Листи Примарного Автора
Open in Telegram
Творчий канал, українського автора, який розповідає про фентезі, історію та різні штуки з творчої кухні. Зараз працюю над своєю другою книго,"дзвінкий меч, гостре перо". Буду радий, якщо ви завітаєте. https://www.threads.com/@mishakosiuk?igshid=NTc4
Show more560
Subscribers
+124 hours
+37 days
+1230 days
Posts Archive
Поганець, бо добре виконує свою роботу.
Одна з причин, чого варто подивитися старі мультфільми, це поганці. Їх добре прописували, не боячись того, що вони будуть популярнішими за головних героїв. У них був класний дизайн, мотивація та передісторія. Часто вони були не однозначними, і цим хороші.
Агент Бішоп, засновник і керівник таємної урядової організації Сили Захисту землі. Організація покликана боротися із інопланетними загрозами усіма способами. А також він є одним із ворогів Черепашок Ніндзя 2003 року.
На стороні Бішопа є і надзвичайні повноваження, і звʼязки. Він використовує всі можливості методи включно із дослідженнями людей та прибульців. Крім цього Бішоп сам по собі є дуже сильним бійцем і зазвичай навіть всією командою черепашки не могли його здолати, лише протистояти.
Бішоп є антагоністом по відношенню до нашої зеленої банди художник, тому він сприймається, як поганець за замовчуванням. Але от я поставлю запитання. А в чому він не правий?
Більшість прибульців, у ліпшому випадку були нейтральними, але зазвичай були ворожими. Прибульці, як утроми, так чи інакше впливали на історію людства і напевно не раз люди, які про них дізналися, зникали. Трицератони чуть не рознесли планету (а в рімейку рознесли). Черепашки зʼявилися через дії утромів. Головний поганець черепах це теж утром. Сам Бішоп є жертвою експериментів прибульців. Більшість загроз так чи інакше несуть іншопланетну природу.
При цьому сам Бішоп не помічений на надмірному зловживанні влади. Принаймні я не пригадую. Він ніколи не виходить за меші своєї компетенції. Навіть у майбутньому, коли вже його ксенофобію попустило.
Бішоп мудак , але ідейний мудак. Він вірить у те що робить і напевно не без причини.
Repost from Liefeld empire
Підрозділу бойових медиків Сил безпілотних систем Збройних сил України потребується посильна допомога на ремонт і налагоджування автомобіля, завдяки якому здійснюється їх діяльність.
Конкретно - моєму другу, Тойбоксу, з позивним Той, колишньому волонтеру, нині медику сбс.
Потреби підрозділу
***
На ремонт корча, інструменти, медобладнання маленькому але дуже важливому підрозділу бойових медиків сбс
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5Ch58PcVre
💳Номер картки банки
4441 1111 2949 8931
Від минулого не втечеш.
Забути щось, здається хорошою ідеєю. Те, що наповнює душу смутком, і змушує дивитися на дно пляшки, в одну мить покидає тебе. Але є цього одна проблема, інші ж не забудуть твої гріхи.
Далінар Холлі. Один з найкращих воїнів свого світу. Променистий, сили якого можна порівняти лише з богами. Герой, що хоче захистити світ від руйнації. Хороший батько, добрий та розуміючий командир.
Але такий він для себе. Для багатьох інших він постає геть в іншому світлі. Кровожерлий мʼясник, що захотів забути. Брат, що підвів брата, через те що напився. Людина, що врешті решт вирішила просто все забути, щоб чесно брехати всім, яка він хороша людина.
Про Далінара можна сказати дуже багато, але варто. Хроніки буресвітла надто вже хороший цикл, щоб спойлери всі сюжетні повороти.
Repost from МЕМРІУМ 🔱🃏
З Днем ГМ'а!
Привітайте свого Майстра, та пам'ятайте, «Ти впевнений, що хочеш це зробити?» – це зовсім не погроза 😁
#меми #нрі
Я вам скажу, що мені було морально та фізично важко написати перший розділ «дзвінкого меча, гострого пера».
Я до цього дуже довго та болюче писав Обійми тіней з довгими перервами. І дивлячись на свою першу книгу зараз, я усвідомив що я сильно перезрів з її написанням. Вона надто довго маринувалася в прокрастинаціі , сумнівах та надмірних очікуваннях.
З новим романом я не хочу затягувати.
Такі мої думки зараз.
Всім надобраніч
Усіх з днем письменника. Вітаю колег, які стараються з усіх сил. Бажаю всім сил в письмі, та визнання читачем.
Після кількох переписувань, змін імен, перероблення плану і так далі, я нарешті можу вам представити вам перший розділ нової книги.
Дзвінкий меч, гостре перо.
ІІ вже можна прочитати на Аркуші: https://arkush.net/book/42008
Читайте, коментуйте та пропонуйте друзям, а також підпишіться на авторку скетчу :
Усім приємного читання.
Deus vult, іновірці.
Хрестові походи. Для одних це праведний похід проти арабів в імʼя господа. Для інших це історія про брудних алкашів, які грабували міста та і різали людей. Є ті, хто намагається знайти істину умовно посередині, намагаючись знайти правих і неправих з обох сторін. Але істина не посередині, а там де вона є.
Перш за все, варто поглянути на епоху хрестових походів без упереджень. Сторони вартували одне одного і в хорошому і в поганому сенсі цього слова. До хрестових походів араби знали про Європу так само мало, як європейці про Близький схід. До цього моменту першого хрестового походу.
Також варто сказати дещо про внутрішню політику ісламу. Суніти і шиїти у своїй внутрішній боротьбі за главенство в ісламському світі, часто використовували християнських паломників. І для сунітів і для шиїтів, заблукалий християнин був кращим союзником із заклятим ворогом по вірі. І це не сприяло безпеці паломників.
Християнський світ потерпав від набігів піратів, які грабували європейські суда, і рейдери прибережні поселення, за довго до вікінгів. Ціллю таких рейдів було захоплення людей ц рабство і продаж їх арабам. Це не давало змоги розвиватися економіці таких держав, як Імперія Франків. І часто ці пірати користувалися захистом арабського світу і остаточно край набігам умовних берберів поклали американці ( ага, аж так довго мусульмани їм допомагали)
Ну і варто ще згадати, що в хрестових походів були два напрямки. Основний, це звичайно ж, звільнення Єрусалиму. Інший напрямок, це Іберія. До цього моменту територія півострова була майже повністю завойована мусульманами, і набіги на християнські землі були частим явищем. В свій час у восьмому столітті їх навалу зупинили при Пуатьє, але загроза нікуди не зникла. Тому багато хрестоносців йшли не брати Єрусалим, а рятувати Астурію і відроджувати інші королівства.
І це далеко не повний список причин першого хрестового походу. Так, лицарі грабували і убивали, але чого ви хотіли від людей які бачили в мусульманах екзистенційних ворогів.
Чи виправдовує це звірства хрестоносців? Навряд. Але чи дало вам це повнішу картину подій? Я гадаю що так.
«Мечі, сокири та списи. Гвинтівки та пістолети. Іноді з божественним благословенням або просто зачаровані. Вільні колонії славляться тим, що в людей тут може бути будь яка зброя, і ніхто тобі нічого не скаже, поки ти її просто тримаєш при собі.»
Із інтервʼю виробника зброї Вальтера Хавела. Вісник Нового світу.
13 березня 1894 рік. Випуск №50
Це епіграф першого розділу. Вирішив вам його показати.
Розділ вийшов довшим ніж я очікував, і вже нема трохи часу доробити все, але завтра почнеться наш новий шлях.
Ось невеличкі зміни, які я вніс у твір:
Тепер твір має назву «Дзвінкий меч, гостре перо».
Лицаря тепер звати Грайв де Шеар.
Не всі персонажі одразу зʼявляться в оповіді, принанні не в першому розділі. Але я вирішив зробити так, щоб оповідь не поспішала, і дозволив собі робити більші розділи.
На цьому все, усім надобраніч
Серце Сили
Мало хто з джедаїв, що впали, поверталися до Світла. І ще менше переходили цю межу більш ніж два рази. Але ця людина змогла. Вона побувала спасителем, руйнівником, знову спасителем, і потім обома ними водночас.
Реван. Іноді до цього імені додавалась приставка Дарт, але, як на мене, вона йому не те щоб підходить.
Із ранніх років цей чоловік проявляв неабиякий талант. Він постійно міняв учителів, набираючись у кожного з них навичок та знань. Та крім таланту він мав ще й неабияку особистість. Він мав свою думку щодо багатьох питань, і не завжди ця думка співпадала з думкою Храму Джедаїв. Тож, коли Храм вирішив не допомагати Республіці, коли на неї почали нападати мандалорці, він не погодився і з цим.
Залучивши на свою сторону свого друга Алека та когорту поплічників, він відправився громити мандалорців. Саме там він отримав свою впізнавану маску. Та належала мандалорській жінці, яка протестувала проти вбивства цивільних, і за це померла разом з ними. Він поклявся помститися за це Мандалорським Неохрестоносцям, і добився цього, розбивши їх.
Згодом вони разом з Алеком дізналися, що за нападом Мандалора стояли ситх, і полетіли в розвідку. Та імператор Вішейт переміг їх, взяв під контроль їхні думки. і відправив ослабляти Республіку замість мандалорців. Але вони, хоч і тепер вже на Темній стороні, змогли звільнитися від контролю. І тут Ревану спала на думку ідея: вони створять Імперію Ситхів. Та замість ослабити війною Республіку, вони її підготують. Він став Учителем, перемігши свого друга, який став Дартом Малаком, і заволодів древньою ракатанською станцією виробництва, Зоряну Кузню. Ця станція могла безкінечно виробляти бойових дроїдів та кораблі, використовуючи енергію зірки та Темної Сторони.
Із отриманою армією новоявлений Темний Лорд почав нову війну, тепер уже з Республікою. Незважаючи на зміну сторони, Реван лишився вірний собі та своєму слову. Він знищував лиш військові цілі, не вбиваючи мирне населення і не підриваючи без потреби виробничі потужності. І його старання почали приносити плоди: Республіка міцніла і розвивалась, борючись із ними. Та він не знав, що Малак упав достатьно сильно, щоб із ситха стати чудовиськом. І коли Республіка разом із джедаями осміліли достатньо, щоб напасти на нього напряму, Учень зрадив Учителя, відкривши вогонь по його кораблю. Захопивши владу після зникнення Ревана, Малак почав війну по-справжньому, знищуючи планети вщент.
Та Реван не зник. Джедаї захопили його, і вирішили, що той ще не відмучився. Вони стерли йому пам'ять, і підселили на корабель Бастіли Шан — джедайки, що головувала замахом на нього, і врятувала його, утворивши з ним Зв'язок Сили. Вона мала перевиховати його, повернувши на шлях Світла, але в цей план знову втрутився Малак. Він атакував корабель із Бастілою, намагаючись знищити останню перепону на шляху до завоювання. Але Реван та Бастіла вижили знову. З цього і починаються події KOTOR 1, упродовж яких Реван відновлює силу, згадує про себе та Зоряну Кузню, і (по канону), вертається на Світлу Сторону та перемагає Дарта Малака, приносячи мир в галактику. Ненадовго, щоправда.
Насправді я би не назвав Ревана таким вже неоднозначним персонажем. Якщо всередині світу його можна бачити цілком таким, то зовні... Є певні проблеми з цим.
По-перше, історія Ревана, хоч і виглядає історією про баланс між Світлою та Темною сторонами, і породила нелюбимий мною феномен сірих джедаїв, все ж трохи не про це. Реван ніколи не переходив на Темну Сторону добровільно, лиш у результаті насильницького контролю. Це скоріше історія про людину, яка готова пожертвувати своєю мораллю і цінностями заради вищого блага. Тут теж є простір для неоднозначності, але історія не заходить у цьому питанні аж настільки далеко.
Друга причина може частково бути причиною першої. BioWare аж до самого Mass Effect не вміли в прописування темних персонажів так, щоб це не виглядало або злом заради зла, або дрібним мудацтвом і забиранням цукерок в дітей. Так, навіть у KOTOR 2, із чим може не погодитись інший адмін. Я свою думку сказав.
#творчість #арт #фентезі #Star_Wars
@widluda
Серце Сили
Мало хто з джедаїв, що впали, поверталися до Світла. Ще менше зберігали себе на Темній стороні. І ще менше переходили цю межу більш ніж два рази. Але ця людина змогла. Вона побувала спасителем, руйнівником, знову спасителем, і потім обома ними водночас.
Реван. Іноді до цього імені додавалась приставка Дарт, але, як на мене, вона йому не те щоб підходить.
Із ранніх років цей чоловік проявляв неабиякий талант. Він постійно міняв учителів, набираючись у кожного з них навичок та знань. Та крім таланту він мав ще й неабияку особистість. Він мав свою думку щодо багатьох питань, і не завжди ця думка співпадала з думкою Храму Джедаїв. Тож, коли Храм вирішив не допомагати Республіці, коли на неї почали нападати мандалорці, він не погодився і з цим. Залучивши на свою сторону свого друга Алека та когорту поплічників, він відправився громити мандалорців. Саме там він отримав свою впізнавану маску. Та належала мандалорській жінці, яка протестувала проти вбивства цивільних, і за це померла разом з ними. Він плк
Згодом вони дізналися, що за нападом Мандалора
Ранку всім роботягам.
Перший весняний робочий тиждень, одже можна вже ставати схожими на людей.
Всім приємного дня.
