▪️ Samanyuk v. Ukraine 65686/17 ▪️ Yeryomenko v. Ukraine 8394/20 Прес-релізи та тексти рішень і постанов будуть доступні о 10:00 (за місцевим часом) на веб-сайті Суду ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
121
11
⚽️⚖️ Жозе Моурінью звернувся до ЄСПЛ через штраф і дискваліфікацію в Туреччині Відомий португальський тренер Жозе Моурінью подав заяву до Європейського суду з прав людини щодо дисциплінарних санкцій, накладених на нього під час роботи в турецькому футбольному клубі Фенербахче. Суд у Страсбурзі прийняв заяву до розгляду та запросив пояснення від уряду Туреччини. 📌 Що сталося? Після матчу чемпіонату Туреччини проти Трабзонспор у листопаді 2024 року Моурінью публічно розкритикував суддівство та систему відеоповторів VAR. Зокрема, тренер заявив, що турецький чемпіонат «погано тхне», а також поставив під сумнів якість суддівства після кількох спірних рішень під час гри. У відповідь Федерація футболу Туреччини наклала на нього: ▪️ штраф у розмірі 600 000 турецьких лір; ▪️ заборону на один матч перебувати на лаві запасних та в роздягальні. На думку федерації, висловлювання тренера завдали шкоди репутації турецького футболу та поставили під сумнів неупередженість офіційних осіб. ⚖️ Чому справа цікава для практики ЄСПЛ? Моурінью фактично ставить питання про баланс між: 🔸 свободою вираження поглядів (стаття 10 Конвенції); 🔸 правом спортивних організацій застосовувати дисциплінарні санкції для захисту репутації змагань та офіційних осіб. ЄСПЛ уже неодноразово розглядав справи, пов’язані зі свободою висловлювань спортсменів, тренерів та спортивних функціонерів, тому ця справа може стати ще одним важливим орієнтиром для спортивного права. 📌 Наразі Суд не оцінював скаргу по суті. Прийняття заяви означає лише початок комунікації справи та отримання позиції турецької влади. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
128
12
No text...
115
13
⚖️ Стаття 6 ЄКПЛ: на яких стадіях кримінального провадження діє право на справедливий суд? Багато хто вважає, що гарантії справедливого суду починають діяти лише під час розгляду справи в суді. Однак практика ЄСПЛ свідчить про інше. 📌 Стаття 6 Конвенції може поширюватися вже на стадію досудового розслідування. Європейський суд з прав людини наголошує: порушення права на захист, недотримання розумних строків або інші процесуальні недоліки під час слідства можуть вплинути на справедливість усього подальшого провадження. Водночас не всі процедури, пов’язані з кримінальним процесом, підпадають під кримінальний аспект статті 6. Наприклад, за загальним правилом до нього не належать: ❌ процедури амністії; ❌ умовно-дострокове звільнення; ❌ виконання вироку; ❌ передача засуджених осіб між державами; ❌ клопотання про поновлення провадження після набрання вироком законної сили. Натомість гарантії статті 6 поширюються на: ✅ досудове розслідування, якщо його результати впливають на справедливість судового розгляду; ✅ судовий розгляд справи по суті; ✅ окремі процедури, пов’язані з визначенням покарання або конфіскацією майна; ✅ касаційне та конституційне провадження, якщо вони є завершальними стадіями кримінального процесу. 📝 Позиція ЄСПЛ демонструє важливий принцип: справедливий суд - це весь процес від моменту виникнення кримінального обвинувачення до остаточного вирішення справи. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
124
14
No text...
100
15
⚖️ ЄСПЛ визнав неприйнятними заяви українських держпідприємств щодо майна в Криму 4 червня 2026 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі Feodosiyska Sudnobudivna Kompaniya More, VAT and Others v. Russia, визнавши неприйнятними заяви трьох українських державних підприємств щодо майна, втраченого після окупації Криму. Заявниками були: ▪️ ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»; ▪️ ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» («Південмаш»); ▪️ ДП «Прогрес». Підприємства скаржилися на «націоналізацію» їхнього майна окупаційною владою РФ та посилалися на порушення права власності, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. 📌 Чому ЄСПЛ відхилив заяви? Суд не розглядав по суті питання законності націоналізації, не оцінював дії Росії та не вирішував питання компенсації. Натомість ключовим стало інше питання: чи можуть заявники взагалі звертатися до ЄСПЛ із індивідуальною заявою? ЄСПЛ нагадав, що за статтею 34 Конвенції індивідуальні заяви можуть подавати фізичні особи, групи осіб та неурядові організації. Після аналізу Суд дійшов висновку, що всі три підприємства перебували під вирішальним контролем держави Україна та не мали достатньої інституційної й операційної незалежності від державних органів. 📌 Важливий висновок Суду ЄСПЛ підтвердив свою усталену практику: якщо організація є фактично державною структурою, вона не вважається "неурядовою організацією" у розумінні статті 34 Конвенції. При цьому не має значення, проти якої держави подається скарга — власної чи іншої. Саме тому заяви були визнані неприйнятними ratione personae (несумісними за колом осіб). ❗️ Що важливо розуміти Рішення не означає, що ЄСПЛ визнав законною «націоналізацію» майна в Криму. Суд взагалі не дійшов до аналізу цього питання. Фактично ЄСПЛ констатував лише те, що державні підприємства не можуть використовувати механізм індивідуальної заяви до Суду, оскільки Конвенція спрямована на захист приватних осіб та неурядових організацій від держави. 📌 Це рішення є ще одним нагадуванням про те, що навіть у справах, пов'язаних з агресією РФ, ЄСПЛ насамперед перевіряє дотримання процесуальних вимог Конвенції. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
129
16
No text...
93
17
🗞 Журналіста не можна усувати від висвітлення протесту: ЄСПЛ у справі Tožičková v. Czech Republic Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Tožičková v. Czech Republic 🔎 Обставини справи У вересні 2020 року чеська журналістка взяла участь у висвітленні екологічної акції протесту біля вугільної шахти. Під час демонстрації частина протестувальників відійшла від погодженого маршруту та зайшла на територію шахти, доступ до якої був заборонений. Журналістка пішла за ними, виконуючи свої професійні обов’язки. Поліція наказала залишити територію. Коли протестувальники відмовилися, правоохоронці почали затримання. Журналістка пояснила, що перебуває на місці подій виключно для збору інформації та виконання ролі представника преси, однак це не вплинуло на рішення поліції. Її вивели з території шахти, затримали приблизно на дві години та заборонили здійснювати будь-яку відеозйомку протягом усього часу затримання. Згодом журналістка оскаржила дії поліції в національних судах. Судові органи визнали незаконними наказ залишити територію та заборону здійснювати відеозйомку, проте вважали саме затримання законним, посилаючись на її відмову виконати вимогу поліції. Конституційний суд Чехії підтримав такий підхід. 📝 Позиція ЄСПЛ ЄСПЛ підкреслив, що збір інформації є невід’ємною частиною журналістської діяльності та перебуває під захистом статті 10 Конвенції. Без можливості бути присутнім на місці події та документувати її перебіг журналіст не може ефективно виконувати свою суспільну функцію. Суд окремо наголосив на особливій ролі медіа під час масових заходів і протестів. Саме журналісти забезпечують громадський контроль за діями влади та правоохоронних органів, виступаючи своєрідними «суспільними сторожовими псами» (public watchdogs). Тому будь-які спроби усунути журналістів із місця проведення протестів повинні підлягати особливо суворій перевірці. ЄСПЛ звернув увагу, що перед затриманням поліція не провела індивідуальної оцінки ситуації. Правоохоронці не врахували статус заявниці як журналістки, характер її поведінки та вплив затримання на можливість виконувати професійні обов’язки. Суд також зауважив, що журналістка не брала участі в акції як протестувальниця та не мала наміру залишатися на місці після завершення подій. ⚖️ Рішення ЄСПЛ Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що чеські суди не навели достатніх і переконливих підстав для виправдання затримання журналістки. На думку Суду, цей захід не відповідав нагальній суспільній потребі та не був необхідним у демократичному суспільстві. Таким чином, було порушено право на свободу вираження поглядів, гарантоване статтею 10 Конвенції. 💰 Як компенсацію Суд присудив заявниці 3 000 євро судових витрат. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
130
18
No text...
90
19
Чи застосовується стаття 6 ЄКПЛ до вислання та екстрадиції? У практиці ЄСПЛ процедури вислання іноземців, екстрадиції та виконання європейського ордера на арешт зазвичай не підпадають під кримінальний аспект статті 6 Конвенції. Навіть якщо такі процедури пов’язані з кримінальним провадженням або мають серйозні наслідки для особи, самі по собі вони не вважаються «визначенням кримінального обвинувачення». ЄСПЛ виходить із того, що: ▪️ вислання іноземця не є кримінальним покаранням у розумінні статті 6; ▪️ екстрадиція не вирішує питання винуватості особи; ▪️ провадження за європейським ордером на арешт також не прирівнюється до кримінального розгляду по суті. Водночас є важливий нюанс. Якщо вислання або депортація фактично замінює покарання, призначене вироком суду, така ситуація може розглядатися інакше. Наприклад, у справі Gurguchiani v. Spain ЄСПЛ звернув увагу на ситуацію, коли тюремне ув’язнення було замінено висланням із забороною в’їзду на 10 років. У такому випадку депортація фактично набула характеру покарання. 📌 Отже, для ЄСПЛ важлива не лише назва процедури, а її реальна правова природа та наслідки для особи. Вислання чи екстрадиція за загальним правилом не є «кримінальним обвинуваченням» за статтею 6, але якщо такий захід фактично виконує каральну функцію — його оцінка може змінитися. ✍️ Адвокатське об’єднання Mitrax 🗃 Послуги в ЄСПЛ
128
20
No text...
107