Available now! Telegram Research 2025 — the year's key insights 
неПіарник | Комунікаційні фішки
Open in Telegram
неПіарник - канал про управління публічним полем. Меседжі. Наративи. Кризи. Рішення. Коли комунікація = функція управління, а не сервіс. Авторка — @vickybereshchak.
Show more1 242
Subscribers
+124 hours
+27 days
+2230 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
June '26
June '26
+12
in 1 channels
May '26
+35
in 2 channels
Get PRO
April '26
+806
in 8 channels
Get PRO
March '260
in 2 channels
Get PRO
February '260
in 0 channels
Get PRO
January '260
in 1 channels
Get PRO
December '250
in 1 channels
Get PRO
November '250
in 0 channels
Get PRO
October '250
in 0 channels
Get PRO
September '250
in 0 channels
Get PRO
August '250
in 0 channels
Get PRO
July '250
in 3 channels
Get PRO
June '250
in 1 channels
Get PRO
May '250
in 8 channels
Get PRO
April '250
in 1 channels
Get PRO
March '250
in 1 channels
Get PRO
February '250
in 1 channels
Get PRO
January '250
in 0 channels
Get PRO
December '24
+29
in 0 channels
Get PRO
November '24
+26
in 0 channels
Get PRO
October '24
+25
in 0 channels
Get PRO
September '24
+7
in 0 channels
Get PRO
August '24
+11
in 0 channels
Get PRO
July '24
+28
in 0 channels
Get PRO
June '24
+8
in 0 channels
Get PRO
May '24
+45
in 1 channels
Get PRO
April '24
+291
in 1 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 12 June | 0 | |||
| 11 June | +1 | |||
| 10 June | 0 | |||
| 09 June | +1 | |||
| 08 June | +1 | |||
| 07 June | +1 | |||
| 06 June | 0 | |||
| 05 June | +1 | |||
| 04 June | +1 | |||
| 03 June | 0 | |||
| 02 June | 0 | |||
| 01 June | +6 |
Channel Posts
🤓 Як зрозуміти, що комунікації працюють?
Мабуть, це питання я чую найчастіше від бізнесу і від самих комунікаційників. Ось тут вже писала про це трохи тут, а ще тут і тут , детальніше — згодом
Тим часом подивилась перший випуск LOOQME TALK з Віктором Зінченком, Head of Communications Ajax Systems, і спіймала себе на думці, що найцікавіше там навіть не про метрики = підходи АМЕС та решту речей, а про спосіб мислення колег.
Кілька думок, які забрала собі:
▪️ Комунікації починаються з бізнесу і закінчуються в бізнесі.
▪️Хороший комунікаційник має вміти не лише генерувати ідеї, а й відсікати зайве та фокусуватися на головному.
▪️ Іноді сильні hard skills не компенсують шкоду, яку людина завдає команді
▪️ У світі AI дедалі важливішою стає не здатність написати текст, а здатність оцінити його якість, релевантність і практичність.
▪️ Комунікації дуже схожі на шахову партію: особливо під час криз важливо бачити не лише поточний хід, а й кілька наступних.
▪️Найбільша помилка комунікаційників = плутати активність із результатом
зробили 100 відео = не результат;
провели 50 розсилок = не результат;
отримали 200 публікацій = не результат.
Результат починається там, де змінилася поведінка аудиторії.
Окремо було цікаво послухати про внутрішню кухню Ajax Systems: структуру команди, роботу з міжнародними ринками, роль LinkedIn у B2B-комунікаціях, побудову контенту для різних аудиторій та підхід до найму комунікаційників.
Якщо працюєте зі стратегіями, репутацією, брендом чи корпоративними комунікаціями, рекомендую знайти годину часу на цей випуск. 👇
І діліться, будь ласка, думками, обожнюю наші розмови.
#неПіарникРек
| 2 | Податок на нову думку: одна з найменш очевидних речей у комунікаціях
Найдорожчий продукт у комунікаціях геть не інформація. І навіть не емоція. А зміна переконання.
І за його «купівлю» аудиторією нам доводиться платити. Я називаю це податком на нову думку.
Будь-який меседж має ціну для аудиторії. Ви знаєте яку? І що саме просите віддати?
Умовна валюта меседжу:
Рівень 1. Увага
«Прочитай це».
Рівень 2. Згода
«Це звучить логічно».
Рівень 3. Переконання
«Я зміню свою думку».
Рівень 4. Ідентичність
«Я перегляну, ким я себе вважаю».
Рівень 5. Поведінка
«Я зроблю щось інакше».
Більшість комунікаційників оцінюють лише силу меседжу. Я ж раджу (і роблю це сама) зважати і на його ціну.
Бо сказати людині: «прочитай» = це одне завдання. І інструменти одні.
А сказати: «перестань вірити в те, у що вірила десять років» = геть інша.
І тоді провал багатьох комунікаційних кампаній пояснюється дуже просто:
Вони просять у людини заплатити на 4–5 рівні, маючи ресурс для впливу лише на 1–2.
Тому коли ваш меседж не приймають, варто запитати не: «Чому вони нас не зрозуміли?», а: «Який податок ми просимо їх заплатити за цю думку?»
Бо ми звикли рахувати вартість кампанії. Але є ще вартість ідеї.
Вона вимірюється не гривнями.
А кількістю мислення, яке потрібно вкласти, щоб ця ідея стала зрозумілою, прийнятною і дієвою для інших.
_______________________
Тому якщо вам здається, що ваша ідея рухається надто повільно, можливо, ви просто працюєте з дорогою думкою.
Такою, яка потребує більше пояснень, більше доказів, більше діалогу і більше часу.
І все з вами окей. Не всі зміни вимірюються швидкістю. | 299 |
| 3 |  зГУРтовані – класний приклад того, як працює стратегічний меседж
Вчора побачила кампанію ГУР «зГУРтовані» на вулицях Києва: прийшла поговорити про те, як меседжі стають соціальним кодом.
Що тут зроблено дуже точно?
1. Бренд вбудували в дію
«зГУРтовані» дуже класно працює: бо перед нами не просто каламбур чи вдала гра слів, а механіка вшивання бренду в уже знайоме слово так, щоб мозок одночасно зчитував:
~ “згуртованість” як суспільну цінність тут і завжди;
~ і ГУР як суб’єкта цієї дії.
Це дуже важливий рівень комунікації, коли бренду/інституції вдається створити код, що має шанси стати частиною культурного словника.
Подібне робив ДТЕК, наприклад: сміливі нести світло, битва за світло, звідки твоє світло.
2. Тут немає прямого наказу, але є запрошення в ідентичність
«Стань частиною нашої помсти» чи «долучайся до зГУРтованих».
Це мова приналежності, коли
людині продають не функцію, а
роль у великій історії. І це один із найсильніших механізмів страткому взагалі.
Сенс важить над функцією.
3. Дуже сильна сама конструкція
«зГУРтовані метою»
Не «об’єднані»
Не «разом»
Не «єдині»
А саме згуртовані = через дію, субʼєктність, вибір. Тобто центром є не емоція і не страх, а спільний напрям руху.
До речі, як створюються чи добираються саме ті слова для меседжів дуже вдало показано в епізоді The Crown (8 серія, 4 сезон), де змальовані події доакола конфлікту між королевою та Маргарет Тетчер через діаметрально протилежні думки щодо запровадження санкцій проти режиму апартеїду в Південній Африці
Візуально тут теж усе працює на відчуття структури й сили
Немає інформаційного шуму.
Немає пояснень.
Це комунікація, творці якої впевнені в закладеному сенсі і обраній формі.
А впевненість у державних кампаніях = окремий меседж. | 480 |
| 4 |  +3Ви знаєте, який клієнт піде наступним? Netpeak Aura — знає
Я, до речі, все частіше думаю про те, що наступний рівень комунікацій там, де AI поступово стає не іграшкою, а інструментом управління довірою та репутацією
💙 Маркетинг агенція Netpeak запустила першу в Україні AI-екосистему аналітики комунікацій з клієнтами. Система аналізує спілкування за 12+ параметрами і виявляє ризики ще до того, як клієнт прийняв рішення йти.
Netpeak Aurа:
✅ підключається до чатів через бот;
✅ аналізує сотні повідомлень одночасно;
✅ відстежує тональність, швидкість та якість комунікацій;
✅ сповіщає про потенційні ризики відтоку клієнтів;
✅ формує дайджести та аналітику для керівників.
Вже працює на 500+ проєктах. White label рішення на базі Google Cloud. Зберегло понад $10 000 для бізнесу.
👉 Домовтесь про демо на сайті за посиланням.
#неПіарникРек | 484 |
| 5 | 🤓 5 висновків з нового звіту Edelman для стратегічних комунікацій держави й бізнесу
Несу вам свої думки після прочитання Edelman Tipping Points 2026: особливо мене зацікавило, як між рядків вони описують нову архітектуру довіри.
Ось 5 висновків, які, вважаю, критично важливі для стратегічних комунікацій уже зараз.
1️⃣ Комунікація тепер бореться не за увагу, а за спільну реальність.
Edelman описує чіткий перехід: polarization ➡️ grievance ➡️ insularity.
Тобто люди вже не просто сперечаються в коментарях, а перестають жити в одній картині світу, що безпосередньо впливає на їхнє реальне життя: соціальні звʼязки, політичні процеси, робочі і особисті справи.
І це направду змінює все. Я вже казала, що тепер недостатньо:
~ дати факт
~ написати пояснення
~ “донести позицію”
~ добити креативом
Бо людина може навіть не впустити твій меседж у свою систему координат.
Потрібно працювати з системами наративів. Короткими, середніми і довгими. Міксувати під завдання.
Для держави, брендів і медіа це означає: головний дефіцит 2026 – геть не інформація, а спільна реальність для колективного договору.
2️⃣Геополітика стала репутаційним ризиком.
Одна з найсильніших тез Edelman: geopolitical risk is now reputational risk.
Здається очевидним, але ще не для всіх, що важить не лише продукт, а й де ти працюєш і з ким, мовчиш чи говориш, кого підтримуєш, як поводишся під час війни і яку позицію займаєш у кризі.
За 5 днів до пологів консультувала відомий міжнародний бренд, якого зачепило побіжно через неуважність інфлюєнсера. Контекст важить
Фактично сьогодні бренди отримують геополітичний профіль.
Neutral positioning поступово помирає.
3️⃣ Universal messaging більше не працює.
Edelman говорить про перехід:
multinational у polynational.
Тобто не один глобальний голос для всіх, а локальні системи довіри.
А це означає локальний контекст, свої культурні коди і «свої» лідери думок.
4️⃣ Комунікаційник стає trust broker.
Мені здається, це взагалі одна з головних професійних змін.
Роль комунікацій настільки вагома нині: для мене це і знижувати взаємну недовіру, і утримувати соціальну тканину, і будувати міст між різними картинами світу
5️⃣ AI підсилює інформаційні кокони.
Алгоритми дедалі сильніше:
~ прибирають «чуже» у пошуку
~ залишають людину в комфортній інформаційній бульбашці
~ формують відчуття, що її картина світу єдина правильна і цінна
Якщо раніше медіа були gatekeepers, то нині AI стає reality curator. І це навіть не про GEO, скільки про вагу наслідків для інфопростору)
На наших очах, друзі, формується нова архітектура впливу. Let’s dig in 🧐 | 522 |
| 6 | 💻 Поки я потроху звикаю до нового статусу mom of three, думаю про життя в режимі «троє дітей + агенція + відновлення» і намагаюсь хоча б іноді спати — хочу поділитися каналом, який справді може бути корисним тим, хто працює з контентом і розвиває свої соцмережі.
Бо одна з найбільш недооцінених навичок сьогодні — це вміння розповідати історії. Не «писати красиво», а професійно створювати наративи, які люди дочитують, запам’ятовують і пересилають далі.
Тому рекомендую вам підписатися на канал game of stories.
Тут усе про сторітелінг і хороші історії: як вони працюють, з чого складаються, як тримають увагу й чому одні тексти/відео залишаються в голові, а інші — ні.
І що мені особливо подобається: автор розбирає кейси з культових фільмів, книжок і серіалів. Тобто це не чергові «5 гачків для рілс»у кожному пості, а спроба зрозуміти механіку сильних історій на хороших прикладах. А далі це вже можна адаптувати під блоги, Telegram, Instagram, Threads чи будь-який інший контент.
Тому якщо працюєте з контентом, брендом чи просто хочете сильніше тримати увагу аудиторії, раджу.
#неПіарникРек | 616 |
| 7 |  🤣 Вищий рівень страткому — це коли ти офіційним указом президента тролиш геополітичного противника.
«Тимчасово виключити Красну площу з плану застосування українського озброєння».
І тут дуже круто видно один із найсильніших прийомів страткому: не бряжчати потужністю, а закладати її через саму конструкцію фреймінгу.
Бо можна було написати:
~ «Україна утримається від ударів»
< «Україна гарантує безпеку»
> «Україна погодилась не атакувати»
Але це автоматично ставило б нас в реактивну позицію.
Натомість тут Україна виглядає стороною, яка:
~ має план;
~ адмініструє його;
~ визначає винятки;
~ і фактично «погоджує режим тиші на своїх умовах»
Це дуже сильний прийом для будь-яких кризових або переговорних комунікацій:
не описуйте себе як сторону, що реагує. Будьте тим, хто визначає рамку. | 974 |
| 8 | Вийшла моя нова колонка в NV Бізнес. І вона про те, чому публічний СЕО – найслабша ланка комунікаційної екосистеми, якщо його публічність підміняє управління кризою.
Як тільки слова випереджають рішення, компанія втрачає контроль над тим, як ситуацію будуть розуміти.
📌 Що має бути, щоб цього не сталося (мінімум):
~ First-response protocol = що робимо в перші хвилини
~ Crisis trigger map = де немає права на імпровізацію
~ Time buffer для CEO = пауза до формування рамки
~ Формула позиції: факт → інтерпретація → наступна дія
Це не складні інструменти, але саме їх найчастіше немає.
Я розклала, як і навіщо вони працюють в колонці з логікою, де саме виникає збій і як змінюються правила гри. І відкрила колонку до прочитання, велкам. | 0 |
| 9 |  🤣 Якщо ви досі сварите автозаміну за «бля» замість «Юлі», ви ще не на рівні Білий дім
Там днями перед візитом Чарльз III переплутали прапори: замість британських почепили 200+ австралійських на вулиці, а потім оперативно міняли.
І це хороший приклад того, що помилка - зовсім не помилка, а сигнал системи. Яка систем, такий і сигнал.
Увімкніть їм хтось The Crown, пліз, щоб пояснити, що протокол це не просто «формальність», а управління значенням. У публічній комунікації такого рівня не буває дрібниць.
Якщо система дає збій, з’являється двозначність і додаткові інтерпретації. Окрім тупості
А двозначність у публічному полі завжди хтось заповнює за вас, ми ж це знаємо.
Фото: Andrew Leyden / Getty Images | 0 |
| 10 |  Всі обговорюють червоний блокнот Буданова і його (не)випадковість, а я про інше
Мені кілька людей в особисті після мого тредсу написали і спитали, що я думаю про блокнот: випадково чи навмисне. Якщо навмисне, то для чого?
Взагалі в цьому профайлі прекрасно все, зокрема низка символів, про які хотіла б з вами поговорити.
Там дуже щільна композиція.
Дивіться, в одному просторі три речі:
шахівниця
ікона
червоний блокнот із красномовною назвою (теж собі такий хочу))
Це геть не випадкове сусідство. І я не про спосіб утримати наратив в світі соцмереж. Повірте, це не основна мета.
Це три різні системи координат в одному полі:
~ розрахунок
~ вертикаль (над-раціональне)
~ межа неприйнятного
Вони не змішані, але співіснують. Як все в цьому світі.
І це дуже точна модель мислення: рішення не зводиться до логіки чорно-біле кіно, але і не розчиняється в “цінностях”, що померли ще не народившись
Стіна перед входом в кабінет.
Там усі. Без відбору і “очищення”. Сильний жест відмови переписувати історію, щоб виглядати чистіше.
І ще одна штука: потрапляєш в простір нового глави ОП ти уже через цю рамку. Спочатку = ретроспектива без прикрас. Без «жити по-новому» із заперечення старого. Потім = теперішнє.
Шахівниця
Вона там геть не як «символ інтелекту»: занадто банально.
Всі, хто грають чи пробували, знають: шахи = це модель, де
немає випадковості. В тебе є обмежене поле, фігури з різною вагою і ціна кожного ходу.
Це не позерство, а спосіб дисципліни мислення: не реагувати на події, а бачити конфігурацію
І на фоні цього майже дрібниця: чай з мохом: гіркий, функціональний, регулярний.
Це коротко про сприйняття функції лідера і ресурсу: тіло - той ресурс, який треба тримати в робочому стані. Не більше, не менше.
Якщо підсумувати: тут комунікація, як завжди, зроблена не через слова, а через з архітектуру сприйняття й перехоплення наративу. В умінні в це грати Кирилу Олексійовичу, видно, не відмовиш.
І це, до речі, дуже важлива штука для всіх, хто працює з комунікаціями: коли ставки високі, слова часто - найслабший інструмент.
Посилання на сам текст тут
Фото авторства Бабель, взяте тут | 0 |
| 11 | У книзі Reset є проста, але незручна думка:
якщо щось не працює, не шукайте винних. Подивіться на систему, в якій люди діють. Швидше за все, злам саме там.
І там є 5 кроків, як це змінити.
Якщо перекласти їх на комунікації, стає добре видно, чому часто команди топчаться на місці.
1️⃣ GO AND SEE – піти і подивитись, що реально відбувається
На реальну поведінку людей, інтерпретацію меседжу, на метрики, зібрані під себе і так далі.
Працювати не з власними уявленнями, а реальними даними. Тоді пазл складається.
2️⃣ IDENTIFY LEVERAGE POINTS – знайти, де система ламається
Не “все погано”, а конкретно: де губиться сенс, де і чому спотворюється інтерпретація
І врешті виникає недовіра
Без цього починається класичне: “давайте ще один пост / ще один креатив”
3️⃣ RESTACK RESOURCES – переглянути ресурси, а не додати нові
Це дуже болюча правда, яка не лише про гроші. Хоча і про них теж.
Вся цінність в людях: їхня експертиза + час, помножені на правильно обрану точку зусиль = дають потрібний результат.
Коли я бачу, як в команді з двох комунікаційників навішують продакшн-функції, івенти, смм, креативний маркетинг, медіакомунікації, GR, а власник бідкається, шо воно не робе, я завжди кажу: ви інвестуєте не в комунікаційну функцію, а її імітацію. І проблема не в команді, а у відсутності системи.
Ще одна проблема, коли занадто багато йде в продакшн повітря і занадто мало – в мислення і аналіз.
4️⃣ BURST – зробити так, щоб це не можна було проігнорувати
А найкраще це робиться через ненавʼязливі речі, які не створюють аудиторії додаткових зусиль: правильний формат, що полегшує сприйняття складного і ухвалення рішень, зручний канал та інтерфейс взаємодії, точка контакту і голос.
5️⃣ CONTINUE – втримати зміну
Оце місце, де всі провалюються. Бо хочеться в моменті, воно навіть легше досягається, але утримувати тривалий ефект чи увагу – завдання з зірочкою.
Бо після першого ефекту: повертаються старі звички і знову починається хаос: розрізнені меседжі і голоси, знову реакція замість позиції, форма без змісту тощо. І система відкатується назад.
Що означає “втримати” в страткомі:
~ один принцип рішень зберігається під тиском
~ один голос тримає позицію, навіть коли “хочеться відповісти швидше”
~ ті самі дії повторюються, поки це не стає очікуванням ринку і нормою.
Часто бачу, коли бренди буксують, бо намагаються покращити елементи,
не змінюючи систему. А це стратегічна помилка, бо можна дуже добре робити неправильні речі, які зовсім не дають потрібний результат. | 0 |
| 12 | Коли дія = меседж (українські кейси)
Вчора писала про proof-based як стратегію: спочатку дія, а потім комунікація.
Це не поодинокі історії, на щастя. Серце Азовсталі і квартири згадувала, тож рухаюсь далі.
Зібрала кейси, де меседж не створюється штучно, а виникає як наслідок дії.
OKKO
OKKO системно вбудували підтримку в бізнес-процеси:
~ 1,3+ млрд грн допомоги ЗСУ
- паливоцистерни для військових як інфраструктурне рішення
- безкоштовна їжа і кава для військових: про хот-доги в Костасі досі згадують мої товариші)
- пальне для волонтерів, причому системно
- інтеграція через «Армія+»
EdEra
EdEra не кричить з кожної праски про інклюзію в освіті, а втілює це в рішеннях:
- безкоштовні курси у відкритому доступі зі шкільного життя: я залипла на історії, наприклад.
- курси з медіаграмотності, домедичної допомоги, МОВиТИ (курс, що допомагає згадати рідну мову).
знання перестає бути просто контентом, а доступ до ріаних можливостей = дія
доступ = меседж
Ірина Федишин
240 концертів, 111 мільйонів допомоги на ЗСУ.
Там вже кількість автівок впевнено перевалила за півтисячі, а окрім них - рації, амуніція, дрони тощо.
Укрзалізниця
Починаючи від евакуаційних потягів і завершуючи кейсами підтримки окремих історій: мами хворої дівчинки, яка мала потрапити в Охматдит, проєкт медичних евакуацій з «Лікарями без кордонів», наприклад.
Аврора
В них класний трек не тільки з військовими та ветеранами (там системна підтримка ПЖ, Superhumans Center), але й освітніми питаннями: наприклад, літня школа для студентів.
Подібне, до речі, в своїй ніші робить архітектурна компанія archimatika (ТРЦ і ЖК Respublika, Файна Таун, Unit City): в них вже роки три є літнє оплачуване стажування для студентів-архітекторів, яких менторять на реальних проєктах і найкращих з учасників потім хайрять.
Це все про інвестиції часу, експертизи, енергії десятків людей.
Що принципово з точки зору страткому в цих кейсах:
1. Зміна точки входу
Класично: меседж → захоплення уваги → (якщо все складеться) + до лояльності/довіри
Тут навпаки: дія → досвід → довіра → увага
Взаємодія починається до того, як з’являється комунікація
2. Меседж виходить з-під контролю і ти його відпускаєш жити = і в цьому сила
У всіх цих кейсах: OKKO не контролює, що люди будуть згадувати чи ні хот-доги, Укрзалізниця не продумує хайп на історіях евакуації, а Федишин не пакує «наратив допомоги» ДО дії.
Але саме це і працює: меседж формується через досвід інших, а не через текст
3. Дія дорожча за комунікацію = тому в більшості їй вірять
якщо дія має ціну, вона створює довіру
Це головний критерій: гроші, ресурс, час і фокус.
4. Повторюваність = репутація
Разова дія = це жест.
Системна дія = це вже позиція.
OKKO бачить це як бізнес-процес
Укрзалізниця як свою функцію сполучення
Аврора / Archimatika як довгострокову інвестицію собі ж в плюс
репутація = не те, що про вас думають, а те, як і чи ухвалюють рішення про взаємодію з вами. | 0 |
| 13 |  В страткомі є така штука, як стратегія proof-based.
Більшість комунікації сьогодні - спроба пояснити, чому щось не зроблено. Proof-based про інше: показати, що вже зроблено.
Це виглядає доволі просто і складно водночас, бо це завжди про вибір ДІЯТИ, а не говорити чи імітувати.
Action-first + Proof-based = спочатку зроби, потім говори. І бажано буденно, так, як про інші процеси в бізнесі.
Найскладніше в цій стратегії = не зробити дію, а провести її ненавʼязливо публічною, не ідеальною і без гарантії реакції.
В роботі ця стратегія проявляється по-різному: в меседжах, вмінні вчасно (чи ні), але принципово щиро визнати провтик і взятись до реальних змін, показавши процес, у вчинках і рішеннях, що запускають певні зміни, нехай і для 1 людини, але стають поштовхом до наслідування іншими.
Як зрозуміти, що це proof-based, а не імітація:
→ якщо це можна перевірити = це proof
→ якщо це змінює чийсь досвід, а не тільки сприйняття = це proof
→ якщо це можна повторити як практику = це стратегія, а не разовий жест
Proof-based завжди про ризик: ваша дія може не зібрати хайп, але вона накопичує довіру. Єдина умова: вона має бути дією, а не імітацією. Тоді match склався.
Бо між «зробимо» і «зробив» різниця не в бюджеті, а рішенні.
Маю добірку таких proof-based рішень: з того, що дуже поважаю за системність, квартири для захисників від Серце Азовсталі. | 0 |
| 14 |  +56 інфографік, які варто забрати в роботу вже сьогодні
Якщо відчуваєте, що “щось не працює”, швидше за все, проблема не там, де ви думаєте. Збережіть.🫰
1. Strategy Systems (@overnightstrategist)
Показує, де ви зараз: не бачите проблему / не можете зібрати / не запускаєте
✔️ що робити: визначити стан і не змішувати режими
2. Strategy Loop (@overnightstrategist)
Стратегія = цикл, а не план.
✔️ що робити: після кожної дії закладати точку повернення і перегляду. Систематизувати вузлові точки. Налаштовувати взаємозв’язки між ними і створювати екосистему. Обожнюю ❤️
3. Тренди (@thebestmarketingnewsletterever)
Дає фільтр, коли варто заходити в тренд
✔️ що робити: дивитись, чи змінює це сприйняття бренду, а не просто додає охоплення.
4. Three Horizons (McKinsey)
Розкладає фокус: сьогодні / перехід / майбутнє
✔️ що робити: перевірити, чи у вас є перехідна логіка між сьогодні і майбутнім, а не тільки “зараз” і “колись”
5. Strategic Thinking (Mindset Lab)
Показує, як рухатись від ідеї до рішення
✔️ що робити: доводити кожну ідею до другого порядку = “що це змінить і що це зламає”
6. Logic for Strategists (@overnightstrategist)
Рішення виглядають раціонально тільки на поверхні.
Насправді вони залежать від того, як ви будуєте логіку.
✔️ що робити: перевіряти не висновок, а шлях: які припущення ви заклали і де могли помилитись. | 0 |
| 15 | Чому один і той самий факт дає різні меседжі
Один факт легко можна розкласти на 5+ меседжів. І питання не в копірайті, а в куті подачі, що обираєте.
Дивіться, що відбувається на практиці.
Є факт:
собівартість виросла, попит нестабільний
З цього можна зробити:
• ринок під тиском
• ми підвищуємо ціни
• ми оптимізуємо процеси
• інвестуємо в стабільність в умовах невизначеності
• переглядаємо підхід до продукту і процесів
Факт один.
Меседжі різні.
Бо кожен з них = інша поверхня реальності:
• проблема
• дія
• процес
• намір
• стратегія
І найгірше обирати поверхню інтуїтивно або ж ту, яка “найменш болюча”
Я роблю по-іншому.
Крок 1. Виписую всі можливі поверхні
Не одразу фінальний меседж, а всі варіанти, з яких його можна зібрати:
• що сталося і що для нас/аудиторії це несе
• що ми робимо
• що це означає
• куди це веде
• яку позицію це показує
Крок 2. Дивлюсь, яка поверхня реально працює в полі
Що легше підхоплять різні актори, що не розвалиться після пересказу і реально що дає контроль над інтерпретацією.
Крок 3. Будую меседж тільки з цієї поверхні
Один меседж = одна дія.
Бо як тільки в одному тексті з’являється все одразу
сенс розмивається.
Що це мені дає:
Ти перестаєш: змішувати все в один текст, пояснювати замість фокусуватись і випадково відкривати зайві інтерпретації
Натомість починаєш обирати, який саме зріз реальності стане публічним
Приклад
Було (мікс поверхонь):
“Ми змушені переглянути ціни через ринкову ситуацію і працюємо над оптимізацією процесів”
Стає (одна поверхня = дія):
“Ми підвищуємо ціни”.
І нікому не болить голова, бо є межа допустимої правди, а не купа словесних презервативів.
Або (поверхня = стратегія):
«Ми тримаємо продукт без змін по складу, термінах і сервісу. Зростання собівартості закриваємо всередині: переглядаємо контракти і умови закупівель, оптимізуємо процеси і логістику, а також частину тиску беремо на маржу»
І це вже різні меседжі, попри те, що реальність одна на всіх. | 0 |
| 16 | Робота зі змістом виглядає по-різному
Копірайтинг, креатив, UX, стратегія – різні рівні однієї системи. Зібрала тих, хто добре працює на своєму і ділиться корисним🔥👇🏻
♟ неПіарник — канал про стратегічні комунікації як інструмент впливу: позиція, меседжі, довіра й кризи через фрейми та реальні кейси в бізнесі та держсекторі.
📇 Сила слова — авторка каналу поставила собі за ціль створити найбільшу базу знань про силу слова — і законспектувала 40+ книжок. Психологія. Риторика. Нейробіологія. Сторителінги. Особистий бренд і т. д.
🐦⬛️ Кар, копіки! — канал про копірайтинг і маркетинг у цілому. Інфоприводи на місяць, анонси навчань, розбір креативних кейсів, мовні правила й слова-знахідки.
🎮 ЦеГра — канал Ганни Ліхман про комічний сторителінг. Техніки створення жартів та історій, незаюзані вправи для прокачки креативу.
✍️ Українські копірайтери — навчальні матеріали / база + розмови про інструменти й тренди копірайтингу, маркетингу, комунікацій + підноготна працевлаштування та фрилансу.
📲 Як назвати кнопку? — канал про те, як писати інтерфейсні тексти (усі ці кнопки, підказки та сповіщення в застосунках і на сайтах) та як створювати класний користувацький досвід за допомогою UX-райтингу.
🗂 404 | сторінку не знайдено — колекція сторінок 404. Ідеї та натхнення для райтерів, дизайнерів та усіх, хто створює цифрові продукти.
🧐 А твоя мама шарить у SMM? — канал про SMM, креатив і комунікації. Розбір досліджень, корисні інструменти та лайфхаки, як адаптувати тренди під реальні проєкти.
Збережіть, щоб якісного контенту в наших стрічках було більше 🫂 | 0 |
| 17 |  Never interrupt your enemy when he’s making a mistake
Нова обкладинка просто мед. Люблю метаіронію The Economist
Коли не хочеш/не можеш говорити в лоб, дай рамку, яка сама підсвічує абсурд або помилку.
Афоризм, контраст, спокійне твердження, яке в контексті звучить інакше. Якщо тобі треба довго розжовувати, ти вже програв. Якщо людина сама “склала” сенс = твоя перемога.
Можна і треба це в роботі використовувати. Але з ключовим - «не нашкодь» | 0 |
| 18 | Як оцінити потенційний вплив меседжу, коли точних даних ЩЕ немає
У науці та стратегічному плануванні є підхід, який використовують, коли явище складне, а рішення треба ухвалювати швидко. Це оцінка Фермі.
Її логіка проста: не намагаємось грати в Оракула і порахувати точний результат до дрібниць на березі. Натомість розкладаємо вплив на кілька логічних припущень і оцінюємо порядок величини.
У стратегічних комунікаціях цей підхід також можна перетворити на робочий інструмент.
Fermi Impact Estimate (FIE)
Або ж швидка оцінка потенційного впливу меседжу
Намагаємось протахувати масштаб:
Це буде шум?
Це буде хвиля?
Чи буде нова норма?
Отже, що треба:
КРОК 1. Оцінити розмір поля
👉 скільки людей реально можуть увійти у контакт із темою?
Розкладаємо:
~ охоплення каналу
~ коефіцієнт уваги
~ частку релевантної аудиторії
Field Reach ≈ Channel Reach × Attention Rate × Relevance Rate
Наприклад:
1 000 000 × 0.2 × 0.05 ≈ 10 000
Тобто приблизно 10 тис. контактів з аудиторією потенційного впливу.
🪄Attention rate стратег зазвичай оцінює по типу теми і поведінці аудиторії:
гарячі новини можуть мати 30–40%, складні експертні матеріали = 10–20%.
Relevance rate - це приблизна частка тих, хто реально впливає на рішення у цій темі.
КРОК 2. Ймовірність зміни інтерпретації
👉 яка частка реально змінить рамку пояснення?
Фактори:
~ актуальність меседжу
~ сила фактажу
~ відповідність інфопотребам / інтересам
~ авторитет носія
Frame Shift ≈ Field Reach × Frame Adoption Rate
Орієнтир:
Frame Adoption Rate ≈ 10–30%
👉 1 000 – 3 000 людей можуть реально змінити інтерпретацію.
🪄Frame adoption оцінюється через силу меседжу:
якщо є новий факт, сильна позиція і довіра до носія - можна припускати 20–30%.
Якщо меседж пояснює очевидне, швидше 5–10%.
КРОК 3. Поведінковий ефект
Бо не всі, хто змінив думку, змінюють дію.
👉 яка частка може:
~ повторити тезу
~ створити тиск
~ переглянути рішення
~ змінити позицію
Action Effect ≈ Frame Shift × Action Conversion Rate
Орієнтир:
Action Conversion Rate ≈ 5–10%
👉 50–300 можливих поведінкових реакцій.
🪄Action conversion залежить від того, чи мають актори реальну можливість діяти: у B2B або політичних темах це може бути 5–10%, у масових значно менше.
КРОК 4. Дискурсивний цикл
Найстратегічніше питання:
👉 яка ймовірність, що тему підхоплять інші?
~ журналісти
~ експертне середовище
~ партнери
~ конкуренти
Cycle Potential ≈ Action Effect × Amplification Probability
Орієнтир:
Amplification Probability ≈ 20–40%
👉 можливі 1–3 повторні хвилі теми.
🪄 Amplification probability стратег оцінює по фазі теми:
якщо є тригери для продовження дискусії або інституційний інтерес - можна закладати 30–40%.
Якщо тема вузька, то 10–15%.
ЗРЕШТОЮ, що ми маємо:
Маємо потенційний масштаб впливу, який прорахували.
Наприклад:
~10 тис. впливових контактів
→ ~2 тис. змін інтерпретації
→ ~100 поведінкових реакцій
→ до 2 повторних хвиль
Тож по факту дії маємо не інформаційний шум, а середній рівень стратегічного втручання.
🤓 Дуже цікаво потім порівнювати очікування з результатами.
Тож комунікація лише помилково здається чимось інтуїтивним і таким, що не піддається оцінці. Навіть приблизна математизація впливу робить її значно більш керованою. | 0 |
| 19 | Комунікації стають control room бізнесу
І цілком реально через 5 років частина ССО може опинитись у функціональній ролі СОО 😎
Поки індустрія сперечається про AI-інструменти і контент-формати, до бізнесу по всьому світу приходить усвідомлення про справжню роль комунікацій. Стратегічну.
Глобальне дослідження Clarity 2030 (1400+ комунікаційників) від Zeno Group показує: комунікації входять у зону, де формуються рішення, а не лише пояснення.
І це цілком може змінити саму архітектуру корпоративної влади. Або як мінімум системно вплинути на функціонування індустрії.
Ось 5 тез із дослідження, що видались мені особливо цікавими.
1️⃣ Комунікації заходять у design бізнесу
72% опитаних очікують, що до 2030 року впливатимуть на:
✔️ бізнес-стратегію
✔️ зростання
✔️ ризики
✔️ кадрові рішення
Іншими словами, комунікаційники С-level перестають працювати з тим, що вже вирішено і відкрито починають впливати на те, що саме буде вирішено. Фактично на операційну логіку компаній.
Але лише 29% відчувають готовність. Влада росте швидше, ніж професійна зрілість.
2️⃣ Комунікаційники стали change-операторами
65% кажуть, що їх вплив на впровадження AI в своїх компаніях більший, ніж у IT.
Комунікації сьогодні:
- формують acceptance
- керують страхами
- створюють нову нормальність
І фактично управляють швидкістю трансформацій за допомогою ШІ інструментів зокрема.
3️⃣ Довіра більше не контролюється каналами
LLM змінюють спосіб формування інтерпретації реальності аудиторією.
79% уже бачать зростання ролі earned media.
Бо тепер завдання =
не просто сказати щось у свій канал, а забезпечити, щоб твій сенс вижив у полі чужих інтерпретацій.
А потім закріпився і потрапив в поле уваги LLM.
4️⃣ Найважливіша компетенція = judgment
У дослідженні називають метанавичкою майбутніх років creative experimentation.
Але вона ніщо без сміливості ухвалювати складні рішення.
Це означає: в страегічних комунікаціях сьогодні реально треба балансувати між:
✔️ ризиком
✔️ швидкістю
✔️ довірою
✔️ дією
5️⃣ Парадокс індустрії:
44% допускають, що можуть піти з професії до 2030.
У момент, коли вплив = найбільший за всю історію, люди не витримують. І це прям сигнал, про який нам всім важливо подумати.
Причини:
- AI
- розрив із керівництвом
- відсутність росту
- нестабільність
Але залишає людей у комунікаціях зовсім інше:
~ вплив
~ сенс
~ різноманітність
~ можливість формувати рішення
🤔 Є про шо подумати, правда?
Ми звикли говорити про шифт із операційної в стратегічну роль. Але може наступний крок — тихий захід в операційне управління бізнесом.
Бо той, хто забезпечує керованість сенсів, у підсумку забезпечує керованість наслідків рішень.
😆 Як гадаєте, в нашій реальності комунікації отримають більше влади чи більше відповідальності за чужі рішення в найближчій перспективі? | 0 |
