The Voicer

Дональд Трамп несподівано врятував Метте Фредеріксен від електорального забуття Politico повідомляють, що Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен ще нещодавно стрімко втрачала підтримку виборців і після провальних місцевих виборів здавалася політиком, чия кар’єра йде на спад. Однак різка заява президента США Дональда Трампа про наміри анексувати Ґренландію кардинально змінила ситуацію. Саме жорстка й публічна оборона данського суверенітету повернула Фредеріксен політичне дихання. Упродовж січня рейтинги її Соціал-демократичної партії різко зросли. Опитування показали, що виборці позитивно оцінили те, що уряд уперше за довгий час чітко провів «червону лінію» у відносинах зі США та перестав виглядати поступливим. Данці згуртувалися навколо прем’єрки, сприйнявши кризу навколо Ґренландії як загрозу національному суверенітету. Цей ефект «згуртування навколо прапора» не є унікальним: у різних країнах світу протистояння Трампу дедалі частіше приносить політичні дивіденди тим лідерам, які подають себе захисниками незалежності та демократичних цінностей. Для Фредеріксен це стало рятівним шансом після серії внутрішніх скандалів і падіння довіри. Втім, питання залишається відкритим: чи наважиться прем’єрка оголосити дострокові вибори, щоб закріпити успіх. Хоча нинішній сплеск підтримки суттєвий, аналітики застерігають, що з часом увага виборців знову повернеться до внутрішніх проблем — вартості життя, соціальної політики та старих помилок уряду. The Voicer | Підтримати

Російська армія просувається повільніше, ніж будь-яка інша за останнє століття The Telegraph повідомляють, що новий аналіз показує, що темпи наступу російських військ в Україні є найповільнішими за понад 100 років сучасних війн. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), із початку 2024 року сили ЗС РФ просуваються в середньому лише на 15–70 метрів на добу. Це повільніше, ніж під час багатьох наступальних операцій Першої світової війни. Західні розвідки також оцінюють загальні втрати Росії більш ніж у 1,2 мільйона осіб за чотири роки повномасштабної війни. Ці висновки з’явилися на тлі спроб Москви переконати США під час мирних переговорів, що поразка України нібито неминуча. Кремль намагається домогтися від адміністрації Дональда Трампа тиску на Київ з вимогою передати решту Донбасу, яка досі не перебуває під російським контролем. Проте реальна ситуація на фронті свідчить про інше. Найповільніший прогрес фіксується на сході України. Наступ на Часів Яр, що триває з лютого 2024 року, дав Росії лише близько 10 кілометрів за два роки боїв — у середньому 15 метрів на день. У районі Куп’янська російські війська з листопада 2024 року просуваються приблизно на 23 метри щодоби, попри гучні заяви Москви про «захоплення» міста, які були спростовані Києвом. Показовою є і битва за Покровськ — ключовий логістичний вузол, який називають «воротами до Донецька». Попри інтенсивні бої з літа 2024 року, Україна зберігає контроль над частиною міста. Загалом у 2024 році Росія захопила лише 0,6% території України, а у 2025-му — 0,8%. У CSIS підсумовують: попри заяви про «імпульс на полі бою», Росія платить надзвичайно високу ціну за мінімальні здобутки, і ці результати явно не відповідають її меті військового підкорення України. The Voicer | Підтримати

Як Росія допомагає азіатському диктатору М'янма. Країна у Південно-Східній Азії. Править там військова хунта. Причому робить це із 1962 року. А ще в країні зараз громадянська війна. При цьому майже 80% території всієї держави контролюються опозиційними силами. І ось в такій ситуації хунта вирішила провести вибори. Таким чином влада намагається легітимізувати своє правління, і щоб це зробити, вони вирішили розтягнути вибори майже на місяць. ЄС, до речі, наперед назвав їх результати сфальсифікованими. Проблема в тому, що М'янма є однією з небагатьох країн, яка підтримала вторгнення РФ в Україну. Після цього відносини хунти та Кремля із просто теплих перетворилися на зразково-показові. І Путін, мабуть, вирішив допомогти своїм друзям утриматися при владі. Підготовка до виборів йшла щонайменше рік, і активну роль в ній грала Росія. Спочатку глава хунти провів переговори зі спікером Держдуми РФ В'ячеславом Володіним. Згодом чиновники з М'янми, відповідальні за процедуру голосування, їздили до Москви вивчати досвід російського Центрвиборчкому. Та й самі представники російської центральної виборчої комісії працювали у М'янмі з військовими. І цей досвід, звісно, у М'янмі засвоїли. До виборів було допущено шість партій, які або створювалися хунтою як політичне прикриття, або пішли на співпрацю з нею. Але щоб вибори були чесними – потрібні спостерігачі. І у хунти вони є! Щоправда відправити спостерігачів погодилися лише три країни. Росія, Білорусь та Китай. Якось так. Ми точно не знаємо, хто в результаті переможе на виборах. Якщо у вас є варіанти – пишіть у коментарі. Хоча пізно. Хунта вже заявила про свою перемогу. #Інше | The Voicer | Підтримати

Ле Пен проти Барделли: французькі ультраправі розкололися щодо того, чи є Путін ворогом Politico повідомляють, що французька ультраправа партія «Національне об’єднання», яка нині лідирує в опитуваннях напередодні президентських виборів 2027 року, залишається глибоко розділеною у питанні ставлення до Росії. Попри те що партія суттєво пом’якшила свою риторику після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році, внутрішня боротьба між різними таборами лише загострюється. З одного боку — нове покоління партії на чолі з Жорданом Барделлою, якого вважають головним фаворитом президентських перегонів. Його оточення дедалі частіше називає Росію загрозою для Франції та Європи й обережно підтримує Україну. З іншого — стара гвардія, близька до Марін Ле Пен, яка зберігає традиційно скептичне ставлення до НАТО і повторює тези Кремля про те, що війну нібито спровокувало розширення Альянсу на схід. Цей ідеологічний конфлікт має значення далеко за межами французької політики. Франція є ядерною державою та одним із ключових гравців НАТО, а також бере участь у дискусіях про майбутні гарантії безпеки для України. Прихід до влади в Парижі сили, налаштованої м’якше до Москви, міг би радикально змінити баланс усередині Альянсу. Хоча Барделла публічно засуджує агресію Росії, позиція партії залишається суперечливою: її депутати утримувалися під час голосувань щодо підтримки України як у Європарламенті, так і у французьких інституціях. Водночас впливові проросійські фігури, зокрема Тьєррі Маріані, не були усунуті й продовжують формувати порядок денний. У підсумку майбутня зовнішня політика Франції значною мірою залежатиме від того, хто саме стане кандидатом від «Національного об’єднання» — Марін Ле Пен чи Жордан Барделла, і яка з ліній усередині партії зрештою візьме гору. The Voicer | Підтримати

Як Китай допомагає Путіну створювати найсмертоноснішу нову зброю The Telegraph повідомляють, що Китай відіграє ключову роль у нарощуванні російського виробництва ракет, здатних за лічені хвилини вразити цілі в Європі. Саме завдяки поставкам з КНР Москва змогла обійти західні санкції та прискорити створення нових систем озброєння, зокрема гіперзвукової ракети «Орешник», якою Кремль дедалі відвертіше погрожує Заходу. На початку січня російські війська застосували «Орешник» проти Львова — за кілька десятків кілометрів від кордону з Польщею. Ця балістична гіперзвукова ракета, здатна нести ядерний заряд, розвиває швидкість до 11 махів і може розділятися на шість бойових частин у польоті, уражаючи різні цілі. Росія заявляє, що її неможливо перехопити, а українські та західні аналітики вважають її прямою загрозою для Європи. Розслідування показує, що вирішальне значення мають китайські верстати з числовим програмним керуванням, зокрема спеціалізовані токарні станки, які використовуються на Воткінському заводі — головному підприємстві Росії з виробництва ракет. Саме там виготовляють не лише «Орешник», а й ракети «Іскандер-М» та міжконтинентальні «Тополь-М». Окрім верстатів, Китай постачає мікрочипи, підшипники, п’єзоелектричні кристали та оптичні приціли — критично важливі компоненти для високоточної зброї, авіації та систем радіоелектронної боротьби. Усе це — товари, які Захід намагається заблокувати санкціями, але Пекін до цих обмежень не приєднався. Експерти зазначають, що без доступу до китайської промислової бази Росія навряд чи змогла б підтримувати нинішні темпи війни. Фактично саме китайська економіка стала фундаментом, який дозволяє Кремлю не лише продовжувати агресію проти України, а й нарощувати потенціал загрози для всього Заходу. The Voicer | Підтримати

Росія, Україна і перегони за китайськими компонентами для дронів Домінування Китаю на світовому ринку комерційних дронів зробило його прихованою, але ключовою ланкою війни в Україні. Саме безпілотники стали одним із вирішальних і найдинамічніших видів зброї, на які припадає значна частина втрат на фронті. І Росія, і Україна намагаються нарощувати власне виробництво, але обидві сторони критично залежать від одних і тих самих китайських постачальників комплектуючих. За інформацією Financial Times українські виробники дронів розповідають, що китайські фабрики буквально розводять російських і українських клієнтів у часі, аби ті не перетиналися. Процес виглядає як дивний ритуал: одних заводять через службові входи, інших просять зачекати, доки «попередні гості» поїдуть. Причина проста — конкуренти з протилежного боку фронту купують ті самі камери, процесори, мотори й акумулятори. Технологічні новинки майже одночасно з’являються і в російських, і в українських дронах. Якщо одна сторона помічає новий компонент на полі бою, вона швидко знаходить у Китаї виробника і намагається купити те саме. Офіційно Пекін декларує нейтралітет і заборону на експорт чутливих технологій, але на практиці обмеження легко обходяться через посередників, треті країни та логістичні «сірі зони». Україна вже локалізувала значну частину виробництва, але все ще залежить від Китаю приблизно на 85% у базових компонентах. Росія ж, маючи більше ресурсів і тісніші політичні зв’язки з Пекіном, часто просто викуповує цілі виробничі лінії. У підсумку результат боїв дедалі частіше вирішується не лише на фронті, а й у промислових парках Шеньчженя та Гуандуна. The Voicer | Підтримати

Китай роками шпигував за британською верхівкою The Telegraph повідомляють, що китайські хакери протягом кількох років мали доступ до мобільних телефонів високопосадовців британського уряду. Йдеться про масштабну шпигунську операцію, яка зачепила найближче оточення кількох прем’єр-міністрів Великої Британії — Бориса Джонсона, Ліз Трасс і Ріші Сунака. За словами джерел, витік даних проник «у саме серце Даунінг-стріт», хоча достеменно невідомо, чи були зламані телефони самих прем’єрів. За даними західних спецслужб, операція під кодовою назвою Salt Typhoon була організована за підтримки китайської держави і тривала щонайменше з 2021 до 2024 року. Існує ймовірність, що під загрозою опинилися також нинішній прем’єр Кір Стармер і його команда. Раніше британська контррозвідка вже попереджала парламент про активне шпигунство з боку Китаю. Хакери могли читати повідомлення, прослуховувати дзвінки або щонайменше отримувати так звані метадані — інформацію про контакти, частоту спілкування та приблизне місцеперебування чиновників. Навіть без доступу до змісту розмов такі дані мають високу розвідувальну цінність. Атака на Британію була частиною глобальної кампанії, яка торкнулася також США, Канади, Австралії та Нової Зеландії. Про зломи стало відомо лише у 2024 році, коли американська влада розкрила масштаб проникнення китайських хакерів у телекомунікаційні мережі по всьому світу. Критики звинувачують британський уряд у надто м’якій позиції щодо Пекіна та нехтуванні національною безпекою заради економічних вигод. Китай, зі свого боку, відкидає всі звинувачення, називаючи їх безпідставними. The Voicer | Підтримати

Як Путін використовує мережі нелегальної міграції для поповнення армії The Telegraph повідомляють, що Росія активно вербує іноземців з бідних країн, використовуючи схеми, подібні до мереж торгівлі мігрантами, щоб компенсувати величезні втрати на фронті в Україні. Чоловіків із Африки, Азії та Латинської Америки заманюють обіцянками добре оплачуваної роботи в Росії — охоронцями, кухарями або на «тилових» посадах. Насправді ж багатьох із них відправляють без підготовки прямо на передову, де середня тривалість життя новобранця може становити лише близько 72 годин. За оцінками України, Росія щодня втрачає до 1 000 убитими й пораненими, що створює постійну потребу в новому «живому ресурсі». Наприкінці минулого року Київ заявив, що Москва завербувала близько 18 тисяч іноземців із 128 країн, з яких щонайменше 3 300 загинули. Опитування полонених показало, що близько 7% російських військових на фронті — іноземні найманці. Вербування часто здійснюють ті самі посередники, що організовують трудову міграцію: турагентства, візові «фіксери» та рекрутери, які активно працюють через соцмережі. У країнах, де раніше діяли найманці ПВК «Вагнер», ці структури використовувалися як канал набору. Особливу роль відіграє російська пропаганда, що роками формувала образ Москви як «антиколоніального друга Африки». Багатьом новобранцям після прибуття до Росії конфіскують паспорти та змушують підписувати контракти, яких вони не розуміють. Деякі з полонених зізнаються, що були обмануті й попереджають співвітчизників не вірити обіцянкам «роботи в Росії», адже вона часто закінчується окопами й смертю. The Voicer | Підтримати

Найближчого генерала Сі Цзіньпіна підозрюють у витоку секретної інформації до США The Guardian повідомляють, що у Китаї підтверджено розслідування проти одного з найвпливовіших військових — генерала Чжана Юся, другого за рангом у Центральній військовій раді (ЦВР) та багаторічного союзника голови КНР Сі Цзіньпіна. Це найгучніша справа в межах масштабної антикорупційної чистки військового керівництва, яка триває останні роки. Міністерство оборони КНР заявило, що Чжан Юся та начальник Об’єднаного штабу ЦВР Лю Чженьлі підозрюються у «серйозних порушеннях дисципліни і закону». За даними, Чжану закидають витік інформації про ядерну програму та хабарі до США, зокрема за кадрові призначення. Офіційно ці звинувачення не підтверджені. Чжан — член політбюро Компартії та один з небагатьох китайських генералів із реальним бойовим досвідом, зокрема у війнах з В’єтнамом. Його зникнення з публічного простору після листопада 2025 року викликало пильну увагу дипломатів і аналітиків, адже ЦВР відіграє ключову роль у військовій модернізації Китаю. Антикорупційна кампанія Сі Цзіньпіна триває з 2012 року, але саме армія стала її головною мішенню з 2023-го. За останні роки були усунуті десятки високопосадовців, включно з двома міністрами оборони. Експерти зазначають, що чистки не зупинять повсякденну роботу армії, але свідчать: Сі реагує на критику, що боротьба з корупцією була вибірковою. Водночас вони можуть уповільнити закупівлі озброєнь і вплинути на оборонну промисловість КНР — на тлі зростання напруженості навколо Тайваню та в Південно-Китайському морі. The Voicer | Підтримати

Відволікання і загроза: як українці сприймають кризу навколо Гренландії The Guardian вважають, що для багатьох українців історія з Гренландією виглядає дивно знайомою. У кав’ярні в Одесі офіціант, далекий від деталей міжнародної політики, інстинктивно проводить паралель між бажанням Дональда Трампа анексувати Гренландію і російським захопленням українських територій. Для тих, хто уважніше стежить за подіями, ці аналогії не просто очевидні, а й тривожні. Голова парламентського комітету із зовнішньої політики Олександр Мережко вважає, що гренландська криза має три небезпечні наслідки. Вона відволікає увагу Європи від війни в Україні, підриває єдність НАТО і трансатлантичну солідарність, а також руйнує післявоєнний принцип недоторканності кордонів. Саме цього, на його думку, прагне Володимир Путін, просуваючи ідею поділу світу на сфери впливу. Українські аналітики звертають увагу на те, як Кремль використовує ситуацію. Російські посадовці відкрито схвалюють логіку Трампа, а пропаганда намагається через тему Гренландії легітимізувати агресію проти України. Паралельно поширюється дезінформація, зокрема фейки про нібито готовність Києва брати участь у захисті арктичної території. На тлі постійних обстрілів і відключень світла в Україні дедалі сильніше відчувається страх європейської втоми від війни. Президент Володимир Зеленський у Давосі прямо заявив, що Європа залишається пасивною і чекає, що хтось інший вирішить її проблеми. Водночас частина українців бачить у кризі й шанс: вона може змусити Європу усвідомити відповідальність за власну безпеку й посилити підтримку України. Паніки, кажуть вони, не потрібно. The Voicer | Підтримати

Тайвань пропонує Україні переговори щодо боротьби з обходом санкцій у сфері озброєнь Reuters повідомляють, що президент Тайваню Лай Цін-де запропонував Україні налагодити прямий обмін інформацією для посилення боротьби з обходом санкцій, після того як Володимир Зеленський публічно згадав острів серед джерел компонентів, які Росія використовує для виробництва ракет. Ініціатива прозвучала на тлі прагнення Тайбея продемонструвати жорстку позицію проти будь-якої допомоги російській військовій машині. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Тайвань, як ключовий гравець у світовій напівпровідниковій галузі, послідовно посилює експортний контроль над високотехнологічною продукцією. Острів приєднався до широких західних санкцій проти Москви, щоб запобігти використанню тайванських технологій у військових цілях. Виступаючи в Давосі, Зеленський заявив, що Росія не змогла б виробляти ракети без критичних компонентів, які надходять з Китаю, Європи, США та Тайваню. У відповідь Лай наголосив, що Тайвань готовий до подальших контактів з українською стороною для виявлення схем незаконного транзиту через треті країни та приховування кінцевого користувача. Він підкреслив, що будь-яка допомога агресору або порушення міжнародних ембарго є неприйнятними, і запевнив у готовності посилити контроль за такими поставками. Міністерство економіки Тайваню заявило, що з квітня 2024 року острів не експортував до Росії ані мікрочипів, ані верстатів, і надалі блокуватиме можливі канали постачання. Попри відсутність офіційних дипломатичних відносин між Тайбеєм і Києвом, Тайвань бачить у війні в Україні паралелі з власними безпековими викликами на тлі військового тиску з боку Китаю. The Voicer | Підтримати

Ти маєш право знати більше, ніж говорить влада. Немає «правильних» і «неправильних» українців. Є твоє право на свободу думки та чесну інформацію. Ти формуєш свою позицію — ми даємо факти й контекст. ВАРТА 🇺🇦 — українське класично-ліберальне медіа. 🗽[Приєднуйся до вільних людей!] 📹[Наш YouTube-канал] 📹[Наш TikTok-канал]

Росія із задоволенням, але й насторожено спостерігає за напругою між США та Європою через Гренландію Associated Press повідомляють, що загострення відносин між США та європейськими союзниками через прагнення Дональда Трампа отримати контроль над Гренландією викликало в Росії суперечливу реакцію — суміш злорадства, тріумфу та прихованого занепокоєння. Російські чиновники, державні медіа та прокремлівські блогери активно коментують ситуацію, розглядаючи її як ослаблення ЄС і НАТО та вигідне відволікання уваги Заходу від війни в Україні. Офіційно Кремль зберігає стриману позицію. Володимир Путін заявив, що питання Гренландії «Росії не стосується», проте визнав, що США історично зацікавлені в Арктиці. Прессекретар Дмитро Пєсков натякнув, що можливе приєднання острова зробило б Трампа постаттю «світового історичного масштабу». Державні медіа пішли ще далі, порівнюючи цей крок із наполеонівськими завоюваннями чи скасуванням рабства в США. Міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав контроль Данії над Гренландією пережитком колоніалізму й провів паралелі між американськими претензіями та російською анексією Криму, що викликало додаткове обурення на Заході. Водночас російські коментатори з задоволенням підкреслюють розкол у НАТО, заявляючи про «кінець трансатлантичної єдності». Разом із тим у Москві усвідомлюють і ризики. Гренландія має стратегічне значення для Арктики, де Росія зосередила військові та економічні активи. Прокремлівські аналітики попереджають, що посилення позицій США може загрожувати Північному флоту, арктичним проєктам і навіть ядерному стримуванню. Отже, для Росії гренландська криза — це водночас шанс послабити Захід і потенційна загроза власним стратегічним інтересам. The Voicer | Підтримати

Європейські ультраправі та популісти відмежовуються від Трампа через Гренландію Reuters повідомляють, що європейські ультраправі й популістські партії, які ще донедавна відкрито підтримували Дональда Трампа та користувалися його схваленням як джерелом політичної легітимності, почали дистанціюватися від президента США. Причиною стали його різкі зовнішньополітичні кроки — зокрема військове втручання у Венесуелі та наміри домогтися контролю над Гренландією, що викликало різке неприйняття в Європі. Адміністрація Трампа раніше активно підтримувала європейські праворадикальні сили, близькі до неї за поглядами на міграцію, клімат і національний суверенітет. Це допомагало таким партіям виходити з політичної ізоляції. У новій Стратегії національної безпеки США навіть зазначалося, що зростання впливу «патріотичних європейських партій» є приводом для оптимізму. Однак ситуація швидко змінилася після того, як Трамп пригрозив митами країнам ЄС, якщо США не отримають можливість придбати Гренландію у Данії. У Німеччині співголова «Альтернативи для Німеччини» Аліс Вайдель заявила, що Трамп порушив обіцянку не втручатися у справи інших держав, а її колега Тіно Хрупалла розкритикував «методи Дикого Заходу». Опитування показують, що 71% німців тепер сприймають Трампа радше як противника, ніж союзника. У Франції лідер «Національного об’єднання» Жордан Барделла закликав ЄС до жорсткої відповіді, а у Швеції один із ідеологів праворадикалів порівняв Трампа з «перевернутим царем Мідасом». Водночас не всі праві сили виступили з відкритою критикою. Деякі партії воліють мовчати або закликають до двосторонніх переговорів між США та Данією. Прем’єрка Італії Джорджія Мелоні назвала ідею мит помилкою, але намагається знизити напругу через дипломатію. У підсумку дії Трампа показали, наскільки крихким є союз між європейськими націоналістами, коли на перший план виходять суперечливі національні інтереси. The Voicer | Підтримати

Дональд Трамп дедалі сильніше контролює енергопостачання ЄС і Великої Британії The Guardian повідомляють, що Європейський Союз і Велика Британія фактично опинилися в новій енергетичній залежності — цього разу від Сполучених Штатів. Такий висновок міститься в аналітичному дослідженні, підготовленому експертами з Нідерландів, Німеччини та Норвегії. Автори зазначають, що після відмови від російського газу Європа дедалі більше покладається на постачання американського скрапленого природного газу, що створює серйозні політичні й економічні ризики. Зміни стали наслідком війни в Україні та санкцій проти російського трубопровідного газу. За даними дослідження, у 2025 році імпорт американського LNG до країн Європейської економічної зони зріс на 61%, а порівняно з 2019 роком — майже у п’ять разів. Нині на США припадає близько 59% усього імпорту скрапленого газу до ЄС. Частка російського газу, навпаки, обвалилася з 60% у 2019 році до 8% у 2025-му. Аналітики попереджають, що ця залежність особливо небезпечна з огляду на нову політику Дональда Трампа, який відкрито розглядає енергетику як інструмент тиску. В американській стратегії національної безпеки прямо йдеться про «енергетичне домінування» США як спосіб проєкції сили. Останнім часом Трамп також погрожував запровадженням мит проти європейських країн, намагаючись домогтися їхньої згоди на передачу Гренландії під контроль США. Ситуацію ускладнює й те, що газові резерви в ЄС нині перебувають на найнижчому рівні за останні роки — навіть нижчому, ніж на початку повномасштабної війни в Україні. У разі холодної зими та подальшого загострення відносин із Вашингтоном Європа може зіткнутися з різким зростанням цін і новою енергетичною кризою. Велика Британія, попри вихід з ЄС, залишається так само вразливою. Вона тісно інтегрована в європейський газовий ринок і значною мірою залежить від американського LNG. Дослідження робить висновок, що Європі необхідно якнайшвидше скорочувати залежність від імпорту газу загалом і прискорювати перехід до власних відновлюваних джерел енергії, інакше енергетика й надалі залишатиметься інструментом геополітичного шантажу. The Voicer | Підтримати

Чому арешт Мадуро вдарить по ліванській Хезболлі? ❓ Здавалося б, який зв'язок між Мадуро та ліванськими терористами? Виявилось, що цілком прямий. Для нас став відкриттям той факт, що Хезболла вже давно пустила своє коріння у венесуельський бізнес, політику та кримінал. 🔀 Отже, ще 20 років тому уряди Венесуели та Ірану чудово товаришували між собою. Звичайно ж, у них були спільні інтереси — знищення Америки і все таке інше. Між країнами навіть відкрили прямий авіарейс, який пафосно назвали «міст опору імперіалізму». Цікаво, що цей «міст» був недоступний простим смертним. Квитки на нього не надходили у відкритий продаж. За офіційною інформацією, вони поширювалися через уповноважені державні органи, відповідальні за контакти між урядом тодішнього венесуельського президента Уго Чавеса та режимом аятол. ➡️ У Венесуелі в ті роки активно відкривалися іранські виробництва та фінансові структури. Не залишився осторонь і КСІР. Таке елітне формування іранських збройних сил, якщо хтось не знав. Під контролем КСІР дві держави ділилися технологіями та займалися науково-технічною роботою. Все, звичайно, щоб протистояти американському імперіалізму. 🧨 Всі ці спільні підприємства та проекти виглядали як прикриття для різних темних справ. Наприклад, для нелегального придбання та переправки до Ірану товарів військового призначення, які через санкції не могли бути куплені відкрито. Або для «відмивання» прибутків сумнівного походження. Але найголовніше — для продовження роботи над іранською ядерною програмою. 💬 А робили вони все це саме через приватні авіарейси. Згодом виявилося, що в цих літаках частими гостями були терористи ХАМАС та Хезболли. Завданням останніх спочатку було збирати пожертвування з місцевих та вербувати найактивніших із них у свої лави. Крім того, як і у себе на батьківщині, за океаном представники Хезболли займалися тероризмом. Так, саме їх підозрюють у скоєнні у 1990-х двох терактів в Аргентині проти ізраїльських дипломатів та місцевої єврейської діаспори. 🔀 Але пізніше їх завданням стало побудувати в Південній Америці тіньову фінансову імперію, здатну утримати Хезболлу на плаву навіть у випадку нестачі фінансування з боку Ірану. Основою цього заокеанського бізнесу став наркотрафік. Таким чином, один із головних венесуельських курортів із фешенебельними готелями та ресторанами Маргарита став базою для терористів, звідки йшли всі наркотики. Робили вони це за допомогою офіційного Каракаса. 🖊 З тих самих пір Хезболла почала проникати в усі сфери венесуельського життя. Іноді навіть конфліктуючи із місцевими наркобаронами. Тепер же після викрадення Мадуро їхні позиції можуть бути ослаблені. Якщо, звісно, ​​нова влада не вирішить продовжити політику партії. #Інше | The Voicer | Підтримати

Німецькі військові залишили Гренландію вже за 44 години Bloomberg повідомляють, що Німецька військова розвідувальна група, яка прибула до Гренландії у п’ятницю, залишила острів менш ніж за дві доби. Про це повідомила німецька газета Bild. За її даними, загін із 15 військових у неділю вирушив з гренландської столиці Нуук назад до Німеччини, хоча спочатку розглядалася можливість продовження перебування. У командуванні Бундесверу заявили, що місія була завершена відповідно до плану. За словами речника оперативного командування, через складні погодні умови військові не змогли відвідати один із запланованих об’єктів. Водночас у Берліні наголошують, що навіть за цих умов поїздка дала «важливі висновки», які тепер дозволять координувати можливі спільні дії з партнерами, зокрема в межах НАТО, для посилення безпеки в Північній Атлантиці та Арктиці. Німеччина стала однією з ключових європейських країн, які відправили військових до Гренландії з розвідувальною та демонстративною місією. Таким чином європейські союзники намагалися показати президенту США Дональду Трампу, що серйозно ставляться до питань безпеки в регіоні. Разом із Німеччиною в підготовці до майбутніх навчань брали участь Франція, Швеція, Норвегія та Велика Британія. На цьому тлі напруження лише зросло. У суботу Дональд Трамп оголосив про запровадження мит проти восьми європейських країн, зокрема Німеччини. З лютого тариф має становити 10%, а з червня зрости до 25%. Це рішення він пояснив намірами європейців провести, за його словами, «показові» навчання НАТО в Гренландії у відповідь на жорсткі заяви Вашингтона щодо острова. The Voicer | Підтримати

Народжуваність Китаю впала до найнижчого рівня з часу комуністичної революції 1949 року Associated Press повідомляють, що населення Китаю продовжує зменшуватися, а кількість народжень упала до історичного мінімуму з моменту приходу до влади комуністів у 1949 році. Про це свідчать нові офіційні дані, оприлюднені в понеділок. Попри роки державних зусиль стимулювати народжуваність після скасування політики «однієї дитини», результати залишаються вкрай скромними. За підсумками 2025 року чисельність населення Китаю скоротилася четвертий рік поспіль і становить 1,404 мільярда осіб — приблизно на 3 мільйони менше, ніж роком раніше. За цей рік у країні народилося лише 7,92 мільйона дітей, що на 17% менше, ніж у 2024-му. Рівень народжуваності впав до 5,63 дитини на тисячу населення — найнижчого показника за весь період ведення статистики після революції. Влада Китаю впродовж останнього десятиліття намагається переконати громадян заводити більше дітей, використовуючи як фінансові стимули, так і адміністративні заходи. Запроваджуються грошові виплати сім’ям, податкові пільги для дитячих садків і навіть для служб знайомств. Водночас держава пішла й іншим шляхом — у 2025 році зняла податкові пільги з контрацептивів, через що презервативи почали обкладатися 13-відсотковим податком. Втім, для більшості сімей головною перешкодою залишаються високі витрати та тиск, пов’язаний із вихованням дітей у конкурентному суспільстві. Ці проблеми загострилися на тлі економічного сповільнення та зростання вартості життя. Експерти наголошують, що без вирішення структурних питань — житла, стабільної роботи та балансу між кар’єрою і сім’єю — істотного зростання народжуваності чекати не варто. Демографічна криза напряму пов’язана з економікою. У Китаї вже налічується понад 320 мільйонів людей віком понад 60 років, а частка працездатного населення скорочується. Це створює серйозний тиск на пенсійну систему та ставить під сумнів здатність країни підтримувати високі темпи зростання в майбутньому, навіть попри розвиток високих технологій і автоматизації. The Voicer | Підтримати

Праві з усього світу об’єдналися, щоб підтримати Орбана напередодні виборів в Угорщині CNN повідомляють, що лідери ультраправих і популістських рухів з різних країн світу з’явилися в онлайн-відео на підтримку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана напередодні парламентських виборів, які, за опитуваннями, можуть покласти край його тривалому перебуванню при владі. Агітаційний ролик, опублікований Орбаном цього тижня, містить звернення 11 національних лідерів і відомих діячів жорсткого правого табору. Серед них — Марін Ле Пен з Франції, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, президент Аргентини Хав’єр Мілей, а також американський актор Роб Шнайдер. Орбан, який повернувся до влади у 2010 році та є найдовше чинним прем’єром у Європі, став символічною фігурою для європейських популістів і руху MAGA у США. Він послідовно просуває ідеї національного суверенітету, «традиційних цінностей» і жорсткого контролю кордонів, водночас постійно конфліктуючи з Євросоюзом, але не ставлячи питання про вихід з нього. Втім, попри популярність за кордоном, усередині країни Орбан стикається зі зростаючим невдоволенням. За понад 16 років правління його партію Фідес критикують за згортання демократії, економічну стагнацію та обмеження свободи преси. Головним суперником Орбана став Петер Мадяр — колишній соратник, який очолив партію «Тиса». Уже понад рік вона випереджає Фідес у рейтингах, будуючи кампанію на критиці корупції та обіцянках економічного оновлення. На тлі появи першого за багато років реального конкурента Орбан намагається мобілізувати ідеологічних союзників. У відео прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав його політиком, здатним гарантувати безпеку країни, а Марін Ле Пен — лідером «табору патріотів і захисників суверенних націй». Джорджа Мелоні заявила, що вони з Орбаном разом виступають за Європу, яка поважає національний суверенітет і власні культурні корені. Окрему увагу у відео приділено війні Росії проти України. Орбан, який має тісні контакти з Володимиром Путіним і неодноразово блокував допомогу Україні з боку ЄС, знову заявив про намір протидіяти новим фінансовим пакетам підтримки Києва. Представниця німецької ультраправої АдН Аліса Вайдель заявила, що Орбан «бореться за мир в Україні та Європі». Хоча жоден чинний американський посадовець у відео не з’явився, Дональд Трамп у грудні надіслав Орбану лист із побажанням успіху. Раніше Орбан також домігся тимчасового звільнення Угорщини від американських санкцій на купівлю російської нафти, попри критику експертів, які вказують на свідоме поглиблення енергетичної залежності Будапешта від Москви. The Voicer | Підтримати

Проросійські «шпигуни-монахині» проникли до Швеції The Telegraph вважають, що історія, що розгорнулася у Швеції, показала, як у сучасній гібридній війні навіть релігійні громади можуть бути використані як інструмент пропаганди. Напередодні Різдва парафіяни лютеранської церкви в заможному передмісті Стокгольма Тебі нічого підозрілого не помітили: жінки в білих хустках із хрестами продавали ікони, дерев’яні вироби та в’язані речі. Дозвіл на це їм дав сам настоятель. Лише згодом з’ясувалося, що це не звичайні монахині, а представниці білоруського монастиря Святої Єлизавети, який відкрито підтримує війну Росії проти України та має зв’язки з російською військовою розвідкою. Після цього шведські медіа заговорили про «шпигунських монахинь», які з’являлися щонайменше у двадцяти церквах по всій країні. Церква Швеції виступила з офіційним попередженням, закликавши громади не співпрацювати з цим монастирем і не підтримувати його фінансово. У заяві прямо зазначалося, що кошти від продажу сувенірів використовуються для просування російського націоналізму та підтримки агресії проти України. Монастир Святої Єлизавети вже давно перебуває в центрі скандалів. Його духовний керівник називав монахинь «бойовим підрозділом», а самі сестри фотографувалися з символом «Z» та відвідували окуповані Росією території України, зокрема для «підтримки морального духу» російських військових. У Великій Британії їх ще у 2022 році заборонили допускати до соборів через їхню позицію щодо війни. Шведські священники визнають, що раніше не усвідомлювали масштабів проблеми. За їхніми словами, вони звикли допомагати християнам із недемократичних країн і не бачили в цьому загрози. Однак тепер стало зрозуміло, що такі візити можуть використовуватися Кремлем для створення ілюзії підтримки Росії в країнах НАТО та для пропагандистських цілей. Цей випадок вписується у ширший контекст. У Швеції вже давно фіксують спроби Російської православної церкви отримувати доступ до церковних будівель поблизу військових баз і аеропортів. Найгучніший приклад — зведення великого православного храму неподалік стратегічного аеропорту у місті Вестерос. Шведські спецслужби підозрюють, що такі об’єкти можуть використовуватися для збору розвідданих. Для Швеції, яка понад 200 років не перебувала у стані війни та звикла вважати себе відкритим і безпечним суспільством, це стало болючим пробудженням. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну показало, що навіть релігія може бути перетворена на інструмент впливу, а довіра — використана проти самої держави. The Voicer | Підтримати