The Voicer

Росія продасть Ірану тисячі переносних ракет у межах таємної угоди на €500 млн The Telegraph повідомляють, що Іран уклав із Росією секретну угоду на суму близько 500 мільйонів євро про постачання сучасних переносних зенітних ракетних комплексів. За домовленістю Москва протягом трьох років передасть Тегерану 500 пускових установок «Верба» та 2 500 ракет типу 9М336. Поставки мають тривати з 2027 по 2029 рік, хоча частина систем, за даними джерел, уже могла бути відправлена. Ця закупівля стала наймасштабнішою спробою Ірану відновити систему протиповітряної оборони після значних втрат унаслідок минулорічного конфлікту з Ізраїлем. Під час бойових дій було знищено майже всі комплекси С-300 — найсучасніші елементи іранської ППО російського виробництва. «Верба» перебуває на озброєнні Росії з 2014 року. Це переносний зенітний ракетний комплекс четвертого покоління з інфрачервоним наведенням, призначений для ураження низьколітаючих літаків, гелікоптерів, крилатих ракет і безпілотників. Експерти вважають, що такі системи можуть ускладнити можливі операції США із застосуванням гелікоптерів та авіації на малих висотах. Угоду було підписано в Москві у грудні. Іран також отримає 500 нічних прицілів «Mowgli-2» для виявлення цілей у темний час доби. Вартість однієї ракети оцінюється приблизно у 170 тисяч євро, а пускової установки — у 40 тисяч. Інформація про контракт з’явилася на тлі концентрації американських сил поблизу Ірану. Президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає можливість обмеженого удару, щоб змусити Тегеран укласти нову ядерну угоду. Росія раніше не втручалася безпосередньо в конфлікт Ірану з Ізраїлем, однак новий контракт може свідчити про прагнення Москви зміцнити стратегічне партнерство з Тегераном. The Voicer | Підтримати

Білл Гейтс скасовує участь в індійському AI-саміті на тлі пильної уваги до його зв'язків з Епштейном Reuters повідомляють, що співзасновник Microsoft Білл Гейтс раптово скасував свій ключовий виступ на саміті AI Impact в Індії за кілька годин до його початку. Цей крок відбувся на тлі посиленого суспільного резонансу щодо його зв’язків із покійним фінансистом і засудженим за сексуальні злочини Джеффрі Епштейном. Приводом для нової хвилі критики стало нещодавнє оприлюднення Міністерством юстиції США електронного листування між Епштейном та співробітниками Фонду Гейтса.  Фонд Гейтса, який ще кілька днів тому заперечував чутки про скасування візиту, заявив, що мільярдер не виступатиме, щоб «зберегти фокус на ключових пріоритетах AI-саміту». Замість нього промову виголосив директор зі стратегії Фонду Анкур Вора. Представники організації утрималися від коментарів щодо того, чи пов'язана ця зміна планів безпосередньо з публікацією «файлів Епштейна». Сам Гейтс раніше визнавав, що зустрічатися зі злочинцем було помилкою, і наголошував, що їхні контакти обмежувалися питаннями філантропії. Раптове рішення Гейтса завдало чергового репутаційного удару по масштабному шестиденному заходу в Нью-Делі. Хоча саміт і зумів залучити понад 200 мільярдів доларів інвестицій в інфраструктуру штучного інтелекту, його проведення супроводжувалося серйозними проблемами. The Voicer | Підтримати

Як тіньова мережа ПВК «Вагнер» проникає в країни НАТО Після загибелі Євгена Пригожина в серпні 2023 року багато хто вважав, що ПВК «Вагнер» припинить своє існування. Однак, за даними західних спецслужб, угруповання не зникло, а трансформувалося, перетворившись на інструмент гібридної війни та диверсій безпосередньо всередині країн НАТО. Newsweek повідомляють, що Росія швидко взяла під контроль структуру «Вагнера». Командирів та найманців підпорядкували Міноборони РФ, а африканські операції перейшли до новоствореного державного «Африканського корпусу». Проте гнучкі та тіньові методи вербування, створені Пригожиним, збереглися і тепер спрямовані на Європу.  Оскільки традиційні російські шпигунські мережі в ЄС були значно послаблені масовими висланнями розвідників, Москва змінила тактику. Замість вербування солдатів для фронту, посередники через зашифровані месенджери (зокрема Telegram) знаходять економічно вразливих молодих людей у країнах НАТО. Їх наймають для здійснення диверсій — здебільшого підпалів об'єктів або підприємств, пов'язаних із підтримкою України.  Такий дистанційний підхід дозволяє російським спецслужбам (наприклад, ГРУ) діяти чужими руками та заперечувати свою причетність. Згідно з даними розвідки, кількість задокументованих випадків диверсій у Європі різко зросла протягом 2024–2025 років. Головна мета цих дрібних, але систематичних атак — посіяти страх, невпевненість та розбрат на Заході за мінімальних витрат. Хоча ПВК «Вагнер» більше не є напівнезалежною армією, її тіньова система продовжує жити. Головне стратегічне питання, яке зараз постає перед США, — чи продовжувати вважати ці внутрішні атаки на союзників по Альянсу виключно «проблемою Європи». The Voicer | Підтримати

Понад 1000 кенійців заманили воювати за Росію у війні проти України The Guardian повідомляють, що понад тисячу громадян Кенії були завербовані для участі у війні Росії проти України, йдеться у розвідувальному звіті, представленому парламенту країни. Документ свідчить про масштабну операцію з вивезення африканських чоловіків на фронт. Лідер більшості в Національних зборах Кімані Ічунг’ва заявив, що «неофіційні» агентства з працевлаштування та окремі особи продовжують відправляти кенійців на війну. Ця цифра значно перевищує попередні оцінки — ще в листопаді Міністерство закордонних справ повідомляло про приблизно 200 осіб. За даними слідства, вербувальники націлюються на колишніх військових, поліцейських і цивільних віком від 25 до 50 років, які шукають роботу за кордоном. Їм обіцяють щомісячну зарплату близько 350 тисяч шилінгів, великі бонуси та можливість отримати російське громадянство. Також повідомляється про співпрацю агентств із корумпованими співробітниками державних структур, що допомагали новобранцям проходити контроль в аеропорту Найробі. Після посилення перевірок маршрути змінилися — тепер люди виїжджають через Уганду, Демократичну Республіку Конго та Південну Африку. Станом на лютий 39 кенійців перебувають у лікарнях, 30 повернулися додому, 28 зникли безвісти, 35 перебувають у військових таборах, а 89 — безпосередньо на фронті. Міністр закордонних справ Кенії планує обговорити «неприйнятне та приховане» вербування під час візиту до Росії. Влада також підтвердила, що деяких громадян інших африканських країн обманом змусили підписати контракти з приватними структурами, що ускладнює їх повернення додому. The Voicer | Підтримати

Китай роками зламував телефони на Даунінг-стріт The Telegraph пишуть, що Китай роками стежив за телефонами британських чиновників. За даними видання, атаки торкнулися деяких найближчих помічників Бориса Джонсона, Ліз Трасс та Ріші Сунака у період з 2021 по 2024 рік. При цьому розвідувальні джерела у США вважають, що китайська шпигунська операція продовжується. Як зазначає The Telegraph, навіть якщо хакери не змогли прослуховувати дзвінки, вони могли отримати доступ до метаданих, які розкривають, з ким чиновники контактували і як часто. А також до відомостей про геолокацію. Втім, яку саме інформацію отримали китайські хакери, поки неясно. Вважається, що шпигунська операція призвела до компрометації високопосадовців уряду, розкривши їхні приватні повідомлення. Незрозуміло, чи хакерська атака включала мобільні телефони самих прем'єр-міністрів, але одне джерело, обізнане з порушенням, повідомило, що воно дійшло «прямо до серця Даунінг-стріт». При цьому, джерела розвідки кажуть, що телекомунікаційні мережі Великої Британії краще захищені, ніж мережі США. Велика Британія більш «компетентна» щодо кібербезпеки . The Voicer | Підтримати

Недипломатичні заяви посла США спричинили скандал у Польщі Le Monde повідомляють, що дипломатичний конфлікт спалахнув у Польщі після того, як посол США у Варшаві Томас Роуз оголосив про розрив контактів із маршалом Сейму Влодзімежем Чажастим. Причиною стала заява польського політика, який відмовився підтримати висунення Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, заявивши, що той «не заслуговує її» і часто порушує міжнародне право застосуванням сили. Роуз назвав ці слова образливими та такими, що шкодять відносинам із урядом прем’єра Дональда Туска. Сам Туск швидко відповів, наголосивши, що союзники повинні поважати одне одного, а не повчати. Посол у відповідь різко розкритикував польського політика та навіть видалив один із дописів у соцмережах, де у відповідь на вимогу «їхати додому» натякнув на можливе виведення американських військ. Ситуацією скористалося оточення президента Кароля Навроцького, союзника Трампа, звинувативши Чажастого у шкоді польсько-американським відносинам. Водночас МЗС Польщі підкреслило, що дипломатичні контакти зі США тривають, а Білий дім від коментарів утримався. Скандал викликав занепокоєння в суспільстві. Після початку повномасштабної війни Росії проти України близько 10 тисяч американських військових розміщені у Польщі, і їх присутність вважається головною гарантією безпеки. Водночас опитування показують, що значна частина поляків побоюється політики Трампа та не впевнена у майбутньому відносин із США. The Voicer | Підтримати

Гіперзвукова війна: справжній виклик США у питанні Гренландії та на переговорах у Мюнхені Newsweek повідомляють, що на тлі напружених відносин між США та союзниками обговорення безпеки зосередилося на новій стратегічній загрозі — гіперзвуковій зброї. Саме вона, а не політичні суперечки, стала головною причиною інтересу Вашингтона до Гренландії. Погрози президента Трамп щодо можливого силового захоплення острова викликали обурення партнерів по НАТО, однак експерти вважають, що справжня мотивація значно глибша. Йдеться про початок нової епохи озброєнь. Гіперзвукові ракети рухаються значно швидше за балістичні, здатні змінювати траєкторію та летіти на низьких висотах, що робить їх надзвичайно складними для виявлення і перехоплення. Такі технології активно розробляють Росія і Китай, а Москва вже застосовувала їх у війні проти України. Через особливості полярної орбіти супутники погано відстежують такі ракети у північних широтах. Тому США потребують наземних сенсорів і радарів «за горизонтом», які найефективніше розміщувати саме у Гренландії. Контроль доступу до острова дозволив би побудувати нову систему раннього попередження та оборони. Окрім того, можливе прагнення Гренландії до незалежності ставить під питання старі оборонні угоди з Данією. Тому Вашингтон веде переговори про довгостроковий доступ до військових об’єктів. Від результату залежить майбутня архітектура безпеки Заходу. Фактично світ входить у нову геополітичну епоху: країни мають переосмислити оборону, а союзникам доведеться вирішити, як разом протистояти швидким і майже невразливим ракетам нового покоління. The Voicer | Підтримати

Путін проводить приховану мобілізацію, масштабнішу за 2022 рік The Telegraph повідомляють, що у Росії фактично розгорнуто нову хвилю мобілізації, однак вона відбувається без офіційного оголошення. Замість звичних двох щорічних призовів влада перейшла до системи безперервного набору, яка дозволяє поступово збільшувати чисельність армії, не викликаючи різкого суспільного резонансу. Саме так, за оцінками експертів, Кремль намагається уникнути повторення політичного шоку осені 2022 року, коли відкритий призов спричинив масову втечу чоловіків за кордон і внутрішнє невдоволення. Головна особливість нової схеми — зміна ролі резервістів. Людей, яких зазвичай призивали для охорони інфраструктури та служби в тилових районах, тепер системно переводять до бойових частин. Формально це виглядає як ротація або «уточнення місця служби», але фактично означає відправлення на фронт. Такий підхід дозволяє владі уникати слова «мобілізація», хоча за масштабом процес уже перевищує попередню кампанію. Окрім цього, активно використовуються короткострокові контракти, регіональні набори та фінансові стимули. У сукупності вони створюють постійний потік новобранців, який складніше відстежити статистично. Внаслідок цього суспільство не бачить різкого зростання призваних, хоча їх загальна кількість постійно збільшується. Аналітики вважають, що така політика є спробою Путіна вести довгу війну, мінімізуючи внутрішні політичні ризики. Однак прихований характер мобілізації має межі: чим більше сімей поступово стикаються з призовом, тим важче підтримувати ілюзію «звичайного життя». У довгостроковій перспективі це може створити відкладену соціальну напругу всередині країни. The Voicer | Підтримати

Як Росія відреагувала на Турції про можливе приєднання до гонки озброєнь Згідно інформації Newsweek, Кремль заявив, що ядерні держави повинні «поводитися відповідально» й не допускати нової гонки озброєнь після слів глави МЗС Туреччини про те, що Анкара може бути змушена розробити ядерну зброю, якщо інші країни Близького Сходу — передусім Іран — отримають її та змінять баланс сил у регіоні. Речник президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що країни «ядерного клубу» мають уникати будь-яких кроків, які могли б спровокувати новий виток ядерного протистояння. Його заява пролунала на тлі завершення дії договору New START — останньої угоди між США та Росією, що обмежувала стратегічні ядерні арсенали та передбачала взаємні інспекції. Закінчення терміну дії договору посилило побоювання щодо можливої нової гонки озброєнь. Тим часом США ведуть переговори з Іраном щодо нової ядерної угоди, попереджаючи Тегеран про можливі військові удари. Іран заперечує намір створити ядерну бомбу, хоча накопичив уран, збагачений понад рівень, необхідний для цивільної енергетики. Президент Дональд Трамп заявляв, що не дозволить Ірану отримати ядерну зброю. Туреччина є без’ядерною державою відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), однак у межах механізму «ядерного обміну» НАТО на базі Інджирлік розміщена американська ядерна зброя. Міністр закордонних справ Хакан Фідан зазначив, що поява ядерної зброї в Ірану могла б змусити інші країни регіону також розпочати відповідні програми, а це, своєю чергою, «може примусити й нас долучитися до цієї гонки — хочемо ми того чи ні». За даними SIPRI, США та Росія разом володіють близько 90% світового ядерного арсеналу — понад 5 тисяч боєголовок кожна. Китай також закликав Вашингтон і Москву якнайшвидше домовитися про новий механізм контролю над озброєннями після завершення дії New START. The Voicer | Підтримати

AfD, Росія та шпигунський скандал навколо Мюнхенської конференції з безпеки The Telegraph повідомляють, що праворадикальну партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD) знову запросили на Мюнхенську конференцію з безпеки — найважливіший оборонний саміт Європи — попри її проросійські симпатії та попередню заборону. Це рішення викликало хвилю критики серед німецьких політиків, які побоюються можливих витоків чутливої інформації. Конференція, що традиційно проходить у готелі Bayerischer Hof, є місцем неформальних переговорів між світовими лідерами, представниками оборонної індустрії та експертами. Саме тому присутність AfD викликає занепокоєння: партія зможе брати участь у закритих обговореннях і спілкуватися з високопосадовцями. Представниця «Зелених» із питань безпеки Сара Нанні заявила, що існує ризик передання інформації Москві. Подібні застереження висловили також соціал-демократи (SPD) та Християнсько-соціальний союз (CSU), назвавши участь AfD «ризиком для безпеки». AfD давно критикують за лояльність до Кремля. Співголова партії Тіно Хрупалла раніше заявляв, що «не бачить загрози для Німеччини з боку Росії», а партія виступає за відновлення імпорту дешевого російського газу. Декілька представників AfD у 2024 році стали фігурантами розслідувань щодо можливих зв’язків із Росією та Китаєм, хоча всі вони заперечують провину. Німецькі спецслужби класифікують AfD як праворадикальну екстремістську силу. Водночас у США, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс, критикували Берлін за нібито обмеження свободи слова та підтримували контакти з лідерами AfD. Цьогоріч на конференцію запросили трьох депутатів AfD, однак співголови партії участі не братимуть і до панельних дискусій їх не допустять. Присутність делегації, схоже, буде лише формальною та під пильним контролем. The Voicer | Підтримати

Україна тихцем розпускає свій Інтернаціональний легіон Le Monde повідомляють, що українське командування вирішило розпустити Інтернаціональний легіон територіальної оборони, створений 27 лютого 2022 року за наказом президента Володимира Зеленського для протидії російському вторгненню. Про це рішення, ухвалене спільно головнокомандувачем ЗСУ та міністром оборони, непомітно оголосили 31 грудня 2025 року. Іноземним бійцям запропонували перейти до штурмових полків регулярної армії, які виконують найнебезпечніші завдання. Це викликало нерозуміння та обурення серед легіонерів. Військовослужбовці 2-го батальйону дізналися про переведення ще 1 листопада 2025 року. Їх направили до 253-го штурмового полку 129-ї бригади територіальної оборони в Кривому Розі. Підрозділу вдалося домогтися відтермінування до 15 лютого, однак фактично батальйон уже інтегрують до інших частин. За словами начальника штабу батальйону Андрія Співака, ліквідація легіону є «неймовірним марнуванням ресурсів», адже це була єдина структура в армії з повністю двомовним офіцерським складом і власною системою підготовки, що поєднувала дві третини операторів дронів і третину піхоти. З 2022 року кілька тисяч іноземців підписали трирічні контракти, хоча очікуваних 20 тисяч добровольців набрати не вдалося. У 2025 році легіон складався з чотирьох батальйонів чисельністю від 400 до 600 осіб кожен і брав участь у боях за Харківщину, зокрема у звільненні Куп’янська, а також під час контрнаступу в районі Бахмута та в обороні Вовчанська і Часового Яру. Через значні втрати та дезертирство його чисельність суттєво скоротилася. Частина бійців готова продовжувати службу, інші розглядають можливість розірвання контракту. Рішення про розпуск викликає запитання щодо стратегічного бачення командування в умовах затяжної війни. The Voicer | Підтримати

Експерти б’ють на сполох через експорт британських технологій до російського ВПК The Guardian повідомляють, що британський уряд закликають переглянути дозвіл на експорт високотехнологічного обладнання до Вірменії після того, як журналісти виявили можливі зв’язки цього контракту з ланцюгами постачання російської військової промисловості. Йдеться про угоду вартістю понад £4 млн, укладену компанією Cygnet Texkimp, яка виробляє обладнання для виготовлення вуглецевого волокна — матеріалу подвійного призначення, широко використовуваного як у цивільній, так і у військовій сфері. Обладнання призначене для новоствореної вірменської компанії Rydena LLC, заснованої колишніми топменеджерами російської компанії Umatex — ключового виробника вуглецевого волокна для оборонного сектору РФ. Umatex перебуває під санкціями США та Великої Британії як критичний елемент російської «військової машини». За даними українських експертів, її продукція є «незамінною» для дронів, ракет і бронетехніки. Rydena наполягає, що працює виключно в цивільних секторах — авіакосмічному, автомобільному та промисловому — і не має бізнесу з Росією. Водночас її керівники зберігають корпоративні зв’язки з РФ, що, на думку фахівців із санкцій, створює «очевидний ризик переадресації» технологій до Росії через треті країни, зокрема Вірменію, яку Захід уже вважає транзитним хабом для обходу санкцій. Компанія Cygnet заявляє, що пройшла всі необхідні перевірки кінцевого користувача та отримала повне схвалення уряду, а Rydena підписала зобов’язання не використовувати технології у військових цілях. Проте експерти застерігають: такі декларації мають обмежену цінність, адже після експорту контроль фактично втрачається. Голова парламентського комітету з питань бізнесу Ліам Бірн назвав ситуацію «набором червоних прапорців» і вимагає пояснень, як саме держава переконалася, що британські технології не сприятимуть війні проти України. The Voicer | Підтримати

Як союз Орбан-Фіцо тріщить по швам Віктор Орбан і Роберт Фіцо зазвичай добре ладнають. Прем’єр-міністри Угорщини та Словаччини — євроскептичні популісти-націоналісти, які часто виступають спільним фронтом у Брюсселі. The Economist розповідають, як в грудні Фіцо зробив крок, що серйозно зіпсував їхні стосунки: у Словаччині стало незаконно критикувати декрети Бенеша — післявоєнні закони колишньої Чехословаччини. Ці декрети передбачали конфіскацію майна етнічних німців і угорців та масові виселення як покарання за нацистську окупацію і союз фашистської Угорщини з Гітлером. Сьогодні в Словаччині проживає близько 420 тисяч етнічних угорців — майже 8% населення. Заборона викликала обурення та протести. Здавалося, це ідеальний шанс для Орбана, який перед виборами в квітні традиційно позиціонує себе захисником угорських меншин за кордоном. Проте він обмежився закликами до «уточнювальних консультацій». Проблема декретів Бенеша тліє десятиліттями. Словацька влада нещодавно навіть відмовлялася компенсувати угорцям землю, вилучену під інфраструктурні проєкти, стверджуючи, що вона мала бути конфіскована ще в їхніх предків. Ліберальна опозиція запропонувала заборонити такі практики, але Фіцо у відповідь проштовхнув закон проти критики декретів. Формально за це загрожує до шести місяців в’язниці, хоча закон майже не застосовується і, схоже, лише відштовхнув угорських виборців. Ситуація незручна для Орбана: Фіцо — його союзник у ЄС, особливо в опозиції підтримці України та санкціям проти Росії. Та мовчання Будапешта дозволило угорській опозиції перехопити ініціативу. Конфлікт показує, що навіть «дружнім» європейським націоналістам важко не наступати одне одному на історичні мозолі. The Voicer | Підтримати

Бойовий дух Ле Пен згасає, а мрія про президентство віддаляється Politico повідомляють, що Марін Ле Пен дедалі більше демонструє примирення з думкою, що її шлях до Єлисейського палацу може завершитися, так і не розпочавшись. Останні публічні заяви лідерки французьких ультраправих свідчать про втрату віри в успіх апеляції проти п’ятирічної заборони балотуватися, яка фактично закрила для неї президентські вибори 2027 року. Виступаючи у вівторок біля паризького суду, де з січня розглядається її апеляція на вирок у справі про розкрадання коштів Європарламенту, Ле Пен з гіркою іронією зазначила, що ніколи не очікує «приємних сюрпризів» у суді. Водночас вона додала, що «вірить у дива». Такий песимізм контрастує з її попередньою риторикою, коли вона називала справу політично вмотивованою атакою і навіть організувала мітинг у стилі «Stop the Steal» після обвинувального вироку. З часом Ле Пен дедалі відкритіше визнає, що її президентські амбіції тануть саме тоді, коли її партія «Національне об’єднання» переживає безпрецедентний злет популярності. Вона вже публічно допускає сценарій, за якого буде змушена поступитися місцем своєму 30-річному протеже Жордану Барделлі. Прокурори під час апеляції попросили суд залишити заборону на участь у виборах, але несподівано виступили проти її негайного застосування. Теоретично це залишає Ле Пен вузьке вікно можливостей: вона могла б подати ще одну апеляцію й тимчасово зняти обмеження, сподіваючись, що судова тяганина затягнеться до виборів. Однак сама Ле Пен, схоже, майже не вірить у такий сценарій і заявила, що у разі підтвердження заборони не братиме участі в перегонах. Остаточний вердикт апеляційного суду очікується до літа, а найвища судова інстанція Франції пообіцяла, за можливості, поставити крапку в справі ще до виборів 2027 року. The Voicer | Підтримати

Угорські ринки стрімко зростають на тлі опитувань, що вказують на поразку Орбана на виборах Bloomberg повідомляють , що фінансові ринки Угорщини демонструють різке зростання на тлі очікувань, що прем’єр-міністр Віктор Орбан може втратити владу на парламентських виборах 12 квітня. Інвестори дедалі активніше роблять ставки на перемогу опозиційної партії «Тиса», вважаючи, що зміна влади здатна радикально змінити економічний і політичний курс країни. За січень головний фондовий індекс BUX зріс на 16%, показавши найкращий місячний результат за останні п’ять років. Угорський форинт торгується поблизу дворічного максимуму до євро, а різниця в дохідності між угорськими облігаціями та німецькими бондами скоротилася приблизно на один відсотковий пункт із літа минулого року. Це свідчить про зростання довіри інвесторів до угорських активів. Ключова логіка ринку полягає в тому, що перемога «Тиси» на чолі з Петером Мадяром може спричинити масштабне ралі. Інвестори очікують, що новий уряд поверне Угорщину до політичного мейнстриму ЄС, відновить доступ до понад 20 млрд доларів заморожених європейських фондів і вдихне нове життя в економіку країни обсягом близько 220 млрд доларів. Також обговорюється можливість подання заявки на вступ до єврозони. Водночас ринкові гравці вважають, що у разі перемоги Орбана негативна реакція буде обмеженою, оскільки збережеться статус-кво. Найгіршим сценарієм називають вибори без чіткої більшості, що може створити політичну невизначеність. Попри це, попит на угорські облігації залишається високим, що свідчить: ринки вірять у здатність країни фінансувати себе незалежно від результатів голосування. The Voicer | Підтримати

Торговельні партнери США шукають захисту від гніву Трампа та укладають угоди між собою Associated Press повідомляють, що союзник та торговельні партнери Сполучених Штатів дедалі активніше шукають способи убезпечити себе від непередбачуваної тарифної політики президента Дональда Трампа, укладаючи торговельні домовленості між собою та зменшуючи залежність від американського ринку. Після року тиску з боку Вашингтона, який використовував мита як інструмент примусу, багато країн дійшли висновку, що навіть досягнуті з Трампом угоди не гарантують стабільності. За даними агентства, США неодноразово погрожували новими тарифами навіть тим партнерам, які вже пішли на значні поступки. Це змусило Європейський Союз, Індію, Японію, Південну Корею та інші держави прискорити багаторічні переговори про альтернативні торговельні союзи. Нещодавня угода між ЄС та Індією, а також домовленість Євросоюзу з країнами Південної Америки стали яскравими прикладами цієї тенденції. Паралельно фінансові ринки реагують на зростаючу недовіру до США. Центральні банки та інвестори скорочують частку долара у своїх резервах і збільшують закупівлі золота. Деякі європейські інституції навіть почали обмежувати використання американських цифрових сервісів, що символізує глибшу переоцінку залежності від США. Адміністрація Трампа наполягає, що позиції Америки залишаються сильними, а долар збереже статус головної резервної валюти світу. Водночас експерти зазначають, що дедалі більше країн сприймають Сполучені Штати не як джерело стабільності, а як фактор непередбачуваності. Це підштовхує світ до торговельної диверсифікації, наслідки якої можуть виявитися болісними і для самих американців — через вищі ціни та відсоткові ставки. The Voicer | Підтримати

Нова ядерна гонка озброєнь уже на горизонті The Economist вважають, що світ входить у нову й значно небезпечнішу фазу ядерного суперництва. Договір New START між США та Росією, який десятиліттями обмежував стратегічні ядерні арсенали, припиняє дію 5 лютого і не має жодної заміни. Але головна відмінність від холодної війни полягає в тому, що тепер у клубі не двоє, а троє гравців: до США і Росії додався Китай. Коли Сі Цзіньпін прийшов до влади у 2012 році, Китай мав близько 240 ядерних боєголовок. Сьогодні їх приблизно 600, а до 2030 року, за оцінками Пентагону, їхня кількість може перевищити 1 000. Пекін публічно запевняє, що дотримується «максимальної стриманості» і не бере участі в гонці озброєнь, однак фактично він уже створив повноцінну ядерну тріаду — можливість завдавати ударів із суші, моря й повітря — та активно підвищує готовність своїх сил. Американських стратегів дедалі більше непокоїть перспектива одночасного протистояння з Росією і Китаєм. Ядерні сили США проєктувалися з урахуванням російської загрози, тоді як Китай тривалий час вважався другорядним фактором. Тепер це припущення більше не працює. Китай будує сотні шахт для міжконтинентальних ракет, розвиває системи раннього попередження та скорочує час ухвалення рішення про удар у відповідь. У Вашингтоні триває дискусія, як реагувати. Одні пропонують різко збільшити кількість боєголовок, інші вважають нинішній арсенал достатнім для стримування. Але незалежно від вибору, епоха скорочення ядерних запасів завершилася. Світ рухається до нової, багатополярної ядерної гонки — складнішої, менш передбачуваної й значно ризикованішої, ніж у ХХ столітті. The Voicer | Підтримати

Російські супутники вели радіоелектронну розвідку ключових європейських супутників Як пише Financial Times, два російських супутника «Луч-1» і «Луч-2» роками здійснювали підозрілі маневри на орбіті, небезпечно зближуючись із європейськими супутниками, що обслуговують Європу, Британію, Африку та Близький Схід. Згідно з орбітальними даними та наземними телескопічними спостереженнями, вони затримувалися поблизу інших супутників тижнями, особливо протягом останніх трьох років. З моменту запуску в 2023 році, Луч-2 наблизився до 17 європейських супутників. Розвідка вважає, що ціль таких маневрів — потрапити в потік сигналів між Землею та супутниками, особливо тими, які ще не мають шифрованого управління. Це дозволяло б Росії надсилати фальшиві команди, змінювати орбіту апаратів, виводити їх з ладу або навіть спричиняти падіння. Також супутники могли збирати дані для глушіння сигналу та кібератак із Землі. Ці маневри в космосі відбуваються на тлі посилення Росією своєї «гібридної війни» в Європі, включаючи диверсійні операції, такі як розрив підводного інтернету та силових кабелів. The Voicer | Підтримати

Мелоні відсуває Макрона від «керма» Європи The Telegraph повідомляють, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні разом із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом фактично перебирають на себе роль нового центру ухвалення рішень у Європейському Союзі, витісняючи з неї президента Франції Емманюеля Макрона. Підписання італо-німецького партнерського пакту в Римі символізує зсув балансу сил у ЄС у бік більш консервативного курсу. Традиційна франко-німецька вісь десятиліттями вважалася «двигуном» європейської політики, однак нині Париж виглядає дедалі менш надійним партнером. Макрон наближається до завершення свого останнього президентського терміну, Франція стикається з політичною нестабільністю, боргами та слабким економічним зростанням. На цьому тлі Берлін шукає нових союзників — і знаходить їх у Римі. Мелоні, яку три роки тому сприймали як євроскептичну популістку з «постфашистським» минулим, на практиці проявила себе як прагматична та проєвропейська лідерка. За її керівництва Італія стабілізувала фінанси, зміцнила позиції в ЄС і стала для Німеччини передбачуваним партнером у питаннях оборони, міграції та торгівлі. У Берліні дедалі частіше говорять про «новий центр тяжіння» всередині Союзу. Спільні позиції Мелоні та Мерца охоплюють жорсткіший підхід до нелегальної міграції, скорочення бюрократії ЄС, перегляд кліматичних регуляцій без шкоди для економіки та збереження тісних трансатлантичних зв’язків зі США. На відміну від Макрона, вони обирають стриманість і переговори навіть у конфліктах із Вашингтоном. Хоча Париж наполягає, що франко-німецьке партнерство залишається ключовим, дедалі очевидніше: у Європі формується нова вісь Берлін — Рим, яка може надовго змінити архітектуру влади в ЄС. The Voicer | Підтримати

Військовий бюджет Путіна тріщить по швах на тлі відновлення мирних переговорів Bloomberg повідомляють, що Росія входить у 2026 рік із дедалі серйознішими фінансовими проблемами, пов’язаними з війною проти України. На тлі відновлення переговорів із США в Кремлі зростає занепокоєння, що бюджетні витрати знову перевищать заплановані показники, якщо знадобляться додаткові кошти на ведення бойових дій. За даними джерел, російська влада терміново шукає нові доходи обсягом до 1,2 трлн рублів, аби закрити прогалини та втримати ключові бюджетні індикатори. Цей тиск посилюється падінням доходів від енергетики та несподівано міцним рублем, що зменшує рублеві надходження від експорту нафти й газу. Якщо нинішні ціни та валютний курс збережуться, бюджет може недоотримати майже 2,2 трлн рублів лише за цією статтею. Хоча формально дефіцит Росії залишається невеликим за міжнародними мірками, торік уряд уже був змушений різко переглянути плани та скоротити витрати наприкінці року, компенсуючи нестачу рекордними запозиченнями. Попри економічний тиск, Путін не демонструє готовності відступати від максималістських територіальних вимог. Москва наполягає на передачі їй контролю над Донбасом і замороженні бойових дій на півдні України вздовж нинішньої лінії фронту. Кремль навіть подає це як «поступку», хоча російські війська так і не змогли повністю окупувати заявлені регіони. Переговори тривають, але прориву не очікують. Територіальне питання залишається ключовою перепоною, а політичний календар США може додатково звузити для Кремля вікно можливостей. Аналітики вважають, що нинішні пропозиції Вашингтона можуть бути найвигіднішими для Путіна, однак економічна реальність дедалі сильніше тисне на його здатність затягувати війну без серйозних внутрішніх наслідків. The Voicer | Підтримати