The Voicer

Президент проти уряду: у Польщі спалахнув новий конфлікт через оборонний кредит ЄС на €40 млрд. Reuters повідомляють, що Уряд Польщі вирішив продовжити участь у європейській програмі фінансування оборони, незважаючи на те, що президент наклав вето на закон, пов’язаний із цією ініціативою. Суперечка виникла через питання державного боргу та ролі Європейського Союзу у сфері безпеки країни. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Дональдом Туском підтримує програму Security Action for Europe (SAFE), яка передбачає надання країнам ЄС дешевих кредитів на оборону. У Варшаві вважають, що ці кошти є необхідними для посилення армії на тлі зростання загрози з боку Росії. Проте президент Кароль Навроцький, підтриманий націоналістичною опозицією, ветував закон, який мав запровадити механізм використання цих кредитів у Польщі. За його словами, участь у програмі може створити значний борг для майбутніх поколінь і дозволить Євросоюзу надмірно втручатися у внутрішні справи країни. Попри це, уряд ухвалив спеціальну резолюцію, яка дозволяє міністрам підписувати кредитні угоди в рамках програми SAFE. Польща має право отримати приблизно 43,7 мільярда євро позик у межах цієї ініціативи. Представники президентської адміністрації звинуватили уряд у спробі обійти закон. Натомість міністри заявляють, що вето лише затримує критично важливі оборонні інвестиції. Польща є найбільшим потенційним отримувачем коштів із цього фонду. Проте опозиційна партія «Право і справедливість» називає програму спробою Німеччини посилити вплив на польську політику та обмежити свободу країни у виборі військових закупівель. Суперечка навколо оборонного фінансування відображає ширший політичний конфлікт у Польщі між проєвропейським урядом та націоналістичною опозицією щодо ролі ЄС у забезпеченні безпеки країни. The Voicer | Підтримати

Китай намагається знову посилити вплив на Північну Корею Reuters повідомляють, що Китай поступово відновлює свій вплив на Північну Корею, зміцнюючи економічні та політичні зв’язки після кількох років напружених відносин. Активізація контактів відбувається на тлі зближення Пхеньяна з Росією після початку повномасштабної війни проти України та водночас — на фоні сигналів із США про можливе відновлення переговорів із Кім Чен Ином. Ознакою потепління стали взаємні візити високопосадовців. Кім Чен Ин відвідав Пекін на військовий парад разом із економічною делегацією для обговорення торгівлі та інвестицій. Через кілька тижнів прем’єр Китаю Лі Цян здійснив візит до Пхеньяна, а китайський посол заявив, що дві країни починають «нову главу» у відносинах. Для Китаю головною метою є відновлення традиційного впливу на свого ізольованого сусіда. Після 2022 року Північна Корея значно зблизилася з Росією, постачаючи їй зброю та навіть військових для війни проти України в обмін на продовольство і паливо. Це дозволило Кім Чен Ину частково зменшити залежність від Китаю. Втім, останнім часом Пекін активно відновлює економічні зв’язки. Супутникові знімки показують будівництво нової інфраструктури на кордоні між країнами: дороги, порти та митні об’єкти. Китай також готується до зростання транспортного потоку — зокрема відновлює пасажирське залізничне сполучення між Пекіном, прикордонним містом Даньдун і Пхеньяном після шестирічної перерви. Торгівля між двома країнами вже зростає. Китайський експорт до Північної Кореї минулого року досяг приблизно 2,3 мільярда доларів — найвищого рівня за шість років. Водночас Китай активно закуповує північнокорейські ресурси та дешеву продукцію. Наприклад, значну частину імпорту становлять вироби з волосся — перуки, накладні вії та бороди. Крім того, Китай купує стратегічні метали, зокрема молібден і вольфрам, які використовуються у виробництві ракет і військової техніки. Політична співпраця також поглиблюється. Північна Корея публічно підтримала позицію Китаю щодо Тайваню, а Пекін у своїх офіційних документах навіть перестав прямо згадувати вимогу про денуклеаризацію Корейського півострова. Водночас Пхеньян діє обережно. Країна майже повністю закрила кордони під час пандемії і досі не відновила повноцінний туризм. Багато торгових операцій залишаються обмеженими, а нова інфраструктура на кордоні досі не використовується повною мірою. Експерти вважають, що Китай намагається підготувати Північну Корею до поступового відкриття економіки. Це також може посилити позиції Пекіна у можливих переговорах між США та Пхеньяном, адже Китай хоче залишатися ключовим посередником і зберегти контроль над розвитком ситуації на Корейському півострові. The Voicer | Підтримати

Орбан заявив про «погрози» з боку українців на тлі передвиборчого конфлікту The Guardian повідомляють, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що українці нібито погрожували не лише йому, а й членам його родини. Ця заява пролунала на тлі різкого загострення відносин між Києвом і Будапештом та за кілька тижнів до парламентських виборів в Угорщині, де влада Орбана може втратити позиції після шістнадцяти років правління. Політик опублікував відео, на якому розмовляє телефоном зі своїми доньками. У ньому він каже, що українці нібито погрожують і його дітям та онукам, але закликає родину не боятися. Ймовірно, ця реакція була пов’язана зі словами колишнього українського політика Григорія Омельченка, який у телевізійному інтерв’ю припустив, що добровольці могли б переслідувати угорського прем’єра через його антиукраїнську позицію. Омельченко вважається маргінальною фігурою і часто робить різкі заяви. На тлі передвиборчої кампанії Орбан намагається позиціонувати себе як політика миру і нейтральності у війні між Росією та Україною. Він також заявляє, що перемога його опонента могла б втягнути Угорщину у війну на боці України. Вибори в країні мають відбутися 12 квітня, і до того часу конфлікт між Києвом і Будапештом може ще більше загостритися. The Voicer | Підтримати

Україна звинуватила організаторів Паралімпіади у тиску та проросійській упередженості The Guardian повідомляють, що українська паралімпійська команда звинуватила Міжнародний паралімпійський комітет і організаторів зимових Паралімпійських ігор у системному тиску та упередженому ставленні. Представники Національного паралімпійського комітету України заявили, що під час змагань у Кортіні їхні спортсмени та тренери зіткнулися з низкою дій, які, на їхню думку, спрямовані на обмеження присутності України на Іграх. Українська сторона висунула чотири основні звинувачення. Зокрема, стверджується, що представники оргкомітету змусили прибрати український прапор біля штаб-квартири команди. Також повідомляється про інцидент із біатлоністкою Олександрою Кононовою, яка здобула золоту медаль. Перед церемонією нагородження її нібито попросили зняти сережки із зображенням українського прапора та написом «Stop War». Ще один випадок, за словами української сторони, стався під час виступу лижника Тараса Рада. Родичам спортсмена, які перебували на трибунах, нібито наказали прибрати українські прапори. Крім того, представники команди заявили, що їхні тактичні наради неодноразово переривалися представниками організаторів та Міжнародного паралімпійського комітету. У заяві підкреслюється, що Україна протягом тридцяти років брала участь у всіх літніх і зимових Паралімпійських іграх, але ніколи раніше команда не стикалася з таким відкрито негативним ставленням. У комітеті зазначили, що ці дії створюють враження особливого партнерства організаторів із представниками Росії та Білорусі. Попри суперечки, українська команда продовжує виступи на Іграх і вже здобула десять медалей, зокрема три золоті. The Voicer | Підтримати

Чому прем’єр Іспанії Педро Санчес протистоїть Трампу через війну з Іраном Bloomberg повідомляють, що прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес став одним із небагатьох європейських лідерів, які відкрито вступили в конфлікт із президентом США Дональдом Трампом через війну проти Ірану. Причиною стала відмова Мадрида дозволити американським військовим використовувати дві бази на півдні Іспанії для нанесення ударів по іранських цілях. Йдеться про бази Рота і Морон в Андалусії, які спільно використовуються Іспанією та США. Іспанський уряд заборонив застосовувати їх для атак, пояснивши це принциповою позицією проти війни. Санчес заявив, що хоча його уряд не підтримує іранський режим, удари США та Ізраїлю по Ірану є небезпечною та необґрунтованою військовою інтервенцією, яка може суперечити міжнародному праву. У відповідь Дональд Трамп пригрозив припинити торговельні відносини зі Іспанією. Попри відмову брати участь у наступальних операціях, Іспанія все ж підтримує союзників у оборонних діях. Країна направила військовий корабель у східне Середземномор’я після того, як британську авіабазу на Кіпрі атакував іранський безпілотник. Конфлікт із Вашингтоном має і внутрішньополітичний вимір. У Іспанії наближаються парламентські вибори, а уряд Санчеса є крихкою коаліцією. Його соціалістична партія стикається зі скандалами та падінням підтримки, тоді як опозиційна Народна партія і праворадикальна партія Vox посилюють свої позиції. Протистояння з Трампом дозволяє Санчесу показати себе політиком, який захищає суверенітет Іспанії і відстоює власну позицію на міжнародній арені. Він також нагадав про досвід 2003 року, коли підтримка війни в Іраку іспанським урядом викликала масові протести під гаслом «Ні війні» — саме цю формулу Санчес зараз знову використовує. The Voicer | Підтримати

Суперечка за 2,5 млрд фунтів: Британія хоче спрямувати гроші Абрамовича на Україну, бізнесмен готовий судитися Reuters повідомляють, що російський бізнесмен Роман Абрамович заявив, що буде оскаржувати будь-яку спробу британського уряду конфіскувати гроші від продажу футбольного клубу «Челсі». Йдеться про 2,5 млрд фунтів стерлінгів, які зараз заморожені на рахунку у Великій Британії і які Лондон хоче використати для допомоги Україні. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році британський уряд запровадив санкції проти Абрамовича. Через це він був змушений продати клуб «Челсі». Однак гроші від угоди досі залишаються замороженими, оскільки сторони не можуть домовитися, як саме їх використати. Британська влада наполягає, що вся сума має піти на підтримку України, зокрема на гуманітарну допомогу та відновлення країни після руйнувань війни. Це частина ширшої позиції європейських країн — домогтися, щоб кошти, пов’язані з російськими активами, допомагали компенсувати збитки, завдані війною. Адвокати Абрамовича заявляють, що гроші юридично залишаються власністю їхнього клієнта. Вони підкреслюють, що бізнесмен ще до введення санкцій пропонував передати кошти на благодійність, але хоче, щоб вони використовувалися гнучкіше — для допомоги жертвам війни в ширшому сенсі, а не лише в Україні. У британському уряді, однак, дедалі жорсткіше наполягають на своїй позиції. Міністр закордонних справ заявила, що Абрамович повинен «зробити правильний крок», і попередила: якщо домовленості не буде, влада готова почати юридичний процес для примусового використання цих коштів на користь України. Таким чином, майже чотири роки після продажу «Челсі» мільярди залишаються замороженими, а суперечка між Абрамовичем і британською владою може перерости у тривалу судову боротьбу — на тлі вимог спрямувати ці гроші на відновлення України після війни. The Voicer | Підтримати

Франція намагалася виключити британські компанії з контрактів ЄС The Telegraph повідомляють, що Франція намагалася домогтися того, щоб британські компанії були виключені з доступу до вигідних контрактів і субсидій Європейського Союзу в рамках нового промислового закону. Однак ці спроби були зупинені буквально в останній момент. Йдеться про закон “Made in Europe Act”, який передбачає надання пріоритету європейським компаніям при отриманні державних контрактів і спрямований на захист промисловості ЄС від дешевої конкуренції з Азії. За даними джерел у Брюсселі, Париж тиснув на Європейську комісію, щоб виключити Великобританію з дії закону, аргументуючи це принципом «Brexit означає Brexit». У разі успіху британські компанії могли б втратити доступ до важливих контрактів у галузях автомобілебудування, чистих технологій і важкої промисловості. Проте Німеччина та Нідерланди виступили проти такого підходу. Лондон також провів інтенсивну лобістську кампанію, щоб не допустити виключення британських компаній. У результаті до законопроєкту додали спеціальне положення: країни, які мають угоду про вільну торгівлю з ЄС, можуть вважатися “європейськими” при участі в тендерах. Це означає, що британські виробники зможуть брати участь у тендерах і отримувати субсидії, але лише за умови взаємного доступу для компаній з ЄС. Дипломати ЄС описують переговори як дуже напружені. За словами одного з них, «велика боротьба тривала до самого кінця, і французи тиснули найсильніше». Цей конфлікт також пов’язаний із ширшими переговорами між Лондоном і Брюсселем щодо «перезавантаження» відносин після Brexit. Очікується, що новий саміт Великобританія-ЄС відбудеться у Брюсселі в липні, де сторони спробують домовитися про питання мобільності молоді та правил торгівлі продуктами харчування і напоями. Водночас у самій Великобританії парламентський комітет із закордонних справ розкритикував уряд за нечітку стратегію переговорів з ЄС, заявивши, що процес «виглядає як подорож без чіткої кінцевої мети». The Voicer | Підтримати

Росія передає Ірану розвідувальні дані для ударів по силах США Washington Post повідомляють, що Росія передає Ірану розвідувальну інформацію, яка допомагає Тегерану атакувати американські військові сили на Близькому Сході. Про це повідомили троє чиновників, знайомих із розвідданими. Це перший сигнал, що ще один великий противник США фактично — хоч і опосередковано — бере участь у війні. За словами джерел, з початку конфлікту Росія передає Ірану дані про розташування американських військових об’єктів, зокрема кораблів ВМС США та військових літаків у регіоні. Чиновники говорять, що така допомога виглядає досить масштабною і може значно підвищувати точність іранських ударів. Російське посольство у Вашингтоні не відповіло на запит журналістів щодо коментаря. Москва раніше заявляла, що війна є «неспровокованим актом збройної агресії» та закликала до її припинення. За даними американських посадовців, з початку війни Іран випустив тисячі ударних безпілотників і сотні ракет по військових базах США, дипломатичних установах та інших цілях у регіоні. Унаслідок атаки іранського дрона в Кувейті загинули шестеро американських військових, ще кілька отримали поранення. Аналітики зазначають, що характер і точність деяких іранських ударів можуть свідчити про використання зовнішніх розвідувальних даних. Іран має лише кілька військових супутників і не володіє власною супутниковою мережею, тому доступ до російських космічних можливостей може значно підсилити його здатність знаходити цілі. Експерти також вказують, що Росія могла надати Ірану допомогу у відповідь на підтримку, яку Тегеран раніше надавав Москві під час війни проти України, зокрема передавши технології виробництва ударних дронів. The Voicer | Підтримати

Індійські нафтопереробні компанії терміново закуповують російську нафту з націнкою через війну з Іраном Reuters повідомляють, що індійські нафтопереробні компанії почали активно закуповувати мільйони барелів російської нафти з негайною поставкою після того, як війна на Близькому Сході спричинила перебої з постачанням енергоносіїв. Про це повідомили шість джерел, знайомих із ситуацією. Після кількох місяців тиску з боку Вашингтона, який вимагав від Нью-Делі скоротити закупівлі російської нафти, Міністерство фінансів США зробило виняток. Було надано 30-денний дозвіл, що дозволяє індійським компаніям купувати російську нафту, яка вже перебуває у морі та фактично «застрягла» на танкерах. За словами американських чиновників, цей тимчасовий крок має на меті підтримати стабільність світового нафтового ринку і не принесе значної фінансової вигоди Росії. Індія особливо вразлива до перебоїв із постачанням енергії. Її стратегічних запасів нафти вистачає лише приблизно на 25 днів споживання. При цьому близько 40% імпорту сирої нафти країна отримує з Близького Сходу через Ормузьку протоку, яка опинилася в зоні ризику через ескалацію війни з Іраном. За даними джерел, державні індійські нафтопереробні компанії вже придбали приблизно 20 мільйонів барелів російської нафти через міжнародних трейдерів. Серед покупців — найбільші державні компанії країни, які ведуть переговори про нові партії з негайною доставкою до індійських портів. Цікаво, що ціни на російську нафту різко змінилися. Якщо ще в лютому вона продавалася зі знижкою приблизно 13 доларів за барель порівняно з еталонною нафтою Brent, то зараз постачання здійснюється вже з націнкою близько 4–5 доларів за барель. Трейдери зазначають, що через війну на Близькому Сході для індійських покупців головною проблемою стала не ціна, а доступність самої нафти. Саме тому індійські компанії знову активно повернулися на російський ринок. The Voicer | Підтримати

Проамериканські курдські сили готуються до можливого вторгнення в Іран New York Times вважають, що проамериканські курдські формування, що базуються на території Іраку, готують озброєні підрозділи, які можуть увійти до Ірану і відкрити новий фронт у війні, що швидко розширюється. Про це повідомляють іракські чиновники та керівники іранських курдських політичних організацій. За словами джерел, обізнаних із ситуацією, ЦРУ раніше передавало цим курдським силам легку стрілецьку зброю в рамках таємної програми, спрямованої на дестабілізацію Ірану. Ця програма почалася ще до нинішньої війни. Водночас у Білому домі заперечують, що президент Дональд Трамп погоджувався на план початку курдського повстання в Ірані. Американські чиновники розглядають можливість того, що вторгнення курдських підрозділів може змусити іранську армію перекинути сили до прикордонних районів. Це, у свою чергу, могло б полегшити удари авіації США або Ізраїлю по іранських військах. Проте навіть прихильники такого плану визнають, що курдські формування не мають достатньо ресурсів для серйозного наступу. Вони отримували лише легку зброю і не мають танків чи важкого озброєння, тому не здатні повалити владу в Тегерані. Крім того, існують сумніви, що більшість населення Ірану підтримала б подібне вторгнення. Курди становлять приблизно від шести до дев’яти мільйонів людей із загального населення країни у близько дев’яносто мільйонів. Джерела також зазначають, що остаточне рішення про початок операції може ухвалити саме керівництво курдських угруповань, а не Вашингтон чи Ізраїль. Водночас уряд Іраку, який має тісні зв’язки з Іраном, намагається не допустити переходу курдських бойовиків через кордон. The Voicer | Підтримати

Франція та Німеччина руйнують надії України на швидкий вступ до ЄС The Telegraph повідомляють, що Франція та Німеччина мають намір заблокувати спробу України отримати прискорене членство в Європейському Союзі. Дипломати вважають, що Брюсселю необхідно розробити більш «реалістичний» план вступу Києва до блоку. Пропозицію щодо швидкого приєднання України обговорювали під час вечері в Брюсселі, організованої Францією та Німеччиною. Однак, за словами дипломатичних джерел, представники Парижа і Берліна заявили, що поточна ініціатива не має достатньої підтримки серед держав-членів ЄС і може викликати серйозні суперечки щодо подальшого розширення союзу. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала так звану схему «обмеженого членства». Вона передбачала швидке формальне приєднання України до ЄС, але без негайного надання всіх прав, таких як доступ до фондів Євросоюзу чи право голосу. Повні права планувалося надати пізніше. Цей план був частково пов’язаний з ідеєю можливого вступу України до ЄС у 2027 році, про що говорили під час мирних переговорів між Україною та Росією. Президент України Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що прагне досягти членства вже найближчими роками, вважаючи його важливою гарантією безпеки для країни. Однак Франція та Німеччина вважають, що Україна поки не завершила необхідні реформи, зокрема у сфері боротьби з корупцією. Крім того, будь-яке рішення про вступ нової держави до ЄС має бути одностайно підтримане всіма 27 країнами союзу. У Євросоюзі нагадують, що стандартна процедура вступу передбачає виконання десятків умов і зазвичай триває близько дев’яти років. Тому дипломати зараз намагаються знайти компромісну модель, яка дозволить поступово інтегрувати Україну до ЄС, але водночас не викличе опору серед держав-членів. The Voicer | Підтримати

Підводний човен США потопив іранський фрегат біля Шрі-Ланки, загинули 87 моряків Reuters повідомляють, що американський підводний човен потопив іранський військовий корабель поблизу південного узбережжя Шрі-Ланки, що призвело до загибелі щонайменше 87 моряків і стало різким розширенням географії війни. За даними влади Шрі-Ланки, йдеться про фрегат IRIS Dena, який повертався до Ірану після участі у військово-морських навчаннях в Індії. Атака сталася за сотні миль від Перської затоки, де раніше відбувалися бойові дії між США, Ізраїлем та Іраном. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що американський підводний човен застосував торпеду, назвавши удар «тихою смертю». У Пентагоні оприлюднили відео вибуху, на якому видно, як корабель отримує критичні пошкодження та починає тонути з корми. Шрі-Ланка розпочала пошуково-рятувальну операцію після сигналу лиха. Рятувальники повідомили про нафтову пляму на місці трагедії та людей, які опинилися у воді. За офіційними даними, вдалося врятувати 32 членів екіпажу, ще близько 60 вважаються зниклими безвісти. Тіла загиблих доправили до лікарні в місті Галле. Фрегат раніше брав участь у багатосторонніх навчаннях Milan у Бенгальській затоці, організованих Індією. Індійська сторона поки що не коментувала інцидент. The Voicer | Підтримати

Трамп заперечив, що Ізраїль змусив США завдати ударів по Ірану The Guardian повідомляють, що президент США Дональд Трамп відкинув припущення про те, що рішення завдати ударів по Ірану було продиктоване діями Ізраїлю. На тлі зростання критики в Конгресі та навіть серед частини власних прихильників він наголосив, що саме Вашингтон ухвалив остаточне рішення про військову операцію. За словами Трампа, США діяли на випередження, оскільки вважали, що Тегеран готує атаку першим. Він заявив, що це була його особиста оцінка ситуації, а не реакція на тиск з боку ізраїльського керівництва. Сумніви щодо самостійності американського рішення посилилися після заяв державного секретаря Марко Рубіо, який під час брифінгу в Конгресі зазначив, що Вашингтон знав про підготовку ізраїльських ударів і очікував можливої відповіді Ірану по американських об’єктах. Частина демократів сприйняла це як підтвердження того, що США втягнулися у війну через дії союзника. Сенатори вимагали окремих дебатів щодо повноважень президента розпочинати воєнні дії без формального дозволу Конгресу. Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер заявив, що адміністрація не надала чіткої стратегії та визначених цілей операції, що створює ризик затяжного конфлікту. Водночас республіканці підтримали позицію президента, стверджуючи, що йдеться про усунення довготривалої загрози з боку іранського режиму. Додаткову напругу спричинили заяви ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньягу, який раніше відкрито виступав за силові дії проти Тегерана. Це підживило дискусію про те, чиї інтереси стали визначальними у рішенні про початок операції та чи відповідає вона проголошеному Трампом принципу «Америка передусім». The Voicer | Підтримати

Ізраїль зламав іранські камери відеоспостереження, щоб стежити за Алі Хаменеї The Telegraph повідомляють, що ізраїльські спецслужби протягом кількох років вели масштабну кібершпигунську операцію в Тегерані, зламавши мережу міських камер відеоспостереження, щоб відстежувати пересування верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. За даними джерел, ізраїльська розвідка отримала доступ майже до всіх дорожніх камер столиці, а також до камери, встановленої поблизу резиденції аятоли. Завдяки цьому шпигуни могли визначати, коли Хаменеї перебуває вдома, а також відстежувати маршрути й графіки його охорони. Повідомляється, що зібрані дані шифрувалися та передавалися до Ізраїлю, що дозволило встановити адреси, маршрути та службові обов’язки високопоставлених іранських силовиків. Під час спільної операції США та Ізраїлю, відомої як Operation Epic Fury, використовувався метод аналізу соціальних зв’язків для кращого розуміння поведінки цілей. За інформацією джерел, атаку планували місяцями, але її графік скоригували після отримання підтвердження, що Хаменеї буде присутній на ранковій зустрічі у своїй резиденції. У день операції ізраїльські розвідники змогли підтвердити проведення зустрічі в режимі реального часу. Колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Хаменеї був ліквідований разом із найближчим оточенням. The Voicer | Підтримати

ШІ в 95% військових симуляцій обирає ядерний удар У Великій Британії опублікували дослідження: найсучасніші моделі штучного інтелекту, такі як GPT-5.2 від OpenAI, Claude Sonnet 4 від Anthropic та Gemini 3 Flash від Google, у переважній більшості випадків готові застосувати ядерну зброю в симульованих кризах. Автор роботи, професор стратегії Кеннет Пейн, створив комп’ютерну гру, де ШІ грали роль лідерів двох ядерних держав. В результаті, у 95% всіх симуляцій моделі переходили до ядерних дій — від сигналізації до реальних тактичних ударів. Пейн пояснює, що ШІ не відчувають “ядерного табу” — того морального бар’єру, який стримує людей від використання бомб. Замість цього вони логічно ескалюють конфлікт, щоб не програти.

“Стратегічна ядерна атака трапляється рідко, але відбувається; загрози частіше провокують контр-ескалацію, ніж капітуляцію”,

— пише дослідник. Жодна модель не пішла на повну здачу чи відступ, навіть під тиском. Натомість вони обманювали, передбачали дії суперника і оцінювали власні сили. Особливо цікавим є те, що під дедлайнами (наприклад, “перемогти за 15 ходів або програти все”) ШІ ставали агресивнішими. GPT, який у відкритих сценаріях був “пасивним”, двічі доходив до повного ядерного удару. Claude домінував у відкритих іграх (100% перемог), але програвав під тиском часу. Gemini був непередбачуваним, як “божевільний” — він єдиний, хто свідомо обрав тотальну ядерну війну. Дослідження базується на теоріях класиків стратегії — Шеллінга, Кана, Джервіса — і попереджає: ШІ може дестабілізувати реальне стримування, бо не має емоцій чи етики.

“Розуміння, як ШІ імітує (чи не імітує) людську логіку, критично для світу, де AI формує стратегічні результати”,

— наголошує Пейн. Дослідження вже викликало дискусії серед експертів з безпеки. The Voicer | Підтримати

Колишнього інструктора F-35 у США звинуватили у змові з метою навчання китайських військових CNN повідомляють, що колишнього пілота-винищувача ВПС США Джеральда Едді Брауна-молодшого заарештовано та звинувачено у змові з метою надання військової підготовки Китаю. За даними американської прокуратури, 65-річний Браун порушив Закон про контроль за експортом озброєнь, навчаючи пілотів Військово-повітряних сил Народно-визвольної армії Китаю. До виходу у відставку у званні майора в 1996 році Браун прослужив 24 роки у ВПС США. Під час служби він командував підрозділами, відповідальними за системи доставки ядерної зброї, виконував бойові місії та працював інструктором пілотів. Він літав на різних літаках — від F-4 Phantom до сучасніших F-15 і F-16. Після завершення військової кар’єри працював у приватних оборонних компаніях, де навчав американських пілотів керувати F-35 та штурмовиками A-10. За версією слідства, Браун понад два роки перебував у Китаї, куди прибув у грудні 2023 року. Там він відповідав на запитання щодо ВПС США та проводив підготовку китайських пілотів. Слідчі вважають, що його дії могли розкрити чутливі тактичні дані, включно з інформацією про застосування винищувачів п’ятого покоління. Аналітики зазначають, що навіть базові знання про підготовку американських пілотів можуть допомогти Китаю краще розуміти можливу тактику США у повітряному бою. У Пекіні заявили, що не володіють інформацією про справу. The Voicer | Підтримати

Найбільшого наркобарона Мексики ліквідували за допомогою його ж коханки NY Post повідомляють, що мексиканського наркобарона Немесіо Осегеру Сервантеса, відомого як «Ель Менчо», ліквідували після спецоперації, коли силовики вийшли на його місцезнаходження через одну з його близьких жінок, повідомили чиновники. За словами міністра оборони Мексики Рікардо Тревільї, розвідка встановила контакт із чоловіком із оточення подруги лідера картелю. Через цей ланцюг вдалося з’ясувати, що жінку доставили до гірського курортного району Тапальпа у штаті Халіско, де переховувався Осегера разом із охороною. Після того як вона залишила комплекс, військові розпочали штурм. Під час операції озброєні бойовики відкрили вогонь по спецпідрозділах. Зав’язалася перестрілка та переслідування в лісі поблизу маєтку. Четверо членів картелю загинули на місці. Ще троє, включно з самим Осегерою, отримали важкі поранення і померли під час транспортування до лікарні в Мехіко. Операцію планували мексиканські військові за участю армії, авіації та елітних підрозділів Національної гвардії. Також повідомляється, що американська міжвідомча група з протидії картелям надала розвідувальну підтримку. The Voicer | Підтримати

Росія скуповує будинки поблизу військових баз по всій Європі Російські спецслужби, за даними The Telegraph, системно скуповують нерухомість поблизу військових об’єктів і критичної інфраструктури в різних країнах Європи, створюючи мережу потенційних плацдармів для диверсій та шпигунства. Йдеться про дачі, склади, квартири, покинуті школи й навіть острови, які можуть використовуватися як пункти спостереження, склади зброї або бази для запуску безпілотників у разі кризи. Особливе занепокоєння викликає Фінляндія, де компанія Airiston Helmi свого часу придбала 17 об’єктів у стратегічно важливому архіпелазі поблизу Турку. Під час рейду 2018 року на острові Саккілуото правоохоронці виявили вертолітний майданчик, численні причали, системи відеоспостереження та обладнання зв’язку. Відтоді Гельсінкі посилив законодавство й фактично заборонив громадянам Росії купувати нерухомість. Подібні випадки зафіксовані в Норвегії та Швеції, де об’єкти, пов’язані з російськими структурами, розташовані поблизу авіабаз і військово-морських об’єктів. У Швеції церква, збудована неподалік стратегічного аеропорту у Вестеросі, була оцінена спецслужбами як потенційна платформа для шпигунства. Занепокоєння також викликають придбання в Британії, Греції та Швейцарії. Аналітики вважають, що Москва робить ставку на «сіру зону» — диверсії та саботаж без прямого військового вторгнення, що ускладнює застосування механізмів колективної оборони НАТО. Водночас у ЄС досі відсутня єдина жорстка політика щодо обмеження таких угод, що створює прогалини в безпеці та ускладнює координацію контррозвідки між державами. The Voicer | Підтримати

Вбивство націоналістичного студента поставило французьких ультралівих в скрутне становище напередодні виборів BBC повідомляють, що у Франції загибель націоналістичного студента Кантена Деранка в Ліоні спричинила глибоку політичну кризу та поставила радикальних лівих під безпрецедентний тиск за кілька тижнів до місцевих виборів. Деранка було смертельно побито 12 лютого після невеликої акції правих феміністок, безпеку якої він допомагав забезпечувати. Відео з місця події зафіксувало, як група молодиків у масках жорстоко б’є його ногами та руками. Він помер від травм голови. Сімом підозрюваним уже висунуто обвинувачення. Усі вони пов’язані з радикальним лівим активістським середовищем. Двоє фігурантів мали зв’язки з депутатським оточенням партії «Нескорена Франція», що спричинило хвилю критики на адресу її керівництва. Лідер політичної сили засудив убивство, однак відмовився дистанціюватися від активістів, пов’язаних із підозрюваними, чим лише посилив обурення опонентів. Протягом десятиліть у французькій політиці ізоляції зазнавав насамперед ультраправий табір, який інші партії намагалися не допускати до влади шляхом політичних домовленостей. Тепер же ситуація може змінитися: частина центристів і соціалістів ставить під сумнів подальшу співпрацю з радикальними лівими. Це потенційно послаблює традиційний механізм блокування ультраправих сил. Політичні наслідки можуть виявитися значними. Якщо суспільне тавро «неприйнятності» зміститься з правого флангу на лівий, це здатне змінити розклад сил не лише на найближчих муніципальних виборах, а й у перспективі президентської кампанії 2027 року. The Voicer | Підтримати

Лідера найпотужнішого наркокартелю Мексики вбито під час військової операції, країну охопили заворушення CNN повідомляють, що у Мексиці під час масштабної військової операції загинув Немесіо Осегера Сервантес, відомий як «Ель Менчо» — очільник картелю Jalisco New Generation (CJNG) та один із найбільш розшукуваних наркоторговців у світі. За даними влади, він помер від поранень після перестрілки, коли його транспортували літаком до Мехіко. Разом із ним загинули ще кілька членів угруповання, поранення також отримали мексиканські військові. Операція відбулася у штаті Халіско. Після неї в кількох регіонах країни спалахнуло насильство: підозрювані члени картелю підпалювали автобуси та магазини, перекривали дороги й вступали в сутички з силовиками. Заворушення поширилися щонайменше на п’ять штатів, зокрема Мічоакан і Гуанахуато. Через небезпеку було скасовано рейси до курортного міста Пуерто-Вальярта та Гвадалахари, а частину туристів тимчасово заблокували в аеропортах. Державний департамент США закликав американців у постраждалих районах залишатися в укриттях. Міністерство оборони Мексики повідомило, що США надали додаткову інформацію, яка допомогла в підготовці операції, однак підкреслило, що її проводили мексиканські сили. Президент Клаудія Шейнбаум заявила про повну координацію між владою різних рівнів та наголосила, що ситуація поступово стабілізується. Осегера тривалий час був головною ціллю мексиканських і американських правоохоронців. США пропонували до 15 мільйонів доларів за інформацію про нього та звинувачували у виробництві й постачанні фентанілу. Його смерть стала серйозним ударом по одному з найвпливовіших картелів країни, однак існують побоювання, що це може спричинити нову хвилю внутрішніх конфліктів і насильства. The Voicer | Підтримати