The Voicer

«Не зупиняй ворога, коли він помиляється», або як Китай виграє від війни США та Ірану The Economist вважають, що Китаї війну проти Ірану сприймають не як загрозу, а як стратегічну можливість. За оцінками китайських дипломатів і експертів, США зробили серйозну помилку, втягнувшись у конфлікт без чіткої стратегії. У Пекіні керуються принципом: не заважати супернику, коли він сам собі шкодить. На думку китайської сторони, війна лише посилює враження занепаду Америки. Агресивні дії Вашингтона розглядаються як ознака слабкості, а не сили. Якщо конфлікт затягнеться, США ризикують надовго загрузнути на Близькому Сході, що відволікатиме їх від Азії — ключового регіону для Китаю. Паралельно ця ситуація підтверджує курс Пекіна на самодостатність. Китай заздалегідь готувався до можливих криз: накопичив великі запаси нафти, розвиває альтернативну енергетику та зберігає контроль над стратегічними ресурсами, зокрема рідкоземельними металами. Це зменшує його вразливість до глобальних потрясінь. Війна також відкриває економічні можливості. Країни Близького Сходу потребуватимуть відбудови, а держави, які бояться перебоїв у постачанні енергії, можуть активніше купувати китайські технології — особливо в галузі “зеленої” енергетики, де у Китаю є надлишкові потужності. Крім того, ослаблена війною Америка може стати більш поступливою в переговорах. Китай розраховує використати це для послаблення торговельного тиску та просування власних інтересів, зокрема щодо Тайваню. Водночас у Пекіні є й занепокоєння. Війна показала нові можливості американської армії, зокрема використання штучного інтелекту. А затяжний конфлікт може вдарити і по китайській економіці. Головний ризик для Китаю — глобальна нестабільність. Світовий безлад підриває систему, від якої він сам виграє. Тому ставка Пекіна проста: дочекатися, чи справді США ослабнуть — і скористатися цим. The Voicer | Підтримати

Людство повертається до Місяця: NASA запустило першу пілотовану місію за 50 років Reuters повідомляють, що NASA відправило чотирьох астронавтів у місію Artemis II, що стала першим пілотованим польотом до Місяця за понад пів століття. Ракета Space Launch System стартувала з Космічного центру Кеннеді, вивівши корабель Orion на орбіту Землі. Екіпаж складається з трьох американських і одного канадського астронавта. Протягом приблизно 10 днів вони здійснять обліт Місяця без посадки, тестуючи системи корабля перед майбутніми місіями. Політ стане найдальшою подорожжю людини в космос — близько 406 тисяч кілометрів від Землі. Це ключовий етап програми Artemis, яка передбачає повернення людей на поверхню Місяця наприкінці десятиліття. Наступні місії мають включати вже безпосередню висадку астронавтів і підготовку до створення довготривалої бази. Програма також має геополітичне значення: США прагнуть випередити Китай, який планує власну пілотовану місію до Місяця приблизно до 2030 року. На цьому тлі Artemis розглядається як стратегічний проєкт не лише для науки, а й для глобального лідерства в космосі. Останній раз люди літали до Місяця в межах програми Apollo у 1972 році. Тепер, після десятиліть паузи, людство робить перший крок до нового етапу освоєння далекого космосу. The Voicer | Підтримати

Угорщину підозрюють у лобіюванні інтересів Москви в ЄС Bloomberg повідомляють, що уряд Угорщини міг діяти в інтересах Росії, намагаючись домогтися виключення окремих осіб із санкційного списку Євросоюзу. Йдеться про сестру російського мільярдера, яку зрештою справді прибрали зі списку через кілька місяців після ймовірних переговорів. Ключовим доказом називають аудіозапис розмови між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто та главою МЗС Росії Сергієм Лавровим. На записі російський дипломат нібито нагадує про попередню обіцянку допомогти зі зняттям санкцій, а угорський міністр відповідає, що внесе відповідну пропозицію і “зробить усе можливе”. Автентичність запису незалежно не підтверджена, однак сам факт збігу — після розмови санкції з особи було знято — підсилює підозри критиків. Сам Сійярто відкинув звинувачення, заявивши, що це “операція іноземних спецслужб”, а його розмови не відрізняються від публічної позиції Угорщини — він давно критикує санкційну політику ЄС як неефективну. Скандал вибухнув менш ніж за два тижні до парламентських виборів, які можуть стати найскладнішими для Орбана за останні 16 років і визначити подальший курс країни щодо Росії та України. The Voicer | Підтримати

Скандал через “домогосподарок”: як німецький оборонний гігант знецінює роботу українського ОПК The Guardian повідомляють, що голова німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер опинився в центрі скандалу після заяви про українське виробництво дронів. В інтерв’ю він порівняв українські компанії з “домогосподарками”, які нібито збирають техніку “на кухні” за допомогою 3D-принтерів, і заявив, що це “не інновації” рівня великих західних корпорацій. Ці слова викликали різку реакцію в Україні. Радник президента Олександр Камишін наголосив, що українські дрони вже довели свою ефективність на полі бою, зокрема проти російської бронетехніки. Він також підкреслив, що на оборонних підприємствах працюють як чоловіки, так і жінки, і всі вони заслуговують на повагу. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підтримала цю позицію, заявивши, що Україну потрібно не лише поважати, а й слухати та вчитися в неї. Вона іронічно додала, що європейська оборона значною мірою тримається саме на тих, кого зневажливо назвали “домогосподарками”. Скандал швидко поширився в соцмережах, де українці підхопили хештег #MadeByHousewives, перетворивши його на символ гордості за власну оборонну індустрію. Після хвилі критики Rheinmetall спробувала згладити ситуацію, заявивши, що має “найвищу повагу” до зусиль українців у захисті своєї країни та визнає внесок кожного — як чоловіків, так і жінок. The Voicer | Підтримати

ЗСУ стикаються з дефіцитом палива через війну США з Іраном Politico повідомляють, енергетична криза на тлі конфлікту навколо Ірану починає впливати на здатність України вести війну. Через стрибок цін на нафту дорожчає паливо, що напряму зачіпає військову логістику. Українські військові повідомляють, що пальне доводиться економити. У першу чергу його спрямовують на фронт, де тривають найзапекліші бої, тоді як інші підрозділи отримують менше і змушені обмежувати використання техніки. Ситуація поки не критична, але вже відчутна. Паралельно зростання цін б’є і по цивільних: дорожчає бензин, посилюється інфляція, зростає фінансове навантаження на населення. Причина — різке скорочення глобальних поставок через блокаду Ормузької протоки Іраном. Це підняло ціни на нафту приблизно до $120 за барель і викликало побоювання нової економічної кризи у світі. Влада України заявляє, що дефіциту пального немає, і запевняє: постачання диверсифікують, щоб забезпечити армію та критичні потреби. Водночас країна залишається залежною від імпорту — близько 85% пального надходить з-за кордону. Додаткову напругу створює затримка фінансової допомоги ЄС. Через суперечки з Угорщиною €90 млрд кредит поки заблокований, що ускладнює фінансування війни та економіки. Експерти попереджають: якщо енергетична криза затягнеться, витрати України зростатимуть, а економічний тиск посилиться. При цьому Росія виграє від високих цін на нафту, що ще більше ускладнює ситуацію для Києва. The Voicer | Підтримати

Писав про російський вплив — став «шпигуном»: як влада Угорщини бореться з журналістами-розслідувачами NYT повідомляють, що в Угорщині влада розпочала кримінальне провадження за звинуваченням у шпигунстві проти журналіста-розслідувача Сабольча Пані, який відомий публікаціями про діяльність спецслужб і можливі російські операції впливу. За словами представників уряду, журналіст нібито співпрацював з іноземною державою і діяв проти інтересів країни, однак жодних конкретних доказів або навіть назви цієї держави офіційно не озвучено. Справу ініціювало Міністерство юстиції після заяв високопосадовців про «шпигунську діяльність». Це сталося невдовзі після серії матеріалів Пані, у яких він розкривав деталі роботи угорських спецслужб та їхні можливі операції проти політичної опозиції. Зокрема, його розслідування стосувалися збору даних і втручання в ІТ-інфраструктуру опозиційних сил. Сам журналіст категорично відкидає звинувачення, називаючи їх політичним переслідуванням і спробою змусити його замовкнути. Він заявив, що діяв виключно в інтересах суспільства, а відкриття справи є реакцією влади на викриття незручної інформації. Додаткову напругу викликали його публікації про можливе втручання Росії у виборчий процес, включно з діяльністю груп, пов’язаних із російською військовою розвідкою. Також він оприлюднив запис розмови між угорським і російським дипломатами, що лише посилило увагу до його роботи. Експерти вважають, що справа проти Пані може мати серйозний ефект для свободи слова в країні, оскільки створює прецедент кримінального переслідування журналістів за розслідування діяльності влади та спецслужб. The Voicer | Підтримати

Росія постачає Ірану дрони для посилення війни The Telegraph повідомляють, що Росія почала постачати Ірану ударні безпілотники, що стало першим відомим випадком передачі летальної зброї з Москви до Тегерана від початку війни. За даними західної розвідки, мова йде про дрони типу Герань-2 та Shahed-136. Постачання є частиною ширшого пакета допомоги, що включає також продовольство та медикаменти. Переговори між російськими та іранськими посадовцями розпочалися майже одразу після початку конфлікту, а активна фаза передачі озброєння стартувала на початку березня. Експерти зазначають, що модернізовані версії цих дронів можуть бути ефективнішими за ті, які Іран виробляв самостійно. Зокрема, вони мають покращені двигуни, навігацію та стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Це підвищує їхню точність і ускладнює перехоплення. Передача безпілотників відбувається на тлі серйозних втрат Ірану, адже значна частина його власного виробництва ракет і дронів була знищена ударами США та Ізраїлю. У цих умовах Тегеран змушений шукати зовнішню підтримку для продовження бойових дій. Окрім постачання озброєння, з’являються повідомлення і про передачу Росією розвідувальних даних, які можуть допомагати Ірану точніше вражати цілі на Близькому Сході. Водночас Москва офіційно заперечує такі звинувачення. Аналітики вважають, що така співпраця фактично сприяє затягуванню війни, оскільки дозволяє Ірану відновлювати свої ударні можливості та продовжувати атаки проти США, Ізраїлю та їхніх союзників у регіоні. The Voicer | Підтримати

Саудівський кронпринц підштовхує Трампа продовжити війну з Іраном NYT повідомляють, що Саудівський кронпринц Мухаммед бін Салман під час нещодавніх розмов закликав Дональда Трампа продовжити війну проти Ірану, вважаючи її «історичною можливістю» змінити баланс сил на Близькому Сході. За словами джерел, наближених до американських чиновників, він наполягав на тому, що США повинні довести кампанію до кінця і зруйнувати іранський режим, який, на його думку, становить довгострокову загрозу для регіону. Водночас у Вашингтоні та Ер-Ріяді зростає занепокоєння, що затяжний конфлікт може призвести до серйозних наслідків. Іран уже завдає ударів по нафтовій інфраструктурі Саудівської Аравії, що дестабілізує енергетичні ринки. Американські чиновники також побоюються втягнення у тривалу війну без чіткої стратегії виходу. Публічно Трамп робить суперечливі заяви: то говорить про можливе швидке завершення війни, то допускає її ескалацію. За інформацією джерел, кронпринц переконує його не зупинятися на півдорозі й навіть розглянути удари по енергетичній інфраструктурі Ірану або більш радикальні військові кроки. Попри це, офіційна позиція Саудівської Аравії залишається обережною: влада заявляє, що підтримує мирне врегулювання конфлікту, але водночас змушена захищатися від щоденних атак. Аналітики зазначають, що позиція Ер-Ріяда продиктована не лише політикою, а й економікою. Перекриття Ормузької протоки вже серйозно б’є по нафтових поставках. У разі незавершеної війни Саудівська Аравія ризикує залишитися сам на сам із ослабленим, але агресивним Іраном. Тому для керівництва країни важливо не лише завершення війни, а й те, яким саме буде її фінал. The Voicer | Підтримати

Кім Чен Ин використовує війну навколо Ірану як аргумент для подальшого розширення ядерного арсеналу Північної Кореї. The Telegraph повідомляють, що під час виступу він заявив, що країна ніколи не відмовиться від ядерної зброї, і звинуватив США у «державному тероризмі» та агресії у світі. За його словами, нинішня міжнародна ситуація лише підтверджує правильність курсу Пхеньяна — відмовитися від переговорів із Заходом і гарантувати власну безпеку через ядерне стримування. Він підкреслив, що статус ядерної держави є незворотним і буде лише посилюватися. Ці заяви також пов’язані з провалом переговорів між Кімом і Дональдом Трампом у 2019 році. Після цього Північна Корея активізувала розвиток ракетної програми та зробила ставку на самостійність економіки. Кім звинуватив США та їхніх союзників у тому, що вони розміщують стратегічні сили поблизу кордонів його країни, що, на його думку, підриває регіональну безпеку. Він також заявив, що Вашингтон проводить агресивну політику по всьому світу, але це лише посилює опір інших країн. За оцінками експертів, Північна Корея вже має близько 50 ядерних боєголовок і матеріали для створення ще кількох десятків. Країна також активно розвиває нові типи ракет, зокрема міжконтинентальні, які можуть запускатися без попередження. У своїй промові Кім наголосив, що тепер його держава не лише захищена, а й здатна становити загрозу у відповідь. Він також натякнув на подальше загострення відносин із Південною Кореєю, назвавши її потенційно «найбільш ворожою державою». The Voicer | Підтримати

Деякі американські військові відмовляються або шукають способи уникнути участі у війні проти Ірану HuffPost повідомляють, що у США зростає невдоволення серед військових через війну з Іраном, яка триває вже кілька тижнів. Попри перекидання додаткових сил на Близький Схід, частина солдатів відчуває страх, виснаження та втрату довіри до командування. За словами військових і резервістів, удари Ірану по американських базах показали слабку підготовку та захист. Уже є загиблі та сотні поранених, а деякі військові прямо називають можливу наземну операцію «катастрофою» без чіткого плану. Серед солдатів усе частіше звучить небажання воювати. Дехто відкрито каже, що не хоче «помирати за Ізраїль» і бути використаним у політичних цілях. Через це різко зросла кількість звернень щодо відмови від служби з моральних причин — у кілька разів більше, ніж зазвичай. Окреме обурення викликають удари, які могли призвести до жертв серед цивільних, зокрема атака на школу в Ірані. Це стало переломним моментом для частини військових і ще більше підірвало моральний стан. Крім того, серед молодших військових змінюється ставлення до ролі США на Близькому Сході та підтримки Ізраїлю. Досвід попередніх воєн — в Іраку та Афганістані — також впливає на сприйняття нинішнього конфлікту. Хоча масового виходу з армії поки немає, експерти попереджають: падіння мотивації та довіри може серйозно вплинути на ефективність кампанії та мати довгострокові наслідки для всієї військової системи США. The Voicer | Підтримати

«Музична спецоперація» Путіна: Кремль намагається повернути свій вплив у Європі через культуру Le Monde повідомляють, що Росія намагається повернути свій культурний вплив у Європі, використовуючи музику як інструмент політики. У центрі цієї стратегії — диригент Валерій Гергієв, давній союзник Володимира Путіна, який прагне знову виступати на провідних сценах Заходу. Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Гергієв відмовився засудити дії Кремля і був фактично відсторонений від виступів у Європі та США. Його концерти скасували у Парижі, Мілані, Нью-Йорку та на провідних фестивалях. Втім, тепер Москва намагається організувати його повернення — зокрема, під приводом культурних подій, як-от ювілей Клода Дебюссі у 2027 році. Експерти вважають, що Росія переходить від «м’якої сили» до так званої «гострої сили» — тобто використання культури для просування політичних наративів і впливу на громадську думку. Кремль прагне представити російську культуру як позаполітичну, водночас використовуючи її для нормалізації війни. Подібні спроби вже викликали протести. У 2025 році виступ Гергієва в Італії скасували після тиску громадськості та політиків. Критики наголошують: участь митців, пов’язаних із російською владою, — це не просто мистецтво, а політичний жест. Паралельно з Гергієвим у Європі виступає диригент Теодор Курентзіс, який має зв’язки з Росією, але уникає публічних заяв про війну. Це створює «сіру зону», яку Кремль також використовує для впливу. Попри обмеження, у деяких країнах, зокрема Італії та Іспанії, російські культурні діячі знаходять більше підтримки. Це свідчить про поступове послаблення єдності Європи у культурному бойкоті. У результаті культура стає ще одним фронтом у протистоянні між Росією та Заходом, де музика використовується не лише як мистецтво, а і як інструмент геополітики. The Voicer | Підтримати

Як фітнес додаток викрив місцезнаходження французького авіаносця Anadolu Agency повідомляють, що місцезнаходження французького авіаносця Charles de Gaulle було випадково розкрито через додаток Strava після того, як один із моряків опублікував своє тренування просто під час бойового розгортання. За даними французьких журналістів, молодий офіцер записав пробіжку довжиною понад 7 кілометрів на палубі корабля, використовуючи смартгодинник. Його профіль у Strava був відкритим, і дані про маршрут фактично передавали геолокацію авіаносця майже в реальному часі. Завдяки цьому вдалося визначити точне місце корабля — на північний захід від Кіпру, приблизно за 100 кілометрів від узбережжя Туреччини. Супутникові знімки підтвердили позицію судна невдовзі після публікації. Інцидент стався в момент, коли Франція направила авіаносець у Східне Середземномор’я на тлі загострення ситуації навколо Ірану після ударів США та Ізраїлю. Французьке військове командування підтвердило, що такі дії порушують правила цифрової безпеки, і заявило про намір вжити відповідних заходів. Водночас журналісти виявили, що це не поодинокий випадок — щонайменше ще один член екіпажу іншого військового корабля також публікував геолокаційні дані під час служби. Цей інцидент знову підкреслив ризики використання фітнес-додатків військовими. Подібні витоки вже неодноразово ставали проблемою для армій різних країн, оскільки навіть звичайна активність може розкрити стратегічно важливу інформацію. У контексті воєнних дій будь-яке таке розкриття позицій може становити серйозну загрозу безпеці військових операцій. The Voicer | Підтримати

Выехал

Невідомі дрони були помічені над військовою базою, де проживають міністр війни США Хегсет і держсекретар Рубіо Washington Post повідомляють, що над військовою базою у Вашингтоні, де проживають держсекретар США Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет, зафіксували невідомі безпілотники. Їхнє походження наразі не встановлено, але інцидент викликав серйозне занепокоєння в американських службах безпеки. Дрони помітили над базою Fort McNair кілька разів за одну ніч протягом останніх днів. Після цього влада посилила заходи безпеки та провела нараду в Білому домі щодо можливих дій у відповідь. Також обговорювалося питання тимчасового переміщення високопосадовців, хоча наразі вони залишаються на базі. Інцидент стався на тлі загального загострення ситуації через війну США та Ізраїлю проти Ірану. Американські військові бази переведені у підвищений рівень готовності, а дипломатичні представництва по всьому світу отримали наказ терміново переглянути заходи безпеки. Зокрема, дві великі бази у США підняли рівень загрози до “Charlie”, що означає високу ймовірність атаки. На одній із них уже фіксували підозрілий пакунок та інші інциденти, які призводили до тимчасового закриття об’єктів. Fort McNair, розташована неподалік Білого дому, є важливим військовим центром, але має менший захисний периметр, ніж інші бази. Останніми роками там почали проживати високопосадовці через міркування безпеки. Американські чиновники не виключають, що інциденти з дронами можуть бути пов’язані з потенційною відповіддю Ірану. Подібні загрози вже виникали раніше, зокрема після ліквідації іранського генерала Касема Сулеймані у 2020 році. ФБР наразі розслідує інцидент, а військові продовжують посилений моніторинг ситуації, побоюючись, що загроза може поширитися територією США. The Voicer | Підтримати

Польща погодила екстрадицію російського археолога до України попри тиск Москви New York Times повідомляють, що суд у Польщі ухвалив рішення екстрадувати до України російського археолога Олександра Бутягіна, якого Київ звинувачує у незаконних розкопках у Криму та пошкодженні культурної спадщини. 52-річного науковця, співробітника Ермітажу в Санкт-Петербурзі, затримали в Польщі у грудні 2025 року за запитом України. Він подорожував Європою з лекціями, коли його заарештували. Українська сторона стверджує, що Бутягін проводив розкопки на території давньогрецької колонії Мірмекій у вже окупованому Росією Криму без дозволу Києва, що вважається незаконним. В Україні такі дії розглядають як свідоме знищення або пошкодження культурної спадщини. Також будь-які артефакти, вивезені з півострова після окупації, вважаються викраденими. Сам Бутягін ці звинувачення заперечує. Рішення польського суду означає, що археолога можуть передати Україні, де йому загрожує до п’яти років ув’язнення. Його адвокат уже заявив про намір оскаржити це рішення. У Росії різко відреагували на ситуацію. Представники МЗС назвали справу політичною, а Кремль пообіцяв добиватися повернення Бутягіна. Директор Ермітажу та інші діячі культури також виступили на його підтримку. Цей випадок є частиною ширшого конфлікту між Україною та Росією щодо культурної спадщини Криму, який триває з моменту анексії півострова у 2014 році та посилився після повномасштабної війни у 2022 році. The Voicer | Підтримати

Білорусь тренує мігрантів для атак на кордони ЄС The Telegraph повідомляють, що Білорусь використовує мігрантів як інструмент гібридної війни проти Європи і навіть навчає їх агресивним діям проти прикордонників. Про це заявив глава служби безпеки Латвії Нормундс Межвієтс. За його словами, мігрантів не просто переправляють до кордонів ЄС, а готують у спеціальних таборах, після чого спрямовують до Латвії, Польщі та інших країн. Останнім часом ці дії стали значно більш агресивними. Однією з тактик є інформаційна війна: перед перетином кордону мігрантам показують постановочні відео, де нібито європейські прикордонники жорстоко поводяться з людьми. За оцінкою латвійських спецслужб, ці ролики є фейковими і створені з використанням простого гриму. Однак більшу тривогу викликає інформація про фізичну підготовку мігрантів. За даними розвідки, Білорусь створила інфраструктуру біля кордону — склади, готелі та табори, де людей можуть навчати більш жорстким діям перед спробами прориву. На східному кордоні ЄС, який фактично став рубежем між НАТО і Росією, фіксується зростання напруги. Польща також повідомляла про використання тунелів для нелегального переправлення людей через кордон. З 2021 року тисячі мігрантів були спрямовані до кордонів ЄС у межах цієї стратегії. Це розглядається як частина ширшої гібридної війни Росії та її союзників проти Заходу. Крім міграційного тиску, Росія веде й інші підривні дії — зокрема, збір розвідданих про інфраструктуру, як-от залізниці, які можуть бути критично важливими у разі потенційного конфлікту з НАТО. Латвійські спецслужби попереджають: така діяльність становить довгострокову загрозу безпеці Європи, і протистояння з Росією відбуватиметься не лише відкрито, а й у тіні — через подібні гібридні операції. The Voicer | Підтримати

ЄС просуває вступ України та Молдови попри блокування Угорщини Politico повідомляють, Європейський Союз продовжує підготовку до майбутнього вступу України та Молдови до блоку, навіть попри блокування процесу з боку Угорщини. Брюссель передав Києву та Кишиневу нові юридичні рекомендації щодо трьох переговорних кластерів, необхідних для членства. Процес вступу до ЄС поділений на шість кластерів, які включають 35 тематичних розділів — від економіки та правосуддя до екології та цифрової політики. Країни-кандидати повинні привести своє законодавство і політику у відповідність до стандартів Євросоюзу. Хоча офіційне відкриття переговорів наразі заблоковане через позицію Угорщини, ЄС вирішив дозволити Україні та Молдові розпочати технічну підготовку, щоб прискорити процес у майбутньому. Міністерка у справах Європи Кіпру Марілена Рауна заявила, що розширення ЄС є стратегічною інвестицією у мир і стабільність Європи, і відзначила відданість України реформам навіть під час війни. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що Європі необхідно прискорити процес вступу, адже без безпечної та демократичної України не може бути безпечної Європи. Водночас прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує блокувати відкриття переговорів про вступ України, зробивши це одним із ключових пунктів своєї передвиборчої кампанії перед національними виборами у квітні. Через те, що заявки України та Молдови розглядаються разом, це також затримує просування Кишинева. The Voicer | Підтримати

Росія використовує Відень як центр для шпигунства та радіоелектронної розвідки у Європі Financial Times повідомляють, що у столиці Австрії російські дипломатичні об’єкти знову активно використовуються для радіоелектронної розвідки. За словами західних дипломатів і експертів, на дахах російських будівель у Відні встановлено численні супутникові антени, які використовуються не лише для дипломатичного зв’язку з Москвою. Фахівці вважають, що ці системи перехоплюють супутникові сигнали, зокрема урядові та військові комунікації країн НАТО. Відень став одним із головних центрів такої діяльності Росії в Європі. Особливу увагу привертає великий російський дипломатичний комплекс біля Дунаю, який займає близько дев’яти акрів. На його даху розміщено десятки антен, багато з яких спрямовані на захід — до супутників, що забезпечують зв’язок між Європою та Африкою. Деякі антени регулярно змінюють напрямок, що свідчить про активне використання для перехоплення сигналів. Експерти також виявили спеціальні пристрої на приймачах антен, які дозволяють перехоплювати сигнали в ширшому діапазоні частот, ніж зазвичай. Дослідники вважають, що цей комплекс ще з часів холодної війни був створений саме для розвідувальної діяльності. Його будівництво у 1980-х роках санкціонував тодішній керівник КДБ Юрій Андропов. За оцінками австрійських спецслужб, у Відні працює близько 500 російських дипломатів, і до третини з них можуть бути пов’язані з розвідувальною діяльністю. Австрія, яка зберігає нейтралітет і не є членом НАТО, після вторгнення Росії в Україну вислала значно менше російських дипломатів, ніж інші європейські країни. Через це Відень залишається одним із ключових центрів російської розвідувальної активності в Європі. The Voicer | Підтримати

Війна з Іраном ставить Індію у складне становище Foreign Policy вважають, що війна між США та Іраном створює серйозні дипломатичні труднощі для Індії та може вплинути на її відносини з Вашингтоном. Уряд прем’єр-міністра Нарендри Моді опинився між необхідністю підтримувати стратегічне партнерство зі США та зростаючим невдоволенням усередині країни. Під час міжнародної конференції Raisina Dialogue у Нью-Делі заступник держсекретаря США Крістофер Ландау заявив, що Вашингтон прагне співпрацювати з Індією, але діятиме в межах політики «Америка передусім». Він підкреслив, що США не збираються сприяти економічному піднесенню Індії настільки, щоб вона стала конкурентом Америки, як це сталося з Китаєм. Ці слова викликали різку реакцію в Індії. Міністр закордонних справ Субраманьям Джайшанкар заявив, що піднесення країни визначатиметься лише самою Індією. Опозиційна партія Індійський національний конгрес назвала слова американського дипломата образливими та звинуватила уряд Моді у надмірній готовності співпрацювати з адміністрацією Дональда Трампа. Додаткову напругу спричинив інцидент біля узбережжя Шрі-Ланки, де американський підводний човен потопив іранський військовий корабель, що повертався з міжнародних навчань за участі Індії. Подія викликала критику в індійському суспільстві. Індія має складні інтереси у регіоні: значну шиїтську громаду, економічні зв’язки з Близьким Сходом та залежність від імпорту нафти. Тому уряду стає дедалі складніше балансувати між співпрацею зі США та внутрішнім тиском. Війна на Близькому Сході може стати серйозним випробуванням для традиційної багатовекторної політики Індії. The Voicer | Підтримати

Ультраправі посилили позиції на виборах у Франції перед другим туром Bloomberg повідомляють, що у першому турі муніципальних виборів у Франції ультраправі сили на чолі з Марін Ле Пен покращили свої результати, що може зміцнити їхні позиції перед другим туром голосування та майбутніми президентськими виборами 2027 року. Партія Ле Пен «Національне об’єднання» здобула переконливу перемогу вже в першому турі в місті Перпіньян. Крім того, її союзники вийшли у лідери перед другим туром у Ніцці — п’ятому за величиною місті Франції — і ведуть запеклу боротьбу за перемогу в Марселі. Якщо ультраправі виграють там, це стане важливим політичним проривом для партії. Однак експерти зазначають, що навіть сильні результати у першому турі не гарантують перемоги. У Франції діє двотурова система виборів, і традиційно інші партії об’єднуються у так званий «республіканський фронт», щоб не допустити ультраправих до влади. Часто кандидати з подібними поглядами знімаються на користь сильнішого суперника, щоб перемогти кандидата від Ле Пен. Після оголошення результатів лідер партії Жордан Барделла закликав праві сили об’єднатися перед другим туром і спробувати зламати цю традицію. Деякі політики з консервативного табору не виключають співпраці з ультраправими, хоча раніше такі союзи вважалися неприйнятними. У Ніцці союзник Ле Пен Ерік Сьотті отримав близько 43% голосів і має значну перевагу перед чинним мером Крістіаном Естрозі, який набрав приблизно 31%. У Марселі кандидат від «Національного об’єднання» Франк Аллізіо йде майже врівень із чинним мером від лівоцентристських сил Бенуа Паяном. Другий тур виборів відбудеться 22 березня. Його результати покажуть, чи зможе партія Марін Ле Пен перетворити успіх першого туру на реальні перемоги в ключових французьких містах. Ці вибори також розглядаються як важливий тест перед президентськими перегонами 2027 року, де ультраправі наразі мають високі рейтинги. The Voicer | Підтримати