Листи Примарного Автора

а тепер про дещо важливе, прийняв участь в маленькому конкурсі оповідань, одного амбітного творця, що сам пиляє свій сайт. прошу прочитати оповідання( вони маленькі і проголосувати)

Коли тебе лікує практикант. #понірожі

#понірожі

А ще в нас новий хейтег #понірожі . Збираємо самі смішні вирази обличчя із коміксів млп, та й не лише поні тут будуть, але і манга та аніме.

Шлях творця Цей тематичний тиждень був не лише з метою ностальгії чи зайвий раз забайтити адмінів Адептус Мемасус. Це скоріше приємний бонус. В мене, як це часто буває, були свої творчі цілі. Перш за все, це розумна ностальгія. Я My little pony подивився в доволі зрілому віці. Це було навчання в університеті і я виявився винятковим у тому, як виконував завдання, на подобу курсових. Я робив це надто добре і в мене було вагон часу. Тому я багато читав книг( благо тоді так співпало що почали видавати багато крутих книг), дивитися аніме та мультфільми. Ну і не дивно, що в певний момент мій вибір пав на Поняшок, бо їхньої мемності було важко не помічати, а я навчався на журналіста. Як ви вже зрозуміли, поняші мені сподобались. Настільки, що я їх недавно знову вирішив передивитися. І був приємно вражений, бо мультик добре зістарився. Хороші жарти, нормальні сюжети та добре пророблені персонажі. А також я почав по іншому дивитися на деякі речі, які бачу зараз. Наприклад цензуру і творчий процес. Доволі іронічно, що в мене склалося враження що в творців серіалу було менше обмежень, ніж сьогодні є у крієйторів. Чого тільки вартує те, що творці гача ігор не можуть створювати одружених персонажів, або навіть не створюють романтичні стосунки. Або всякі квоти на те, які теми можна висвітлювати і які персонажі мають бути позитивними. Але тут скоріше історія не про творчу свободу, а послідовні обмеження і свободи. Доволі неінтуїтивно виглядає ситуація, коли в гача-іграх може бути море еротики, але при цьому існує майже панічний страх показати персонажа з обручкою на пальці або в офіційних стосунках. Або, що кожна друга пара, по госту, має бути лезбійсткою, бо тому що. Колись правила того, що можна робити і не можна були більш очевидні, а зараз усе є непевним, як і самий пост модернізм з якого ми не можемо вийти. Поняші мені не дуже допомогли вийти з кризи, але полегшили вихід з неї. Плюс млп та багато інших медіа допомогли мені сформувати погляд на те, якою має бути творчість. Це довго пояснювати, і про це якось іншим разом, але просто скажу, що по наприклад Рік і Морті повністю суперечать моїм поглядам, але про це поговоримо іншим разом. В цілому, особисто для мене, це була приємна подорож. Це як приїхати в якесь улюблене місце, і побачити щось нове, що раніше не було тобі помітним. Поняші виявилися навіть ще більш цікавим артефактом мас культури, ніж можна було подумати на перший погляд. І надіюсь, що цей тиждень приніс вам стільки ж задоволення, що й мені.

Треба знову почати робити меми

І так постійно

Ранку всім роботягам Як ваші вихідні?

уявіть собі, ви поні фокусниця, і тут з вашого капелюху вилазить дивний, пятиногий павук і все мацає

Остерігайтесь дивного лайна. Всім надобраніч.

Чувак, який робить все що хоче. Всемогутніх персонажів важко зробити цікавими. Нема зазвичай інтриги в тому, чи переможе він ворогів. Але важко, не значить неможливо. Діскорд - це драконікус, асиметрична істота, яка складається з різних частин тіла різних істот. Сам він позиціонує себе, як володаря хаосу, різносторонню особистість та просто хорошого хлопця. Практично всемогутній веселун, що майже знищений Еквестрію. Був зупинений елементами гармонії та власною самовпевненістю. В подальшому став сімпом другом Флатершай. Ну і трохи рольовиком. Сам по собі Діскорд всесильний, але в нього є деякі але. Своєю хаотичною поведінкою Діскорд часто створює проблеми собі. Його головним ворогом є нудьга і банальність, і якось він себе так майже вбив, бо хотів вразити Флатершай. Ну і його схильність до артистичної поведінки та погана концентрація часто його підводили. Діскорд, названий на честь сатиричної релігії діскордія, і по факту є її абсасадором(у нас був пост про цю секту). Якщо почати аналізувати його дії та завіти секти, ви подумаєте, що Діскорд її і заснував. Він хаотичний, постійно приміряє різні образи, змінює властивості речей, як йому хочеться. І при цьому він постійно радить усім трохи менше бути скутими правилами, розслаблятися, не намагатися все робити, як скажуть. Класний чувак. Веселий і завжди за двіж.

Випробування цієї штуки. Цікаво чи вона щось дасть

Ранку всім роботягам. Робота в суботу, вона така.

⚡Наше  Рідне Українське! Добірка ТГ Каналів. 🇺🇦

пост на правах реклами, всім надобраніч

я просто люблю дивитися на речі комплексно.

Мультик для дітей, не вирок Мене, медійника за освітою, і автором за покликанням, не може не надихати те, як автори серіалу підходили до створення серіалу і розвитку світу та персонажів. А підхід в них був більш ніж цікавий. Творці серіалу Дружба це диво, це доволі різносторонні люди. Якщо фонові відсилки на все, від старого аніме типу Ранма (то був 2011 рік і ремейку не було), інші серіали типу Ріка і Морті, це ще нормально. Але творці зробили свого Йоду, Зекуру. І вона букально виконує ті ж функції що й Йода і її батьківщина спеціально не розкрита. Творці часто адаптовували образи різних медіа для себе. Крім цього автори слідкували за фанацькими форумами. Деякі персонажі і їх оріджин мало не був пролобійований фанатами. Іноді це навіть призводило до дуже цікавих сюжетних перипетій. Крім цього у творців було добре з почуттям гумору та іронією. В серіалі часто бувають жарти про абсурдні моменти в побуті поні. Навіщо кабінки для переодягання, якщо всі увесь час ходять голі? Та багато інших таких моментів. Є навіть окрема серія, де творці мало не висміяли не те що свій, а явище «фандом» в принципі. Там і хейтери та шанувальники окремих персонажів, і літературні душніли, колекціонери, та інша задроцька дичина. Воно навіть закінчилось кліфхенгером. Ну і в авторів було одне поле, де вони могли розширювати лор, продовжувати історію після закінчення серіалу та розкрити чи розповісти більше про персонажів. Комікси. В коміксах автори закривали сюжети, створювали такі історії, що боси Хазбро не дозволили б показати у серіалі, та просто насолоджувались процесом. Так, все це було задумано перш за все для просування, але вже ж вони підійшли до цього творчо, що як мінімум заслуговує поваги. #творчість